Geum.ru

Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно до статті 5 регламент

Вид материалаРегламент

Содержание


Шибко в.я.
Зварич р.м.
Кендзьор я.м.
Головатий с.п.
Олійник б.і.
Чорновіл т.в.
Яворівський в.о.
Родіонов м.к.
Головатий с.п.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Скажіть, будь ласка - конкретне питання - чим розробник буде компенсувати відсутність норм прямої дії в цьому законі?


ЗАЄЦЬ А.П. Дякую за запитання.

Для розробника надзвичайно важливо. Ви знаєте як Верховна Рада дає доручення на розробку закону, як це здійснюється у відповідному комітеті, коли потрібно розробити закон. Складається якась певна сума принципів, певна сума вихідних засад, які мають бути покладені в основу от такого закону, майбутнього закону. І це, власне кажучи, для того тільки, щоб створити орієнтир для розробника. Що стосується наповнення цієї загальнодержавної програми, то вона буде наповнюватися, виходячи також із тієї суми документів, які сьогодні існують, які затверджені Україною чи існують як двосторонні документи, виходячи із відповідних стратегій, які затверджені і Президентом, які розроблені і затверджені Верховною Радою України. Оце, я вважаю, що буде і тією сумою тих вихідних начал, які будуть покладені в основу даного документу. Але, крім того, я хотів би звернути увагу, що проект концепції, яка виноситься на ваш розгляд вона теж містить певну суму дуже важливих засад, які повинні буди покладені в основу такої вже Загальнодержавної програми. Дякую.


ГОЛОВА. Народний депутат Шибко, фракція Соціалістичної партії України.


11:00:32

ШИБКО В.Я.

Фракція Соціалістичної партії, Шибко. Прошу передати слово Валентині Семенюк.


ГОЛОВА. Валентина Семенюк.


11:00:41

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція соціалістів.

Шановний пане Заєць, скажіть, будь ласка, як ви дивитеся на те, що є у нас відповідний Указ Президента про проведення законодавства України у відповідність до стандартів Ради Європи - це 91-го року, а впродовж останнього, особливо коли були більшовики при владі в парламенті минулого скликання, приймаються законопроекти типу Земельного кодексу, який фактично йде впротиріз Європейській хартії по місцевому самоврядуванню, який ліквідовує фактично закон про місцеве самоврядування, тому що відповідно до пункту 4-го Європейської хартії по місцевому самоврядуванню питання земель вирішуються виключно на пленарних засіданнях рад. А по Земельному кодексу прийнято, що це вирішують в даний час тільки адміністрації. Ну це, тобто порушення сьогодні і та корупція, яка закладається в законі.

Як ви сьогодні будете діяти, якщо прийметься ця концепція, і до тих законів, які вже прийнялися? Дякую.


ЗАЄЦЬ А.П. Дякую, шановна Валентина Петрівна, за це запитання.

Я хотів би сказати, що вирішенню завдань, спрямованих на гармонізацію законодавства України із законодавством Європейського Союзу, і буде сприяти ця загальнодержавна програма.

Справа в тому, що сьогодні Угода про партнерство і співробітництво, яка діє між Європейським Союзом і Україною, вона, я б сказав би, ще не забезпечує того всього переліку питань, які мають бути адаптовані щодо законодавства, яке має бути адаптоване до законодавства Європейського Союзу.

Ця Угода про партнерство і співробітництво вона має по суті ще все-таки локальний характер. Запровадження цієї Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до Європейського Союзу воно допоможе вирішити дуже багато питань того наближення законодавства, про яке сьогодні так багато говорять, але яке ще сьогодні ще, на жаль, поки що відбувається дуже слабо і поступово. Дякую.


ГОЛОВА. Дякую. Анатолій Павлович, час вичерпано. Дякую вам.


ЗАЄЦЬ А.П. Дякую за увагу.


ГОЛОВА. Із співдоповіддю буде виступати заступник Голови Комітету з питань Європейської інтеграції Роман Михайлович Зварич. Будь ласка Роман

Петрович.


11:02:57

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Законопроект про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (реєстраційний номер 1191), внесений Президентом України під грифом "невідкладний" і тому відповідно до статті 93 Конституції України Верховна Рада зобов'язана розглянути цей законопроект у позачерговому порядку, тобто ще на цій сесії. Проект носить суто концептуальний характер і тому відсутні нормативні диспозиції, які, як правило, містяться в інших законах, про що вже тут говорили інші народні депутати. Натомість визначені основні завдання, які покладені на цей закон, і вони є наступні: забезпечення єдиних підходів у процесі нормопроектування; обов'язкове врахування вимог законодавства ЄС при нормопроектуванні; забезпечення кваліфікованих фахівців для цієї мети; створення належних умов для систематизації процесу адаптації українського законодавства до європейських правових норм.

