Geum.ru

Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 2 регламент

Вид материалаРегламент

Содержание


Шкіль а.в.
Черняк в.к.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Разом з тим і цей законопроект має недолік. Недолік такий, що недостатнім є обрахування фінансових витрат, які понесе бюджет.

А у відповідності до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу це, якщо є зміни до бюджету, то тоді закон може набути чинності не раніше першого січня 2004 року.

Я пропоную і прошу вас прийняти закон з буквочкою "д" і тільки написати там, що він вступає в дію з 1 січня 2004 року. Інакше це буде суперечити Бюджетному кодексу. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимира Черняка я не бачу. Слово надається Андрію Шкілю. Наступний - Павловський.


14:02:51

ШКІЛЬ А.В.

Звичайно, я тут вже вкотре наголошую на тому, що якість законопроектів, які готують народні депутати і уряд, або Президент, завжди відрізняються в якісному варіанті. Тобто завжди депутати Верховної Ради готують кращі законопроекти. Пане Павловський, дайте послухати представникові уряду мій виступ.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Антоновичу, не заважайте, будь ласка.


ШКІЛЬ А.В. Дуже дякую.

Я ще раз повторююсь, тому що колега народний депутат не дав можливості послухати, так я наголошую, чому я в своєму запитанні і не звертав увагу вашу, на те, що депутатські закони завжди кращі, ніж урядові. І давайте все-таки погодимось у тому, що тут сидять представники і висланці народу, люди, які хоча б в силу своїх службових обов'язків спілкується рідко, але, як кажуть, мітко і з народом. Зокрема, законопроект, запропонований Цушком і Терьохіним, він в принципі уякіснішує стосунки ваші ж із тим же самим народом, тому що є дуже непоганий провідник. Я погоджуюсь з попереднім виступаючим, що також є певні нюанси і в цьому законопроекті, він має дійсно вступити в силу з початком нового бюджетного року. Але тим не менше, запропонований урядом вкотре вже законопроект гірший, якісно гірший, ніж законопроект, запропонований депутатом. І я не знаю. з ким і де він пройшов узгодження, тому що комітет нам пропонує ось листи 2244-д - законопроект народних депутатів. І власне для нас це є головним критерієм узгодженості. Може, він десь там узгоджувався в Кабінеті Міністрів, то, звичайна річ, що там є і корпоративні інтереси, і буде підтриманий законопроект, який пропонує ваше відомство, але, тим не менше, я хотів би зупинитися на деталях.

Звичайно, дуже добре, коли товаровиробники будуть конкурувати в системі 50 на 50, тобто і зарубіжні будуть представлені, і українські виробники. Але ви розумієте, завжди цю конкуренцію, український виробник програє: він не дотується, його ніхто не підтримує, він пасеться на вільних хлібах, він в принципі не від кого, тобто від всіх страждає і не від кого не захищається - тією ж державою, яка би мала це робити, а не тільки визискувати товаровиробника. І тому тут має бути пріоритет, тобто коли українські виробники, і українські промисловці, і українські науковці, не можуть запропонувати. Тільки в такому випадку включається в тендер вже представник із зарубіжжя, ближнього чи далекого - це вже не має значення. Тоді це буде не просто справедливо, а це буде по державному, це буде використано, всі потенціали держави для власного самозахисту, самозабезпечення і розвитку промисловства і підприємництва. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Павловському Михайлу Антоновичу.


14:05:56

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую, Геннадій Васильович.

Павловський, фракція блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина", Хмельниччина.

Шановні колеги, члени уряду, я хочу привернути увагу до таких особливостей. В законопроекті, який представлений урядом, я хочу привернути увагу Кармазіна. Там не вказано, куди діти оті 50 мільйонів. Тобто їх можна і за кордон віддати і на чуже обладнання, можна і на свої послуги і обладнання.

А от у законопроекті, який відстоює Кармазін, народний депутат, чітко записано, читайте редакцію, "міжнародна допомога, в тому числі і за наші 50 мільйонів". Тобто ми, однозначно, 50 мільйонів віддаємо їм, а вони надають допомогу і послуги.

Тому ми повинні згадати закон Нана Лугера в Сполучених Штатах, який звучить дуже просто: "Забороняється за бюджетні кошти фінансувати іноземні фірми".

Тому тут треба змінити редакцію і написати окремо: "Кошти, які виділяються з бюджету України йдуть на оплату обладнання і послуг виключно українських організацій".

І те, що Андрій Шкіль, треба доповнити. І якщо нам надають обладнання, то його монтування, і так дальше, монтаж ми повинні робити теж самостійно, а коли вже не можемо, то тоді, будь ласка, іноземні фахівці. Тобто ми повинні старатися, якщо вже допустили оце безглуздя, що заміть того, що ця станція сама собі заробила гроші на це все, що ми її зупинили невідомо, чому і для кого це вигідно, то повинні це підправити.

Тому в даній ситуації треба з цих всіх трьох законопроектів, бо другий трошки редакційно виписаний краще, зробити один, в якому врахувати ті пропозиції, про які сьогодні йшла мова: надати пріоритет вітчизняному виконавцю, кошти з бюджету, які виділяємо, направляти лише на послуги, які надаються вітчизняними виконавцями, і третє, врахувати те, що пропонує Терьохін і інші, щоб не було зловживання, оцю товарну групу 1.24. І тоді буде нормальний законопроект, і його можна приймати.

Тому я пропоную на основі цих трьох, це дуже нескладно, розробити і оперативно прийняти відповідний закон. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Черняку Володимиру Кириловичу і завершуємо розгляд.


14:09:01

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Мене дивує чому цей законопроект ми не приймали раніше, для чого нам було висувати перепони на шляху надання технічної допомоги нам, я думаю, що це треба було зробити набагато раніше, але в цьому є і вина уряду, і вина парламенту. Не будемо про минуле і про погане, будемо про майбутнє і про хороше.

Законопроект потрібно приймати немає сумніву, що потрібно ввести нульову ставку податку на кошти міжнародної технічної допомоги. Це є міжнародним стандартом і це потрібно Україні перш за все і тому заперечувати проти цього я думаю було б не розумно.

Разом з тим є деякі нюанси про які говорили мої колеги, які потрібно врахувати в процесі підготовки законопроекту до другого читання.

Я схиляюся до того, що мабуть за основу треба приймати закон запропонований Кармазіним. Я поділяю думки, які висловив мій колега депутат Павловський, що при наданні технічної допомоги, при використанні її ми повинні ставити акцент на вітчизняному виробництві, вітчизняних виробниках. І там де можливо ці кошти використати нашими вітчизняними виробниками це робити. І тільки в тому разі, коли це не можливо робити і коли ми не можемо, чи коли у нас немає відповідних технологій, то, звичайно, потрібно залучати іноземний капітал, іноземних фахівців, іноземні технології для цього. І, звичайно, там, де йдеться про бюджетні кошти, тим більше треба надавати перевагу вітчизняним виконавцям.

Ну, і нарешті потрібно поставити перепони на шляху можливих зловживань. На жаль, там, де є використання коштів, там завжди є спроби використати їх нецільово, не за призначенням. І тому потрібно виписати чіткий механізм унеможливлення зловживань коштами технічної допомоги.

Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Голосування відбудеться згідно за регламентом. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Оголошується перерва до 16 години.

Дякую всім.