Верховної Ради України звернулися 155 народних депутатів України, членів депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко" з вимогою провести позачергове пленарне засідання Верховної Ради України, що передбачено статтею 19 регламент
| Вид материала | Регламент |
- Верховної Ради України повідомляю про виключення народного депутата України Гармаш, 1031.04kb.
- Верховної Ради України ; Олександра Голуба до Прем`єр-міністра України щодо перешкоджання, 995.93kb.
- Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості та запрошені Верховної Ради, 1034.83kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України, 1020.24kb.
- Кабінетом Міністрів України та з урахуванням зауважень І пропозицій постійних комісій, 179.09kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1190.91kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1251.19kb.
- Верховної Ради України на 11-12 грудня 2008 року роздано. Ми домовилися на Погоджувальній, 966.96kb.
- Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України мартинюк а.І, 1094.17kb.
- Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І, 1040.66kb.
ПОЗАЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ
Сесійний зал Верховної Ради України
26 січня 2009 року, 10:00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.
10:01:20
Зареєструвалося в сесійній залі 432 народних депутати. Позачергове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні депутати України, 25 січня на 33-му році життя пішов з життя народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Валерій Олександрович Букаєв. Прошу вшанувати пам’ять нашого колеги хвилиною мовчання.
(Х в и л и н а м о в ч а н н я)
Прошу сідати. Шановні колеги, що стосується поховання, у нас утворена комісія. Час, місце – про все це вам буде повідомлено додатково. Я просив би, щоб ми вшанували нашого колегу, віддавши йому данину пам’яті. Прошу це мати на увазі.
Шановні народні депутати, як вам відомо, 22 січня цього року до Голови Верховної Ради України звернулися 155 народних депутатів України, членів депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко" з вимогою провести позачергове пленарне засідання Верховної Ради України, що передбачено статтею 19 Регламенту Верховної Ради України та співвідноситься із вимогами частини другої статті 83 Конституції України.
Депутати звернулися з пропозицією, розглянути на позачерговому пленарному засіданні питання про звіт Голови Національного банку та відсторонення Голови Національного банку Стельмаха Володимира Семеновича, першого заступника Голови Національного банку України Шаповалова Анатолія Васильовича від займаних посад та призначення виконуючого обов’язки Голови Національного банку України.
Пропонується такий регламент розгляду цих питань і вноситься одночасно пропозиція, щоб ми їх розглядали одразу як одне ціле питання. Ініціатором внесення пропозиції про проведення позачергового пленарного засідання Верховної Ради України надати право викладу інформації до 10 хвилин. Для доповіді представника Національного банку України – до 20 хвилин, як того вимагає Регламент, і відповіді на запитання до доповідача – до 15 хвилин. Якщо буде більше запитань, я думаю, що ми зможемо продовжити час. Для виступу від комітету з питань фінансів і банківської діяльності відповідно 15 і 10 хвилин.
Для інформації голови ТСК з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи відповідно 10 і 10 хвилин. Для інформації голови Рахункової палати – до 5-10 хвилин в залежності від того, на скільки багато буде інформації. Якщо будуть запитання до голови Рахункової палати – до 5 хвилин. І виступ голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Гриценка Анатолія Степановича – до 5 хвилин, ця пропозиція була розглянута і узгоджена на Погоджувальній раді. Виступи представників депутатських фракцій – по 5 хвилин, 25 хвилин. Для обговорення питання - 15 хвилин, прийняття рішень – до 5 хвилин. І з окремою думкою виступить представник Тимчасової слідчої комісії Лук’янов – до 5 хвилин. Немає заперечень?
Шановні колеги, давайте таким чином, ми зараз… Я прошу, давайте затвердимо. Якщо у нас буде що говорити і що сказати… (Ш у м у з а л і) Ну, давайте 20 хвилин зробимо. (Ш у м у з а л і) Зараз, зараз.
