Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно до статті 5 регламент
Вид материала | Регламент |
СодержаниеВернигора л.м. Кириленко і.г. Шершун м.х. Доманський а.і. Бондарчук о.в. Кравченко м.в. Єремеєв і.м. Матвієнков с.а. Головатий с.п. Євдокимов в.о. |
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно статті, 945.34kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу прослухати оголошення., 1127.1kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу послухати оголошення., 1229.13kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу прослухати оголошення., 1058.32kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. 13: 48: 58 Переходимо до наступного закон, 174.58kb.
- України Соломатіна Юрія Петровича якому виповнюється 65 років. Давайте привітаємо,, 1142.31kb.
- Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості та запрошені Верховної Ради, 1034.83kb.
- Верховної Ради України звернулися 155 народних депутатів України, членів депутатської, 1280.25kb.
- Головуючий. Доброго ранку, шановні колеги, гості, запрошені Верховної Ради, представники, 1109kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, дозвольте виголосити оголошення., 1048.35kb.
Учасники мітингу переконані, що країнам-членам НАТО ніхто не загрожує, що НАТО створює не систему безпеки, а систему небезпеки. І сьогоднішній девіз дня, не тільки сьогодні, а і всі наступні дні: "Ні розширенню НАТо на Схід! Україна поза НАТО!" - прийнято учасниками і доручені мені передати в якості документа Верховній Раді.
ГОЛОВА. Народний депутат Вернигора, фракція Соціалістичної партії України. Наступним буде виступати народний депутат Кириленко.
10:33:08
ВЕРНИГОРА Л.М.
Прошу передати слово депутату Шибко.
ГОЛОВА. Народний депутат Шибко, будь ласка.
10:33:24
ШИБКО В.Я.
Шановний Володимире Михайловичу, я прошу звернути, по-перше, увагу на те, що на сьогоднішній день, як мені подзвонили, по телебаченню немає трансляції засідання Верховної Ради. Не знаю, що там сталося вчора, що там було, що там перервалося, які миші перегризли сьогодні кабель. Будь ласка, зверніть на це увагу.
По-друге. Я хочу звернути увагу депутатів на те, що на сьогоднішній день на Дніпропетровщині знаходиться таке підприємство, яке загрожує сьогодні ядерною катастрофою для всієї України. Мова про що іде? На території ВАТ "Електронгаз" у місті Жовтих Водах чи у Дніпропетровської області після припинення випуску військового обладнання на заводі "Електрон" залишається джерело іонізуючого випромінювання середньої та високої активності, сумарної активності 14,2 Кюрі. Як засвідчує відповідне звернення третьої позачергової сесії Жовтоводської міської Ради 14 скликання до Кабінету Міністрів та до Верховної Ради України від 29 квітня цього року, на цей час ці випромінювання зберігаються без належного нагляду з боку спеціальних служб.
У 2001 році на бюджетні кошти вдалося вилучити низькоактивні дії у сумарній активності лише нуль вісім тисяч Кюрі. Такі темпи робіт можуть призвести до непередбачених і непоправних екологічних та соціальних наслідків не тільки на території міста, а навіть частково у Дніпропетровській та Кіровоградській області.
Враховуючи надзвичайність стану, що склався, прошу у відповіді до норм Закону "Про статус народного депутату" надати інформацію Кабінету Міністрів, дати доручення про це, про стан фінансування та проведення робіт щодо захоронення джерел іонізуючого випромінювання у 2002 році.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Кириленко, фракція "Аграрники України", за ним буде виступати народний депутат Доманський, фракція комуністів.
10:35:20
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, прошу передати слово члену фракції, народному депутату Шершуну Миколі Харитоновичу.
ГОЛОВА. Народний депутат Шершун.
10:35:34
ШЕРШУН М.Х.
Микола Шершун, Рівненщина, фракція "Аграрники України".
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.
