Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Протокол №7 від 20. 01. 2012 р.) методичні рекомендації

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание до практичного заняття: «Принципи діагностики та терапії набутих вад серця, показання до хірургічної корекції» Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання Методичні вказівки

Подобный материал:

• Затверджено Вченою радою Вінницького національного технічного університету як навчальний, 2268.74kb.
• А.І. Безуглий, Л. П. Громова, Д. О. Мельников, А. Б. Пономаренко, 1668.81kb.
• Л. П. Громова тести та завдання з історії україни, 1088.57kb.
• А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія, 1578.44kb.
• В.І. Корбутяк, З. О. Толчанова, 1774.12kb.
• Методичні рекомендації, 87.62kb.
• Організація І методика аудиту, 1030.01kb.
• К. Г. Городенська, доктор філологічних наук, професор, 3442.16kb.
• Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах півдня, 6266.71kb.
• Світова література І культура, 2239.97kb.

до практичного заняття: «Принципи діагностики та терапії

набутих вад серця, показання до хірургічної корекції»

1. Актуальність теми. В педіатрії набуті вади серця мають велике значення, оскільки в сучасних умовах ревматичний кардит характеризує латентний перебіг з мінімальною клінічною симптоматикою, тому лікар в практичній діяльності може зіткнутися з наявністю у дитини вже сформованої вади серця. Однією з важливих задач дитячого кардіолога є своєчасна діагностика набутих вад серця, адекватна терапія й диспансерне спостереження хворих. Вказані обставини диктують необхідність вивчення даної теми.
   
2. Загальна мета: вміти своєчасно діагностувати, проводити лікування, забезпечувати раціональне диспансерне спостереження дітей з набутими вадами серця.
   
3. Конкретні цілі. Вміти:
   

1. на підставі скарг, анамнезу, фізикального обстеження виділити головні клінічні синдроми набутих вад серця;
   
2. провести диференціальну діагностику за допомогою діагностичного алгоритму;
   
3. призначити лікування;
   
4. розробити профілактичні заходи;
   
5. розробити тактику диспансерного спостереження.
   

Зміст навчання

1. Теоретичні питання:
   

1. Етіопатогенез набутих вад серця.
   
2. Клінічні ознаки набутих вад серця.
   
3. Сучасна класифікація набутих вад серця.
   
4. Диференціальна діагностика.
   
5. Принципи терапії й диспансерного спостереження дітей з набутими вадами серця.
   

2. Граф логічної структури теми.
   

2. Джерела інформації:
   

Основні

1. Долгополова А.В., Кузьмина Н.Н. Первичный ревмокардит у детей. – М., Медицина, – 1978.
   
2. Насонова В.А., Кузьмина Н.Н., Ревматизм: в кн. «Ревматические болезни» (руководство для врачей под ред. Насоновой В.А., Бунчука Н.В.). – М., Медицина. – 1997.
   
3. Нестеров А.И. Ревматизм. – М., Медицина. – 1973.
   
4. Воронцов И.М. Ревматизм у детей: старое и новое // Медицина сегодня. – 2003. – №6-7. – С. 18-19.
   
5. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей. Руководство для врачей. – М. Медицина, 1987. – 228 с.
   
6. Лекції кафедри.
   

Додаткові

1. Волосовець О.П. Проблеми та перспективи дитячої кардіоревматологічної служби України // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – №4. – С. 77.
   
2. Костюрина Г.Н. Современное течение ревматизма у детей // Врачебная практика. – 1997. – №2. – С. 28-31.
   
3. Особенности течения ревматизма у детей при этапном лечении / под ред. Бисярина В.П., Беляева С.Е. – М., 1993. – 206 с.
   

Орієнтовна основа діяльності


Алгоритм (див. додаток 36).

Засвоївши інформацію і перераховані вище питання, вирішіть задачі. Використовуйте при цьому алгоритм (див. додаток 36). Правильність рішення перевірте, зіставивши з еталоном відповіді.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Завдання 1.

Хворий 9 років спостерігається з приводу ревматичної лихоманки, активної фази, поворотного ендоміокардиту, недостатності мітрального клапану, ХСН IIА, хронічного тонзиліту.

Які аускультативні дані характерні для недостатності мітрального клапану?

1. Систолічний шум на верхівці серця, що проводиться в пахвову ділянку.
   
2. Діастолічний шум на верхівці.
   
3. Ритм «галопу».
   
4. Хордальний писк.
   
5. Діастолічний шум зліва вздовж груднини.
   

Завдання 2.

Дівчинка 8 років знаходиться в стаціонарі з приводу ревматичної лихоманки активної фази, зворотного ендоміокардиту, недостатності мітрального клапану, ХСН IIБ, хронічного тонзиліту. При аускультації на верхівці серця вислуховується систолічний шум, що дує, пов'язаний з І тоном, проводиться в пахвову ділянку й на спину, зберігається в положенні стоячи й посилюється в положенні на лівому боці. Вкажіть з якою патологією може бути пов’язаний систолічний шум з максимумом на верхівці серця:

1. Недостатність аортального клапана.
   
