Geum.ru

Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Протокол №7 від 20. 01. 2012 р.) методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Зміст навчання
Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Короткі методичні вказівки
Методичні вказівки
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


Зміст навчання

  1. Теоретичні питання:
  1. Сучасні уявлення про етіологію й патогенез, класифікація хронічної серцевої недостатності.
  2. Клінічні ознаки хронічної серцевої недостатності.
  3. Диференціальна діагностика гострої та хронічної серцевої недостатності.
  4. Принципи терапії хронічної серцевої недостатності.
  5. Профілактика хронічної серцевої недостатності. Особливості деонтології при веденні дітей з вказаною патологією.
  6. Сучасні уявлення про етіологію, патогенез, класифікація судинної недостатності.
  7. Клінічні ознаки судинної недостатності.
  8. Принципи терапії судинної недостатності.
  9. Диспансерний нагляд, санаторно-курортне оздоровлення дітей з недостатністю кровообігу.



    1. Граф логічної структури до теми (див. додаток 37).



    1. Джерела інформації:


Основні
  1. Шабалов Н.П. Детские болезни. – СПб.: «Питер», 2004. – С. 304-312.
  2. Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений. – К.: «А.С.К.», 1999. – С. 163-287.
  3. Кардіологія дитячого і підліткового віку / за ред. проф. Мощича П.С., Київ, 2006. – С. 379-416.
  4. Диагностика и лечение неотложных состояний у детей: Учебное пособие / Волосовец А.П., Нагорная Н.В., Кривопустов С.П. и др. – 2-е изд., доп. – Донецк: Издатель Заславский А.Ю., 2010. – С.25-62.
  5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України №362 от 19.07.2005 «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей».
  6. Вибрані питання дитячої кардіоревматології /під ред. Волосовця О.П., Савво В.М., Кривопустова С.П. – Київ, Харків, 2006. – 246с.
  7. Серцева недостатність у практиці педіатра // Матеріали наукового симпозіуму / під ред. Богмат Л.Ф., Рак Л.І., Плехова О.І. – Харків, 2007. – 168 с.
  8. Леонтьева И.В. Лекции по кардиологии детского возраста. – М.: Медпрактика-М, 2005. – 536 с.



Додаткові

  1. Граф логічної структури теми, алгоритм.
  2. Лекції кафедри.
  3. Учбовий відеофільм «Методи протистояння гіпотензивним реакціям», Донецьк, 2010 р.
  4. Зубкова С.Т., Тронько Н.Д. Сердце при эндокринных заболеваниях. – Киев, 2007. – 200 с.
  5. Клинические рекомендации. Ревматология / под ред. Насонова Е.Л. – М.: ГЄОТАР-Медиа, 2006. – 288с.
  6. Пеший М.М. Дитяча кардіологія (клінічні лекції). – Полтава, 2006. – 193 с.
  7. Туманов В.А., Марушко Ю.В., Вікторов О.П., Гищак Т.В. Фармакотерапія серцево-судинних захворювань у дітей. – Київ, 2006. – 204 с.



Орієнтовна основа діяльності


Алгоритм (див. додаток 38).

Засвоївши інформацію і перераховані вище питання, вирішіть задачі. Використовуйте при цьому алгоритм (див. додаток 38). Правильність рішення перевірте, зіставивши з еталоном відповіді.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Завдання 1.

У дитини 4 років, що перебуває на лікуванні у стаціонарі з приводу бронхіальної астми, персистуючої форми, важкого перебігу, відзначається помірно виражена задишка, набухання вен шиї. Перкторно – зсув правої межі серця вправо на 2,5 см, при аускультації серця вислуховується тахікардія, глухість тонів, систолічний шум на верхівці. Спостерігається збільшення печінки, її болючість, пастозність ніг. Яка серцева недостатність у дитини?
  1. Хронічна правошлуночкова недостатність.
  2. Хронічна лівошлуночкова недостатність.
  3. Тотальна серцева недостатність.
  4. Гостра лівошлуночкова недостатність.
  5. Гостра судинна недостатність


Завдання 2.

