Geum.ru

Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно до статті 5 регламент

Вид материалаРегламент

Содержание


Черняк в.к.
Калінчук в.а.
Нощенко м.п.
Сухий я.м.
Шкіль а.в.
Семенюк в.п.
Цушко в.п.
Дорогунцов с.і.
Грязєв а.д.
Матвієнков с.а.
Кириленко і.г.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Згадаймо, в радянські часи державний план на п'ятирічку приймався чим? Постановою ЦК КПСС, Совета Министров, але то був закон. Так?

Але ж навіть там були конкретні норми: стільки-то надоїти молока, стільки-то видоїти хліба, на стільки-то підвищити зарплату. І то були конкретні цифри. А тут жодної конкретної норми. Ну це "курям на сміх" такі документи. І мене найбільше обурює, що це йде від Президента.

Тому за змістом я згоден, що треба щось робити стосовно приведення правових систем. Але вибачте, за формою такого ми ще не бачили - такого дикунства.

Тому моя пропозиція, як проект закону, його не схвалювати, але доручити, якщо мова йде про прийняття концепції, то звичайно, треба і доопрацьовувати і необхідно, щоб комітет з правової політики був причетний до цього, бо питання адаптації - це питання правової політики. Дякую за увагу.


ГОЛОВА. Народний депутат Черняк, фракція "Наша Україна".


11:27:18

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу потрібна. Я думаю ніхто не стане заперечувати в цьому залі стосовно необхідності такої програми.

Це сприятиме переходу від імітації руху в Європу до конкретних кроків в цьому напрямку. Але цей законопроект - це імітація законодавчої діяльності. І я тут абсолютно погоджуюсь з депутатом Головатим, Яворівським, з тими, хто виступав тут - це імітація законодавчої діяльності. І Чорновіл сказав правильно, обурювався, що не можна так ставитись до Верховної Ради як законодавчого органу. Не можна подавати документи, які є імітацією законодавчої діяльності. Верховна Рада приймає законопроекти, постанови, програми, концепції. Так давайте визначимось чітко стосовно жанру: якщо законопроект, то повинні бути атрибутивні ознаки законопроекту. Це нормативно-законодавчий акт. Тут цього, практично, немає.

Якщо це концепція, є особливості жанру знову ж таки. Давайте відповідно до жанру, давайте нам концепцію.

Якщо це програма, давайте конкретні заходи, конкретні кроки, які будуть в часі визначені, будемо приймати програму. А це - ніщо, яке розрашоване в нічому. Щось про щось і ні про що. Ось чому ми обурені. Не тому, що ми не хочемо приймати законопроект. Дайте нам законопроект - ми його приймемо, дайте нам програму - ми її приймемо, але не можна зневажати Верховну Раду, подаючи такі законопроекти.

Я пропоную розробити загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу. Якщо ви подасте нам таку програму, ми з задоволенням це зробимо, можливо, не всі депутати з задоволенням будуть це робити, але принаймні, я думаю, що 226 депутатів у вас буде і ми будемо голосувати за таку програму і будемо сприяти практичному її втіленню.

І на завершення. Я розумію пафос виступу Яворівського, який казав , що ми не визначилися. І, дійсно, Україна імітує щось немовби, вона чогось хоче, не зрозуміло чого, в якій позі вона стоїть також не зрозуміло перед Європейським Союзом чи перед Росією. Я би сказав так, що Україна - про проміжковість між Європою і Азією, російською мовою - промежность. Я думаю, що нам не личить бути цією частиною людського організму. Давайте все-таки будемо визначатися і відповідним чином діяти. Європейський Союз є, Африканський союз недавно створено, ну, я не думаю, що нам місце в Африканському союзі, все-таки в Європейському.

І нарешті останнє. Європейський Союз не визнав Україну країною з ринковою економікою. Я вважаю, що Україна дала певні підстави для цього. Але я повинен сказати, що і в політиці Європейського Союзу до України і НАТО до України є багато сволочизму. Це сволочизм. Тому що вони не хочуть нас пустити на європейські ринки, вони навмисне нас тримають в тому стані, в якому ми знаходимося, знову ж таки, вдаючи з себе людей, які є доброчинцями для України.

Тому я думаю, що нам треба і з Європейським Союзом розмовляти гідно і казати, що "ви сволочі", якщо ви є сволочами, так називати речі своїми іменами. Дякую.


ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, я просив би, щоб ми не принижували власними словами власну державу Україну, в якій живемо, тим більше, що ви наступними словами підтвердили ставлення до нас, Володимире Кириловичу.

