Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
(Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Вікторія Олександрівна Волошина, начальник Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим. За нею буде виступати Подгорний.


ВОЛОШИНА В.О. Шановний Адаме Івановичу, шановна Тетяна Дмитрівна, шановні народні депутат, шановні учасники слухань! Насамперед, дозвольте висловити подяку за надану можливість взяти участь у цьому заході. У своєму виступі хочу максимально стисло озвучити пропозицію щодо удосконалення державного контролю якості лікарських засобів.

По-перше, просимо підтримати законопроект, поданий народним депутатом України Гайдаєвим Юрієм Олександровичем щодо внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності" так як чинна редакція унеможливлює отримання об'єктивних результатів перевірок при здійсненні державного контролю.

По-друге, доцільність існування аптечних кіосків. Враховуючи специфіку Республіки Крим як курортного регіону, велика кількість аптечних кіосків здійснюють діяльність лише у літні місяці, чим дуже охоче користуються несумлінні підприємці. Суб'єкти свідомо йдуть на порушення законодавства щодо порядку відпуску лікарських засобів. В аптечних кіосках здійснюється реалізація рецептурних препаратів, значно зростає ризик масової реалізації неякісної, фальсифікованої продукції, порушуються умови зберігання ліків. Також держінспекція в Криму повідомляє правоохоронні органи щодо існування сезонних аптечних кіосків, які здійснюють реалізацію лікарських засобів без ліцензії, тобто поза законом. На теперішній час такі вже існують в Алушті, селищах Малореченське, Рибаче.

Також слід звернути увагу на те, що переважна кількість аптечних кіосків відкривається фізичними особами-підприємцями, які здійснюють діяння за спрощеною системою оподаткування.

Спрощене ведення обліку не потребує обов`язково наявності первинних документів. Даний факт робить практично неможливим відстеження шляхів розповсюдження лікарських засобів, які є неякісні, фальсифіковані, незареєстровані. Таким чином, виконання основної функції державного контролю – виявлення, зупинення обігу ліків, які не можуть споживатися, – стає неможливим. Просимо внести необхідні зміни до законів України.

Проблема фальсифікованих лікарських засобів. Несумлінні виробники найчастіше з країн південно-східної Азії не заінтересовані у захисті від підробок. Особливо це стосується препаратів, що найбільш частіше забороняються до реалізації за результатами лабораторних аналізів. Іноді виробники зацікавлені не використовувати ніяких способів захисту від фальсифікату, адже при обвинуваченні у виробництві неякісної продукції завжди можна сказати, що споживач постраждав від підробок, а не від оригіналу.

На наш погляд, проблему підроблених препаратів можливо вирішити за допомогою нанесення додатково індивідуального номеру на кожну упаковку.

Система фармаконагляду. Одним з найважливіших принципів і механізмів системи фармакологічного контролю в Україні є виробництво, реалізація є виробництво, реалізація ліків зареєстрованих та дозволених державою для медичного використування, які є якісними, ефективними та безпечними. Слід зазначити, що зустрічаються випадки неоднозначного тлумачення одного з обов'язкових документів, це інструкція з медичного застосування. На практиці ми маємо справу, коли в інструкції на один і той же лікарський засіб, і що саме парадоксальне, вироблений вітчизняними виробниками на територіях нашої країни, містять відомості щодо характеристики препарату, що значно відрізняються один від одного. В інструкціях по застосуванню анальгіну, таблетки номером десять, одним з противопоказань є – дітям до 12 років, тривалість лікування не більше трьох днів. В інструкції іншого виробника на цей же лікарський засіб протипоказання – дітям до 3-х років, але далі по інструкції вказані дозировки: від 3 до 6 років – пів таблетки, від 6 до 10 років – 0, 75 таблетки, від 10 до 14 років одна таблетка, тривалість лікування до п'яти днів. У третього виробника противопоказання – дітям до 12 років, підлітками з 12 до 14 років назначають пів таблетки, тривалість лікування – не більше трьох днів. Такий стан справи веде до не***обґрунтованого прийому лікарських засобів. Виникає питання щодо його безпечного та ефективного дозування, можливості викликання побічної дії та взагалі можливості приведення до непередбачень, ускладнень з боку здоров’я люди. Це сигнал для системи фармакологічного нагляду приділити більш уваги конкретному лікарському засобу. Дякую за увагу. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Богдан Васильович Подгорний, генеральний директор Відкритого акціонерного товариства "Гемопласт". За ним виступатиме Бик.


