Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Протокол №7 від 20. 01. 2012 р.) методичні рекомендації

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание до практичного заняття: «Особливості структури і функції серцево-судинної системи у дітей в різні вікові періоди. Функціональні Актуальність теми. Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання Короткі методичні вказівки Методичні вказівки Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання Короткі методичні вказівки Методичні вказівки Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання Короткі методичні вказівки Методичні вказівки

Подобный материал:

• Затверджено Вченою радою Вінницького національного технічного університету як навчальний, 2268.74kb.
• А.І. Безуглий, Л. П. Громова, Д. О. Мельников, А. Б. Пономаренко, 1668.81kb.
• Л. П. Громова тести та завдання з історії україни, 1088.57kb.
• А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія, 1578.44kb.
• В.І. Корбутяк, З. О. Толчанова, 1774.12kb.
• Методичні рекомендації, 87.62kb.
• Організація І методика аудиту, 1030.01kb.
• К. Г. Городенська, доктор філологічних наук, професор, 3442.16kb.
• Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах півдня, 6266.71kb.
• Світова література І культура, 2239.97kb.

до практичного заняття: «Особливості структури і функції серцево-судинної системи у дітей в різні вікові періоди.

Функціональні та органічні шуми»

1. Актуальність теми. Серцево-судинна система дітей у порівнянні з дорослими має відмінності як у морфологічному, так і в функціональному відношенні. Чим молодша дитина, тим значніше виражені ці відмінності. Протягом усіх періодів дитинства, аж до зрілого віку, відбувається безперервний нерівномірний розвиток серця і судин: збільшується маса і об’єм порожнин серця, змінюється співвідношення його відділів і положення у грудній клітці, вдосконалюється нервова регуляція діяльності кровообігу, відбувається диференціація гістоструктури серця і судин. Знання анатомо-фізіологічних особливостей (АФО) серцево-судинної системи дітей дозволяє дитячому кардіологу правильно інтерпретувати клінічні дані, проводити диференційний діагноз, своєчасно виявляти патологію.
   
2. Загальна мета: вдосконалити знання і вміння лікарів з анатомо-фізіологічних особливостей серцево-судинної системи у дітей.
   
3. Конкретні цілі. Вміти:
   

1. визначити основні етапи ембріогенезу серця і великих судин;
   
2. виділити особливості кровообігу плода і новонародженого, зображати схему кровообігу плода та новонародженої дитини;
   
3. визначити основні анатомічні особливості серця і судин у дитячому віці;
   
4. визначити основні фізіологічні особливості серцево-судинної системи у дітей.
   

Зміст навчання

1. Теоретичні питання.
   

1. Ембріогенез серцево-судинної системи.
   
2. Особливості кровообігу плода.
   
3. Особливості кровообігу новонародженої дитини.
   
4. Основні анатомічні особливості серцево-судинної системи у дітей: форму, розміри, межі серця; гістологічну структуру; особливості судин; особливості провідної системи.
   
5. Основні функціональні особливості серцево-судинної системи у дітей: ударний об’єм; хвилинний об’єм; особливості артеріального тиску.
   

2. Граф логічної структури теми (див. додаток 10).
   

3. Джерела інформації:
   

Основні

1. Медицина дитинства / за ред. Мощича П.С. – К.: Здоров’я, 1994, – Т.1. – С. 217-221.
   
2. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – К., 2001. – С. 398-404.
   
3. Мазурин А.В. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: ИКФ Фолиант, 2000. – С. 382-397.
   
4. Пропедевтика детских болезней / под ред. А.А. Баранова. – М.: Медицина, 1998. – С. 182-191.
   
5. Лекції кафедри.
   

Додаткові

Графи логічної структури теми (див. додаток №10).


Орієнтовна основа діяльності


Алгоритм (див. додаток 10).

Засвоївши інформацію і перераховані вище питання, вирішіть задачі. Використовуйте при цьому алгоритм (див. додаток 10). Правильність рішення перевірте, зіставивши з еталоном відповіді.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Завдання 1.

Дільничний педіатр разом з медсестрою здійснюють перший патронаж новонародженої дитини. Які з наведених нижче показників, що виявлені у даної дитини, слід вважати патологічними?

1. АТ 70/35 мм рт. ст.
   
2. Верхня межа відносної тупості серця – ІІ ребро.
   
3. Ембріокардія.
   
4. Приглушення І тону на верхівці.
   
