Geum.ru

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І

Вид материалаДокументы

Содержание


Каракай ю.в.
Гайдаєв ю.о.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
(Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Дмитрівна, завершуйте, але за рахунок часу відповідей і запитань. Ми у вас там заберемо.


БАТЕЄВА Т.Д. … во всем мире 75 миллиардов долларов это может доходить.

И, конечно же, самым главным нам сегодня необходимо найти поиск баланса между защитой прав интеллектуальной собственности фармацевтической отрасли и интересы системы здравоохранения – обеспечить доступными лекарствами сельское население и формирование национальной лекарственной политики.

Наша задача… сотрудничать, помогать, иногда критиковать, но с пользой для общего дела, предлагая варианты и решения. И я как председатель Комитета по вопросам здравоохранения знаю, насколько важно нам, законодателям, слышать голос общественности и воплощать инициативы общественности в жизнь.

Тот круг проблем, который я очертила в своем выступлении, должен быть решен, конечно же, в течение года. И консолидация сегодня ветвей власти: Президента, парламента и правительства – дает нам уникальную возможность раз и навсегда навести порядок в этой важнейшей сфере жизни нашего государства. И только объединив все наши усилия, проявив максимальную ответственность и целеустремленность, мы сможем защитить население Украины от некачественных лекарств, тем самым сохранив и преумножив здоровье украинцев. Спасибо. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяно Дмитрівно.

Запитання також, якщо є, будь ласка, в письмовій формі, перед завершенням дамо можливість відповісти на них.

А зараз переходимо до обговорення доповіді і співдоповіді. Ідемо за списком, який складений комітетом. Слово має Каракай Юрій Васильович, Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, народний депутат України фракція Партії регіонів, підготуватися Соловйову.


КАРАКАЙ Ю.В.

Дякую Адаме Івановичу. Дякую, шановні учасники слухань.

Я хотів би зупинитися на вузькому питанні, яке торкається економічної складової розвитку фармацевтичної галузі України і яка можливо є фундаментальною для її розвитку. Бо якось у нас в державі класично так відбувається, що наша держава, можливо це наслідки Радянського Союзу, підтримує все і всіх. Наведу вам як приклад, на початку 2000 років за дорученням Президента Кучми Адміністрація Президента зробила ревізію державних програм, які фінансуються з бюджету. Нарахували більше 200, в той же період в такій країні як Німеччина було тільки три державних програми, при незрівнянних бюджетних можливостях в нашій країні.

Тому, враховуючи, що Україна є бідною країною по світовим міркам, і треба це визнати, ми повинні зосередитися на чомусь одному. Чи ми підтримуємо комунальні аптеки, чи ми підтримуємо фармацевтичні заводи, чи ми підтримуємо безплатні ліки для окремих категорій хворих, бо інакше буде так, як є до цього часу, що ми підтримуємо все, а коли доходить до діла, то ту ковдру треба весь час латати і все рівно вона вся в дірках.

Враховуючи, що, очевидно, за висновками експертів від 40 до 80 процентів наших ліків, які виробляються нашими виробниками, робляться з іноземних субстанцій, можна задати питання: "Наскільки вони є вітчизняними?" І яка різниця, я ставлю дискусійні питання, я не роблю висновків, чи є різниця розливати в ампулу субстанцію, добавляючи, умовно кажучи, я грубо кажу, воду на українському підприємстві чи, навпаки, вкласти гроші і розробити український препарат, який буде повністю оригінальний і продавати його в Україні і за кордон, і отримувати якраз ту норму прибыли, прибутку, вибачте, яка набагато більше. Цим питанням, на жаль, в широкій дискусії ніхто не займається у нас. Я ставлю питання і до наших економічних комітетів Верховної Ради.

Ми повинні розуміти, якщо розробка сучасного фармацевтичного препарату високотехнологічного варта, мабуть, десь півмільярда доларів, а біотехнологічного досягає мільярда доларів, то в Україні такі препарати, очевидно, розроблені не будуть, бо я не знаю ні одного українського бізнесмена, який буде вкладати такі гроші в цей вид бізнесу. Очевидно, вони знають кудись, якісь інші шляхи.