ПОДГОРНИЙ Б.В. Доброго дня, Адаме Івановичу! Тетяно Дмитрівно! Народні депутати! Колеги! По-перше, хочу подякувати за можливість виступити з цієї трибуни, бо керую підприємство понад 10 років і вперше маю можливість, нас запросили висказати своє бачення розвитку і фармаіндустрії, і виробництва інших виробів медичного призначення.

Я очолюю підприємство, котре займається виробництвом одноразових шприців, систем служби крові, катеторів. І то не є пряме відношення до фармацевтичної отраслі, але проблеми та основа розвитку лежить, я впевнений, саме на власному виробництві, на власному потужному виробництві і без нього не можна взагалі казати ні про який розвиток, ні про яку стабільність.

Стосовно виробництва шприців. Проблеми, котрий мій колега з "ІНТЕРХІМу" доповідав до вас, вони досить близькі, і вони, можна сказати, рідні. Але ще одна особлива проблема – взагалі то якість одноразових виробів медичного використання, якими є шприци. Дійсно, то вся імпортна продукція, яка поступає до України, вона не контролюється.

Є ситуації, коли реєструються шприци одного виробника, а під цей реєстраційний номер завозиться зовсім інші вироби. Тому якість як фармацевтичних так і виробів медичного призначення має бути стопроцентною і, я приведу такий приклад, що контейнер, наприклад з Китаю чи з Індії, який йде протягом 30 днів по морю через екваторіальну зону, умови зберігання продукції там порушують всі можливі, міжнародні, національні стандарти чи вимоги, які пред’являються до умов зберігання цієї продукції. Тому вірогідність потрапляння не стерильної продукції, продукції не якісної, а іноді шкідливої дуже висока. Тому жорсткий контроль до кожної партії одноразових виробів має бути впроваджений законодавчо. З іншого боку це дасть додатковий прибуток тим компаніям, які будуть виконувати цей контроль, або це буде регіональний центр стандартизації, або лабораторія акредитована, або щось інше.

І, по-друге, на превеликий жаль, в рідній країні національні виробники знаходяться в становищі, як оті "бедные родственники". Тому що, з моєї думки, виробництво існує не завдяки, а вопрєкі всьому, що знаходиться. Жодної підтримки з боку держави я не відчуваю ні при проведенні тендерів, ні при інших державних закупівлях. І навіть іноді таке становище відбувається, що взагалі ми тут не потрібні.

Щороку я бачу, що все більше і більше завозиться іноземної продукції. Ми відслідковуємо це, робимо аналізи, доповідаємо. Але жодної реакції не було. Протягом останніх трьох років взагалі то є симбіоз. Тому що виробництво, це не тільки там якісні вироби, які можемо контролювати, це ще платежі в бюджет, це зарплата, це робочі місця, котрі создаються. І дуже важно розуміти, що це все і становить незалежність, і самостійність, і велич держави.

Тому я хочу так подитожити, сказати, що я цілком за пропозицію Тетяни Дмитрівни у введенні ПДВ. Це буде 5, 10, 20 процентів. Тому що це дасть рівні умови у національних виробників по відношенню до імпортної продукції. Обов’язково потрібен повний, стопроцентний контроль кожної партії, котра поступає до України. Це стосовно шприців, це треба зробити 100 процентів. Тому що умови транспортування досить жахливі і можуть привести навіть до летальних наслідків.

Обов'язково треба розглянути систему державних закупівель, тому що те, що зараз відбувається на ринку дистрибюції, продаж не витримує ніякої критики, вона непрозора, і це треба змінити дуже швидко.

І, по-третє. Підтримка національного виробника повинна бути, і вона повинна бути завжди. Це можна робити прямо, косвенно, але це має бути.