5. Все перераховане вірно.
   

Завдання 2.

Під час профілактичного огляду дітей грудного віку у будинку дитини не виявлено патологічних змін серцево-судинної системи. Якою при цьому була верхня межа відносної серцевої тупості у обстежених дітей?

1. І ребро.
   
2. Перше міжребер’я.
   
3. ІІ ребро.
   
4. Друге міжребер’я.
   
5. ІІІ ребро.
   

Завдання 3.

Хлопчика 9 років оглянуто після перенесеної ангіни. Що з нижче перерахованого свідчить про патологічні зміни з боку серцево-судинної системи?

1. ЧСС – 78 уд/хв.
   
2. АТ – 100/60 мм рт. ст.
   
3. Ліва межа відносної тупості серця на 1 см назовні від середньо-ключичної лінії.
   
4. Акцент ІІ тону над легеневою артерією.
   
5. Верхня межа відносної тупості серця – верхній край ІІІ ребра.
   

Завдання 4.

До новонародженої дитини 14 днів на консультацію викликано кардіолога. Що з виявленого під час огляду є фізіологічним?

1. Частота серцевих скорочень 130 уд/хв.
   
2. Верхівковий поштовх виявляється у IV міжребер’ї.
   
3. Незначне ослаблення серцевих тонів.
   
4. Систолічний шум у V точці.
   
5. Все перераховане вірно.
   

Завдання 5.

Студенти ІІІ курсу медичного факультету під час курації визначали частоту серцевих скорочень у дітей наймолодшої групи будинку дитини. Яка ЧСС притаманна дітям грудного віку?

1. Понад 140 за хв.
   
2. 120-130 за хв.
   
3. Приблизно 100 за хв.
   
4. 80-90 за хв.
   
5. Менше ніж 80 за хв.
   

Еталони відповідей

Завдання №1 – Е.

Інші завдання виконайте самостійно. Вони будуть перевірені викладачем.


Короткі методичні вказівки

до роботи лікарів-курсантів на практичному занятті


Заняття починається з перевірки викладачем цільових задач, розв’язаних курсантами під час позааудиторної підготовки. Одночасно курсанти здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення задач з еталонами відповідей до них. Після цього курсанти самостійно проводять курацію дітей різних вікових груп. Разом з викладачем обговорюють АФО серцево-судинної системи у дітей різних вікових груп.

Наприкінці заняття викладач проводить підсумковий тестовий контроль і підбиває підсумки заняття, дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття: «Сучасні методи дослідження

органів кровообігу у дітей»

1. Актуальність теми. Безпосереднє обстеження хворого – один з найвідповідальніших моментів у діяльності дитячого кардіолога. Сьогодні, як і раніше, головним залишається вміння лікаря ретельно зібрати анамнез, провести безпосереднє обстеження хворого, здатність аналізувати та синтезувати отримані дані, клінічно мислити, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта та характер хвороби. Інструментальні методи дослідження – складова частина діагностичного процесу захворювань серцево-судинної системи у дітей. В педіатричній практиці значення функціональних методів дослідження полягає не тільки в тому, щоб встановити ступінь відхилення функції від вікової норми, а, насамперед, в розпізнаванні прихованої недостатності органу чи системи. Це має дуже важливе значення для ранньої діагностики захворювання й проведення профілактичних заходів. Знання й постійне дотримування алгоритму обстеження хворого дозволить правильно встановити діагноз і призначити адекватну терапію.
   
2. Загальна мета: вдосконалити знання і вміння дитячих лікарів-кардіологів з питань обстеження серцево-судинної системи у дітей.
   
3. Конкретні цілі. Вміти:
   

1. цілеспрямовано зібрати анамнез, проаналізувати скарги, що свідчать про ураження серцево-судинної системи; за даними зовнішнього огляду виявити маніфестні ознаки патологічних відхилень з боку серцево-судинної системи;
   
2. дати характеристику пульсу, визначити верхівковий та при наявності серцевий поштовх; визначити межі відносної і абсолютної серцевої тупості і поперечний розмір серця і судинного пучка; з’ясувати наявність і дати характеристику І і ІІ тонів в 5 точках, встановити інтенсивність їхнього звучання, наявность розщеплення/роздвоєння, а також можливі шуми.
   
