Зміст

Вид материала

Закон

Содержание Господарський суд міста києва Обставини справи Господарський суд одеської області За позовом

Подобный материал:

• Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
• Міністерство освіти І науки україни перечинський професійний ліцей, 202.74kb.
• Організація та зміст навчально –в виховної роботи у днз, 81.03kb.
• Збірник державних стандартів, 1247.56kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
• Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
• Поняття та зміст комунального управління, 500.89kb.
• Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства, 123.69kb.
• План Поняття та зміст юридична деонтологія > Юридична діяльність: поняття та зміст, 476.58kb.

ПОСТАНОВИЛА:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 29.09.2005р. за № 764 в частині виключення з постійного користування ДГ "Комунар" земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 461,6233 га, розташованого за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради та Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області

Стягнути з Харківської районної державної адміністрації Харківської області (м. Харків, Комсомольське шосе, 52, код 04058775) на користь Дослідного господарства „Комунар” Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського, 9 Харківська область, Харківський р-н., с. Коротич – 1, код 05460393, р/р 26009830145200 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”, м. Харкова, МФО 351016) – 3,40 грн. Державного мита.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.


Головуючий суддя Дюкарєва С.В.

суддя Білоусова Я.О.

суддя Хотенець П.В.


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


26.07.06 м. Київ 4/297-А


За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Управління Виробничо-Технологічної Комплектації „Київсільспецбуд”

до Київської міської державної адміністрації

Третя особа Державне підприємство „Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат „Пуща -Водиця ”

про визнання недійсним розпорядження


Головуючий суддя Борисенко І.І.

Судді: Сулім В.В.

Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача – Татунець В.В.- дов.

Від відповідачів – Яроцька Е.М.- дов.

Від третьої особи – Красюк Т.В.- дов.


На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.07.2006 року о 12 год. 00 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.08.2006 року, про що було повідомлено сторонам після проголошення вступної і резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.  


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва надійшла позовна заява про визнання недійсним розпорядження №891 від 21.04.1998р. Київської міської державної адміністрації про оформлення агрокомбінату „Пуща-Водиця” права постійного користування земельними ділянками для ведення сільськогосподарської діяльності у Мінському, Подільському та Шевченківському районах.

В підготовчому судовому засіданні позивач подав клопотання про доповнення та уточнення позовних вимог, в заяві позивач просить суд:

1. Визнати Розпорядження №891 від 21.04.1998р. таким, що не відповідає положенням діючого на момент його прийняття законодавства України.

2. Визнати Державний акт серії І-КВ №003918 від 15.07.1998р. на право постійного користування агрокомбінату „Пуща-Водиця”, виданий на підставі Розпорядження №891 недійсним.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач позовних вимог не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що відсутні правові підстави для визнання недійсними Розпорядження №891 від 21.04.1998р., представник відповідача стверджує, що Державне підприємство „Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат „Пуща-Водиця” є законним землекористувачем спірної земельної ділянки.

Представник третьої особи підтримує позицію Відповідача та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог в повному обсязі.  

Розглянувши подані позивачем, відповідачем, третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,


ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України від 21.08.95р. №760/95 „Про Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію” та Положення про районну, районну у містах Києві та Севастополі державну адміністрацію” до повноважень Київської міської державної адміністрації у галузі використання та охорони земель, інших природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища належали дії пов’язані із наданням та вилученням земельних ділянок. Указом Президента від 18.11.95 №1079/95 „Про підтвердження чинності Указу Президента України від 21.08.95р. №7601 підтверджено чинність Указу Президента України від 21.08.95 №7601 „Про Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію та Положення про районну, району у містах Києві та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, затвердженими Указом Президента України від 21.08.95 №760.

Київська міська державна адміністрація, діючи у межах своїх повноважень, прийняла розпорядження від 21.04.98 №891 „Про оформлення агрокомбінату „Пуща-Водиця” права користування земельними ділянками для ведення сільськогосподарської діяльності у Мінському, Подільському та Шевченківському районах” відповідно до якого агрокомбінату „Пуща Водиця” оформлено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 418,91 га у Мінському, Подільському та Шевченківському районах м. Києва.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про незаконність розпорядження позивач посилається на то, що воно не було погоджено постійною комісією Київради з питань розвитку міста.