Шановні колеги, пропозиції вам виказані. Прошу записатися, 5 хвилин щодо того, як нам організувати роботу, щодо мотивів і процедури. Будь ласка, записуйтеся.
Прошу вивести на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Народний депутат Пєрєдєрій, мікрофон, будь ласка.
10:06:13
ПЄРЄДЄРІЙ В.Г.
Прошу передать слово Кириленко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко.
10:06:20
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Ми підтримуємо регламент розгляду даного надзвичайно актуального питання, але дуже просимо, щоб поставлені були на голосування і всі проекти постанов, які запропоновані, і особливо, проекти законів. Сьогодні на Погоджувальній раді декілька прозвучало справедливих зауважень на предмет того, що нам би важливо було прийняти закон спочатку, яким врегулювати ці проблеми, а потім вирішувати кадрове питання уже в повній відповідності до Конституції, до законів. Такий закон і такі закони вже напрацьовані і вони є, починаючи із закону 3585 і ряд інших.
Володимир Михайлович, зважаючи на те, що ці закони є зареєстровані, по деяким пройшов вже більше місяця від дня реєстрації, їх можна сьогодні ставити на голосування, розглядати і приймати відповідне рішення, бо комітет, на превеликий жаль, заблоковано.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гриценко Анатолій Степанович, будь ласка.
10:07:19
ГРИЦЕНКО А.С. Дякую.
Шановний Владимир Михайлович, шановні колеги! У мене є пропозиція запросити на це засідання голову Ради Національного банку Порошенка Петра Олексійовича, і до вас, Владимир Михайлович, я думаю, колеги підтримають, відвести також 5 хвилин для інформації голови Ради з цього питання, тим більше, що у нас немає в залі голови Національного банку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська.
10:07:45
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.
Я считаю, что нельзя проводить обсуждение такого серьезного вопроса, который волнует многих людей, живущих в Украине, затрагивает их, и от нашего решения зависит, кстати и материальное положение сотен и сотен тысяч людей, нам нельзя делать регламент очень коротким. Людям должно быть понятно почему сегодня на внеочередное заседание собралась Верховная Рада. Почему нас волнует этот вопрос, что мы предлагаем? Ведь вопрос не только в осуждении деятельности Нацбанка и главы Нацбанка, но вопрос и в том, а что мы должны сделать для того, чтобы парировать те негативы, которые вызваны такой деятельностью Национального банка Украины.
Поэтому я предлагаю регламент сделать таким, чтобы мы смогли людям объяснить и позицию Верховной Рады Украины, и объяснит, что происходит сегодня в Украине, в том числе, в финансовой сфере.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Коновалюк, фракція Партії регіонів
10:08:45
КОНОВАЛЮК В.І.
Валерій Коновалюк фракція Партії регіонів.
Прошу передати слово колезі Кінаху.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Кирилович Кінах, мікрофон, будь ласка.
10:08:53
КІНАХ А.К.
Дякую! Шановні народні депутати! Валютно-курсова політика в Україні однозначно є хаотичною, безсистемною, з глибокими проявами корупції. Порушуються права мільйонів громадян України, які не мають доступу до своїх депозитів, рахунків, по суті ізольований реальний сектор економіки від доступу до кредитних ресурсів, що більш поглиблює соціально-економічну, промислово-фінансову кризу в Україні. Але ми наполягаємо на тому, що валютно-курсова політика – це є спільний результат діяльності Кабінету Міністрів і Національного банку, вона залежить від торгового балансу, платіжного балансу, конкурентноздатності експорту, платоспроможності громадян внутрішнього ринку.
Тому фракція Партії регіонів наполягає, щоб в порядку денному по цьому питанню був обов’язково включений виступ від …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку. Будь ласка.
10:09:55
КІНАХ А.К. Тому фракція Партії регіонів наполягає, виходячи з відповідальності за соціально-економічну кризу, щоб виступ Кабінету Міністрів України був обов’язково заслуханий при розгляді питання про Національний банк України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пудов, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.
