Верховної Ради України звернулися 155 народних депутатів України, членів депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко" з вимогою провести позачергове пленарне засідання Верховної Ради України, що передбачено статтею 19 регламент

Вид материалаРегламент

Содержание


Александровська а.о.
Александровська а.о.
Полунєєв ю.в.
Після перерви
Павловський а.м.
Бондаренко в.д.
Царьков є.і.
Олійник в.с.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Будь ласка, Алла Александровська, фракція комуністів.


11:43:45

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Николай Янович, я очень уважаю и считаю, что позиция ваша в основном правильная, но вы все-таки сами себе противоречите. Только что вы сказали о том, что вы приняли решение, что не нужно ограничивать самостоятельность Национального банка Украины, потому что вы увидели эмиссию и так далее, и том подобное. Однако же печатный станок находится в распоряжении Нацбанка Украины. Поэтому, наверное, вот то, что сказал сейчас Литвин, мы действительно слабо пользуемся функцией контроля, Верховная Рада Украины, контроля, в том числе на деятельность Национального банка Украины. Это мое, так сказать, общее замечание к вашему выступлению. Вы скажите, вот вы поддерживаете позицию коммунистов в части того, что Национальный банк Украины должен был ограничить учетную ставку банков должен был более четко контролировать учетную ставку, должен был потребовать от банков Украины, чтобы они не повышали процентные ставки по вкладчикам. Сегодня же люди в панике, понимаете? И мы с вами должны были этот процесс остановить.

И просьба. Все-таки скажите более конкретно, что вы понимаете под антикриз…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку. Все ви сказали, да?


11:44:58

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

В зале звучит очень часто из разных уст, из разных фракций, что нам нужна антикризисная программа. С одной стороны, ругают правительство, что якобы оно не внесло антикризисную программу, с другой стороны, мы тоже утверждаем, что в мы в зале утверждаем антикризисные законы, которые, наверное, должны быть частью составной какого-то плана. Так вот все-таки, что вы конкретно, вот лично вы как председатель комитета и представитель крупнейшей фракции у нас здесь в Верховной Раде, что вы понимаете под антикризисной программой, какие основные положения она должна содержать?


АЗАРОВ М.Я. Ну, тут за одну минуту на такие сложные вопросы очень трудно ответить. Если Владимир Михайлович мне буквально, там, пару минут добавит, я постараюсь.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.


АЗАРОВ М.Я. Первое. Конечно, Национальный банк опять же, подчеркиваю, вместе с правительством должен был продумать меры по защите вкладчиков. Мы с вами, как вы помните, принимали решение: мы гарантировали вклады населения до 150 тысяч гривен. Но увидели, да, что под эти 150 тысяч не было выделено ни одной гривны, а надо было бы выделить, так, то есть Государственный бюджет должен был бы предусмотреть значительный ресурс на гарантирование вкладов населения. Реальные действия всегда больше успокаивают граждан и людей, чем какие-то декларации.

Безусловно, правительство вместе, подчеркиваю, с Национальным банком могло бы разработать вполне конкретные меры по защите кредиторов. И такие меры известны. Частично взять на себя погашение ставки, например, продлить кредиты и взять на себя риски и целый ряд других мер. Но Национальный банк один не в состоянии это сделать, потому что у него нет такого ресурса. Ресурс должно предоставить на это правительство.

И вот теперь возвращаемся к самому главному: что ж такое антикризисная программа. А антикризисная программа – это, прежде всего, балансы имеющихся ресурсов. У страны есть определенное количество ресурсов и нам надо принять решение, правительству, прежде всего, дать предложение Верховному Совету: а как эти ресурсы распределить, на что, обеспечить социальную защиту граждан, обеспечить поддержку экономики, обеспечить поддержку банковской системы и так далее, и так далее.

Вот реально из чего складывается антикризисная программа. Ее до сих пор нет, все, что мы слышим сейчас, меня просто ошеломило то, что мы рассчитались по газу эмиссионными деньгами, что мы рассчитались по газу, задействовав и взяв валютные резервы страны. А дальше, что мы будем делать. А кто давал такое право?

Почему «Нефтегаз» как хозяйствующая структура рассчитывается валютными резервами страны? Теперь пенсии, что пенсионерам легче будет, если им за счет печатного станка дают гривну, дают пенсию, оплачивают? Это же обернется потом ростом цен. Мы же через это все проходили. Вот по… кто нажал на Национальный банк? Кто дл такие команды Национальному банку?

