Geum.ru

Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно до статті 5 регламент

Вид материалаРегламент

Содержание


Косінов с.а.
Шибко в.я.
Юхновський і.р.
Веретенников в.о.
Черняк в.к.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

І нарешті перше питання, я перепрошую, про... Чому не мінімальна зарплата? Добре. Ми... Шановні народні депутати! У нас є стандарт - це прожитковий мінімум. Ми маємо рухатися до цього стандарту. Те, що ми запропонували, це є перший рішучий крок, це 120 гривень. Ми не можемо зараз поставити дійсно неоподаткований мінімум на рівні 320 гривень по одній причині - є проблема з наповненням місцевих бюджетів і маємо потихенічку входити. По-перше, змусити легалізувати доходи. І після їх легалізації піднімати неоподаткований мінімум до рівня прожиткового. Це є нормальна практика всіх країн... нормальних країн, скажемо так.


ГОЛОВА. Дякую, Сергій Анатолійович. Час вичерпаний.


ТЕРЬОХІН С.А. Я дякую дуже і прошу підтримати позицію Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.


ГОЛОВА. Я дякую. Шановні колеги! У нас залишилося на розгляд питання ще, якщо 45 хвилин брати, 25.

Я просив би виступаючих дотримуватися регламенту і бути лаконічним.

Міністр фінансів України Ігор Олегович Юшко, будь ласка.


ЮШКО І.О. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я дуже вдячний Сергію Анатолійовичу, він більшість свого часу витратив на аналіз урядового законопроекту, ніж доповідав свій, це дуже приємно. Тобто там є про що говорити, скажемо так.

Знаєте, немає страшнішої брехні, яка складається із суміші правди та брехні. На жаль, те, що ми чуємо зараз, це є екстракт того, що відбувалось, дійсно, останні 5 років, і, фактично, те, що не може бути прийнятним за деяких обставин, про які я хочу сказати трохи нижче.

Я не працював саме з цим законопроектом у той час, коли був народним депутатом. Але єдине, в чому я можу погодитися з попереднім виступаючим, це те, що, дійсно, це є питання надзвичайної важливості, з точки зору соціальної зацікавленості, соціальної очікуваності, саме в цьому напрямку реформування податкової системи України. Оскільки я не займався цим законопроектом, то у мене немає, так би мовити, тягаря теоретичних, так би мовити, кабінетного навантаження саме по цьому питанню.

Перше, що я зробив особисто, коли прийшов працювати у Міністерство фінансів, це було в січні поточного року, я задав запитання своїм колегам: скажіть, будь ласка, а що думають люди саме по поводу реформування прибуткового податку з громадян? І ми зробили разом із Інститутом економічних досліджень та Інститутом соціальних досліджень Академії наук України ми разом, за моєю власною ініціативою, ми зробили робочу групу, відпрацювали анкету. І саме під той час, коли йшла виборча кампанія, у лютому місяці, ця анкета була роздана, ну, якщо можна так, ринку або суспільству. 7 тисяч респондентів відповіли, що вони, власне, очікують від податкової реформи, яка має відбутися найближчим часом в нашому суспільстві, в нашій державі. Серед опитаних є і наймані працівники, і керівники крупних підприємств, і малий бізнес, і середній, і тінь, і світ, і таке інше.

Я не маю, на жаль, регламентного часу для того, щоб дуже подробно довести всю аналітику чи результати того, що ми отримали, оскільки це є абсолютно унікальне дослідження, якого не робили до цього часу, і я не впевнений, що його можна повторити найближчим часом.

Я можу сказати, що та концепція, яка подається урядом, яку я особисто в уряді відпрацьовував, вона базується, власне, на двох речах. Перше - це те, що очікується суспільством, і по-друге, це реальні речі, те, що ми можемо зробити в наступному році і що ми маємо робити пізніше.

