Geum.ru

Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно до статті 5 регламент

Вид материалаРегламент

Содержание


Дорогунцов с.і.
Матвєєв в.й.
Терьохін с.а.
Калетнік г.м.
Дорогунцов с.і.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8


СІНЧЕНКО С.Г. Валерій Дмитрович, ну, у нас ринкова економіка. Керівник підприємства, який не має своїх можливостей утримувати пожежний транспорт, працівників, укладає угоду з відповідною організацією. Я так, наприклад, розумію оцю функцію пожежної охорони. Вона в колгоспах була теж не державною, але вона була народною, вона була загальною. А зараз, на жаль, немає такої. Є відомчі. Так що, в принципі...


ГОЛОВА. Народний депутат Дорогунцов, фракція комуністів.


12:45:14

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Володимир Михайлович, Дорогунцов, фракція Компартії України.

Шановний Сергій Григорович, чи вважаєте ви достатнім той механізм, який закладений в законі, для того щоб створити таку недержавну протипожежну службу?

І чи є він достатнім для того, щоб вона діяла? Чи мені прийдеться укладати договір після того, як згорить все у мене? То тоді ще й договір. Ну, чи є там такі засади, які б робили це обов'язковим? На селі треба мати у якомусь радіусі одну пожарну команду, яка б за 10 хвилин могла бути у місці пожару. А якщо це з Києва викликати, то з цього нічого не буде: і машину загубимо, і добро згорить. Спасибі.


СІНЧЕНКО С.Г. Сергій Іванович, ну, ви виходите за предмет розгляду нашого закону. Я б вам відповів. Ми зараз розглядаємо, питання стосується... Була колись у нас сільська пожежна охорона, зараз у Бюджетному кодексі такого визначення немає. У нас є територіальна, місцева пожежна охорона. І відшкодування фінансові ідуть на місцеву. А те, що ви питання піднімаєте, воно стосується, я думаю, проблеми, але не саме цього закону. А я доповідаю по переіменню сільської на місцеву.


ГОЛОВА. Народний депутат Матвєєв, фракція комуністів.


12:46:54

МАТВЄЄВ В.Й.

Матвеев, фракция коммунистов.

То, что на Украине называется рыночными отношениями, никакого отношения к рынку не имеет. Вы ж понимаете. Вообще не рынок, а базар какой-то.

Вы мне объясните, пожалуйста, как будет ситуация развиваться. Значит, есть две территориальные громады, рядом расположенные друг с другом. В одной громаде начался массовый пожар. Из другой громады поедут туда тушить или не поедут и скажут: это наше дело. Кто будет эти все вопросы регулировать, то есть взаимоотношения. Будет ли какая-то диспетчеризация всего этого хозяйства? Значит, кто вообще будет нести ответственность? Мы же не можем огонь и человека поставить в рыночные отношения. Потому что совершенно не равные условия.


СІНЧЕНКО С.Г. Слава Богу, Владимир Иосифович, что сейчас рыночная экономика, можно сказать, на дворе, но органы пожарной охраны на это внимания не обращают. Поэтому пожар - это стихийное бедствие. его тушат всем миром. Поэтому, ну, пока еще сохраняется у нас та инерция, которая была раньше. На пожар выезжают все по возможности. Начинается это с местной, если она есть, и заканчивается она районом, а если недостаточно, то подключаются и областные силы и железная дорога, и ведомства и так далее. Поэтому я б на этот вопрос так ответил.


ГОЛОВА. Є ще запитання? Немає. Дякую вам.

Є бажаючі для виступів? На виступи ніхто не записався. Будемо вважати, що розгляд цього питання ми завершили. Будемо визначатися в четвер голосуванням щодо рішення.

Шановні колеги! На ваш розгляд вноситься проект Закону про податок на доходи фізичних осіб.

