Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Протокол №7 від 20. 01. 2012 р.) методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Визначення рівня IgE. Визначення рівня холестерину. Визначення концентрації Na, K, Ca, P.
Методичні вказівки
Зміст навчання
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18


Завдання 3.


Дитині 7 років з ревмокардитом, яка знаходилась на напівліжковому режимі, булі проведені функціональні проби. Які з нижче наведених ознак свідчать про негативну реакцію на пробу Шалкова?
  1. Збільшення АТ на 9 мм рт.ст.
  2. Збільшення частоти серцевих скорочень на 20%.
  3. Діастолічний тиск залишився незміненим.
  4. Всі показники відновилися через 3 хв.
  5. Всі показники відновилися через 7 хв.


Завдання 4.


Дівчинка, 9 років, протягом 3 років хворіє на ревматичну лихоманку. Які додаткові обстеження необхідно призначити дитині для визначення ступеня активності процесу?
  1. Визначення рівня IgE.
  2. Визначення рівня холестерину.
  3. Визначення концентрації Na, K, Ca, P.
  4. Визначення ДФА, СРБ, серомукоїда, гаптоглобіну.
  5. Дослідження фагоцитозу.


Завдання 5.

Дівчинка С., 11 років, знаходиться на лікуванні з приводу гострої ревматичної лихоманки. Вкажіть тривалість активної фази при цьому захворюванні?

  1. 12 місяців.
  2. 6 місяців.
  3. 3 місяця.
  4. 1 місяць.
  5. 7 місяців.

Завдання 6.

У дитини Д., 13 років, з хронічною ревматичною хворобою серця сформувалася набута вада серця: недостатність мітрального клапану. Впродовж якого часу дитина повинна знаходитися на диспансерному обліку?
  1. 5 років.
  2. 2 роки.
  3. 3 роки.
  4. Постійно.
  5. 6 років.


Еталони відповідей

Завдання №1 – В.

Інші завдання виконайте самостійно. Вони будуть перевірені викладачем.


Короткі методичні вказівки

до роботи лікарів-курсантів на практичному занятті


Заняття починається з участі курсантів в ранковій конференції. Потім лікарі-курсанти самостійно курирують хворих з гострою ревматичною лихоманкою. При цьому вони збирають анамнез, акцентуючи увагу на особливості вагітності у матері, наявність шкідливих дій, хронічних захворювань, особливості пологів, періоду новонародженості у дитини. Звертають увагу на раніше перенесені ангіни, захворювання верхніх дихальних шляхів, їх частоту, наявність хронічних фарингіту, тонзиліту тощо. При об'єктивному обстеженні дитини звертається увага на фізичний розвиток, стан шкірних покривів, кістково-суглобової системи, наявність ознак серцево-судинної недостатності, частоту серцевих скорочень, частоту дихальних рухів. Проводиться пальпація, перкусія, аускультація серця, тощо. Під час заняття курсанти демонструють викладачеві практичні навички по об'єктивному обстеженню органів кровообігу у дітей. Викладач коригує відповіді курсантів, відмічає й виправляє помилки.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття: «Суглобовий синдром у дітей.

Принципи діагностики та лікування»

  1. Актуальність теми. Суглобовий синдром є одним з найбільш частих патологічних станів, які зустрічаються як усередині групи ревматичних хвороб, так і поза її межами. В одних випадках (ювенільний ревматоїдний артрит, реактивний артрит та ін.) він відіграє провідну роль в клінічній картині, в інших – є одним із клінічних проявів, що стає на заваді верифікації основного діагнозу. На сучасному етапі однією з найбільш актуальних проблем є група артропатій, пов'язаних з інфекцією, викликаною різними мікробіологічними агентами, спектр яких з кожним роком поширюється. Таким чином, актуальність суглобового синдрому у дітей зумовлена високою частотою його розповсюдження, атиповими в ряді випадків проявленнями, великим спектром інфекційних артропатій, наявністю самостійних захворювань позасуглобових м'яких тканин та кісток, імітуючих патологію суглобів.
  2. Загальна мета: вміти діагностувати, верифікувати та лікувати захворювання суглобового синдрому у дітей.
  3. Конкретні цілі. Вміти:
    1. визначити етіологічні фактори, які призводять до захворювання суглобів у дітей;
    2. оцінювати дані лабораторних й інструментальних досліджень при суглобовому синдромі;
    3. на підставі скарг, анамнезу, об`єктивного обстеження визначити основні синдроми при захворюванні суглобів у дітей;
    4. сформулювати заключний діагноз остеохондропатії;
    5. призначити терапію при остеохондропатії;
    6. сформулювати заключний діагноз анкілозуючого спонділоартрита;
    7. призначити терапію при анкілозуючому спондилоартриті;
    8. на підставі скарг, анамнезу, об`єктивних даних визначити етіологічний фактор реактивного артриту.


Зміст навчання

  1. Теоретичні питання:
  1. Сучасні уявлення про етіологію, патогенез суглобового синдрому у дітей.
  2. Особливості сучасного перебігу інфекційних артропатій.
  3. Сучасні методи діагностики, що застосовуються в артрології.
  4. Особливості клініки суглобового синдрому різної етіології.
  5. Результати додаткових методів дослідження для кожного виду суглобового синдрому.
  6. Лікуванні суглобового синдрому різної етіології у дітей.



    1. Граф логічної структури до теми (див. додаток 34).



    1. Джерела інформації:


Основні
  1. Наказ №362 19.07.2005 МОЗ України «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей».
  2. Детская ревматология: руководство для врачей / под. ред. Баранова А.А. и Баженовой Л.К. – М.: Медицина, 2002. – 335 с.
  3. Вибрані питання дитячої кардіоревматології / під ред. Волосовця О.П., Савво В.М., Кривопустова С.П. – Київ, Харків, 2006. – 246 с.
  4. Кардиология и ревматология детского возраста / под ред. Самсыгиной Г.А., Щербаковой М.Ю. – М.: ИД Медпрактика, 2004. – 774 с.
  5. Кардіологія дитячого і підліткового віку (вибрані питання) / під ред. проф. Казак С.С. – Донецьк, 2004. – 224 с.
  6. Кардіологія дитячого і підліткового віку: Наук.-практ. посібн. / за ред. Мощича П.С., Марушка Ю.В. – К.: Вища школа, 2006. – 422 с.
  7. Клинические рекомендации. Ревматология / под ред. Насонова Е.Л. – М.: ГЄОТАР-Медиа, 2006. – 288 с.
  8. Леонтьева И.В. Лекции по кардиологии детского возраста. – М.: Медпрактика-М, 2005. – 536 с.