Geum.ru

Верховної Ради України звернулися 155 народних депутатів України, членів депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко" з вимогою провести позачергове пленарне засідання Верховної Ради України, що передбачено статтею 19 регламент

Вид материалаРегламент

Содержание


Азаров м.я.
Таран в.в.
Стретович в.м.
Акімова і.м.
Акімова і.м.
Дубіль в.о.
Кириленко і.г.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час вичерпаний. Будь ласка, Олександр Лавринович запитання, і будемо рухатися далі.


ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Анатолій Васильович, от послухав ваші відповіді на питання, і в мене самого виникло відразу чотири питання.

Скажіть, будь ласка, от з вашої точки зору, чи робив Національний банк взагалі кроки про залученню вільних коштів юридичних і фізичних осіб, коли… після початку фінансової кризи, і чи ви вважаєте взагалі тільки обмежувальні і заборонні рішення, які можуть бути ефективними в цій ситуації, яка сьогодні у нас є?

Друге питання, як ви оцінюєте ефективність інтервенції Нацбанку на валютному ринку, який ви робили протягом останніх 4-5 місяців?

Третє питання, скажіть, будь ласка, … назвали цифру резервів, яка структура резервів Національного банку?

І четверте питання, чи є гарантія, що всі вони живі? А чи не згоріли вони вже ясним полум’ям чи частина з них у вогні фінансової кризи далеко поза межами нашої рідної Батьківщини? Якщо можна, будь ласка, такі питання.


ШАПОВАЛОВ А.В. Ну, що стосується… Дякую за запитання.

Що стосується залучення депозитів від юридичних і фізичних осіб, то ви знаєте, що згідно закону Національний банк працює тільки з банками, і з фізичними особами він не працює і з юридичними. А Національний банк в різні періоди використовував як і інтервенції з надання кредитів, так і з мобілізації коштів.

І особливо, коли ситуація стала стабілізуватися, деякі банки, які мали надлишок ресурсів, вони купували сертифікати Центрального банку.

Що стосується інтервенції Національного банку, то я вже в своїй доповіді говорив, що вони здійснені в обсязі 10 мільярдів, і це інтервенції якраз і дозволили зупинити цей панічний настрій людей, адже економічно обоснованих норм для такої девальвації немає, але паніка є паніка. І в період паніки, ви розумієте, я наводив приклад, що населення, якщо воно за дев’ять місяців купило валюти на 2,7 мільярда більше, ніж продало, то тільки за останні три місяці населенням куплено на 3,9 мільярда більше, ніж продано. А в цілому за рік населення купило на 6,6 мільярда доларів більше, ніж продало валюти.

Що стосується резервів Національного банку. Я ще раз підтверджую, що структура їх диверсифікована в різні валюти: долари, євро, фунти, франки, золото. І вони в надійному стані, тому що вони знаходяться в надійних банках.

А по-друге, якби ці резерви були десь заблоковані чи використані, то ми б не змогли здійснити інтервенції на 10 мільярдів, ми не могли в один день заплатити півтора мільярда за газ російський. І я ще раз хочу підтвердити, що комісія з Міжнародного валютного фонду надала офіційну перевірку, де записано, що резерви знаходяться в повному складі й надійні. І будь-яка ревізія чи слідча комісія, прокуратура, Рахункова палата, може в цьому впевнитися.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Анатолію Васильовичу, дякую вам. Будь ласка, сідайте. Час вичерпаний. До виступу запрошується Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України Микола Янович Азаров. Прошу уваги, шановні колеги.


11:19:10

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты, к сожалению, уровень дискуссии, которая развернулась в этом зале, в общем-то не позволяет профессионально подойти к оценке деятельности правительства и Национального банка, потому что отрывать денежно-кредитную политику, разрывать ее на части просто невозможно. И поэтому я решил немножко отступить от профессионального доклада, который комитет подготовил.