Доповідачі: заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Терьохін Сергій Анатолійович, після нього буде виступати міністр фінансів України Юшко Ігор Олегович, народний депутат України Веретенніков Віктор Олександрович і народний депутат України Царьов Олег Анатолійович відповідно до внесених законопроектів.

Будь ласка.

Шановні колеги, відносно питання, яке пропустили, я хочу вас поінформувати. Я просив і передавав декілька разів до Сергія Макаровича, щоб звіт був розданий вам. Сергій Макарович каже, що звіт написаний від руки, що він може бути виголошений, потім розданий. Якщо ви не будете заперечувати, ми після цього питання послухаємо звіт. Але, очевидно, документ, якийсь проект рішення повинен бути присутній у залі і розданий вам. Якщо цього немає, я вважаю, що питання не зовсім підготовлене. Будь ласка.


12:49:38

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Прошу зарахувати ці секунди до мене теж.

Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про оподаткування доходів фізичних осіб зареєстрований за номером 1111. Коротко зупинюся на історії цього багатостраждального закону.

Перша його версія з'явилася ще в 1996 році у, так званому, пакеті економічного зростання.

Верховна Рада створила спеціальну робочу групу для опрацювання проекту, який згодом був прийнятий у 3-х читаннях та перенесений на повторне третє читання. З того часу пройшло 5 років. У 2001 році цей закон увійшов складовою частиною до, так званого, малого Податкового кодексу, а після його непідтримки групою народних депутатів було подано новий проект закону. На жаль, з позиції тодішнього керівництва Міністерства фінансів, яке не бажало будь-яких змін, закон теж не було прийнято. Нарешті, використовуючи здобутки 5-річного опрацювання цього документу, у травні цього року було подано відповідний законопроект, який зараз і обговорюється.

Я не буду вдаватися до пояснень чому ми маємо змінити систему оподаткування доходів громадян, усі про це знають. Дозвольте мені зупинитися на концептуальних положеннях проекту та у зв'язку з внесенням урядом альтернативного законопроекту на відмінностях між цими законопроектами.

Перше. Цей проект базується на таких твердженнях. Податок на доходи громадян є єдиним зі всіх податків, що має виражену соціальну спрямованість. Цей податок повинен застосовуватися лише до доходів, що перевищують мінімальну вартість життя громадянина. Цей податок має бути прогресивним за принципом: більші доходи - більші вилучення. Застосування непрогресивної ставки призводить до появи дуже небезпечного явища - швидкого розшарування суспільства та створення династійного капіталу. Вища ставка має встановлюватися на рівні, який би забезпечував компроміс між інтересами особи, яка заробляє дохід та інтересами суспільства, що використовує податки для свої потреб. По крайній мірі має дотримуватися одна податкова аксіома: верхня ставка не може бути значно меншою за ставку оподаткування підприємств. В іншому випадку буде застосовуватися, так зване, податкове планування, коли фізична особа буде робити сама з себе ЛТД.

Закон повинен дозволяти зменшення сукупного доходу на окремі види витрат, або, як це стандартно називається, на суму податкового кредиту.

До податкового кредиту мають включатися витрати, пов'язані з охороною здоров'я, освітою та проживанням громадянина. Нарахування таких витрат базується на відомому твердженні "право на життя, дах над головою та освіту дітей не може залежати від стану гаманця".

Друге. Обидва законопроекти базуються на 5-річній роботі депутатів 3-х скликань парламенту. Цебто, моє ім'я під цим проектом є доволі умовним. За ним стоять сотні годин дискусій, версій проектів, розроблених багатьма спеціалістами.

Глобальна відмінність між ідеологією проектів полягає лише в одному: уряд намагається, не зменшуючи податковий прес на переважну частину населення, призвести до розширення податкової бази, а депутати намагаються впровадити стимули для легалізації виплат зарплати, а отже до розширення податкової бази з одночасним збільшенням розміру соціальних стандартів.