Шановні колеги, обговорення питання завершено, прийняття рішення відповідно Регламенту відбудеться з цього питання в четвер.

На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до деяких законів України: щодо забезпечення сільськогосподарських товаровиробників паливно-мастильними матеріалами. Доповідач - народний депутат України Іван Федорович Томич. А, Калінчук, народний депутат Калінчук.


11:32:44

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Володимире Михайловичу, шановні колеги!


ГОЛОВА. Прошу дотримуватися регламенту. Давайте до 5 хвилин.


КАЛІНЧУК В.А. Внесення цього законопроекту на розгляд Верховної Ради зумовила ситуація, що склалася на ринку матеріальних ресурсів і особливо пального для сільськогосподарських товаровиробників та цінами на сільськогосподарську продукцію. З цього питання відбулося засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, на якому була заслухана інформація міністра аграрної політики та заступника державного секретаря Міністерства економіки та європейської інтеграції. На жаль, депутати не отримали чіткої відповіді, які заходи приймаються урядом по ліквідації диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію та пальне. Називалися причини, але не вносилися пропозиції по вирішенню цього питання.

Суть проблеми. Протягом останніх місяців значно підвищилася вартість пального. Так середньооптові ціни на дизельне паливо підвищилися у середньому на 38, на бензин - на 64 відсотки. Технологічна потреба сільськогосподарських товаровиробників на червень-серпень складає 891 тисячу тонн дизпалива, а на осінньо-польові роботи вересень-листопад - 861 тисячу тонн дизпалива. Витрати сільськогосподарських товаровиробників тільки на закупівлю дизпалива у червні-серпні 2002 року зростуть на суму біля 400 мільйонів гривень, а на осінньо-польові роботи - ще на 300 мільйонів гривень, тобто всього на 700 мільйонів гривень. Крім того, витрати сільгосптоваровиробників на придбання бензину марки "А-76", "А-80" зростуть на період червень-серпень на 190 мільйонів гривень, а у вересні-листопаді ще на 180 мільйонів гривень, всього на період збиральних і осінньо-польових робіт 2002 року витрати сільгосптоваровиробників на придбання бензину зростуть на 360 мільйонів гривень.

Таким чином, загальні збитки сільськогосподарських товаровиробників від зростання цінна світлі нафтопродукти складатимуть на період до завершення сільгоспробіт більше 1 мільярда гривень. Для того, щоб забезпечити накопичення нафтопродуктів і провести своєчасно польові роботи, сільгосптоваровиробники змушені вже зараз збільшити обсяги реалізації продукції тваринництва, у тому числі некондиційної і перш за все великої рогатої худоби йде вирізання худоби просто.

Як наслідок, у травні-червні цього року спостерігалося зниження цін на закупівлі продукції тваринного походження майже у всіх регіонах. За станом на 1 червня цього року мінімальні ціни на велику рогату худобу за 1 тонну були на 30-37 відсотків менше, ніж у 2001 році. Закупівельні ціни на свинину за 1 тонну зменшилися на 40-48 відсотків.

Аналогічна ситуація у молочній галузі. У минулому році середня реалізаційна ціна 1 тонни молока становила 596 гривень, а травні 2002 року вона зменшилася до 250-284 гривень, тобто на 50-53 відсотки. Сьогодні цина пшениці третього класу становить 280-320 гривень і не перекиває затрат.

Така невідповідність цін призводить до того, що зернова галузь все більше стає збитковою. Очікувані втрати сільськогосподарських виробників по вересень 2002 року складуть, за нашими підрахунками, біля 2,5 мільярдів гривень. Відсутність у сільськогосподарських виробників фінансових ресурсів необхідних для придбання нафтопродуктів може привести до ситуації, коли буде втрачено частина вже вирощеного врожаю.

З метою створення сприятливих умов для насичення ринку України нафтопродуктами, стабілізації цін на них та з метою безперебійного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників доцільно стимулювати імпорт нафтопродуктів в Україну шляхом введення частково на період липень-листопад цього року, тобто до 1 грудня, податкових та митних пільг для імпортерів дизельного палива. Очікування зростання імпорту дизпалива до кінця року складатиме біля 500 тисяч тонн. При цьому звільнення імпорту дизпалива від сплати акцизу зменшить надходження від цих зборів на суму не більше 15 мільйонів євро, що значно менше, ніж вищезгадані втрати аграрного сектору економіки.

