Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Протокол №7 від 20. 01. 2012 р.) методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


до практичного заняття: «Спадкові хвороби серцево-судинної системи дитини. Методи діагностики та профілактики спадкових захворюв
Загальна мета
Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Короткі методичні вказівки
Методичні вказівки
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

до практичного заняття: «Спадкові хвороби серцево-судинної системи дитини. Методи діагностики та профілактики спадкових захворювань»




  1. Актуальність теми. В Україні спадкові серцево-судинні захворювання у дітей є все більш серйозною проблемою охорони здоров'я. З початку 90-х років частота захворювань органів кровообігу в дитячому віці зросла в 2,5-3 рази. За останні роки відбувся істотний перегляд поглядів на природу патології серця. До недавнього часу головним патогенетичним механізмом патологічного кардіогенезу з формуванням вроджених вад серця вважали запальний процес вірусної етіології. У теперішній час наукові дослідження свідчать про величезну роль у формуванні патології серця спадкової схильності і генетичних дефектів. Численними дослідженнями встановлено, що вроджені вади серця і судин представляють з генетичної точки зору вельми гетерогенну групу. Вони можуть зустрічатись в ізольованому виді, або входять до складу множинних вроджених вад розвитку, моногенних (аутосомно-домінантних або аутосомно-рецесивних) або хромосомних синдромів. Саме тому, одним із завдань клініциста є своєчасна профілактика та діагностика вроджених захворювань серця у дітей. Це й обумовлює актуальність даної теми для лікарів-кардіологів, педіатрів.
  2. Загальна мета: знати фактори ризику спадкових хвороб серця у дітей, діагностични алгоритми, лікувально-профілактичну тактику при спадкових захворюваннях серцево-судинної системи у дітей.
  3. Конкретні цілі. Вміти:
    1. визначати чинники ризику виникнення спадкових захворювань серцево-судинної системи у дітей за допомогою ретельного збору анте- і постнатального анамнезу, виділення спадкових чинників, аналізу здоров’я батьків, хвороб матері під час вагітності, шкідливих звичок у сім’ї, умов життя і праці батьків, особливостей росту і розвитку дитини та ін.;
    2. складати індивідуальну схему діагностичного пошуку;
    3. виявляти найбільш інформативні ознаки спадкових захворювань серця за результатами клінічного, лабораторного та інструментального обстеження дитини;
    4. виявляти головні синдроми і проводити диференціальну діагностику спадкових захворювань за допомогою діагностичного алгоритму;
    5. складати план диспансерного спостереження.


Зміст навчання
        1. Теоретичні питання:
  1. Чинники ризику розвитку спадкових хвороб серця у дітей.
  2. Основні клінічні групи спадкових захворювань серця у дітей.
  3. Поетапна схема обстеження дітей із спадковими захворюваннями серцево-судинної системи.
  4. Трактування результатів додаткових обстежень.
  5. Лікувальна тактика у дітей із спадковими захворюваннями серця.
  6. Сучасні уявлення про профілактику спадкових захворювань у дітей.
  7. План диспансерного спостереження дітей із первинними кардіоміопатіями та ураженнями серця при спадкових захворюваннях.



  1. Граф логічної структури теми (див. додаток 2).



  1. Джерела інформації:


Основні
  1. Кардіологія дитячого і підліткового віку: Наук.-практ. посібн. / за ред. проф. Мощича П.С., Марушка Ю.В. – К.: Вища шк., 2006. – С. 200-213.
  2. Белозеров Ю.М. Детская кардиология – М.: «МЕДпресс-Информ», 2004. – 600с.
  3. Наказ Міністерства охорони здоров’я України №362 від 19.07.2005 «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей».
  4. Шарыкин А.С. Перинатальная кардиология. Руководство для педиатров, акушеров и неонатологов – М.: Волшебный фонарь, 2007. – 264 с.


Додаткові
  1. Граф логічної структури теми, алгоритм.
  2. Лекції кафедри.
  3. Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших мед. учебн. заведений – Харьков: Фолио, 2006. – С. 162-362.
  4. Пеший М.М. Дитяча кардіологія (клінічні лекції). – Полтава, 2006. – 193с.


Орієнтовна основа діяльності


Алгоритми (див. додаток 3).

Засвоївши інформацію і перераховані вище питання при підготовці до заняття, розв’яжіть задачі. Використовуйте при цьому алгоритм (див. додаток 3). Правильність рішень перевірте, зіставивши з еталонами відповідей.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Завдання 1.

