Geum.ru

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
(Оплески)

Валерію Іллічу, я думаю, що тут у залі немає тих, хто виробляє ті препарати, які ви показували.

Будь ласка, Пасічник Михайло Франсович, президент Всеукраїнської громадської організації "Аптечна професійна асоціація України". За ним буде виступати Гудзенко.


ПАСІЧНИК М.Ф. Шановний Адаме Івановичу, шановна Тетяно Дмитрівно, народні депутати України, шановні учасники слухань! Система охорони здоров'я, невід'ємною частиною якої є фармація, – це індикатор соціальної політики держави, яка в залежності від шляхів розвитку та законодавчого регулювання цих сфер може по-різному вплинути на майбутнє здоров'я нації, про що ми повинні сьогодні говорити.

У цьому сенсі особливо актуальним є формування основних засад національної політики у сфері забезпечення лікарських засобів, якої на сьогоднішній момент немає, вона відсутня. Я думаю, що основним завданням її повинно стати забезпечення доступу населення до ефективних, безпечних і якісних лікарських засобів, забезпечення якості лікарських засобів і фармацевтичних послуг, забезпечення раціонального використання лікарських засобів.

Особливо важливо, що дані засади повинні врахувати зміни в системі охорони здоров'я, що відбуваються, а також можливої системи компенсації вартості ліків. Без цього фармацевтична галузь не зможе розвиватися, ми не знаємо, куди ми йдемо. Сьогодні, дійсно, ми знаємо, що деякі законодавчі акти вже підготовлені, вони є в експериментах, але ж ми не знаємо, що буде робити далі фармація. Тому і звучало це питання, що в указах Президента немає якраз по фармацевтичній галузі. Для цього, ми вважаємо, що необхідно залучити фахівців Академії наук, експертів, громадських та міжнародних організацій.

Якщо ми говоримо про першочергове завдання фармгалузі, є гарантовано безпечне лікування з використанням доступних за ціною якісних ліків. Безумовно, досягти цю мету неможливо без подальшого впровадження належних виробничих, дистриб'юторських практик, які надають гарантію постачання до аптек медикаментів, що вироблені, збережені, транспортовані відповідно до європейських стандартів.

Тому ми вважаємо, що правила належних практик повинні стати обов'язковими в Україні, повинні бути імплементовані в ліцензійні умови.

Якраз в тему піднімалося питання, що стосується лікарських засобів, які повинні особливу мати увагу на етапі реєстрації. Це стосується продукції зі Сходу, в тому числі Індії, по яку йшла мова сьогодні. Я приклад, наші сусіди з Євросоюзу (мається на увазі Польща і так далі) знають тільки 5 індійським компаній, які зареєстровані в їх державах. У нас, якщо я не помиляюся, понад 300 виробників таких ліків. Тому треба…

А у нас… уже і власні потужні виробники, які мають власне потужне обладнання і відповідають вимогам GMP.

Говорячи про український фармринок, ми оцінюємо його як повністю сформований. Створені відповідні регуляторні органи, до речі, одні з найкращих в СНД, системи виробництва, маркетингу та мережа реалізації ліків, суб'єкти різних форм власності мають рівні права. Оскільки норми та правила, що забезпечують його функціонування, створювалися за участі громадськості, то можемо говорити про його цивілізований характер. Тут не можна не сказати про плідну співпрацю нашої організації з Держлікінспекцією по розробленню нормативних актів.

Тому хотів би нагадати деякі наші пропозиції, які ми вже внесли для того, щоб було врегульовано деякі процеси в Україні, щоб ми не говорили потім, що серед нормальних аптек є ще інші аптеки.

Пропонуємо. Перш за все стосується розвитку виготовлення в умовах аптеки. Замінити ті слова, які написані, про, значить, застарілі норми, написати так: суб'єкт господарювання повинен забезпечити якість на всіх етапах виробництва, при цьому шляхи можуть бути у відповідності до технічного оснащення та обсягів вироблення. Чому це зроблено? Тому що сьогодні застарілі норми, треба мати 30 метрів квадратних для того, щоб робити виробництво, а в Польщі треба мати п'ять метрів, в Угорщині треба мати мінімум п'ять метрів. Тому до цього треба прийти. Якщо може сьогодні аптека це зробити, то ми просто збільшимо сьогодні кількість таких аптек, які виробляють ліки в аптеках. І, до речі, в Євросоюзі, в багатьох країнах представлено, що в кожній аптеці повинно бути виготовлення… виготовлення.