Третє, на засіданні нашого комітету міністр фінансів, який буде доповідати після мене, визначив цей проект як закон для бідних, а закон Кабміну як закон середнього класу , що має згодом підтримати бідних.

За висновками комітету ситуація виглядає абсолютно протилежною: цей проект, про який я доповідаю, пропонує забезпечити малозабезпечених та середній клас і створити стимул для легалізації великих доходів. А Кабінет Міністрів намагається за рахунок збереження посиленого оподаткування малих та середніх доходів, які, за статистичними даними, приходяться на більш, ніж 80 відсотків наших громадян, радикально зменшити великі доходи.

У вас на руках є пояснювальні таблиці до цього проекту, які свідчать про те, що за сьогоднішньою системою 13 відсотків, які ми, за звичкою, любимо вираховувати, виникають при застосуванні норм діючого декрету при доході 212 гривень, при застосуванні норм проекту Кабміна - при доході в 1000 гривень, і цього проекту 2100 гривень. Ось вам і відповідь, хто захищає середній клас, а хто не захищає.

Четверте, ми можемо скільки завгодно говорити про цей податок, маніпулюючи його ставками. Одначе, головним показником легалізації зарплат є так звана фіскальна вартість робочої сили, іншими словами, скільки ж працедавець, найманий працівник повинні сукупно сплатити податки, щоб такий працівник отримав чистими зарплату на руки.

Візьмемо, припустимо, середню зарплату працівника середнього класу в 2000 гривень на місяць. За діючою системою фіскальна вартість становить 1320 гривень, за проектом Кабміну 1100, за цим проектом 720.

Для малозабезпечених громадян, які отримують зарплату на рівні 400 гривень, за цим проектом податок складатиме 7 відсотків, за Кабмінівським - на 20 відсотків більше, а за діючою системою більше в 2,4 рази. Саме це є показником легалізації доходів населення.

П'яте, вертаючись до проблеми соціальних стандартів, цей проект робить перший крок у напрямку впровадження соціальної справедливості при оподаткуванні. Він встановлює неоподатковуваний мінімум у 120 гривень на місяць, стільки ж на дитину, студента; для класично пільгованих осіб - ветеранів, інвалідів, чорнобильців, репресованих тощо - 240 гривень на місяць. Іншими словами, проект звільняє цих осіб від принизливого випрошування у чиновників різноманітних компенсацій і непрямих пільг, а державу - від тримання армії таких чиновників, які збирають сьогодні податки з незначних доходів, а потім намагаються віддати їх назад через недосконалу систему соціального дотування. Ми свідомі того, що навіть 120 гривень не відповідають реальній вартості життя людини. Одначе це є першим рішучим кроком для урівняння неоподатковуваного мінімуму з прожитковим. Давайте зробимо цей перший крок.

Ідеологія урядового проекту є, так би мовити, абсолютно перпендикулярною: зменшуючи вдвічі оподаткування заможних, урядовий проект пропонує встановити неоподатковуваний мінімум на рівні 24 гривень, себто на 7 гривень більше, ніж існує сьогодні. Що це означає з економічної та соціальної точки зору пояснити важко. Себто ми маємо вирішити, чи достойний громадянин України неоподатковуваного мінімуму 120 гривень чи йому надалі треба буде мати подачку у розмірі 24-ох.

Шосте. Головним аргументом проти проекту, що обговорюється, є твердження, що його впровадження призведе до втрати 7 мільярдів гривень, а урядового - тільки 3,6 мільярда гривень та потерпатимуть від цього місцеві бюджети. З цього можна зробити декілька висновків.

