Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Протокол №7 від 20. 01. 2012 р.) методичні рекомендації

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Актуальність теми. Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання Короткі методичні вказівки Методичні вказівки

Подобный материал:

• Затверджено Вченою радою Вінницького національного технічного університету як навчальний, 2268.74kb.
• А.І. Безуглий, Л. П. Громова, Д. О. Мельников, А. Б. Пономаренко, 1668.81kb.
• Л. П. Громова тести та завдання з історії україни, 1088.57kb.
• А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія, 1578.44kb.
• В.І. Корбутяк, З. О. Толчанова, 1774.12kb.
• Методичні рекомендації, 87.62kb.
• Організація І методика аудиту, 1030.01kb.
• К. Г. Городенська, доктор філологічних наук, професор, 3442.16kb.
• Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах півдня, 6266.71kb.
• Світова література І культура, 2239.97kb.

до практичного заняття: «Загальна характеристика гуморального, клітинного імунітету та неспецифічних факторів захисту. Первинні і вторинні і імунодефіцитні стани з ураженням серцево-судинної системи»

1. Актуальність теми. Імунна система – один з найважливіших механізмів адаптації організму й могутній фактор, спрямований на збереження його гомеостазу. Імунна система дитини знаходиться в стадії формування і розвитку, що визначає особливості її реагування на антигенну стимуляцію. Генетично обумовлені або набуті зміни при формуванні імунної системи призводять до порушення її функції і спричиняють первинні чи вторинні імунодефіцитні стани. Деякі первинні імунодефіцити поєднані з кардіальною патологією. Для своєчасного виявлення імунодефіциту у хворого з патологією серцево-судинної системи, проведення адекватної імунокорекції, прогнозування перебігу післяопераційного періоду у дітей з вродженими вадами серця, засвоєння цієї теми є дуже важливим для діяльності дитячого кардіолога.

2. Загальна мета: вміти запідозрити первинні імунодефіцитні стани у хворих з патологією серцево-судинної системи, скласти план ведення хворої дитини.
   
3. Конкретні цілі. Вміти:
   
   1. на підставі скарг, анамнезу й результатів клінічного обстеження хворої дитини визначити і проаналізувати основні синдроми первинних імунодефіцитів, що зустрічаються найчастіше;
      
   2. призначити й проаналізувати лабораторні та додаткові методи дослідження;
      
   3. на підставі диференціально-діагностичних алгоритмів провести диференційну діагностику;
      
   4. визначити попередній клінічний діагноз і скласти план лікування;
      
   5. надати рекомендації відносно щеплення хворих, зробити прогноз захворювання, провести медико-соціальну експертизу.
      

Зміст навчання

1. Теоретичні питання:
   

1. Епідеміологія первинних імунодефіцитів.
   
2. Показання для проведення імунологічного дослідження на наявність імунної недостатності.
   
3. Класифікація первинних імунодефіцитних станів.
   
4. Клінічна характеристика первинних імунодефіцитних станів (спадкова гіпогамаглобулінемія, вибірковий дефіцит IgA, синдром Віскотта-Олдріча, синдром Ді Джорджа, синдром Луї-Бар, синдром Незелофа та ін.).
   
5. Лабораторна характеристика первинних імунодефіцитних станів.
   
6. Залежність клінічних проявів від ураження тієї чи іншої ланки імунітету.
   
7. Методи лікування первинних імунодефіцитних станів.
   
   2. Граф логічної структури теми (див. додаток 4).
      

2. Джерела інформації:
   

Основні

1. Абатуров А.Е., Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Инициация воспалительного процесса при вирусных и бактериальных заболеваниях, возможности и перспективы медикаментозного управления. – Х.: ООО «С.А.М.», 2011. – 392 с.
   
2. Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений III-IV уровней аккредитации. – 2-е изд., испр. и доп. – Харьков: Фолио, 2004. – 1125 с.
   
3. Ласиця О.І. Імунодефіцитні стани // Медицина дитинства: Навч. посібник у 4 т. / за ред. Мощича П.С. – К.: Здоров`я, 1994. – Т. 1. – С. 680-693.
   
4. Протоколи лікування дітей за спеціальністю «Дитяча імунологія», Наказ МОЗ України від 09.07.2004 №355 // Зб. норм.-дир. док. з охорони здоров`я. – К., 2004 лип., – С. 122-129.
   
5. Шабалов Н.П. Детские болезни: учебник. – 5-е изд. в двух томах., Т. 2. – СПб: Питер, 2002. – С. 627-647.
   

Додаткові

1. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2003. – 604 с.
   
2. Кривопустов С.П. Ребенок и инфекции: стратегии противоборства // Здоров`я України. – 2011 – № 3 (18). – С. 50-51.
   