Доводи позивача не приймаються судом, оскільки в матеріалах справи є докази, що 19.03.98р. Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.04.1998р. №891 „Про оформлення агрокомбінату „Пуща-Водиця” права користування земельними ділянками для ведення сільськогосподарської діяльності у Мінському, Подільському та Шевченківському районах м. Києва” було погоджено постійною комісією Київради з питань розвитку міста, про що свідчить підпис голови даної комісії на оскаржуваному розпорядженні.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.04.1998р. №891 „Про оформлення агрокомбінату „Пуща-Водиця” права користування земельними ділянками для ведення сільськогосподарської діяльності у Мінському, Подільському та Шевченківському районах м. Києва” прийнято на підставі документів інвентаризації земель. Так, згідно Акту на право користування землею від 25.07.1958р. та плану земель спірна земельна ділянка знаходилась у складі угідь наданих у постійне користування Київському виноградному радгоспу Міністерства сільського господарства (правонаступником якого є агрокомбінат „Пуща–Водиця”), як землекористувачу у постійне користування відведено 483,40 га землі, які відведені для використання суворо за призначенням.

На підставі вищезазначеного розпорядження Київської міської державної адміністрації та заяви агрокомбінату „Пуща-Водиця” щодо оформлення і видачі їм документу, що посвідчує право на земельну ділянку було виготовлено Державний акт на право постійного користування землею агрокомбінату „Пуща-Водиця”, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування за №91-4-00017.

Зважаючи на те, що оскаржуваний Державний акт на право постійного користування землею складений, виданий та зареєстрований компетентним органом з дотриманням норм чинного законодавства України, зокрема, Земельного кодексу України та Інструкції „Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі”, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 №43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 04.06.99 за №354/3647, відсутні підстави для визнання його недійсним.

Матеріалами справи підтверджено, що агрокомбінат „Пуща-Водиця” є законним землекористувачем земельної ділянки.

При прийнятті рішення суд прийняв до уваги, що приватизація Управління Виробничо-Технологічної Комплектації „Київсільспецбуд” проведена 01.04.1999р., про що свідчить договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу державного підприємства „Управління виробничо-технологічної комплектації „Київсільспецбуд” і свідоцтво про власність від 14.04.1999р.

Відповідно до ст.31 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1992р вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Київської міської ради.

Враховуючи вищевикладене, посилання позивача на норму ст. 30 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.92 відповідно до якої при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об’єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди, можливо застосувати лише у сукупності із ст.31 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.92р., тобто потрібна згода законного землекористувача – агрокомбінату „Пуща-Водиця”.

Посилання позивача на ст.30 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.92р., як на підставу виникнення права користування не приймається судом до уваги, оскільки право користування вже було досліджено по справі №7/192-3/167. Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання позивача на обставину в обґрунтування позову, що дані про позивача внесені до Державного земельного кадастру та присвоєння відповідного кадастрового номеру не приймається судом до уваги, оскільки:

- 15.07.1992р. між агрокомбінатом „Пуща–Водиця” і УВТК „Київсільспецбуд” було укладено договір про передачу у тимчасове користування земельної ділянки площею 0,75 га за адресою вул.. М. Гречка, 9-д. На той час агрокомбінат „Пуща–Водиця” був лише землекористувачем спірної земельної ділянки, тому і прав на передачу частини даної ділянки у нього не було. Це підтверджується ст. 39 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1992р. Фактом недійсності договору про передачу у тимчасове користування земельної ділянки є рішення Арбітражного суду міста Києва від 11.06.97р. №7/147, відповідно до якого суд вирішив визнати недійсним договір про передачу у тимчасове користування земельної ділянки. На підставі даного рішення (1996рік) суд зобов’язав УВТК „Київсільспецбуд” звільнити спірну земельну ділянку.

Отже, виходячи з вищевикладеного, занесення спірної земельної ділянки до Державного земельного кадастру є помилкою, викликаною недійсністю договору, і вже на момент приватизації Товариства з обмеженою відповідальністю Управління Виробничо-Технологічної Комплектації „Київсільспецбуд” земельна ділянка підлягала звільненню.

