Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 2 регламент
Вид материала | Регламент |
СодержаниеГаврилюк в.в. Мороз а.м. Гінзбург о.п. Самойлик к.с. Після перерви Рижук с.м. |
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу прослухати оголошення., 1058.32kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу послухати оголошення., 1229.13kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно, 1023.45kb.
- України Білоруса Олега Григоровича. Давайте привітаємо його, побажаємо міцного здоров'я, 1288.54kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно статті, 945.34kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, дозвольте виголосити оголошення., 1048.35kb.
- Атакож Слободяна Олександра В’ячеславовича. То ж вітаємо наших колег, бажаємо їм процвітання, 1235.36kb.
- Головуючий. Доброго ранку, шановні колеги, гості, запрошені Верховної Ради, журналісти,, 876.38kb.
- Верховної Ради України звернулися 155 народних депутатів України, членів депутатської, 1280.25kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. 13: 48: 58 Переходимо до наступного закон, 174.58kb.
Ключевую роль в законодательном обеспечении патриотического воспитания должна сыграть Верховна Рада, поддерживая инициативу молодежных организаций, сконцентрировать внимание общества на этих вопросах.
И главное, патриотическое воспитание должно быть основано на славной истории нашего народа. В наших руках, уважаемые коллеги, будущее Украины, и мы должны осознавать свою ответственность за это. Спасибо большое.
ГОЛОВА. Дякую.
Так, Василь Гаврилюк. Будь ласка.
І підготуватися Анатолію Морозу.
11:42:43
ГАВРИЛЮК В.В.
Гаврилюк, 147 виборчий округ, місто Кременчук.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!
Серед питань, які ми розглядаємо сьогодні на Дні уряду, питання, безумовно, найважливіше, адже йдеться про майбутнє України.
Безумовно, у нас є певні надбання щодо створення умов для виховання патріотично налаштованого українського нового покоління, але я думаю, що нам сьогодні треба ретельно проаналізувати причини кризи, в якій опинилася не тільки наша економіка, а й морально-етичні засади нашого суспільства, освітянські, культурні, наукові та комплекс побутових факторів виховання молодого покоління. І тут нам треба, як кажуть, правді дивитися у вічі.
А правда така. Сьогодні моральна та духовна деградація суспільства становить загрозу національній безпеки країни. Хіба про це не свідчить той факт, що тільки 43 відсотки молодих українців ствердно відповіли на запитання, чи хотіли б ви народитися і жити в іншій країні. Зупинюся на найбільш наболілих для наших людей проблемах - освіта, здоров’я, бездуховність, наркоманія і алкоголь, побутова невлаштованість і відсутність реальних можливостей щодо здобуття освіти і роботи за фахом. Корінь більшості перелічених проблем бідність майже для 28 відсотків українських сімей основною проблемою життя є бідність.
Отже, якщо у середньому по Україні одне домогосподарство дітьми направляє на виховання дитини біля 2 відсотків сукупних витрат, то виходить, що майже третина родин незмозі виділяти кошти на виховання дітей.
На жаль, ця проблема не посідає чільного місця в інформаційному матеріалі уряду. Подолання бідності в Україні, стратегічне завдання всіх гілок влади і владних структур, якщо в країнах ЄС співвідношення прибутків 10 відсотків найбільш багатих людей, на прибутки найбільш незахищених коливаються у межах 5 до одного, чи 7 до одного, то в Україні 50 до одного.
Більшість половини населення поряд з казковим багатством, невелика чисельності співвітчизників не сприймається моральною, не виховує поваги до держави, до Батьківщини, не сприяє єднанню нації та появи патріотичних почуттів. Цей напрямок діяльності повинен спиратися на ефективну і гнучку законодавчу базу безпосереднього виконання вже прийнятих Верховною Радою України законів. Тому перш за все нам необхідно позбавитися поширених сьогодні невиконання чинного законодавства, порушень бюджетної дисципліни, неоптимального використання наявних коштів та суперечливих дій.