Перший - математичний. Представлені дані є невірними, позаяк при виконанні цьогорічного плану надходжень з цього податку в 11 мільярдів 237 мільйонів гривень та впровадженні норм цього закону зниження бюджетних доходів з цього джерела становитиме 3 мільярда 484 мільйони гривень, що лише на 284 мільйони гривень більше, ніж заплановано в урядовому проекті. Взагалі декларувати, що цей закон зменшує доходи зведеного бюджету на більш, ніж 7 мільярдів гривень при загальних планованих доходах у розмірі 11 мільярдів, є безглуздо, позаяк структура доходів свідчить про їх збільшення, а не зменшення, протягом наступного 12-місячного періоду.

Я не хочу втомлювати вас, шановні колеги, додатковими економетричними викладками, одначе звертаю вашу увагу на те, що при прийнятті концепції Кабміну, ми не стимулюємо суспільство легалізувати свої доходи, а при прийнятті цього проекту стимул є рішучий.

Якщо можна, буквально ще 2 хвилини - і я закінчую. Можна, да?


ГОЛОВА. Да, будь ласка.


ТЕРЬОХІН С.А. На жаль, розрахунки Кабінету Міністрів, які планують витрати від впровадження цього законопроект, не враховують збільшення доходів від інших податків. Тільки по непрямих податках доходи зведеного бюджету зростуть, за нашими підрахунками, на 1 мільярд 750 мільйонів гривень.

Ми всі свідомі того, що якщо людина сьогодні отримує більше заробітної плати на руки, вона не понесе її в банки. Куди вона піде? Вона піде в магазин, вона буде їх витрачати, платити податок на додану вартість, акцизні податки, а магазини будуть платити податок на прибуток підприємств. На жаль, в розрахунках Міністерства фінансів збільшення доходів від таких податків не передбачено.

Висновок третій і останній. Виконавча влада, на мою особисту, не хоче змін в оподаткуванні доходів громадян або боїться чи є непідготовленою для введення таких нових правил. Між іншим, Бюджетний кодекс дозволяє гнучко реагувати на недофінансування в бюджеті власних повноважень територіальних громад. Ми маємо інструмент міжбюджетних трансферів і субсидування бюджетів місцевого рівня.

Запропонована урядом система оподаткування малого та середнього бізнесу зруйнує і без того хитку систему їх виживання. Ми маємо бути свідомими, що до кінця цього року парламент зобов'язаний закласти підвалини фіскальної підтримки та контролю за цим важливим сегментом нашої економіки. Однак це треба робити окремим законом стосовно малого бізнесу після проведення численних прилюдних дискусій.

Цей закон створює потужний інвестиційний ресурс для України. Саме тому дивіденди, оподатковані при їх виплаті, не мають включатися до будь-якого доходу їх отримувача, а реінвістовані доходи мають теж звільнятися від цього податку. Між іншим, це не передбачається урядовим проектом.

Я б хотів зазначити, що в посланні Президента до Верховної Ради питання поліпшення інвестиційного клімату займає одне чи не з головних місць. На жаль, Міністерство фінансів, мабуть, недочитали це послання.

Наступне, стосовно процентів. Проценти по вкладах мають оподатковуватися, позаяк їх звільнення створює податкову шпарку. Але яким чином. Цей проект пропонує відрізняти проценти, отримані за незначними вкладами нормальних людей, в нормальному банку від процентів, які є переважним джерелом доходів особи, так званих "рантьє".

У першому випадку такі проценти за цим проектом пропонуються оподатковувати за ставкою до п'яти відсотків при їх виплаті. В інших випадках включати в шкалу.

На жаль, Кабінет Міністрів пропонує оподатковувати проценти навіть по незначних вкладах, і по великих вкладах, по однаковій ставці - десять відсотків. Тим самим ми будемо дискримінувати маленького вкладника, який хоче протримати якісь заощадження для купівлі квартири нової, машини, або для того, щоб ці заощадження дожили до наступної заробітної плати.

І, нарешті, десяте. Законопроекти різняться у подробицях, які в практичному житті псують життя нормальних громадян.

Наприклад. Цей проект, який я доповідаю, звільняє від оподаткування та включає до податкового кредиту оплату навчання дітей і студентів, дозволяє списувати з доходу документального оформлення і витрати на лікування, поховання родичів.