3. провести електрокардіографічне дослідження; надати характеристику елементам ЕКГ; визначити електричну позицію серця;
   
4. визначати показання та проводити функціональні проби;
   
5. визначати показання та інтерпретувати рентгенограми органів грудної клітки дитини з ураженням серця;
   
6. визначати показання та інтерпретувати дані ехокардіографії;
   
7. визначити показання та розкрити суть методики холтеровського моніторирування.
   

Зміст навчання

1. Теоретичні питання:
   

1. Значення скарг, анамнезу захворювання та анамнезу життя в діагностиці захворювань серцево-судинної системи.
   
2. Особливості зовнішнього огляду хворих з патологією серцево-судинної системи.
   
3. Пальпаторні ефекти ураження серцево-судинної системи та їх семіотика.
   
4. Методика перкусії серця та семіотика виявлених порушень.
   
5. Методика аускультації серця та її оцінка. Семіотика порушень, що виявляються аускультативно.
   
6. Генез основних елементів нормальної ЕКГ.
   
7. Значення положення та відхилення електричної вісі серця.
   
8. Критерії діагностики гіпертрофії передсердь і шлуночків серця за даними ЕКГ.
   
9. ЕКГ діагностика порушеннь ритму й провідності серця.
   
10. Діагностичне значення вимірювання артеріального тиску в дитячому віці.
    
11. Методика та оцінка функціональних проб за Шалковим, Мартіне, Штанге, Генга, проб з фізичним навантаженням.
    
12. Діагностичні можливості рентгенологічного дослідження серцево-судинної системи дітей.
    
13. Ехокардіографічна діагностика кардіальної патології в дитячому віці.
    
14. Характеристика методу холтеровського моніторирування.
    

2. Граф логічної структури теми (див. додатки 11-19).
   

2. Джерела інформації:
   

Основні

1. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – Вінниця-Київ, 2001. – С. 404-442.
   
2. Кардиология детского возраста / под ред. Мощича П.С., Сидельникова В.М., Кривчени Д.Ю. – К. Здоров’я, 1986. – С. 14-24.
   
3. Мазурин А.В. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: ИКФ Фолиант, 2000. – С. 397-411.
   
4. Острополец С.С. Педиатрия на пороге ХХІ века. – Севастополь: Вебер, 2003. – С. 94-107, 127-137.
   
5. Острополец С.С., Буряк В.Н. Диагностические синдромы заболеваний детского возраста. – Донецк, 1993. – С.5-14.
   
6. Кубергер М.Б. Руководство по клинической электрокардиографии детского возраста. – Л.: Медицина, 1983. – 368 с.
   
7. Приходько В.С., Лисіков Я.Є. Ехокардіографічні (ультрасонографічні) критерії захворювань серця // Медицина дитинства. / за ред. Мощича П.С. – К.: Здоров`я, 1999. – Т. 4. – С. 361-370.
   
8. Лекції кафедри.
   

Додаткові

1. Пропедевтика детских болезней. / под ред. А.А. Баранова. – М.: Медицина, 1998. – С. 191-207.
   
2. Орлов В.Н. Руководство по электрокардиографии. – М.: Медицина, 1984. – С. 13-210; 337-479
   
3. Осколкова М.К., Куприянова О.О. Электрокардиография у детей. – М.: Медицина, 1986. – 288 с.
   
4. Воробьев А.С., Бутаев Т.Д. Клиническая эхокардиография у детей и подростков: Руководство для врачей. – С-Пб.: Специальная література, 1999. – 423 с.
   
5. Инструментальные методы исследования сердечно-сосудистой системы (справочник). / под ред. Виноградовой Т.С. – М.: Медицина, 1986. – 416 с.
   
6. Граф логічної структури теми (див. додатки 11-19).
   

Орієнтовна основа діяльності


Алгоритм (див. додатки 11-19).

Засвоївши інформацію і перераховані вище питання, вирішіть задачі. Використовуйте при цьому алгоритм (див. додатки 11-19). Правильність рішення перевірте, зіставивши з еталоном відповіді.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Завдання 1.

У новонародженої дитини виявлено дефект міжпередсердної та міжшлуночкової перетинок. Які анамнестичні дані мають найбільше значення?

1. Еклампсія перед пологами.
   
2. Прийом прегнавіту протягом другої половини вагітності.
   
3. Тривалий прийом препаратів заліза.
   
4. Загроза переривання вагітності на 6 тижні вагітності, пов’язана з перенесеним грипом.
   
5. Загострення пієлонефриту на 28 тижні вагітності.
   

Завдання 2.