Тому мені здається, що в результаті слухань, слухання повинні підштовхнути Президента, Прем'єра, Верховну Раду зосередитися на чомусь одному. Можливо, держава повинна створити якийсь науковий центр за всій рахунок з висококласним дослідницьким обладнанням, де б українські фармацевтичні компанії, орендуючи ці наукові, ну, приміщення, назвемо неправильно, могли проводити свої в чотири зміни, свої дослідження. І потім ці дослідження трансформувати в нові сучасні препарати. Зрозуміло, що це не буде сама передова технологія. Але вона буде на якомусь високому рівні. І вони зможуть отримувати зовсім іншу норму прибутку.

Мені здається, що це є одним з головних стрижнів можливості подальшого виживання чи не виживання нашої фармацевтичної галузі. Зрозуміло, що всі вітчизняні наші аптеки, це не я придумав, це написано в любому класичному підручнику економіки для студента університету III курсу, що як тільки наш ринок стане достатньо багатим, - люди зможуть купляти ліки, - то всі мережі аптек будуть скуплені світовими мережами. І це не треба від цього, закривати на це очі. Ми живемо в глобальному світі. Фармацевтична галузь є глобальною по своїй суті. Тому, якщо держава найближчим часом не визначиться, що саме вона підтримує і яким чином можна спасти чи розвити те, що залишилось, то говорити ми будемо без кінця, а результат буде все гірше і гірше.

У мене закінчується час. Я вам дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Васильовичу.

Слово має Соловьйов Олексій Станіславович, голова Державної служби України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками. Підготуватись Гайдаєву.


СОЛОВЬЙОВ О.С. Шановний Адаме Івановичу! Шановна Тетяно Дмитрівно! Народні депутати, учасники слухань! Рівно рік тому, на виконання Програми Президента Віктора Федоровича Януковича «Україна для людей», відбулась нарада під головуванням Прем’єр-міністра України Миколи Яновича Азарова, якою було визначено наше програмне завдання. Свою роботу ми розпочали у березні 2010 року, коли впродовж двох останніх років діяли рішення, що спрямовані на необґрунтовану лібералізацію господарської діяльності в цій сфері.

Завдяки підвищенню ефективності управління та не зважаючи на скорочення штату на 40 відсотків, ми забезпечили недопущення в обіг неякісних та фальсифікованих ліків.

Так, минулого року, в порівнянні з 2009 роком, в 4 рази зросла кількість вилучених з обігу неякісних ліків. Заборона проводилась виключно за результатами лабораторного аналізу. Як зазначила Тетяна Дмитрівна, дійсно, впродовж останніх трьох років саме індійські виробники є беззаперечними лідерами за кількістю приписів. Одна із причин – нерівні умови при допуску на ринок вітчизняних та іноземних виробників.

Відповідність виробництва вимогам GMP сьогодні не є обов'язковою для закордонного виробництва. Минулого року за результатами інспектувань третина виробництв, розташованих у країнах Південно-Східної Азії, не відповідала вимогам GMP. Фото таких виробників ви зараз бачите.

Тому обгрунтованим є внесення змін до Закону України про лікарські засоби щодо обов'язкової передреєстраційної перевірки іноземних виробництв. У той же час завдяки нашим системним діям якість вітчизняних ліків значно покращилась, оскільки відповідність наших виробництв належній практиці вже сьогодні є обов'язковою нормою ліцензійних умов.

Минулого року проведено 96 перевірок, що в 5 разів перевищує показники 2009 року. 41 раз призупинялось виробництво у зв'язку з наявністю критичних порушень, які могли привести до випуску потенційно-небезпечної продукції.

Ще одним важливим напрямом діяльності інспекції був контроль дотримання ліцензійних умов реалізації ліків. Минулого року перевірено 31 відсоток аптечних закладів, обгрунтовано припинено роботу півтори тисячі місць реалізації – це найвищі показники за всі роки існування державної системи контролю якості лікарських засобів. Але найголовнішим результатом є те, що у 2010 році до споживача не допущено 2,6 мільйонів упаковок неякісних та фальсифікованих ліків на 20 мільйонів гривень, що в 11 разів перевищує показник 2009 року.

