Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу послухати оголошення. Відповідно до статей 2 та 3 регламент

Вид материалаРегламент

Содержание


Зварич р.м.
Мартинюк а.і.
Мішура в.д.
Лещенко в.о.
Томенко м.в.
Вінський й.в.
Кармазін ю.а.
Пузаков в.т.
Яворівський в.о.
Онуфрійчук м.я.
Добкін м.м.
Беспалий б.я.
Кравченко м.в.
Чорновіл т.в.
Морозов о.в.
Кармазін ю.а.
Шкіль а.в.
Червоненко є.а.
Ратушняк с.м.
Яворівський в.о.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7


ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 липня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.


ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу вас, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:02:14

Зареєструвалося -219

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, прошу послухати оголошення. Відповідно до статей 4.2.2 та 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України та протоколу засідання депутатської фракції Соціал-демократичної партії (об'єднаної) від 3 липня 2003 року номер 34 інформую, що уповноважений представником цієї фракції обрано народного депутата України Зайця Володимира Володимировича.

Сьогодні, шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів, наших колег: Іванчо Івана Васильовича, Терещука Сергія Миколайовича. (Оплески) Давайте привітаємо і Івана Васильовича, і Сергія Миколайовича, побажаємо їм здоров'я і успіхів в їх діяльності.

Відповідно до Регламенту у п'ятницю ми працюємо відповідно до розкладу засідань. Перелік питань, що пропонується для розгляду у вас є.

Шановні колеги, сьогодні не передбачено розгляд депутатських запитів, але у нас нагромаджено дуже багато депутатських запитів. Ви не будете заперечувати, щоб ми розглянули і проголосували депутатські запити? Можна? Дякую.

З процедури, будь ласка, Зварич, Роман Зварич.


10:03:45

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, я привертаю вашу увагу до того, що в залі зареєстровано всього 219 народних депутатів України. У випадку, якщо потрібно прийняти рішення про направлення депутатського запиту до Президента України в залі немає достатньої кількості депутатів, щоб забезпечити таке рішення. Тому я просив би, щоб ви все ж таки дали тлумачення, як ви бачите цю проблему, і щоб все ж таки депутати, які є членами фракції більшості, пояснили, чому вони не зареєструвалися сьогодні в залі. Зокрема фракція СДПУ(о) і таке подібне.


ГОЛОВА. Вони не встигли очевидно цього зробити, зареєструвалися біля столів реєстрації. У нас є всі підстави розпочати засідання.

Будь ласка, Адам Мартинюк, фракція комуністів.


10:04:41

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Мартинюк, фракція комуністів. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, і особливо ті, хто входить до більшості! У вас дуже погані консультанти. У вас на превеликий жаль немає жодного юриста, який би вам розповів, що те, що ви зараз зробили, абсолютно нічого не значить, бо ви керуєтеся нормами старої Конституції. А вже ще й нову хочете пропихнути. Так, у тій норма була, якщо немає необхідних 226 народних депутатів, то засідання не відкривається. У Конституції, за якою ми живемо, ця норма відсутня. Тому може бути у залі один тільки головуючий, і він може відкривати і проводити засідання.

Тобто ваш демарш і той, хто вас надоумив це зробити, абсолютно не має під собою ніяких підстав, і ви собі на здоров'я можете це продовжувати робити далі. Дякую.


ГОЛОВА. Шановні колеги, ми відкрили засідання. І я не бачу ніяких підстав регламентних і правових, щоб нам обговорювати цю тему. Такої теми для нас не існує. І я дякую за роз'яснення Адаму Івановичу Мартинюку.

Я голосую запити. Ставлю на голосування запити.

Надійшли запити народних депутатів України. Сергія Кіроянца до Голови Верховної Ради України стосовно перегляду та вдосконалення механізму формування парламентських делегацій. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:06:25

За-57

Рішення не прийнято.

Павла Качура до Прем'єр-міністра України з приводу виконання положень статті 6 Закону України про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги і спожиті газ та електроенергію. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:06:56

За-179

Рішення прийнято.

Василя Онопенка до Прем`єр-міністра України щодо недопущення будівництва в охоронній археологічній зоні міста Чернігова підземного торгово-розважального центру. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:07:24

За-69

Рішення не прийнято.

Анатолія Кукоби до Прем`єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо відповідності чинному законодавству наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 травня 2003 року про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:08:11

За-4 (Оплески)

Шановні колеги, шановні колеги, от дивіться, який перелік є депутатських запитів. Може, нема потреби голосувати їх?

Юрія Кармазіна до Прем`єр-міністра України щодо скасування окремих пунктів Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 97-го року номер 44 "Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускаються на пні і на живицю". Ставлю на голосування про направлення.


10:08:58

За-162

Рішення прийнято.

Миколи Катеринчука до Прем'єр-міністра України щодо встановлення граничного розміру плати за виготовлення державних актів на право власності на землю та інших аспектів технічного забезпечення приватизації землі на селі. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:09:30

За-183

Рішення прийнято.

Павла Качура до Прем'єр-міністра України стосовно припинення дискримінації вітчизняних виробників та усунення порушень у сфері реєстрації та реалізації дезінфекційних засобів в Україні.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:10:03

За-184

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Пинзеник, Димінський, Насалик до Прем'єр-міністра України щодо проблем соціально-економічного розвитку села Довге-Гірське, викликаних припиненням будівництва водоймища на річці Стріль Львівської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:10:34

За-135

Рішення прийнято.

Василя Бартківа до Прем'єр-міністра України з приводу надання селам Новички та Оболоня Долинського району Івано-Франківської області статус гірських населених пунктів.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:11:02

За-24

Рішення не прийнято.

Олега Гуменюка до Прем'єр-міністра України щодо виконання положень Закону України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:11:29

За-186

Рішення прийнято.

Станіслава Ніколаєнка до Прем'єр-міністра України стосовно незадовільної роботи Міністерства аграрної політики України по боротьбі з сараною в Херсонській області. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:11:57

За-191

Рішення прийнято.

Сергія Кіроянця до Голови Верховної Ради України щодо посилення контрольної функції Верховної Ради України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:12:24

За-12

Рішення не прийнято.

Валерія Асадчева до Генерального прокурора України щодо незадоволення відповіддю на запит стосовно розгляду кримінальної справи, порушеної за фактом шахрайства. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:12:55

За-195

Рішення прийнято.

Василя Онопенка до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів втручання керівництва Інституту фізики напівпровідників Національної академії наук України в інноваційну діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка".

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:13:35

За-27

Рішення не прийнято.

Володимира Єщенко до Генерального прокурора України щодо протиправних дій посадових осіб органів виконавчої влади та правоохоронних органів Черкаської області стосовно відчуження майна спільного ДАКО. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:14:07

За-192

Рішення прийнято.

Віталія Шибка до Генерального прокурора України з приводу порушення Закону України про статус народного депутата України. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:14:32

За-192

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до голови Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією при Президентові України, Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ України щодо розслідування кримінальної справи за фактом підпалу квартири головного консультанта Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, яке скоїли з метою залякування та невжиття ним дій, передбачених посадовими інструкціями. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:15:19

За-192

Рішення прийнято.

Григорія Омельченко до Генерального прокурора України стосовно надання інформації про результати розслідування кримінальної справи за звинуваченням Президента акціонерного банку Доміанабанк та інших посадових осіб у викрадені понад 25 мільйонів доларів США. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:15:52

За-183

Рішення прийнято.

Володимира Петренка до Генерального прокурора України з приводу усунення перешкод колективу закритого акціонерного товариства підприємства теплових мереж у користуванні орендованим майном комплексу Сумської ТЕЦ.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:16:22

За-189

Рішення прийнято.

Володимира Оніщука до Генерального прокурора України щодо порушення прав громадянки на отримання спадщини.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:16:47

За-172

Рішення прийнято.

Валерія Асадчева до Генерального прокурора України з приводу незадоволення відповіддю на запит щодо розслідування кримінальної справи стосовно порушень у житлово-будівельному кооперативі "Академічний-22".

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:17:17

За-190

Рішення прийнято.

Валентини Семенюк до Генерального прокурора України щодо незадоволення відповіддю прокуратури Сумської області на звернення Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:17:47

За-196

Рішення прийнято.

Володимира Оніщука до Генерального прокурора стосовно фактів розкрадання майна колективного сільськогосподарського підприємства "Вікторія" Ананівського району Одеської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:18:17

За-189

Рішення прийнято.

Михайла Павловського до Генерального прокурора України з приводу незадоволення відповіддю на запит щодо перевірки фактів переслідування працівників з боку Генерального директора Державного підприємства "Укрнафтогазкомплект" та розкрадання державного майна.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:18:50

За-182

Рішення прийнято.

Василя Гладких - до Генерального прокурора України - щодо зволікання у розгляді справи з невиплатою заборгованості із заробітної плати працівникам Відкритого акціонерного товариства "Будівельник" Балаклійського району Харківської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:19:23

За-8

Рішення не прийнято.


Володимира Пузакова - до Міністра аграрної політики України - з приводу порушення Указу Президента України щодо реформування аграрного сектору владними структурами Кіровоградського району Кіровоградської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:19:55

За-176

Рішення прийнято.

Олександра Стояна - до Міністра Внутрішніх справ України - з приводу розслідування загибелі учениці Мар'яни Рудакевич - мешканки с.Потапинці Тернопільської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:20:25

За-3

Рішення не прийнято.

Миколи Томенка - до Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України - з приводу незадоволення відповіддю на запит щодо оприлюднення додатків до Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:20:58

За-188

Рішення прийнято.

Анатолія Оржаховського до Прем'єр-міністра України щодо аварійного стану очисних споруд та необхідності фінансування переобладнання хлораторної станції у місті Скадовськ Херсонської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:21:29

За-193

Рішення не прийнято. А, перепрошую, рішення прийнято. То я вже далі подивився.

Анатолія Кукоби до Прем'єр-міністра України щодо врегулювання питання земельного законодавства України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:22:07

За-15

Рішення не прийнято.

Петра Олійника до Прем'єр-міністра України стосовно віднесення територій місцевих рад Сокальського району Львівської області до зони Полісся. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:22:33

За-191

Рішення прийнято.

Віктора Терена до Прем'єр-міністра України стосовно заходів щодо вшанування пам'яті видатного українського педагога Василя Сухомлинського. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:23:01

За-199

Рішення прийнято.

Миколи Рудьковського до Прем'єр-міністра України щодо виконання судового рішення державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:23:28

За-188

Рішення прийнято.

Романа Ткача до Прем'єр-міністра України стосовно передачі приміщення колишнього Акціонерного комерційного промислового банку "Україна" у комунальну власність територіальних громад Тисьменицького району Івано-Франківської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:24:01

За-190

Рішення прийнято.

Володимира Лещенка до Прем'єр-міністра України стосовно кризової ситуації у Відкритому акціонерному товаристві "Щорський електромеханічний завод" Чернігівської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:24:32

За-196

Рішення прийнято.

Петра Демінського до Прем'єр-міністра України щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру в районі міста Борислав Львівської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:25:04

За-4

Рішення не прийнято.

Анатолія Мороза до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України з приводу тяганини щодо відміни неправомірного урядового рішення про підводний човен "СС-310" переданий Україні урядом Російської Федерації для утворення музею Військово-морських сил у Києві. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:25:40

За-191

Рішення прийнято.

Миколи Томенка до Генерального прокурора України стосовно перевірки факту можливого порушення трудових прав головного редактора газети "Ржищів" за політичні поглядами. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:26:10

За-190

Рішення прийнято.

Івана Бокия до Генерального прокурора України... Івана Бокого, вибачте, до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України з приводу незаконного арешту голови Градицької селищної ради Полтавської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:26:42

За-194

Групи народних депутатів - Олексіюк, Ширко, Черняк до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, голови Національного банку України з приводу викрадення з державної власності адміністративного будинку в місті Рівне філією комерційного банку "Фінанси і кредит". Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:27:19

За-193

Рішення прийнято.

Віктора Балоги до Генерального прокурора України з приводу наклепницької інформації, переданої на каналі "УТ-1" 28 червня 2003 року щодо народного депутата України. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:27:49

За-194

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Гринів, Джоджик, Загрева та інші, всього вісім народних депутатів - до Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України з приводу грубих порушень громадянських прав працівників органів внутрішніх справ у ході проведення виборів мукачівського міського голови. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:28:26

За-196

Рішення прийнято.

Володимира Яворівського - до Генерального прокурора України з приводу щоденного порушення чинного законодавства пов'язано з прикриттям руху транспорту по ряду вулиць міста Києва для проїзду посадових осіб. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:28:56

За-196

Рішення прийнято.

Євгена Жовтяка - до Генерального прокурора України щодо порушення Ірпінським міським головою та прокуратурою міста, прававласності громадянки на земельну ділянку.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:29:24

За-189

Рішення прийнято.

Миколи Поліщука - до Генерального прокурора України з приводу спалаху вірусного гепатиту в місті Суходольську Луганської області та стану водопостачання в Україні.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:29:53

За-197

Рішення прийнято.

В’ячеслава Анісімова - до Генерального прокурора України з приводу бездіяльності працівників Дзержинської міської прокуратури.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:30:19

За-189

Рішення прийнято.

Марії Марукш до генерального прокурора України стосовно погашення заборгованості по заробітній платі працівникам закритого акціонерного товариства "Тересв'янський деревообробний комбінат" Закарпатської області та перевірки фактів зловживання посадових осіб.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:30:54

За-197

Рішення прийнято.

Володимира Лещенка до міністра оборони України щодо факту перебування на дійсній військовій службі солдата, який має явні фізичні вади. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:31:22

За-190

За - 190, рішення прийнято.

Іштвана Гайдоша до міністра транспорту України, начальника Державної автомобільної інспекції України з приводу транзитного проїзду вантажно-автомобільного транспорту через місто Берегове та розробки комплексної програми розвитку шляхів прикордонного регіону Закарпатської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:31:59

За-6

Рішення не прийнято.

Михайла Косіва до міністра палива та енергетики України щодо загрози розвали роботи Львівського державного інституту проектування нафтопереробних та нафтохімічних підприємств.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:32:28

За-197

Рішення прийнято.

Євгена Жовтяка до міністра транспорту України, виконуючого обов'язки міністра екології України щодо загрози виникнення екологічної катастрофи у зв'язку з запланованим будівництвом технічної залізничної станції біля міста Вишневого.

Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:33:02

За-195

Рішення не прийнято.

Я просив би Петро Михайлович не збивати мене з пантелику.

Рішення прийнято. За -195.

Анатолія Оржаховського до голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України щодо фінансування будівництва та придбання технічного обладнання ретрансляційного центру у селі Ольгіно Високопільського району Херсонської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:33:47

За-194

Рішення прийнято.

Анатолія Писаренка до голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, голови Головного контрольно-ревізійного управління України, голови Фонду державного майна України стосовно діяльності державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання". Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:34:22

За-7

Рішення не прийнято.

Петра Толочко до голови Севастопольської державної адміністрації щодо загрози знищення пам'яток споруди та історії на мисі Фіолен. Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу голосувати.


10:34:50

За-21

Рішення не прийнято.

Віктора Мироненка до голови державної адміністрації Ленінського району Автономної Республіки Крим з приводу порушення законодавства посадовими особами району. Ставлю на голосування про направлення запиту.


10:35:16

За-185

Рішення прийнято.

Всі запити, які були запропоновані секретаріатом розглянуті.

Оголошується до розгляду проект закону про політичну рекламу.

Доповідач мішура Валерій Дмитрович, голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації.

Шановні колеги! Пропонується такий регламент: доповідачу - до 5 хвилин, 7 доповідач просить, відповіді на запитання - 5 хвилин і обговорення протягом 10 хвилин. Немає заперечень? Дякую.


10:35:59

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати! Шановні колеги! Для того, щоб зрозуміти навіщо Україні потрібен Закон про політичну рекламу, і чому він за змістом саме такий, який вам пропонується, і з саме такими нормами, принципами і обмеженнями, відповідальністю і дефініціями, наведу конкретні приклади висвітлення політичних змагань, зокрема, політичної реклами у різних країнах.

Платну політичну рекламу дозволено в електронних засобах масової інформації під час виборних кампаній у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Австралії, Польщі, Болгарії, Угорщині, Новій Зеландії, Німеччині. Не дозволено взагалі Об'єднаному королівстві, Іспанії, Ірландії, Швеції, Норвегії, Нідерландах. Не дозволено під час виборів у Австрії, Фракції, Ізраїлі, Японії. У Сполучених Штатах Америки прирівнюють до свободи слова свободу витрачати кошти на виборчу або будь-яку політичну кампанію. Американці вважають, що політична реклама - це оплачувані повідомлення зі сприятливою інформацією про кандидатів або нападками на них.

Ми часто звертаємося і посилаємося до законодавства інших країн, тому дозвольте навести кілька прикладів показових з цього. Розділ 315 Закону про телекомунікації Сполучених Штатів Америки називається "Принцип рівних можливостей". Він говорить про те, що якщо телестанція продає час кандидату А., вона зобов'язана надати еквівалентний час за таку саму ціну кандидату Б. Поправка до цього закону, яка називається "квазірівні можливості" визначає, що якщо телеканал надає час групі підтримки одного із кандидатів чи партії, то він зобов'язаний надавати такі самі можливості опоненту.

Розділ 314 називається "Найнижчі розцінки". Політична реклама кандидатів має продаватися за найнижчими розцінками, які мають бути однаковими для різних кандидатів за однакову тривалість її і час передачі.

Розділ 315А "Доктрина про справедливе висвітлення". Тележурналісти повинні шукати кандидатів з протилежними поглядами. І якщо подають безкоштовний час одній партії, повинні забезпечувати безкоштовний час і іншій партії.

Розділ сімдесят три дев'ятнадцять тридцять правил, які затверджені комітетом з радіомовлення, називається "Політичне редагування". Якщо телерадіостанція передає редакційний коментар, сприятливий або несприятливий для кандидата, то вона повинна надати можливість вчасно прореагувати на нього.

І, нарешті, розділ 73 19 20, "Про особисті нападки" він називається. Коли нападки стосуються якості певної групи чи партії під час обговорення спірних питань громадської значимості, то телерадіокомпанія повинна повідомити про це групу і надати можливість прореагувати на них.

Я перепрошую за таку велику кількість цитат. Але хочу наголосити, що таких норм в нашому законодавстві на сьогодні не існує. І наведені цитати мають показати основні методологічні принципи, покладені у розробку українського закону про політичну рекламу.

Запропонований на ваш розгляд закон про політичну рекламу розвиває норми статей 15 та 34 Конституції України щодо політичної і ідеологічної багатоманітності та конституційних гарантій прав громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Реалізація закладених у цьому законі норм дозволить зробити певні кроки щодо демократизації інформаційного простору нашого.

Які проблеми вирішує розроблений групою фахівців у галузі права і політології, журналістики і реклами, соціології і виборчих технологій закон про політичну рекламу. Цей закон вперше в Україні, я підкреслюю, визначає основні засади і регулює функціонування у суспільстві політичної реклами та заповнює існуючу нині білу пляму у правовому полі України. Він вперше вводить у правовий обіг такі поняття як політична реклама, антиреклама, контрреклама, прихована, недобросовісна, фальшива реклама.

Закон розмежовує засоби масової інформації на державні, партійні та позапартійні, як це на сьогодні реально склалося у суспільстві. Він фіксує сучасну практику використання різноманітних носіїв рекламно-агітаційної інформації не лише засобів масової інформації, а і, скажімо, написи на автобусах, тролейбусах і таке інше. Він звільняє засоби масової інформації від відповідальності за зміст політреклами, яку їм пропонують. Він пропонує механізм відповідальності та санкції за порушення. Він захищає журналістів та засоби масової інформації під час виборних або референдних кампаній від репресивних наїздів, так скажімо. Він застерігає проти будь-якої цензури, надає правові можливості відповіді на недостовірні факти, образи, приниження честі, гідності та ділової чи політичної репутації.

Багато уваги приділено в цьому законі розробці і визначенню основних принципів розповсюдження політичної реклами або агітаційно-пропагандистської інформації. Зроблено спробу втілити у правовому документі основний принцип - рівні умови політичної змагальності. Фактичне введення розповсюджувачів політичної реклами до кола суб'єктів політичного чи виборчого процесу з усіма правовими наслідками, що із цього витікають, а також розширення меж свободи слова, яке витікає із закладеного в законі перетворення творчих працівників засобів масової інформації із пропагандистів на журналістів.

Крім того, закон підвищує роль виборчих комісій у регулюванні взаємовідносин між суб'єктами виборчого процесу, а також судів. Регулює рекламно-пропагандистську діяльність під час виборів Президента, народних депутатів України, керівників органів державного управління та місцевого самоврядування.

Слід наголосити, що політична реклама у цьому законі розглядається як постійно діючий фактор, тому виборчий, референдумний період функціонування політичної реклами тут виділено у окремий спеціальний розділ.

Я думаю, що під час підготовки до другого читанні можна врахувати всі пропозиції щодо вдосконалення закону, які прозвучали і на засіданні комітету, і у пресі. Але, на наш погляд, концепція закону позитивна і перспективна, а втілення його норм у суспільну практику зменшить можливість незаконного використання фінансових, адміністративних, інформаційних ресурсів.

Упереджуючи деякі питання, хочу сказати, що стаття четверта про мову політичної реклами має, на мій погляд, помилкове формулювання. Треба записати так, що мова політичної реклама встановлюється відповідно статі 10 Конституції України та Закону України "Про мови". А 4 стаття сформульована, на мій погляд, помилково. І я відразу для стенограми кажу, що в другому читанні вона має бути такою. Я дякую за увагу.


ГОЛОВА. Зрозуміло, питання є. Запишіться, шановні колеги, на запитання. На табло, будь ласка, висвітліть. Валерій Дмитрович, а не точніше було б назвати нам цей закон про політичну рекламу під час проведення виборчої кампанії?


МІШУРА В.Д. Я ще раз хочу підкреслити, що політична реклама є постійно діючий фактор суспільного життя. У нас є окремий розділ, який стосується виборчих кампаній і референдумів. Тому, я думаю, що політична реклама у нас сьогодні йде і завтра буде йти.


ГОЛОВА. Дякую. Володимир Лещенко, фракція комуністів.


10:43:46

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Валерію Дмитровичу, чи не вважаєте ви за необхідне обмежити платну політичну рекламу кандидатів у народні депутати України під час виборів? Бо на виборах народного депутата України в Чернігові 8 червня цього року окремі кандидати викупили практично весь телерадіоефір. Причому за гроші, сума яких значно перевищує обсяг дозволеного законодавством виборчого фонду. І причому ніякого контролю з боку відповідних органів. Дякую.


МІШУРА В.Д. Я хочу сказати, що цей закон про політичну рекламу встановлюємо, скажемо, порядок фінансування саме політичної реклами, посилаючись одночасно на закони про вибори, де встановлюються ці межі. І він встановлює хто має і як контролювати витрати на політичну рекламу. В цьому законі це є.


ГОЛОВА. Микола Томенко, будь ласка.


10:44:46

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко, "Наша Україна". Валерію Дмитровичу, ми вели дискусію, комітету, і ось Володимир Михайлович до цієї теми теж звернувся. Все-таки давайте основні аргументи того, чи неможливо вирішити цю проблему у виборчих наших законах, а може окремими блоками, розділами. І у зв'язку з цим, наскільки є потреба окремого закону.

І другий блок пов'язаний з тим, наскільки в цьому законі, якщо дійсно ви обгрунтовуєте ідею окремого закону, треба у якийсь спосіб вирішити проблему політичної реклами, зовнішньої політичної реклами. Ви знаєте історію, що я до сих пір от у віце-прем'єр-міністра Дмитра Табачника не можу з'ясувати тих благодійників, які замовили політичну рекламу по всій Україні на підтримку ініціативи Леоніда Кучми. То ніхто не може мені сказать, хто це замовив і хто оплатив. Як тут проблему вирішувати?


МІШУРА В.Д. Ну що стосується окремого закону, справа у тому, що, звичайно, можна було би, на мій погляд, у законі про вибори поставити розділ, присвячений політичній рекламі. Але я хочу ще раз повторитись, Микола Володимировичу, що політична реклама - це постійно діючий фактор. Ну якщо, скажімо, є напис на автобусі там "демократична партія" чи якась партія, він їздить незалежно від виборів чи ні, то це є політична реклама, бо політична реклама, взагалі реклама в переводі із латині означає "кричати", "розповідати про щось". І якщо, скажімо, реклама комерційна працює на таких принципах, треба пробудити інтерес, треба, скажемо, увагу прикувати, треба показати переваги того чи іншого товару, скажімо, а в даному випадку - це політичний товар і заставити діяти якось, купити цей товар чи проголосувати, скажем, за певну партію, то цей механізм і для політичної реклами такий же самий.

Тому я думаю, що якщо. скажемо, у нас є, я взагалі вважаю, якщо коротко дуже, то позитивна інформаційна присутність от в нашому, скажем, суспільному розумінні сьогодні українському, це вже є політична реклама. Ну скажімо, якщо про одного кандидата весь час говорять і він висить весь час на телеекрані, а іншого зовсім не згадують, скажем, чи ту політичну силу, просто замовчують, то це вже, так сказать, порушення рівності умов.

Тому я думаю, що потрібен саме окремий закон, який має регулювати не все, скажем, цю діяльність під час виборів, але й під час, скажем, міжвиборний період.

Що стосується другого вашого запитання. Значить, в цьому законі закладені механізми, там сказано: коли ця політична реклама і яким, і як вона має замовлятися. Там забороняється замовляти оцю політичну рекламу і не мають право брати в політичній оцій діяльності, скажем, органи державної влади, Президент, скажем, Кабінет Міністрів і таке інше. І сказано, коли вони можуть і яким чином включатися в цю кампанію.

Йосип Вінський. Фракція Соціалістичної партії України.


10:47:49

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Фракція Соціалістичної партії України.

Валерій Дмитрович! Вчора кілька каналів, які належать олігархам, грубо паплюжили і оббріхували ситуацію в Верховній Раді. Ви знаєте, вони сказали, що мовляв рішення Верховної Ради, що стосується цін і ситуації в селі не були прийняті, бо опозиція зірвала роботу, що вона там спеціально розглядала ситуацію політичну і так далі. Тобто йшла груба примітивна брехня на пропрезидентських каналах. Це є реклама політична, певних політичних сил і антиреклама опозиції. Ви скажіть мені, оця брехня, яка вчора була, як от ваш закон регулює. Можна цих проходимців до якоїсь відповідальності привести чи ні. Адже такого навіть близько не було у Верховній Раді.

І я побіжно. Володимир Михайлович! Я до вас хочу задати. Ви Голова Верховної Ради, ви повинні були сьогодні ранком дати доручення відповідній прес-службі і юридичній службі, щоб цих проходимців притягнути до кримінального відповідальності. Вчора просто нахабно кілька каналів об брехало Верховну Раду в тому числі і вашу позицію у Верховній Раді.


МІШУРА В.Д. Шановний колега! Я з вами згодний в тому, що це скажімо, якраз і діє реклама і антиреклама, чи контрреклама. Ці визначення дуже добре, на мій погляд, в законі у нас виписані. Я вважаю, що першим кроком до цього є розмежування засобів масової інформації на партійні, позапартійні, державні і комунальні, і там чітко записано хто і що може робити, наприклад державні і комунальні засоби інформації не мають права займатися політичною рекламою в міжвиборчий період, вони мають право займатися рекламою, але на підставі, скажімо спеціальних угод, письмових угод, де всі речі оплачуються, що стосується другого запитання, так другого запитання значить , справа в тому, що ми виступаємо за те, щоб монополісти оці інформаційні не годували своєю інформацією, іноді дуже шкідливою, все наше населення. Сів на загальнонаціональний канал - і те, що йому хочеться, він те і говорить, справді, дезінформуючи населення.

На жаль, в цьому законі ці речі не передбачені у тій мірі, в якій би ви хотіли, скажімо. Але мова йде про те, що, скажем, у нас в комітеті розробляються якраз отакі от норми, які б обмежили, перш за все, монополізацію національних каналів. Нам треба у Концепції розвитку нашого інформаційного простору чітко визначити, які мають бути національні канали загальнодержавні, хто має право сидіти, який має бути продукт інформаційний на цих каналах і як він має заповнюватись. На жаль, цього в нас ще немає.

Але можна, я думаю, за брехню можна, звичайно, скажімо, за недостовірні факти є у нас в Кримінальному кодексі, такі речі можна обов'язково подати позов.


ГОЛОВА. Так, дякую, Валерій Дмитрович. Час вичерпаний.

Я просто не дивився вчора, довго працював. Я попрошу, щоб тут... Микола Володимирович, проаналізуйте, будь ласка, і пропозиції з приводу тої інформації, яку висловив наш колега Йосип Вікентійович Вінський.

Але тут можна пораду тільки одну зробити. Колись порадили... Один чоловік скаржився президенту Путіну про те, що неправильно висвітлюють події, які відбуваються. Він каже: "Не смотри - здоровее будешь".

Шановні колеги, переходимо до обговорення. Прошу на табло висвітити. Ми домовились: 10 хвилин будемо обговорювати цю тему. На табло народних депутатів, які записалися, прізвища.

Записались на виступ. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Фракція "Наша Україна". Підготуватися Пузакову.


10:51:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати. Той законопроект, який ми розглядаємо, безумовно, не можна добавляти, так, як сьогодні пропонувалось вами, Володимире Михайловичу, під час виборчої кампанії. Політична реклама, Володимире Михайловичу, ведеться кожен день. І кожен день за державні гроші. Ми сьогодні показуємо, який поганий парламент, які погані тут сили, ми показуємо деяких зрадників, які сьогодні у цивілізованому суспільстві взагалі б не мали з'явитися на телебаченні. І весь час цю люди ставлять питання і весь час розкручують політичні партії. Тому Закон про політичні партії, які вніс і доповідав народний депутат Мішура, дуже правильний закон. Я дякую йому, що він наполегливо добивається його внесення. Перший раз вніс, дали пропозиції, доопрацювали, зараз пропозиції знову будуть. Безумовно, те, що у законі передбачений загальний порядок використання засобів масової інформації і передбачено, що вони зобов'язані не допускати у програмах новин будь-якої політичної реклами, забезпечити реалізацію принципів політичної рекламної діяльності всім суб'єктам політичного процесу рівні умови для розміщення політичної реклами, то я розумію, що сьогодні володарі "Інтера", володарі "1+1", "ICTV", "Ери" не зацікавлені у цьому, тому що вони просовують тільки свої політичні і бізнес-інтереси і просовують кожен день, і отруюють людей українських. Тому цей закон треба приймати і як можна швидше приймати. На жаль, сьогодні більшості немає, немає тих людей, які сьогодні смикають за найманих журналістів за веревочки, вони тут відсутні, на жаль.

У мене є, безумовно, і зауваження до цього закону. Зокрема, я вважаю, що такі терміни як "політична реклама", "політична контрреклама" чи "антиреклама", "фальшива політична реклама", "недобросовістна політична реклама", "прихована політична реклама" треба уніфікувати такі терміни. Я звертаюсь до колеги Мішури, я звертаюсь до комітету, ці терміни треба уніфікувати кругом по тексту. Зрозуміло, що є реклама, а ніхто не скаже, що вона фальшива, це треба доводити у суді, це дуже важко доводити. Але порядок спростування в законі цієї політичної реклами ми маємо передбачити саме в цьому законі і ніде іншу.

Тому, шановні друзі, я про вас прийняти цей закон і як швидше зробити його законом держави. Це буде морально, це буде порядно. Дякую.


Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пузаков. Наступний - Яворівський.


10:55:13

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Проект Закону базується на нормах статей 15-ї, 34-ї Конституції України. Візьмемо статтю 15-у Конституції, де говориться, що держава гарантує свободу політичної діяльності. Як проявляється ця "свобода" під час проведення виборів чи референдумів, ми вже добре пересвідчилися. Наприклад, для того, щоб понизити рейтинг Компартії України, цілодобово рекламували програми псевдокомуністичних парті, КПТ, КПУО і КПРС. І всі люди добре розуміють, що ці кишенькові партії не за свої кошти робили собі рекламу. А де ж сьогодні їх лідери Кущ, Яковенко, Савенко, що, сидять в окопах, чекають президентської виборчої кампанії, щоб знову рекламувати "біль" своєї душі за українців?

Якщо у нас заборонена цензура, стаття 15-та, то чому я як комуніст не можу прийти, наприклад, на радіо і виступити зі словами вітання своїх співвітчизників з будь-яким святом? А якщо це робиться у письмовій формі, то, не дай Боже, щоб сказати про радянський час або сказати слово "комуніст", та ніколи не допустять цей текст в ефір.

Запропонований Закон про політичну рекламу повинен вирішити ряд важливих питань. Але я не можу змиритися зі словами Дмитра Табачника, що цензура слова є в європейських країнах, і вона являється, як еталон свободи слова. Скажіть мені, пане Табачнику, де є ще така свобода політичної реклами, як на Україні?

Ось, наприклад, поїздка пана Президента Рівненщиною відбулася, як піарівська, тобто пропагандиськоіміджотворча акція пересиченого турботою про блага нації її батечка. Це ж реклама і агітація вже ведеться на підтримку Кучми для обрання на третій строк. Рекламують його, як добродія народу. Як же він турбується і про добудову атомної станції, про ветеранів і особливо про село. А не бачать, що його там і немає. Але ж в цій поїздці він був не один. З ним разом подорожував і Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Але скрізь рекламувалась поїздка тільки Президента. Навіть прізвище Литвина не було названо. Чому? Це що, теж свобода? Виходить так, що керівник найвищого законодавчого органу держави знаходився серед челяді Президента? Голова Верховної Ради - це ж не хлопчик на побегеньках у Президента, а перша посадова особа найвищого законодавчого органу тієї ж країни. Хоча Президент і не подумав, що своїми діями він принизив роль Верховної Ради і показав свою безтактність ради того, щоб підняти свій імідж, якого на сьогодні він не має.

Хотілося б вірити, що реалізація закладених в даному законі правових норм дозволить розвивати демократичні засади політичного життя суспільства. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Володимиру Яворівському. Наступний Шкіль.


10:58:19

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, блок Віктора Ющенка, "Наша Україна", мажоритарний округ Яворівщина і Жовківщина на Львівщині.

Шановні колеги, шановні залишки більшості, а також наші виборці!

Я працюю в комітеті з питань свободи слова. Ми педантично і чіпко обговорювали кожну позицію цього законопроекту і прийшли до висновку, що законопроект Мішури конче потрібен сьогодні. Він вписується в нашу сьогоднішню українську ситуацію. Потреба в такому законі назріла, ми будемо над ним працювати. І до другого читання вичистимо там ще деякі дрібниці, які є.

Я хотів би сказати, маючи таку нагоду, дещо про інше. Мені здається, що та ситуація, яка є сьогодні і в політичній рекламі і в політичній антирекламі, очевидно, і про таке явище потрібно нам сьогодні говорити, практично створила якісно нову ситуацію. В чому.

Мені здається, що вже сьогодні в Україні появився особливий радіослухач і особливий телеглядач, який навчився все сприймати навпаки те, що йому показують, розумна людина починає думати, що це все навпаки.

Звичайно ми не можемо обійти вчорашньої вакханалії, яка, я переконаний, у вечірніх цих кілька годин відкинули Україну у проблемі із свободи слова, я переконаний, на кілька десятиліть назад. Тому що те, що вчора показувалося, та справді лукава брехня, ті герої, які були, адже показали одного з героїв, який нібито захищав прекрасну нашу Раю Богатирьову, а газети пишуть про те, що він зламав щелепу своїй рідній дружині. Ну звідки от така якась багатогранність, я не можу просто зрозуміти, що ж сталося: така любов до однієї і така дивна любов до рідної людини.

Замість того, щоби вчора показати, освітити національну драму, яка практично сьогодні насувається, одна з найбагатших країн, аграрних, я маю на увазі, яка могла б годувати половину Європи, сьогодні кожен українець повинен думати як він прозимує, чи вистачить йому тих круп чи ні. А натомість нам показують, що, ви подивіться, опозиція, от вона якась сяка-така, вона зірвала. Нічого ми вчора не зірвали, а якщо і зірвали, то це, може, наймудріше, що ми могли зробити, щоб зупинити те безумство, з яким ми сьогодні зустрічаємося.

Я думаю, що замість того, щоби нашому Президенту попросити вибачення у свого народу і піти в монастир, він хоче просидіти на цьому малоросійському престолі ще.

Через те, Валерію, я звертаюся до автора цього закону, я дякую за цей законопроект. І хочу сказати, мені здається, навіть якщо цей закон не буде виконуватися, то вони своїм маразмом політичним для розумних людей тільки сприяють для того, щоби всі розуміли, яку ми маємо сьогодні владу і які у неї канали. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Андрію Шкілю.


11:01:45

ШКІЛЬ А.В. Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Я хотів би звичайно наголосити на тому, що цей законопроект, солідаризуючись зі своїми колеги, є необхідним і потрібним Україні. Але хотів би також застановити, щоб ми його дуже уважно, ретельно вичитали на друге читання і позбавили деяких елементів, які можна використати і проти опозиції також. Тобто він має бути чітким і однозначним, який захищає право кожної політичної сили на рівну рекламу. Ось і все.

Я думаю, що на перше читання він готовий абсолютно, а на друге читання, на те ми і є Верховна Рада, щоб підправити, уважно відстежити, поспілкуватися, поконтактувати з юристами і підготувати ретельний, якісний, регламентуючий закон, який конче необхідний, тобто обговорювати необхідність цього закону просто не потрібно, бо його необхідність назріла. А змішувати його з законом про вибори не вартує, тому що зараз ми бачимо на кожному кроці рекламу, яка не пов'язана з виборами і навіть не пов'язана з певними політичними партіями, вона пов'язана з певними політичними тенденціями. Тобто обери двохпалатний парламент - і ти будеш в Європі, читаємо на бігбордах, їдучи українськими дорогами. Обери, розумієте, депутатів в меншій кількості, і ми отримаємо, це ми читаємо вже в газетах, і ми отримаємо більшу вигоду і можливість заплатити пенсії. Тобто іде спекуляція звичайна і нічим не підроблена.

Але я би хотів, щоб було зрозуміло, що цим законопроектом обмежується в першу чергу той пресловутий і у всіх на язиках адміністративний ресурс. І ми мусимо обмежити його максимально, як тільки зможемо, урізати, тому що це відіб'ється на якісному покращанні виборчого процесу загалом.

І хотів би додати, звичайно, також звертаючи увагу на те, що сказали колеги, - про висвітлення сесії парламенту вчорашньої. Я хотів би просто, щоб всі радіослухачі і всі виборці, які нас слухають, зрозуміли, що вчора було зупинено, принаймні призупинено. Вчора була призупинена проста і прямолінійна, як все у пропозиціях Президента, схема - голосування про направлення проекту, висновок Конституційного суду, референдум із запрограмованим результатом, довічне президентство Кучми. Оце ми зупинили.

Я не знаю, чи в контексті цього прем'єра, всеукраїнська прем'єра художнього фільму американського "Термінатор-3", чи не буде це елементом політичної реклами, тому що у мене це перегукується, назва цього фільму з проектом, який пропонували на Банковій і його антикризисний менеджер, тому що тоді би, дійсно, в Україні до влади прийшов "Термінатор-3", який дотермінував, дознищував все, що ще не було знищено, продано і реалізовано в Україні.

Тому я наголошую: потрібно приймати цей законопроект в першому читанні, підготувати, причесати його до другого. І пізніше одразу, я думаю, можна було б прийняти його як закон на осінній сесії.

І ще одне. Я переконаний, що не вдасться провести через стіни принаймні цього парламенту той антидержавний проект, проект конституційного заколоту, який учора був запропонований. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час обговорення закінчено. Від уряду слово надається першому заступнику голови Комітету телебачення і радіомовлення Онуфрійчуку Михайлу Яковичу. Будь ласка.


ОНУФРІЙЧУК М.Я.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати! Підтримуємо запропонований законопроект і вважаємо, що він може бути взятий за основу і в подальшому прийнятий як закон. Водночас вважаємо, що слід чіткіше виписати такі поняття, як "фальшива політична реклама", "політична контрреклама", "антиреклама", "прихована політична реклама", "недобровісна політична реклама", які за своїм змістом дублюють одна одну.

Є ряд інших зауважень і побажань, які будуть в письмовій формі передані авторові законопроекту Валерію Дмитровичу Мішурі. Дякую за увагу.


ГОЛОВА. Дякую вам також, Михайло Яковичу. Шановні колеги, розгляд проекту Закону "Про політичну рекламу" завершено. Рішення будемо приймати в установлений час.

Оголошується до розгляду проект Закону про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів масової інформації. Ми тут зараз будемо розглядати цей і наступний законопроекти за скороченою процедурою. Доповідач - народний депутат України Михайло Маркович Добкін. Морозу Олександру прошу підготуватися як співдоповідачу. Давайте таким чином визначимо щодо процедури розгляду. Доповідь - до 5 хвилин, співдоповідачу - до 5 хвилин. Потім обговорення - протягом 10 хвилин.


11:06:51

ДОБКІН М.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, присутні! На ваш розгляд виноситься проект закону про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Відповідно до Закону України "Про страхування" страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів віднесено до обов'язкових видів страхування.

Незважаючи на це, на даний момент чинне законодавство України не передбачає жодних механізмів контролю за наявністю власників транспортних засобів чинних договорів такого страхування. Як результат, під час розгляду справ про відшкодування шкоди, заподіяної власниками джерела підвищеної небезпеки, здебільше використовуються норми Цивільного кодексу України, згідно з яким власник транспортного засобу, який спричинив ДТП, повинен відшкодувати збитки потерпілим. Як правило це здійснюється за рахунок власних коштів водія і процедури відшкодування затягується на значний період. При цьому суттєво погіршується матеріальний стан не лише потерпілих, але і винуватого та його сім'ї.

Досвід багатьох країн щодо обов'язкового страхування цивільної правової відповідальності власників транспортних засобів доводять, що введення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів вирішує проблеми щодо відшкодування збитків спричинених ДТП.

В економічно розвинутих країнах соціальний захист потерпілих в дорожньо-транспортних пригодах здійснюється через механізм обов’язкового страхування цивільної відповідальності. Так, наприклад таке страхування в обов'язковому порядку здійснюється практично в усіх європейських країнах США, Канада, Японії, Австралії , а зараз в Росії, Білорусії.

При розробці даного законопроекту бралося за основу європейське законодавство щодо страхування.

Шановні колеги! Варто також відзначити, що це вже доопрацьована редакція законопроекту, під час розгляду його профільних комітетах було отримано багато зауважень та пропозицій щодо тексту, як від народних депутатів, так і до Кабінету Міністрів України та страхових кампаній.

В результаті було створено робочу групу за участю народних депутатів працівників Міністерства фінансів та страхових компаній, а також новостворені комісії за контролем по страховому ринку. В результаті було створено робочу, плід нашої спільної праці зараз виноситься на ваш розгляд. Висновок робочої групи був єдиний: прийняття законопроекту у першому читанні. Такої думки дотримуються як народні депутати - члени робочої групи, так і представники Кабінету Міністрів.

Прийняття даного законопроекту дасть змогу вже найближчим часом вжити додаткових заходів, щоб захистити наших громадян та довкілля від можливих негативних наслідків аварії. І я хочу зауважити, зосередити вашу увагу на тому, що даний законопроект дозволить нашим громадянам, які були учасниками ДТП, не оказываться в той ситуации, в которой они оказываются сейчас, когда случилась авария. И если у человека есть деньги, он платит и возмещает ущерб, нанесенный третьему лицу, или оплачивает лечение его здоровья. А если нет денег, то потерпевшему приходится оставаться один на один со своей проблемой.

Данный закон при принятии позволит убрать эту несправедливость и всю ответственность за причиненный вред берут на себя страховые компании. Стоимость данной страховки равняется (мы просчитывали) в год для тех владельцев транспортных средств, которых в нашей стране подавляющее большинство (я имею ввиду владельцев машин советского производства, где двигатель не превышает полторы тысячи кубических сантиметров), сумма такой страховки не будет превышать примерно 100 гривен в год. Это абсолютно доступная сумма. А суммы, которые будут выплачиваться в случае аварии, чтобы возместить убытки, которые понес человек, они несоизмеримо больше. В некоторых случаях, когда речь будет идти о жизни и здоровье человека, такие выплаты будут достигать более 50 тысяч гривен, что оговорено данным законопроектом.

И еще хочу сказать, что для того, чтобы в данном виде страхования не было злоупотреблений, предлагается создать очень серьезный вид контроля за всеми участниками данного рынка страхования, куда будут входить представители Кабинета Министров, народные депутаты. Там сложная система контроля. Чтобы тот фонд, куда будут перечисляться деньги в случае, если страховая компания отказалась возместить. И этот фонд берет на себя функции возмещения данных потерь, чтобы там всегда были средства на возмещение ущербов во всяких непредвиденных ситуациях. Спасибо.


ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте Михайло Маркович. Ми ж домовились і тут узгоджено, що скорочена процедура. У порядку введення, будь ласка. Так я все прекрасно розумію, ми узгодили на Погоджувальній раді, шановні колеги. Я прошу вас, будь ласка, по процедурі. Якщо буде, я дам. Зараз, одну хвилинку, Беспалий. Вибачте, будь ласка.


11:12:09

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, я, дійсно, буквально з процедури. У нам Погоджувальна рада це є виключно дорадчий орган. Останнім часом у нас взагалі дуже скомкано проводиться обговорення. І я не знаю, на яких підставах тут комітети подають якісь пропозиції, що закон обговорюється 3 хвилин чи 5 хвилин. Хоча у нас є дуже чітка регламентна вимога. Закон обговорюється або за повною процедурою, або за скороченою процедурою, де є 4 обов'язково виступаючих. Ніякі інші варіанти за поданням комітету, за поданням Погоджувальної ради, вони просто не відповідають Регламенту і є незаконними. Наприклад, по минулому закону, який обговорювався за повною процедурою, не дали слово навіть чотирьом виступаючим.

Тому я звертаюсь до вас з великим проханням організувати таким чином, щоб у депутатів була можливість, дійсно, обговорити закон по суті до регламенту у відповідності, а не до подань комітету чи ще якихось інших подань.


ГОЛОВА. Дякую. Микола Кравченко, будь ласка, потім Чорновіл.


11:13:19

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов, председатель Всеукраинского союза защиты прав водителей.

Владимир Михайлович, я полностью с народным депутатом Беспалым солидарен. Не может сегодня Узгоджувальна рада быть выше Верховной Рады и лишать меня права принять участие в обсуждении по полной программе, тем более такого серьезного документа.

Вы знаете, в прошлом созыве я доказывал о том, что, да, есть необходимость в принятии такого документа. Но нужно было выписать определенные нормы, они в этом законе не учтены. В этом законе из доклада вообще ничего не понятно, какова роль будет контрольного органа, кто будет выступать головною страховою компанією і так далі.

За скороченою процедурою ми рассматриваем фонд, который составлять будут миллиарды. Мы уже с вами имеем законный государственный фонд социального страхования и тот, уже пришли к выводу о том, что там разворовали и разбежались люди.


ГОЛОВА. Дякую. Тарас Чорновіл.


11:14:25

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

У мене є три дуже жорстких процедурних зауваження.

Перше. Цей закон подавався в перший раз як закон з однієї стрічки. На сьогоднішній день цей закон вже на заміну розданого два рази, вже понад кілька десятків статей. Чи можна робити цей варіант, взагалі допускати? Коли депутати, дехто ознайомившись з першим варіантом, просто не побачать кінцевого варіанту і не знатимуть про що йдеться.

Друге. Саме для першого варіанту він міг іти як законопроект по скороченій процедурі, варіант закону, який містить дійсно кілька десятків статей, не може йти за скороченою процедурою. Це велетенській об'єм.

І третє. У всіх супровідних документах і Науково-експертне управління, і в документі, який, пояснювальна записка і висновки комітету, не згадується основного моменту. Тобто нам фактично підсунули фальсифікати. Не згадується про те, що там існує фонд, який створюється не відомо як, не відомо ким, який фінансується, який розпоряджається.

Оцей момент, як на мене, те, що нам це приховали, дає підставу знімати цей закон з розгляду, повторно переглядати і займатися з ним по повній процедурі.


ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати! Там були зауваження щодо мене. Я з вашого дозволу відповім. І я повністю згоден з Борисом Беспалим. Ми, чотири у нас, навіть більше, у нас виступають, коли ми навіть розглядаємо за скороченою процедурою, всі, хто записався, ніяких тут застережень немає з цього приводу. Але, шановні колеги, я хочу звернути увагу.

Давайте, порахуйте, о десятій годині ми починаємо засідання в п'ятницю. 40 хвилин ми розглядаємо, хоч це не передбачено процедурою, а ви весь час погоджуєтесь, розглядаємо депутатські запити. Тоді ви не згадуєте про процедуру. Згадуєте про процедуру, коли вам щось пече особисто.

Другий момент, про який я хочу сказати. Сьогодні на розгляд винесено 12 законопроектів. Я хотів би шановних народних депутатів запитати: як їх можна розглянути?

Я просив і пропонував, якщо таке вболівання, щоб обговорювати глибоко і достеменно, і всебічно всі законопроекти, давайте будемо продовжувати роботу. Не шукайте зачіпок там, де їх немає.

Будь ласка, доповідайте.


11:16:41

МОРОЗОВ О.В.

Дякую.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Сьогодні те, що ми маємо на наших дорогах, дуже схоже на бойові дії. І цей висновок підтверджують цифри поранених та загиблих. За останні 5 років загинуло 30 тисяч 621 громадянин України, поранено 191 тисяч 199 чоловік, постраждало від ДТП більше, як 200 тисяч автомобілів. З тих, хто постраждав, тільки 2 відсотка мали страховий поліс. Часткову компенсацію від держави та страхових компаній отримали тільки 3 відсотка постраждалих.

Хочу нагадати, що на сьогодні законодавством залишається не врегульованим яким чином повинно здійснюватися обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Але це не значить, що цей вид страхування не здійснюється. Законом про страхування визначено, що регулювання цього виду здійснює Кабінет Міністрів України.

Цей законопроект тричі обговорювався на комітеті. Було дуже багато зауважень, вони всі враховані. Комітет прийняв рішення підтримати у першому читанні цей дуже важливий для страхової галузі законопроект. Та сподіваємося, що за допомогою депутатів до другого читання він буде ще досконалішим. Дякую.


ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. Як нагадав нам Борис Якович Беспалий, його немає вже, нам потрібно два за, два проти, чотири тобто виступи.

На табло покажіть, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися.

Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Немировському.


11:18:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Я подумки подумав, що нам зробити? Зараз говорю вам вголос. Якщо Закон про страхування передбачає 34 види обов'язкового страхування, 34 депутата внесуть 34 закони про обов'язковий вид страхування. Що будемо робити? Будемо приймати, якщо будемо йти по такий логіці? Будемо приймати. І комітет схвалить, все добре. Я нічого не можу сказати моєму колезі Морозову. Комітет вважає за потрібне. А я хочу, щоб у нас колись підійшли до комплексного розгляду питань просто до комплексно. Дійшли, піднялися у своїй свідомості до систематизації, до кодифікації законодавства і зрозуміли, що 34 види обов’язкового страхування 34-ма законами врегулювати - це називається безглуздя. І коли ми їх врегулюємо, і для чого це робити, якщо це можна зробити зовсім-зовсім по-іншому. Яким чином це можна зробити? Це можна зробити через внесення змін до закону про дорожній рух, про міліцію, Кодексу України про адміністративні правопорушення, до Кримінального кодексу. Чому? Тому що у законі про страхування порядок і умови його проведення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 99-го року номер 1175. Але уряд і один, і другий, і третій нічого не зробив для того, щоб відповідальність була встановлена для того, щоб ця постанова виконувалися.

Давайте просто встановимо відповідальність, по-перше. По-друге, зараз дуже хороші пропозиції, з якими виступив автор законопроекту, внесемо до інших законів, подякуємо їм і зробимо цивілізоване законодавство.

А тепер давайте замислимося, 191 тисяча поранених. Тільки кількість загиблих більше, ніж в Афганістані весь Радянський Союз втратив за 10 років за рік на війні. За рахунок чого це? За рахунок відсутності страхування? Чи за рахунок поганих доріг? За рахунок того, що ви в минулому році дозволили безмитно ввезти 65 тисяч російських автомобілів, не обладнаних подушками безпеки, ніяк не готових для того, щоб вони зіткнулися. Так за рахунок чого ж тоді ще відбуваються аварії?

То давайте, мабуть, якщо ми печемся про людей зробимо так, щоб, зобов'яжемо, щоб ці всі були з подушками безпеки, нормальні автомобілі щоб випускалися, щоб вони відповідали світовим стандартам, а не тільки кишеням олігархів, які хочуть сюди їх завозити, бо воно йде безмитно.

Тому, шановні друзі. цей закон треба, тільки треба в розрізі законів про страхування і туди треба добавити окремий розділ по транспортних засобам. Дякую.


ГОЛОВА. Народний депутат Немировський. Немає. Андрій Шкіль, будь ласка.


11:21:46

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, 121 виборчий округ, Львівщина. Я хотів би у першу чергу наголосити на тому, що, звичайно, закон сам по собі є необхідним. Немає значення в якій він формі буде. Чи доданий до закону про страхування, чи він буде окремим законом. Регламентація потрібно. Але я скажу відверто, не в такій спосіб. Той, хто просовував цей законопроект з-під поли і так посилено, він прислужив погану послугу і власникам транспортних засобів, і тим, хто хотів використати цей законопроект, а пізніше вже і закон для якоїсь там своєї, можливо, власної вигоди. Тому що в такій спосіб цей законопроект не може бути запропонований парламенту.

Я вам ще раз кажу, мало бути широке обговорення, мало бути розуміння. Тому що ......... вийшло б 100 гривень в рік. Навіть якщо і 50. Ходить про те, що створюється ще один фонд. І ми маємо знати природу його, ми маємо знати регуляцію внутрішніх стосунків в цьому фонді і можливості контролю. Це все виписано там слабо. І саме головне - не обговорено широко.

То дійсно правильно було підмічено, що спочатку законопроект був вузький і також не був прийнятним. Я розумію і комітет, який хотів поправити. Поправляючи постійно, це переросло в широкий десятистатейний законопроект, який необхідно просто ширше обговорити. І моя пропозиція до авторів закону відкликати його, опрацювати і подати в нормальний період обговорення, тобто на повну процедуру. Тому що зараз таким просування ви викличите, дія викликає протидію. І зараз уже до мене зверталися і власники транспортних засобів, знаючи, що відбувається зараз в Росії. Людина, яка є власником транспортних засобів особливо недорогого, це не завжди богата і заможна людина, ми це чудово знаємо. Тому що позалишалися від батьків і дідів ці нещасні автомобілі, які ледве їздять. У Росії зараз страйк, тому що там також обов'язкове соціальне страхування. Правда це співпало з підвищенням митного тарифу на ввезення іноземних автомобілів, але і у нас це також не виключення.

Тому я просто, моя пропозиція щира, відкликати