И сказать несколько вступительных слов. Представим себе, что завтра вместо Стельмаха будет, например, Тигипко или, например, Порошенко. Или любая другая фамилия, которую мы можем сейчас назвать. У нас, что сразу же изменится дефицит Государственного бюджета? У нас вдруг откуда то появится 85 миллиардов гривен? Это та дыра, которая уже сейчас есть в Государственном бюджете. У нас может быть сразу появится примерно 25 миллиардов, дыра, в местных бюджетах, закроется? У нас может быть сразу вырастут валютные резервы раз в пять, и мы сможем вернуть, как говорит Премьер-министр, курс на уровень шести? Может быть, «Нефтегаз» из банкрота превратится в хорошо работающее предприятие? Может быть, вдруг произойдет чудо и появится спрос и вырастут цены на основную продукцию нашего экспорта и изменится негативное платежное сальдо? Почему мы, народные депутаты, на которых лежит тяжелейшая ответственность сейчас вот в этот кризисный период позволяем такую серьезную проблему сводить до уровня базарных обвинений? Грош нам цена в этой ситуации!

К большому сожалению Национальный банк и правительство в течении этого года проводили абсолютно ошибочную политику, у них был медовый месяц, когда они вместе борясь с инфляцией ревальвировали гривну. Мы об этом, комитет, неоднократно предупреждали и Национальный банк, и правительство. Не было сделано абсолютно никаких выводов.

В июле месяце мы заявили, Партия регионов, что ипотечное строительство практически прекратилось, объемы строительных работ сократились, еще не маячили абсолютно никакие кризисы на нашем горизонте. Но нужно было срочно предпринимать меры, менять политику правительства и Национального банка, правительство держало деньги на казначейском счете, а Национальный банк ограничивал кредитование национальной экономики. Все это вместе привело к тяжелейшему коллапсу нашей экономики сегодня. Вот где причина этих кризисных явлений. Теперь будем говорить уже хронологично.

В сентябре месяце наметились кризисные явления в нашем крупнейшем системном «Проминвестбанке». Вот здесь бы правительству Национального банка сесть и немедленно разработать программу оздоровления банка. Все бы улеглось, совершенно очевидно. Однако, этого не было сделано, в стране была раскручена паника, стали мгновенно сниматься депозиты и потом пошли абсолютно хаотичные действия правительства и Национального банка.

Анатолий Васильевич вскользь сказал, вскользь в конце, что почему Национальный банк в конце декабря вдруг расщедрился и перечислил на счета двух государственных банков почти 20 миллиардов эмиссионных денег, ничем не обеспеченных. Кто давал такое право Национальному банку? Только в результате таких действий Национального банка правительство смогло рассчитаться за газ с Россией. Но мы за эти эмиссионные деньги еще будем долго и долго рассчитываться.

Теперь, он тоже вскользь сказал, как были выплачены пенсии в январе. Только за счет печатного станка, так называемого превышения доходов над расходами Национального банка. Сейчас, когда наступило время отвечать, правительство и Национальный банк начитают друг друга «кусать», начинают обмениваться взаимными обвинениями вместо того, чтобы сесть и наметить, как мы неоднократно говорили, реальную антикризисную программу.

Опять же, Шаповалов вскользь сказал, оказывается Национальный банк дотошно, скрупулезно выполнял меморандум. Он только забыл уточнить, а что это за меморандум был? А тот самый, который мы вот здесь поддержали в зале, мы за него не голосовали, голосовали вы! И курс, который сейчас установился – это результат выполнения правительством и Национальным банком этого меморандума, Иван Григорьевич! Поэтому, прежде всего, посмотрите на свои действия!

Но давайте будем говорить и вернемся к профессиональному разговору.

Проблема серьезнейшая на самом деле. Возьмите европейские страны. Найдите мне хоть одну страну, где сейчас в разгар кризиса, в разгар девальвации валюты ставился вопрос отставки председателя Национального банка, покажите мне такую страну. Украина в очередной раз, в очередной раз бьет все рекорды. Европейский банк, основные банки снизили учетные ставки до нуля. В экономику вливаются колоссальные ресурсы и все это триллионы, и все это пока, к сожалению, не может дать позитивного сигнала национальным экономикам. Мы же с вами не влили в национальную экономику ни одной гривны.

Что касается гневных объявлений в махинациях и так далее. Давайте говорить конкретно, у нас есть прокуратура, у нас есть СБУ, у нас есть правоохранительные органы, материалы, пожалуйста, на стол. Материалы на стол и мы по этим материалам будем принимать решение, кончайте наконец майданные голословные обвинения. (О п л е с к и)

А теперь давайте поговорим профессионально, а как же, дорогие мои, иначе, если вся дискуссия вначале шла в политическом плане. Я должен был бы также как Шаповалов выйти и пробубнить, вы бы меня не слушали и никто бы меня не слушал, поэтому я специально начал, я поставил и заострил внимание на острых вопросах. А теперь профессионально. Я перейду на национальную мову, поскольку мені підготували текст на національній мові, на державній.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте мати якусь взаємоповагу.


АЗАРОВ М.Я. 2008 рік став роком, коли Національний банк з урядом у виконанні своїх основних функцій звів тільки до однієї функції – боротьбі з інфляцією.

Результатом таких дій в першому півріччі стало значне обмеження ліквідності фінансової системи и ревальвации гривны до рекордно низкого уровня 4,5 гривны на 1 доллар США. Ця политика призвела до обмеження гривневого кредитования экономики та населення. Вказанные напрямки були замічені споживчим валютним кредитуванням, що на фоні урядової політики симулювання дешевого імпорту тільки ускладнило ситуацію в фінансовій системі. Тільки за січень-серпень було видано валютних кредитів на суму 66 миллиардов гривен и что ж тогда интересно уряд молчал, мы на это неоднократно обращали внимание.

Починаючи з жовтня кризове явище в економіці і фінансовому секторі досягли свого критичного рівня та вийшли на зовні у вигляді негативного информационного фону та зростаючої недовіри до фінансової системи, вкладники почали масово знімати кошти з своїх рахунків, а банки припинили кредитувати один одного. Це відбувалось в умовах суттєвого зниження депозитних вкладів, які тривалий час слугували основой для кредитування.

На перше січня 2009 року темп накопичення депозитов гривні спочатку року більше ніж в дванадцять разів нижче ніж за аналогічний період попереднього року. Це пов’язано з зростанням недовіри до банківської системи внаслідок антиінфляційних дій НБУ та уряду. Наслідком непрофесійних дій також стало призупинення видачі депозитов вкладникам, скорочення експорту та промислового виробництва, обмеження обігових коштів підприємств та інше кризове явище в економіці. А, починаючи з середини вересня почалось зростання курсу долару до гривні.

В кризовій ситуації Нацбанк не спромігся зробити нічого кращого неж видати славнозвісну постанову, що забороняла комерційним банкам достроково повертати депозити та збільшувати кредитний портфель.

Бездіяльність на валютному ринку спричинила подальше лавиноподібне падіння курсу гривні до долара, яке призвело до низки кризових явищ в економіці. Серед них зростання кредитного навантаження на юридично-фізичних осіб виданих в іноземній валюті. Так, протягом четвертого кварталу при фактичній зупинці кредитування зобов’язання перед банківською системою за рахунок перерахунку тільки зросли майже на 143 мільярда доларів США, що становить третину валютних зобов’язань, а співвідношення депозитів та кредитів знизилась з 65,6 відсотка на кінець 2007 року до 48,8 на кінець 2008 року.

При цьому значного падіння курсу гривні до долару США як основної валюти кредитування та розрахунків за зовнішніми контрактами сприяла політика НБУ щодо несистемного рефінансування банків без відповідного контролю їх використання. Так, протягом 2008 року банки були рефінансовані на суму 169,5 мільярдів гривень. Лише у четвертому кварталі цього року було надано рефінансування на 106 мільярдів гривень.

Обсяг інтервенцій Нацбанку в 2008 році був негативним. Мінус 3,9 мільярда. НБУ вдалося забезпечити дотримання кількісного критерію ефективності за чистими міжнародними резервами 26,7 мільярдів доларів США передбаченого Меморандумом про економічну та фінансову політику в рамках спільної з МВФ програми стенд-бай.

Падіння долара вдарило по громадянам і суб’єктам господарювання, які одержували доходи і зберігали заощадження в американській валюті. У результаті зміцнення національної валюти серйозних втрат зазнали національні експортери, які за продані за кордон товари отримували менше коштів в гривневому еквіваленті.

Протягом червня-серпня ситуація на міжбанківському та готівковому валютному ринку відносно стабілізувалась з незначним трендом в бік девальвації. Але вже в жовтні стало очевидним, що ситуація на валютному ринку є неконтрольованою ні з боку уряду, ні з боку НБУ. Протягом жовтня готівковий курс продажу гривні укріпився на 14,6 відсотка. Тільки в першій половині листопада офіційні міжбанківські та готівкові курси практично зрівнялися. Знецінення національного курсу національної валюти стало не тільки найбільш серед країн, що розвивається, але призвело до величезних втрат, як для населення, так і для економіки України.

Шановні народні депутати, можно много говорить о негативе, но в заключении я хотел бы сказать, что все-таки что же надо сделать сейчас. А сделать надо то, о чем мы неоднократно говорили. Необходимо срочно правительству, Национальному банку представить совместную антикризисную программу, где мы реально видели бы, какой будет курс, что будет предпринято для того, чтобы дефицит бюджета был реальным, финансировался не за счет печатного станка, как сейчас очень хочется правительству и что приведет в конечном итоге к колоссальным потерям для населения и для нашей экономики, к колоссальным, подчеркиваю, потерям. Не дай Господь, нам включить печатный станок, как это уже делалось в 1993, 1994, 1995 годах. Поэтому мы должны с вами вместе здесь, вместе не допустить этого. А не допустить этого можно только одним: принять совместную антикризисную программу, где б четко содержались направления поддержки нашего экспорта, стабилизация экономики и стабилизация той ситуации, которая сложилась в результате повышения цены на газ. Спасибо за внимание.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до Миколи Яновича Азарова, якщо такі є. Так, іде запис. Прошу вивести на табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Віктор Терен, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

11:34:25

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, будь ласка.

Це ви мали би давати зараз доповідь комітету, ви давали політичні оцінки. Тобто це є елементарне банальне шулерство. Ваша доповідь мала бути затверджена на комітеті, а не давати ваші політичні оцінки. І в зв’язку з цим професійність Національного банку, який ви кришуєте, до речі, разом з Президентом, така ж сама, така ж самісінька, як і ваші знання української мови. Але питання все-таки, коли ви кришуєте Голову Національного банку, ви робите це разом з Президентом. І дуже просте питання. Як часто ви узгоджуєте порядок кришування з паном Президентом?


АЗАРОВ М.Я. Ой, ну, слушайте, иногда на глупость отвечать даже не хочется. Это что, дефицит государственного бюджета, политическая оценка, негативное сальдо нашего платежного баланса, политическая оценка? О чем мы с вами говорим-то? С Президентом вообще взагали не встречался. И большего критика Национального банка, чем наш комитет, не было. Однако, сейчас я хорошо понимаю, что Национальный банк хотят сделать крайним в той бездарной политике, включить печатный станок, чтобы обеспечить абсолютно нереальный бюджет страны. И я знаю, к чему это может привести. Вот это уже политическая оценка.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ще раз звертаюся з проханням не шукати і не знаходити ворогів в сесійній залі. Я хочу наголосити. Коли була внесена пропозиція про проведення позачергового засідання, то, очевидно, перед внесенням пропозицій треба було б обговорити її у відповідному комітеті. Я просив Миколу Яновича Азарова, щоб він виступив для того, щоб у нас було повноцінне обговорення. А зараз ми висуваємо один одному звинувачення. Я просив би, давайте надалі знімем це все. Демонструвати нормальний, цивілізований підхід у взаєминах. Володимир Стретович, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".


11:36:42

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, Партія „Християнсько-демократичний союз”. Микола Янович, скажіть будь ласка, мені, непрофесіоналу у фінансах. Якщо в середині грудня гривня девальвувала до 10 і почала стрімко падати, якби не галас, який зчинився в парламенті і в суспільстві, вона б падала далі, а раптом у Національного банку знайшлися резерви для того, щоб курс зупинити і починати зміцнювати. То чи не є це фінансовою спекуляцією?

Дякую.


АЗАРОВ М.Я. Курсы валют, к сожалению, не подчиняются нашему желанию, нашему обсуждению, нашим оценкам.

Есть субъективные и объективные факторы. Субъективные факторы я назвал. Это нерешительная позиция и правительство Национального банка, которая привела до паники у населения.

Теперь, а какие же объективные факторы? А объективные – это дефицит бюджета, это негативное сальдо платежного баланса и так далее.

В сентябре месяце я на одной из передач утверждал, что можно удержать курс на уровне 5,6 гривны за доллар. И если бы все делалось так, как мы планировали: если бы мы сделали антикризисную программу, если бы правительство и Национальный банк действовали решительно, а не надеялся на кредит стенд-бай Международного валютного фонда – то в самом худшем варианте мы имели сейчас курс в районе шести примерно гривен, в самом худшем варианте. Мы все имели возможности.

Но мы же сами раскрутили панику. Чего стоят одни только разговоры…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Акімова, фракція Партії регіонів.


11:38:36

АКІМОВА І.М.

Акимова, Партия регионов.

Николай Янович, совершенно понятно, что в вопросах девальвации всегда есть две стороны медали, о которых вы сказали в своем докладе, - это деятельность правительства и деятельность Национального банка.

С начала 2008 года правительство развязало невиданную доселе инфляцию в Украине, которая превысила 22 процента. Национальный банк ответил достаточно мягкой позицией, позволяя активно правительству вмешиваться в его деятельность.

Вы сказали о том, как получили деньги два государственных банка. Не будем забывать о том, что вопросы рефинансирования, а это инструмент Национального банка, правительство хочет тоже подмять под себя.

Так вот вопрос. Возможно сегодня нам нужно обсуждать не только проблемы, связанные с Национальным банком, возможно проблема совсем в другом, правительство, которое до сих пор не представило антикризисную программу, которое не сделало ничего, чтобы координировать свои усилия с Национальным банком, возможно это есть …


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.


11:39:49

АКІМОВА І.М.

Возможно это и есть главная причина девальвации украинской гривны, как вы думамаете?

АЗАРОВ М.Я. Я думаю точно так же, как и вы думаете.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Дубіль, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.


11:40:06

ДУБІЛЬ В.О.

Валерій Дубіль, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

Передати слово Івану Григоровичу Кириленко.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, мікрофон.


11:40:14

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Миколо Яновичу, навіть немає слів, щоб ще раз сказати, Національний банк підзвітний Верховній Раді. У Верховній Раді є Комітет з питань банківської діяльності, який ви очолюєте. Шановний Миколо Яновичу, півтора місяці комітет заблокований, півтора місяці комітет не розглядає жодного законопроекту, який пов’язаний з фінансовою кризою, а там їх накопичилось вже багато, включаючи 3585. На превеликий жаль, і ви, і голова Національного банку – дві найбільш відповідальні, кваліфіковані особи у цій ситуації у відпустці по півтора місяці. І заборонили проводити комітет, не зважаючи на доручення Голови Верховної Ради, звернення неодноразове депутатів.

Миколо Янович, ми втратили дуже багато часу. Зараз на трибуні, я розумію, що можна перекладувати туди, сюди от так, а втрачений час, у тому числі і по нашій вині, н превеликий жаль, Миколо Янович.


АЗАРОВ М.Я. Иван Григорьевич, я тебе много лет знаю.

Во-первых. Комитет с финансов и банковской дияльности больше восьми антикризовых законов рассмотрел, которые в этом зале были приняты. И в тому числе я разработал законопроект, которые ограничивал самостоятельность Национального банка, передавал права наблюдательному совету, увеличивал втручання уряда. Но когда в декабре месяце я увидел, что включился печатный станок, и пошли финансировать эмиссионными деньгами расходы бюджета, я знаешь что, испугался. Так нельзя. И я не буду сейчас поддерживать тот закон, в котором я хотел на антикризисный период уменьшить самостоятельность Национального банка. Это надо иметь разумное правительство, чтобы ему передать часть функций. А если вы хотите за счет печатного станка все дыры затыкать, то это нам боком выйдет, всем нам. Поэтому Комитет з питань фінансів, банківської діяльності, кстати, только сегодня утром получил отчет Национального банка. Мы по-хорошему должны были...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити ж думку.


АЗАРОВ М.Я. Мы б по-хорошему должны были б его изучить, Комитет з питань фінансів і банківської діяльності намеревался заслушать звіт Тимчасової слідчої комісії, рассмотреть другие материалы и потом абсолютно обоснованно, объективно вынести на рассмотрение Верховного Совета. Вопросы чрезвычайно важные и ответственные, и с кондачка их решать нельзя.


ГОЛОВУЮЧИЙ. З приводу, шановні колеги, звіту Національного банку. Я хочу нагадати, що є стаття 240 Регламенту Верховної Ради, якою Верховна Рада не послуговувалась і не користувалась, і не виконувала, а саме: щорічні письмові звіти та інформація посадових осіб, щодо яких Верховна Рада України надає згоду на призначення їх на посаду або призначає чи обирає на посади, крім суддів Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції у передбачених законом випадках. Або на виконання рішення Верховної Ради подаються до Верховної Ради і надаються народним депутатам України. Нам треба було давно контролювати оцю норму. На превеликий жаль, ми тільки від випадку до випадків до неї звертаємось.