Необхідно також зауважити, що звільнення імпорту від сплати акцизу призведе до наповнення ринку нафтопродуктами, зменшення цін на них, а значить до збільшення попиту на нафтопродукту. Внаслідок цього відбудеться збільшення обсягів реалізації нафтопродуктів, а, значить, і обсягів ПДВ та інших податків, які сплачуватимуться до бюджету, що перевищить часткове зменшення надходжень від акцизних зборів.

І навпаки, відсутність стимулів щодо зменшення вартості нафтопродуктів призведе до того, що частина вже вирощеного врожаю не буде зібрана, що відповідно зменшить надходження податків до бюджету від сільськогосподарських товаровиробників і підприємств по переробці сільськогосподарської продукції і виробництва продуктів харчування. Продовжується вимивання обігових коштів у сільськогосподарських товаровиробників, а це не дасть змогу своєчасно сплачувати єдиний фіксований податок, провести весь комплекс не тільки збиранням урожаю, а й осіннього комплексу.


ГОЛОВА. Прошу завершувати.


КАЛІНЧУК В.А. Тому я вважаю, що завтрашнє голосування по цьому законопроекту буде знаковим для аграрників. Дякую за увагу.


ГОЛОВА. Запитання до доповідача є? Прошу записатися. Прошу на табло висвітити. Нощенко, народний депутат, фракція Партії промисловців і підприємців і "Трудової України".


11:38:46

НОЩЕНКО М.П.

160 виборчий округ. Шановний доповідачу! 2 дні поспіль ми весь час обговорюємо проблеми села і дуже вільно оперуємо такими поняттями як "сільськогосподарський товаровиробник", "село", "селу потрібно", "селу треба дати".

Скажіть, будь ласка, ви можете сьогодні озвучити який механізм буде запроваджений, щоб до фермера, який сьогодні працює не на майні бувшого колгоспу, а утворившись сам, дойде хоч 1 літр цього пального. Тому що ви сьогодні сказали про ціну на свинину, на яловичину, але ж ви знаєте, що це продукт, який вироблений у приватному секторі, а не в "бувших" колгоспах.

Ви були на фермах, які розвалені, розграблені?

Озвучіть, будь ласка, який механізм буде.


КАЛІНЧУК В.А. Дякую. Я думаю, що ви дуже добре знаєте, що зараз сільськогосподарські товаровиробники - я ще раз підкреслюю, сільськогосподарські виробники - незалежно це підсобне сільськогосподарське підприємство чи це сільськогосподарський кооператив, чи це фермерське господарство. Закупляють пальне або через бази наших нафтопереробних заводів, або ж на заправочних станціях, ви це знаєте. Якщо знизиться ціна, а ціна, до речі, була до 1 січня і навіть до 1 травня була на заправочних наших станціях до однієї гривні на дизельне паливо і ми там закупали це пальне, нам ніхто його не возив. А тепер піднялося. Тому ми й зараз будемо покупати там же, де й покупали. А тільки ми вносимо пропозицію, щоби це пальне було значно дешевше за рахунок зменшення, за рахунок завозу на територію України світлих нафтопродуктів, де створюється певне конкурентне середовище. Дякую.


ГОЛОВА. Народний депутат Сухий, фракція СДПУ(о).


11:40:52

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ви знаєте, я хочу продовжити тональність запитання стосовно того, хто ж буде платити. І ви повинні з розумінням віднестися до тону роздратування стосовно подібних законопроектів, які мають місце в цьому залі, особливо на фоні тих податкових тисків, які на собі зараз відчувають промислові підприємства, металургійного, машинобудівельного комплексу і тому подібне.

Скажіть, будь ласка, тут в цьому залі з 16.03 по 1.10.200 року подібний закон ми вже з вами приймали, якщо пам'ятаєте, були введенні податкові пільги при ввезенні важких дистилянтів і ввізне мито, податок на додану вартість, акцизний збір не справлявся. Скажіть, будь ласка, це який ефект дало?


КАЛІНЧУК В.А. Безумовно! І значний ефект. Я вам повинен сказати, шановний мій колего і шановний мій друже, що за період 10 років за рахунок диспаритету цін на матеріально-технічні ресурси та сільськогосподарську продукцію витягнуто із сільського господарства 95 з половиною мільярдів гривень - це розрахунки фахівців нашого інституту економіки. І, звичайно, такі умови, які були створені тоді, коли ми з вами проголосували, і я дякую вам за це, ми дали можливість сільськогосподарським товаровиробникам дещо покращати своє фінансове становище. Дякую.