10:10:23
ПУДОВ Б.М.
Пудов, фракция «Блок Юлии Тимошенко».
Я прошу слово для выступу передать народному депутату Подгорному от нашей фракции.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Подгорний, будь ласка, мікрофон.
10:10:39
ПОДГОРНИЙ С.П.
Подгорный, «Блок Юлии Тимошенко».
Буквально останні дні суботу і неділю провів із своїми виборцями на Луганщині і більшість питань, які задавали ці питання, стабільність роботи саме банківської системи. Люди хочуть мати гарантії, що банківська система буде працювати, що курс долара буде більш-менш зважений, а не той драконівський, який сьогодні поставив Національний банк України. Це перше.
Ми підтримуємо той порядок денний, який сьогодні був уже озвучений із тими пропозиціями, які озвучив керівник фракції Кириленко Іван Григорович, обов’язково включити до розгляду законопроекти, що стосуються діяльності Національного банку і впорядкування питання призначення голови Національного банку, щоб у нас не було такої вакханалії, яка сьогодні є. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеславу Кириленку право на виступ передає Роман Зварич.
10:11:34
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну”.
Це, звичайно, добре, що ми сьогодні слухаємо Нацбанк, шановні колеги, але у мене все-таки виникає питання, а що Нацбанк він сам по собі у повітрі висить? А чому немає у ложі уряду міністра економіки, який теж причетний до фінансово-кредитної політики, чому немає міністра фінансів Пинзеника, який ми знаємо, по багатьох фінансових питаннях і кредитних питаннях зараз в уряді має окрему думку, ми хочемо його заслухати як професіонала і з’ясувати всю об’єктивність ситуації.
По-друге, ми будемо говорити про курс і правильно будемо робити, а хто нам скаже про пенсії і зарплати, які починають не виплачуватися? Чому тридцять п’ять відсотків тільки доходна частина заповнена по січню місяцю станом на двадцять перше число, хто нам про це доповість? Зрозуміло, що комусь вигідно тільки одні питання слухати і замовчувати інші.
І, крім того, ми повинні почути як уряд хоче наповнювати доходну частину бюджету. Абсолютна неясність із цим питанням, тому треба, що були представники уряду в ложі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Олександр Лавринович і зараз будемо продовжувати роботу.
ЛАВРИНОВИЧ О.В.
Шановні колеги, не так часто ми збираємось на позачергові пленарні засідання і те, що сьогодні вже на Погоджувальній раді стало зрозумілим, що потрібно діяти осмислено, послідовно і законно для того, щоб отримувати результат. Сьогодні ми зробили черговий крок для того, щоб підігріти загальний процес. Те, що Національний банк України має проблеми з виконання основної конституційної функції – підтримання стабільності національно-грошової одиниці – не виникає сумнівів ні в кого. І 420 депутатів в цьому залі висловились вже з точки зору необхідності зміни керівництва Національного банку.
В чому тоді проблема, чому ми не можемо законним шляхом це зробити? Ми зараз говоримо, що давайте сьогодні включимо в порядок денний ті закони, які могли б стати основою для розв’язання питання. Але ж ми точно знаємо, що 19 стаття Регламенту передбачає, що на такому засіданні, яке ми маємо сьогодні, позачерговому, розглядаються лише питання, які внесені вимогою ініціаторів.