Таким чином, розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши докази в справі, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Суд при прийнятті рішення керувався Конституцією України, Указом Президента України від 21.08.95 №7601 „Про Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію та Положення про районну, району у містах Києві та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, затвердженими Указом Президента України від 21.08.95 №760, Земельним кодексом України в редакції від 18.12.1992р., Цивільним кодексом України, п. 6 прикінцевих та перехідних положень, ст.ст. 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

На підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -


ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя І.І. Борисенко (головуюча)

Суддя В.В.Сулім

Суддя О.М. Ярмак


Дата складання та підписання постанови в повному обсязі – 03.08.2006.  


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


"05" липня 2006 р. Справа  № 9/137-06-3932А

16 год. 25 хв. м. Одеса


Господарський суд Одеської області

у складі судді господарського суду Одеської області Бакланової Н.В.

при секретарі Русанової Л.О.,

за участю представника позивача: Фірсова Д.О., що діє на підставі довіреності від 17.05.2006 р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №302 господарського суду Одеської області в м. Одесі адміністративну справу №9/137-06-3932А

За позовом:         Експериментальної творчої студії „Екополіс”

до  відповідача:  Одеської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”  

про зобов’язання видати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:


Позивач Експериментальна творча студія „Екополіс” звернулась до господарського суду з позовом до Одеського обласного головного управління земельних ресурсів державного комітету України по земельних ресурсах про зобов’язання видати належним чином оформлений державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1400 га, розташовану за адресою: м. Одеса, сп. Ланжеронівський, 1. При розгляді справи господарським судом було замінено Одеське обласне головне управління земельних ресурсів державного комітету України по земельних ресурсах на іншого відповідача – Одеська регіональна філія Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, а позивач уточнив свій позов і просив господарський суд Одеської області зобов’язати Одеську регіональну філію Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” видати Експериментальній творчій студії „Екополіс” (сп. Ланжеронівський, 1, м. Одеса, код ЄДРПОУ 30020665), належним чином оформлений державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1400 га, що розташована за адресою: м. Одеса, сп. Ланжеронівський, 1.

Відповідач Одеська регіональна філія державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” проти позову заперечує.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.08.1995р. № 376 „Про надання у користування земельної ділянки Експериментальній творчій студії „Екополіс” практично зайнятої викупленим студією жилим будинком по Ланжеронівському спуску, 1, для реконструкції під адміністративну будівлю”, позивачу було надано у постійне користування земельну ділянку, загальною площею 0,1400 га., по Ланжеронівському спуску, 1, у м. Одесі та було зобов’язано відділ земельних ресурсів у встановленому порядку видати позивачу правовстановлюючі документи на землекористування згідно п. 1 рішення.

На підставі договору купівлі-продажу від 05.12.1995р. адміністративної будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, сп. Ланжеронівський, укладеного між позивачем та Фірмою „Армстрой” ЛТД, та заяви Фірми „Армстрой” ЛТД, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 09.12.1995р. № 519 земельну ділянку, загальною площею 0,1400 га., по Ланжеронівському спуску, 1, у м. Одесі, було вилучено у позивача та передано Фірмі „Армстрой” ЛТД.

На підставі заяви Експериментальної творчої студії „Екополіс” поданої до виконавчого комітету Одеської міської ради, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.02.2004р. № 101 було скасовано рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 09.12.1995р. № 519, в зв’язку з тим, що рішенням господарського суду Одеської області від 16.04.2003р. по справі № 16/69-03-1886 договір купівлі-продажу від 05.12.1995р. адміністративної будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, сп. Ланжеронівський, між Позивачем та Фірмою „Армстрой” ЛТД було розірвано.

На звернення позивача щодо оформлення документів на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 0,1400 га., по Ланжеронівському спуску, 1, у м. Одесі, Одеське обласне головне управління земельних ресурсів листом № ІІ9-05-147 від 24.03.2006р. відмовило у задоволенні заяви позивача посилаючись на те, що з 01 січня 2002 року набрав чинності  Земельний кодекс України, відповідно до положень якого неможливо оформлення право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 0,1400 га., по Ланжеронівському спуску, 1, у м. Одесі, в зв’язку з чим позивач вважає що були порушені його охоронювані законом інтереси та права.

