Зміст

Вид материалаЗакон

Содержание


Іменем україни
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.
Господарський суд харківської області
Іменем україни
Головуючий суддя
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   38

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


"07" серпня 2006 р. Справа №8/180-НА


За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Бартерсервіс” м.Хмельницький

до Шаровечківської сільської ради с. Шаровечка Хмельницького району

про визнання протиправним та скасування рішення №8 від 13.04.2006р.


Суддя Степанюк А.Г.

Секретар судового засідання Карабаєв А.Ю.


Представники :

від позивача – Ткачук Ю.О. – представник по довіреності від 01.06.2006р.

від відповідача – Загарук Є.В. – сільський голова, Гуменюк Р.Є. – представник за дорученням №12 від 07.08.2006р.

За участю – Мельничук М.М. – помічник прокурора Хмельницького району


Суть спору: Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення першої сесії Шаровечківської сільської ради п’ятого скликання №8 від 13.04.2006р.

Відповідач у своєму запереченні на позовну заяву зазначив, що відповідно до ст.7 Земельного Кодексу України від 13.03.1992 року в постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності. Згідно ст.19 вищевказаного кодексу обласні Ради народних депутатів надають земельні ділянки із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередач та зв’язку, трубопроводів, осушувальних та зрошувальних каналів та інших лінійних споруд та у всіх інших випадках, крім передбачених ч. 1-3, 5 ст.19 цього кодексу. Враховуючи вищенаведене, передача в постійне користування земельної ділянки даного водного фонду площею 100,6 га відносилась в 1999 році до компетенції обласної ради. Отже, враховуюче все вищевикладене, сесія Шаровечківської сільської ради своїм рішенням №4 від 06.10.1999 року перевищила свої повноваження, тобто прийняла неправомірне рішення про передачу права постійного користування земельною ділянкою водного фонду загальною площею 100,6 га ТОВ „Торговий дім „Бартерсервіс". Таким чином, опираючись на клопотання Хмельницької облдержземінспекції за №013-23 від 28.03.2006 року; протест прокуратури Хмельницького району за №624 від 12.04.2006 року сесія Шаровечківської сільської ради, керуючись ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", своїм рішенням №8 від 13.04.2006 року скасувала попереднє рішення вищезгаданої сільської ради за №4 від 06 жовтня 1999 року „Про передачу земельної ділянки ВАТ „Катіон" в зв’язку із викупом споруд технічного водопостачання ТОВ „Торговий дім „Бартерсервіс". У зв’язку з цим, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні його вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Розпорядженням Ради Міністрів Української РСР № 674-р від 23.12.1987р. було прийнято рішення про надання в постійне користування підприємству поштової скриньки В-2974 земельної ділянки площею 122,7 га під будівництво водоймища.

На підставі листа виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради народних депутатів від 26.01.1988р. та матеріалів на відведення земельної ділянки, висновком виконавчого комітету Хмельницької районної Ради народних депутатів № 7-339 від 03.05.1987р. підприємству п/с В-2974 було відведено в постійне користування землі, площею 122,7 га та видано на дану земельну ділянку додаток до державного акту на право користування землею Б № 041523.

В процесі корпоратизації відповідно до наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 338 від 04.03.1994р., державне підприємство Хмельницький завод „Катіон” було перетворено у ВАТ „Катіон”, а частину земельної ділянки, площею 100,6 га, що перебувала у користуванні підприємства п/с В-2974, у відповідності до державного акту на право постійного користування землею І-ХМ №000328 від 31.03.1999р. було надано в постійне користування ВАТ «Катіон», як правонаступнику, для розміщення водосховища технічного водопостачання.

У зв'язку з викупом позивачем у ВАТ «Катіон» недобудованих споруд технічного водопостачання, у відповідності до вимог ст. 30 Земельного кодексу України в редакції Закону від 18.12.1990р., вищевказана земельна ділянка була передана в постійне користування позивачу.

