Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Протокол №7 від 20. 01. 2012 р.) методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


до практичного заняття: «Діагностика та лікування порушень серцевого ритму та провідності у дітей»
Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Короткі методичні вказівки
Методичні вказівки
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

до практичного заняття: «Діагностика та лікування порушень серцевого ритму та провідності у дітей»




  1. Актуальність теми. Порушення серцевого ритму повсякденно зустрічається в лікарській практиці. Спектр серцевих аритмій в етіологічному, клінічному, діагностичному, прогностичному плані надзвичайно широкий. Вони можуть мати доброякісний характер, не позначаючись на якості життя дитини. І в той же час, порушення серцевого ритму є одними з найчастіших і значимих ускладнень багатьох захворювань; деякі з них є життєзагрозливими. В даний час досягнуті значні успіхи в діагностиці й лікуванні порушень ритму серця. Але ці досягнення не зменшують складності лікувальних проблем. В світлі вищевикладеного проблема порушень серцевого ритму залишається актуальною і надзвичайно важливою. Тому засвоєння цієї теми є необхідним для практичної діяльності лікаря.
  2. Загальна мета: вміти діагностувати у дітей порушення ритму серця й провідності, проводити їх лікування.
  3. Конкретні цілі. Вміти:
    1. на підставі аналізу скарг, об'єктивного обстеження виділити головний клінічний синдром;
    2. скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку, оцінити й інтерпретувати результати додаткових досліджень;
    3. провести диференціальну діагностику різних форм порушень ритму серця на підставі диференціально-діагностичного алгоритму;
    4. поставити діагноз відповідно до класифікації;
    5. призначити лікування й визначити тактику ведення дитини з порушенням ритму серця.


Зміст навчання
  1. Теоретичні питання:
  1. Етіологія і патогенез порушень ритму серця.
  2. Клінічні та електрокардіографічні ознаки порушень ритму серця.
  3. Сучасна класифікація аритмій.
  4. Методи діагностики аритмій, показання до їх проведення.
  5. Терапевтична тактика, показання до хірургічного лікування.
  6. Диспансерне спостереження, прогноз.



  1. Граф логічної структури теми (див. додаток 27).



  1. Джерела інформації:


Основні
  1. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей. Руководство для врачей. – М.: Медицина, 1987. – Т.1. – С. 42-81, Т.2 – С. 47-136.
  2. Макаров Л.М. ЭКГ в педиатрии. – 2-е изд. – М.: ИД «МЕДПРАКТИКА-М», 2006. – 544 с.
  3. Осколкова М.К., Куприянова О.О. Электрокардиография у детей. – М.: МЕДпресс, 2001. – 352 с., ил.
  4. Школьникова М.А. Жизнеугрожающие аритмии у детей. – М., 1999. – 230 с.
  5. Аритмии у детей. Атлас электрокардиограмм / под ред. Школьниковой М.А. – М.: ИД «МЕДПРАКТИКА-М», 2006. – 148 с.
  6. Граф логічної структури теми, алгоритми.
  7. Лекції кафедри.


Додаткові
        1. Шабалов Н.В. Детские болезни. – СПб.: Питер, 2002. – 731 с.
        2. Макаров Л.М. Холтеровское мониторирование. – 2-е изд. – М.: ИД «МЕДПРАКТИКА-М», 2008. – 456 с.
        3. Мутафьян О.А. Аритмии сердца у детей и подростков (клиника, діагностика, лечение). – СПб.: Невский діалект, 2003. – 224 с.


Орієнтовна основа діяльності


Алгоритми (див. додатки 28-30).

Засвоївши інформацію і перераховані вище питання, вирішіть задачі. Використовуйте при цьому алгоритми (див. додатки 28-30). Правильність рішення перевірте, зіставивши з еталоном відповіді.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Завдання 1.

У дитини 1,5 років на фоні гострого респіраторного захворювання, що супроводжувалося підвищенням температури тіла до 38,3°С, млявістю, зниженням апетиту, кашлем, нежиттю, стан раптово погіршився – стала блідою, вкрай неспокійною, з'явився периоральний ціаноз, задишка. На ЕКГ частота серцевих скорочень 210-230 уд/хв., деформований комплекс QRS. Виділіть головний клінічний синдром, що зумовив тяжкість стану дитини.
  1. Порушення ритму серця.
  2. Інтоксикаційний синдром.
  3. Гіпертермічний синдром.
  4. Дихальна недостатність.
  5. Серцева недостатність.