Існуюча нормативна база, розроблена на виконання зобов'язань України відповідно до договору між Україною та Європейським Союзом про партнерством та співробітництво від 14 червня 1994 року, складається з кількох підзаконних актів. Це, зокрема, укази Президента, відповідно до яких була визначена стратегія інтеграції України до ЄС, програма інтеграції та відповідно до якого також була створена Національна рада з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

Однак, коли призадуматися над конкретними досягненнями України по лінії нашого зближення з Європейським Союзом чи, вірніше, над відсутністю таких значних досягнень, можна дійти висновку, що всі ці дії були призначені для створення видимості крокування України до Європи, прикривання ширмою так званої багатовекторності постійного коливання України між Європою та Євразією. В результаті ми вже понад 10 років тупцюємося на одному місці, оскільки ці два вектори взаємновиключні. Сподіваємося, що цей законопроект в контексті нещодавного президентського послання буде більш рішучим проявом остаточного визначення України та її бачення свого місця якраз в Європі. Зазначимо, що нещодавно Україні черговий раз не вдалося отримати статус країни з ринковою економікою тоді, коли Європейський Союз такий статус визнав за Російською Федерацією.

Тепер по суті викладеного. Основна новація проекту полягає в тому, що він передбачає схвалення загальнодержавної програми адаптації нашого законодавства до нормативної бази ЄС. Така програма мала б забезпечити більш системний підхід у процесі адаптації з визначенням приоритетних напрямків правової політики України та етап її реалізації. Передбачено створити єдину систему планування координації та контролю роботи з питань адаптації законодавства.

Програма мала б складатися з кількох складових елементів: зокрема - це річний план роботи, який підлягає схваленню парламентом, та в яких мають бути визначені розміри бюджетних асигнувань.

Внесений Президентом законопроект у концептуальній формі, чітко та в деталях визначає предмет відання нормопроектної роботи. Я не буду входити в цей предмет відання, оскільки мало часу.

У законопроекті також визначені загальні поетапні програмні вектори та цілі державної політики України у цій сфері. Вони наступні:

Вступ України до Світової організації торгівлі.

Створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Асоційоване членство України в ЄС.

Комітет з питань європейської інтеграції розглянув внесений Президентом законопроект про концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді схвалити його в першому читанні та доручити комітетові доопрацювати проект у підготовці до другого читання.

Відповідний проект постанови на номером 1191 дріб "п" вам розданий.

З огляду на концептуальний характер проекту можна було б його зразу схвалити в цілому, як закон. Однак, усвідомлюючи стратегічне значення законопроекту, слід все таки назвати деякі принципові недоліки розглянутого проекту, який потрібно скорегувати в підготовці до другого читання.

Власне це б мало, враховуючи повільні темпи розвитку законодавчої бази України по лінії її приведення до вимог європейських правових норм можливо б дійсно насамперед слід визначити правовий механізм формування та схвалення такої Загальнодержавної програми.

У такому випадку зазначений законопроект мав би чітко визначити строки розробки такого документу, кому він доручається та правові механізми введення його в чинність, із чітким визначенням правових наслідків схвалення такої загальнодержавної програми.

Немає в цьому законопроекті, і це потрібно доробити в процесі його підготовки до другого читання. Тому пропонується проект схвалити за основу, тобто в першому читанні, та доручити профільному комітету доопрацювати його з врахуванням висловлених зауважень. Дякую за вашу увагу.


ГОЛОВА. Шановні колеги, є запитання до доповідача? Якщо є запитання... Є? Чую голоси, є. Прошу записатись. Прошу висвітити.

Народний депутат Кендзьор, фракція "Наша Україна".


11:08:53

КЕНДЗЬОР Я.М.

Прошу передати слово Рефату Чубарову.


11:09:02

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую. Шановний Романе Петровичу, ви є одним з досвідчених парламентарів в Україні. Скажіть, будь ласка, я вас запитую таке. В практиці роботи Верховної Ради минулого скликання було немало випадків, коли Верховна Рада майже відмовлялась розглядати те чи інше рішення міжнародних інституцій, членом яких вона є. Так 5 квітня 2000 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла спеціальні рекомендації щодо реінтеграції кримських татар.

В минулому скликанні я, мої колеги декілька разів намагались переконати Верховну Раду щодо виконання вимог цієї рекомендації, але, на жаль, нам це не вдавалось.

