Geum.ru

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
(Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Редер Анатолій Семенович, генеральний директор відкритого акціонерного товариства "ІНТЕРХІМ". Підготуватись Дударчуку.


РЕДЕР А.С. Уважаемый Адам Иванович, уважаемая Татьяна Дмитриевна, уважаемые коллеги! Спасибо большое, что вопрос, который сегодня обсуждается, в конце концов, обсуждается на таком высоком уровне. Это, действительно, внимание, которое, поверьте, заслуживает эта отрасль.

Я буду говорить, по совету Адама Ивановича, сначала. Я хочу говорить только о налогообложении и льготах в нашей отрасли. Я от фармацевтического производителя, я есть фармацевтический производитель один из.

К сожалению, законодательство Украины в области льгот для фармацевта, в области льгот для производства лекарств несколько лукаво. Лукаво оно вот почему. То есть на самом деле все считают, что лекарство у нас без НДС. И это правда. Однако посмотрите как происходит.

На сегодняшний день украинские производители максимально 40 процентов сырья покупают реально без НДС, остальные – как минимум, 60 процентов. А также всевозможные услуги по транспортировке, печати, консалтингу – всему чему угодно покупают с НДС. И по нашим же законодательным нормам этот НДС обязан быть отнесен на расходы, что автоматически увеличивает себестоимость лекарств.

Смотрим что происходит с иностранным производителем. Аналогичная норма, аналогичные условия. Иностранный производитель произвел лекарства, потратил, в том числе, НДС на аналогичные цели. Привез лекарство в Украину и от своего государства получил возмещение НДС. Вот и разница. И равных условий между отечественным и иностранным производителем не получается. Поэтому я всячески поддерживаю ту норму, то предложение, которое сегодня прозвучало от Татьяны Дмитриевны. Введение НДС в этой сфере наведет относительный порядок и приведет нас в равные условия с иностранными производетелями.

Сегодня, как не странно, украинский производитель находится в подавленном состоянии по сравнению с иностранным производителем.

Второй вопрос. Я начну с примера. В 2002 году наше небольшое предприятие, в то время насчитывающее 172 сотрудника, вступило в технопарк "Монокристалл" и реализовало проект по организации производства оригинальных инновационных лекарственных препаратов. Государство дало нам льготы в общей сложности приблизительно на 750 тысяч гривен по НДС, по пошлине. В результате этого с 2002 года по сегодняшний день предприятие заплатило в бюджеты всех уровней 136 миллионов гривен. На сегодняшний день добавилось 236 рабочих мест. На сегодняшний день 6 из 10 производимых упаковок препаратов – это оригинальные препараты, чего, по мнению очень многих, в Украине нет. Есть. Мы производим 6 из 10 упаковок оригинальные препараты, которые были разработаны в этой стране.

И я хотел бы сказать, что нам мешает развиваться. Сегодня мы запускаем новый, инновационный проект. Посчитали, что для того, чтобы запустить проект, спроектировать, закупить оборудование, нам потребуется 30 миллионов евро. Стали считать более внимательно – выяснилось, что 39. Потому что, для того чтобы ввезти все оборудование, мы должны сначала заплатить НДС. Эти 9 миллионов должны появиться из нашей же деятельности, и перед этим мы должны заплатить на них налог на прибыль. Итого расходы на проект поднимутся существенно. Сможем мы реализовать его в полном объеме? Нет. Мы его реализуем на те деньги, которые у нас останутся после уплаты НДС на ввоз продукции.

Пример предыдущий показал, что результат от этого есть: фармотрасль – это курочка, несущая золотые яйца. Давайте не будем ее резать, дайте возможность ввезти оборудование без НДС – и мы получим в самое ближайшее время очень ощутимый эффект для государства.

И в связи с этим я хочу ответить на реплику господина Каракая, который сказал: "Какая разница между тем, где разливается активное вещество, наполняется в ампулы?" Разница очевидная и очень простая: когда это делается в Соединенных Штатах из китайских субстанций, то налоги получает бюджет Соединенных Штатах; когда это сделается в Украине, налоги получит бюджет Украины именно этой страны.

В заключение я хочу сказать, что мы горды, не смотря ни на что тем, что мы являемся украинскими фармпроизводителями. И мы очень хотим, чтобы Украина гордилась нами. Спасибо. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Дударчук Василь Васильович, віце-президент Всеукраїнської громадської організації "Фармацевтична асоціація України". За ним буде виступати Горюнова.