У дитини 3 тижнів за допомогою ЕхоКГ виявлений фіброеластоз міокарду лівого шлуночка.

Які межі серця встановлено при перкусії?

1. Ліва межа серця по середньоключичній лінії.
   
2. Ліва межа серця по передній аксилярній лінії.
   
3. Ліва межа на 0,5 см всередину від лівої середньоключичної лінії.
   
4. Права межа по правому краю груднини.
   
5. Права межа на 0,5 см праворуч від правого краю груднини.
   

Завдання 3.

Дитині 9 років з періодичними болями в ділянці серця проведена електрокардіографія. Виявлено поступове подовження інтервалу P-Q, періодичне випадіння шлуночкового комплексу, періоди Самойлова-Венкебаха. Про що свідчать зміни ЕКГ?

1. Синоаурикулярна блокада.
   
2. Неповна атріовентрикулярна блокада I ступеня.
   
3. Неповна атріовентрикулярна блокада II ступеня I типу (Mobitz I).
   
4. Неповна атріовентрикулярна блокада II ступеня II типу (Mobitz II).
   
5. Повна атріовентрикулярна блокада (III ступеня).
   

Завдання 4.

Дитині 7 років з ревмокардитом, яка знаходилась на напівліжковому режимі, були проведені функціональні проби. Які з нижче наведених ознак свідчать про негативну реакцію на пробу Шалкова?

1. Збільшення систолічного АТ на 9 мм рт.ст.
   
2. Збільшення частоти серцевих скорочень на 20%.
   
3. Діастолічний тиск залишився незміненим.
   
4. Всі показники відновилися через 3 хв.
   
5. Всі показники відновилися через 7 хв.
   

Завдання 5.

У новонародженого з тотальним ціанозом шкіри на рентгенограмі органів грудної клітки виявлено збіднення судинного малюнку, підкреслена талія серця, дещо піднята верхівка. Про дефект якого відділу серця можна думати?

1. Гіпертрофія лівого передсердя.
   
2. Гіпертрофія лівого шлуночка.
   
3. Гіпертрофія правого передсердя.
   
4. Гіпоплазія легеневої артерії.
   
5. Гіпоплазія аорти.
   

Завдання 6.

Дитині 5 років з неревматичним міокардитом проведено ехокардіографічне дослідження. Назвіть основні ЕхоКГ-ознаки захворювання.

1. Незмінені розміри порожнини лівого шлуночка у поєднанні з адекватною скоротливою здатністю серця.
   
2. Збільшення кінцево-діастолічного й кінцево-систолічного розмірів серця у поєднанні зі зниженням скоротливої здатності міокарда.
   
3. Пролабування стулок мітрального клапана на фоні незмінених розмірів порожнини лівого шлуночка в систолу і діастолу й зниження скоротливості.
   
4. Потовщення стінок лівого шлуночка на фоні підвищення скоротливої здатності міокарда.
   
5. Збільшення розмірів порожнини лівого передсердя із збереженням скоротливої здатності серця.
   

Завдання 7.

У дівчинки 12 років під час холтеровського моніторування раптово з’явилося відчуття страху та тріпотіння за грудниною. На ЕКГ частота серцевих скорочень 210 уд/хв. з незміненими шлуночковими комплексами. Про що йдеться?

1. Мерехтлива аритмія.
   
2. Фібриляція шлуночків.
   
3. Пароксизмальна тахікардія.
   
4. Синусова тахікардія.
   
5. Тріпотіння передсердь.
   

Еталони відповідей

Завдання №1 – Д.

Інші завдання виконайте самостійно. Вони будуть перевірені викладачем.


Короткі методичні вказівки

до роботи лікарів-курсантів на практичному занятті


Заняття починається з перевірки викладачем цільових навчальних задач, розв’язаних курсантами під час позааудиторної підготовки. Одночасно курсанти здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення задач з еталонами відповідей до них. Після цього курсанти самостійно оглядають дітей різних вікових груп з патологією серцево-судинної системи та без неї. Під час заняття курсанти демонструють викладачеві практичні навики з методів обстеження серцево-судинної системи у дітей. Викладач коригує відповіді курсантів, зазначає та виправляє помилки.