І наприкінці я хотів би подякувати вам за можливість виступити та поздоровити із професійним святом – Днем медпрацівника. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Бик Неоніла Василівна, виконавчий директор, головний позаштатний спеціаліст організації управління фармацією Головного управління охорони здоров'я Львівської облдержадміністрації. Підготуватися Живодернікову.


БИК Н.В. Дякую. Шановний головуючий! Шановна Тетяно Дмитрівно! Дякую за надання мені слова. Я хочу підтримати попередніх виступаючих практичних провізорів. Всі питання, які тут прозвучали, я думаю, що знайдуть відображення у законопроектах, які буде приймати Верховна Рада. Хочу ще раз акцентувати свою увагу, що аптека згідно Закону про охорону здоров'я є закладом охорони здоров'я. І, дійсно, традиційні професійні аптеки це розуміють і з великим таким соціальним, виконанням соціальних функцій, відносяться до своїх, до своєї роботи.

Але, оскільки Україна задекларувала європейський вектор розвитку, в такому випадку логічним було б адаптувати вітчизняне законодавство у сфері фармацевтичної діяльності до європейського, адже, що ми бачимо? Дивіться, є такі країни, де нема жодної комунальної аптеки, але державне регулювання є в кожній країні. Подивимось, в яких умовах працюють комунальні аптеки, і в яких умовах працюють комерційні аптеки. Комунальні аптеки, значить, мають велику сільську мережу, займаються індивідуальним виготовленням в умовах аптеки, забезпечують безкоштовні пільгові рецепти, на що йде відволікання обігових коштів.

Ми пропонуємо до того, що в кожній країні регламентується кількість аптек законом, вернутися до постанови 447, яка регламентувала пішохідну доступність, в сільській місцевості одна відстань, в міській – друга, а також навантаження на одну аптеку. Пропонуємо так, щоб пішохідна доступність була не менше 500 метрів і навантаження на одну аптеку, і обов’язкові кваліфікаційні вимоги до власника аптеки.

Виходячи з вищенаведеного, можливо, треба встановити тимчасовий мораторій на відкриття нових аптек. Адже що ми бачимо, наприклад, є 6 великих дистриб’юторів і щось більше 200 маленьких дистриб’юторів. Можливо, не треба так багато, можливо, і кількості аптек так багато не треба. В нас, наприклад, в Львові на площі 1 кілометру є 23 аптечні заклади. Ну, не треба так багато аптек. Ми боремося за кількість чи за якість?

Для того, щоб зберегти аптеки з рецептурно-виробничими відділами, то ми пропонуємо звільнити аптеки ці від сплати земельного податку, встановити пільги для аптек, які виготовляють ліки, 5-відсотковий податок на прибуток як на заклад охорони здоров'я, а також обов’язково звільнити від орендної плати, затвердити на законодавчому рівні державну реєстрацію цін на всіх етапах, адже ми знаємо, що ціна не формується в аптеці, а формується на початкових стадіях, тобто на виробництві або під час перевезення на митному контролі, дозволити реалізацію лікарських засобів без ліцензії через фельдшерсько-акушерські пункти в сільській місцевості, спростивши процедуру реалізації ліків.

Одночасно підтримуємо прагнення Кабінету Міністрів навести лад в оподаткуванні. Тобто поставити суб`єктів господарювання різних форм власності в однакові умови оподаткування. Ну не може бути аптека як заклад охорони здоров`я фізична особа чи приватний підприємець. Сплатили 200 гривень – і до побачення. Ми платимо чемно всі податки і знаходимося в різних умовах.

Так що хочу виразити все ж таки оптимістично, що після цієї наради все ж таки приймуть всі наші пропозиції до уваги і все ж таки фармація буде, дійсно, невід`ємною частиною охорони здоров`я. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Ведерніков Євген Вікторович, заступник генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "СМД". Підготуватися Міндрул.


ВЕДЕРНІКОВ Є.В. Уважаемые коллеги! Я, по совету Адама Ивановича, начну с конца. Как рядовой гражданин, как врач, как эксперт в области фармбизнеса и фармрынка с большим стажем. Я считаю, что дальнейшее развитие фармацевтической отрасли невозможна без изменений системы здравоохранения, без развития нашей многострадальной медицины.