Проект Кабінету Міністрів не передбачає цього.

Для того, щоб подарувати без податків матеріальне майно члену своєї сім'ї, урядовий проект вимагає укладення договору дарування та його нотаріального посвідчення. Наш ні.

Ну, уявіть собі, ви своїй дитині даруєте велосипеда і треба йти до нотаріуса, по урядовому проекту, і робити нотаріальний запис.

Аліменти, які сплачуються добровільно одним з батьків, що передбачає наш Сімейний кодекс, наше сімейне законодавство, будуть за проектом Кабінету Міністрів оподатковуватися, якщо немає рішення суду. Цей проект звільняє їх від оподаткування.

Якщо стороння особа сплатила вартість лікування платника податку - ця вартість має включатися до доходу хворого за проектом Кабміну. За цим проектом вона не оподатковується за деякими винятками, якщо будуть питання, я відповім за якими. Доходи від донорства обмежуються здаванням крові та грудного молока та не передбачають інших видів донорства. Згідно з проектом Кабміну операції, припустимо такі, як штучного запліднення, у нас демографічна проблема дуже велика, інших видів штучного збільшення народжуваності, за проектом Кабінету Міністрів оподатковується; за цим проектом - звільняються.

Профспілкові внески, внески до ЖЕКів та подібних структур, до благодійних організацій звільняються; за проектом Кабінету Міністрів України - оподатковуються.

Виплати з фонду обов'язкового медичного страхування, за цим проектом, звільняються; у проекті Кабміну - оподатковуються.

І насамкінець. Комусь може здатися, що у цій доповіді я забагато використав на кшталт соціальна справедливість чи соціальний захист. Я особисто не є, не сповідую ліві погляди, це відверто. До мого серця ближче принципи лібералізму. Одначе, як каже реклама, "почувствуйте разницу". Відчуйте різницю між соціальним популізмом та соціальною справедливістю, отже, між проектом Кабінету Міністрів і цим проектом, який я сьогодні доповідаю.

Наш комітет прийняв рішення підтримати цей проект. Ми не розглядали два проекти, які будуть після урядового розглядатися, за тією причиною, що ці проекти були дані з порушенням Регламенту, вони не містили розрахунків, мається на увазі проект Богатирьової і проект Веретенникова. Тому, я думаю, що завтра ми маємо визначити свою позицію між підтримкою або цього проект, або урядового проекту.

Комітет тим самим пропонує відхилити проект Кабінету Міністрів. Я сподіваюся, що моя доповідь була чесною і від імені нашого комітету я пропоную цей проект взяти за основу та опрацювати його з суб'єктами законодавчої ініціативи до жовтня цього року, щоб ми все-таки зробили якийсь добрий рух по відношенню до наших громадян з 1 січня наступного року. Таку позицію підтримує і Головне науково-експертне управління Верховної Ради України.

Дякую за увагу і перепрошую за порушення регламенту.


ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання є? Прошу записатися. Прошу висвітити. Народний депутат Калетник, група "Європейській вибір".


13:05:02

КАЛЕТНІК Г.М.

Калетнік, група "Європейській вибір", 15 виборчий округ.

Скажіть, будь ласка, чи зберегли ви у своєму законопроекті поняття "неоподаткований мінімум" і чи врахували ви для категорій десятивідсоткового податку?


ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Дуже добре питання.

На відміну від урядового проекту ми, якщо починати з кінця, ми зберегли існуючу сьогодні систему оподаткування малого і середнього бізнесу. Урядовий проект пропонує зруйнувати її і змусити ................. платити ПДВ, деякі соціальні внески і так далі. Ми це зберігаємо.