Саме базуючись на цьому, на реалістичності підходів, я хочу запропонувати вам наступні речі. Одним з найбільш цікавих речей, які ми вивчили під час, коли отримали результати анкетування, це 46 відсотків населення підтримує, як це не странно, фіксований податок на індивідуальні прибутки. Я дуже важко це з'ясував, це з точки зору соціальної логіки, оскільки абсолютно розумно, ті, хто заробляють менше, мають менше сплачувати, ті, хто заробляє більше, мають сплачувати більше. Я можу це з'ясувати, єдине, впливом, дійсно, засобів масової інформації стосовно того, що відбувається в Росії після застосування саме фіксованого податку.

Але анкета була досить цікава, і ми для себе змогли вичислити, а хто ці люди? А хто ці саме 46 відсотків населення, які відповіли саме таким чином? Ми їх визначили як люди, які визначають самі себе. Не ми, а вони самі себе визначають як люди, як або є, або намагаються стати середнім класом. Тобто, в них є амбіції і соціальної активності, і, саме головне, в них є амбіції економічної активності. Тобто, це, власне, ті люди, які не сидять і не чекають виключно допомоги, вони хочуть працювати, вони хочуть заробляти гроші, і вони хочуть, щоб для них держава зробила найблагоприятніші умови.


ГОЛОВА. Шановні колеги, в нас на обговорення питання 45 хвилин. Вже півгодини ми вичерпали. Будь ласка, декілька хвилин ще.


ЮШКО І.О. Я хочу сказати наступне. Там було в анкеті також питання, який саме податок був би сприйнятний саме для цих, найбільш широких верств населення, які не тільки згодні платити податки, але й хочуть.

Ну називали від десяти до п'ятнадцяти відсотків. П'ятнадцять відсотків відзначаються фактично фіксований податок саме на ці верства населення.

Що таке середній клас? Як люди визначають самі з себе, як середній клас? Все це було в анкетуванні і це не придумано в кабінеті, чи не вичитано в якійсь книжці. Це люди, які заробляють, вибачте в доларах, так воно звично для нас мабуть усіх, від ста доларів, умовно кажучи, від прожиткового мінімуму і фактично до двох тисяч. Більшість відповідей, по людях, які заробляють більше двох тисяч доларів, що вони люди або заможні, або такі, що відчувають себе досить самодостатніми з точки зору доходів.

Саме для цих верств населення ми фактично робимо податок таким чином. І головне - це шкала.

Сергій Анататолійович не сказав, що до шести тисяч гривень - це досить обмежено. Я маю порівняти з тим, що бажають люди з цього анкетування. А я нагадаю: сім тисяч респондентів - це дуже серйозна робота проведена.

Фактично вони готові легалізувати і ми маємо показати певний напрямок, до якого вони ще можуть тягнутися з точки зору збільшення своїх доходів, більше заробляти при тому, що система оподаткування для них не має змінюватися.

Звичайно, що для тих людей, які заробляють менше ста доларів сьогодні - це чотириста гривень, близько прожиткового мінімуму, з урахуванням, що він буде зростати. Ми, звичайно, не маємо права підвищувати податкове навантаження, скажімо, за рахунок, як це було в Росії, коли було фактично для цих верств населення підвищення податкового навантаження з 10 до 13 відсотків до рівня фіксованого податку. Він залишається саме таким.

І останнє питання. Ми говоримо про легалізацію заробітної плати, ми не говоримо про легалізацію капіталів. Я дуже просив би, щоб ми не змішували ці поняття, оскільки вони мають різну природу, вони мають різну психологію, вони мають різні корені. Мої власні дослідження показують, що більш ніж 20 відсотків поки що на сьогоднішній день людей не готові сплачувати як прибутковий податок.

Якщо ми залишаємо 25 відсотків, як це пропонується в першому законопроекті, то фактично ми залишаємо в тіні досить суттєву купу заробітної плати або доходів населення.

Питання, на якому фактично сьогодні було побудоване спекулятивне таке порівняння, - це неоподаткований мінімум. Ніякого протиріччя нема. Звичайно, і я особисто, і уряд усвідомлюємо, що прожитковий мінімум і рівень вирахувань, або неоподаткований мінімум, він має співпадати.