ГОЛОВА. Народний депутат Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.


11:42:17

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, скажіть будь ласка, от пальне за пільговими цінами, яке ви пропонуєте, утворення пільг, воно дійде до селянина? Наскільки ви переконані в тому, що воно дійде і потрапить до нього за тими самими низькими цінами, за котрими пропонуєте ви? Пільги будуть вигідні для тих, хто торгує пальними, для оптовиків, для тих, хто гуртово продає пальне, для тих, хто ввозить його на пільгових основах через кордон. Але селянин надалі і фермер буде отримувати за тими цінами, за якими буде йому пропонувати продавець, він надалі буде залишатись покупцем. Мені здається, що це просто сама по собі постановка питання є безглуздою, тобто це робить вигідним продаж пального в котрий раз, але не робить дешевшим товар, який буде випускати селянин. Це не спростить закупівлю пального і не зменшить його ціну селянинові. Дякую.


КАЛІНЧУК В.А. Дякую вам. Я хотів би, шановний мій колего, сказати, що справа в тому, що якщо ми встановимо пільговий режим завезення на територію України світлих нафтопродуктів, то вони до нас прийдуть. Зараз практично світлі нафтопроукти на територію України не йдуть. Зараз іде нафта, яка переробляється на переробних підприємствах, які знаходяться на території України, тому це дасть можливість не пільги сільськосподарським товаровиробникам, а зниження ціни. Дякую.


ГОЛОВА. Народний депутат Семенюк, фракція Соціалістичної партії України.


11:43:43

СЕМЕНЮК В.П.

(Семенюк, фракція соціалістів).

Шановні колеги, тим більше, що ми в аграрному комітеті з вами у лютому місяці розглядали подібний закон, але тоді, на жаль, ні керівництво комітету, ні керівництво Верховної Ради не прислухалося. Якби було питання прийнято в лютому місяці того законопроекту, який подав мій колега Цушко, я і Сокерчак, сьогодні б цієї ситуації не було. Як ви дивитеся на те, що інколи потрібно прислухатися і до опозиції і робити прорахунки не тоді, коли робити врожай, а тоді, коли потрібно ще думати в лютому місяці? Дякую.


КАЛІНЧУК В.А. Дякую, Валентино Петрівно. Звичайно, нам треба робити прорахунки наперед, прогнозувати можливу ситуацію. Але це якраз питання ми і задавали представникам уряду, які були на засіданні комітету: чому ми не спрогнозували ситуацію, яка може скластися напередодні збирання врожаю? Дякую.


ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано, дякую вам.

Для співдоповіді запрошується народний депутат Цушко від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.


11:45:00

ЦУШКО В.П.

Уважаемые народные депутаты. Я выступаю, как представитель комитета по финансовой и банковской деятельности и хочу коротко сказать, что комитет по финансовой и банковской деятельности, как профильный комитет по этим вопросам, рассматривал этот законопроект и принял решение рекомендовать Верховной Раде завтра при голосовании отклонить этот закон.

Проект постановления от нашего комитета вам роздан, на это я не буду тратить времени и закончу свой доклад.

Причини по каким, вы все задавали вопросы, наш комитет считает, что этот законопроект уже не поможет селянам. И второе, что польза будет только трейдерам, которые завозят.

Была одна из рекомендаций порекомендовать правительству и комитету по аграрным вопросам, и комитету по финансовым вопросам проработать этот вопрос, действительно сделать, предложить законопроект парламенту, который бы помогал непосредственно крестьянину, селянину, чтобы цены на ГАСМ не били по ценам на сельхозпродукцию, как получилось в этом году.

Спасибо, у меня все.


ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання є? Прошу записатися. Прошу висвітити.

Народний депутат Дорогунцов, фракція Комуністів.


11:46:36

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Спасибі велике, фракція Компартії України.

Шановний співдоповідач, скажіть будь ласка. Дуже різко підскочили ціни, особливо напередодні найважливіших сільськогосподарських робіт. На вашу думку, різниця в цінах, кому пішла в кишеню?


ЦУШКО В.П. Тем, кто торгует ГСМом, горче-смазочным материалом.


ГОЛОВА. Народний депутат Грязєв, фракція Соціалістичної партії України.


11:47:07

ГРЯЗЄВ А.Д.

Просьба передать Николаенко.


ГОЛОВА. Народний депутат Ніколаєнко.


11:47:13

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, Соціалістична партія.

Наша фракція попередньо дискутувала з приводу прийняття цього закону, і розуміє, що сьогодні селян потрібно якось стимулювати.