ДУДАРЧУК В.В. Проблемні питання галузі. Перше. Післядипломна освіта провізорів. Місяць навчання передатестаційного циклу коштує 1700, два місяці підвищення кваліфікації – 3 тисячі 500. Навчальна програма десятирічної давності і зовсім не відповідає реаліям часу. За проходження інтернатури провізори окремо платять керівникам комунальних закладів по 8 тисяч гривень. Від такого після дипломного навчання толку – нуль.

Пропоную змінити кваліфікаційні формули проведення інтернатури і кожних п'ять років, вірніше, проведення курсів удосконалення кожних п'ять років, залишивши, можливо, цю умову тільки для бажаючих пройти атестацію на категорію.

Друге – ціни. Ціни в аптеках обмежені націнками. Але митні ціни на один і той же препарат у різних імпортерів різні і відрізняються на порядок, а також зростають майже щодня. Для стримування цін необхідно контролювати весь ціновий ланцюжок від виробника до останнього оптовика. Але доки дистриб'ютори є під патронатом влади, то ціновий галас буде або навколо непричетних, або невинних працівників аптек.

Третє. Обіг в аптеках прекурсорів, наркотиків, психотропів, доцільно дозволити їх обіг за рецептами лікарів без спеціальної ліцензії, яка тільки ускладнює медичну допомогу, не перешкоджає розповсюдженню наркоманії, але є білим хлібом для силовиків. Так влітку минулого року порушені кримінальні справи за наявність в аптеках однієї, двох упаковок харчової добавки "Ліда", яка містила не задекларований імпортером психотроп себутрамін. Заодно безпідставно вилучали із аптек безрецептурні "Корвалол" і "Барбовал", які місяцями тримали в міліції на брудній підлозі в літню спеку. Тепер ці ліки на тисячу гривень не придатні для вживання і ніхто не відповів за збитки. А те, що рецептурні препарати кількісного обліку в Інтернет-аптеках з доставкою до під'їзду без рецепту, так це органи не цікавить.

Четверте. Безвідповідальність за наслідки лікування – це основна причина небажання лікарів виписувати рецепт як юридичний документ. 15 років тому лікарні масово відкривали свої аптеки, ніби то для виготовлення ліків, фактично там торгують ліками. Тоді ж лікарі перестали виписувати рецепти на екстемперальні ліки як наслідок, в нормальних аптеках на мільйони гривень по строках придатності зіпсувалися тонни сипучих і рідких препаратів, ржавіє обладнання, автоклави, сушильні шкафи, інфундирні апарати, а медики знову просять бюджетні гроші для відкриття нових комунальних аптек, які будуть підпорядковані Облздраву. Актуально не лікувати, а торгувати.

П’яте. Акредитація. 13 років тому Вищий адмінсуд зобов’язав Мінюст скасувати наказ про державну реєстрацію, а МООЗ відмінити наказ про акредитацію аптек. Нехтуючи рішенням суду та думкою громадськості МООЗ знову заявляє про розробку стандартів акредитації з врахуванням видів діяльності, яка дублює ліцензійні документи, не впливає на якість медичної допомоги і крім корупції не має іншої мети. Краще зусилля регуляторів направити на впровадження фармацевтичної опіки, належної фармацевтичної практики та євро-стандартів.

Шосте. Пропозиції ФАУ щодо використання наукового потенціалу у біотехнології, нанотехнології не реалізовані. Навпаки, за останні роки зупинений випуск субстанцій для антибіотиків на Київському заводі "Артеріум", зупинені Ладижинський завод ферментних препаратів та Трипільський біохімзавод "Стирол". З надією на краще ми сприйняли заяву прем’єр-міністра України Азарова про необхідність створення науково-дослідного центру, української Силіконової долини. Пропонуємо Президенту України взяти створення такого центру під особистий патронат.

Сьоме. Звертаюсь до авторів Податкового кодексу, по якому сьогодні працює галузь, схаменіться, ви дали чудо, яке при всьому бажанні психічнонормальна і законопослушна людина не зможе ні зрозуміти, ні виконати, та ви й самі не усвідомлюєте що сотворили, бо майже кожного дня до цього чуда вносите зміни.

І на закінчення я хочу поздоровити всіх медичних працівників з наступаючим святом і побажати вам доброго здоров'я. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Горюнова Людмила Геннадіївна, голова правління Київської обласної асоціації аптечних працівників. Підготуватися Грицику.