Але залишається єдине питання. Ті, хто займався фактичною справою, хто був менеджером чи керівником, розуміє: можна зробити все, але не можна зробити все і одразу. Ми 10 років намагаємося зробити все одразу. Повна єрунда! Не працює. Треба починати крок, треба зробити перший крок, те, що ми пропонуємо: наступний рік присвятити легалізації, тобто реформуванню шкал і ставок, побачити податкову, тобто ту базу, яка буде легалізована і буде віддзеркалена в місцевих бюджетах. Після того, як це буде зроблено, починаючи з 2004 року, кожний рік ми будемо порівнювати базу місцевих бюджетів з видатковим навантаженням і тим, що ми хочемо бачити по зменшенню податкового навантаження в якості неоподаткованого мінімуму. І кожний рік ми маємо піднімати цей неоподаткований мінімум. Якщо ми будемо намагатися і далі зробити все і одразу, ми втратимо і цей шанс проведення податкової реформи. Я говорю, я вибачаюсь, трохи емоційно, але це надзвичайно серйозне питання. Будь-який менеджер, любий керівник розуміє, що треба рухатися крок за кроком, неможна вирішити все і одразу. Перше, це легалізація. І це треба робити. І ми вже втратили 10 років. Ми маємо один рік, щоб втратити на те, щоб провести саме цю податкову реформу. І починаючи з 2004 року, почати підтягувати найбідніше версти населення за рахунок вирахування заробітної плати. Тому що економічна ініціатива вона вже буде у руках тих людей, які ж економічно активними. Це саме ці 46 відсотків, про які говорю. І це є концепція. Це є принципова різниця.

Я дякую вам за увагу.


ГОЛОВА. Дякую. Запитання, якщо є, будь ласка, запишіться. 5 хвилин на запитання. Народний депутат Косінов, фракція НДП.


13:22:55

КОСІНОВ С.А.

Косинов, 170 округ.

Насколько я понимаю, в проекте Кабинета Министров отсутствует четкий механизм налогообложения доходов от продажи недвижимости. Как вы считаете должна ли это быть прогрессивная шкала налогообложения или это фиксированный налог? И насколько это будет влиять на сокрытие того налога, который будет, должен, так скажем, будет удержан из продажи имущества недвижимости?


ЮШКО І.О. Дякую. Це питання, ще має бути доопрацьоване концептуально, оскільки це питання окремого закону. Я можу сказати своє особисте ставлення.

Перше. Це має бути фіксована сума у вигляді відсотків від вартості житла чи нерухомості, яка продається. Вона не може бути прогресивною, бо це буде несправедливо, бо .................принципу.

Але в усьому світі існує досить проста система оподаткування нерухомості. Що ми маємо в Україні на сьогоднішній день? Ми оподатковуємо за визначенням тієї контрактної ціни, яка визначена у контракті. Ми всі купували житло. Ми розуміємо, що зменшується ціна контрактна у десятки разів. І це абсолютно нормальна практика, на жаль, я підкреслюю. У десятки разів, величезні втрати, добре, я можу погодитися з цим.

Питання полягає у наступному. У всьому світі місцеві органи самоврядування відпрацьовують, так би мовити, таблиці. Середня вартість квадратного метра чи житла, чи нерухомості, чи офісного приміщення і таке інше. Це певна вилка, це не є фіксована. Це відпрацьовують місцеві органи, вони краще знають, яка кон'юнктура на нерухомість в цьому регіоні. І яку б ти ціну не закладав в контрактну ціну, будь добрий, ти маєш бути у вилці. Якщо ти не попав у вилку, то саме тоді вирішує це закон, що приймається середньозважена по цій вилці і ти маєш заплатити, тому що інакше ти не станеш власником цієї нерухомості. Це є принцип. Тут не треба ніяких ноу-хау, не треба нічого придумувати, це треба просто зробити. Дякую.


ГОЛОВА. Народний депутат Шибко, фракція Соціалістичної партії України.