3. Починок Т.В., Омельченко Л.І., Чернишова О.В. Селективний IgA дефіцит та синдром хронічної втомлюваності // Перинатологія и педіатрія. – 2004. – №1. – С. 33-35.
   
4. Чернишова Л.І., Якимович С.А., Глазюк Л.В. Особливості місцевого імунітету у часто хворіючих дітей та дітей з імунодефіцитом IgA, можливості корекції його порушень бактеріальними лізатами // Современная педиатрия. – 2006. – №1. – С.49-53.
   
5. Чернишова Л.І., Костюченко Л.В., Романишин Я.Ю. та ін. Діагностика та вибір терапії у хворих із синдромом Віскота-Олдріча // Современная педиатрия. – 2011. – №4. – С.116-11121.
   
6. Лекції кафедри.
   
7. Граф логічної структури теми (див. додаток 4).
   

Орієнтовна основа діяльності


Алгоритм (див. додатки 5-9).

Засвоївши інформацію і перераховані вище питання, вирішіть задачі. Використовуйте при цьому алгоритми (див. додатки 5-9). Правильність рішення перевірте, зіставивши з еталоном відповіді.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Завдання 1.

У хлопчика 7 місяців, який часто хворіє, запідозрений первинний імунодефіцит – хворобу Брутона. Який з нижче наведених клінічних синдромів є основним для цієї хвороби?

1. Судомний.
   
2. Аутоімуний.
   
3. Шкірний.
   
4. Геморагічний.
   
5. Інфекційний.
   

Завдання 2.

У хлопчика 8 місяців з 3-місячного віку відзначають рецидивуючий отит, риніт, кон`юнктивіт. З перших місяців життя – стійка екзема, при незначних травмах з`являються синці. В імунограммі: IgA –2,0 г/л, IgМ – 0,3 г/л, IgG – 0,3 г/л, IgЕ вище за норму в 30 разів, тромбоцитопенія. Визначте клінічний діагноз.

1. Синдром Ді Джорджа.
   
2. Синдром Луї-Бар.
   
3. Синдром Віскотта-Олдріча.
   
4. Хвороба Верльгофа.
   
5. Хвороба Брутона.
   

Завдання 3.

У 3-річного хлопчика має місце порушення ходи, атаксія, тремор кінцівок, м`язова гіпотонія, гіперрефлексія, дизартрія, ністагм, відстає в психомоторному розвитку. На відкритих ділянках шкіри, кон`юнктиві, слизових оболонках телеангіоектазії. На шкурі тулуба є плями гіпер- та депігментації. Встановіть найбільш імовірний діагноз.

А. Синдром Ді Джорджа.

В. Хвороба Бутона.

С. Синдром Луї-Бар.

Д. Синдром Віскотта-Олдріча.

Е. Синдром Незелофа.


Завдання 4.

У дівчинки 5 місяців з тетрадою Фало і лицевим дизморфізмом часті застудні захворювання та диспепсичні явища, стійка пліснявка на слизовій оболонці рота, гіпотрофія 1 ступеня. Прояви якого синдрому дозволять обґрунтувати попередній діагноз: «синдром Ді Джорджа»?

1. Лімфопроліферативний.
   
2. Аутоімунний.
   
3. Шкірний.
   
4. Судомний.
   
5. Алергічний.
   

Завдання 5.

На диспансерному обліку у дитячого імунолога є діти з синдромами Ді Джорджа, Віскотт-Олдріча і Луї Бара. Чи показана вакцинація цим дітям?

1. Щеплення не показане.
   
2. Щеплення за календарем.
   
3. Щеплення за календарем, за винятком живих вакцин.
   
4. Щеплення за календарем, за винятком BCG.
   
5. Не показана вакцинація проти грипу.
   

Еталони відповідей

Завдання №1 – Е.

Інші завдання виконайте самостійно. Вони будуть перевірені викладачем.


Короткі методичні вказівки

до роботи лікарів-курсантів на практичному занятті


На початку практичного заняття викладач перевіряє вихідний рівень знань дитячих кардіологів з використанням тестів і клінічних задач, що були розв’язані під час позааудиторної підготовки.

Потім лікарі під контролем викладача курирують хворих у палатах відділення. Збирають анамнез, оглядають дитину, складають попередній діагноз, план обстеження і план лікування. Коментують лабораторні дослідження, що є в історіях хвороби, відповідають на деякі теоретичні питання стосовно хворого. Викладач корегує відповіді лікарів та виправляє помилки. На прикінці заняття викладач проводить підсумковий тестовий контроль, підбиває підсумки заняття, дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