Geum.ru

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І

Вид материалаДокументы

Содержание


Жебрівський п.і.
Шевчук с.в.
Коновалюк в.і.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
(Оплески)

Печаєв Валерій Костянтинович – президент Об'єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України. Одні президенти в нас ідуть. Підготуватись Жебрівському.


ПЕЧАЄВ В.К. Готовясь к сегодняшнему совещанию, я хотел поставить несколько организационных вопросов, но остановлюсь на одном, Адам Иванович. Цены. Почему у нас такие высокие цены? Вот я уже 30 лет в промышленности, 18 министров во время независимости, новое правительство, головы администраций, основная причина – это в том, что за 20 лет независимости Украины транснациональными фармацевтическими компаниями создано порочная, циничная система реализации лекарственных средств. Это главное.

Она тянет за собой цены локомотивом. Сегодня, если мы 15-20 лет назад говорили о ценах 5-10 копеек для пенсионеров, сегодня средний потребитель не может зайти в аптеку: 400, 800, 1000 гривен. Есть парадоксальный пример. Обратился, "суприсам" французский, 1 ампула – 10 тысяч 444 гривны. А отечественная промышленность выпускает – 60-70 гривен. Курс лечения – 120-180 тысяч. Решил продавать дачу. Подсказали, что есть отечественный. Идет к врачу, он говорит: "Да, но попробуйте это".

Отечественные препараты, которые в среднем дешевле в 5 раз, не доходят до потребителя. Это главное. Потому что в настоящее время более 7 тысяч медицинских представителей зарубежных фармацевтических компаний ежедневно обеспечивают посещение 60 тысяч врачей, рекомендуют продавать свои трейд-марки. Это основа. В ход идут различные схемы по привлечению врачей от выписки препарата, ну, и прямые взятки, и отдых под видом симпозиумов, конференций за рубежом. И это вся система, это не единичный случай. Мало того, удивительно, они на столько уже развились, что мы не просто так, как банальная взятка. Уже на счет перечисляем. Вот я вам сейчас покажу.

Вот у меня прызначэння, Харьков. 136 аптек. Кто-то цинично написал: «Обеспечим здоровое будущее». Только чье? Приходишь, врач выписывает прызначэння «Трейдмарку», 1 экземпляр остается, вот, у больного. Этот – у аптекаря. Сканируется. 10 процентов врачу на счет, 20 процентов – первостольнику наличными. Какая же здесь стоимость лекарств? Вот отсюда стоимость лекарств. И в стране развернута натуральная война. Суть ее одна. Если мы завозим, страна завозит всего 4 процента оригинальных препаратов, которые находятся под патентом, – к ним табу. К ним вопросов нет. Понятно. Это нужно. Они дорогие, но они нужны.

Но 70 процентов мы сами вырабатываем. 26 процентов занимают 74 процентов рынка дженериков, который завозится вот по этой схеме, о которой я вам говорил. А суть этого – 2 миллиарда долларов, которые вывозятся из страны. При нашем, скажем, за первое полугодие, где всего платежного баланса в валюте порядка четырех. Из них – наш миллиард. Надо с этим кончать.

Вообще, во всем мире с этим начали бороться. Единственное, первая страна в Европе, член Евросоюза, Словакия приняла решение: выписка рецептов по не….. названиям.

И я просил бы и министерство, значит, просил бы, Раиса Александровна, Мытник подписал с нами, с работодателями, это соглашение о внедрении изменений в приказ в 2011 году, сделайте это. Было Емцу не до этого.

Хотел еще больше сказать. Спасибо за внимание. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

Слово має Павло Іванович Жебрівський, голова підкомітету Комітету з питань бюджету, фракція "Наша Україна". Підготуватись Мельничуку.


16:13:29

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Насправді, якщо розглядати фармацевтику, відірваним від охорони здоров'я, неможливо. Без реформування системи охорони здоров'я говорити про те, що фармацевтика буде суттєво розвиватися, навряд чи можна.