Що заважало, Іване Григоровичу, внести питання, про які ви говорите сьогодні? Нічого не заважало. Більше того, по цих питання є розуміння і опозиції, і більшості. Це не зроблено. Таким чином, ми сьогодні знаходимось в такій ситуації, коли ми, не маючи законних підстав взагалі для розгляду цього питання, тому що воно не є в компетенції Верховної Ради України, ми сьогодні проведемо велику дискусію, ухвалимо якісь рішення, а потім скажемо, що Верховну Раду зневажають і не виконують ті рішення. Але ж ми самі тепер причетні до того, що ми не виконуємо вимоги Основного Закону України, статті 19-ту, 85-ту, беремо до розгляду питання, які не є в компетенції Верховної Ради України, хоча воно може стати в її компетенції, якщо будуть внесені зміни до Закону „Про Національний банк” і набудуть чинності, і тоді можна було розглядати питання. Питання, яке не розділяє сесійний зал і питання, яке очікує суспільство, - нам необхідно забезпечити стабільну гривню, нам необхідно припинити вже те, щоб окремі банкіри і політики наживались на коливаннях курсу. Але що ми робимо? Ми робимо тільки те, що черговий раз піднімаємо хвилю. Сьогодні зробимо велике обговорення і це обговорення дасть тільки той результат, що ще більша буде проблема з стабільністю національної грошової одиниці.
Тому я хотів би, щоб сьогодні ми це обговорення робили не на цілий день, аби тільки максимально збуджувати суспільство, а окреслили позиції і самі для себе зрозуміли той правильний алгоритм, який дасть обов’язково результат – результат, по якому немає суперечності в цьому залі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками.
Я хочу ще раз наголосити. Щоб у нас була ясність, що ми можемо розглядати лише ті питання сьогодні, які визначенні ініціаторами проведення позачергового засідання Верховної Ради України, не більше того. Це у розвиток пропозиції, щоб ми сьогодні розглядали закони, які стосуються діяльності Національного банку. Але ми прийняли з вами рішення і домовились, що з початком наступної сесії в четвер, тобто 5 числа, ми маємо розглянути ці закони, проекти законів. Це рішення Погоджувальної ради.
Щодо пропозиції Анатолія Гриценка запросити голову Наглядової ради. Якщо немає заперечень, будь ласка, давайте запросимо. Я думаю, що треба це зробити.
Анатолія Кириловича Кінаха – щоб були присутні представники Кабінету Міністрів України. Я прошу запросити представників економічних і фінансових міністерств, щоб вони брали участь у нашій роботі, а також, якщо будуть питання, щоби змогли на них відповісти. Ми вже це питання обговорювали. Не проходить. Не проходить питання.
Пропозиція Алли Александровської – продовжити обговорення. Давайте півгодини відведемо на обговорення. Це в нас буде більше трьох з половиною годин, якщо немає заперечень. І в принципі всі пропозиції.
Тому, шановні колеги, я ставлю, зараз поставлю на голосування пропозицію про затвердження Регламенту нашої роботи сьогодні. Ініціаторам проведення позачергового засідання – до 10 хвилин, для доповіді виконуючого обов’язки Голови Національного банку – до 20 хвилин, відповіді на запитання – до 15 хвилин (якщо буде треба продовжимо запитання-відповіді), для виступу представника комітету, голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності - до 15 хвилин, відповіді на запитання – до 10 хвилин, інформація голови ТСК Юрія Полунєєва – до 10 хвилин, для відповідей на запитання до голови ТСК – до 10 хвилин. З особливою думкою виступить член тимчасової спеціальної комісії Лук’янов – до 5 хвилин. Інформація голови Рахункової палати – до 5 хвилин. Якщо будуть запитання до голови Рахункової палати – до 5 хвилин. Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони – до 5 хвилин, голова Наглядової ради – до 5 хвилин. Якщо будуть представники уряду і будуть до них запитання, для виступів – до 5 хвилин. Виступи представників депутатських фракцій – 25 хвилин, по 5 хвилин. Обговорення питання – 30 хвилин. І прийняття рішення в залежності від того, які будуть запропоновані рішення. Немає заперечень?
Я ставлю на голосування пропозицію про затвердження регламенту розгляду питань, які запропоновані на позачергове засідання. Прошу голосувати.
10:19:09
За-374
Рішення прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 134, „Блок Юлії Тимошенко” – 155, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 39, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19.
