Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Протокол №7 від 20. 01. 2012 р.) методичні рекомендації

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание до практичного заняття: «Ураження серця неревматичної природи» Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання Короткі методичні вказівки Методичні вказівки Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Подобный материал:

• Затверджено Вченою радою Вінницького національного технічного університету як навчальний, 2268.74kb.
• А.І. Безуглий, Л. П. Громова, Д. О. Мельников, А. Б. Пономаренко, 1668.81kb.
• Л. П. Громова тести та завдання з історії україни, 1088.57kb.
• А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія, 1578.44kb.
• В.І. Корбутяк, З. О. Толчанова, 1774.12kb.
• Методичні рекомендації, 87.62kb.
• Організація І методика аудиту, 1030.01kb.
• К. Г. Городенська, доктор філологічних наук, професор, 3442.16kb.
• Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах півдня, 6266.71kb.
• Світова література І культура, 2239.97kb.

до практичного заняття: «Ураження серця неревматичної природи»

1. Актуальність теми. Останнім часом значно почастішали неревматичні кардити у дітей. Актуальність цієї проблеми обумовлена також варіабельністю форм (ендокардит, міокардит, перикардит), перебіг яких супроводжується порушенням гемодинаміки, що при несвоєчасній діагностиці й неадекватній терапії може привести до летального результату. Наведене визначає важливість засвоєння даної теми.
   
2. Загальна мета: вдосконалити уміння діагностувати й лікувати неревматичні кардити у дітей
   
3. Конкретні цілі. Вміти:
   

1. на підставі скарг, анамнезу, фізикального обстеження виділити головні симптоми, що свідчать про наявність патології серцево-судинної системи;
   
2. скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку, інтерпретувати й оцінити результати лабораторних, біохімічних, імунологічних досліджень;
   
3. використовуючи диференціально-діагностичний алгоритм, поставити діагноз неревматичного кардиту;
   
4. призначити лікування й розробити тактику диспансерного спостереження;
   
5. здійснювати профілактику неревматичних кардитів у дітей.
   

Зміст навчання

1. Теоретичні питання:
   

1. Сучасні уявлення про етіологію, патогенез, класифікацію неревматичних кардитів у дітей.
   
2. Клінічна симптоматика різних варіантів перебігу кардитів.
   
3. Диференціальна діагностика неревматичних запальних уражень серця у дітей.
   
4. Невідкладні стани, що виникають у дітей з неревматичними кардитами.
   
5. Принципи терапії неревматичних кардитів. Невідкладна допомога.
   
6. Організація диспансерного нагляду, реабілітації дітей, які перенесли неревматичний кардит.
   
7. Профілактика неревматичних кардитів.
   

2. Граф логічної структури теми (див. додаток 31).
   

3. Джерела інформації:
   

Основні

1. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей. Руководство для врачей. – М. Медицина, 1987. – Т.1 – С.3 92-420. – Т.2. – С. 3-27.
   
2. Медицина дитинства. / за ред. Мощича П.С. – Київ: «Здоров'я», 2001. – Т. 4. – С. 5-28.
   
3. Приходько В.С. Неревматические миокардити у детей. – Киев: «Здоров'я», 1990. – 176 с.
   
4. Лекції кафедри, граф логічної структури теми, алгоритм (див. додатки 34, 35).
   

Додаткові

1. Острополец С.С., Золотова Л.И. О неревматических поражениях миокарда у детей // Педиатрия. – 1981. – №6. – С. 71-72.
   
2. Шабалов Н.В. Детские болезни. – СПб.: Питер, 2002. – 731 с.
   

Орієнтовна основа діяльності


Алгоритм (див. додаток 32).

Засвоївши інформацію і перераховані вище питання, вирішіть задачі. Використовуйте при цьому алгоритм (див. додаток 32). Правильність рішення перевірте, зіставивши з еталоном відповіді.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Завдання 1.

У дівчинки 8 років через тиждень після перенесеної вірусної інфекції з'явилися скарги на різку слабкість, задишку, болі в ділянці серця ниючого характеру.

При огляді стан середньої тяжкості, шкіра бліда, зів помірно гіперемований, мигдалики гіпертрофовані. Ліва межа серця визначається на 1 см назовні від середньоключичної лінії. Тони серця глухі, систолічний шум на верхівці і у V точці. ЧСС – 120 уд/хв., АТ – 100/65 мм рт.ст. Дівчинці був поставлений попередній діагноз неревматичного міокардиту й вона була направлена на стаціонарне лікування.

Які клінічні симптоми свідчать на користь неревматичного міокардиту?

1. Блідість, задишка, тахікардія.
   
2. Біль у серці, задишка, зміщення лівої межі серця, тахікардія.
   
3. Наявність катаральних явищ, систолічний шум, блідість.
   
4. Слабкість, блідість, гіперемія зіву.
   
5. Гіперемія зіву, тахікардія, біль у серці, блідість шкіри.
   

Завдання 2.