Работая… принимая участие в работе саммита стран СНГ, который прошел весной этого года в Москве, был очень приятно удивлен, когда фармацевтическая отрасль Украины была отмечена по очень многим позициям всеми докладчиками. То есть это и одно из лучших образований специализированных фармацевтических, это прекрасная фармакопея, это лучшая система качества лекарственных средств. Как бы вообще вне конкуренции развитие GMP производство и в целом фармацевтического производства. Но дальше следуют такие цифры: по потреблению на душу населения Украина занимает четвертое место, по потреблению лекарственных средств в деньгах, годовое потребление: на первом месте Россия – 148 долларов на душу населения, на втором месте – Беларусь – 83 доллара, на третьем месте Казахстан – 75 долларов на душу населения, и далее следует Украина – 67 долларов на душу населения в конечных ценах потребителя.

Теперь, если посмотреть на структуру этих затрат, она еще более неутешительна, потому что в 148 долларах российских примерно 25 процентов – это госпитальный рынок и система компенсации закупленных лекарств по программе "……..".

Аналогичные цифры и в Казахстане, и в Белоруссии, там объемы государственных закупок еще выше, в Украине, увы, мы имеем почти 90 процентов лекарств закупленных в коммерческом сегменте фармацевтического рынка, то есть за средства нашего потребителя. Дальше понятно, если эту систему не менять дальше и потребителю и фармацевтическому рынку будет достаточно сложно.

И еще один важный момент на котором бы я хотел остановиться, это формирование положительного имиджа украинской фарминдустрии, украинской фармации, как в глазах потребителя так и в глазах депутатов, правительства. Ведь одни и те же показания могут трактоваться совершенно иначе. Например средневзвешенная цена, это абсолютно точно, средневзвешенная цена на лекарственные средства по итогам прошедшего года выросла на 16 процентов, но при этом мало кто знает, что средневзвешенная цена зависит от удельного веса дорогих упаковок. Чем больше дорогих упаковок тем выше этот показатель, мы сами боремся за то, и врачи стараются и прикладывают усилия, чтобы пациенты получали современные, более эффективные и хорошо действующие лекарственные средства. Естественно, они несколько дороже, удельный вес более дорогих современных средств в продажах на фармрынке всегда растет последние годы. В результате рост средневзвешенной цены опережает индекс инфляции, индекс потребительских цен, которые реально отображают подорожание лекарственных средств, по нашим данным 8,5 процентов по итогам 2010 года. Аналогичный показатель приводит Госкомстат на своем официальном сайте, он чуть ниже, это отдельно выделенная группа фармацевтической продукции.

Или еще один такой момент, это приславутое импортное замещение. Давайте посмотрим на рынок с точки зрения упаковок, 80 процентов в госпитальном сегменте это отечественные упаковки в штуках, 65 процентов в розничном сегменте это отечественные упаковки. И в результате это мы видим, что в общем-то рынок у нас импорта замещен и в этом нет ничего плохого, препараты более доступны. Отечественный производитель создает очень высококачественные генерические копии используя разработки и опыт зарубежных производителей.

В 2011 году истекает срок патентной защиты на ведущие блок-бастеры мировой фармы. И отечественный производитель получит еще один прекрасный шанс добиться новых успехов. Спасибо за внимание. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Анастасія Валентинівна Міндрул, заступник начальника відділу торговельних марок Патентно-правової фірми "Пахаренко і партнери". Підготуватись Коноваленко.


МІНДРУЛ А.В. Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань! Дуже вдячна за надану можливість сьогодні висловитися. Я б хотіла дуже коротенько зупинитись лише на деяких аспектах, які різні, і доповідачі сьогодні вже згадували.

По-перше, це проект Закону, який стосується введення відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів. Безперечно, ідея вже давно вітала в повітрі, безперечно, з цим треба боротися.

На сьогоднішній день цей законопроект вже прийнятий в першому читанні. Але формулювання і ті положення, які він містить, вони не просто сирі, вони потребують суттєвого доопрацювання.

