Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Протокол №7 від 20. 01. 2012 р.) методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Методичні вказівки
Загальна мета
Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Еталони відповідей
Методичні вказівки
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття:

«Фактори ризику захворювань серцево-судинної системи у дітей»

  1. Актуальність теми. В даний час відзначається значна зміна структури захворюваності та смертності населення в економічно розвинених країнах, що характеризується виходом на перше місце серцево-судинних захворювань, названих «хворобами цивілізації». Основними причинами смертності серед всіх груп кардіоваскулярної патології є ішемічна хвороба серця (ІХС) і судинні порушення мозку.

Вік хворих, що страждають на захворювання серцево-судинної системи, дедалі стає молодшим. Численними дослідженнями встановлено, що витоки багатьох хвороб дорослих слід шукати в дитячому та підлітковому віці. Контроль за такими факторами ризику, як паління, вживання спиртних напоїв, подолання гіподинамії, у дітей – погане або неправильне харчування, міг би запобігти половині всіх передчасних смертей, третині всіх випадків повної втрати працездатності та половині випадків тимчасової непрацездатності у дорослих. До теперішнього часу всі програми навчання лікарів націлені на освоєння ними знань і умінь щодо своєчасної діагностики та лікування різних захворювань і правильної реабілітації хворих. Це, безперечно, необхідно і важливо. Однак, незважаючи на активне впровадження сучасних методів лікування кардіоваскулярної патології, дуже мало уваги приділяється превентивним заходам, які може й повинен проводити лікар. Зазначені обставини й визначають актуальність даної теми саме для лікарів-кардіологів, педіатрів.
  1. Загальна мета: знати фактори ризику кардіоваскулярної патології у дітей. Вміти проводити етапну діагностику, первинну і вторинну профілактику атеросклерозу та ІХС у дітей та підлітків.
  2. Конкретні цілі. Вміти:
    1. визначати чинники ризику розвитку атеросклерозу та ІХС у дітей;
    2. формувати групи підвищеного ризику розвитку атеросклерозу та ІХС у дітей;
    3. трактувати дані додаткових досліджень;
    4. дати рекомендації по лікуванню дітей з груп підвищеного ризику.


Зміст навчання
  1. Теоретичні питання:
  1. Чинники ризику розвитку атеросклерозу та ІХС у дітей.
  2. Основні патогенетичні механізми в розвитку атеросклерозу.
  3. Критерії формування груп підвищеного ризику по атеросклерозу у дітей.
  4. Поетапна схема обстеження дітей з груп ризику з розвитку атеросклерозу.
  5. Трактування результатів додаткових обстежень.
  6. Методи корекції виявлених порушень.
  7. Первинна профілактика атеросклерозу у дітей.
  8. Цілеспрямована профілактика атеросклерозу та ІБС за результатами обстежень.
  9. План диспансерного спостереження.



  1. Граф логічної структури теми (див. додаток 1).



  1. Джерела інформації:


Основні
  1. Кардіологія дитячого і підліткового віку: Наук.-практ. посібн. / за ред. проф. Мощича П.С., Марушка Ю.В. – К.: Вища шк., 2006. – С. 200-213.
  2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України №362 від 19.07.2005 «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей».
  3. Леонтьева И.В. Лекции по кардиологии детского возраста. – М.: ИД Медпрактика, 2005. – С. 8-50.
  4. Диагностика и коррекция нарушений липидного обмена с целью профилактики и лечения атеросклероза (Рекомендации комитета экспертов Всероссийского научного общества кардиологов) // Кардиваскулярная терапия и профилактика. – 2009. – №8 (6). – 58 с.


Додаткові
        1. Граф логічної структури теми, алгоритм.
        2. Лекції кафедри.
        3. Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших мед. учебн. заведений. – Харьков: Фолио, 2006. – С. 162-362.
        4. Белозеров Ю.М. Детская кардилогия. – М.: «МЕДпресс-Информ», 2004. – 600 с.
        5. Пеший М.М. Дитяча кардіологія (клінічні лекції). – Полтава, 2006. – 193 с.


Орієнтовна основа діяльності

Алгоритми (див. додаток 1).

Засвоївши інформацію і перераховані вище питання при підготовці до заняття, розв’яжіть задачі. Використовуйте при цьому алгоритм (див. додаток 1). Правильність рішень перевірте, зіставивши з еталонами відповідей.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Завдання 1.