Сьогодні Адам Іванович говорив про те, що раніше забезпечувалося більшій частині за рахунок Державного бюджету. Безумовно, на сьогоднішній день навряд чи можна за рахунок державного бюджету забезпечити доступ людей до ліків. Фактично тільки введення страхової медицини і після того ми змістимо акценти. На сьогоднішній день 50 відсотків препаратів продається – це безрецептурних і тільки 50 відсотків – це рецептурні або госпітальний асортимент. Ну, наприклад, в Америці тільки 10 відсотків безрецептурних і 90 відсотків – це рецептурний і госпітальний асортимент.

Якщо ми не змістимо ці акценти, то насправді суттєвий зрушень, у тому числі у забезпеченні людей якісними і доступними ліками навряд чи можливо.

Друге питання – це програм розвитку фармації. Росія зробила амбітну програму, я переконаний, що Україна більш розвинута фармацевтична країна, чим Росія, але Росія поставила собі за мету вийти на 50 відсотків, а фактично вітчизняного виробництва забезпечення ліків своєї країни. Я думаю, що у тому числі складовою такої програми мало б бути і те, що прийнято програма по імпортозаміщенню.

Що потрібно тут робити? Чи потрібно на сьогоднішній день державі вкладати гроші у фармвиробництво? Я переконаний, що не потрібно. Куди потрібно державі гроші вкладати? В першу чергу у фундаментальну науку, нанотехнології, біотехнології – це те, що жоден бізнес український не потягне, і жодних розробок суттєвих не буде. Прикладну науку профінансує, власне, сам бізнес. Прикладну науку бізнес готовий буде фінансувати, якщо будуть суттєві фундаментальні розробки. І тут не потрібно шкодувати грошей, бо це прорив в науці, прорив в економіці України. Росія пробує щось створити типу "Сколково", але у них поки-що цей проект забуксував. Ну, менше пиляти потрібно, і тоді все буде нормально і з "Сколково".

Я думаю, що стосується цієї програми і фундаментальної науки, то тут, власне, і Академія медичних наук, і Національна академія наук підставлять плече фармацевтам.

Третє питання. Тут говорилося з приводу субстанцій, що переробляють українські підприємства імпортні. Хочу засмутити мого колегу, тому що практично відсотків 80 підприємств фармацевтичних всіх, американських, європейських, переробляють субстанції китайські і індійські. Фактично тільки доочищають, можуть ще доочищати в Європі ці субстанції. І через це говорити, раз наші переробляють субстанції імпортні, через це наші фармацевтичні заводи якісь нікчемні, насправді, це нечесно і неправильно.

Питання з приводу Верховної Ради. На сьогоднішній день, наскільки я знаю, Комітетом по охороні здоров'я прийнято вже рішення по 9 статті, як і говорив Петро Іванович, і по 17 статті, однак на сьогоднішній день у Верховній Раді не розглядається. І, Адаме Івановичу, я попросив би, щоб на Погоджувальній раді те рішення, яке прийняв Комітет по охороні здоров'я, поставилося на голосування, тому що поляки мають право, коли вийшли з патентного захисту, впроваджувати в себе ліки, Україна ще 5 років не має, і імпортні компанії судяться з українськими компаніями.

І ще одне питання по експорту. Тут пані заступник міністра говорила, що в нас експорт почав падати з цього приводу. Але …… ринок на сьогоднішній день для українських фармовиробників – це Узбекистан. І тут питання до митниці і Міністерства економіки. Узбекистан – специфічна країна, оскільки конвертація там 3-рівнева, і затримки по конвертації є. А на сьогоднішній день якщо фармацевтичні підприємства відправляють на експорт, то, власне, є проблеми з приводу ліцензування і так дальше. І тут, власне, держава мала б виступити партнером бізнесу, власне, українському, для того щоб ми, той же посол сприяв поверненню. Те, що робить російський посол, те, що, власне, посольства всіх країн світу роблять. А у нас, навпаки, фармвиробники, які експортують продукцію на ……ринок, повинні ще відписуватися від Мінекономіки і інших структур.