Рішенням Шаровечківської сільської Ради народних депутатів № 8 від 31.03.1999р Хмельницькому ВАТ заводу "Катіон" було надано в. постійне користування 100,6 га землі для розміщення водосховища технічного водопостачання. На підставі даного рішення 31.03.1999р. видано державний акт на право постійного користування землею І-ХМ № 000328.

У зв'язку з викупом ТОВ "Торговий дім "Бартерсервіс" у ВАТ "Катіон" недобудованих споруд технічного водопостачання, рішенням Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999р. земельну ділянку площею 100,6 га було передано в постійне користування Позивачу та видано державний акт на право постійного користування землею І-ХМ № 000372 від 07.10.1999р.

Рішенням першої сесії Шаровечківської сільської ради п'ятого скликання № 8 від 13.04.2006р. було скасовано вищевказане рішення сільської ради.

Виходячи із положень Закону, що визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, одним із основних принципів здійснення самоврядування є законність (ст. 4 Закону).

Статтею 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначено виключену компетенцію міських рад, яка розширеному тлумаченню не підлягає Згідно цієї статті радам не надано повноважень щодо скасування до раніше прийнятих рішень ради.

Пунктами 1, 9 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи місцевого самоврядування приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території у межах визначених законом (ч. 1 ст. 144 Конституції).

Діюче законодавство України, в тому числі і ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою керувалась Шаровечківська сільська рада при прийнятті оспорюваного рішення, не наділяє сільську раду повноваженнями скасовувати прийняті нею рішення.

Отже, рішення першої сесії Шаровечківської сільської ради №8 від 13.04.2006 р. було прийнято з перевищенням наданих раді повноважень і з порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 25, 26 Закону України "Про місцеве само врядування в Україні".

Крім того, прийнявши рішення № 8 від 13.04.2006 р., Шаровечківська сільська рада таким чином припинила право постійного користування позивача земельною ділянкою, площею 100,6 га, чим порушила вимоги ст. 141 Земельного кодексу України в редакції Закону від 25.10.2001р., яка передбачає вичерпний перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою, та право позивача на використання даної земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 3 п.3 Розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі (судовий збір) покладаються на відповідача.

Керуючись с-ст. 6, 14, 17, 21, 71, 86, 94, 104, 105, 157, 158-163, 167, 254-259, п. З, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Бартерсервіс" м. Хмельницький до Шаровечківської сільської ради с. Шаровечка Хмельницького району про визнання протиправним та скасування рішення №8 від 13.04.2006 р. задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення першої сесії Шаровечківської сільської ради п’ятого скликання від 13.04.2006р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Бартерсервіс" (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, код 14150424) 3грн.40коп. (три грн. 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.


Згідно ст.ст. 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.


Суддя А.Г. Степанюк


Віддрук. прим. :

- до справи,

- позивачу,

- відповідачу.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальні (057) 705-14-50, тел. канцелярії 705-14-41, факс 705-14-41


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


"13" червня 2006 р. Справа № АС-44/85-06 вх. № 3076/4-44


Судова колегія господарського суду Харківської області у складі:

Головуючий суддя Дюкарєва С.В.

суддя Білоусова Я.О.

суддя Хотенець П.В.

за участю секретаря судового засідання Гонтаренко К.С.


представників сторін

позивача – Моргунова І.С., Крамаренко В.С.

відповідача – Корсун-Цуркан О.Б.

3-я особа на стороні позивача (Харківська обласна державна адміністрація Харківської області) – Черняєва Н.В., Лисокобилка І.Б.

3-я особа на стороні відповідача – не з’явився

3-я особа на стороні позивача (Головне управління агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації) – не з’явився


по справі

за позовом Дослідне господарство "Комунар" Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського, с. Коротич-1

3-я особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Харківська обласна державна адміністрація Харківської області та 3-я особа на стороні позивача Головне управління агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації

до Харківська районна державна адміністрація, м. Харків

3-я особа ТОВ „Люботинський комплекс”, с. Манченки

про визнання недійсним розпорядження


ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 29.09.2005р. за № 764 в частині виключення з постійного користування ДГ "Комунар" земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 461,6233 га, розташованого за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради та Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області - недійсним. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вважає зазначене розпорядження таким, що протирічить принципу забезпечення гарантій прав на землю, визначеному п. "г" ст. 5 Земельного кодексу.