У дитини 10 років з підозрою на неревматичний міокардит при обстеженні виявлено: в аналізі крові – нейтрофільний лейкоцитоз, підвищена ШОЕ, на ЕКГ – зниження вольтажу зубців, негативний Т у V₄,V₆, на рентгенограмі – збільшення серця, прискорена пульсація, на ЕхоКГ – ділятація порожнини лівого шлуночка, зниження скорочувальної здатності міокарда.

Якому з перерахованих патологічних процесів відповідають дані результати досліджень?

1. Інфекційному ендокардиту.
   
2. Інфекційному перикардиту.
   
3. Ділятаційній кардіоміопатії.
   
4. Неревматичному міокардиту.
   
5. Гіпертрофічній кардіоміопатії.
   

Завдання 3.

Дитина 6 місяців поступила до інфекційного відділення з приводу ентеровірусної інфекції. На 3 добу стан погіршився: зросло занепокоєння, задишка, блідість, акроціаноз. У легенях – без патології. Межі серця зміщені праворуч і ліворуч на 2 см. Тони серця глухі, прискорені. Живіт м'який, печінка + 4,5 см. На рентгенограмі органів грудної клітки серце значно збільшене у розмірах, має трапецієподібну форму. Ваш діагноз?

1. Інфекційний перикардит.
   
2. Інфекційний міокардит.
   
3. Інфекційний ендокардит.
   
4. Ділатаційна кардіоміопатія.
   
5. Гіпертрофічна кардіоміопатія.
   

Завдання 4.

Дитина 12 років переведена до клініки з місцевого стаціонару де знаходилася протягом тижня з приводу ревматизму ІІ, активної фази ендоміокардиту, поліартриту, безперервно-рецидивуючого перебігу ХСН ІІБ. Об'єктивно: вимушене положення (напівсидить), задишка 36 за хвилину, набряки на нижніх кінцівках. У легенях – без патології. Межі серця зміщені в обидва боки на 2,5см. Тони серця глухі, у II-III міжребер’ї ліворуч вислуховується шум тертя перикарду. ЧСС – 130 уд/хв. Печінка +3,5см. Діурез знижений. Які обстеження необхідно провести в першу чергу для уточнення діагнозу?

1. Загальний аналіз крові, рентгенографію органів грудної клітки.
   
2. ЕКГ, гострофазові показники крові.
   
3. ЕхоКГ.
   
4. Посів крові на мікрофлору.
   
5. ТелеЕКГ.
   

Завдання 5.

У дитина 11 років, що перебуває в стаціонарі, був діагностований неревматичний міокардит.

Який терапевтичний комплекс препаратів необхідно призначити?

1. Найз, рулід, мілдронат, аскорбінова кислота.
   
2. Дігоксин, эуфілин, аспірин, аскорбінова кислота.
   
3. Біцилін-5, лазікс, аспаркам, преднізолон.
   
4. Верошпірон, кардонат, бісептол, задітен.
   
5. Дігоксин, мілдронат, кетотіфен, рулід.
   

Еталони відповідей

Завдання №1 – В.

Інші завдання виконайте самостійно. Вони будуть перевірені викладачем.


Короткі методичні вказівки

до роботи лікарів-курсантів на практичному занятті


Заняття починаються з перевірки викладачем цільових задач, розв’язаних курсантами під час позааудиторної підготовки. Одночасно курсанти здійснюють самоконтроль за еталонами відповідей до задач. Потім лікарі самостійно курирують хворих з неревматичними кардитами. При цьому вони ретельно збирають анамнез, акцентуючи увагу на перенесених напередодні захворюваннях, характеру їх перебігу, проявах алергії, наявності у найближчих родичів патології серцево-судинної системи.

При об'єктивному дослідженні варто звернути увагу на фізичний розвиток, колір шкірних покривів, стан серцево-судинної системи. Потім викладач, за активної участі курсантів, проводить розбір 2-3 тематичних хворих. При цьому оцінюють лабораторні та інструментальні дані (ЕКГ, Rö_, ФКГ, ЕхоКГ та ін). Проводять диференційну діагностику з іншими захворюваннями серцево-судинної системи (ревматизм, вторинні кардіопатії, перикардит), формулюють діагноз, складають план лікування, подальшого нагляду.

У процесі розбору хворих викладач коригує відповіді лікарів-курсантів, звертає увагу на те, як проводиться огляд хворого, вказує й виправляє помилки у виконанні останнього.