Почему мы не спрашиваем вот этот вопрос в качестве главного и серьезного? А что будем делать в феврале месяце, ведь дефицит средств Пенсионного фонда никуда не делся, он и в феврале такой же и в марте такой же. Значит, уже сейчас антикризисная программа должна дать четкий и ясный ответ. Но возникает вопрос, правительство должно быть профессиональным, ответственным, вот и все. (О п л е с к и)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Янович.

Шановні колеги, до ін.., для інформації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи, слово має Юрій Полунєєв, голова комісії.

Будь ласка, 10 хвилин.


11:49:24

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Питання Національного банку, ефективності його діяльності в період фінансової кризи є надзвичайно складним, сенсетивним, професійним питанням. Тому дискусія про це, дійсно, має відбуватися тверезо, з аналізом і вивченням усіх фактів і зрозумінням того, що та ситуація, в якій сьогодні опинилася не тільки Україна, але й більшість країн світу, які зіткнулися з безпрецедентною по глибині, масштабам і причинам кризою, потребує, в першу чергу, дуже ефективної координації співпраці між усіма гілками влади, зокрема, між Національним банком, Урядом і іншими органами влади, я маю на увазі парламент у першу чергу.

Тимчасова слідча комісія продовжує вивчати матеріали, які стосуються предмету її діяльності, вона робила свій звіт, який не має сенсу сьогодні повторювати. Але у своєму виступі я хотів би констатувати декілька фактів, які стосуються предмету цього позачергового засідання Верховної Ради.

Спочатку я хотів би сказати про те, про що сьогодні свідчить досвід усіх країн, де розробляються і втілюються антикризові заходи. Він свідчить про те, що у більшості випадків, на жаль, включається друкарський станок, у більшості випадків уряд, держава бере на себе відповідальність за підтримку фінансування ключових пріоритетів для виживання тієї чи іншої економіки, для реабілітації, зокрема, фінансових секторів, які постраждали більше всього.

Яке питання ключове і системне виникає в цьому контексті? Це ефективний суспільний контроль – контроль влади, контроль народу, контроль парламенту за рухом всіх грошовим коштів, за їх цільовим використанням і за їх цільовим використанням і за їх ефективним використанням.

Тому питання сьогодні незалежності Національного банку має розглядатися в контексті тих нових обставин, які склалися в країні. Ніхто не ставить під сумнів класичну формулу про незалежність Національного банку. Але сьогодні ця незалежність не може і не має означати непідзвітності, непрозорості і неефективності у виконання тих завдань, які перед ним ставляться сьогодні суспільством. А ці завдання є критичними. Які претензії сьогодні можна було б висунути Національному банку? Знаєте, в цій грі, що уряд мав би розробити програму реабілітації банків і таке інше, ні, Національний банк є регулятором банківської системи. Він мав, маючи колосальний апарат, колосальні ресурси, найкращих фахівців, стати ініціатором розробки мастер-плану по стабілізації банківської системи. Чому це важливо? Тому що ресурси мають піти через банківську систему, вона має бути, принаймні, стабілізованою і оздоровленою. Ніхто ніде, ні на засіданнях комітету, ні Верховна Рада не бачила ніяких мастер-планів у реабілітації банківської системи України. І я вважаю, що перший системний недолік, який має перед собою Національний банк і несе повну відповідальність за це.

Друге. Ми розуміємо з вами те, що координація, яка має бути ключовим сьогодні елементом взаємодії і антикризових заходів, в тому числі маючи на увазі, що Національний банк має узгоджувати згідно зі статтею 86 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” процедури рефінансування й обсяги рефінансування. Чи це є нормальним, чи ми не втручаємося тут у сферу діяльності Національного банку? Це абсолютно нормально. Узгодження не означає втручання в незалежність. Це нормальна процедура в кризових умовах. Як Національний банк відреагував на статтю 86? Спочатку він вийшов з публічною критикою цієї статті.

Не має права Національний банк критикувати закон, він має його виконувати.

По-друге, він робить надзвичайно цікавий крок, він розсилає телеграми комерційним банкам про те, що у зв’язку з прийняттям парламентом Закону „Про Державний бюджет” і статті 86-ї він припиняє рефінансування комерційних банків. Те, яке він має здійснювати в оперативному порядку, підтримуючи ліквідність. Це правильний підхід? Ні.