Я переконаний, що на сьогоднішній день це вельмишановне товариство, яке зібралося, знає, що робити, знає, як робити. Потрібно цю програму, план дій затвердити. І, я переконаний, нам це вдасться, і Україна насправді буде столицею фармацевтичного світу. Я вам дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Валентин Васильович Мельничук, заступник голови Чернігівської обласної ради. За ним буде виступати Шевчук.


МЕЛЬНИЧУК В.В. Шановний Адаме Івановичу, шановні учасники слухань! Аналіз проблем фармацевтики на Чернігівщині засвідчує необхідність розробки державної стратегії її розвитку. Головна проблема – фармацевтичне обслуговування на селі. З кожним роком мережа комунальних аптечних закладів скорочується, ветерани йдуть на пенсію, а молодь в село не їде.

На нашу думку, необхідна державна підтримка аптечних закладів в сільській місцевості. Це, перш за все, цільова підготовка кадрів для роботи по держзамовленню з обов'язковим п'ятирічним відпрацюванням після навчання в сільській місцевості; введення коефіцієнтів для фармацевтів в сільській місцевості при оформленні на пенсію; обов'язкове забезпечення молодих фармацевтів за направленням житлом і пільгами по сплаті комунальних послуг; законодавче надання сільським аптекам пільг по оплаті комунальних послуг сьогодні; гарантувати фармацевтичним фахівцям відповідну державним стандартам заробітну плату.

Фармацевтичне обслуговування на селі, зважаючи на існуючі проблеми, вимагає нових підходів. Інакше сільський житель залишається поза мережею аптечного обслуговування. Саме тому актуальним є питання забезпечення лікарськими засобами населення через ФАПи, які чи не єдині гарантують мінімальну доступність медикаментозної допомоги мешканцям.

На сьогодні ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розробки, торгівлі дозволяють здійснювати реалізацію лікарських засобів через ФАПи, але податкове та фіскальне законодавство практично не дозволяє здійснювати цю діяльність. Ми неодноразово зверталися і до Верховної Ради, і до Кабінету Міністрів з пропозиціями щодо спрощення вимог до цієї діяльності. А саме через внесення змін Податкового кодексу та Закону України про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. І якщо це буде зроблено, то фармацевтичне обслуговування сільської глибинки матиме право на життя. У виграші буде і депресивна Чернігівська область, як і інші поліські регіони України, в Чернігівська області діє понад 700 сільських ФАПів.

Друга проблема, в Чернігівській області аптечні заклади працюють на підставі ліцензії на впровадження господарської діяльності і роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Починаючи з 2001 року, чотири рази змінювалися вимоги ліцензійних умов до впровадження цих видів діяльності, що негативно впливає на роботу аптечних закладів. При цьому кожні наступні вимоги ліцензійних умов не враховують попередні, що створює дуже багато непорозумінь в праці.

Третя проблема, значну частину фармацевтичного ринку в області, майже третину, займає аптечна мережа комунального підприємства обласної ради "Ліки України". Це єдине підприємство регіону, через аптеки якого можна отримати повну медикаментозну допомогу, в тому числі і наркотичні психотропні лікарські засоби, лікарські форми, виготовлені в умовах аптеки, вакцини, сироватки, тощо.

У той же час Закон України "Про здійснення державних закупівель" допомагає проведенню конкурсів, торгів при закупівлі комерційними комунальними підприємствами товарів, робіт і послуг, чим провокує підприємства до повного банкрутства. Адже, порядок суперечить засадам комерційної діяльності, задекларованим Господарським кодексом.