У дитини 3 років з дилятаційною кардіоміопатією відзначається задишка, ціаноз, напади ядухи в нічний час. При аускультації легенів вислуховуються дрібнопухирчасті вологі хрипи в нижніх відділах. Яке обстеження в першу чергу необхідно провести дитині для уточнення діагнозу?
  1. УЗД серця.
  2. Загальний аналіз крові.
  3. Гострофазові показники крові.
  4. Дослідження функції легенів.
  5. Протеїнограму.


Завдання 3.

Підліток 16 років знаходиться на диспансерному обліку у лікаря педіатра з приводу неревматичного кардиту. Скарг не має, дані об’єктивного дослідження патології не виявили. Який з перелічених лабораторних показників допоможе діагностувати доклінічну стадію серцевої недостатності?
  1. Гострофазові показники крові.
  2. Мозковий натрійуретичний пептид.
  3. Тропоніни.
  4. Трансамінази.
  5. Показники перекісного окислення ліпідів.



Завдання 4.

У дитини 12 років діагностована гіпертрофічна кардіоміопатія, асиметрична форма, без обструкції вивідного тракту, ХСН 1 ст. Препарат якої групи показан дитині в якості базисної терапії?
  1. Серцеві глікозіди.
  2. Діуретики.
  3. Інгібітори АПФ.
  4. β-блокатори.
  5. Вітаміни.


Завдання 5.

У дитини 8 років має місце хронічний неревматичний кардит, хронічна лівошлуночкова серцева недостатність IIА ст. Як часто повинен спостерігати дитину дитячий кардіолог?
  1. 1 раз на рік.
  2. Щомісячно.
  3. 1 раз на три місяці.
  4. 1 раз на шість місяців.
  5. 1 раз на два тижні.


Еталони відповідей

Завдання №1 – А.

Інші завдання виконайте самостійно. Вони будуть перевірені викладачем.


Короткі методичні вказівки

до роботи лікарів-курсантів на практичному занятті


Практичне заняття починається з участі лікарів-курсантів у ранковій конференції. Заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага курсантів на важких хворих. Підсумок підводить завідувач кафедрою.

Самостійна робота курсантів під керівництвом викладача включає: курацію тематичних хворих (опитування, огляд, фізікальне обстеження хворих, знайомство з даними обстеження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, вирішення питань профілактики); вирішення ситуативних задач.

Після закінчення самостійної роботи курсантів проводиться її аналіз і корекція. Клінічний розбір тематичних хворих включає доповідь курсантів про скарги хворих, анамнез, дані лабораторних і інструментальних досліджень, диференційний діагноз, остаточний діагноз (включаючи супутні захворювання й ускладнення). Курсанти обговорюють лікування, питання тактики, невідкладної терапії, профілактики, реабілітації тематичних хворих.

У кінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Роботи курсантів оцінюються, обговорюються результати. Підводиться підсумок заняття.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття: «Невідкладні стани в кардіології:

діагностика, невідкладна терапія»

  1. Актуальність теми. Гостра серцева недостатність (ГСН) – один із найбільш загрозливих станів у дітей різного віку, що може привести до синдрому раптової смерті. Перебіг багатьох захворювань серця (вроджених вад, первинних кардіоміопатій, порушень ритму серця та провідності тощо) може ускладнюватися гострою серцевою недостатністю, задишечно-ціанотичними нападами, набряком легень, фібриляцією шлуночків, асистолією тощо. Заходи екстреної допомоги та серцево-легеневої реанімації повинен знати та вміти надати допомогу хворому в термінальному лікар будь-якої спеціальності.
  2. Загальна мета: вміти діагностувати невідкладні стани й надавати невідкладну допомогу при них.
  3. Конкретні цілі. Вміти:
    1. на підставі скарг, анамнезу захворювання, фізікального обстеження виділити головний симптомокомплекс, який потребує первинної реанімації;
    2. провести диференційну діагностику головних синдромів-передвісників зупинки серця;
    3. надати невідкладну допомогу при гострій серцевій недостатності;
    4. надати невідкладну допомогу при задишечно-ціанотичному нападі;
    5. надати невідкладну допомогу при набряку легень;
    6. надати невідкладну допомогу при порушеннях серцевого ритму;
    7. вміти проводити серцево-легеневу реанімацію.