13:25:04

ШИБКО В.Я.

Ігоре Олеговичу, ви знаєте, що зараз державна політика направлена на те, щоб знищити органи місцевого самоврядування, тобто лишити їх можливості мати місцеве фінансування. Як при вашій концепції збережеться можливість наповнювати місцеві бюджети?


ЮШКО І.О. Дякую. Питання, звичайно, важливе. За браком часу я просто був невзмозі його висвітлити під час виступу. Але я ще раз дякую.

Я хочу наголосити на наступному. На жаль, будь-який законопроект, який подається взагалі не аналізує, як це вплине на місцеві бюджети. Тобто можна говорити про загальну суму, яку озвучив Сергій Анатолійович, і вона, між іншим, є такою - це 7 мільярдів мінус не від 10,5, а 9,980, бо я знаю цю цифру точно. Вона фактично руйнує місцеві бюджети. Ми відпрацьовуємо разом із компенсаторами. Оскільки, я вибачаюсь, я ж відповідаю не тільки за податкову реформу, але за те, що буде відбуватися і в регіонах. Є величезна небезпека того, що відновлення податкової бази буде відбуватися нерівномірно по країні. Я про це говорив. Бо депресивні регіони, сільська місцевість там сезонний характер це має, буде відновлення податкової бази, тобто наповнення місцевих бюджетів буде значно меншими темпами, ніж, скажімо, в місті Києві, бо це цілком зрозуміло. ніж, скажімо, в обласних містах і таке інше.

І наш законопроект фактично враховує, а що робити за рахунок звільнення від пільг, які ми пропонуємо. Там близько 550 мільйонів гривень ми пропонуємо, щоб надійшли один рік. В центральний бюджет, які мають бути потім у вигляді дотацій передані саме в ті регіони, в яких буде повільно йти відновлення податкової бази.

Тобто, підхід має бути комплексним. Те, що ми пропонуємо, це підхід менеджера. Ми не можемо допустити як люди, які виважені ... Я вибачаюсь, я особисто відповідаю, я ім'я маю, яким я відповідаю, крім іншого, за те, щоб це було не тільки зроблено, а для того, щоб не зруйнувати те, що ми вже створили на місцях. Дякую за питання.


ГОЛОВА. Народний депутат Юхновський, фракція "Наша Україна".


13:27:26

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Ігоре Олеговичу, коли уважно подивитися на працюючих людей в Україні, їх приміром 9 мільйонів, то з точки зору розподілу по заробітній платі вони поділяються на 2 частини. Одна частина - це, приміром, 4,5 мільйони, сюди входять вчителі, артисти і так далі - бюджетна сфера. Але сюди входять і послуги автотранспорту, сюди входить сфера послуг, сюди входять малі підприємства. Вони одержують заробітну плату від 118 до 220 приміром гривень.

І друга половина населення, де продукція продається не за "живі" гроші, а продається через банківську систему. Там заробітна плата від 500, скажемо, до 800 гривень в місяць. Ото ж виходить, що перша частина має бюджетну сферу і має величезний тіньовий сектор, який зумисне ховає величину заробітної плати за мінімальною заробітною платою, яка не обкладається податком, а решта заробітної плати йде в конвертах. Тому не накладання податку на, так звану, мінімальну заробітну плату робить, як кажуть, "медвежью услугу" для держави. Як ви на це дивитеся?


ЮШКО І.О. Ігор Рафаїлович, я можу сказати... Ну перш за все, дякую за запитання.

Дійсно, говорячи про легалізацію заробітної плати, ми говоримо саме про те, що вона має бути сплачена через бухгалтерські книги, але не через конверти. На жаль, величезні суми на сьогоднішній день сплачуються саме таким чином. І гроші не поступають ані в Пенсійні фонди, ні в соціальні і таке інше.

Я можу сказати, що в світі існує 2 концепції.