Наша фракція вважає, що до переліку першочергових законодавчих актів, над розробкою яких необхідно терміново працювати, потрібно внести два визначальних для наших людей закони, а саме, про державну та недержавну системи пенсійного забезпечення. Прийняття цих законів дозволить прискорити пенсійну реформу, кінцева мета якою - збільшити рівень пенсії до 60-70 відсотків від заробітної плати. На сьогодні цей показник вдвічі менший. Радикальних змін в пенсійному забезпеченні чекають всі, але особливо селяни, бо пенсія на селі, де 2/3 третини населення - це люди похилого віку, є єдиним джерелом виживання цілих родин. До того ж серед селян практично немає ні заслужених, ні генералів з вислугою, що давало б можливість отримання підвищеного пенсійного забезпечення. Образно кажучи, сільські пенсії підстрижені однаково під нуль. Люди скаржаться на принизливу зрівнялівку, яка не визнає ні заслуг механізатора з 40-річним стажем, ні доярки, яка десятиліттями в гумових чоботях від зорі до зорі, вдихаючи аміак, згубила своє здоров'я ще до настання пенсійного віку.
Така система соціального захисту на селі давно зжила себе, вимагає термінового реформування у відповідності з тими глобальними процесами, що відбуваються сьогодні в сільському господарстві.
Не можна вважати справедливим і таке становище, коли пенсія селянина значно поступається пенсіям багатьох інших категорій. На жаль, протягом десяти років незалежності спроби провести пенсійну реформу нагадували сизифову працю. Сьогодні ми стоїмо на порозі реального вирішення цієї важливої для кожного українця проблеми. Ми вважаємо, що швидка заміна солідарної системи на обов'язкове накопичення дозволить здійснити прорив у пенсійному забезпеченні в Україні і законодавчо забезпечити ці процеси необхідно вже до кінця нинішнього календарного року.
Накопичення коштів, якими людина буде користуватися через 2 чи 30 років на особистих пенсійних рахунках за умови наявності чітко регламентованого механізму дозволить інвестувати їх у вітчизняні нові перспективні виробництва. Іншими словами, це кошти, які можуть кредитувати важливі державні проекти.
Наша фракція вважає, що потрібно передбачити і розробити механізм, який би дозволив за рахунок пенсійних накопичень на майбутнє вже сьогодні реально підняти розмір пенсій, передусім селянам.
Шановні колеги! Наші люди сьогодні прекрасно розуміють необхідність самостійного накопичення коштів для пенсій. Багато хто це вже робить, відкладає гроші в різноманітних закордонних пенсійних організаціях, дотуючи своїми коштами чужі держави.
Аграрна фракція має достатньо відповідних фахівців, які на основі світового досвіду пенсійних гарантій здатні і готові взяти на себе ініціативи з розроблення механізмів та підготовки важливих нормативних документів. Фракція вже підготувала пакет конкретних пропозицій з цього питання. Ми готові співпрацювати з усіма політичними силами та окремими депутатами, для яких важливо, щоб в Україні слово "пенсіонер" нарешті перестало бути синонімом слова "жебрак". Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Доманський. За ним буде виступати народний депутат Кравченко, фракція комуністів.
10:39:29
ДОМАНСЬКИЙ А.І.
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Я просил бы наших коллег с некоторых фракций не торопиться в лакеи к генералам НАТО.
И второе. Я обращаюсь к каждому депутату нашего парламента как гуманистам, бророться за ликвидацию всех военных агрессивных блоков, которые несут агрессию во всем мире.
А сейчас прошу передать слово Бондарчуку Александру Васильевичу.
ГОЛОВА. Народний депутат Кравченко буде виступати, фракція комуністів. Будь ласка.
10:40:22
БОНДАРЧУК О.В.
Уважаемые народные депутаты! Я хочу обратить ваше внимание на ситуацию, которая сложилась на Никопольском южно-трубном заводе.
Представьте себе вот такую картину. 5 июля тысячный коллектив цеха 2 этого крупнейшего предприятия выходит на улицы, пикетируя вначале собрание акционеров, потом по проезжей части переходит к городскому совету, требуя, чтобы власти разобрались с ситуацией, которая сложилась на этом предприятии.
Я напомню. Это предприятие - крупнейшее в мире по производству труб, уникальное и по типу производства труб, по ассортименту выпускаемой продукции нет ему равных.
В свое время где-то в 87-м году это предприятие разделили где-то на 4 зала - это "Интерпайп", "Нико......", "Стальтрубы", вообщем, компания достаточно таких известных людей в Украине, один из них - Пинчук. И разделили это таким образом, что эти 4 зала процветают, получают многомиллионные прибыли, а долги порядка 250 миллиона гривен, это все было свалено собственно на главное предприятие - ООО "Никопольський Південнотрубний завод", который на сегодняшний день фактически состоит из одного цеха номер 2 и заводоуправления.