Шановні колеги, перед тим, як перейти до розгляду питання, дозвольте звернутися до вас із одною пропозицією-застереженням. Ми не повинні допустити того, щоб у нас зараз відбулося публічне з’ясування стосунків. Держава і так не керована. Ми повинні розглядати це питання виключно у професійній площині.
Переходимо до роботи. Іван Григорович Кириленко, 10 хвилин, як ініціатори проведення позачергового засідання. Будь ласка.
10:20:07
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Голово, колеги, шановні виборці!
Верховна Рада за останні місяці кризи багато разів звертала увагу до діяльності Національного банку у проектах законів, постанов, у виступах народних депутатів та заявах фракцій. Врешті-решт, зважаючи на вкрай негативні тенденції у банківській сфері, 18 грудня 416 народних депутатів проголосували за створення Тимчасової слідчої комісії з цих питань, а вже 26 грудня абсолютною більшістю, у 380 голосів, парламент підтримав постанову, в якій чітко сказано: висловити недовіру Голові та Правлінню Національного банку України і звернутися до Президента з вимогою невідкладно внести подання на звільнення Стельмаха з посади його голови. Чи відбулася хоч якась реакція на це конкретне рішення – всім добре відомо.
Мало того, сам Президент неодноразово наголошував на відповідальності саме керівництва НБУ за курсову вакханалію, вимагав привести співвідношення гривні до долара до економічно обгрунтованих параметрів – п’ять п’ять і шість гривен за долар, а 18 грудня, коли курс в черговий раз обрушився майже до десяти, відкрито назвав це спекуляціями і зажадав від Нацбанку в 10-денний термін знайти і покарати винних. Пройшло вже тричі по десять днів, а результат – нуль. Чому? Та тому, що треба було починати з себе, з центральної банківської установи.
Тим часом розпочався новий, далеко непростий за прогнозами рік. І вже з перших днів стало зрозуміло, непослідовність, непрогнозованість і непрозорість дій НБУ в валютно-курсовій та кредитній політиці вразила практично всю країну. По суті вдвічі знецінились заощадження населення. Без кредитів зупиняються підприємства, росте безробіття. Залунали голоси про відповідальність уряду за ці процеси, хоча всі добре знають, що Кабінету Міністрів заборонено втручатись в діяльність головної банківської установи. Але, тим не менше, Законом про Державний бюджет на 2009 рік Верховна Рада в статті 86 чітко зобов’язала і уряд, і Нацбанк узгоджувати свої дії на фінансовому ринку, особливо в такій важливій сфері як рефінансування. Реакція не змусила себе довго чекати. Керівництво НБУ публічно відмовилося виконувати це положення закону. Фінансова і курсова лихоманка продовжилась.
Парламент 14 січня, заслухавши звіт ТСК, в якому приводились факти дуже неприглядних речей, знову 372 голосами прийняв рішення повторно звернутись до Президента з пропозицією кардинального вирішення кадрових питань.
Пройшло майже два тижні. Відповіді чекають знекровлена економіка, вкладники, позичальники, суспільство, малий, середній бізнес, а керівництво НБУ у цей найбільш відповідальний період у відпустці.
Курсовий хаос в розпалі. А державні гроші цинічно розподіляються за явно сумнівними напрямками. Є, колеги, у цьому і наша вина. Свого часу відповідним законом ми делегували Нацбанку таку незалежність, якої немає в жодній країні світу. В результаті він сам на свій розсуд визначає для себе мету діяльності, не зважаючи на думку ні Верховної Ради, ні уряду. І це при тому, що у відповідності до того ж закону, стаття 51, Нацбанк підзвітний парламенту. Як показала реальна практика виконання цього положення, непідзвітний нікому.
Тому наше перше принципове питання саме до колег по залу. Ми і надалі будемо терпіти цю державу у державі, яка свавільно трактує закони, своїми діями підриває не лише фінансові підвалини країни, а і національну безпеку? Відповідний законопроект, і уже не один, в Раді вже місяць. Ми і далі будемо його блокувати чи все-таки розглядати і приймати та обґрунтовано втручатися в ситуацію?