Яки же можна зробити сьогодні висновок. Захист національних інтересів держави у сфері національного свідомого і патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку відбувається у Державному бюджеті і у його виконанні. Якщо наш бюджет не буде спрямований на розв'язання проблем, які ми сьогодні порушили, то задекларована турбота патріотичного виховання молодого покоління України перспективні заходи так і залишаться на папері. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів.
11:46:22
МОРОЗ А.М.
Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція Комуністичної партії України.
Шановні колеги, відкриваючи аналітичні довідкові матеріали уряду щодо цієї проблеми, яку ми сьогодні обговорюємо у цьому залі, ви побачите такі слова :”розбудова суверенної демократичної правової держави, її становлення, її твердження неможливе без розвитку духовності громадян, виховання їх на засадах патріотизму, поваги до історичної спадщини українського народу, загальнолюдських цінностей, соціального оптимізму. Останнє, зрозуміло, якраз у нашому суспільстві, у нашій державі, мабуть, кожен сидячий у залі цього і не бачить, мабуть, скоро ми цього і не побачимо. Чому?
Ось тільки що вислухав виступ своєї колеги, народного депутата, представника СДПУ(о). І вона дуже добре сказала, що треба припинити те, що сьогодні робиться на екранах нашого телебачення, ті ж самі канали "1+1", "Інтер" і багато інших каналів, пропаганда сексу, порнографії, насильства і так далі. Але ж, мабуть, треба у першу чергу починати із себе. І ті канали, які є сьогодні, або впливають представники цієї партії, треба навести порядок і показати приклад іншим.
Слідуючий момент. Головним вихователем є система державної освіти, вона сьогодні виконує соціальний запит держави, якщо такий є на виховання патріотів. Хто ж тепер займається цією роботою, викладачів-ентузіастів на мізерну зарплату середнім віком до 60, на застарілій і матеріальній базі, для професійного ведення виховної і тим більше патріотичної роботи потрібні професіонали, окремо підготовлені. Подивіться уважно на матеріальну базу цієї роботи і ви побачите, що вона майже відсутня. Візьмемо сільську школу. Колись тут були потужні колгоспи, радгоспи, які мали своїх героїв, свої славні трудові, бойові традиції. Сьогодні все це знищено. Кімнати і музеї, як колишні господарства, в таких школах розграбовані і майже знищені. Така ж ситуація і в містах, де не працюють заводи і фабрики. Історію народу так спаплюжили, що виклади, вчителі навіть самі не розуміють, що вони сіють в душі наших дітей.
Слідуючий момент. Суспільно-політичні та економічні обставини в Україні в цілому та в її регіонах призвели до слідуючих наслідків. Падіння рівня фінансування та труднощі в проведенні суспільно політичних, виховних, спортивних, культурно-просвітницьких заходів, зменшення кількості спортивних секцій, гуртків та інших дозвільних закладів, не говорячи вже про скорочення та закриття самих шкіл, відсутність культу спорту і здорового способу життя, падіння інтересу та суспільної мотивації до військової служби, слабка фізична та психологічна підготовка юнаків, практично відсутні конкурси системи їх підготовки до служби у лавах Збройних сил України.
І шановна Валентина Іванівна вірно сказала у своїй доповіді, що в Україні завершується процес формування системи патріотичного виховання. Але погодьтеся, що не може спрацювати ця система, якщо не буде працювати економічна система, якщо перекреслено, перекручено історію власного народу, а точніше, йде повна зневага до нашої недавньої історії. І події на Львівщині, останні події пов'язані із святкуванням 9 Травня тому свідчення. Якщо програми, які направлені на вирішення проблеми, яка обговорюється в нашому залі, не виконується, якщо держава не буде фінансувати ці програми, не буде піклуватися про молоде покоління, то на меценацтві і спонсорстві далеко ми не заїдемо.
Ось тому я і не бачу соціального оптимізму в наші державі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, будь ласка. І будемо завершувати.
11:50:04
ГІНЗБУРГ О.П.
Спасибі велике, Володимире Михайловичу.
Шановні виборці! Шановні народні депутати!