Крім зазначеного, у Держлікінспекції запроваджено систему забезпечення якості відповідно до ISO 9001, впроваджено електронний документообіг, впровадження дієву громадську раду, розпочато комплексне покращання матеріального стану лабораторій.

Хочу особливо подякувати голові профільного комітету Тетяні Дмитрівні та уряду за підтримку переоснащення регіональних лабораторій відповідно до світового рівня. До речі, наша центральна лабораторія у 2010 році перекваліфікована ВОЗ. У світі лише 16 лабораторій мають таку високу оцінку.

Щодо міжнародної діяльності. У 2010 році підписаний меморандум з Росздравнадзором Російської Федерації, що дало можливість оперативного обміну інформацією про неякісні та фальсифіковані ліки. Аналогічні меморандуми готуються до підписання із Китаєм та Індією.

Минулого тижня в Києві ВОЗ спільно з Держлікінспекцією проведена нарада регуляторних органів країн СНД, Євросоюзу і США. Мета наради – розробка єдиної глобальної системи моніторингу розповсюдження фальсифікованих та контрафактних ліків. Зараз ми працюємо, щоб перший проект ВОЗ із створення єдиної глобальної системи моніторингу розпочався саме в Україні і став невід'ємною частиною державної цільової програми запобігання та протидії виробництву і розповсюдженню фальсифікованих лікарських засобів. Варто зазначити, що проблема наявності в обігу фальсифікованих ліків притаманна практично для всіх країн світу, проте обсяги фальсифікату суттєво відрізняються. Це насамперед залежить від суворості покарання за виробництво та реалізацію фальсифікованих ліків. Ці проблеми комплексно виявились при викритті нелегального виробництва ліків у місті Васильків минулого року. Тому особливо актуальним є запровадження кримінальної відповідальності за виробництво та розповсюдження фальсифікованих ліків.

Шановний Адаме Івановичу, шановна Тетяно Дмитрівно, просимо вашої підтримки щодо скорішого розгляду та прийняття даного законопроекту.

2010 рік завершився визначною подією, вступом України до системи співробітництва фармацевтичних інспекцій. Це насамперед світове визнання діючої в Україні системи державного контролю якості та вияв довіри до нас як до дієвого, регуляторного органу.

Наприкінці дозвольте визначити основні перспективні напрями подальшої розбудови системи контролю якості лікарських засобів: по-перше, це вдосконалення системи контролю якості відповідно до світових вимог, покращення матеріально-технічної бази, комплексна діяльність щодо контролю якості та профілактики порушень в цій сфері. Власне і на це має бути спрямована діяльність новоствореної Державної служби України з лікарських засобів. Дякую за увагу.

І користуючись нагодою, хочу щиро привітати всіх медичних працівників з наступаючим професійним святом. Міцного здоров'я вам, нових задумів, успіхів на благо народу України! (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Станіславович бажає настільки міцного здоров'я, щоб не користуватись тими ліками, які ми виробляємо.

Гайдаєв Юрій Олександрович, голова підкомітету Комітету з питань охорони здоров'я, фракція Компартії. Підготуватись Сердюку.


15:53:10

ГАЙДАЄВ Ю.О.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые участники парламентских слушаний, коллеги! Важность вопроса, который мы собрались обсудить в этом зале, не вызывает никаких сомнений. Фармацевтическая сфера является обязательным компонентом системы здравоохранения. Качественная и адекватная медицинская помощь любого уровня и сложности без применения результатов деятельности фармацевтической отрасли, то есть без применения готовых и должным образом зарегистрированных в Украине препаратов, невозможна.

Хочу обратить ваше внимание на следующие данные. Более трети граждан Украины постоянно принимают одно или более лекарств. Практически половина населения покупает лекарственные средства без рецепта. почти 90 процентов граждан обеспокоены проблемой качества лекарств, а также возможностью употребить некачественный препарат. Треть граждан не может приобрести необходимые препараты в связи с высокой ценой. И более 90 процентов населения Украины считает целесообразным ввести государственный контроль над ценами на лекарственные средства.

Эти цифры свидетельствуют об огромной зависимости населения Украины от, так сказать, состояния здоровья фармацевтической отрасли.