Скажіть мені, будь ласка, якщо ми приймемо цей закон і така концепція буде затверджена, і там буде все конкретно, дуже чітко все виписано, ви розумієте, що вже в самій назві є, скажемо так, будуть самою назвою визначатись підходи тих чи інших політичних сил. Які, на ваш вигляд, є механізми щодо реалізації прийнятої концепції? Дуже дякую.


ЗВАРИЧ Р.М. Дякую з запитання. Шановний Рефат-ага, я хочу сказати, по-перше, я з вами абсолютно погоджуюсь щодо вашого виступу, щодо рішень Ради Європи, щодо механізмів, які можуть гарантувати, що ця концепція буде виконуватись.

Власне, в концепції передбачається схвалення на рівні нашого парламенту так званої загальнодержавної програми адаптації нашого законодавства. У цій програмі мають бути визначені розміри щорічного бюджетного асигнування на ці потреби. Тому також концепція передбачає прийняття і схвалення знову ж таки на рівні парламенту річного плану. Тобто робота має бути усистематизована в цьому напрямку, і якраз гарантії, що вона буде виконуватися, є норма, яка передбачається в цьому законі про необхідні і захищені бюджетні асигнування на цю роботу.


ГОЛОВА. Народний депутат Головатий, фракція блоку Юлії Тимошенко.


11:11:09

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Сергій Головатий, фракція блоку Юлії Тимошенко.

Шановний доповідачу, ви в своїй доповіді сказали, що цей документ носить суто концептуальний характер і не містить нормативних положень. Ну, тоді, вибачте, скажіть мені, будь ласка. У нас ще у практиці Верховної Ради за 12 років такого ще не було, щоб ми приймали закон без нормативних положень. Ну, не існує в юридичній природі, у правовій системі явища закону без того, щоб воно здійснювало правове регулювання стосунків. Якщо це концепція - то це концепція, якщо це закон - то це закон. Хто є автором оцієї революції, не знаної в світі, щоб закон не містив нормативних положень?


ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Сергію Петровичу, я не говорив про те, якщо ви уважно слухали, що закон не містить жодних нормативних положень. Я, навпаки, говорив про те, що закон не містить жодних зобов'язуючих нормативних диспозицій. Як юрист ви розумієте, що є різниця між одним та другим поняттям. Нормативні диспозиції зобов'язують до певних дій або забороняють робити певні дії.

В цьому законопроекті передбачається натомість схвалення загальнодержавної програми, тобто ми беремо на себе обов'язок спільно із урядом розробити таку загальнодержавну програму і подати її тут на остаточне схвалення. Вона, у свою чергу, буде мати якраз строгі зобов'язуючі нормативні диспозиції, я вже говорив, зокрема, по лінії конкретних бюджетних асигнувань.

Я з вами можу погодитися, що потрібно якраз ці диспозиції посилити в цьому законі, про що також йшла мова на засіданні профільного комітету, коли цей законопроект розглядався в нашому комітеті. І тому пропонується його прийняти в першому читанні і доручити комітетові якраз доробити його якраз із врахуванням також ваших висловлених зауважень щодо того, щоб посилити якраз нормативну диспозиційність з цього законопроекту.


ГОЛОВА. Народний депутат Борис Олійник, фракція комуністів.


11:13:25

ОЛІЙНИК Б.І.

Романе Михайловичу шановний, безперечно, такий документ потрібний і треба віддати вам належне, ви працюєте цілеспрямовано. Але у мене є до вас запитання такого плану.

Чи не варто вже нам, так би мовити уточнити основи зовнішньої політики, прийнятої ще в 1993 році? Бо на основі неї ми виходимо на режим "піонери і комсомольці вперед на всі боки - виконаємо п'ятирічку за чотири роки". Тому треба нам все-таки поновити оці основоположні петри зовнішньої політики, бо вони зараз трактуються, на всі боки трактуються, хто, як може. Як ви вважаєте?


ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Борис Ілліч, ви знаєте, що ми не раз з вами на цю тему говорили. І, звичайно, що наші погляди, не зважаючи на ідеологічну нашу розбіжність у даному випадку абсолютно співпадають. Я дуже радий, що ви якраз згадали про цей Закон "Про основні напрямки зовнішньої політики", який був схвалений ще на початку 90-их років, де якраз немає жодної диспозиційної норми, а де все ж таки є визначені певні напрямки нашої зовнішньої політики. Можна аргументувати, що такий закон викликаний якраз відповідною нормою, яка міститься, здається, у статті 92-ій нашого основного закону. Але, звичайно, коли подивитися на Закон "Про основні напрями зовнішньої політики України", то значна частина тих норм фактично уже є явно перестарілими.