Завдання 2.

У дівчинки 14 років з вегетосудинною дисфункцією за даними електрокардіограми діагностована атріовентрікулярна блокада II ступеня I типу. Які ЕКГ-дані характерні для цього?
  1. Збільшення тривалості P-Q понад 0,18 сек., всі P-Q однакової тривалості.
  2. Прогресуюче подовження інтервалів P-Q, періодична відсутність QRS, після чого реєструється довга пауза.
  3. Однакове збільшення тривалості P-Q з періодичним випаданням комплексу QRS.
  4. Зубці Р не пов'язані з комплексом QRS і розташовуються на різних відстанях від них.
  5. Розширення зубця Р з його розщепленням і зниженням амплітуди.


Завдання 3.

У дитини 6 років з вродженою вадою серця (дефект міжпередсердної перетинки) раптово виникло прискорене серцебиття, неприємні відчуття в ділянці серця, запаморочення. На ЕКГ: R-R – 0,30 сек., QRS – деформований, тривалістю 0,16 сек., T і ST направлені дискордантно.

Проведіть диференціальну діагностику і поставте діагноз.
  1. Пароксизмальна шлуночкова тахікардія.
  2. Пароксизмальна надшлуночкова тахікардія.
  3. Миготлива аритмія.
  4. Непароксизмальна шлуночкова тахікардія.
  5. Шлуночкова екстрасистолія.


Завдання 4.

Дівчинка 15 років, що спостерігається з приводу вегетативно-судинної дисфункції пред'являє скарги на неприємні відчуття в ділянці серця, «завмирання» серця. На ЕКГ: на фоні нормальних ЕКГ-комплексів реєструються рідкі (5 за хв.) передчасні комплекси з деформованим зубцем Р, в II, aVF відведеннях Р – негативний; Р-Q – 0,10 с; QRS не змінений. Компенсаторна пауза – неповна. Після проведення проби з атропіном ЕКГ картина нормалізувалася. ЕхоКГ – без патології. Поставте діагноз.
  1. Шлуночкова екстрасистолія.
  2. Ніжнепередсердна екстрасистолія.
  3. Верхньопередсердна екстрасистолія.
  4. Вузлова екстрасистолія з одночасним збудженням шлуночків і передсердь.
  5. Синусова аритмія.


Завдання 5.

У хлопчика 8 років, що має синкопальні стани з 2-х літнього віку, на підставі анамнестичних клініко-електрокардіографічних даних був діагностований вроджений синдром подовженого інтервалу Q-Т.

Виберіть найбільш оптимальний варіант терапії.
  1. Тривале застосування бета-блокаторів.
  2. Застосування бета-блокаторів короткими курсами.
  3. Імуномодулююча терапія.
  4. Кардіотрофічна терапія.
  5. Нейрометаболічна терапія.


Еталони відповідей

Завдання №1 – А.

Інші завдання виконайте самостійно. Вони будуть перевірені викладачем.


Короткі методичні вказівки

до роботи лікарів-курсантів на практичному занятті


Заняття починається з перевірки викладачем цільових задач, розв’язаних курсантами під час позааудиторної підготовки. Одночасно вони здійснюють самоконтроль розв’язання задач за еталонами відповідей до них. Потім лікарі-курсанти самостійно курирують хворих з різними формами порушень ритму серця. При цьому вони ретельно збирають анамнез, акцентуючи увагу на особливостях перебігу вагітності, наявності професійних шкідливостей, захворювань вагітної, особливостях періоду новонародженості і т. ін.

При об'єктивному дослідженні звернути увагу на особливості серцевого ритму, частоту серцевих скорочень, звучність серцевих тонів, наявність шуму в ділянці серця, задишки, пульсації судин, рівень артеріального тиску і т.д. Потім викладач проводить розбір 2-3 хворих з порушенням ритму серця.

Курсанти оцінюють дані додаткових досліджень – ЕКГ, добового моніторування ЕКГ і артеріального тиску, навантажувальних, медикаментозних, кліноортостатичної проб. Проводять диференціальний діагноз різних форм аритмії з використанням діагностичного алгоритму. Формулюють діагноз, складають план лікування і подальшого спостереження.

В процесі розбору хворих викладач коригує відповіді курсантів, звертає увагу на те, як проводиться огляд хворого, вказує і виправляє помилки у виконанні останнього.

Наприкінці заняття викладач проводить підсумковий тестовий контроль, і підбиває підсумки заняття, дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