Друге – глобальне питання. Як буде кредитуватися національна економіка в новому році? Якою буде ціна кредитів та їх обсяги і яким буде курс? Таким руйнівним, як зараз, чи нормальним, економічно обґрунтованим і коли? Чому у США, Євросоюзі для пожвавлення виробництва центробанки знижують облікові ставки до мінімальних значень, менше одного і навіть до нуля відсотків? У нас навпаки: Нацбанк наполегливо проводить політику дорогих, а значить недоступних грошей. Головний лозунг: ціна кредиту вище рівня інфляції. Це не підйомно для абсолютної більшості підприємств, які вже звикли на 70 відсотків вирішувати свої поточні потреби та поповнення обігових коштів за рахунок банківських позичок.
Сьогодні це джерело майже висохло. З ним неминуче можуть сохнути цілі галузі, а це мільйони робочих місць, заробітна плата, платежі до бюджету.
Отже, що у цьому відношенні буде пріоритетним у діяльності регулятора – боротьба за дорогі гроші, тобто радикальне згортання кредитування, чи разом з урядом пошук усіх реальних можливостей для стимулювання розвитку вітчизняного виробництва? Завершується січень, а відповіді немає.
І тут же третє, особливе питання. Через кілька тижнів весняно-польові роботи. селянам треба обробити і засіяти близько 20 мільйонів гектарів. А проблема стоїть руба: буде країна з хлібом чи ні? На сьогодні забезпеченість пальним – нуль, засобами захисту – нуль, мінеральними добривами – 12 відсотків від потреби. З мінімально необхідних шести мільярдів гривень кредитних ресурсів залучено – нуль, з чотирьох мільярдів гривень, що підлягають пролонгації, продовжено термін угод трохи більше 10 відсотків. Висновок: аграрний сектор у фінансовій блокаді. Такого не було ще жодного року. Кому за це відповідати? Хіба в Нацбанку не знають, що, допомігши всього кредитуванням п’ятишести мільярдів гривень, вже в другій половині року до держави надійде п’ять мільярдів доларів США від експорту зерна, олії, ріпаку. Та справа навіть не в грошах, а в тому, щоб бути просто патріотами, звичайно, не власного гаманця, а країни. Бо цілком абсурдно, вже декілька кризових місяців без зрозумілої відповіді залишається четверте питання – а куди пішли понад 40 мільярдів гривень, випущених регулятором, в принципі, для обслуговування ВВП, тобто для виробництва? Чи їх отримали конкретні галузі, окремі підприємства, тобто те, що в світі називається – під цільові програми. У США, країнах єврозони, Росії й Казахстані саме так і роблять – суворо контролюють усі ці досить чутливі ресурси. Дійсно, вони йдуть передусім на виробництво, де є гарантії реалізації виробленого. Тобто це зв’язані гроші. Де тут інфляція? Чому ж в нас ці кошти не були спрямовані на завершення, підрядні замовлення будівництва літаків, суден, на підтримку експорту зерна, добрив, олії? Експерти, фахівці, аналітики, члени ТСК чітко встановили – гроші пішли на валютні спекуляції, які, по суті, знищують гривню, стабільністю якої ми так пишалися. Чому так сталося? З ким погоджено, адже це державні кошти. Ви тут хто, колеги? Строгий і справедливий регулятор, чи примітивний спонсор дуже сумнівної благодійності? Чому гроші давалися лише наближеним, улюбленим банкам? Зокрема, під виглядом спеціальної підтримки Нацбанк наполегливо, незважаючи на протести самих банкірів, спрямовує левову частку таких коштів, близько 10 мільярдів, до банку „Надра” і продовжує його фінансувати. З тих гігантських коштів хоч копійка пішла на кредитування АПК, машинобудування? Даремно питати.