Четверта проблема. Останнім часом все жорсткіше стають правила відпуску наркотичних, психотропних лікарських засобів. Це пояснюється боротьбою з наркоманією. Ми це розуміємо. Але при цьому не враховують хворих людей. Проблема полягає в тому, що окрім комунальних аптек ліцензії на цей вид діяльності ніхто просто не бере. Як результат в деяких районах області, де відсутні комунальні аптеки, зовсім немає закладів, які б забезпечували вищезгадану групу хворих ліками.

На нашу думку, доцільно проаналізувати нормативно-законодавчу базу з цього виду діяльності і розробити державну програму задля покращання медичної допомоги цієї категорії громадян.

І п`ята, остання проблема – проблема якості, про яку сьогодні вже говорили. На нашу думку, хватить уже питати весь час. Получається так, одне попередження, друге попередження, а ліки ідуть до споживача і люди наші хворіють. Треба забороняти роботу таких фірм.

Я дуже вдячний за надане слово. Всім зичу здоров`я, наснаги. З святом наступаючим всіх медичних працівників. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентине Сергійовичу.

Слово має Сергій Володимирович Шевчук, голова підкомітету Комітету з питань охорони здоров`я, фракція БЮТ. Підготуватися Поканевичу.


16:23:51

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Як відомо, Адміністрація Президента задекларувала необхідність медичної реформи. Це дуже добре. Охорона здоров`я – проблема багатьох держав перехідного періоду. Вона багатогранна і тому плани переформування вітчизняної медицини мали б торкатися усіх сфер, що суттєво впливають на громадське здоров`я, у тому числі фармоіндустрію та аптечну мережу.

Переді мною Указ Президента України від 27 квітня цього року щодо програми економічних реформ. Розділ 5 стосується охорони здоров`я. На жаль, я говорю це щиро, на жаль, ні слова, ні натяку на реформи фармацевтичної галузі, на реформу постачання ліків для населення.

Я вважаю, що нове керівництво, Міністерство охорони здоров`я, яке зараз сформоване із практиків, які пройшли велику школу, повинно було б відправити цю програму, адже не секрет, що діяльність держави в політиці щодо ліків, є надзвичайно важлива. Дійсно, минули ті часи, коли в кожній області діяли обласні аптечні управління, багато хто з вас пригадує, коли в Кабінеті Міністрів функціонував Державний комітет з питань медичної мікробіологічної промисловості, який очолював, світлої пам`яті, Юрій Спіженко. А загалом, коли держава впливла або хоча би робила зусилля впливати на політику забезпечення громадян ліками, контролювати через призму соціальної справедливості виробництво, імпорт, ціноутворення і доступність медикаментів. Сьогодні ця галузь віддана на відкуп ринковим відносинам і нині фармзаводи і аптечна мережа, я прошу вас не ображатися, але такий собі окремичний і незалежний архіпелаг, що живе по своїм законам і своїм поняттям.

Так, у своєму архіпелазі аптек багато чесних сумлінних фахівців. Честь їм і хвала. Але він же дає притулок і лихварям, і фальсифікаторам, і контрабандистам, якщо так можна сказати, медичним піратам, які наживаються на бідах людських. А мета нинішньої фармакоіндустрії, чиста і прозора як аквадисцилятор, – прибуток і прибуток-прибуток.

Знаєте, як дізналась в інтерв’ю "Дзеркало тижня" одна із провідних фармвиробників України, це зовсім недавно було, я процитую: "У державі на одного жителя витрачається 100 доларів на медикаменти, а в Польщі – тасяча доларів". Резерви є.

Отож, шановний Адаме Івановичу, на вашу репліку, що не треба стільки ліків, треба за здоров’я дбати, а не витрачати на ліки, то проблема полягає в тому, що інтерес у фармакоіндустрії зовсім в іншому – в збільшенні продажу ліків. Давайте порахуємо: 46 мільйонів на тисячу доларів, до чого прагне представник фармакоіндустрії, доженемо і переженемо Польщу, це 46 мільярдів доларів. Чи виграє від цього пересічний громадянин, адже пенсія в середньому 200 доларів на місяць. Тобто навіть якщо досягнути цього показника, то 5 місяців пенсіонер в середньому має жити впроголодь.