Є країни, в яких так званих вирахувань або неоподаткованого мінімуму взагалі не існує. Це так звані країни, які менш соціально зорієнтовані. Україна не відноситься до таких країн. Україна більше відноситься до європейського типу і з точки зору психології, і з точки зору намагань куди ми рухаємося. Тому, на мій погляд, взагалі відказатися від цього принципу не є доцільним.

Але те, що ми пропонуємо, я підкреслюю, це підхід менеджера. Ми можемо зробити, ми маємо, ми мусимо зробити по кроковий підхід до тієї цілі, яку ми перед собою ставимо. Перший етап - це є легалізація, другий етап - це підвищення вирахувань. Зробити одночасно це не можливо.


ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Олеговичу. Дякую, час вичерпано.

Народний депутат України Віктор Олександрович Веретенников. Будь ласка, до 5 хвилин.


13:30:39

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.

Шановні колеги, шановна президія, цей проект, який я буду зараз доповідати про податок на доходи фізичних осіб, це доробок багатьох фахівців і, в першу чергу промисловців та підприємців, тобто тих людей, хто дає людям роботу і дає людям заробітну плату, сплачує заробітну плату. Я скажу, до цього проекту ми йшли 5 років. До того як обрати мене народним депутатом я очолював комітет підтримки

та захисту вітчизняного товаровиробника на Україні, і ці фахівці підприємців і промисловців дуже багато надсилали своїх пропозицій і ми ці пропозиції врахували, систематизували і зробили цей проект.

Я зразу скажу, що він більш зближений з урядовим проектом, ніж з проектом мого колеги Терьохіна, бо виходили з тих пропозицій, які давали підприємці та промисловці.

Головне в цьому законопроекті це зниження податкового тягаря, боротьба з бідністю та стимулювання підвищення заробітної плати малозабезпечених робітників. Я чому так кажу. Я вважаю, що, якщо зараз у нас дуже-дуже низька заробітна плата у більшості населення, якщо ми підвищимо зарплату малозабезпеченим прошаркам населення, то ці люди вони не будуть накопичувати десь ці гроші в банках, вони підуть у магазин, щось будуть купувати. Тобто у нас підвищиться шкала і по іншим всім податкам, які підуть потім до бюджету, бо людина, яка мала мало грошей, вона все витратить на себе, а це дасть можливість у наступному промисловцям та підприємцям додавати нові робочі місця, піднімати людям заробітну плату. І одночасно цей проект стимулює доходи середнього та багатого прошарків населення, які в свою чергу будуть в змозі створити нові робочі місця. Тобто ми тут до урядового проекту дуже близькі, бо розуміємо, що середній клас та багатий клас, який якраз і дасть роботу і заробітну плату основному населенню нашої України.

За загальновизнаними положеннями кожна держава при впровадженні податкової політики має дбати як про наповнення бюджету, так і про стимулювання зацікавленості платників податку у збільшенні власного добробуту. Крім того, не менш важливим є реалізація конституційного права громадян на забезпечення мінімального прожиткового рівня. Саме такий принцип і обраний як базовий при підготовці цього проекту. При підготовці проекту ми виходили також з того, що податковий закон як квінтесенція усіх суспільних відносин в жодному разі не може бути викладений таким чином, начебто жодного іншого закону в державі не прийнято, або він має повністю ігнорувати чи переписувати майже усі закони й акти, які є на Україні.

Проект передбачає суттєве зменшення ставок податку в порівнянні з нині існуючими. Проектом закону запропоновано скорочення до трьох шкал оподаткування. Такий підхід гарантується на тому, що існуюча на сьогоднішній день система оподаткування, фактично не працює. Рівень оплати праці не відповідає економічній динаміці в державі.

Тому проектом закону передбачено запровадження наступних ставок оподаткування основного доходу, отриманих протягом місяця.

До чотирьохсот гривень оподатковується десять відсотків, від чотирьохсот гривень до десяти тисяч гривень (бачите, у нас дуже близька) в урядовому до дванадцяти тисяч гривень, оподатковуються п'ятнадцять відсотків. І вище десяти тисяч гривень оподатковується двадцять відсотків.