В соответствии со статистическими данными, объем украинского фармацевтического рынка по результатам 2010 года увеличился на 15,6 процента – и составил 22,4 миллиарда гривен. В то же время доля иностранных товаропроизводителей в общем объеме фармацевтического рынка составила 17 миллиардов гривен – это почти 76 процентов.

Таким образом, к сожалению, национальный фармацевтический рынок по-прежнему практически полностью зависит от импорта готовых лекарственных средств или их ингредиентов.

Кроме того, за последние 4 года средняя стоимость лекарств увеличилась почти более чем на 200 процентов. В то же время лишь 20 процентов затрат на медикаментозное обеспечение населения покрывается за счет бюджетных средств, и соответственно 80 процентов – из карманов пациентов. Это свидетельствует о постоянном нарушении требований Конституции Украины в вопросе гарантирования бесплатной медицинской помощи.

В связи с указанным, членами нашей фракции был разработан проект Закона про мораторий на увеличение цен и тарифов на лекарственные средства, изделия медицинского назначения, который был поддержан Верховной Радой, но, к сожалению, был заветирован Президентом Ющенко и не вступил в силу. Это привело к дальнейшему искусственному завышению цен на лекарства.

За годы независимости государство утратило широкую сеть аптечных учреждений государственной и коммунальной формы собственности, а современная аптека является частным фармацевтическим магазином. Почти каждый год создаются различные государственные комиссии на самом высоком уровне, решения которых не выполняются и поэтому проблема доступности лекарственных средств для населения так и остается нерешенной. К сожалению, размер этой проблемы только растет.

Я хочу напомнить о лучшей в свое время системе здравоохранения в мире, разработанной Николаем Александровичем Семашко, и главной чертой которой было четкое государственное управление медицинской сферой, что в свою очередь обеспечивало равный доступ к квалифицированной медицинской помощи и необходимым лекарственным средствам для всех слоев населения страны, независимо от платежеспособности пациента и его места жительства. Следует признать, что в независимой Украине властные структуры оказались неспособными управлять такой махиной и бессовестно ее развалили.

Соглашаясь с тем, что главные причины такой ситуации в медицине и фармации есть скудное их финансирование и нерациональное использование имеющихся ресурсов, считаю, что проблему необходимо решать комплексно. В первую очередь это касается определения тех средств, тех лекарств, которые являются жизненно необходимыми для населения с доказанной терапевтической и экономической эффективностью. И не следует рассматривать доступность только с позиции цены.

Относительно закупок за бюджетные средства то, что, прежде всего государство должно обеспечивать наличие препаратов госпитальной группы, которая сегодня для Украины не определена. Также нельзя упускать и качество лекарственных средств. При поддержке отечественного производителя следует предъявить требования по обеспечению качества и эффективности лекарственных средств, которые он должен не только декларировать, но и гарантировать. Нужно продолжать движение вперед, усовершенствовать то хорошее, что было создано во имя пациента и здоровья народа Украины. И нам еще нудно многое сделать, прежде всего, обновить базовый Закон о лекарственных средствах, который устарел. Продолжать работать с ВОЗ – международными организациями для формирования общего регуляторного пространства Украины пространства Украины с Европой и США для оборота исключительно качественных, эффективных и безопасных лекарств. Ввести систему регулирования…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Олександрович, сідайте.

Сердюк Андрій Михайлович, президент Національної академії медичних наук України, Андрій Михайлович також у Верховній Раді вперше виступає в цій посаді, давайте його привітаємо. (Оплески)

Підготуватись Багрію.


СЕРДЮК А.М. Вельмишановний Адаме Івановичу, вельмишановна Тетяна Дмитрівна! Народні депутати, учасники слухань!

На жаль, як вже говорилось з цієї трибуни, Україна є виробником переважно генеричних препаратів. Вітчизняний інноваційний сегмент розвивається вкрай повільно і це при тому наявному науковому потенціалі Національної академії і Академії медичних наук, які готовий передати до виробництва десятих розробок.

Я повністю підтримую пропозицію народного депутата Каракая про створення біотехнологічного центру, який дуже необхідний для нашої країни. Дійсно це буде головний стрижень в розвитку нашої фармацевтичної промисловості.