Наприкінці заняття викладач проводить підсумковий тестовий контроль і підбиває підсумки заняття, дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття: «Клініка, діагностика та лікувальна тактика

первинних та вторинних артеріальних гіпертензій та гіпотензій»

1. Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія – одне з найпоширеніших хронічних захворювань людини, в Україні зареєстровано понад 11 млн. людей з артеріальною гіпертензією, що складає 29,9% дорослого населення. Відомо, що найчастіше дебют захворювання припадає на дитячий вік і без адекватної терапії приймає прогресуючий перебіг з розвитком ускладнень. У теперішній час не викликає сумніву, що витоки артеріальної гіпотензії також слід шукати в дитячому та підлітковому віці. Літературні дані свідчать про тенденцію до зростання частоти артеріальної гіпотензії та її омолодження, що складає серед дитячого населення від 3,1 до 20,9%. Артеріальна гіпертензія та артеріальна гіпотензія відрізняються поліморфізмом клінічних проявів, що супроводжується зниженням фізичної та розумової працездатності в дитячій і підлітковій популяції, призводять до розвитку синдрому дезадаптації до навколишнього середовища та зниження якості життя. Це визначає актуальність теми й її важливість для дитячих кардіологів.
   
2. Загальна мета: вміти діагностувати та лікувати первинні та вторинні артеріальні гіпертензії та гіпотензії.
   
3. Конкретні цілі. Вміти:
   
   1. на основі скарг, даних анамнезу, об’єктивного обстеження визначити провідні симптоми захворювання;
      
   2. провести диференційну діагностику первинної та вторинної артеріальної гіпертензії на підставі диференційно-діагностичного алгоритму.
      
   3. сформулювати діагноз згідно МКХ 10.
      
   4. призначити лікування первинної та вторинної артеріальної гіпертензії.
      
   5. провести диференційну діагностику первинної та вторинної артеріальної гіпотензії.
      
   6. призначити лікування первинної та вторинної артеріальної гіпотензії.
      
   7. розробити тактику диспансерного спостереження.
      

Зміст навчання

1. Теоретичні питання:
   

1. Етіопатогенез первинної та вторинної артеріальної гіпертензії.
   
2. Нормативи артеріального тиску (АТ).
   
3. Класифікація артеріальної гіпертензії.
   
4. Клінічні ознаки первинної та вторинної артеріальної гіпертензії.
   
5. Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії..
   
6. Сучасні принципи терапії первинної та вторинної артеріальної гіпертензії.
   
7. Невідкладні стани, що виникають у дітей з артеріальною гіпертензією.
   
8. Етіопатогенез первинної та вторинної артеріальної гіпотензії.
   
9. Клінічні ознаки первинної та вторинної артеріальної гіпотензії.
   
10. Сучасні принципи терапії первинної та вторинної артеріальної гіпотензії.
    
11. Невідкладні стани, що виникають у дітей з артеріальною гіпотензією.
    
12. Профілактика, диспансерний нагляд та реабілітація зазначених хворих.
    

2. Граф логічної структури до теми (див. додаток 20).
   

3. Джерела інформації:
   

Основні

1. Кисляк О.А. Артериальная гипертензия в подростковом возрасте. – Москва, Миклош, 2007.
   
2. Майданник В.Г. Педиатрия. – Киев: АСК, 2004. – С. 261-283.
   
3. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії // Артериальная гипертензия. – 2009. – №1 (3). – С. 38-75.
   
4. Творогова Т.М., Коровина Н.А. Артериальная гипотония у детей и подростков // Русский медицинский журнал. – 2007. – №21. – С. 1519-1524.
   
5. Шабалов Н.П. Детские болезни / Учебник в двух томах. – Т. 1. – СПб: Питер, 2004. – С. 299-448.
   
6. Леонтьева И.В. Лекции по кардиологии детского возраста. – М., 2005. – С. 405-503.
   

Додаткові

1. Лекція.
   
2. Граф логічної структури «Клініка, діагностика та лікувальна тактика первинної артеріальної гіпертензії».
   

Орієнтовна основа діяльності


Алгоритми (див. додаток 20).

Засвоївши інформацію та перераховані вище питання, вирішіть задачі. Використовуйте при цьому алгоритми (див. додаток 20). Правильність рішення перевірте, зіставивши з еталоном відповіді.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Завдання 1.

Хлопчик М. 15 років (зріст 178 см) звернувся зі скаргами на головний біль, запаморочення, метеочутливість, періодичні носові кровотечі, підйоми АТ до 140/90 мм рт. ст. На вашу думку показники АТ відповідають:

1. Нормальному АТ.
   
2. Високому нормальному АТ.
   