Гінзбург, 161 виборчий Конотопський округ.
Я хотіла з місця виступити. Говорячи про виховання молоді, у мене такі два питання. На всіх вокзалах нашої України, в тому числі і в моєму місті Конотопі, і на Київському вокзалі, як вдень, а особливо вночі йде дуже активна така бурна діяльність дітей, які ходять вони віком 6-8 років, вони ходять у кросівках 45-го розміру, на них такі штани 50-го розміру, вони всі облізлі, грязні. Їх дуже багато. Це я вчора таку картину бачила і це постійно.
Друге. Біля мосту Патону на перехресті якщо доїжджаєш уже декілька днів підряд стоїть жінка, їй років 25, вона тримає поперед себе маленьку дитинку, їй мабуть 1 рік. Вона просить милостиню, на такому пекучому сонці вона стоїть і стоїть, і стоїть.
У мене таке питання. Ми що, сміємося сьогодні, оце проводимо слухання про національно свідому, патріотично зорієнтоване молоде покоління? Над ким сміємося? Мені весь час хочеться, бо мене слухають мої виборці, роботи немає, в школах діти замерзають. Вчитель, який колись в радянські часи не знав що таке тримати корову в селі, зараз обліплений цією скотиною, він не думає про те як виховувати цих дітей! Я вже не говорю про те, що особистим прикладом кожен народний депутат, державний службовець, міністр повинен бути прикладом у вихованні молоді, своїх і інших дітей. І нічого складного в цьому немає. Потрібно що? Дати авторитет армії, сьогодні дати заробітну плату вчителю і підняти суспільство на високий рівень і дати роботу молоді. І не буде проблеми в країні. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Питання про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сфері національносвідомого і патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку. Розгляд цього питання ми завершили.
Рішення будемо приймати в день голосування, тобто постанову.
Я просив би комітет допрацювати цю постанову з урахуванням обговорення, яке відбулося, з урахуванням пропозицій, які тут прозвучали, з тим, щоб в четвер ми могли проголосувати.
У вас щось є на завершення? Катерина Самойлик. будь ласка.
11:52:35
САМОЙЛИК К.С.
Я просто хочу подякувати всім за слушні зауваження, які були висловлені.
Володимире Михайловичу, я хотіла б, щоб ця постанова була прийнята в наступний четвер. Ми дійсно хочемо врахувати всі зауваження, які були сказані, щоб це не було просто сирий цей матеріал.
ГОЛОВА. Добре. Не буде заперечень.
Валентина Іванівна, ви будете запевняти і дякувати вас?
ДОВЖЕНКО В.І. Безперечно. Я хочу подякувати депутатів за виступи, за надзвичайно критичні виступи і за пропозиції і сподіваюся на подальшу співпрацю заради наших дітей і молодих людей. Спасибі.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено. У нас зараз за розкладом інформація Кабінету Міністрів з питань АПК. Є така пропозиція, щоб ми зробили перерву, потім розглянули питання інформації. Пропонується такий регламент, давайте узгодимо від самого початку: 15 хвилин - виступ міністра, 25 хвилин - відповіді на запитання, але ми додатково сюди включаємо проблему забезпечення зерном і хлібопродуктами, 5 хвилин - від профільного комітету інформація і потім провести обговорення десь в межах 15 хвилин.
Шановні колеги, послухайте, інакше поставлю на голосування, інформація не передбачена. У нас є бюджет, є інші питання, які стосуються об'єкту "Укриття", сьогодні треба розглянути. Я пропоную тоді 20 хвилин, домовляємося, досі, все. Значить про регламент домовилися.
Друге. Шановні колеги, після цього питання ми пропонуємо розглянути нам питання таке: проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування (щодо операцій, які виконуються за кошти міжнародної технічної допомоги). Це стосується будівництва об'єкту "Укриття". А о 16-й годині тоді ми приступимо до розгляду законопроекту щодо бюджету, бо там треба значно більше часу, а тим більше, що зараз ще засідає бюджетний комітет. Немає заперечень?