ГУРЮНОВА Л.Г. Шановний Адаме Івановичу, шановна Тетяно Дмитрівно, народні депутати! Всі присутні, на сьогоднішній день в Україні залишилося дуже мало професійних аптек, в основному існують торгівельні точки з площею 50 квадратних метрів по продажу готових лікарських засобів, які відкриваються в необмеженій кількості де завгодно і ким завгодно. Тому звертаємось до вас з переконливим проханням почати формувати у свідомості українців, що аптека це не торгівельна точка, а медичний заклад, тобто заклад охорони здоров’я.

І перший крок в цьому напрямку, перша проблема, яку необхідно вирішити на державному законодавчому рівні, це ввести демографічно-географічне обмеження на відкриття аптечних закладів, враховуючи навантаження кількості населення, одну аптеку, а також відстань від однієї аптеки до іншої, норми пішохідної доступності та обмеження на відкриття аптек за територіальним принципом.

По цьому питанню є позитивне рішення Сьомого національного з’їзду фармацевтів України, який відбувся у вересні 2010 року в місті Харкові. Хотілось би тільки додати прохання ввести законодавчу норму, щоб засновникам аптечного закладу був фахівець з фармацевтичною освітою, це значно підвищить рівень професіоналізму в аптечних закладах.

Друга проблема, яку необхідно негайно вирішити, – це державна підтримка аптечних закладів усіх форм власності, які здійснюють …..……. лікарських засобів, забезпечення населення наркотичними психотропними лікарськими засобами транквілізатором, прекурсами, а також утримують сільську аптечну мережу. Цих три види аптечної діяльності збиткові. Є протокольне доручення Прем’єр-міністра України Азарова Микола Яновича від 16 червня 2010 року про забезпечення доступності для населення якісних лікарських засобів, медичних виробів і медичного обладнання по підтримці таких аптек. Але воно не виконується на місцях. Вважаємо, тому що не розроблена державна програма по виконанню цього протокольного доручення, не вказаний механізм його виконання, не виділені кошти необхідні для виконання протокольного доручення.

Третє. Аптечні заклади різних форм власності знаходяться не в рівних конкурентних умовах як по сплаті оренди, комунальних послуг, так і по оподаткуванню, наявності касових апаратів і таке інше. Це несправедливо. Тому необхідно створити рівні конкурентні умови для аптечних закладів усіх форм власності.

Четверте. Вкрай необхідно відмінити вимогу проводити тендери при закупівля лікарських засобів, товарів, послуг тощо, комунальними і державними аптеками, як того вимагає Закону України від 01.06.2010 року № 22896 "Про здійснення державних закупівель", у зв'язку з неможливістю виконання цієї вимоги.

П'яте. На сьогодні дуже гостро постала проблема фармацевтичних кадрів. Їх не вистачає у містах і районах Київської області. В цілому ряді сіл аптеки закриті через відсутність кадрів. Із скрутного кадрового становища можна вийти, якщо на базі Білоцерківського медичного коледжу відкрити фармацевтичне відділення, ну, и других, может быть, медичних коледжів, набрати цільовий набір на бюджетній основі і різних районів, міст, ну, областей, і в тому числі Київщині. Необхідно зменшити плату за навчання на курсах удосконалення провізорів і фармацевтів і скоротити термін перебування їх на курсах удосконалення. Не можна закрити сільську аптеку на місяць, на 2 місяці, доки завідуюча аптеки знаходиться на заняттях.

Шосте. У Постанові КМУ від 29 грудня 2009 року № 1418 про затвердження порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я не написано, що дія постанови поширюється на фармацевтичних працівників бюджетної сфери, які працюють в аптечних установах, аптеках, аптечних пунктах, аптечних кіосках, лікувально-профілактичних закладах, а також на посадах фармацевта лікарні. Вони як лікарі і медичні працівники з неповною вищою медичною освітою мають фіксований посадовий оклад без надбавок, тому що відносяться до бюджетної сфери, але свою роботу виконують в повному обсязі. Просимо доповнити просто цю постанову словами: «а також фармацевтичним працівникам, провізорам і фармацевтам бюджетних лікувальних, профілактичних закладів. У зв’язку з браком часу обґрунтування кожного пункту довести неможливо.

Просто звертаюсь до Тетяни Дмитрівни. Шановна Тетяна Дмитрівна! Ви сьогодні вранці, виступаючи у Верховній Раді, сказали, що не допустите закриття жодної лікарні. До вас прохання велике. Допоможіть нам зберегти професійні аптеки. Ми будемо вам дуже вдячні.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Грицик Андрій Романович, завідувач кафедрою фармацевтії Івано-Франківського Національного медичного університету. За ним буде виступати Савко.


ГРИЦИК А.Р. Вельмишановний Адаме Івановичу! Вельмишановна Тетяно Дмитрівно! Вельмишановні присутні! Дозвольте вам представити наше бачення векторів реформування фармацевтичної галузі України.

Фармацевтична діяльність, це не лише в Україні дилема між соціумом і бізнесом. За даними офіційних доповідей Всесвітньої організації охорони здоров’я, фармацевтичне забезпечення в країнах Європейського Союзу не просто добре організовано, але жорстко контролюється і регулюється.

Аналіз фахових джерел свідчить, що політичний вибір у різних країнах стосується вибору основи принципів надання послуг у сфері охорони здоров’я, а саме першочерговості забезпечення високої доступності, високої якості, доступних і задовільних цін. Дозвольте представити вам наші пропозиції щодо удосконалення стану ситуації з фармацевтичним забезпеченням в Україні, побудовані на трьох принципах.

Перший принцип. Це забезпечення загальної доступності лікарських засобів. Для міського населення, як вказують дані кількості аптек, на одну людину у містах є забезпечено фізично і асортиментно доступність лікарських засобів, а для сільського населення це проблемою.

Тому нашими пропозиціями є наступне – це є підвищення доступу до належної фармацевтичної допомоги шляхом стимулювання створення у сільській місцевості мережі аптек і аптечних пунктів. Для цього забезпечити державну підтримку суб'єктів господарювання державної і комунальної форми власності, які переважно залишилися у сільській місцевості, а також підвищення заробітної плати сільським провізорам по аналогії із сільськими лікарями, забезпечення для них житла, врегулювання можливості одержання ними пільгових кредитів.

А для всього населення необхідно підвищити фінансову доступність фармацевтичної допомоги шляхом запровадження загальнообов'язкового державного медичного страхування, забезпечення екстемперального виготовлення лікарських препаратів, оскільки вони мають цінову перевагу.

Друге. Це є забезпечення високої якості лікарських препаратів. На нашу думку, виконання цього завдання неможливе без ефективного менеджменту на макро- та мікрорівнях.

Наші пропозиції щодо макрорівня. Неодноразово говорилося про те, що доцільним є перехід від командно-адміністративної моделі управління фармацевтичної галузі до суспільно-адміністративної моделі, ширша участь фахових асоціацій у прийнятті управлінських рішень, які стосуються всієї галузі фармації.

Це є введення персональної відповідальності керівників всіх рівнів за ухвалені ними рішення, забезпечення наявної чіткої вертикалі управління фармацевтичної галузі, уніфікація регіональних органів управління, оскільки вони значно відрізняються за областями в Україні, а також збільшення відсотка людей з вищою фармацевтичною освітою у всіх органах управління фармацією.

Хотілось би сказати декілька слів щодо гармонізації існуючого законодавства, в першу чергу, з європейською нормативно-правовою практикою. Ми вважаємо, що вкрай незадовільною є практика частої зміни базових нормативних правових документів. Наприклад, ті, що регламентують ліцензійні умови впровадження фармацевтичної діяльності та умови контролю за їх дотриманням, наприклад, накази Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України номер 340 про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, номер 339 – про затвердження порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, форми паспорту аптечного закладу, постанова Кабінету Міністрів номер 906 або навпаки невідповідність часу законам України "Про лікарські засоби", наказу МОЗ України номер 44 тощо, які вимагають оновленої редакції.

Наші пропозиції: це є проведення ефективної кадрової політики, а саме, на законодавчому рівні вирішення питання кваліфікації власників аптечних закладів, підняття зарплати працівників бюджетних аптек, оскільки низька зарплата провізорів в державних аптеках стимулює відтік кваліфікованих кадрів в приватний сектор. Нормативне зобов'язання власників не лише підтримувати належну кваліфікацію персоналу, а й передбачати доплату за відповідну категорію.

Третім напрямком – це є регулювання цін, яке необхідно побороти переважання імпортних препаратів на українському фармацевтичному ринку, сировинну залежність вітчизняної фармацевтичної промисловості, відсутності преференцій для вітчизняних виробників і відсутність дієвої системи контролю за результатами закупівлі лікарських засобів за бюджетні гроші. Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Романович.

Слово має Савко Юрій Остапович, виконавчий директор Асоціації "Апрад". Підготуватись Волошиній.


САВКО Ю.О. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, присутні! Перш за все я хочу подякувати Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я за можливість виступити на такому поважному засіданні. І у своїй доповіді хочу торкнутися трьох взаємопов'язаних аспектів розвитку вітчизняного фармацевтичного сектору – це трансфер новітніх технологій, питання захисту інтелектуальної власності, а також проблему наявності вибору у пацієнта.

Надія пацієнтів на ефективне лікування складних і важких хвороб, усвідомлено чи ні, але значною мірою базується на вірі у прогрес у медицині.

Розвиток новітніх технологій у лікуванні, запровадження в клінічну практику інноваційних препаратів є не тільки об’єктивною ознакою прогресу у медицині і фармацевтиці, але також має суттєвий соціальний вибір. Відносна незалежність людини від процедури лікування, коли для прикладу замість жмені таблеток людина протягом дня приймає одну таблетку, гарантує більшу відповідальність пацієнта перед процедурою лікування, а також сприяє більш якісному соціальному залученню цієї особи. Останній момент є вкрай важливий для розбудови соціально-орієнованої держави.

Незаперечною є теза, що фарміндустрія має бути орієнтована на забезпечення якісного і ефективного лікувального процесу, також відомим є той факт, що вітчизняна фарміндустрія знаходиться у стані активного розвитку і саме на цьому етапі повноцінна співпраця з міжнародними виробниками дозволить швидко розвивати сучасне виробництво якісних препаратів в Україні.

Ключовим компонентом процесу передачі знань і технологій є визнання права інтелектуальної власності. Тут я хочу наголосити, наявність ефективних механізмів захисту прав інтелектуальної власності є в інтересах всіх добросовісних виробників незалежно від їх прописки. Це ж зауваження стосується протоколів і стандартів лікування, тільки безпечність, ефективність і якість препарату має визначати його присутність у протоколі. Також ефективні механізми захисту інтелектуальної власності є гарантією того, що новітні технології лікування і виробництва препаратів будуть поступати в Україну. Тому ключовим завданням для розвитку фармацевтичної галузі, фармацевтичного сектору України є створення сприятливих умов для інвестицій, як інтелектуальних так і технологічних.

Хочу звернути увагу на інший значимий аспект захисту інтелектуальної власності саме у фармацевтиці. Це гарантія того, що пацієнти матимуть доступ до новітніх технологій лікування, інноваційних препаратів. Тут варто зауважити, згадана сьогодні стаття 9 закону визначає захист ексклюзивності даних і вона ніяких чином не зв’язана з патентним захистом. Тому прошу шановних колег чітко розрізняти ці два різні механізми захисту інтелектуальної власності.

Українські пацієнти та його лікар мають мати право вибору, а також доступ до світових надбань в медицині. Отже, розумуючи стверджу, що успішний розвиток фармацевтичного сектору України значною мірою пов'язаний із забезпеченням законодавчо і на практиці прав інтелектуальної власності. Тому від Асоціації виробників інноваційних ліків скажу, що ми готові долучатися до діалогу з будь-яких питань трансформування і розвитку системи охорони здоров'я в Україні.

Асоціація виробників інноваційних ліків акумулює і може надати кращий міжнародний досвід функціонування таких галузей, таких систем у світі. І тому, залучення професійних асоціацій виробників таких як наша, інших асоціацій, дозволить ефективніше розвивати як законодавчу базу, так і практики її застосування в Україні.

І дуже важливим моментом є залучення спеціалістів, експертів бізнес і професійних асоціацій на початковому етапі розробки будь-яких ініціатив, що сприятиме уникненню можливих помилок і забезпечить більш плавне здійснення реформ сектору.

На завершення хочу просити, Тетяно Дмитрівно. Просимо, враховуючи наш попередній добрий досвід минулорічний, позаминулорічний співпраці з комітетом, а також минулорічний досвід з Міністерством охорони здоров'я. Просимо не забувати залучати наших спеціалістів до розробки законодавчих актів. І, в тому числі, тих, що зараз вже знаходяться у вашому комітеті як зміни до статті 9 Закону, зміни до статті 17 Закону про лікарські засоби для того, щоб уникнути можливих помилок в майбутньому.

І ще раз дуже дякую за запрошення і вітаю всіх медиків з наступаючим святом.