И вот рабочим цеха номер 2 уже пять месяцев не платят зарплату. На них повесили долги по электроэнергии, по газу, собственно, не подают им электроснабжение. Люди просят разобраться каким образом получилось так, что их цех оказался крайним. Предполагают, что это просто они создают не нужную конкуренцию для другого цеха завода Карла Либкнехта в Днепропетровске, которым тоже якобы владеет Пинчук, и просят Министерство промышленной политики подключится к работе комиссии, которая создана Днепропетровским управлением трубной промышленности по изучению ситуации. Сейчас этим занимается Генеральная прокуратура, этим предприятием.
Просьба считать мое выступление официальным запросом в Министерство промышленной политики подключиться к работе специальной комиссии, которая начала с сегодняшнего дня работу по этому заводу.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Народний депутат Кравченко, фракція комуністів. За ним буде виступати народній депутат Єремєєв.
10:42:46
КРАВЧЕНКО М.В.
Уважаемые коллеги, уважаемый председательствующий. Владимир Михайлович, я в первую очередь хочу обратиться к вам, к Секретариату по следующему вопросу. Верховна Рада как квинтэссенция общества должна, на мой взгляд, реагировать очень адекватно на ситуацию, которая происходит в стране.
И вот если взять повестку дня, которая сегодня роздана нам и проанализировать ее даже поверхностно, то мы увидим, что та трагедия, которая произошла в Донбассе, гибель 35 шахтеров никак не повлияла на деятельность Верховной Рады. В повестку дня включены все вопросы, связанные с налогом на добавленную стоимость, лоббисткие вопросы по поводу забезпечення якобы сельскохозяйственных предприятий топливно-энергетическими, смазочными материалами. Здесь даже закон про назву селищ, сільської пожежної охорони, здесь закони про додану вартість и так далее, но нет закона, вследствие которого не принимались никакие меры по поводу банкротства шахт. И трагедия, которая произошла на шахте "Украина", является прямым следствием действий нашего правительства.
Это мой округ бывший. Я непосредственно в понедельник участвовал в заседании правительственной комиссии, я читал первичные материалы того, что произошло на шахте "Украина". Это прямая бездеятельность Министерства топливно-энергетического комплекса, которое проводит политику по уничтожению шахт. Сегодня 46 шахт, в том числе и шахта "Украина", находятся в стадии банкротства. И сегодня директора, которого арестовали, это просто, будем так говорить, козел отпущения. 3 месяца он только директором назначен, он не имеет статуса юридического лица. Там сидит сенатор, который раз в неделю приезжает, подписывает финансовые документы, которому наплевать на выработки, на безопасность труда и так далее. Я внес законопроект 1049, который 8 месяцев не может попасть в повестку дня. Я прошу в сентябре месяце в первоочередном порядке рассмотреть закон 1049 и включить его в повестку дня.
Аналогична ситуация складывается сегодня, уважаемые коллеги, и с такой массовой организацией, с такими массовыми, ну, будем, объединениями как водители. На сегодняшний день я избран председателем Всеукраинского союза в защиту прав водителей. И вот этой организации на сегодняшний день достоверно известно о том, что ГАИ для того, чтобы вернуть свои былые позиции, готовит законопроект, в котором будет предусмотрено ежегодное подтверждение правил, вернее, знаний правил дорожного движения. Вы знаете о том, что это пятьсот гривен с каждого человека. И вы знаете о том, что это затрагивается четырнадцать миллионов человек.
Поэтому я прошу законопроект, который подан мной об изменении внесений в закон о милиции так же рассмотреть в сентябре в первоочередном порядке. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Народний депутат Єремеєв, фракція Аграрників України, і час вичерпаний, будь ласка.
10:46:21
ЄРЕМЕЄВ І.М.
Прошу передати слово Катерині Тимофіївні Ващук.
ГОЛОВА. Катерина Ващук, будь ласка.
10:46:27
ВАЩУК К.Т.
Шановні колеги, сьогодні на розгляді декілька законопроектів, які подані Кабінетом Міністрів, і міняють поле законодавче у сфері оподаткування і фінансування аграрного сектору України. Що мається на увазі?
У Законі "Про податок на додану вартість" передбачається зняти пільгу по податку на додану вартість для сільських товаровиробників. Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, підтримавши позицію аграріїв, погодився, що в цьому плані податкове поле до 2004 року, так як встановлено Законом "Про особливості розвитку аграрного сектору України до 2004 року", міняти не слід.
Те саме стосується пропозицій Кабінету Міністрів зняти одновідсотковий збір на розвиток виноградництва, садівництва і хмелярства в Україні.
Ви знаєте, до завдяки одновідсотковому збору, який ми з вами у цій залі проголосували, сьогодні додатково посаджено десятки тисяч гектарів виноградників, садів і хмелю.
На сьогодні майже знято питання виробництва хмелю в Україні. На сьогодні наші пивовари на шістдесят відсотків користуються хмелем українським. Ще рік-два і сто відсотків буде український хміль.
Те ж саме з виноградом і з садами. Ми і на ринках, і в магазинах бачимо яблука з іноземних держав, це у квітучій, всадженої садами Україні. До цього треба обов'язково підходити дуже серйозно. Ми донині завозимо виноградні спирти і виноматеріали з-за кордону. Це при великій можливості вирощувати виноград в Україні.
Шановні колеги народні депутати, не можна міняти правила гри на півдороги. Фракція аграрників України звертається до вас усіх, особливо до тих, хто пройшов у депутати по сільських виборчих округах, не голосувати цієї позиції, а проголосувати так, як подав Комітет фінансів і банківської діяльності.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, час, для повідомлень відведений, вичерпано.
З приводу тих пропозицій і питань, які порушувались у ваших виступах, буде підготовлено і направлено відповідні доручення до центральних органів виконавчої влади.
Шановні колеги, переходимо до обговорення питань, які передбачені розкладом засідань на середу.
На ваш розгляд вноситься Проект Закону "Про концепцію загально державної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу".
Доповідач - державний секретар Міністерства юстиції Заєць Анатолій Павлович. Кабінет Міністрів звернувся з пропозицією: замість Лавриновича, який відбув, щоб виступив Анатолій Павлович Заєць. До 5-ти хвилин, будь ласка.
ЗАЄЦЬ А.П. Дякую.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати України!
Проект Закону України "Про концепцію загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу" розроблено на виконання рішення Національної ради з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського суду від 11 грудні 2000 року, відповідно до завдань, визначених стратегією інтеграції України до Європейського союзу, затверджений указом Президента України від 11 червня 1998 року.
На другому засіданні Національної ради з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу, яке відбулося 13 липня 2001 року, було розглянуто і підтримано даний проект закону.
Концепція має стати правовим підгрунтям для створення загальнодержавного механізму адаптації законодавства, який би здійснювався з додержанням принципів узгодженості пріоритетів адаптації з основними напрямами правової реформи в державі, поступовості та планомірності інтегральної єдності процесу адаптації законодавства із загальним нормотворчим процесом України.
Реалізація даних принципів передбачає визначення пріоритетних напрямків розвитку українського законодавства і концентрацію зусиль органів державної влади у цих напрямках. Серед головних проблем, які зумовили уповільнення процесу адаптації законодавства і потребують вирішення, можна виділити наступні.
Перше. На законодавчому рівні не визначені цілі, сфери та етапи адаптації законодавства, не створено загальнодержавного механізму адаптації законодавства, складовими елементами якого має бути фінансове, інформаційне, наукове та кадрове забезпечення. Бракує системності та узгодженості в роботі органів державної влади при здійсненні заходів адаптації законодавства. Потребує удосконалення порядок планування нормотворчої роботи в Україні, в основу якого має бути покладена довгострокова перспективна програма розвитку законодавства України у напрямку його наближення до законодавства Європейського Союзу.
Ще одним негативним фактором є те, що відсутні єдині, обов'язкові для всіх учасників нормотворчого процесу в Україні правила підготовки проектів нормативно-правових актів в процесі адаптації законодавства. Крім того, як усім добре відомо, кадрове забезпечення в органах державної влади є недосконалим і в цьому відношенні. Має місце нестача спеціалістів, які відповідали б особливим кваліфікаційним вимогам, що необхідно ставити до учасників процесу адаптації законодавства.
Також можна сказати, що інформаційне забезпечення роботи з адаптації законодавства є недостатнім. Є зрозумілим, що потребує удосконалення і порядок підготовки щорічних пропозицій щодо фінансування заходів з адаптації законодавства в Державному бюджеті України.
Усі ці проблеми неможливо розв'язати без створення дієздатного загальнодержавного механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Першим кроком на шляху до розробки Загальнодержавної програми адаптації має стати концепція такої програми, яка визначає цілі, головні завдання, принципи формування, виконання та фінансування програми, а також її структуру. Я хотів би зазначити, що загальнодержавна програма - це комплекс взаємопов'язаних завдань з адаптації законодавства, спрямовує їх на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної правової системи України шляхом удосконалення нормотворчої діяльності органів державної влади та запровадження єдиної системи планування, координації та контролю роботи з адаптації законодавства. Метою загальнодержавної програми буде створення передумов до підготовки законодавчого поля для входження України до Європейського Союзу.
Переконаний, що затвердження Верховною Радою України Концепції Загальнодержавної програми стане надзвичайно важливим кроком до запровадження системності, комплексності, узгодженості, розвитку процесів адаптації на загальнодержавному рівні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до доповідача я бачу є. Прошу записатися. 5 хвилин на запитання. Прошу висвітлити на табло.
Народний депутат Матвієнков, фракція "Єдина Україна", будь ласка.
10:54:57
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.
Уважаемый докладчик, концепция понятна, цель понятна. Но принимаем законопроект, законопроект предусматривает конкретные действия, конкретные шаги. В этом законопроекте не видно перечня конкретных документов - раз, не видно сроков исполнения, не видно ответственных людей, которые обязаны исполнять те или иные шаги.
Не получится ли так, что эта концепция вообщем-то, ну будем говорить так, документ ради документа с тем, чтобы, ну вообщем, выразить какое-то направление, что мы где идем примерно в ту сторону? Ваше мнение?
Спасибо.
ЗАЄЦЬ А.П. Дякую за запитання. Я переконаний у тому, що концепція у разі її затвердження відіграє надзвичайно позитивну роль.
По-перше, справді, тут немає строків і переліку актів, які мають бути розроблений. Але справа в тому, що концепція і не переслідує таку мету. Концепція, насамперед, переслідує мету визначення загальних принципів підходів до того, як має бути складена така загальнодержавна програма. І отже в цій загальнодержавній програмі буде відповідно виписані конкретні строки, конкретні акти і те, що потрібно буде зробити у розвиток цієї програми. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Головатий, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
10:56:15
ГОЛОВАТИЙ С.П.
Шановний доповідачу! Скажіть мені, будь ласка. Ми вас знаємо, як дуже фахового юриста, дуже грамотного. Як вам вдалося чи не вам, а тому хто вносив законопроект, саме Президенту, поєднати непоєднувальні речі за природою юридичною? Адже програма - це заходи, в принципі. Концепція - це наукова точка зору з будь-якого питання. А закон - це нормативний акт, який містить обов'язкової юридичної сили норми. Як можна в законі поєднати і наукову точку зору, і заході, і надати їм юридичної сили? Чи ви вважаєте, що все-таки праві були ті автори, які вносили на розгляд Верховної Ради або на затвердження Верховної Ради самої концепції адаптації або програму адаптації, або, бодай, концепцію програми адаптації, але не закон, який повинен містити обов’язкові юридичні норми, які у цьому документі якраз відсутні?
ЗАЄЦЬ А.П. Дякую, шановний Сергію Петровичу.
Звичайно, те питання, яке ви порушуєте, воно гідне не тільки практичної уваги, але і теоретичної. Справді, питання концепції - це, власне кажучи, питання загальних напрямків того, що має бути зроблено. Але якщо ви подивитеся на практику діяльності Верховної Ради, то ви знайдете там концепції, які затверджувалися. Так, затверджувалися.
Крім того, сьогодні діяльність Верховної Ради, я хотів би сказати, що стосується Конституції, розробки найбільш важливих актів законодавчих, їм, звичайно, має передувати визначення стратегії розробки таких актів.
От в цій частині, маючи на увазі, що вона має значення тільки для розробки цієї програми, от ми можемо її таким чином і сприймати.
ГОЛОВА. Народний депутат Євдокимов, фракція СДПУ(о).
10:58:32
ЄВДОКИМОВ В.О.
Прошу передати слово народному депутату Сухому.
ГОЛОВА. Народний депутат Сухий.
10:58:37
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Анатолій Павлович, я все-таки хочу повернути вас до того питання, яке задавав колега Матвієнков, те що нас турбує. Справа в тому. що в цьому залі ми вже не раз, і ви з нами часто працюєте, розглядаємо законопроект, який потім не може досягти мети, бо викладений не ..........., а концепція.