Тоді оголошується перерва до 12 години 25 хвилин.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВА. Запросіть народних депутатів до сесійної зали. Будемо продовжувати нашу роботу.
Оголошується до розгляду питання “Інформація Кабінету Міністрів України про дотримання органами виконавчої влади вимог законодавства при проведенні комплексних весняно-польових робіт та заходи з забезпечення виконання законодавства при підготовці до збирання врожаю 2003 року та його проведенні”. Одночасно міністр проінформує про стан і забезпечення хлібопродуктами і зерном, так, як ми домовлялись.
Будь ласка, доповідач - Міністр аграрної політики України Сергій Миколайович Рижук.
РИЖУК С.М.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!
Прехідний період розвитку ринкових відносин в аграрному секторі економіки нашої держави об'єктивно спонукає Кабінет Міністрів на конкретну допомогу сільському господарству, особливо у відповідальні періоди формування матеріальної основи продовольчої безпеки. До таких періодів у нас традиційно належать весняна посівна кампанія та жнива. Не допускаючи адміністративного втручання, уряд здійснює організаційну, матеріально-технічну, фінансово-економічну підтримку села у суворій відповідності до вимог законодавства.
Поточну ситуацію на весняному полі Кабінет Міністрів розглядав уже тричі. Проведено також ряд мобілізуючих заходів за участю членів уряду, безпосередньо у регіонах. Прийнято спеціальну постанову Кабінету Міністрів щодо проведення весняно-польових робіт, яка виконується на сьогодні у повному обсязі.
Така активна позиція уряду обумовлена виключно складними умовами, від яких потерпає сільське господарство впродовж всього зимово-весняного періоду.
Шановні народні депутати! Ви щойно повернулися з округів. Ситуацію знаєте. Скажу лише коротко, озимий зерновий клин, а це основний наш хліб, суттєво постраждав на більшій половині засіяних площ.
За останнім обстеженням до збирання залишилося 3 млн. 700 тис. гектарів озимих культур із 8 млн. 200 тис., які були посіяні, в тому числі озимої пшениці, -
2 млн. 700 тис. гектарів, що вдвічі менше, ніж у середньому за п'ять років.
Ситуацію додатково ускладнила надто пізня весна. Це затримало розгортання масових польових робіт на 25-30 днів по регіонах. До того ж їх обсяги зросли додатково на 5,5 млн. гектарів, і ярий клин до обробітку таким чином сягнув більше 20 млн. гектарів.
Екстремальні погодні умови, які були і спостерігаються нині, продовжують працювати не на користь озимих і ярих культур. За цих умов уряд вжив заходів насамперед фінансової підтримки сільгосппідприємств. За чотири місяці вперше, але повністю профінансовано всі видатки Державного бюджету призначені аграрному сектору. Це - 332 млн. або на 41 млн. більше, ніж за відповідний період минулого року.
Додатково направлено ще 28 млн. гривень, як безпосередня пряма фінансова допомога сільгоспвиробникам, які постраждали від стихійних явищ в минулому році. Ще додатково виділено з резервного фонду Кабінету Міністрів 30 млн. гривень для надання допомоги у зв'язку з пересівом озимих через механізм здешевлення кредитів. Таким чином це дозолило ще отримати 400 млн. гривень здешевлених кредитів.
Повністю також ще в лютому місяці профінансовано державний насіннєвий страховий фонд, і це дозволило допомогти забезпечити повністю сільгоспвиробників насінням. Залучено також мільярд дев'ятсот п'ятдесят мільйонів гривень кредитів, що в 1,5 рази більше, ніж на відповідну дату у минулому році. І відрадно, що ставки за користування кредитами комерційних банків для сільгосппідприємств знизилися до 15-26 відсотків. Торік вони були 27-28 відсотків.
З місцевих бюджетів на розвиток АПК також спрямовано майже 51 млн. гривень. В полі зору уряду постійно знаходиться ресурсне забезпечення сільського господарства. Ринок насичений достатньою кількістю мінеральних добрив, засобів захисту рослин, ціни на них, незважаючи на зростаючий попит, в цьому році стабільні і. можна сказати, помірковані.