По-перше, вводиться до Закону України "Про лікарські засоби" визначення "фальсифіковані лікарські засоби". Незважаючи на те, що існує визначення Всесвітньої організації охорони здоров’я, і, крім того, розроблені на його базі аналогічні визначення в ряді нормативно-правових актів, все це ігнорується, вводиться нове визначення, яке переобтяжено багатьма зайвими питаннями, і доцільність його не зрозуміла.

По-друге, те, що стосується формулювань нових статей Кримінального кодексу і статті Адміністративного кодексу. Незрозуміло, чому пропонується під фальсифікацією лікарських засобів розуміти такі дії як придбання, зберігання з метою збуту, а також збут, чи транспортування лікарських засобів. Безперечно, ці дії мають каратись, але ототожнювати їх з фальсифікацією. Це просто неможливо. тому Закон, в принципі, суттєво потребує доопрацювання.

Крім того, питання, що буде відбуватись з конфіскованими лікарськими засобами. Тому що санкція запропонованої статті Кримінального кодексу, вона передбачає конфіскацію. Якщо ми візьмемо за аналогію статті, які стосуються відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності, наприклад там 176, 177, 229. То в якості санкції, здається ще у 2008 році, була введена конфіскація та знищення вилучення контрафактної продукції.

На практиці як свідчить практика, наприклад в Адміністративному кодексі немає положення про те, що конфіскована продукція має знищуватись. В основному суди ніколи не присуджують знищення контрафактної продукції, тому що напряму ця норма не передбачена в нормативному акті. Тому питання куди піде ця фальсифікована продукція, воно залишається відкритим. Крім того, залишається відкритим питання знищення цієї продукції, за чий рахунок має знищуватись конфіскована фальсифікована продукція. Це перше, про що хотілося б сказати.

Друге. На сьогоднішній день теж вже зверталась увага доповідачів, мова йшла про те, що необхідно додержуватися прав інтелектуальної власності. Безперечно, це так. І хотілося б звернути увагу на такий маленький аспект, який теж формує ціну лікарського засобу, який теж впливає на його доступність для українського споживача.

На сьогоднішній день загальновизнаним є той факт, що відшкодування витрат в розробника оригінального лікарського засобу, вона забезпечується, в тому числі і за рахунок надання патентної охорони. В основному мова йде про винаходи, це 20-річний повноцінний патент, який проходить експертизу по суті. Крім цього ми маємо український національний винахід – корисна модель. По суті вимог і об'єктом корисної моделі може бути все те саме, що є об'єктом винаходу. З чим ми стикнулися у практиці на сьогоднішній день? Уявімо, що існує патент на оригінальний лікарський засіб. Можливість одержати корисну модель призводить до того, що, наприклад, недобросовісна особа, яка хоче скористатися чужим винаходом на легальній основі, вона подає на реєстрацію той самий, вже запатентований, лікарський засіб іншого виробника і одержує патент на корисну модель. Тому що він видає це під відповідальність заявника. Врешті, ми маємо два однакових патенти, які належать різним особам.

Виробник про це, вірніше, власник патенту оригінального препарату, він про це не має можливості дізнатися і попередити видачу такого патенту. Тому що відомості про подання таких заявок, вони не публікуються. Оскаржити їх до відомства неможливо. І скасувати цей патент можна в суді.

З останніх прецедентів. Було пройдено 3 інстанції судові. Врешті, після вирішення третьої інстанції патент на корисну модель було анульовано. В світі такої практики немає, щоб об’єкти лікарських засобів могли бути корисними моделями. Це може бути лише пристрій.

Тепер питання. На чиї плечі ляжуть витрати, які понесе власник оригінального патенту? Знову ж таки на споживачів. Тому питання треба вирішувати комплесно. Дякую за увагу. На цьому все.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Людмила Іванівна Коноваленко, завідуюча Комунальним підприємством "Центральна районна аптека №6" (місто Лебедин Сумської області). Підготуватися Кужель.


КОНОВАЛЕНКО Л.І. Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати! Шановні запрошені! На фоні тих глобальних проблем, які сьогодні прозвучали в цьому залі, наші проблеми, проблеми комунальних аптек, вони здаються зовсім дрібненькими. Зовсім дрібненькими, але це не так.

Я за дорученням і від імені фармацевтичної асоціації Сумської області звертаюсь до вас з надією, що на законодавчому рівні вирішиться доля комунальних аптек країни. Тому прошу вирішити такі питання.