3. Предгіпертензії.
   
4. Артеріальній гіпертензії.
   
5. Артеріальній гіпотензії.
   

Завдання 2.

Дівчина К. 12 років поступила в клініку зі скаргами на головний біль, запаморочення, серцебиття, тремор рук, нудоту, блювоту, біль в животі, підвищення АТ до 150/85 мм рт. ст. При обстеженні: кортизол 920 нмоль/л, адреналін крові 5,4 нм/л, норадреналін крові 6,2 нм/л. Ваш діагноз:

1. Вегето-судинна дисфункція за гіпертензивним типом.
   
2. Пароксизмально-вегетативна недостатність, симпато-адреналовий криз.
   
3. Феохромоцитома.
   
4. Артеріальна гіпертензія.
   
5. Синдром Іценка-Кушинга.
   

Завдання 3.

Хлопець С. 13 років звернувся зі скаргами на головний біль, запаморочення, підвищення АТ до 140/90 мм рт. ст. При триразовому вимірюванні АТ зареєстровані такі цифри: 135/85 мм рт. ст., 139/90 мм рт. ст., 135/90 мм рт. ст. Під час лабораторно-інструментального обстеження було виключено вторинну артеріальну гіпертензію. Встановіть правильний діагноз згідно МКХ 10:

1. Вегето-судинна дисфункція за гіпертензивним типом.
   
2. Есенціальна (первинна) артеріальна гіпертензія.
   
3. Синдром артеріальної гіпертензії.
   
4. Реноваскулярна гіпертензія.
   
5. Гіпертонічна хвороба.
   

Завдання 4.

У дитини 14 років з первинною артеріальною гіпертензією на ЕхоКГ виявлена гіпертрофія міокарда лівого шлуночку. Вихідний вегетативний статус: ваготонія. ЧСС – 70 уд/хв. Назначте антигіпертензивну терапію.

1. Еналопріл.
   
2. Атенолол.
   
3. Верапаміл.
   
4. Гідрохлортіазид.
   
5. Празозін.
   

Завдання 5.

Хлопець М. 15 років звернувся зі скаргами на загальну слабкість, періодичний головний біль, запаморочення, кардіалгії, зниження АТ до 80/50 мм рт. ст. При обстеженні виявлено зниження вмісту вільного Т3, Т4, підвищення рівню ТТГ; УЗД щитоподібної залози: збільшення розміру, неоднорідна структура. Ваш діагноз?

1. Вегето-судинна дисфункція за гіпотензивним типом.
   
2. Первинна артеріальна гіпотензія.
   
3. Дифузний нетоксичний зоб, клінічно гіпотиреоз. Вторинна артеріальна гіпотензія.
   
4. Вегето-судинна дисфункція за кардіальним типом.
   
5. Гіпотонічна хвороба.
   

Завдання 6.

У дівчини 14 років діагностовано первинну артеріальну гіпотензію. Препарати якої групи не застосовуються для лікування цієї патології?

1. Ноотропи.
   
2. Адаптогени.
   
3. Блокатори Са-каналов.
   
4. Антиоксиданти.
   
5. Антихолінергічні препарати.
   

Завдання 7.

Дитина з артеріальною гіпертензією перенесла гостру респіраторну інфекцію. Вкажіть частоту огляду цієї дитини кардіоревматологом:

1. 1 раз на 2 тижні протягом 1 місяця.
   
2. 1 раз на 2 тижні протягом 2 місяців.
   
3. 1 раз на 2 тижні протягом 6 місяців.
   
4. 1 раз на тиждень протягом 1 місяця.
   
5. 1 раз на тиждень протягом 2 місяців.
   

Еталони відповідей

Завдання № 1 – D, Завдання 2 – С.

Інші завдання виконайте самостійно. Вони будуть перевірені викладачем.

Короткі методичні вказівки

до роботи лікарів-курсантів на практичному занятті

Заняття починається з участі курсантів в ранковій конференції. Потім лікарі-курсанти самостійно курирують хворих у палатах відділення під наглядом викладача, збирають скарги, анамнез, оглядають дитину, складають попередній діагноз, план обстеження та лікування, коментують лабораторні дослідження, що є в історіях хвороби, відповідають на теоретичні питання стосовно хворого. Викладач коригує відповіді лікарів-курсантів та виправляє помилки. Наприкінці заняття викладач проводить підсумковий тестовий контроль, підбиває підсумки заняття.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