2. Недостатність мітрального клапана.
   
3. Стеноз мітрального клапана.
   
4. Стеноз тристулкового клапана.
   
5. Недостатність клапана легеневої артерії.
   

Завдання 3.

Дитина 12 років перебуває в стаціонарі з приводу: гострої ревматичної лихоманки, активної фази (II ст. активності), ендоміокардиту, недостатності мітрального клапану, підгострий перебіг, ХСН 1.

Який терапевтичний комплекс лікарських засобів необхідний для лікування цієї дитини?

1. Найз, мілдронат, пеніцилін.
   
2. Преднізолон, дігоксин, аспаркам.
   
3. Роваміцин, корглікон, супрастин.
   
4. Амоксиклав, тавегіл, лазикс.
   
5. Гентаміцин, строфантин, димедрол.
   

Завдання 4.

Хлопчик 13 років виписаний із стаціонару, де він перебував протягом 2-х місяців з діагнозом: гостра ревматична лихоманка, активна фаза I ст., поворотний ендоміокардит, недостатність мітрального клапану ХСН ІІА, хронічний тонзиліт.

Протягом якого часу необхідно проводити біцилінопрофілактику?

1. 3 років.
   
2. 5 років.
   
3. 1 року.
   
4. Довічно.
   
5. 6 місяців.
   

Завдання 5.

У дитина 13 років після перенесеної гострої ревматичної лихоманки сформувалась набута вада серця: недостатність мітрального клапану. За 1,5 роки досягнута клініко-лабораторна ремісія. Протягом якого часу дитина повинна перебувати на диспансерному спостереженні?

1. Протягом 5 років.
   
2. Протягом 2 років.
   
3. Протягом 3 років.
   
4. Довічно.
   
5. Протягом 6 місяців.
   

Еталони відповідей

Завдання №1 – А.

Інші завдання виконайте самостійно. Вони будуть перевірені викладачем.


Короткі методичні вказівки

до роботи лікарів-курсантів на практичному занятті


Заняття починається з перевірки викладачем цільових задач, розв’язаних лікарями-курсантами під час позааудиторної підготовки. Одночасно курсанти здійснюють самоконтроль за еталонами відповідей до задач. Потім курсанти приступають до самостійної курації хворих. При цьому вони ретельно збирають анамнез. При об'єктивному дослідженні лікарі звертають увагу на фізичний розвиток дитини, колір шкірних покривів, дані пальпації, перкусії та аускультації надсерцевої ділянки, реакцію дитини на фізичне навантаження. Потім у присутності викладача проводять розбір тематичних хворих. Оцінюються об'єктивні дані, дані ЕКГ, УЗД серця, рентгенограми грудної клітки, проводиться диференціальний діагноз з використанням діагностичного алгоритму. Формулюють діагноз і, за наявності набутих вад серця, складають план лікування й диспансерного спостереження дитини. Особливу увагу звертають на роль хронічної вогнищевої інфекції.

В процесі розбору хворих викладач коригує відповіді курсантів, пропонує продемонструвати вміння з пальпації та перкусії, аускультації прекардіальної ділянки, вказує й виправляє помилки при виконанні об'єктивних досліджень.

Наприкінці викладач підводить підсумки заняття й дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття: «Клініка, діагностика та терапія

недостатності кровообігу у дітей»

1. Актуальність теми. Захворювання серцево-судинної системи посідають одне з провідних місць у структурі патології дитячого віку. Перебіг багатьох захворювань серця та легень ускладнюється недостатністю кровообігу (НК). НК – це сукупність гемодинамічних розладів, які призводять до порушення кровопостачання органів і тканин, а також до патологічного перерозподілу об’єму крові в серцево-судинному руслі. Слід розрізняти серцеву й судинну недостатність. Етіологічни чинники серцевої недостатності в основному порушують скоротливу здатність міокарда, а в разі судинної недостатності вони ушкоджують регуляторні механізми й прохідність судин. Рівень необхідної допомоги у разі недостатності кровообігу у дітей потребує високої кваліфікації медичних фахівців. Для успішного лікування недостатності кровообігу важливе значення мають знання й уміння використовувати сучасні досягнення, що стосуються вдосконалення ранньої діагностики, профілактики й лікування серцевої та судинної недостатності.
   
2. Загальна мета: вміти діагностувати, призначати раціональне лікування та профілактику недостатності кровообігу у дітей, проводити диспансерний нагляд.
   
3. Конкретні цілі. Вміти:
   

1. на підставі скарг, анамнезу й фізікального обстеження виділити головні симптоми, що відображають наявність недостатності кровообігу у дітей;
   
2. скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку, оцінити й інтерпретувати результати додаткових досліджень, провести диференційну діагностику;
   
3. визначити найбільш об'єктивні ознаки недостатності кровообігу за даними клінічного та інструментального обстеження дитини, вставити діагноз;
   
4. призначити раціональне лікування недостатності кровообігу;
   
5. встановити диспансерний нагляд за дитиною з недостатністю кровообігу.