Хлопчик 10 років після занять в школі 5 годин проводить за комп'ютером. Відвідує музичну школу. Харчовий раціон, в основному, представлений бутербродами (гамбургери) і картоплею-фрі. З сімейного анамнезу: батько дитини помер від інфаркту міокарду в 36 років. Фізичний розвиток дисгармонічний за рахунок підвищення маси тіла на 2 сигми. Чи є чинники ризику розвитку атеросклерозу у даної дитини?
  1. Ні.
  2. Один
  3. Два.
  4. Чотири.
  5. П'ять.


Завдання 2.

До лікаря звернулися батьки з хлопчиком 11 років зі скаргами на головний біль, запаморочення, підвищення маси тіла у дитини. З анамнезу відомо, що батько дитини страждає на гіпертонічну хворобу з 35 років. Під час проведення об'єктивного огляду звертає увагу помірна блідість шкірних покривів і видимих слизових. Підшкірно-жировий шар розвинутий надмірно, розташований рівномірно. В легенях везикулярне дихання. ЧСС – 92 уд/хв., АТ на обох руках 126/66 мм рт. ст. Тони серця помірно ослаблені, ритмічні. Живіт при пальпації м'який, безболісний. Стул і сечовипускання в нормі. Проведення кліноортостатичної проби виявило гіперсимпатикотонічний варіант реакції гемодінаміки.

Чи входить ця дитина до групи ризику по розвитку атеросклерозу та ІБС?
  1. Ні.
  2. Так (по обтяженій спадковості).
  3. Так (за наявністю у дитини ВСД за гіпертонічним типом).
  4. Так (по обтяженій спадковості і у зв'язку з наявністю у дитини ВСД за гіпертонічним типом).
  5. Ні, але потребує додаткових досліджень.


Завдання 3.

При обстеженні ліпідного спектру у дівчинки 12 років були отримані наступні результати: загальний холестерин сироватки крові – 6,5 ммоль/л; холестерин ЛПНЩ – 5 ммоль/л; холестерин ЛПВЩ – 1,0 ммоль/л; тригліцериди – 2,5 ммоль/л; коефіцієнт атерогенності – 3,5.

Оцініть отримані результати.
  1. Норма.
  2. Підвищені.
  3. Знижені.
  4. Граничні дані.
  5. Виражені порушення.


Завдання 4.

У хлопчика 10 років з групи підвищеного ризику по розвитку атеросклерозу та ІХС при 3-х кратному дослідженні ліпідного спектру крові були отримані пограничні рівні холестерину ЛПНЩ, тригліцеридів.

Чи потребує дитина терапії?
  1. Ні.
  2. Так. Нікотинова кислота.
  3. Так. Поліненасичені жирні кислоти.
  4. Так. Секвестранти жовчних кислот.
  5. Так. Дієта з обмеженням загального вмісту жирів і насичених жирних кислот, із збільшенням питомої ваги поліненасичених жирних кислот, рослинних жирів; підвищення рухової активності.


Еталони відповідей

Завдання №1 – Д.

Інші завдання виконайте самостійно. Вони будуть перевірені викладачем.


Короткі методичні вказівки

до роботи лікарів-курсантів на практичному занятті


Практичне заняття починається з участі лікарів-курсантів в ранковій конференції. Заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага курсантів на важких хворих. Підсумок підводить завідувач кафедрою.

Самостійна робота курсантів під керівництвом викладача включає: курацію тематичних хворих (опитування, огляд, фізикальне обстеження хворих, знайомство з даними обстеження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, вирішення питань тактики, профілактики, лікувально-трудової експертизи); вирішення ситуативних задач.

Після закінчення самостійної роботи курсантів проводиться її аналіз і корекція. Клінічний розбір тематичних хворих включає доповідь курсантів про скарги хворих, анамнез, дані лабораторних і інструментальних досліджень, диференціальний діагноз, остаточний діагноз (включаючи і супутні захворювання) і ускладнення. Курсанти обговорюють лікування, питання тактики, невідкладної терапії, профілактики, лікувально-трудової експертизи, реабілітації тематичних хворих.

В кінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Роботи курсантів оцінюються, обговорюються результати. Підводиться підсумок заняття.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