Нагадаю ще одну негативну ситуацію. Ми загубили виробництво імунологічних та біологічних препаратів, тобто вакцин, продуктів біотехнології тощо і для цього також необхідний біотехнологічний центр.

До зазначеного слід додати обґрунтований в наявних умовах небажання багатьох фармвиробників йти на витрати і ризики, пов’язані з інноваційними розробками. Виправлення ситуації, впевнений, сприятимуть як сьогоднішні парламентські слухання так і підтримка держави. Саме вона має бути спрямована на створення підгрунття для введення в найкоротші терміни обов’язковості впровадження уніфікованих стандартів якості для фармацевтичної галузі.

Зрозуміло, це потребує модернізації науково-технічної бази відповідно до світових вимог щодо всіх видів досліджень лікарських засобів і особливо удосконалення нормативної бази. Щоб не повторювалася картина минулого року, коли за кордоном було закуплено ліків більше ніж на 800 мільйонів гривень при наявності вітчизняних аналогів.

Комплексне вирішення проблем можливе шляхом виваженої державної політики в галузі ліків, реалізацію якої забезпечить законність, стабільність та розвиток фармацевтичної галузі і відповідних наукових досліджень. Рівного доступу населення до необхідних ліків та їх раціонального застосування, для цього слід ефективніше використовувати всі наявні інструменти контрольно-дозвільних систем. Що хвилює? І фахівці, і пересічна людина нерідко безпорадні перед повінню медпрепаратів, які ввозяться в країну, пропонуються внутрішнім ринком. Тут своє вагоме слово найближчим часом скаже Академія медичних наук, місією якої створення канонічних методик, стандартів профілактики та лікування. Що стосується безпосередньо медикаментів, на разі ми разом з відповідним профільним відділом Адміністрації Президента України відпрацюємо новий підхід, який гарантуватиме наявність та ефективність понад 300 препаратів, котрі забезпечать виліковність більшості захворювань, так званий список, вам відомо, що в багатьох країнах це вже запроваджено.

Планується також створення мережі соціальних аптек. У них аналоги вітчизняних імпортозаміщуючих ліків стануть доступними людям з мінімальним достатком. Водночас буде визначений і чітко гарантований перелік препаратів, які в обов’язковому порядку будуть закуповуватися за кордоном. До невідкладних заходів я б додав два стратегічні пріоритети, які підтримує наша академія і я впевнений не встигла про це сказати Тетяна Дмитрівна. Це, перш за все, формування національної політики стосовно ліків, ми готові долучитися до її створення разом з Міністерством охорони здоров'я і, по-друге, позбавлення населення від фармакозалежності шляхом відповідної роз’яснювальної роботи.

Водночас всі ми повинні сказати "ні" неймовірно величезній рекламі лікарських препаратів і особливо не лікарських, а всіляких інших препаратів в засобах масової інформації. Національна академія медичних наук не залишається осторонь існуючих проблем і готова залучити до її вирішення свій науковий потенціал. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Михайловичу.

Слово має Багрій Петро Іванович, президент Асоціації "Виробники ліків України". За ним буде виступати Печаєв.


БАГРІЙ П.І. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати і учасники слухань! Україна є фармацевтичною державою, де створені і працюють за міжнародними стандартами потужні вітчизняні фармацевтичні компанії. Продукція цих компаній уже сьогодні експортується в країни Європи, Північної Африки і Сходу. І загальний об’єм експорту продукції, яка виробляється в Україні, складає більше 22 відсотків.

Провідні фармацевтичні компанії виробляють власну продукцію на потужностях наших вітчизняних фармацевтичних підприємствах. При високій якості та ефективності, що не поступається іноземним аналогам, продукція в 4-6 разів, а подекуди й більше, дешевша ніж закордонні аналоги.

Прагнучи до подальшого динамічного розвитку, галузь зацікавлена в розширенні асортименту для забезпечення потреб держави й пацієнтів необхідними і доступними за ціною ліками.

Зважаючи, що парламентські слухання присвячені перспективам розвитку фармацевтичної галузі та звертаючись до органу законодавчої влади, вважаю доцільним зупинитися на проблемах, які гальмують цей розвиток, та шляхам їх вирішення, через внесення змін до законів.

По-перше. У статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" встановлено додатковий після закінчення вже дії патенту 5-тирічний термін, протягом якого український виробник не може виводити на ринок нові генеричні копії лікарських засобів. Однак, угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), до якої приєдналася Україна в зв’язку з набуттям членства в СОТ, не містить таких положень, і СОТ не вимагає цього від своїх членів. Враховуючи відсутність відповідних міжнародних зобов’язань України, така норма має бути вилучена, на наш погляд, шляхом внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби".

По-друге. У статті 17 Закону України "Про лікарські засоби" існує правова прогалина щодо ввезення необхідної для розроблення нових вітчизняних лікарських засобів сировини.

Етап проведення фармацевтичної розробки є необхідною умовою розроблення лікарського препарату та нормативно-технічною вимогою, без виконання якої неможливе виробництво ліків. Така практика існує не тільки в Україні. Це є нормою, встановленою в ЄС, в США та інших країнах світу. Через відсутність прямої норми в Законі України "Про лікарські засоби" вже понад півроку і повністю зупинено ввезення такої сировини на митну територію України, а значить відповідно і розробку вітчизняних лікарських препаратів.

Проблема може бути вирішена внесенням відповідних змін до статті 17 Закону України "Про лікарські засоби", а саме: доповненням переліку підстав для ввезення на митну територію незареєстрованих лікарських засобів.

По-третє. Асоціація виробників ліків України підтримує ініціативу Президента України та Прем'єр-міністра України щодо імпортозаміщення. Імпортозаміщення – це розвиток національної науки, фармацевтичної галузі і, безумовно, створення умов для стимулювання розміщення іноземними фармацевтичними компаніями власних виробництв на території України, або їх співпраці із фармацевтичними виробниками України.

Актуальним для розвитку фармацевтичної галузі і економії бюджетних коштів на виконання державних цільових програм охорони здоров'я, є якомога повне використання наявних вітчизняних потужностей, вітчизняних фармацевтичних підприємств. Заміщення імпортованих лікарських засобів, аналоги яких виробляються в Україні вітчизняними, під час державних закупівель, надасть значну економію коштів, які, в тому числі, можуть бути направлені на закупівлю необхідного обсягу іноземних ліків, аналоги яких не виробляються в Україні. Це також сприятиме розвитку вітчизняної промисловості, зниженню імпорто залежності від України та негативного сальдо в зовнішньоекономічній торгівлі. Врегулювання цього питання вбачається в передбаченій преференції для локальних виробників ліків при здійсненні державних закупівель. Така норма також не суперечить зобов’язанням України, в зв’язку з приєднанням до Світової організації торгівлі.

Четверте. Нагальним для вітчизняних виробників є створення рівних з іноземними виробниками умов при закупівлі обладнання, устаткування, матеріалів субстанцій, допоміжних речовин для виробництва ліків в контексті сплати мита та оподаткування податком на додану вартість. Субстанції як лікарські засоби прямого імпорту в Україну звільнені від оподаткування ПДВ. Це так. Проте мито на значну їх кількість становить від 5 до 10 відсотків. Одночасно на імпортовані лікарські засоби мито не сплачується. Така норма не стимулює виробництво готових лікарських засобів в Україні, і є спрямованаою на стимулювання імпорту готових лікарських засобів. При ввезенні допоміжних речовин, пристроїв, матеріалів і в тому числі пакувальних, вітчизняні виробники сплачують мито і ПДВ, що становить 28-32 відсотки і суттєво підвищує їх вартість.

Тому я підтримую пропозицію Тетяни Дмитрівни Бахтеєвої, щоб ввести ПДВ на ліки, пільгове ПДВ десь в розмірі 10 відсотків, яке поставить в рівні умови виробників вітчизняних лікарських препаратів і імпортних виробників ліків. А кошти, отримані від введення ПДВ, за нашими оцінками, це десь приблизно 3 мільярди гривень в рік, можна відшкодувати, направити на відшкодування вартості ліків для соціально не захищених…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.