У нас на сьогодні в Україні відсутня чітка структура управління фармацевтичною галуззю на державному рівні. В одних областях аптеки підпорядковані обласним управлінням охорони здоров'я, в других – обласним радам, в третіх – створені комунальні підприємства "Фармація". На наш погляд, всі аптечні заклади області повинні підпорядковуватись обласним управлінням охорони здоров'я, в яких будуть розроблені штатні нормативи працівників з фармацевтичною освітою та фармацевтичний відділ в кількості, затвердженій нормативом Міністерства охорони здоров'я.

Всі бюджетні кошти на пільгові безкоштовні рецепти для населення, а також державні програми по охороні здоров'я направляти тільки через державні та комунальні аптеки.

Третє, комунальні аптечні заклади та приватні аптеки повинні працювати в єдиному законодавчому руслі, чого на сьогодні немає. Просимо внести зміни до законодавчих актів України, щоб у всіх аптечних закладах, не залежно від форм власності, були наявні касові апарати, були одинакові штрафні санкції, згідно Закону про ціни, ціноутворення, це також відноситься до перевірок податковими органами і іншими контролюючими органами.

27 травня 2011 року на сесії Сумської обласної ради шостого скликання депутатською більшістю прийнято ганебне рішення про створення комунального підприємства Сумської обласної ради "Нова фармація Сумщини" шляхом об'єднання існуючих комунальних аптек і позбавлення їх юридичної самостійності. Таке рішення означає їх ліквідацію, а область залишається без наркотичних і психотропних лікарських засобів. Сільське населення там, де є фельдшерсько-акушерські і фельдшерські пункти, взагалі без медикаментів. Оскільки процедура ліквідації виключення з Державного реєстру буде здійснюватись згідно з діючого законодавства, з обов’язковим закриттям роздрібної торгівлі на фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктах сільських і міських аптеках. З зупиненням постачання наркотичних і психотропних лікарських засобів лікарням і населенню на досить тривалий час. До отримання ліцензії новоствореним об'єднанням КП СОР "Нова фармація Сумщини".

Рішення сесії по об'єднанню комунальних аптек області на обговорення громадськості не виносилося, не приведено жодних економічних обґрунтувань такого об'єднання, а просто проштовхнули це питання на сесії за домовленістю керівників області. Цим рішенням цілком проігноровано протокол наради під головуванням Прем'єр-міністра України Азарова від 16.06.2010 року, де в пункті 13 для обласних державних адміністрацій дана вказівка: опрацювати питання щодо створення соціальних аптек, розширення і створення мережі державних і комунальних аптек.

Для довідки. В Сумській області ні одна приватна аптека на сьогодні не має ліцензії на діяльність пов’язану з обігом наркотичних і психотропних лікарських засобів. Цим видом діяльності займається тільки аптека комунальної форми власності. Процес ліквідації комунальних аптек області може затягнутися як мінімум від 4 до 7 місяців. Одразу ж на початку процедури ліквідації сьогоднішні постачальники припинять поставки лікарських засобів і будуть діяти за умовами договорів, вимагаючи термінової оплати лікарських засобів або повернення товару. Тобто ще до закінчення ліквідації комунальні аптеки області опиняться на межі банкрутства. А те майно, ще яке існує в аптеках, буде продано за копійки новим власникам. Саме найгірше в цій процедурі те, що на невизначений термін жителі області залишаються без наркотичних, психотропних і прирівняних до них лікарських засобів, а жителі віддалених сіл залишаться взагалі без медикаментів.

Тому, враховуючи вищевикладене, прошу Верховну Раду прийняти рішення про створення чіткої вертикалі управління фармацевтичної галуззю на державному рівні, недопущення ліквідації існуючих комунальних аптечних закладів і відпрацювання чіткої схеми збереження комунальних аптек і створення їх в тих регіонах, де вони відсутні. Прошу внести зміни до законодавчих актів України, щоб всі аптечні заклади незалежно від форм власності працювали в однаковому правовому колі. Всі бюджетні кошти на пільгові безкоштовні рецепти для населення…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.