Такі величезні кошти притягують як різного роду контролюючі інстанції, так і організовану злочинність, в тому числі і транснаціональну. І вони в рівній мірі впливали на рішення МОЗ щодо тендерів медикаментів. А сприяє цьому всьому відсутність чіткої державної політики протидії фармакоагресії та свідоме затягування впровадження медичного страхування, коли переважна більшість застарілих, неякісних, сумнівних медикаментів стануть просто непотрібними в сучасних медичних технологіях.

Ще одне важливе питання – підробка медикаментів. Канал "СNN" тривалий час демонстрував соціальну рекламу. Показували Африку, де від малярії вмирають мільйони людей, показували дві однакові таблетки і написано: одна рятує життя, а інша вбиває, вбиває підробка. В Африці, це зрозуміло, мало величезний емоційний резонанс. Чи зрозуміли це в Україні?

Я не буду поширюватися. Ви, присутня тут аудиторія, найбільш компетентна. Тут зібралися власники аптек, тут зібрались фармвиробники. Не буду казати, що власники заводів під Васильковом, але вам ця тема дуже знайома. І тому, завершуючи я хочу сказати, наступне.

У проекті рішення є дуже важливе положення, це перший розділ, що стосується законопроектів. І нам дійсно треба ці рекомендації прийняти, в тому числі і закони, які передбачають кримінальну відповідальність за підробку і фальсифікат медикаментів. На жаль, до мене як до члена опозиції, вже звернулися деякі люди з Кабінету Міністрів, які твердять, що є групи впливу, аби законопроект Коновалюка, який тут сидить, "завалити" в другому читанні, щоб не було кримінальної відповідальності. Ми ж не говоримо про смертну кару, ми не говоримо про 15 років ув’язнення як у Великобританії, чи в Китаї, ми говоримо про нормальні помірковані міри. Якщо це буде прийнято після парламентських слухань, вони досягнуть своєї мети. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Поканевич Ігор Валерійович, керівник представництва ВООЗ в Україні. За ним буде виступати Коновалюк.


ПОКАНЕВИЧ І.В. Дякую. Шановний пане голово! Шановно президіє! Шановні колеги! Дозвольте від імені європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я подякувати комітету Верховної Ради за можливість участі у сьогоднішніх слуханнях.

Як вже було зазначено, у 2008 році в Україні було проведено оцінку національної системи державних закупівель лікарських засобів з фокусом на лікарських засобах для лікування соціально небезпечних захворювань. Ця оцінка проводилась на запит Міністерства охорони здоров'я, Всесвітньої організації охорони здоров'я спільно з делегацією Європейського Союзу в Україні та Агенції США з міжнародного розвитку.

Ключовим завданням була оцінка системи регулювання лікарських засобів в Україні і для її виконання використовувався інструмент ВООЗ та було запрошено одного з найкращих експертів нашої організації, яка нині є співробітником європейського директорату. Вибір експерта було зроблено з урахуванням досвіду роботи врегулювання лікарських засобів, знання європейського законодавства та системи регулювання ліків в Європейському Союзі, а також досвіду роботи в перехідному періоді від попереднього регулювання до європейського.

Під час оцінки проводився аналіз нормативно-правової бази, включаючи Закони України, Постанови Кабінету Міністрів та Накази Міністерства охорони здоров'я, також інтерв'ю із співробітниками державних структур, асоціацій виробників лікарських засобів та імпортерів, і операторів фармацевтичного ринку України. Під час аналізу предметами аналізу були система реєстрації лікарських засобів в Україні, система контролю лікарських засобів, ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, контроль імпорту та експорту, фармакологічний нагляд, контроль реклами та просування лікарських засобів, та клінічні випробування.