Оце, я вважаю, я для бідних прошарків населення дуже важливо, і для середнього і багатого класів дуже важливо.

Тому я хочу ще сказати. У нас немає, як у проекті Терьохіна, і в урядовому, якогось там сімнадцять гривень, чи двадцять вісім гривень неоподаткованого мінімуму. Ми виходимо з таких пропозицій. Якщо на кожну людину, котра отримує заробітну плату, або на сім'ю, є менш чим півтора мінімуми, який схвалила Верховна Рада, то в цьому разі половина цього мінімуму, а це триста сорок дві гривні ми схвалили, Верховна Рада на цей рік. То половина - сто сімдесят одна гривня, не оподатковуються.

Так що, якщо людина отримує чотириста гривень зарплату, йому зменшується на сто сімдесят одну, оподатковується десять відсотків тільки для малозабезпечених, і йде оподаткування з суми двісті двадцять дев'ять гривень. Тобто перші сто сімдесят одна не оподатковуються.

А для тих багатих прошарків, які мають більш великі заробітні плати, то вона оподатковується бо в них на кожного члена сім'ї приходиться більш, ніж півтора оподаткованого мінімуму. Тому якраз ми зберігаємо і для бідних, і для багатих.

Єдине я хочу сказати, що коли доповідав мій колеги, я дуже поважаю Терьохіна, але я більш поважаю, мабуть, трошки, в цьому питанні міністра Ігоря Юшко, бо коли вчора ми на засіданні комітету про це розглядали, то Ігоря Юшко не було, мій проект зовсім не розглядався, сказали, що не вистачило часу, розглядався тільки один проект Терьохіна. І тому ми прийняли таке рішення, що рекомендувати проект Терьохіна.

Я вважаю, що треба на більш...


ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатись.


ВЕРЕТЕННИКОВ В.О. Я закінчую, останню фразу.


ГОЛОВА.Ну, закінчуйте, будь ласка.


ВЕРЕТЕННИКОВ В.О. Я вважаю, що треба проект урядовий і оцей мій проект взяти за базовий і на цьому далі працювати. Спасибі вам.


ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до нашого колеги є. Прошу записатись.

Шановні колеги, я хотів би, поки йде запис, нагадати вам, що сьогодні ми працюємо повний день. Ми затвердили розклад засідань, відповідно до розкладу засідань там все визначено.

Народний депутат Черняк, будь ласка.


13:37:45

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Віктор Олександрович, мене непокоїть доля походження законопроекту про податок на доходи фізичних осіб. Мене непокоїть наявність чотирьох законопроектів, і це може розтягнути голоси.

Є депутатський, доповідав Терьохін, урядовий є. Ви сказали, що ваш близький до урядового, так чому вам було не об'єднатись з урядовим, наприклад?

Ви сказали, що можна взяти два за основу - урядовий і ваш. Але ви знаєте, що за процедурою ми не можемо брати два, ми можемо брати один за основу, а потів уже інші враховувати при другому читанні. Тобто, є небезпека того, що ми можемо питання провалити, намагаючись вирішити його ефективно максимально, ми можемо взагалі не прийняти жодного законопроекту. Дякую.


ВЕРЕТЕННИКОВ В.О. Шановний колего Черняк, я дякую вам за це запитання. Я, дійсно, казав, що мій проект дуже близький до урядового. Але є тут і великі розбіжності. Міністр фінансів сьогодні, шановний міністр сказав, що урядовий складається, тобто в першу чергу він підтримує середній клас. Якраз розбіжність мого і урядового в тому, що цей проект, який я зараз вам докладаю, він підтримує, в першу чергу, малозабезпечений прошарок населення і також середній і багатий клас. Оце якраз є... А в основному, припустимо, ви бачите, у нас від 400 гривень до 10 тисяч - 15 відсотків, в уряді - до 12 тисяч 15 відсотків. От я тому сказав, що ми по цифрах збігаємося ближче, по цифрах.