Тому для мене абсолютно немає жодних сумнівів у тому, що нам потрібно визначити уже новий закон по цьому напрямку. Питання, яке стоїть перед Верховною Радою, як на мене, тут це, звичайно, не предмет цього законопроекту, чи для того, щоб виконати конституційні положення, про які я говорив, потрібен один законодавчий акт, чи це можна зробити у кількох законодавчих актах.

Для того, щоб визначитися в даному питанні, то, якщо ви пам'ятаєте, ще в минулому скликанні був внесений, якщо я не помиляюся, якраз членами вашої фракції, Закон про основні засади нашої зовнішньої політики, тобто, де було визначено необхідність якась якраз схвалення такого закону і механізми та предмет відання такого проекту. Але я з вами абсолютно згоден.


ГОЛОВА. Дякую. Романе Михайловичу, час вичерпано. Дякую вам.

Шановні колеги, є потреба обговорювати? Є? Прошу записатися, будь ласка. Вже записані у нас.

Чорновіл Тарас, фракція "Наша Україна".


11:16:38

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги! Знаєте, я прочитав цю концепцію, і у мене просто появляється думка :”А для чого взагалі це потрібно?" Вона не є поганою, її не можна назвати якоюсь неприйнятною, одіозної ще інше. Але мені нагадуються слова святого писання, дослівно не процитую, але, щоби був ти добрий чи поганий, але ти ж ніякий, чому ж ти ніякий. Концепція ніяка, напрямків ніяких, конкретної реалізації ніякої. Чи ми зараз ще повинні топтатися на рівні концепції? Я вас можу запевнити, якщо ми зараз приймемо цю концепцію, наступні положення, конкретна програма будуть вже, мабуть, розглядатися наступним скликанням Верховної Ради. Ми цього хочемо? Невже ми не розуміємо, що концепція внесена, по-моєму, з однією єдиною ціллю - щоб нічого конкретного не запропонувати і зробити відступне Єврокомісії, комусь іншому, хто від нас щось конкретного вимагає.

Я думаю, що Верховна Рада в даному випадку повинна просто відмовитися від притримання цього документу, поставити питання перед Кабінетом Міністрів, дати протокольне доручення Комітету з євроінтеграції, підготувати нормальну цілеспрямовану програму. Що повинно бути у програмі, ми сьогодні дуже чітко почули. Представник Міністерства закордонних справ пан Заєць дуже пунктуально і гарно в першій частині свого виступу розписав, що мало би бути в тому законі, який нам пропонується, і чого там, на превеликий жаль, немає.

Я вже не говорю про те, що самі напрямки нашої інтеграції на Схід, на Захід - то що більше нагадують флюгер, а це вже сказав сьогодні Борис Ілліч Олійник і я думаю, на цьому більше зупинятися не варто.

Моя пропозиція. Верховна Рада повинна трішечки доказати більше, що нас треба поважати, не приймати документи, які в принципі призначені тільки для одного - продемонструвати, що щось в Україні в якомусь там напрямку робиться. Дякую.


ГОЛОВА. Народний депутат Яворівський, фракція "Наша Україна".


11:18:49

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні парламентарії! 10 років тому наша з вами держава - Україна - зачепилася своїми шароварами за перелаз між Євроазією і Європою. І таке враження, що 10 років вона там так і висить. Таке враження, що Україна до обіду хоче в Європу, а після обіду - у Євразію.

Наше суспільство ніби-то й хоче в Європу, тому що наші олігархи страшенно люблять Європу, тому що там можна у банках прекрасно заховати гроші, потім їх ще кудись перекинути. У нас, скажімо, там і в Євразійському просторі це зробити набагато важче.

Ще якась категорія людей люблять Європу, тому що наші вчителі, наші інженери їдуть мити там посуд для того, щоб заробити в кілька разів більше, ніж тут заробляють ті ж самі інженери і ті ж самі вчителі.

Я думаю, що брак політичної волі і нерішучість практично зупинила сьогодні Україну. Це той випадок, коли я, як громадянин цієї держави, можу заздрити Росії і російському керівництву, яке давно визначилося. Прийшов Путін, який ніби-то весь час кивав Україні пальцем, що чого ви там у цю Європу, чому ви там у це НАТО, а сам практично сьогодні Росію привів до НАТО і Росія вже значною частиною, так би мовити, уже сьогодні перебуває у НАТО, а ми і досі виступаємо мій шановний колега Родіонов, якого я знаю, і знову нас лякає тут НАТО, знову у нас тут якісь такі десь 60-х років якісь заклики. Чому? Давайте розберемося: це вигідно Україні, це вигідно нашому народу, це вигідно нашій нації, нашій армії? Давайте будемо приймати якусь ухвалу і не лякати один одного оцими пугалами.