За результатами оцінки було складено звіт, який став частиною оцінки системи державних закупівель лікарських засобів в Україні. Було розроблено рекомендації щодо вдосконалення системи регулювання лікарських засобів з урахуванням стратегії інтеграції країни до Європейського Союзу.

Шановні пані та панове, дозвольте зупинитися на основних спостереженнях за результатами оцінки. На сьогодні всі регуляторні функції виконуються в Україні, мається на увазі принаймні одним з регулюючих органів, а саме реєстрація лікарських засобів, ліцензування виробництва, оптових продавців та аптек, фармакологічний нагляд, контроль імпорту та експорту, контроль реклами та розповсюдження лікарських засобів та клінічне випробування.

Єдина функція, що рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я, яка притаманна так званим агенціям з регулювання лікарських засобів, та яка не виконується в Україні – це інспекція виробників, оптових та роздрібних компаній до видачі ліцензії на здійснення вказаної діяльності та інспекція виробників на їх відповідність до належної виробничої практики до моменту реєстрації лікарських засобів, що вони виготовляють.

Також критичним спостереженням, зробленим під час оцінки, є недостатня координація взаємодії між трьома структурами, причетними до регулювання ліків в Україні. Саме тому однією з основних рекомендацій було розглянути можливість створення єдиного регуляторного органу з регулювання ліків з наділенням його всіма повноваженнями на законодавчому та виконавчому рівні.

Як показали результати оцінки, в цілому система регулювання лікарських засобів в Україні здатна забезпечити виконання основних регулюючих функцій та продовжує надалі розвиватися.

Дуже приємно відзначити, що в 2010 році дві лабораторії з контролю якості лікарських засобів в Україні одні з перших в європейському регіоні були перекваліфіковані ВООЗ. З січня поточного року Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів є повноправним членом системи співробітництва фармацевтичних інспекцій. Проте, слід відзначити, що відсутність на законодавчому рівні обов’язкової умови про підтвердження наявності у виробника належної виробничої практики до реєстрації лікарського засобу та видачі ліцензій на виробництво є критичною для підтвердження якості лікарського засобу ще до його виходу на ринок.

Сьогодні ліцензійні умови для виробників лікарських засобів в Україні повністю відповідають міжнародним нормам виробництва ліків. В той же час, ці норми не застосовуються при реєстрації імпортованих ліків, що створює нерівні умови по відношенню до національних виробників.

Цілком очевидно, що впровадження такої регулюючої норми щодо імпортованих ліків не потребує значних зусиль та може бути здійснена в короткі терміни.

І наостанок. Одним з важливіших напрямків в охороні здоров’я є розвиток фармацевтичного сектору. І дозвольте мені запевнити, що Всесвітня організація охорони здоров’я працюватиме задля досягнення цілей стосовно впровадження та забезпечення здоров’я населення України на глобальному, регіональному рівні та на рівні кожної країни. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має Коновалюк Валерій Ілліч, голова підкомітету Комітету з питань охорони здоров’я, фракція Партії регіонів. Підготуватись Пасічнику.


16:34:30

КОНОВАЛЮК В.І.

Уважаемые участники парламентских слушаний! Уважаемые коллеги, друзья, избиратели! Я полагаю, что актуальность проблемы, о ней не надо много говорить. Поскольку, по данным Всемирной организации здравоохранения, у нас на рынке присутствует более 50 процентов некачественных и фальсифицированных препаратов.

В этом году, я цитирую данные, которые сегодня официально дали мне с точки зрения моего запроса депутатского. Но об этом позже. Я думаю, что красноречиво я об этом все смогу продемонстрировать.

В 2011 году, в текущем году, у нас на 15 процентов, безусловно, есть рост производства лекарственных препаратов, и рынок, возможно, составит порядка, объем рынка составит 3 миллиарда долларов.

Но следует обратить внимание, что при таком росте рынка растет и производство некачественных медикаментов. В Украине существует около 140 предприятий, выпускающих лекарства, но только 14 из них прошли международную сертификацию производства по стандарту GMP и только для отдельных участков работы.

