Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Протокол №7 від 20. 01. 2012 р.) методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


до практичного заняття: «Вегетативні дисфункції у дітей»
Додаткові Лекція. Граф логічної структури «Вегетативна дисфункція» (див. додаток 21).
Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Методичні вказівки
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

до практичного заняття: «Вегетативні дисфункції у дітей»




  1. Актуальність теми. Вегетативну дисфункцію відносять до найпоширеніших захворювань (від 4,8 до 29,1%) серед дітей та підлітків, перебіг яких супроводжується змінами з боку психоемоційного стану, шлунково-кишкового тракту та інших органів і систем, що нерідко ускладнює діагностику. Нерідко вона являється предиктором таких прогностично небезпечних серцево-судинних захворювань, як ішемічна хвороба серця, гіпертонічна та гіпотонічна хвороби, а також раннє атеросклеротичне ураження судин різної локалізації в молодому віці, інших психосоматичних захворювань. Вказане визначає актуальність теми і її важливість для дитячих кардіологів.
  2. Загальна мета: вміти діагностувати та лікувати дітей з вегетативною дисфункцією.
  3. Конкретні цілі. Вміти:
    1. на основі скарг, даних анамнезу, об’єктивного обстеження визначити провідні симптоми захворювання;
    2. провести диференційну діагностику вегетативних дисфункцій на підставі диференційно-діагностичного алгоритму;
    3. сформулювати діагноз згідно МКХ 10;
    4. призначити лікування зазначеним хворим;
    5. розробити тактику диспансерного спостереження.


Зміст навчання

1. Теоретичні питання:.
  1. Сучасні теорії регуляції судинного тонусу.
  2. Нормативи артеріального тиску (АТ).
  3. Етіологічні та патогенетичні фактори виникнення порушень судинного тонусу.
  4. Критерії діагностики і класифікація вегетативної дисфункції.
  5. Диференціальна діагностика вегетативної дисфункції з іншими захворюваннями.
  6. Принципи терапії вегетативної дисфункції у дітей та підлітків.
  7. Невідкладні стани, що виникають у дітей із вегетативною дисфункцією.
  8. Профілактика. Організація диспансерного спостереження. Реабілітація зазначених хворих.



  1. Граф логічної структури до теми (див. додаток 21).



  1. Джерела інформації:


Основні
  1. Бурлай В.Г. Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей // ПАГ. – 2000. – №6. – С.38-40.
  2. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика / под ред. Вейна Н.М. – М.: Мед. информ. агентство, 1998. – 749 с.
  3. Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Бурлай В.П., Кухта Н.М. Вегетативні дисфункції у дітей: нові погляди на термінологію, патогенез та класифікацію // ПАГ. – 2000. – №1. – С. 10-12.
  4. Майданник В.Г. Педиатрия. – Киев: АСК, 2004. – С. 261-283.
  5. Острополець С.С., Нагорна Н.В. Вегетативні дисфункції // в кн.: Кардіологія дитячого і підліткового віку: Наук. – практ. посібн. / за ред. Мощича П.С., Марушка Ю.В. – К.: Вища шк., 2006. – С. 354-378.



Додаткові

  1. Лекція.
  2. Граф логічної структури «Вегетативна дисфункція» (див. додаток 21).


Орієнтовна основа діяльності


Алгоритм (див. додаток 22).

Засвоївши інформацію й перераховані вище питання, вирішите завдання. Використайте при цьому алгоритм (див. додаток 22). Правильність рішення перевірте, зіставивши з еталоном відповіді.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Завдання 1.

Дівчина М. 11 років пред'являє скарги на головний біль, запаморочення, емоційну лабільність, метеочутливість. Об'єктивно: правильної статури, рівень розвитку вище середнього. Шкірні покриви бліді, стійкий білий дермографізм. Тони серця приглушені, ЧСС – 92 уд/хв., АТ – 130/80 мм рт. ст. Які симптоми свідчать про підвищення тонусу симпатичного відділу нервової системи?
  1. Білий дермографізм, бліда шкіра, тахікардія, підвищення артеріального тиску.
  2. Запаморочення, тахікардія, емоційна лабільність, підвищення артеріального тиску.
  3. Приглушеність серцевих тонів, головний біль, бліда шкіра, тахікардія.
  4. Блідість шкірних покривів, тахікардія, білий дермографізм, емоційна лабільність.
  5. Тахікардія, головний біль, запаморочення, підвищення артеріального тиску.


Завдання 2.

У дитини 13 років з підозрою на вегетативну дисфункцію за гіпотензивним типом на ЕКГ виявлено високий вольтаж зубців Т у грудних відведеннях; на УЗДГ брахіоцефальних судин визначається дистонічний тип кровопостачання; у загальному аналізі крові лімфоцитоз; АТ – 90/60 мм рт. ст. Як Ви оціните лабораторно-інструментальні дані?
  1. Характерні для вегетативної дисфункції за винятком лімфоцитозу.
  2. Відповідають вегетативній дисфункції.
  3. Характерні для вегетативної дисфункції за винятком високого вольтажу зубців Т у грудних відведеннях.
  4. Не характерні для вегетативній дисфункції.
  5. Характерні для вегетативній дисфункції за винятком артеріальної гіпотензії.


Завдання 3.

Дівчина Д., 12 років, перебуває в клініці з приводу вегетативної дисфункції. Диференціальну діагностику вегетативної дисфункції ви будете проводити з рядом захворювань, крім?
  1. Пієлонефриту.
  2. Хронічного тонзиліту.
  3. Неревматичного кардиту.
  4. Коарктації аорти.
  5. Пухлини надниркової залози.


Завдання 4.

Хлопець Н. 14 років скаржиться на періодичний головний біль, запаморочення, відчуття неповноти вдиху. Батьки відзначають зміни в характері хлопця: замкнутість, часто поганий настрій. Об'єктивно: шкірні покриви звичайного кольору. ЧД – 20/хв. Тони серця приглушені, ЧСС – 92 уд/хв., АТ – 130/90 мм рт. ст. на обох руках. Живіт м'який, безболісний. Встановіть правильний діагноз?
  1. Вегетативна дисфункція за гіпертензивним типом.
  2. Вегетативна дисфункція за гіпотензивним типом.
  3. Вегетативна дисфункція за кардіальним типом.
  4. Нейроциркуляторна вегетативна дисфункція.
  5. Коарктація аорти.


Завдання 5.

Дівчина В. 13 років знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу вегетативної дисфункції за гіпотензивним типом. Препарати якої групи не застосовуються в лікуванні цього захворювання?
  1. β -адреноблокатори.
  2. Антиоксиданти.
  3. Седативні засоби.
  4. Транквілізатори.
  5. Ноотропи.


Еталон відповідей

Завдання 1-А.

Інші завдання виконаєте самостійно. Вони будуть перевірені викладачем.


Короткі методичні вказівки до роботи лікарів-курсантів на практичному занятті


Заняття починається з участі курсантів в ранковій конференції. Потім лікарі-курсанти самостійно курирують хворих у палатах відділення під наглядом викладача, збирають скарги, анамнез, оглядають дитину, складають попередній діагноз, план обстеження та лікування, коментують лабораторні дослідження, що є в історіях хвороби, відповідають на деякі теоретичні питання стосовно хворого. Викладач коригує відповіді лікарів-курсантів та виправляє помилки. Наприкінці заняття викладач проводить підсумковий тестовий контроль, підбиває підсумки заняття.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