З метою упорядкування діяльність та забезпечення відповідності якості ліків необхідно на законодавчому рівні закріпити норму щодо діяльності фізичних осіб підприємців, це теж велика сьогодні проблема. Яка передбачала б для них обов'язкову наявність фармацевтичної освіти та обмежувала кількість власних аптечних закладів, це теж велика проблема, це звідки ростуть ноги по фальсифікату і так далі. Давно назріло питання щодо наявності невиправдано великої кількості таких кіосків, абсолютна більшість яких створена не на селі, а у містах, де наявні можливості для відкриття звичайних аптек. Треба хоч щось казати, що стосується ПДВ, два слова буквально. Треба дуже бути обережним, тому що ми розуміємо, основна проблема буде в аптеці, не в привозі лікарських засобів, ціна автоматично просто збільшиться на ці десять відсотків, а може даже більше.

Далі. Треба дуже обережно відноситися до аптечної мережі, тому що ми бачимо в Угорщині і в Польщі сьогодні мережа розформовується, вона не цікава, і держава думає, як зберегти це все. Тому хочу, щоб всі кроки наші вони були… (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Гудзенко Олександр Павлович, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я з питань фармації, генеральний директор Комунального підприємства "Фармація" міста Києва. За ним буде виступати Черних.


ГУДЗЕНКО О.П. Дякую, Адаме Івановичу. Шановна Тетяно Дмитрівно! Шановні народні депутати! Шановні колеги! насамперед я хотів би подякувати за надану можливість виступити та висловити своє бачення щодо вирішення проблем та окреслення перспектив розвитку фармацевтичної галузі з цієї високої трибуни.

Не зупиняючись на результатах роботи та досягненнях фармацевтичних працівників України, хочу висловити основну тезу, яка на мій погляд визначає минуле і сьогодення, і майбуття галузі. Фармація не тільки де-факто, але і де-юре повинна стати невід'ємною частиною медичної допомоги і потребує адекватного реформування з огляду на якість та доступність медичної допомоги.

До цього часу розвиток фармацевтичної сфери та охорони здоров’я в цілому відбувається незалежно одна від одної, але це не відповідає світовій практиці. На разі визначені три основні напрямки реформ системи охорони здоров’я. Оптимізація інфраструктури системи охорони здоров’я, оптимізація системи фінансування, системи охорони здоров’я, якість медичної допомоги. Для реалізації перших двох напрямків потрібні великі фінансові ресурси кадрові, матеріальні та зміни законодавства, включаючи Конституцію, такі заходи є довгостроковими.

У розвинутих країнах майже 70 відсотків населення отримує медичну допомогу на первинній ланці медико-санітарної допомоги у вигляді призначення ліків, в Україні цей показник нижчий ніж 40 відсотків. Досягнення рівня європейських країн є одним із ключових завдань першого напрямку реформ.

Проте, залишається відкритим питання, яким чином це вплине на зниження захворюваності, інвалідність та збільшення тривалості якості життя пацієнтів. Разом з оптимізацією інфраструктури повинна змінюватися система призначення ліків пацієнтів.

Раціональним же використання може стати за умови запровадження стандартів лікування, формулярів, системи фармацевтичної опіки тощо. Потрібно приділити увагу короткостроковим і середньостроковим ефективним заходам, які не потребують вкладення великих бюджетних коштів, і є організаційними і щодо покращання якості надання медичної допомоги населенню на базі існуючої інфраструктури. Перш за все, первинної ланки медико-санітарної допомоги саме за рахунок створення системи раціонального та доступного застосування ліків.

Первинна лікувально-профілактична допомога, яка подається переважно за територіальною ознакою сімейним лікарем або іншими лікарями загальної практики передбачає в основному медикаментозне лікування, фармакотерапію у домашніх умовах, тобто здійснюється сьогодні за рахунок коштів пацієнта, а тому потребує забезпечення її доступності та ефективності через унормування цього процесу, який залежить, мінімум, від чотирьох факторів: перший – якості та доступності лікарських засобів; дугий – адекватного, раціонального призначення лікарем; третій – якості фармацевтичних послуг (GPP); четвертий – рівня запровадження системи контрольованого самолікування.

Три з них відносяться до компетенції фармацевтів, які повинні бути, як і в інших країнах світу, прямими учасниками процесу забезпечення ефективної та доступної фармакотерапії.

Основні напрямки розвитку фармацевтії в контексті реформ першого і другого рівня медичної допомоги викладенні в Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров`я України на 2011-2020 роки.

Передбачається вирішення проблеми якості та доступності лікарських засобів у контексті європейських стандартів до кожної ланки обігу лікарських засобів, від їх розробки до застосування відомих у Європі, як правило, GХP.

На сьогодні затверджені українські правила належних практик, цілком, не циклом, який зупинився на аптечній практиці, через традиційне не сприймання аптечних закладів, як закладів, що є невід'ємною складовою первинної ланки медичної допомоги. Основним завданням аптек, за правилами GPP, є не торгівля, як це має місце в Україні, а надання фармацевтичних послуг у широкому спектрі, зокрема робота з пацієнтом щодо правильного застосування ліків. І це має бути одним із елементів…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Черних Валентин Петрович, ректор Національного фармацевтичного Університету, місто Харків. Підготуватися Онищенку.


ЧЕРНИХ В.П. Доброго дня, шановні колеги! Шановний Адаме Івановичу, шановна Тетяно Дмитрівно, шановні депутати і також присутні! Дуже приємно те, що дійсно вперше за 20 років сьогодні ми поставили таке питання, що подивилися один одному в очі і зробили все необхідне для того щоб наша галузь була на відповідному рівні. Бо фармація – стратегічна галузь в системі охорони здоров'я населення, що гарантує національну безпеку країни. За рівнем прибутковості галузь займає третє місце після авіакосмічної та енергетичної. І Президент України Віктор Федорович Янукович поставив питання, щоб дійсно фармацевтична галузь була на відповідному рівні, і сьогодні все робиться для того щоб ми мали таку фармацевтичну галузь. І на сьогоднішні під керівництвом першого заступника, а сьогодні міністра охорони здоров'я України Онищенка Олександра Володимировича, а також приймали участь і науковці Національної академії медичних, Національного фармацевтичного університету в розробці проекту Концепції державної цільової програми на 10 років розвитку імпортозамінних виробництв. Бо наша Україна є фармацевтична держава, і у нас тут є все необхідне. Тобто і освіта, наука, виробництво, контроль якості, аптечна мережа і так далі. Але є декілька питань, які сьогодні потребують розгляду.

Набір студентів на сьогоднішній день складає 20 всього-на-всього осіб державного замовлення. Такого не може бути. Бо на сьогоднішній день 350 тисяч працівників, які працюють в нашій галузі, і 20 – на перший курс, це неможливо. Ми повинні набирати десь 500. Бо сьогодні сплачують податки державні і приватні структури. І тому ми сьогодні просимо, щоб у нас було 500 – набір студентів на державне замовлення. За кордоном на сьогоднішній день на 10 тисяч населення – біля 10 фахівців, у нас – 3,7.

Є велика проблема у розподілі бюджетних випускників. Тому потрібно переглянути положення про розподіл бюджетних випускників підприємства не залежно від форми власності.

Тут дуже приємно мені було чути, що турбуються відносно розвитку науки – і депутат Каракая, і академік Андрія Михайловича Сердюка, і також Павло Іванович. Вони розповідали про те, що сьогодні повинна мати наша країна Центр науки. І я гадаю, що Центр науки обов’язково треба, щоб був у Харкові, у Національному фармацевтичному Університеті. Чому?

Тому що такий приклад. Приїхала до Філія Іванівна до мене та й каже: "Валентине Петровичу, я ніде не можу знайти науковців для того, щоб створити лабораторію по вивченню лікарських засобів". Чому? Тому що немає науковців. Тобто сьогодні працюватимуть разом з нею і готувати таку лабораторію.

Шановний Андрію Михайловичу, я буду просити вас, щоб при Національній академії наук було відділенні "Фармація". Бо 20 років я просив попередника вашого, щоб у нас таке було відділення, але не знаю, чому це таке відношення до нас. Я гадаю, що такого неможливо.

Шановна Тетяно Дмитрівно, дуже приємно, що ви поставили це питання і сьогодні та біль, яку ми сьогодні ставимо самі перед собою і також перед депутатами Верховної Ради, про те безглуздя, яке сьогодні є у нас у фармації. Чому? У нас в Харкові 26 аптек і Валерій Костянтинович Апічаєв розповідав про те, що, що у нас робиться відносно зареєстрованих лікарських препаратів. Тобто 128 лікарських препаратів, які містять "Диклофенак", ціни відрізняються у декілька разів. Серед населення виникають питання в чому різниця і який з них якісний препарат. Потрібно навести порядок у ціноутворенні і встановити єдиний граничний рівень цін на аналоги таких груп.

У світі зареєстровано 12 тисяч хвороб і 350 тисяч торгових назв лікарських препаратів. В трикутнику: лікар-провізор-пацієнт окреме місце посідає клінічний провізор, це саме той фахівець, який спроможний бути партнером та допомогти лікарю обрати правильно лікарські препарати і забезпечити ефективне використання ліків та економію коштів і держави, і пацієнта.

А стосовно ексемперальної рецептури, то хочу сказати, що на сьогоднішній день… (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентине Петровичу.

Слово має Онищенко Владислав Валентинович, голова правління Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення. За ним буде виступати Даневич.


ОНИЩЕНКО В.В. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, колеги! Беручи до уваги сьогоднішній стан фармацевтичної галузі тісно пов'язаний з правом пацієнта на отримання якісної медикаментозної допомоги, Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення вважає необхідним донести до присутніх наступні міркування.

Фактично всі провідні фармацевтичні компанії в Україні, які виробляють до 80 відсотків вітчизняних ліків, і знаходяться у приватній власності, на сьогоднішній день, за станом технічного оснащення, на рівні вимог GMP ВОЗ. Фактично кожен з них в змозі виробляти всі відомі в світовій клінічній практиці лікарські форми із застосуванням новітніх технологій, забезпечити випуск необхідних об'ємів виробництва для покриття потреб України, і при цьому забезпечити високу якість ліків.

Таким чином, на сьогоднішній день Україна, володіючи колосальним потенціалом сучасної фармацевтичної індустрії, використовує його лише на 20-25 відсотків. При цьому діюча система ринкових відносин у фармацевтичному секторі не дає можливості вітчизняним підприємствам реалізувати свій потенціал в питанні забезпечення якості вітчизняних лікарських засобів.

Беручи до уваги надані об'єктивні фактори, Союз споживачів медичної продукції вважає доцільним подальший розвиток фармацевтичної галузі виключно шляхом ліквідації залежності України від імпортних препаратів, в першу чергу сумнівної якості і походження. Для цього, на нашу думку, необхідно здійснити два важливих кроки.

Перший крок – реорганізація Державного експертного центру МОЗ з ціллю налагодження функціонування центру у відповідності з постановою уряду щодо порядку реєстрації лікарських засобів в Україні, положення якого практично гармонізовані з європейськими нормами. Це дозволить, перше, закрити доступ до вітчизняних споживачів лікарських засобів лікарських засобів сумнівного походження і якості, які, за нашими даними, займають вагому частку ринку ліків. Друге – цілком виключити можливість зловживань при реєстрації лікарських засобів, в результаті яких на сьогоднішній день ринок насичений препаратами з низьким або недоведеним терапевтичним ефектом і серйозною загрозою виникнення побічних реакцій. Третє – створити здорове конкурентне середовище по факту можливості присутності на фармацевтичному ринку тільки тих іноземних виробників, препарати яких застосовуються у доказовій медицині розвинутих країн.

Другий крок – створення і практичне впровадження реєстру торгових найменувань медикаментів дозволених в клінічній практиці в медичних закладах системи МОЗ. Цей реєстр повинен створюватись шляхом селекції препаратів гарантованої якості з числа зареєстрованих. Це дозволить, перше, сформувати номенклатуру фармацевтичного ринку виключно з необхідності досягнення результативного лікування, в той час, коли сьогодні номенклатура ринку сформована виключно з комерційних інтересів, в тому числі іноземних виробників, присутність більшої частини яких в країнах з розвинутою медициною неможливо взагалі.

Друге, повернути державі можливість контролю за рівнем цін на фармацевтичну продукцію без застосування адміністративного ресурсу як при процедурі ціноутворення вітчизняними виробниками, так і при контролі за постачанням зовні.

Третє. Виключити зловживання в питаннях реклами рецептурних препаратів, рецептурних препаратів, які досягли в Україні безпрецедентних масштабів при повному потуранні з боку державних контролюючих органів. Що представляє серйозну загрозу для здоров’я пацієнтів.

Четверте. Виключити значні видатки державного бюджету з-за необхідності ліквідації наслідків побічних дій в результаті невиправданого призначення лікарями препаратів сумнівного походження при їх матеріальній зацікавленості.

Шановні колеги! Саме ці стартові заходи дозволять перейти до комплексної і широкомасштабної модернізації вітчизняної фармацевтичної галузі. При цьому, реалізація цих заходів Міністерством охорони здоров’я України не представляється можливим, так як для їх реалізації необхідно залучити цілий ряд міністерств та відомств, не підлеглих МОЗ України. Також важливим є налагодження тісної кооперації вітчизняних та провідних світових виробників лікарських засобів з урахування того фактору, що жодна з країн з розвинутою медициною не в змозі та не ставить перед собою за ціль повного забезпечення препаратами генериками, не говорячи вже про оригінальні та інноваційні ліки, на створення яких інвестовані колосальні кошти.

Слід додати, що запропоновані нами заходи можливі до реалізації практично без додаткових видатків з державного бюджету, за короткий термін та на чинній правовій базі з їх незначними поправками. Союз споживачів медичної продукції готовий долучитись до цієї роботи в рамках постанов Уряду України, передбачених для таких випадків. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Даневич Борис Федорович, співголова Комітету з питань охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні. За ним буде виступати Редер.


ДАНЕВИЧ Б.Ф. Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати! Шановні учасники парламентських слухань! Якось один з законодавців задав мені питання: «Кажуть, там, в Сполучених Штатах, є серйозні проблеми в системі охорони здоров’я». Дійсно, є. Близько 30 відсотків населення Сполучених Штатів не включені в систему медичного страхування. На жаль, в Україні – понад 98 відсотків населення не включені в системи медичного страхування.

Тому ми переконані, що є можливості врахувати той позитивний досвід Сполучених Штатів в межах фармацевтичного сектору України. Було дуже приємно почути сьогодні в доповідях міністерства та керівництва профільного комітету, Тетяни Дмитрівни конструктивну і збалансовану позицію. Як представник іноземних фармацевтичних компаній я хочу сказати, що ми дуже вдячні за готовність об'єктивно і конструктивно аналізувати проблеми і приймати рішення стосовно розвитку фармацевтичного сектору.

Сьогодні вже було наголошено, що розвиток системи охорони здоров'я потребує значних інвестицій. Стратегічний підхід до розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості вимагає врахування глобального контексту, в якому існує України, зокрема умов і правил міжнародної та торгівельної співпраці.

Сьогодні є значні можливості для забезпечення інвестиційної привабливості фармацевтичного сектору України, зокрема для іноземного фармацевтичного бізнесу, який готовий не лише здійснювати фінансові інвестиції, але і здійснювати ще більш важливі інвестиції сучасних наукоємних технологій.

Сьогодні можна говорити про приклади ефективних проектів в Україні, зокрема про плідну співпрацю американського фармацевтичного гіганта, компанії "Eli Lilly" з лідером українського фармацевтичного ринку "Фармак" у сфері виробництва ефективних вітчизняних ліків для лікування діабету.

Певні позитивні приклади збалансованого підходу до створення сприятливих умов для іноземного інвестування у фармацевтичний сектор можна спостерігати у сусідній Російській Федерації. Що таке сприятливі інвестиційні умови? У першу чергу – це стабільне і прозоре законодавство. Інвестиції у розвиток вітчизняної фармацевтичної промисловості дозволить не лише підвищити технологічний рівень українських виробників, якість їх продукції, але і посилять їх експортний потенціал. Саме застосування рівних і недискримінаційних умов, як для вітчизняних, так і для іноземних виробників, є запорукою відкритості і іноземних ринків для сучасних якісних українських ліків. Не країна походження препарату, а його якість, безпечність, та ефективність має бути підставою для доступу на ринок і для застосування продукту.

Інтегрованість України у сучасні міжнародні наукові та виробничі процеси у сфері фармації є можливою за умови, коли прийняття рішень у фармацевтичній сфері базуватимуться на принципах доказової медицини, тобто, коли долю українського пацієнта буде вирішувати і лікар, і науковець від медицини, не лише чиновник у кабінеті. Я знаю, що сьогодні в цій залі присутня велика кількість лікарів, і вони дуже добре розуміють важливість саме такого підходу.

Міжнародна фармацевтична спільнота відкрита і до українського пацієнта, і до вітчизняної фармацевтичної промисловості. Саме забезпечення інвестиційної привабливості українського ринку та створення недискримінаційних умов для різних учасників ринку є запорукою подальшого розвитку індустрії.

Я хотів би звернути увагу на декілька ключових, з нашої точки зору, аспектів, які стосуються саме законотворення в цій сфері. І потреби, які ми бачимо в цій сфері, це передусім стабільність законодавства і його передбачуваність для учасників ринку, прозорість регулювання, дотримання принципів рівності та недискримінації виробників, врахування міжнародних зобов’язань України, зокрема, у межах Світової організації торгівлі. Хотів би також звернути увагу на окрему, дуже важливу сферу, яка потребує розвитку і підтримки, це сфера клінічних випробувань лікарських засобів в Україні.

Я дуже вдячний, що сьогодні до обговорення і дискусії запрошені, зокрема, представники іноземних фармацевтичних компаній. Ми впевнені, що побудова діалогу з питань пошуку адекватних шляхів розвитку фармацевтичного сектору і вітчизняної фармацевтичної промисловості є плідним і правильним шляхом. Дякую за вашу увагу.