11.04.2006 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, вказав, що згідно з вимогами ст. 149 Земельного кодексу України, за згодою землекористувача, було проведено вилучення земельної ділянки, а не припинення права постійного користування, на підставі добровільної відмови від права постійного користування, на яку посилається позивач.

12.05.2006 року до канцелярії господарського суду за вх. № 14168 від позивача надійшли доповнення до адміністративного позову, в яких позивач просить суд визнати розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 29.09.2005р. за № 764 в частині виключення з постійного користування ДГ "Комунар" земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 461,6233 га, розташованого за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради Харківського району Харківської області, і передачі у користування ТОВ "Люботинський комплекс" - недійсним. Відповідно ст. 137 КАС України суд приєднав до матеріалів справи надані доповнення та продовжив розгляд справи з їх урахуванням.

16.05.2006 року відповідач надав через канцелярію суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких зазначив, що згода на вилучення спірної земельної ділянки від ДГ "Комунар" була, оскільки відповідно до вимог чинного земельного законодавства надання земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні, не може бути проведено без вилучення даної ділянки, так як земельна ділянка знаходиться у власності держави в особі Харківської районної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 17.05.2006 року заступником голови господарського суду Харківської області на підставі клопотання позивача про колегіальний розгляд справи було призначено для розгляду даної справи колегію суддів у складі головуючого колегією суддя Дюкарєва С.В., судді: Белоусова Я.О., Хотенець П.В.

Ухвалами суду від 11.04.2006 року, від 18.05.2006 року та від 06.06.2006 року до участі у справі було залучено: у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ТОВ „Люботинський комплекс”, у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Харківську обласну державну адміністрацію та у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Головне управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (Управління сільського господарства і продовольства обласної державної адміністрації).

В судовому засіданні представник відповідача заявив суду клопотання про витребування від Головного управління агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації належним чином засвідченого Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДГ "Комунар" ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" до сфери управління облдержадміністрації з усіма відповідними додатками, в зв’язку з чим просить суд розгляд справи відкласти.

Розглянувши клопотання відповідача колегія суддів відхиляє його, оскільки не вбачає необхідність витребування зазначеного акту з додатками.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень та прохав суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно Державних актів на право постійного користування землею № 59, 60 від 10.10.1994 року позивач є землекористувачем земельних ділянок 1820,9 га та 782,7 га для проведення науково-дослідних робіт та ведення сільськогосподарського виробництва.

В липні 2005 року ТОВ „Люботинський комплекс” звернулось з листом до Харківської державної адміністрації з проханням надати в оренду 500 га землі ДГ „Комунар”, які знаходяться поряд з землями ТОВ „Люботинський комплекс”.

Крім того, у липні 2005 року ТОВ „Люботинський комплекс” звернулось з листом до директора ДГ „Комунар” з проханням виділення 500 га землі в оренду, яка знаходиться поряд з землями ТОВ „Люботинський комплекс” для стабільного розвитку галузей рослинництва і тваринництва, забезпечення її кормовою базою.

15.08.2005 року позивач надав відповідачеві лист, в якому зазначив, що ДГ „Комунар”, в якому склалося складне фінансове становище з обробітком землі не заперечує проти надання в оренду за згодою керівництва облдержадміністрації 500 га ТОВ „Люботинський комплекс” та вилучення даної земельної ділянки для цих цілей.

22.08.2005 року Харківська районна державна адміністрація видала дозвіл ТОВ „Люботинський комплекс” на розробку технічної документації по передачі в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель ДГ „Комунар” території Люботинської міської ради.