Росія, справді, зробила значний сьогодні крок у Європу. Ми сьогодні висимо. Де ми? Хто ми? Ми досі не визначили. Через те я переходжу до того питання, яке сьогодні ми з вами обговорюємо. Я ще раз кажу, мені подобається сьогодні, дехто критикує Путіна, що от він, там, мовляв, проти України. А він Президент Росії і я його шаную за те, що він дбає про свою націю. Але, вибачайте, коли мій Президент їде до українців у Нижнєвартовськ і вітається з ними: "Привет хохлы! Я - ваш отец, а Россия - ваша мать", - то я не знаю куди ми хочемо і чого ми хочемо.

Я завершую, Володимире Михайловичу, тим, що цей закон можна з величезною радістю приймати, цей закон можна з величезною радістю не приймати. Він абсолютно нічого не змінить. Потрібно - можемо проголосувати в першому читанні, але в друге читання треба виставити дуже чіткі імперативні якісь норми: до коли, до якого часу і врешті-решт нам потрібно визначитися. Якщо ми цього не зробимо, то із цього законопроекту можна робити паперові журавлики і пускати їх у бік Європи. Дякую.


ГОЛОВА. Народний депутат Кириленко, фракція "Наша Україна".

Будь ласка, слово для репліки має Родіонов народний депутат, фракція комуністів.


11:22:29

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Я теж дуже поважаю Володимира Олександровича Яворівського, я його багато знаю і щиро поважаю. Але ж хочу сказати вам ось що стосовно вступу України куди би то не було. Україна - це самостійна держава.

Володимир Олександрович здесь говорит о России, там, якобы рай земной, Россия тоже для Украины не то, где надо брать пример. И если Путин там обнимается с этими натовцами, пусть он себе обнимается. Украина имеет свой голос, свое место и вот, действительно, если мы хотим куда-то вступать, надо сделать, правильно, обсуждение, как говорят, подробное, спросить людей. И совершенно нет сегодня оснований говорить, что вступление в НАТО это добро для Украины. Уже это добро Югославия себе получила, получат в ближайшее время и следующие страны.


ГОЛОВА. Народний депутат Кириленко, фракція "Наша Україна". Немає? Народний депутат Головатий, фракція Блоку Юлії Тимошенко. За ним буде виступати народний депутат Черняк.


11:23:50

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! В зв'язку з тим, що я не бачу дуже багатьох своїх колег-юристів, то я хочу звернутися сьогодні особисто до Голови Верховної Ради і до доповідачів, співдоповідачів. Я вперше за всю свою парламентську діяльність зустрічаюся з такого рівня юридичною безграмотністю. Це просто дикість! Подається документ, який називається "закон". І все-таки сказав співдоповідач, що він не містить нормативних положень, він містить концептуальні положення. Ну, люди ж добрі! Ну, учать же студентів юридичного факультету на першому курсі, що таке правова норма. То як же так?! Ну, ми дійдемо до того, що ми будемо приймати скоро закон про ідею, закон про бажання. Ну це абсурд юридичний, але ж це вніс Президент України! Де ж юридична служба? А підтримує Міністерство юстиції! Люди добрі, куди ми доїхали? В Європу, про що сказав останній "нашоукраїнець", який зараз мене не слухає. Та це ж в Європу не веде, це дикість, це Азія! Люди добрі, я не за змістом говорю, я за адаптацію, я за апроксимацію, я за наближення правових систем. Але ж це - повний абсурд!

Друге. Мова йде про наближення правових систем. Це питання правової політики чи ні? Можливо, в Адміністрації Президента немає юристів і, можливо, в Комітеті євроінтеграції немає юристів, то, шановний Голово, я вас прошу, якщо він буде ухвалений цей документ у першому читанні, то дайте доручення комітету з правової політики розібратися з юридичною природою цього акта, тому що дійсно, Верховна Рада схвалювала концепції судової реформи, концепцію Конституції, але це схвалювалося постановою, бо це містить концептуальні положення, а не нормативні. Концептуальні положення ніколи не можуть регулювати правові стосунки, немає суб'єктів правових стосунків за цим документом. Хто є сторонами правових стосунків? Хто несе відповідальність?