Наприкінці проводиться підсумковий тестовий контроль, викладач підводить підсумки заняття й дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття: «Гостра ревматична лихоманка»

1. Актуальність теми. У теперішній час близько 15,6 млн. людей у світі хворіють на ревматичну лихоманку, з них майже 2,4 мільйона - це діти віком від 5 до 14 років. Щорічно реєструють понад 500 тисяч нових випадків захворювання. Більше ніж 350 тисяч людей гинуть від наслідків ревматичної лихоманки. Понад 4 тисячі дітей хворіють на хронічні ревматичні захворювання серця. Крім того, в Україні в останні роки зростає поширеність так званих передревматичних хвороб серед дітей. Так, за даними МОЗ України, понад 410 тисяч дітей хворіють на гострий тонзиліт та фарингіт; понад 27 тисяч – на хронічний назофарингіт та фарингіт; понад 388 тисяч – на хронічні хвороби мигдаликів та аденоїдів. Ревматична лихоманка в останній час має особливості перебігу. Значно зменшилась кількість випадків з гострим, тяжким перебігом і збільшилась – з латентним. Останній не супроводжується вираженою клініко-лабораторною активністю, але веде до формування вад серця й розвитку кардіосклерозу. Тому своєчасна діагностика, правильне лікування та профілактика дозволяють суттєво поліпшити прогноз і досягти одужання. Вищевикладене визначає актуальність теми.
   
2. Загальна мета: вміти діагностувати та лікувати гостру ревматичну лихоманку у дітей.
   
3. Конкретні цілі. Вміти:
   

1. на підставі скарг, анамнезу, об'єктивного обстеження виділити провідні синдроми ревматизму у дітей;
   
2. скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку;
   
3. інтерпретувати й оцінювати результати лабораторних і інших додаткових досліджень;
   
4. провести диференційну діагностику на підставі диференційно-діагностичного алгоритму;
   
5. призначити лікування.
   

Зміст навчання

1. Теоретичні питання

1. Етіологія та патогенез гострої ревматичної лихоманки у дітей.
   
2. Класифікація ревматичної лихоманки.
   
3. Критерії діагностики гострої ревматичної лихоманки у дітей.
   
4. Диференційна діагностика ревматизму.
   
5. Лікування гострої ревматичної лихоманки у дітей.
   
6. Профілактика ревматизму.
   

2. Граф логічної структури теми (див. додатки 33).
   

2. Джерела інформації:
   

Основні:

1. Майданник В.Г. Педиатрия. – Харьков: Фолио, 2002. – С. 765-779.
   
2. Шабалов Н.П. Детские болезни. – СПб: Питер, 2003. – Т. 2. – С. 78-121.
   
3. Детская ревматология / под ред. Баранова А.А., Баженовой Л.К. – М.: Медицина, 2002. – 336 с.
   
4. Наказ МОЗ України №362 від 19.07.2005 р. «Про затвердження діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей».
   
5. Граф логічної структури (див. додаток 33).
   
6. Лекції кафедри.
   

Додаткові:

1. Волосовець О.П. Гостра ревматична лихоманка як проблема сучасної дитячої ревматології // Здоровье ребёнка. – 2010. – №3 (24). – С. 106-109.
   
2. Насонова В.А., Кузьмина Н.Н., Белов Б.С. Классификация и номенклатура ревматической лихорадки // Педиатрия. – 2004. – №3. – С.4-9.
   
3. Насонова В.А., Бунчук В.Н.. Ревматические болезни: Руководство для врачей. – М.: Медицина, 1997. – С. 160-172.
   
4. Справочник по ревматологии / под ред. Насоновой В.А. – М.: Медицина, 1995. – С. 222-230.
   

Орієнтовна основа діяльності

Алгоритми (див. додаток 33).

Засвоївши інформацію і перераховані вище питання, вирішіть задачі. Використовуйте при цьому алгоритми (див. додаток 33). Правильність рішення перевірте, зіставивши з еталоном відповіді.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Завдання 1.

У хлопчика 10 років через 2 тижні після перенесеної ангіни з'явилися біль і припухлість суглобів, лихоманка, задишка. Госпіталізований в клініку. Об'єктивно: шкірні покриви бліді. Гіпертрофія піднебінних мигдаликів, рубцева їх зміна. Регіонарний підщелепний лімфаденіт. Колінні суглоби набряклі, рухи хворобливі. В легенях дихання везикулярне, ЧД – 30/хв.. Відносна серцева тупість розширена в поперечнику. Тони серця глухі, систолічний шум в I і V точках, проводиться на спину, ЧСС – 100 уд/хв.. Печінка на 3 см виступає з-під краю реберної дуги. Діурез понижений. Пастозність гомілок. Яке захворювання у дитини слід припустити?

1. 
   Неревматичний кардит.
   
2. Гостру ревматичну лихоманку.
   
3. Ювенільний ревматоїдний артрит.
   
4. Системний червоний вовчак.
   
5. Інфекційний ендокардит.
   

Завдання 2.

Хворий В., 9 років, спостерігається з приводу хронічної ревматичної хвороби серця, недостатності мітрального клапану. Які аускультативні дані характерні для цього захворювання у дитини?

1. I тон ослаблений, систолічний шум на верхівці, який проводиться в ліву аксилярну область, акцент II тону на легеневій артерії.
   
2. Діастолічний шум на верхівці.
   
3. Ритм «галопу».
   
4. Хордальний писк.
   
5. Шум систоли уздовж лівого краю грудини.