Дитина 1,5 місяців. Народилася від II вагітності, у I триместрі якої мати перенесла грип. Має корегований дефект межпередсердної перетинки. Об'єктивно: самопочуття дитини задовільне, маса 2,5 кг, шкірні покриви бліді. Над легенями – жорстке дихання, ЧД – 46/хв. Ліва межа відносної серцевої тупості – по передній аксилярній лінії, права – по правому краю груднини, верхня – II ребро. У II-III міжребер’ї біля лівого краю грудини вислуховується грубий систолічний шум, який проводиться на спину і на судини, вислуховується акцент II тону на легеневій артерії. Який клінічний симптом є головним?
  1. Грубий систолічний шум у II-III міжребер’ї біля груднини, який проводиться на спину і на судини.
  2. Акцент II тону на легеневій артерії.
  3. Права межа серця по правому краю грудини, ліва – по передній аксилярній лінії, верхня – II ребро.
  4. Маса тіла 2,5 кг.
  5. Жорстке дихання, ЧД – 46/хв.


Завдання 2.

Дитині 7днів. З анамнезу відомо, що під час вагітності мама працювала на хімічному заводі, батько має вроджену ваду серця. При огляді виявлені блідість, тахікардія, систоло-діастолічний "машинний шум" у II міжребер’ї біля лівого краю грудини. Рентгенологічні розміри серця збільшені за рахунок лівого шлуночка, має місце випинання легеневої артерії, судинний малюнок легенів посилений, корені розширені. Ваш попередній діагноз?
  1. Дефект міжшлуночкової перетинки.
  2. Відкрита артеріальна протока.
  3. Дефект міжпередсердної перетинки.
  4. Тріада Фалло.
  5. Стеноз гирла легеневої артерії.


Завдання 3.

У дитини 1 місяця при проведенні комплексу клініко-інструментальних методів діагностовано тетраду Фалло, виявлені ознаки синдрому Дауна. Яке дослідження потрібно провести для підтвердження діагнозу синдрому Дауна?
  1. Ехокардіографічне дослідження.
  2. Електрокардіографічне дослідження.
  3. Медико-генетичну експертизу.
  4. Загальний аналіз крові.
  5. Вимірювання артеріального тиску.


Завдання 4.

Дитина 6 місяців поступила до інфекційного відділення з приводу ентеровірусної інфекції. На 3 добу стан погіршився: зросло занепокоєння, задишка, блідість, акроціаноз. У легенях – без патології. Межі серця зміщені праворуч і ліворуч на 2 см. Тони серця глухі, прискорені. Живіт м'який, печінка + 4,5см. На рентгенограмі органів грудної клітки серце значно збільшене у розмірах, має трапецієподібну форму. Ваш діагноз?
  1. Інфекційний кардит.
  2. Ділатаційна кардіоміопатія.
  3. Гіпертрофічна кардіоміопатія
  4. Ексудативний перикардит
  5. Неревматичний кардит.

Завдання 5.

Дитина перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: дилатаційна кардіоміопатія лівих відділів серця. Хронічна серцева недостатність ІІА ст.

Чи має право дитина на отримання соціальної допомоги для дітей-інвалідів?

  1. Не має.
  2. Має право строком на 2 роки.
  3. Має право строком до 16 років.
  4. Має право на одноразову допомогу.
  5. Має право на 5 років.


Еталони відповідей

Завдання №1 – А.

Інші завдання виконайте самостійно. Вони будуть перевірені викладачем.


Короткі методичні вказівки

до роботи лікарів-курсантів на практичному занятті


Практичне заняття починається з участі лікарів-курсантів в ранковій конференції. Заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага курсантів на важких хворих. Підсумок підводить завідувач кафедрою.

Самостійна робота курсантів під керівництвом викладача включає: курацію тематичних хворих (опитування, огляд, фізикальне обстеження хворих, знайомство з даними обстеження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, вирішення питань тактики, профілактики, лікувально-трудової експертизи); вирішення ситуативних задач.

Після закінчення самостійної роботи курсантів проводиться її аналіз і корекція. Клінічний розбір тематичних хворих включає доповідь курсантів про скарги хворих, анамнез, дані лабораторних і інструментальних досліджень, диференціальний діагноз, остаточний діагноз (включаючи і супутні захворювання) і ускладнення. Курсанти обговорюють лікування, питання тактики, невідкладної терапії, профілактики, лікувально-трудової експертизи, реабілітації тематичних хворих.

В кінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Роботи курсантів оцінюються, обговорюються результати. Підводиться підсумок заняття.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