При этом наряду с нелегальным производством существует система сбыта фальсификата и стандартных лекарств. Госинспекция отметила, что в прошлом году резко возросло количество аптек и аптечных складов, число заявок на открытие аптек возросло в три раза.

По результатам проверки фармацевтической отрасли за предыдущие три года Счетной палатой установлено, что при обороте в 121 миллиард гривен, отрасль заплатила всего полтора миллиарда гривен налогов, поскольку отрасли предоставлены налоговые льготы, сумма таких льгот за три года составила около 20 миллиардов гривен, что в несколько раз превышает объем лекарственных средств для государственного здравоохранения за указанный период. При этом льготы предоставляются, как жизненно важным препаратам массового спроса, так и средствам для похудения, и другим препаратам с весьма сомнительными лечебными свойствами.

Также проблемой отрасли является тотальная коррупция, о которой, очевидно, мы все с вами прекрасно знаем, но мало говорим. Я не говорю о статистике, сколько было запрещено серий препаратов, которые не поступили к потребителю, сколько наименований, но в целом, если обратить внимание, например, препарат "Мизим", группа препаратов, которая имеет колоссальный рекламный бюджет и колоссальный спрос. Тут нет даты, скажем так, срока годности, написано: производство в Германии. Так вот этого препарата в Германии даже нет в реестре. И это фальсификат, который производится здесь и продается в наших аптеках.

Препарат "Фестал". Я думаю, тоже многие сталкиваются с этим препаратом, он тоже является подделанным препаратом, который тоже имеет достаточно большой спрос.

Препарат "Доларен", который имеет даже, видите, китайскую голографию, голограмма здесь и предназначен для противовоспалительных проблем и жаропонижающий. Человек покупает этот препарат, он не получает ни исцеления, абсолютно никакого решения своих собственных проблем со своим здоровьем.

"Панкреатин", видите, тут, не знаю, упаковка, 4 тысячи таблеток, которые тоже произведены в теневых условиях, и поступают нашим потребителям для определенных целей.

Поэтому я думаю, что говорить о проблемах, о которых сегодня знают прекрасно все, наверно, лишний раз крайне важно, потому что употребление фальсифицированных лекарственных средств потребителями может привести к таким последствиям: отсутствие терапевтической эффективности, неизвестный эффект, побочные реакции после применения таких лекарственных средств, появление и развитие болезни, и не исключен летальный исход.

Поэтому я был вынужден все-таки внести проект закона, который усиливает ответственность. И впервые мы вводим понятие как "фальсифицированное лекарственное средство". Чтоб вы понимали, что мера ответственности, например, у наших соседей в Евросоюзе за подобные деяния предусмотрено 10 лет лишения свободы, в Соединенных Штатах – от 20 лет до пожизненного заключения, в Китае, вы знаете, что там очень все строго. В Украине за это предусмотрено было 1,5 тысячи гривен штрафа административного взыскания.

И понятно, что эти проблемы, они нарастали как снежный ком. И вот этот законопроект, который принят в первом чтении, я думаю, что Верховная Рада его примет в целом, и Президент подпишет. Ну, мы должны с вами осознавать, насколько важна, ведь это социальная функция, чтобы человек, который сегодня получает минимальную пенсию, зарплату, смог прийти в аптеку, купить качественный препарат и получить определенное исцеление. Поэтому мы будем все-таки вместе с вами добиваться того, чтобы фармакологические компании, предприятия легальные работали в нормальных условиях, чтобы государство стимулировало производство, и мы шли по пути импорта замещения, потому что у нас на рынке на нашем только 21 процент наших отечественных препаратов.

Я думаю, что эти парламентские слушания должны нам четко дать определенную цель движения по решениям всех этих проблем и понимание того, что состояние здоровья в стране крайне плохое, что Украина сегодня лидирует по ряду заболеваний. И понимаем, что без глубокой реформы…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.