29.09.2005 року розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 764 було вилучено з постійного користування ДГ „Комунар” земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 461,6233 га розташовану за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради Харківського району Харківської області та надано зазначену земельну ділянку ТОВ „Люботинський комплекс” в довгострокову оренду строком на 50 років без зміни цільового призначення землі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач посилається на той факт, що відповідно ст. 141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування, проте такої відмови позивач не надавав. Щодо листа від 15.08.2005 року, в якому ДГ „Комунар” надає згоду на передачу ТОВ „Люботинський комплекс” землі та нібито вказує на вилучення даної земельної ділянки для цих цілей, то позивач вказує, що цей лист не тотожний з примірником листа, який є у позивача. До матеріалів справи доданий примірник листа позивача та в ньому немає фрази „та вилучення даної земельної ділянки для цих цілей”. А, оскільки, згоди позивача на вилучення не було, він вважає, що розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 29.09.2005р. за № 764 в частині виключення з постійного користування ДГ "Комунар" земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 461,6233 га, розташованого за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради та Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області має бути визнано недійсним.

Суд на таке зауваження позивача вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно п. 1.3. Статуту Дослідного господарства „Комунар” Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського, господарство позивача безпосередньо підпорядковане Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського. Загальне підпорядкування: Української академії аграрних наук як органу по управлінню державним майном.

Постановою Кабінету міністрів України від 13.06.2002 року № 815 прийнято пропозицію Української академії аграрних наук і Харківської обласної державної адміністрації про передачу цілісного майнового комплексу дослідного господарства „Комунар” Національного наукового центру „Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського” до сфери управління Харківської обласної державної адміністрації.

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 08.06.2005 року № 243 було прийнято до сфери управління обласної державної адміністрації цілісний майновий комплекс дослідного господарства „Комунар” Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського” та покладено повноваження з управління на головне управління сільського господарства і продовольства обласної державної адміністрації.

Відповідно ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Тобто саме Харківській державній адміністрації належить виключне право розпорядження землями державної власності. Як вже зазначалось судом, позивач своїм листом від 15.08.2005 року надав згоду надання в оренду за згодою керівництва облдержадміністрації 500 га ТОВ „Люботинський комплекс”. Проте чинним законодавством передбачений інший порядок передачі та вилучення земельних ділянок, а саме не позивач повинен був надавати дозвіл на передачу ТОВ „Люботинський комплекс” земельної ділянки, а Харківська державна адміністрація з відповідним узгодженням з позивачем. Тобто директор господарства Крамаренко В.С. не мав ніяких повноважень щодо вирішення будь яких питань щодо земельних відносин дослідного господарства „Комунар”. Отже, лист позивача в будь якій редакції не можна вважати належною підставою для передачі ТОВ „Люботинський комплекс” земельної ділянки з її вилученням.

Крім того, відповідно п. 2.2. Статуту Дослідного господарства „Комунар” Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського, господарство позивача створене з метою організаційно-господарського забезпечення науково-дослідним установам Академії умов для проведення наукових досліджень, їх апробації, проведення виробничої перевірки та впровадження наукових розробок у виробництво. Згідно п. 3.4. Статуту економічною основою діяльності господарства є державна власність на загальні фонди, інше майно, закріплене Академією за господарством, а також землі Академії, надані господарству згідно з державним актом на право користування землею. Ці землі надані господарству для виконання його основних цілей і завдань і є державною власністю. Вони не можуть передаватися в іншу форму власності, на них не можуть створюватися селянські (фермерські) господарства.

Отже вилучення з постійного користування ДГ „Комунар” земельної ділянки загальною площею 461,6233 га розташованої за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради Харківського району Харківської області підриває економічні основи діяльності господарства та протирічить меті діяльності позивача.

За таких обставин суд вважає вимогу позивача про визнання недійсним розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 29.09.2005р. за № 764 в частині виключення з постійного користування ДГ "Комунар" земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 461,6233 га, розташованого за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради та Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 163 ст.ст. 6-12, 49, 51, 69-71, 76, 79, 86, 104, 122 , 138, 139, 159 Кодексу адміністративного судочинства України ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, колегія суддів