Позивач вважає, що відмова у оформлені йому документів на земельну ділянку, загальною площею 0,1400 га., по Ланжеронівському спуску, 1, у м. Одесі, суперечить ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування”  та  ст. 19 Конституції України –органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також позивач вважає, що відповідно до ст. ст. 7, 19 Земельного кодексу (в редакції 1992 року) він набув право користування земельною ділянкою загальною площею 0,1400 га., по Ланжеронівському спуску, 1, у м. Одесі, про що свідчить рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.08.1995р. № 376 та на теперішній час, відповідно до ст. ст. 95, 116 Земельного кодексу України (що набрав чинності з 01 січня 2002 року) позивач фактично є землекористувачем з відповідними правами та обов’язками з 1995 року,

У своєму позові та наданих представником усних пояснень, позивач зауважив, що пунктом 6 перехідних положень Земельного кодексу України (що набрав чинності з 01 січня 2002 року) було встановлено, що юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право власності або право оренди на них але, відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005р. пункт 6 перехідних положень Земельного кодексу України (що набрав чинності з 01 січня 2002 року) визнано таким, що не відповідає Конституції України –є неконституційним, так як він суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції  України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги Експериментальної творчої студії „Екополіс” підлягають задоволенню з наступних підстав.

ЕТК “Екополіс” діє на підставі статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Жовтневої райради народних депутатів рішенням № 261 від 16.06.1989 р., та свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, виданого Жовтневою райадміністрацією м.Одеси 15.11.1996 р., є юридичною особою.

У 2005 р. ТОВ “Геоконсалтинг”  розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі /на місцевості/ ЕТС “Екополіс” для реконструкції під адміністративну будівлю за адресою м.Одеса, Ланжеронівський спуск 1, з метою встановлення /відновлення/ та узгодження меж і визначення площі земельної ділянки, її цільового використання, впорядкування землекористування, забезпечення обліку і контролю за раціональним використанням земель, внесення даних по землі в державний земельний кадастр.

Згідно Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року за № 174 “Про затвердження Тимчасового порядку  ведення державного реєстру земель” видача та реєстрація державних актів на право власності на земельні ділянки покладена на структурні підрозділи Центру державного земельного кадастру, що в межах міста Одеса здійснює Одеська регіональна філія державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”.

Одеською регіональною філією державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” не було видано Експериментальній творчій студії „Екополіс” відповідного державного акту, який б підтверджував право на постійне користування земельною ділянкою площею 0,1400 га, розташовану за адресою: м. Одеса, сп. Ланжеронівський, 1.

Відповідно з частиною 2 статті 92 Земельного Кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2002р., право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної форми власності. Тобто з моменту набрання чинності вказаним Земельним Кодексом України право на постійне користування земельною ділянкою можуть набути лише державні або комунальні підприємства, установи та організації –Земельний Кодекс України, що набрав чинності з 01.01.2002р. не має зворотної дії (згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи).

Проте, земельна ділянка площею 0,1400 га, що розташована за адресою: м. Одеса, сп. Ланжеронівський, 1, була надана у користування позивачу на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.08.1995р. № 376 відповідно до Земельного Кодексу України (в редакції 1992 року) –ст. ст. 7, 19. При цьому, згідно ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування” –акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території, тобто рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.08.1995р. № 376 згідно також зі ст. 19 Конституції України повинно бути виконаним.

Крім того, ані діючим законодавством України, ані законодавством України, яке діяло на час прийняття рішення виконавчим комітетом Одеської міської ради від 10.08.1995р. № 376 про надання позивачу у постійне користування земельної ділянки не було встановлено жодних обмежень стосовно строку звернення до відповідного органу для отримання (у даному випадку) акту на право постійного користування: Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005р. визнано таким, що не відповідає Конституції України –є неконституційним пункт  6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-ХII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Зазначеним рішенням Конституційного Суду України також визнано неконституційним і пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Відповідно до статті 125 Земельного Кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2002р. та ст. 22 Земельного Кодексу України (в редакції 1992 року), право постійного користування на земельну ділянку виникає лише після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж на місцевості та одержання документу що посвідчує право на неї, забороняється.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, стаття 126 Земельного Кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2002р. та ст. 23 Земельного Кодексу України (в редакції 1992 року).

Отже, не видача позивачу державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1400 га, розташовану за адресою: м. Одеса, сп. Ланжеронівський, 1, є порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів –використання земельної ділянки для експлуатації нерухомого майна.

Згідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти будь-яку постанову яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

За таких обставин, Експериментальна творча студія „Екополіс” правомірно вимагає задоволення своїх позовних вимог, вимога позивача є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та підлягає задоволенню.

Керуючись п. 6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –