Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу послухати оголошення. Відповідно до статей 2 та 3 регламент

Вид материалаРегламент
Шкіль а.в.
Козаченко о.о.
Цушко в.п.
Кармазін ю.а.
Качур п.с.
Пузаков в.т.
Соломатін ю.п.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Я переконаний, що цей закон ми повинні прийняти і ми повинні переступити один досить важкий і очевидно неприємний соціальний момент. Важко буде звичайно пояснювати виборцям, чому якісь суми грошей, які могли б піти на соціальні проблеми підуть на проблеми партійного розвитку, партійного будівництва. Але основний аргумент залишається.

Внаслідок цього якраз і знімається дві дуже важливі соціальні проблеми. Перше, якщо вдасться цей закон довести до абсолюту його виконання знімається колосальне розкрадання і бюджетних коштів, і зменшується тіньова сфера, в якій прокручуються великі гроші, які йдуть на утримання цілого ряду партій, які через те і дістали таку красномовну назву: олігархічні партії. Це вже приводить до великої економії коштів.

І другий момент. Зростає рівень структурування суспільства і зростає внаслідок цього ефективність роботи всіх виборних органів влади, всієї представницької влади. Не тільки мова йде про владу вищу, у Верховній Раді, а і до сільської влади безпосередньо. Ми бачимо достатньо добре, що саме люди, які представляють реально існуючі, а не віртуальні або так звані політичні олігархічні партії, нормально можуть працювати у місцевих органах влади.

Я аналізую це, скажімо, по Львову. Мої колеги от, скажімо, із Комуністичної партії аналізують це по ряду інших областей, де вони чітко відзначають: саме ті люди, які прийшли від реальних партій, дійсно, нормально, добре працюють. Працюють у комісіях, а не тільки на сесіях, там, виступають з якимись певними питаннями, і доводять речі до реальних результатів. Позитив у цьому буде відчутний, і фінансовий позитив також.

Є два нюанси, по яких я би хотів наостанок дуже коротко застерегтися. Основне завдання цього закону, як ми розуміємо, - це припинити оце тіньове, не мотивоване законами фінансування політичних партій. Це передбачає дуже велику кількість достатньо жорстких додаткових моментів, які ще треба буде вводити в законодавство в подальшому. Автоматично це зменшує рівень лібералізації суспільних процесів, які при невиконанні законів або при однобічному виконанні законі можуть бути повернуті проти тих же самих реальних політичних партій.

Тому в продовженні процесу формування законодавства по цьому питанню, а це тільки стартовий закон, треба буде, дійсно, відпрацьовувати цілий ряд моментів, які, збільшивши регламентування, не призведуть до ліквідації лібералізації, щоб ми не вивернули все навпаки. Але однозначно: цей закон як стартовий для цього питання треба приймати. Дякую.


ГОЛОВА. Дякую, шановні колеги. Ну, будь ласка, хвилину.


12:48:13

ШКІЛЬ А.В.

Дуже коротко. Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко. Я буквально два слова по цьому законопроекту.

Його треба підтримати однозначно. Але я для стенограми хочу зробити два зауваження. Зауваження перше: я погоджуюся, що треба підтримати ті політичні партії, які не подолали чотирьохвідсоткового бар'єру, а набрали 3 відсотки. Але тим не менше, треба зробити застереження, що ці партії продовжують фінансуватися, це зрозуміло, але, про що говорив Кармазін, то він мав на увазі трошки не те. Коли фракція у парламенті політичної партії зникає, припиняється фінансування цієї політичної партії. Це невірно. І я думаю, це треба обов'язково поправити, тому що політична партія продовжує існування. А те, що припинила існування фракція, може бути об'єднанням, тривіальним утворенням блоку і таке інше. Я хочу, щоб це було у стенограмі, і щоб це було занотовано. Дякую.


ГОЛОВА. Дякую. Я попрошу міністра юстиції висловити точку зору уряду з приводу законопроекту, який ми розглядаємо.


ЛАВРИНОВИЧ О.М. Кабінет Міністрів України не розглядав цей проект закону. А я можу висловити точку зору міністра юстиції, яка полягає у тому, що я підтримую концепцію цього проекту закону і принагідно хочу сказати, що коли її треба втілювати у конкретні норми закону, то потрібно не забути, що в Україні є Бюджетний кодекс, що існують інші закони України. І нормопроектуальна техніка є обов'язковим елементом для того, щоб закон потім можна було використовувати для повсякденного вжитку, а концептуальний підхід підтримується.


ГОЛОВА. Шановні колеги, будемо завершувати розгляд проекту цього закону. Я хотів би лише додати, що, очевидно, нам треба приймати. І я тут виходжу не стільки з політичних мотивів, не лише з необхідності структурування і посилення ролі політичних партій, а і з тої позиції, що тоді, очевидно, треба нам буде відрегулювати питання щодо того, щоб Верховній Раді відшкодовували кошти, які вона витрачає по суті справи сьогодні на приховане фінансування політичних партій. Я маю на увазі насамперед - це фінансування апарату, який обслуговує фракції і депутатські групи, це 90 співробітників, це фінансування помічників, і будемо відверті, у ряді випадків фінансування працівників секретаріату у комітетах. Це також має місце. Тоді ми будемо більше працювати у професійному, а не у партійному вимірі, я маю на увазі парламент.

Розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із запровадженням державного фінансування політичних партій завершено. Рішення будемо приймати у день голосування.

У нас ще є час певний, можливо, давайте попробуємо встигнути розглянути проект Закону про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість щодо кабельно-провіднокових товарів.

Я прошу для доповіді народного депутата України Козаченка Олексія Олексійовича. А потім Федора Олексійовича Ярошенко. Просив би дуже коротко.


12:51:12

КОЗАЧЕНКО О.О.

Дякую. Я буду дуже коротко.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Необхідність прийняття змін щодо Закону "Про податок на додану вартість" продиктована ситуацією, яка склалася в України на ринку кабельно-проводникової продукції. На сьогоднішній день всі без виключення вітчизняні кабельні заводи, а це 27 підприємств галузі з 12 тисячами робочих місць, відчувають дискримінацію з боку аналогічних товаровиробників з країн СНД. Дискримінація, крім різниці внутрішній цін в цих країнах на енергоносії та сировину, заключається ще в тому, що кабельно-провідникова продукція виробників з СНД завозиться в Україну без сплати ПДВ живими коштами при розмитнені, тобто векселями. В той же час, як продукція українських заводів не може бути імпортована, наприклад, в Росію без попередньої ще до фактичного перетинання кордону живими коштами податку на додану вартість.

Ще більше приводить до здешевлення на ринку Україну імпортної кабельно-проводникової продукції ситуація з тиском на ринок неповерненого ПДВ, внаслідок якої при використанні відповідних схем імпортером фактично сплачується лише половина ПДВ, коштами я маю на увазі.

Тому, виходячи з політики підтримки і захисту вітчизняного товаровиробника, з ціллю усунення дискримінації по відношенню до підприємств ................галузі України з боку імпортної продукції, пропонується прийняти Закон України про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість". Проектом пропонується доповнити перелік товарів, на які не поширюється дія пункту 1.5 статті 11 Закону "Про податок на додану вартість" щодо випуску, обігу та погашення векселів , які видаються на суму податку при ввезенні товарів на митну територію України, товарами згідно коду групи 74, 76 ( це саме група провідникової продукції).

Доповню, що реалізація норм цього законопроекту, крім захисту вітчизняного товаровиробника, приведе ще до забезпечення додаткових надходжень до бюджету. Дякую за увагу.


ГОЛОВА. Дякую, Олексію Олексійовичу. Я прошу мікрофон державного секретаря Міністерства фінансів Ярошенка Федора Олексійовича.

У нас по суті справи виходить два проекти. Яка різниця між цими проектами?


КОЗАЧЕНКО О.О. Я скажу, різниці ніякої. Комітет профільний підтримав проект в цілому мій і пропонував, оскільки фактично він технічними ремарками відрізняється від того, який подав Уряд, прийняти депутатський закон, урядовий тоді всякий сенс губиться, тому що він фактично один в один, ідентичний.


ГОЛОВА. Тоді у мене виникає цілком логічне питання. Ваш законопроект був внесений і зареєстрований 9.04.?


КОЗАЧЕНКО О.О. Так.


ГОЛОВА. Уряд 12 травня вносить по суті такий самий законопроект?


КОЗАЧЕНКО О.О. То це не до мене.


ГОЛОВА. Я це до Державного секретаря, а не до вас. Будь ласка, сідайте.


_____________. Шановний Володимире Михайловичу, шановні виборці!

Дійсно, закони розроблялись незалежно. І суть закону полягає в тому, яка була висловлена. Вони ідентичні. Але ми технічно опрацьовували цей законопроект. І прохання, позиція уряду абсолютно співпадає із законопроектом, який запропонований Козаченко. Тому прохання, наша позиція - його схвалити в першому читанні.


ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Я думав, що Василя Петровича довго немає. Будь ласка, Василь Петрович.


12:54:53

ЦУШКО В.П.

Комитет по вопросам финансовой и банковской деятельности поддержал законопроект. Этот законопроект работает на бюджет, работает на нашего производителя. Поэтому есть предложение принять его в первом и во втором чтении. Потому что он фактически, если мы согласны с концепцией и автор, и правительство поддержали, то есть совпало, значит остается его принять в первом и во втором чтении. Потому что добавить к нему во втором чтении нечего. Он технически убирается и все. Поэтому комитет предлагает, когда будем голосовть, принять его в первом, во втором чтении, в целом и направить на подпись Президенту. Спасибо.


ГОЛОВА. Дякую. Переходимо до обговорення. Записались Кармазін і Шкіль.

Будь ласка, Юрій Анатолійович.


12:55:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я цілком поділяю стурбованість Володимира Михайловича Литвина, коли він каже, що два однакових законопроекти - 9 квітня вносить Козаченко, 12 травня вносить уряд. Для чого це? Скільки паперу витрачати. І для чого державні мужі сидять?!

Абсолютно однакові законопроекти. Я не хочу сказати, що це плагіат, чи це співпадіння, але таких співпадінь не має бути. Я, наприклад, цим обурений, як і обурений висновком Науково-експертного управління конкретно там виконавці, Чечетова і Ануфрієва я хочу назвати, що вони проти того, щоби вітчизняний товаровиробник розвивався. А суть же дуже проста - ми скасовуємо можливість використовувати при імпорті товарів, які приходять сюди, саме цей кабель, відстрочку сплати податку на додану вартість за допомогою векселів. І всього-на-всього, оце і вся перевага, яку ми будемо надавати своїм вітчизняним виробникам. Тому що імпортерам треба зразу платити, ну будь-яка країна захищає свого. Де таке видано, щоб ми своїх не захистили?

Тому я за прийняття цього закону в першому і в другому читанні. Вважаю, що це дуже правильна пропозиція була комітету, яку висловив народний депутат Цушко. Дякую за увагу.


ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.


12:57:04

ШКІЛЬ А.В. Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я хотів би наголосити, в першу чергу на тому, що законопроекти, які підтримують вітчизняного товаровиробника, у Верховній Раді мають прийматися одностайно і одноголосно. Тому що український товаровиробник захищається слабо, кволо і неякісно. І якщо вже і йдуть якісь лобістські закони, то... і вони проводяться через парламент, то дуже часто під прикриттям захисту вітчизняного товаровиробника іде просте лобіювання окремих підприємств. То в даній ситуації це є чистий, якісний короткий законопроект, який дуже добре, властиве, підтверджує моє постійне зауваження з приводу того, що депутати готують якісніше закони, ніж Кабінет Міністрів. Якісніші, швидше підготували, вчасно. І тут через деякий час Кабінет Міністрів, прочитавши законопроект депутата, вирішує запропонувати ще й свій.

Я розумію, що можна сказати, що там механізм, машина працювала, запустили і цей, то треба регулювати цю машину, постійно її змащувати і доглядати, щоб вона не давала збою, як це сталося цього разу.

Тому я закликаю в першому і другому читанні підтримати, тому що він короткий , якісний і дає можливість вітчизняним виробникам кабельної провідникової продукції нормально працювати на внутрішньому українському ринку. Дякую.


ГОЛОВА. Дякую. Качур, будь ласка, мікрофон. Фракція "Наша Україна". Ні, мікрофон народного депутата Качура. Я думаю, що ви швидше до трибуни добіжите і тут зможете висловити свої застереження.


12:59:01

КАЧУР П.С.

Враховуючи дуже обмежений час, шановні депутати, у мене до вас прохання. Є ще декілька законопроектів, але є один, який стосується конкретних людей. Тобто неврегульована норма зачіпає інтереси конкретних людей.

Тому якщо, Володимире Михайловичу, якщо немає заперечень у депутатів, щоб ми розглянули законопроект, який називається про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і щоб це розглянути ще сьогодні, враховуючи дуже короткий час. Я би дуже просив народних депутатів підтримати це. Це стосується долі конкретних людей.


ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Одну хвилинку, шановні колеги. Одну хвилинку, я ж не давав вас слова. Одну хвилинку. Шановні колеги, якщо таким чином можна домовитися. Якщо немає заперечень, одну хвилинку, з боку депутатів, яких законопроекти мають зараз розглядатися, якщо немає заперечень з боку депутатів, які записалися на виступ у "різне", а у нас записалося сорок народних депутатів, тоді можемо розглядати цей проект. У нас з цим проектом треба раз, два, три, чотири, п'ять, це треба п'ять доповідачів, а потім обговорення. Ми його просто фізично не встигнемо. Це треба нам півгодини часу мінімум.


ТАРАН В.В. Давайте зробимо так.


ГОЛОВА. Я прошу згоди Верховної Ради. Якщо Верховна Рада... Будь ласка.


ТАРАН В.В. Включіть, будь ласка. Блок Юлії Тимошенко. Володимире Михайловичу, справді закон важливий. Давайте чесно абсолютно, тут ми з вами домовимося. Давайте чесно, ми з вами домовимося. Володимире Михайловичу, давайте ми чесно з вами домовимося, щоб вибрати день у наступний вівторок, і всі виступлять. Але абсолютно чесно, щоб воно на, щоб воно було на координаційній раді і залишити на вівторок.


ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми ж тут знаходимся з вами не на ринку, де ми домовляємося. На погоджувальній раді я доведу до вашого відома, що є пропозиція розглянути цей проект. І рішення погоджувальної ради, ми тоді будемо його розглядати. Ну, ви ж не ставте мене в незручне становище. Ну якщо б зараз була воля, є заперечення. Я не заперечую, но є заперечення.


ТЕРЕН В.В. Ну дайте мені одну хвилину.


ГОЛОВА. Так, 13 година. Переходимо до розгляду "Різного". Юрій Кармазін. На табло, будь ласка, хто записався в "Різному". Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", підготуватися Пузакову.


13:01:55

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я неодноразово піднімав питання щодо розбазарення лісових ресурсів нашої держави. Звертаюся і зараз до посадових осіб, Служби безпеки України, Генерального прокурора України, Ради національної безпеки і оборони України, де ніяк не можуть нікого призначити, звертаюся до Прем`єр-міністра України Януковича і безпосередньо до Леоніда Даниловича Кучми! Леоніде Даниловичу! На ГУАМ із кількох президентів приїхали ви двоє, як в тій пісні - я і моя Маша. Тому, мабуть, треба повернутися до наших проблем, до наших проблем, тому що в умовах економічного спаду, тотального безробіття населення, його збідніння, лісогосподарські об'єднання Карпатського регіону розробляють кабальний для України українсько-австрійський проект, так званий "Карпати-ленд".

Згідно з цим проектом австрійській фірмі надається в довготермінову оренду - на 25 років 200 тис. га карпатського лісу разом з усією інфраструктурою - робочою силою та правом вирубати стиглі ліси. Проект передбачає цілковиту закритість території австрійського лісокористувача і стовідсоткове абсолютне керування всім господарським процесом протягом 25 років. При цьому австрійська фірма має цитую: "...право відбору необхідної техніки на розсуд фірми, право на безперешкодне пересування всіма лісовими дорогами, право вільного розпорядження всією виробленою продукцією". І це в той час, коли наші співвітчизники, виборці позбавлені роботи, потерпають від злиднів і негараздів, вимушені їхати за кордон у пошуках кращої долі. Хіба може наша держава допустити, щоб основний лісовий ресурс - деревина - за копійки йшов за кордон? Чому австріяки не хочуть і не здійснюють вирубку лісу у себе вдома? До речі, відсоток лісів у Австрії набагато вищий, ніж в Україні, однак вони бережуть свої природні багатства! За лісом ідуть до українців, користуючись при цьому безпринципністю, продажністю, хабарництвом, яке панує в цій сфері.

Австрійський уряд не зацікавився херсонськими пустелями і нижньодніпровськими пісками. У своєму проекті австрійці планують проводити діяльність виключно на території реліктових лісів Карпат, практично єдиному у Європі місці, де збереглася незаймана природа.

Чим ще приваблюють Карпати? Дешевою робочою силою, можливістю пристосувати застарілу техніку, повністю розпоряджатися українським лісом і бути при цьому абсолютно вільним у своїх діях. Адже проект виключає контроль за використанням лісових ресурсів українською стороною.

Питання неприпустимості реалізації даного проекту неодноразово піднімалося в українських засобах масової інформації. Але Державний комітет лісового господарства, і голова Колісніченко, і місцеві керівники лісогосподарських об'єднань обома руками за цей проект. Ну, звісно, хіба може генеральний директор "Львівлісу" Дейнеко відмовитись від такої легкої здобичі?! У своїх інтерв'ю він заявляє: проект принесе значні прибутки. А я заявляю, що такі люди шкодять майбутньому держави і не бояться навіть Господа.

Проект "Карпати-ленд" - безпрецедентне порушення законодавства України, її Конституції, права наших громадян на природні ресурси держави, в якій вони живуть. Реалізація спричинить безробіття наших працівників.

Давайте подумаємо про майбутнє наших дітей, адже їм ще після такого господарювання жити. І я прошу направити те, що я виголосив, до Генеральної прокуратури, до Служби безпеки, до уряду і до Президента для вжиття негайних заходів по припиненню знищення лісів.


ГОЛОВА. Мельник Микола Євтихійович буде виступати наступним.


13:05:31

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Шановний Володимире Михайловичу, як вам відомо, у Кіровограді склалася гостра соціально-політична криза, яка паралізувала життєдіяльність міста. Усі негаразди виникли внаслідок протистояння між міським головою Миколою Чигиріним і фракцією "Трудова Україна" , яка не змогла забезпечити перемогу на виборах свого кандидата. З того часу вона поставила перед собою мету: домогтися зміщення легітимно обраного Чигрина з посади голови міста, щоб то не було не гребуючи ніякими методами.

Головною зброєю вони зробили зрив сесійних засідань міської ради. Було зірвано 12 засідань. В результаті бюджет міста, який треба було прийняти ще в січні, не затверджений до сьогодні. Неприйняття бюджету привело до тотального зубожіння всієї інфраструктури міста, не ремонтуються об'єкти життєдіяльності, дороги, школи, місто не готується до зими. Такими діями нанесено місту збитки більше, як на 10 мільйонів гривень. Вчителі не отримують зарплату, відпускні, в такому стані медичні працівники, культура, гинуть відомі по всій Україні творчі колективи. Міськвиконкомом позбавлені можливостей надавати допомогу в ліках ветеранам та всім гостронужденним. Населення терпеливо чекало і надіялося на кращі 6 місяців. Але терпінню прийшов край. Доведені до відчаю представники бюджетних організацій, пенсіонери і ветерани почали масові протести і пікетування сесій з вимогою прийняття бюджету. Апогей цієї боротьби мав місце 9 червня. Учасники пікету, дізнавшись, що трудовики знову відмовилися навіть включити до порядку денного питання бюджету, увійшли до зали засідань, закрили всі виходи і вимагали прийняття бюджету. Люди пішли на крайні заходи. Масовий пікет знову повторився 25 червня. Викликає серйозну тривогу той факт, що протистояння і протидія трудовиків практично всі громадськості міста добре відомі чинам Тігіпку - голові партії Трудова Україна, Януковичу - Прем'єр-міністру України, котрий не так давно відвідували місто. Знає, що твориться в Кіровограді і Президент, до якого неодноразово зверталися жителі міста. Кіровоградці добре розуміють компанію, розв'язану під керівництвом "Трудової України", та інших олігархічних угрупувань як таку, що веде до штучного геноциду населення окремого взятого міста як руйнування соціально-політичної основи держави. Все це діється на очах голови облдержадміністрації та Президента України. Невже вам байдуже, як гине місто і люди в ньому. Кризове становище міста є результатом протистояння партії олігархів вам підвладних. Чому ж ви не реагуєте на руйнівну безмежність. Невже ви зацікавлені у деструктивній діяльності тих партій, які підривають фундамент вашої влади. Пане Президенте, якщо у вас є ще почуття відповідальності перед народом, кіровоградці просять негайного вашого втручання у стан справ у місці, допомогти голові міста виконувати свої обов'язки, бо терпінню людей прийшов кінець. І як наслідок можливі соціальні і політичні потрясіння. Дякую.


ГОЛОВА. Юрій Соломатін, підготуватися Миколі Мельнику.


13:09:00

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, місто Київ і Київська область.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, за дорученням київських міського і обласного комітету партії Комуністичної партії України я маю вас проінформувати за те, що зазначені політичні організації прийняли рішення провести 9 липня у середу у місті Києві пікетування Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України в зв'язку з підвищенням цін на предмети першої необхідності, насамперед на харчові продукти. О 9-й годині 45 хвилин всі, хто не байдужий і хто повстане на захист своїх конституційних прав як громадянина України має приїхати на метро станція Арсенальна, до метро станція Арсенальна і далі пройти разом у колонах до 10 години до Верховної Ради України. Саме тут перед стінами Верховної Ради викласти свої вимоги і пропозиції до головного законодавчого органу нашої держави і об 11 годині так само виступити перед будинком Кабінету Міністрів України на вулиці Грушевського.