Ці процедури мали би бути ініціюванні Національним банком і 2 січня, 3 січня внесені в уряд для узгодження. До сих пір цей порядок не узгоджений і Національний банк намагається дорікнути уряду, що уряд нібито припинив рефінансування. Це не правда. Ініціатива має бути проявлена Національним банком, тільки ним, це його мандат і основна функція.

Далі. Ми маємо дуже серйозні претензії, комісія, дуже серйозні претензії до прозорості і ефективності здійснення Національним банком процедур рефінансування. В процесі нашої роботи отримані нові документи, які свідчать про те, що це рефінансування відбувається всупереч не тільки нормативним документам, які Національний банк сам же прийняв для своєї роботи, але всупереч навіть висновкам власних фахівців юристів, які Національному банку зробили висновок щодо доцільності рефінансування певних операцій, певних банків. Знову ж таки мова йде про горезвісний банк „Надра”.

Ми отримали матеріал комісії, яка була створена в Національному банку для вивчення цього питання з метою надання ще одного траншу в розмірі трьох мільярдів для банку „Надра”. Що вона постановила? Найперше і головне – відсутні правові підстави, обумовлені статтею 86. Але це не головне. Не узгодження з боку Національного банку і банку „Надра” питання графіка погашення кредиту, який до сьогоднішнього дня є суперечливим, тобто тих кредитів, які вже були надані. Не виконані зобов’язання, зазначені в гарантійних листах банку, відповідно передачі в якості забезпечення акцій банку. Будь яких пояснень з цього приводу на неодноразові запити Головного управління банком не надано. Не надані також відповідні документи щодо фінансового стану компанії-поручителя групи „ДФ-лімітед”.

„За результатами розгляду”, - я вам зачитую пункти з документу внутрішнього Національного банку. - „За результатами розгляду проекту договору застави майнових прав встановлено, що в забезпечення пропонується майнові права боржників банку, фізичних осіб, згідно з переліком на загальну суму 5,6 мільярда гривень. Забезпечення, що пропонується банком, не відповідає вимогам будь-якого з діючих механізмів підтримки ліквідності банків Національним банком України”.

Крім того, відсутня інформація щодо класу позичальника за станом на останню звітну дату. Не надані відомості про те, чи є позичальники інсайдерами банку, відсутні підтвердження сплати страхових платежів, не у всіх пакетах документів надані поліси обов’язкового страхування і так далі. Банком не підтверджено врахування заборгованості на балансі банком протягом 30 днів, а також врахування заборгованості на рахунок страхової заборгованості.

І слухайте висновки: „Передані Головному управлінню висновки працівників служби банківського нагляду Національного банку не можуть бути підставою для укладання договору застави майнових прав у зв’язку з відсутністю кредитних справ.

Вважаємо доцільним укладання договорів застави майнових прав тим підрозділам Національного банку, яким здійснювалася перевірка застави, що пропонується банками забезпечення. Перед прийняттям рішення щодо подальшої підтримки ліквідності банку (мається на увазі „Надра”) вважаємо необхідним здійснити детальний аналіз щодо цільового використання коштів, наданих кредитів Національним банком України”.

Висновок. Для забезпечення необхідного контролю за використанням коштів кредиту рефінансування, тобто публічних наших з вами коштів, вважаємо доцільним розглянути питання щодо ведення тимчасової адміністрації у банку „Надра”„. І підписи дев’яти провідних фахівців-юристів.

А якщо ми подивимося на цільове використання, то в ньому ми бачимо, принаймні, за неофіційною інформацією, яку ми отримали, що близько 7,4 мільярдів...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, хвилину.


ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Це були довгострокові із кредитів рефінансування, це були довгострокові кредити фізичним особам. До тих пір, поки не будуть детально проаналізовані цільове використання коштів, які надавалися в таких безпрецедентних масштабах, ми говоримо про чотири відсотки валового внутрішнього продукту України, який надається окремим приватним структурам, не маючи відповідного контролю за їх цільовим використанням. Я вважаю, що питання щодо непрозорості і упередженості діяльності правління Національного банку щодо окремих банків лишається не тільки відкритим, воно потребує негайного втручання і прокуратури, і Рахункової палати, так як ми з вами постановили у постанові Верховної Ради. В зв’язку із цим, на екстреному засіданні Тимчасової слідчої комісії, яке відбулося сьогодні вранці, ми ухвалили проекти текстів постанов, які я хочу внести на розгляд Верховної Ради.