Але у мене принагідно для уточнення є кілька для вас, шановний Василь Петрович, запитання. Введення цього закону скільки виведе із бюджету, вимиє з бюджету коштів, чим ми їх компенсуємо, як ми це все будемо робить?

І я хотів задати ще таке питання: які є альтернативні кроки, які все таки здешевили б ціну? Я знаю, що ви про них можете щось сказати. Дякую.


ЦУШКО В.П. Значит, по разным данным, но говорят, что по данным ДПА бюджет потеряет где-то 500 миллионов гривен. Вот это такие данные. Чем их компенсировать? Вы знаете, согласно закона о системе налогообложения любые изменения к ставкам возможны за 6 месяцев до бюджетного года, то есть, тут нарушение, поэтому если мы принимаем этот закон, то нужно просматривать сразу доходную статью бюджета, обсудить, что делать.

Мое мнение, когда я предложил, что все-таки наш комитет - Комитет по АПК. Тут мое предложение.

Тут можно было бы пойти таким путем: чтобы освободить, допустим, от акцизного сбора полностью дизтопливо. Любое дизтопливо, продоваемео в Украине. Это может повлиять на цену дизтоплива, которое потребляется и селянами, и другими потребителями, независимо, откуда они происхождением - с Украины или из-за границы.

Это как один из вариантов. Но на самом деле вопрос необходимо проработать и принять закон не так, как ми приняли вот сейчас даже предлагаемый коллегами-аграриями, а я аграрий тоже, он предлагается чернорамочный, то есть, частичный уже после того, как удар по селянам нанесен.

Я не знаю, по крайней мере точно зрою опыт Канады, что там дизтопливо, которое выделяется селянам, красят в красный цвет. Ну, и там нашлись умельцы из нашего СНГ, которые приехали и начали его перегонять. Но это уже другой вопрос, криминала.

Но то, что стимулируется в мире - стимулируется. Нам нужно решить вопрос, как сделать топливо доступное для селян, потому что докладчик от АПК уважаемый коллега Калинчук говорил, что паритета и в помине нету с селом сегодня. Но именно этот подход (я не выступаю, от своего имени сейчас говорю) наш комитет отклонил, потому что сейчас оно не помогает и удар наносится по бюджету. Спасибо.


ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков, фракція "Єдина Україна".


11:49:51

МАТВІЄНКОВ С.А.

Прошу передат слово Червоненко.


ГОЛОВА. Народний депутат Червоненко.


11:49:59

ЧЕРВОНЕНКО Є.А.

Дякую. Шановний доповідачу, я вас дуже прошу від імені нашої частини і групи разом не здаватися, бо більшого блуду, ніж... Кожний рік одна і та ж сама пісня: про пільговий завоз пального в ринковій економіці - це завдає більшого сорому, я не знаю, що ще завдає. Безумовно, по законах ринку це пальне буде там, де вигідніше, ні у яких сільгоспвиробників. І це підтримується тільки тим, бо цим пальним будуть аграрні барони ще більше заганяти тих самих фермерів. Є вільний ринок і є ціна заправки.

Я знаю, що ті люди і ті підприємства вільні, які побороли адміністративний тиск аграрного лоббі, вони давно мають і підготувалися до збору врожаю. І, до речі, ваш попередник казав, що ціна на третій клас 200, це неправда - вже сьогодні 500. Треба було не загубити ту аграрну реформу, яку проводили, ви пам'ятаєте, коли уряд Ющенка зробив би ціну, і треба було просто восени скупити ... Дякую вам.


ГОЛОВА. Сформулюйте, будь ласка, запитання.


ЦУШКО В.П. Я с вами согласен, я не сдаю, я доложил решение комитета и докладываю еще раз свое мнение, что если мы собираемся оказывать поддержку селянам, она должна быть адрессной, чтоб это топливо, если мы даем, или дотация, как делается в Германии, что на гектар пашни в начале года выделяются конкретные деньги на счет, а селянин распоряжается. А сейчас это даст, может быть, падение цены общее, но на этом заработает опять тот же посредник. Я не верю, что оно дойдет до села. Это я сказал свое мнение.

И мнение комитета я еще раз говорю: отклонить этот законопроект.


ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано, дякую.

Переходимо до обговорення. Народний депутат Демьохін, Група "Народовладдя". Він хворий, але записав хтось його. Народний депутат Кириленко Іван Григорович, "Аграрники України".


11:52:17

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати.