Geum.ru

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І

Вид материалаДокументы

Содержание


Бахтеєва т.д.
Каракай ю.в.
Гайдаєв ю.о.
Жебрівський п.і.
Шевчук с.в.
Коновалюк в.і.
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7



ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

„Про сучасний стан та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України ”

Сесійна зала Верховної Ради України

15 червня 2011 року, 15 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК


ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань! Поза всяким сумнівом кожна тема, яка розглядається на парламентських слуханнях, ще раз наголошую, на парламентських, а не комітетських слухання, у стінах Верховної Ради заслуговує на увагу, і вона є актуальна. Тому хоча б із-за того, аби таке слухання відбулось, потрібно мінімум необхідних 226 голосів депутатів Верховної Ради, тому що це проводиться за рішенням Верховної Ради.

Якщо говорити про 20 років існування практично нашої незалежної суверенної фармацевтії, то можна відзначити, що вдвічі ми зросли у кількості підприємств, тричі збільшили кількість продукції. Можна говорити і про інші плюси, але разом з тим давайте, я дуже хотів би, щоб ми сьогодні говорили про те і про ті мінуси, про ті недоліки, які є ще у цій сфері. І я хотів би, щоб ми спільно виробили рекомендації, що потрібно зробити передусім в законодавчому полі, тому що ми з вами розглядаємо ці питання у Верховній Раді, отже, тільки на законодавчому рівні для розв’язання цих проблем. Бо, мабуть, немає ні в кого сумніву, особливо ті, хто користується тим, що ми виробляємо, чи тим, що надходить до нашої держави, передусім щодо ціни цієї продукції. І ви дуже добре розумієте, хоча і я вас розумію, вам чим вища ціна, тим краще. Але треба думати і про те, чи мають можливість люди придбати цю продукцію, про якість цієї продукції також не один раз і неодноразово ми наголошуємо, поза всяким сумнівом, про імпортну залежність, яка в нас і на сьогоднішній день залишається. Я вже говорив, що ми вдвічі і втричі збільшили ті чи інші показники, але разом з тим, і на сьогоднішній день якщо говорити про вартісне співвідношення, то 25 відсотків – це продукції власного виробництва, а 75 процентів продукції, яка не має відношення до нашої держави, тобто завозиться.

І, звичайно, ще одна із проблем, яка існує в цій галузі, полягає в тому, що із-за передусім, напевно, імпортної залежності, те, що 75 відсотків ми завозимо цієї продукції, відповідно і ціни на цю продукцію, і відповідно забезпечення цієї продукції. Ми ще з вами, більшість принаймні, пам’ятають ті часи, коли практично уся ваша продукція була безкоштовною, бо вона в основному, ну, якщо не вся, то переважна більшість, бо вона в основному реалізовувалася через заклади медичної охорони і організовувалася безкоштовно, то зараз 85 відсотків ліків і препаратів люди, які вживають їх, вживають за власні кошти. Це також не завжди є можливим, щоб були доступними ці ліки, які інколи вкрай необхідні.

З приводу нашої роботи сьогодні. Ми побудуємо її таким чином, що доповідач, мав доповідати міністр охорони здоров'я, але Кабінет Міністрів звернувся до нас з листом: у зв'язку з тим, що міністр охорони здоров'я супроводжує Президента у поїдці по Вінницькій області, то буде доповідь першого заступника міністра охорони здоров'я – 20 хвилин. Потім ми заслухаємо від комітету Бахтеєву Тетяну Дмитрівну – 15 хвилин. І для того, щоб ви зорієнтувалися, щоб не одразу відповідали на ваші запитання доповідач і співдоповідач, давайте ми краще надамо можливість, щоб ви подумали над запитаннями, якщо вони будуть; ви їх подасте письмово, і наприкінці нашої розмови доповідач і співдоповідач дадуть відповіді на ті запитання, які вас цікавлять.

Після доповіді і співдоповіді ми надамо можливість за списком, який сформував профільний комітет, виступити учасникам парламентських слухань. У кожного з вас буде 5 хвилин.

Я не втомлююсь повторювати, що ті, хто виходять на трибуну, починайте із кінця свого виступу, бо завжди в кінці у вас є думки і пропозиції. Ось почніть із них, а потім, якщо у вас залишиться час, говоріть уже все, що бажаємо. А то ми починаємо красивий заспів, а коли підходить уже до реальних пропозицій, не вистачає часу.

І ще прошу. Не ображайтесь: тоді, коли таймер спрацює, за 30 секунд він вас повідомить, що ваш час закінчується, я не продовжуватиму більше вашого часу, тому що той, хто виступає, хоче сказати більше, але я просив би подумати про тих, хто ще хоче виступити, тому що ми о шостій годині маємо закінчити парламентські слухання. Тому, будь ласка, вкладайтесь у відведений регламент.

Приступаємо до реалізації нашого питання, а саме: ми розглядаємо сьогодні "Про сучасний стан та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України". І я запрошую на трибуну першого заступника міністра охорони здоров'я України Раїсу Олександрівну Моісеєнко. Давайте ми її спочатку привітаємо із призначенням на цю посаду. І послухаємо першу доповідь у цьому ранзі у стінах Верховної Ради, будь ласка.


МОІСЕЄНКО Р.О. Дякую, шановний Адаме Івановичу.

Шановні народні депутати, шановні колеги, присутні! Дійсно, доступність і якість медичних послуг в Україні, як і в цілому в усьому світі базується не тільки на поєднанні якісної і своєчасної медичної допомоги, а й передусім на застосуванні ефективних, безпечних і якісних лікарських засобів. Очевидно, що фармація в Україні є, дійсно, достатньо розвиненою, багатогранною, у нас є і наукова база, є на сьогодні власне виробництво, що за своїми умовами наближається до світового рівня, розвинена мережа дистриб'юторів.

За останні роки вона змінилася не тільки якісно, а й кількісно. Сьогодні в Україні здійснюють діяльність близько шести з половиною тисяч суб'єктів господарювання. На слайді ви бачите цю інформацію, представлено по кількості. Динаміка за останні п'ять років, яка сьогодні є, кількість аптек у нас неухильно зростає, і це є дійсно позитивом. Кількість аптечних складів зменшується майже вдвічі, і це зумовлено передусім високим рівнем вимог, що стосуються саме цих структур. Ми маємо чисельність аптечних пунктів, яка зменшується. Проте з початку поточного року з'явилася деяка тенденція до збільшення їх кількості. Крива чисельності аптечних кіосків також неухильно іде вниз. Тобто ми по суті переходимо до більш якісної складової, що стосується забезпечення аптечними закладами.

Питання доступності для населення лікарських засобів, виготовлення в умовах аптеки є надзвичайно актуальним. Але на сьогодні, не дивлячись на те, що ми також почали трошки збільшувати кількість видачі ліцензій на виробництво в умовах аптек, але все це, ця проблема сьогодні ще потребує…, ну, їх недостатня кількість і потребує достатньо великої роботи для того, щоб все ж таки це все вирішити.

Ми на сьогодні, фармацевтична промисловість України, в порівняні з іншими країнами СНД розвивається більш динамічно, використовує сучасні технології, розробляє і впроваджує нові лікарські засоби без бюджетних інвестицій. Станом на сьогодні в Україні мають ліцензію на виробництво лікарських засобів у промислових умовах 127 суб'єктів господарювання, які виробляють широкий спектр лікарських засобів на території України.

У 2010 році в Україні впроваджено ряд регуляторних документів з більш жорсткими вимогами до розробки клінічних досліджень, виробництва лікарських засобів, які відповідають сучасним міжнародним стандартам і цього Україна також потребувала.

Причому середня вартість однієї упаковки українського препарату залишається в п’ять разів дешевша ніж іноземної. І це, якраз в умовах сьогоднішнього бюджетування системи охорони здоров’я достатньо серйозним виходом для наших лікувальних закладів.

Таким чином фармацевтичні виробники України вносять істотний внесок в досягнення однієї з важливих завдань держави, забезпечення нашого населення передусім доступними і якісними лікарськими засобами.

Ми сьогодні маємо цілу низку домовленостей і починаємо працювати, продовжуємо роботу з виробництва імунобіологічних препаратів, активно співпрацюємо з провідними вітчизняними виробниками, європейськими, почали роботу з кубинськими підприємствами виробниками для застосування нових медичних технологій.

На сьогодні станом у нас зареєстровано понад 14 тисяч лікарських засобів, на жаль, цифри свідчать про те, що іноземних лікарських засобів зареєстровано майже втричі більше ніж вітчизняних і міністерство повинно докладати зусиль, і ми над цим працюємо, щоб ця тенденція якраз змінилася і максимально, все ж таки, мали змогу користуватися власними лікарськими засобами.

Обсяг фармринку в Україні неухильно зростає, за 2010 рік показник перевищив 25 мільярдів гривень. Вже за перший квартал поточного року його обсяг в національній валюті також зріс порівняно з попереднім роком з тим же періодом на 18 відсотків.

Обсяг експорту фармацевтичної продукції в першому кварталі у нас зменшився як в національній валюті так і в доларах США, що в цілому притаманне як правило першому кварталу, тобто початку року. При тому, що в 2010 році спостерігалося зростання обсягів як експорту фармацевтичної продукції в національній валюті і в доларах майже на третину. Обсяг імпорту фармпродукції в 2010 році в порівнянні з попереднім роком також виріс в національній валюті на 16 відсотків, в США в 14.

Сьогодні ми маємо за перший квартал 2011 року, і це є достатній позитив, що обсяг сьогодні у нас індекс споживчих цін на медикаменти в березні 2011 року склав 102,2, в той час, як індекс цін споживчого ринку 103,3. Тобто ми маємо на цьому слайді інформацію про те, що все ж таки не дивлячись на певні скарги і обурення населення щодо зростання вартості лікарських засобів, темпи зростання лікарських засобів ми маємо менші ніж індекс цін споживчого ринку, як він зростав, і індекс цін виробників промислової продукції. Ви бачите, якщо у нас це півтора відсотка росту, то промпродукція зросла на 8,4.

Сьогодні обсяг продаж лікарських засобів вітчизняного виробництва в грошовому виразі у 2010 році становив майже 25 відсотків, іноземної 75 відсотків. Проте обсяг продаж лікарських засобів в натуральному виразі, в упаковках вітчизняного виробництва, ми навпаки маємо значно більше, тобто це майже 70 відсотків, іноземного 30, причому частка генеричних лікарських засобів становить всього 16 відсотків.

Система обігу лікарських засобів в Україні схематично представлена на даному слайді, не буду його коментувати. Але я хочу сказати, що в цілому обіг лікарських засобів в Україні врегульовано нормативно і все відбувається в законодавчому полі. На жаль, дещо сповільнився процес прийняття нової редакції Закону України про лікарські засоби, де на законодавчому рівні закріплюються норми європейських стандартів. У проекті закону передбачено новий термін "Фармацевтична практика" або "Фармацевтична допомога", який чітко визначає роль у формації в лікувальному процесі надання медичної допомоги населенню. Я думаю, що якраз і наші сьогоднішні парламентські слухання, в тому числі і з приводу вище зазначеного, прискорять певним чином процес прийняття рішення.

Перед галуззю охорони здоров'я як і в цілому в країні гостро стоїть питання розширення асортименту лікарських засобів, зокрема вакцин. Це питання є надзвичайно гострим і це є дійсно питання національної безпеки з метою імпорту заміщення. На жаль, ми не завжди маємо змогу купити в повному обсязі дороговартісні вакцини.

Міністерство охорони здоров’я спільно з Національною академією медичних наук в рамках робочої групи із залученням провідних вчених, професійних організацій, асоціацій, виробників розроблено було проект Концепції державної цільової програми до 2011 року "Розвиток імпортазамінних виробництв в Україні та заміщення імпортованих лікарських засобів вітчизняними, в тому числі біотехнологічними препаратами і вакцинами". Сподіваємося, що цей документ достатньо скоро вийде, бо він уже проходить таке неодноразове обговорення, ми вносимо туди зміни, і постійно поступають ще нові і нові пропозиції. Це каже якраз про те, що питання надзвичайно є актуальним, і байдужих до нього немає.

Зазначена концепція має гуманні, соціально-економічні і політичні завдання, про які тут якраз і зазначено, я не буду про їх повторюватися. Це і забезпечення населення, передусім України нашої, ефективно якісними ліками, зменшення залежності в Україні від імпорту, економія бюджетних коштів, створення сприятливих умов для розвитку фармацевтичної галузі по інноваційно-інвестиційній моделі, підвищення науково-технічного потенціалу нашого виробництва, збільшення доходної частини державного бюджету і так далі.

Цей проект в установленому порядку проходить процедуру серед громадського обговорення і узгоджується із заінтересованими центральними органами виконавчої влади. І ми готові ще сьогодні сприймати всі зауваження, які до цього нормативного акту, якісь там, ляже в основу нашої розробленої нової національної програми, що стосується важливого такого питання, як медикаментозне забезпечення і виробництва.

До МОЗ надходять багато критичних зауважень з цього приводу. Ми готові їх сприймати. І саме головне, щоб ми мали змогу в кінцевому підсумку отримати ґрунтовний документ, що створений на основі державного приватного партнерства. Ми розуміємо, що це надзвичайно великі повинні бути інвестиції в цю галузь. Хочу звернути увагу, що всі завдання проекту Концепції державної цільової програми повинні бути в гармонії з Концепцією розвитку фармацевтичного сектору в галузі охорони здоров’я України на 2010 -2020 роки.

Основна мета цієї концепції – це передусім організація стабільної діяльності фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я, який забезпечує рівень якості та ефективності фармакотерапії і профілактики захворювань, в кінцевому результаті – сприянню поліпшення стану здоров'я і тривалості, і якості життя нашого населення.

Перспективні напрямки фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я орієнтовані на створення відповідної нормативно-правової бази. Це обумовлено реальними політичними, соціально-економічними процесами і, зокрема, інтеграцією України в світове співтовариство, глобальними структурними процесами, які відбуваються в економіці, недостатнім, на жаль, фінансовим забезпеченням населення, низкою соціально-економічної ефективності використання ресурсів охорони здоров'я та фармсектору.

У сфері охорони здоров'я існує і ряд проблем, які є каменем спотикання на шляху розвитку системи. А саме, це обмежений обсяг фінансування установ, закладів охорони здоров'я з усіх рівнів бюджету, нераціональне використання ліків та існуючого асортименту виробів медичного призначення, існуюча і яка зараз захлинає практично систему охорони здоров'я поліпрагмазія, порушення етапності раціональної фармакотерапії, створення паритетних умов доступу на ринок України лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва і вплив агресивнішої реклами на призначення лікарських засобів медичними працівниками.

Сьогодні для забезпечення належного контролю якості лікарських засобів створена Державна служба України з лікарських засобів, яка входить до системи органів виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Якість роботи служби буде оцінюватись не кількістю перевірок та штрафних санкцій, а зміненими і реалізованими підходами до контролю якості ліків і виробів медичного призначення. Тобто потрібно створити системи забезпечення якості ліків на всіх етапах, від виробництва до кінцевого споживача. І саме головне, оцей самий зворотній зв’язко налагодити для того, щоб ми мали змогу все ж таки відслідковувати якість лікарських засобів.

Що стосується визначення вартості лікарських засобів, то в даний час МОЗ сформульований і ведеться реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби, які закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Цей реєстр розміщено для відкритого доступу на офіційному веб-сайті мозу і містить відомості про задекларовані ціни на більше, ніж 3,5 тисячі найменувань препаратів, половина з яких ліки іноземного виробництва. І це, в більшості, ліки, які, в цілому, найбільш часто закуповуються лікувальними закладами, в тому числі за бюджетні кошти.

За умови декларування цін на всі найменування лікарських засобів, включених до переліку лікарських засобів, вони можуть закуповуватись в заклади і установи охорони здоров'я за бюджет, вони повністю або частково фінансуються з державного, місцевих бюджетів, можна буде порахувати вартість медикаментозного лікування тих чи інших нозологій, на лікування яких виділяються кошти з бюджету.

Ми повинні не тільки дати відповідь, наскільки ефективно використовуються бюджетні кошти в охороні здоров'я, але і створити прозорі правила для всіх учасників процесу закупівлі лікарських засобів. Наприклад, на першому місці за статистикою ми маємо захворювання серцево-судинної системи, а за споживанням ліків ця нозологія чомусь стоїть на п'ятому місці. А якщо врахувати ще й агресивну неконтрольовану рекламу, то до цих чинників приєднається широкий масштаб самолікування, що ніяк не сприяє якості надання первинної медичної допомоги. Думаю, що прийняття закону, змін до Закону України "Про рекламу" сприятиме зменшенню впливу цих негативних процесів.

У співвідношенні нераціонального використання лікарських засобів зауважу, менеджмент і використання лікарського засобу в медичній практиці часто є неефективними і нераціональними. За визначенням ВООЗ, Всесвітньої організації охорони здоров'я, раціональне використання лікарських засобів вимагає, щоб пацієнти отримувати їх у відповідності зі своїми клінічними показаннями і в потрібних дозах. Правильна доза, правильні інтервали, правильна тривалість. Причому лікарські засоби повинні бути належної якості, бути в наявності за найнижчою ціною для пацієнта.

Ознаками нераціонального використання лікарського засобу є, передусім, низька якість відбору лікарського засобу, призначення, які не відповідають стандартам протоколу, відсутність у лікарів своєчасного доступу до інформації, відсутність у пацієнтів відповідальності за дотримання лікувальних методів, в тому числі і самолікування.

ВООЗ рекомендувала розробку і впровадження 12 складових політики раціонального фармацевтичного менеджменту. Це, передусім, делегування мультидисциплінарному національному органу координуючих повноважень у політиці використання лікарських засобів, наявність клінічних настанов, протоколів надання медичної допомоги, наявність переліку основних лікарських засобів, функціонування фармакотерапевтичних комісій як територіальних, так і окремих установ охорони здоров’я, вивчення основних позицій раціональної фармакотерапії в навчальних програмах, безперервність практичної медичної освіти. Монітор і аудит раціонального використання лікарських засобів, наявність доступної і незалежної інформації про лікарські засоби. Проведення систематичної просвітницької роботи. Усунення недостовірних фінансових спонукань. Необхідність і правомірне раціональне регулювання, впровадження раціональної фармакотерапії. Достатні джерела фінансові і забезпечення доступності лікарських засобів.

По цих напрямках ми зараз працюємо. Щось відпрацьовано більшою мірою, щось меншою. Але процес цей занадто динамічний. І ми повинні зараз докладати всі зусилля для того, щоб ми впорядкували всю цю систему в повному обсязі.

У зв’язку з цим, починаючи з 2009 року, в Україні планомірно впроваджується формулярна система забезпечення лікарськими засобами. І, до речі, вона як в інших країнах світу, так і у нас там, в регіонах, де вже запровадили цю формулярну систему, вона дає абсолютно свої позитиви. Як що стосується організації медичної допомоги, так і економічної доцільності.

Сьогодні вже розроблено третій випуск Державного формуляру лікарських засобів і створено 27 регіональних формулярних комітетів. Таким чином, спираючись на світовий досвід, ми зможемо налагодити ефективне використання ресурсів охорони здоров’я.

Надаючи великого значення перспективам розвитку фармсектору, Міністерством охорони здоров’я розроблено та прийнято Верховною Радою Україною закони, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення клінічних випробувань лікарських засобів. Для нас важливо внесення змін до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» (щодо захисту прав інтелектуальної власності). Розроблені проекти законів України «Про лікарські засоби» (нова редакція) і «Про медичні вироби», а також цілий ряд нормативно-правових актів Кабміну та Міністерства охорони здоров’я.

Слід підкреслити, що при формуванні національної політики України в галузі фармації потрібно врахувати її територіальне розташування, близькість до ринків Європи, а також історично сформовані зв’язки з Російською Федерацією, Білорусією, Казахстаном. Тому вся фармацевтична громадськість повинна, удосконалюючи свою діяльність, постійно враховувати вимоги і тенденції європейських світових стандартів.

Враховуючи зазначене, фармацевтичний сектор охорони здоров’я в цілому повинен сконцентрувати свої зусилля для закріплення добросусідських відносин із світовим співтовариством з метою залучення інвестицій, а також розширення своє присутності на світовому фармацевтичному ринку.

Завдання стоять складні, але здійсненні, і реалізувати їх у період реформ особливо важко як підприємствам, так і державним органам. Тому надіємося на вашу підтримку, сприяння. В свою чергу, запевняю вас і за дорученням міністра охорони здоров'я Олександра Володимировича Онищенка в тому, що Міністерство охорони здоров'я України виконає поставлені перед ним завдання, і що стосується реформування як сектору, фармацевтичного сектору охорони здоров'я, так і що стосується галузі охорони здоров'я в цілому. Дякую за увагу. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Раїсо Олександрівно. Сідайте, будь ласка.

Ще раз наголошую, якщо у вас є запитання, будь ласка, у письмовому вигляді. Ось і справа від мене там знаходяться працівники секретаріату профільного комітету, вони будуть приймати ваші записки і передавати відповідно до доповідача і співдоповідача.

Я запрошую до слова голову Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Тетяну Дмитрівну Бахтеєву. Будь ласка, 15 хвилин.


15:24:59

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты, уважаемые участники парламентских слушаний! Актуальность и важность вопроса, который мы сегодня обсуждаем, ни у кого не вызывает сомнений. В своей предвыборной программе "Украина для людей" Президент Виктор Федорович Янукович одним из самых главных направлений в своей деятельности определил обеспечение доступных цен на лекарственные средства и поддержке отечественной фармации.

Проведение этих парламентских слушаний было инициировано мной и моими коллегами и поддержано народными депутатами парламента. Очень хочется, чтобы сегодня у нас состоялась дискуссия, не отчет о работе, чтобы мы сегодня говорили о проблемах и путях их решения. Прошу всех выступающих быть максимально конкретными и вносить реальные предложения, которые в дальнейшем будут нами использованы для подготовки рекомендаций.

Наша дискуссия проходит во время начала комплексного реформирования всей системы здравоохранения, и ее успешное проведение невозможно без наведения порядка в сфере фармации.

Роль фармакологии и лекарственных препаратов в современной медицине переоценить невозможно. Например, синтезированный в Украине в 1994 году академиком Александром Владимировичем Палладином водорастворимый аналог витамина К, то есть это викасол, во время Великой Отечественной войны спас миллионы жизней раненых. И за это в 1962 году он был удостоен большого звания – "нейрохимик планеты".

Уважаемые коллеги, в октябре 2010 года Государственный комитет статистики Украины провел опрос, по результатам которого 97 процентов населения в течение года нуждались в медицинской помощи, приобретении препаратов и медицинских изделий. И каждый десятый из опрошенных не смог получить эту помощь из-за дороговизны медикаментов. В то время наша страна исторически считается фармацевтическим государством.

У нас работает 137 производителей лекарств, 350 тысяч провизоров, фармацевтов и дистрибьюторов. В Украине есть все условия для создания цивилизованной, современной системы обеспечения населения качественными и безопасными медикаментами.

Проведенный комитетом анализ ценовой ситуации на фармацевтическом рынке свидетельствует о том, что цены как на импортные, так и на отечественные лекарства, выросли в последнее время в три раза. Если в 2002 году средневзвешенная рыночная стоимость упаковки зарубежного препарата составляла 9,8 гривен, а отечественного 2 гривны, то сегодня они составляют почти 40 гривен и 8 гривен. При этом Минздрав при проведении госзакупок покупает медикаменты по еще более высоким ценам, которые навязывают посредники.

В 2008-2009 году Счетная палата и ГлавКРУ провели анализ централизованных закупок Минздрава - и доказали, что цены на лекарства завышались многократно. Так, препараты для лечения ВИЧ-инфекции закупались по ценам в 2-5 раз, чем их закупал глобальный фонд. Это препарат "Ритонавир" – в 5 раз, препарат "Неофенарин" – в 2 раза дороже. Сейчас этими вопросами занимается Генеральная прокуратура, которая, я уверенна, даст правовую оценку.

Важным является принятие законодательных мер по недопущению подъема цен на препараты. Я глубоко уверенна, что одной из таких мер могла бы стать это введение десяти процентной ставки НДС на лекарственные средства, поскольку Украина – это просто единичная, наверно, страна, которая не ввела до сих пор этот налог. Этот шаг позволит ужесточить таможенный контроль с завозом лекарственных средств на территорию нашей страны и сделает невыгодным завышение цен на лекарства до пересечения ими границы, поскольку за завышенную цену, конечно, придется платить больше налога.

Из года в год в Украине увеличивается объем фармацевтического рынка, который по итогам 2010 года составил более 24 миллиардов гривен. При этом только четверть принадлежит препаратам отечественного производства. Сегодня министерство занимается разработкой концепции импорта замещения фармацевтической продукции. По мнению нашего комитета в основу этой концепции должны быть положены, прежде всего, интересы пациента и интересы здравоохранения. Мы должны понимать, что массовое импортозамещение не обязательно приведет к повышению доступности лекарств, зато существует риск того, что с рынка исчезнут жизненно важные импортные препараты, которые в нашей стране не производятся.

Сегодня в структуре фармрынка стран ЕС даже крупнейшие мировые производители фармпродукции показатели импорта превышают объем продукции локального производства в процентном отношении. В Германии импорт составляет 56 процентов, во Франции – 82, в Великобритании – 69 процентов. По нашему мнению, импортозамещение в большей степени должно коснуться только сферы государственных закупок лекарств, где снижение цены позволит увеличить объем закупок и охватить лечением большее количество пациентов.

По данным компании "Морион" в 2010 году министерством было закуплено 55 процентов препаратов импортного производства на сумму 2 миллиарда гривен, 45 процентов – лекарств отечественного производства на сумму 1,5 миллиарда гривен. При этом было закуплено 1,5 тысяч брендовых препаратов, в то время, как на рынке Украины присутствовали уже генерики отечественного производства, – 340 брендов.

На парламентских слушаниях также важно будет обсудить нам, какие препараты присутствуют на украинском рынке. Если в Украине зарегистрировано, как уже мы слышали с доклада министерства, более 14 тысяч наименований лекарственных средств, то почему-то в формуляры включено чуть-чуть больше, чем одна тысяча наименований. А где остальные 13 тысяч наименований препаратов, кто их использует, какова за ними судьба наблюдения, где их эффективность, где их безопасность?

В 2008 году экспертами ВОЗ Еврокомиссии в Украине была проведена оценка системы лекарственного обеспечения больных ВИЧ/СПИД и туберкулезом. В выводах экспертов было указано, что на рынке Украины присутствуют препараты, которые не отвечают стандартам качества, эффективности и безопасности. Учтены ли эти рекомендации при централизованных закупках МОЗ?

Министерству здравоохранения следует в кратчайшие сроки упорядочить государственный реестр лекарственных средств и исключить из него препараты, которые имеют сомнительный лечебный эффект, те, которые отнесены к БАДам, те, которые зарегистрированы, но на протяжении многих лет ни разу не ввозились в Украину и не производились.

В 2011 году Минздравом Украины было зарегистрировано 752 лекарственных препарата, в том числе 540 импортных, только 326 из них производятся предприятиями, которые имеют надлежащие условия, а остальные 426 препаратов произведены на предприятиях, которые вообще никогда не инспектировались.

Такие недоработки на этапе регистрации приводят к тому, что на протяжении пяти лет из года в год Госинспекция бракует одни и те же препараты, одних и тех производителей. Например, Наброс Фарма Индия, 37 предписаний за пять лет, Русан Фарма Индия, пять предписаний за три года. Возникают вопросы нужны ли такие препараты нашей стране и кто их может сегодня принимать? И почему Минздрав вообще не отменяет их регистрацию?

Аналогичные вопросы возникают и в отношении некоторых отечественных производителей, продукция которых тоже часто бракуется. Например ЛубныФарм имеет 13 предписаний за три года. Фармацевтическая компания "Здоровье" – восемь предписаний за пять лет. Агрофирма "Ян" десять предписаний за пять лет. МонФармВат десять предписаний за пять лет. Эти препараты срочно должны быть сняты с регистрации и я очень надеюсь, что это будет сделано в ближайшее время.

Важными являются также вопросы безопасности лекарственных средств и фармнадзора, механизмы которого у нас пока далеки от мировых стандартов. В прошлом году в экспертный центр было направлено 8 тысяч 673 сообщения о побочных реакциях при использовании лекарственных средств. По скольким из них было проведено расследование, что сделано и каковы результаты? Думаю, что на этот вопрос пока нет ответа, но их ждут и пациенты и врачи.

Мы снова сталкиваемся с отсутствием системной и оперативной связи с регулированием рынка лекарств. Еще одно звено, которое непосредственно влияет на формирование фармрынка и на доступность лекарственных средств – это дистрибюция препаратов. Сегодня оптовыми доставками медикаментов занимается 240 компаний. Но при этом в первой пятерке крупнейших из них: это "БаДМ" (Днепропетровск), "Оптимафарм", "Альба-Украина", "Вента" (Днепропетровск), "Фра-М" (Донецк), принадлежит 85 процентов рынка. Это национальные дистрибьюторы, которые имеют региональные склады, полную номенклатуру препаратов, специализированный автотранспорт, приемлемые условия доставки вовремя и, самое главное, это прямые контакты с производителями, а значит это, прежде всего, гарантия и цена. Однако этих компаний среди победителей проводимых Минздравом госзакупок мы вообще никогда не видели, а их участие позволило бы сэкономить значительный ресурс на организационные издержки, повысить эффективность использования бюджетных средств путем исключения посредников. Именно вторичная дистрибюция, а также Интернет-аптеки являются основным источником распространения фальсифицированной продукции. Речь идет о нелицензированных Интернет-аптеках, в которых продается абсолютно все. И вот на этом слайде, где четко написано "продаем без рецепта, доставка на дом", конечно же, можно сказать, что это и те препараты, которые просто категорически употреблять нельзя. Сейчас правоохранительные органы активизировали свою работу по предотвращению работы таких аптек, которые нагло наживаются на здоровье и бедах, и конечно же доверии простого народа.

Уважаемые коллеги, говоря о доверии людей, не могу не остановиться на такой важной проблеме, как реклама лекарственных средств. Парадоксальным является то, что структура потребления лекарственных средств, особенно в последнее время совершенно не соответствует структуре заболеваемости и смертности населения. Сегодня максимальный объем аптечных продаж составляют медикаменты, влияющие на пищеварительную систему, метаболизм: "Мезим", "Фестал", "Эспумизан". Такие средства, которые применяются при респираторных инфекциях "Колдрекс", "Амизон", "Арбидол". Те же препараты, которые лечат, делают большую профилактику сердечнососудистых заболеваний, занимает только третью позицию в топ пяти продаж. О чем это говорит – лишь о том, что население занимается самолечением придуманных под воздействием рекламы болезней и совершенно не знает истинного состояния своего здоровья. В результате люди приобретают одни препараты, а болеют и умирают от других заболеваний.

Очень неприятно осознавать то, что авторитет врача как основного звена в диагностике заболевания и назначение медикаментозной терапии подрывается массовым потоком недобросовестной рекламы лекарственных средств. Недавно в еженедельнике "Аптека" были опубликованные данные о том, сколько средств фармкампания вкладывает в рекламу лекарств – цифры просто ошеломляют. Так в первом квартале 2011 года фармацевтические кампании суммарно инвестировали в рекламу лекарств на телевидении, в прессе и на радио – 760 миллионов гривен. И на 38 процентов – это больше чем в прошлом году. Это выгодно бизнесу, но приводит к тяжелым и отрицательным последствиям для здоровья миллионов украинцев.

В связи с этим мы подготовили три законопроекта, которые уже приняты в первом чтении, в них прописан полный и тотальный запрет реклам лекарственных средств, и в том числе биологически активных добавок в любых средствах массовой информации и на любых носителей.

Так же нашими законопроектами предусмотрена возможность непросто выявлять изымать с рынка постоянно растущее количество фальсифицированных лекарственных средств, но и привлекать к серьезной ответственности, которая занимается производством и распространением такой продукции.

Сегодня не одна страна в мире не защищена 100 процентов от возможности попадания на ее рынок контрафактной продукции. Продажи поддельных лекарств во всем мире…