Постанова Верховної Ради України про діяльність Національного банку України у період фінансової кризи та стан виконання рішень Верховної Ради з цих питань. Доповідь голови Національного банку України про діяльність Національного банку України у період фінансової кризи взяти до відома.

Друге. Визнати роботу Національного банку у період фінансової кризи незадовільною.

Третє. Визнати обсяги процедури рефінансування, які здійснювалися Національним банком протягом жовтня-грудня 2008 року та організацією ним валютного ринку такими, що за попереднім висновком Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку є непрозорими, упередженими на користь окремих фінансових структур сприяли різкій девальвації національної валюти та поглибленню інфляції.

У зв’язку із цим, пункт четвертий, що Верховна Рада України висловила недовіру голові Національного банку України Стельмаху, за який, до речі, проголосувало 380 голосів в цьому залі, який відповідно до Закону України „Про Національний банк України” несе персональну відповідальність за діяльність Національного банку України. Двічі Верховна Рада звернулась до Президента з відповідною пропозицією, а Президент України не вжив заходів згідно з Конституцією України вважати неприпустимим подальше перебування Стельмаха на посаді голови Національного банку.

Пункт п’ятий. Визнати такою, що втратила чинність постанова Верховної Ради України від 16 грудня 2004 року номер 2244 про призначення Стельмаха на посаду голови Національного банку України. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.


ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Це перший проект постанови.

І проект другий постанови, який я від імені Тимчасової слідчої комісії внести на розгляд залу. Це постанова про те, що вважати такою, що втратила чинність Постанову Верховної Ради України від 16 грудня 2004 року номер 2243 „Про звільнення Тигіпка С.Л. з посади голови Національного банку”. (О п л е с к и)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, інформація голови Тимчасової комісії викладена, ми маємо ставити доповідачу запитання, це ми зробимо після перерви, там є і особлива думка, з якою виступить представники Тимчасової слідчої комісії. Перед тим як оголосити перерву, шановні колеги, до вашої уваги інформація.

Перше. Завтра о 12-ій годині в місті Луганську розпочнеться прощання із нашим колегою Валерієм Олександровичем. Прошу це взяти до відома.

І друге. Під час перерви буде проведено засідання Погоджувальної ради. Я прошу керівників фракцій зібратися в кабінеті Голови Верховної Ради і прошу голову Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Микола Яновича взяти участь в засіданні Погоджувальної ради, а також голову Тимчасової слідчої комісії.

Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин.


ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ


Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо ранкове пленарне засідання. Я прошу на трибуну Юрія Володимировича Полунєєва. Записуємося на питання до доповідача.

Павловський Андрій Михайлович, будь ласка.


12:34:24

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, прошу передати слово депутату Подгорному.


12:34:32

ПОДГОРНИЙ С.П.

Подгорний „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу, попередній доповідач від Партії регіонів в своїй доповіді сказав, що вони мають СБУ, що вони мають Генеральну прокуратуру. Так от у мене питання: чи є за висновками комісії дійсно підстави, щоб сьогодні Генеральна прокуратура відкрила кримінальну справу і щоби керівництво Національного банку несло не тільки політичну відповідальність, а й кримінальну.

І чи, ще раз хочу сказати, виступ попередника не свідчить, що відповідальність за те, що сьогодні є несе і Партія регіонів, і Президент, який, ще раз підкреслюю, сказали, що мають СБУ і мають прокуратуру. Дякую.


ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Дякую за ваше питання. Відповідь на нього така. Верховна Рада України прийняла постанову за результатами попереднього звіту Тимчасової слідчої комісії, за яким документи і матеріали Тимчасової слідчої комісії були направлені до Генеральної прокуратури і до Рахункової плати. У нас відбувається постійний робочий діалог з Генеральною прокуратурою стосовно предмету діяльності тимчасової слідчої комісії.

Генеральна прокуратура зараз розслідує діяльність Національного банку, проводить необхідні аналітичні дії, однак упирається, як і тимчасова слідча комісія в Закон „Про банківську таємницю”, який не дозволяє зробити висновки щодо наявності або відсутності ознак злочину. Тому сьогодні ми будемо продовжувати нашу роботу співпрацю з Генеральною прокуратурою для того, щоб через суд отримати доступ до матеріалів, контрактів між Національним банком і комерційними банками і вивчити деталі…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович.


12:36:48

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний пане Юрію, ви єдиний, хто сьогодні із виступаючих говорив професійно, говорив про ті речі, які сьогодні власне є предметом розгляду. Дійсно, менше емоцій, але більше логіки і більше аргументів.

Мене цікавить у зв'язку з цим та інформація, яку ви оприлюднили, про наявність документу за підписом, здається, дев’яти банкірів ви сказали, так, який свідчить про те, що керівництво Національного банку було повідомлене і попереджене про неприпустимість подальших дій, зокрема стосовно банку „Надра”. Ну, я то розумію, у чому там проблема. Фірташ отримав великі втрати на газовому ринку, треба було знаходити компенсатори. І таким компенсатором, очевидно, для нього передбачалося передача великих грошових ресурсів на діяльність цієї фінансової установи приватної, яка сьогодні фактично вже йому належить. Тобто за регламентом вона вже йому належить. Так я хотів би запитати: чи, дійсно, це було відомо керівництву Національного банку і вони не зреагували на цю записку?


ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Я думаю, що керівництво Національного банку не тільки було повідомлене про це цю записку, воно його напевно детально вивчало. Я не можу говорити із стовідсотковими доказами про те, що, які діє керівництво Національного банку здійснило, отримавши цей висновок. Але що я хотів би підкреслити? Що діяльність тимчасової слідчої комісії не є направленою проти конкретних банків чи конкретних людей, які, можливо, є власниками банку. Завдання тимчасової слідчої комісії: переконатися у тому, що Національний банк, надаючи рефінансування, здійснюючи свою конституційну функцію, виконує це у чіткій відповідності до вимог законодавства. На сьогодні у нас є сумніви, які ми намагаємося підтримати документально і фактами про те, що таке рефінансування, ці процедури здійснюються непрозоро і з порушенням внутрішніх процедур Національного банку. А про це, саме про це свідчить той документ, який ми отримали, на жаль, неофіційним характером. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Царьков Євген Ігорович.


12:39:06

ЦАРЬКОВ Є.І.

Вопрос короткий, лаконичный. (Мы здесь). Активов в 2008 году всех банков увеличились на 253 миллиарда и составили почти 800 миллиардов гривен. А чистая прибыль составила у банков 10 миллиардов 100 миллионов. Куда ушли деньги и кому мы помогали и зачем мы помогали?


ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Це добре питання, дякую за це питання. Дійсно, банківська, банківський сектор України у 2008 році, тобто у минулому році демонстрував найвищу прибутковість серед всіх секторів української економіки. Тому, роблячи свої висновки, працюючи зараз над цим питанням ми обов’язково ставимо за вимогу при будь-яких програмах рефінансування, рекапіталізації українських банків обов’язково вести діалоги. І не просто діалог, ставити вимогу до власників приймати участь у цій рекапіталізації шляхом власних коштів. Без цього ніякої рекапіталізації банків не може бути. Це є принципова позиція як моя, так і членів комісії. Тому ті, хто сьогодні отримали ці прибутки, вони мають в умовах, коли банківська система стоїть дійсно в непростій ситуації, внести свій, зробити свій внесок своїми капіталами в укріплення власних банків. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Олійник Віктор Степанович.


12:40:39

ОЛІЙНИК В.С.

Прошу передати слово колезі Гнаткевичу Юрію Васильовичу.


12:40:47

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановний Юрій Володимировичу, на моїй пам’яті не вперше Верховна Рада ставить питання про відповідальність Голови Національного банку. У цьому залі присутні низка депутатів Верховної Ради ще першого скликання. Я бачу і шановного Валентина Симоненка, Голову Рахункової палати. І ми пригадуємо, як ми, як в нашому селі кажуть, знімали тодішнього Голову Національного банку Володимира Матвієнка. Я сидів у першому ряду, так, як перед вами, буквально, перед трибуною, і я бачив, як людина хвилювалася. Зійшовши з трибуни, він навіть не дійшов до урядової ложі і сів біля мене у перший ряд, і глибоко переживав.