Стосовно неоподаткованого мінімуму. У своїй доповіді я зазначив, що така категорія у цьому проекті збережена і розширена. Ми вважаємо, що неоподаткований мінімум має існувати як соціальна, якщо хочете, соціальний стандарт. У нашому проекті він встановлюється на рівні 120 гривень і підлягає щорічній індексації на рівень інфляції. У проекті Кабінету Міністрів неоподаткований мінімум встановлюється на рівні 24 гривень на місяць.


ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Дорогунцов, фракція комуністів.


13:06:18

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Дорогунцов, фракція Компартії України.

Скажіть, будь ласка, шановний Сергій Анатолійович. У мене два питання.

Перше. Чому ви пропонуєте, ну, вона відома категорія, неоподаткований мінімум, а чому не покласти в основу мінімальну зарплату або мінімальний прожитковий мінімум. Оці дві категорії, мені здається, що було б логічно покласти в основу неоподаткування якраз мінімальну заробітну плату, яка зараз пропонується деякими депутатами на наступний рік на більш високому рівні, ніж сьогодні, набагато вищому. Це перше питання.

Друге питання. Може ви скажете у процентному відношенні серед інших джерел доходів з Державного бюджету, яке місце займають податки з фізичних осіб?

І одне питання ще додаткове, хоч я обіцяв на двох зупинитися. Ви сказали, що наш законопроект для бідних, ваш законопроект. Ви сказали для середнього класу, я вибачаюся. А Кабінету Міністрів для бідних, так виходить? А для багатих? Я не чув, щоб тут хтось ображав багатих. Так як зробити, щоб основний тягар податковий все-таки несли багаті, а не середні і бідні? Спасибі велике.


ТЕРЬОХІН С.А Дякую. Всі три питання дуже цікаві. Можна проводити конференції з появлення тих чи інших концепцій.

Давайте з останнього. Це дуже цікаве питання. Я не знаю чи видно чи ні. Видно? Ви бачите, жовтенька лінія - це совокупне вилучення податків при нашому законопроекті, який я доповідаю.

Червона - це те, що пропонує Кабінет Міністрів.

І синя - те, що існує сьогодні.

Різниця яка? Ви бачите, на цьому відрізку до 300 гривень, тобто фактично до 400 гривень от тут. Це наш прожитковий мінімум. І от дивіться, по червоній шкалі він відразу починає йти від 8 відсотків і прогресивно зростати. По нашій шкалі він потихенічку росте для того, щоб досягти свого піку тут. Тут є перегиби. Далі, якщо вести цей графік, то жовтенька перевищує червону там, де доходи більше 6 тисяч гривень на місяць.

Тому ми пільгуємо, дійсно, людей, які мають незначні або середні доходи.

Що уряд зробив? Він залишає 24 гривні неоподаткованого мінімуму, тобто нічого. Цей показник нічого не значить, правда? Але при тому в два рази зменшує існуючий податок на великі доходи.

Ми говоримо, що пропорційність має зберігатися.

Є принцип в цьому податку податкової солідарності багатих з бідними для того, щоб зростав середній клас. І всі економісти про це абсолютно чітко знають.

Стосовно другого питання. Прибуток, податковий прибуток... Я перепрошу, прибуток з фізичних осіб займає друге місце після ПДВ. На цей рік заплановано приблизно 11 мільярдів зведеного бюджету, трошки більше, цього джерела.

Знову-таки, позиція уряду, яка буде доповідатися зараз, я упереджую, бо я першим вийшов, у менш вигідному становищі знаходжуся, буде говорити про те, що введення 120 гривень неоподаткованого мінімуму призведе до мінус 7 мільярдів. Це абсолютно невірно, тому що по структурі доходів статистичних до 2 тисячі гривень на місяць отримує у нас 62,3 відсотки населення, які дають всього менше 20 відсотків доходів з цього джерела. Менше 20 відсотків! Решта дають люди, які платять... отримують більші доходи. Тому ну не можна так говорити, що це не логічно і це не є виправдано статистично.