Уряд відійшов від прямого, тобто фондового постачання мінеральних добрив і засобів захисту рослин, воно здійснюється через ринкові механізми. Як результат, на сьогодні вже внесено більше 400 тисяч мінеральних добрив в діючій речовині, а загалом їх буде використано в 1,5 разів більше, ніж у минулому році, що особливо важливо за даних умов.
Що стосується технічного забезпечення, то для проведення весняно-польових робіт задіяно 405 тисяч тракторів, це на 30 відсотків більше, ніж у минулому році. У частині регіонів вперше за ряд років навіть була організована в нічний час робота техніки таких агрегатів було переобладнано 50 тисяч агрегатів.
На наш погляд, уряду вдалося оволодіти ситуацією над застарілою проблемою забезпечення села пально-мастильними матеріалами. На сьогодні підприємства мають 290 тисяч тонн дизельного палива, це на 20 відсотків більше, ніж торік. Ще на складах оптових постачальників знаходиться 700 тисяч тонн. Але, на наш погляд, головний позитивний фактор - це стабільні ціни на пальне, причому вперше за всі роки вони мають тенденцію до зниження при зростаючому попиті. Якщо у березні ціна дизельного палива одна тонна коштувала 1680 гривень, то зараз ви можете придбати, і знаєте це, за 1490 гривень, тобто навіть знизилась на 11 відсотків.
Звичайно, постає питання, який же досягнуто практичний результат? На наш погляд, основне, що в регіонах здебільшого вдалося забезпечити високі темпи робіт, що важливо в особливостях поточного року. Протягом двох тижнів по державі щодня засівалося майже мільйон гектарів ріллі. Не зважаючи, що весна дозволила вийти у поле майже на місяць пізніше, станом на вчорашній день посіяно 17,5 мільйонів гектарів ярих культур, що навіть на 2 мільйони гектарів більше, ніж це було на цю дату торік.
Вдалося пересіяти 91 відсоток загинувших озимих зернових.
Проте, шановні народні депутати, це ще навіть не половина справи. Ситуація на полях залишається вкрай напруженою і навіть тривожною. Озимий клин зріджений, продовжує не випадати, ярі зернові, хоч і посіяні за короткий період, все-таки попали під вплив, і вплив і ви їх спостерігаєте: високих температур, дефіциту вологи і на сьогодні на більшій частині площ знаходяться у пригніченому стані.
Четверта частина господарств знаходиться у важкому фінансовому стані і не може взяти кредитів з різних причин і потребує явної сторонньої допомоги, насамперед допомоги держави. За цих умов уряд, розглянувши ситуацію, вживає додаткових заходів, насамперед фінансової підтримки саме технологічного циклу сільгоспвиробництва, адже лише для пересіву селяни витратили додатково один мільярд 200 мільйонів гривень.
Прийнято рішення Кабінетом Міністрів направити сільському господарству додатково ще 626 мільйонів гривень бюджетних коштів. З них 400 мільйонів для започаткування і формування зернових запасів через систему заставних операцій. 150 мільйонів для стимулювання і розвитку тваринництва. 50 мільйонів гривень для господарств, які потрапили у явно складні природно-кліматичні умови і потребують прямої дотаційної підтримки. І 26 мільйонів на здешевлення електроенергії, яка використовується при поливі на меліорованих площах.
Ці пропозиції направлені до Верховної Ради як зміни до Закону "Про бюджет 2003 року" і ми просимо вас, шановні народні депутати, підтримати їх і це буде цілком конкретна і занадто своєчасна допомога селу.
Ми просимо також схвалити проект Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу" щодо спрямування коштів від перевиконання доходної частини місцевих бюджетів на підтримку сільгоспвиробників.
Ми пропонуємо у кожному регіоні знайти також певні резерви підтримки, щоб таким чином сума загального обсягу підтримки також складалася із регіонів ще 630 мільйонів гривень.
Важливе завдання врегулювати питання з Національним банком щодо пролонгації погашення кредитів сільгоспвиробниками перед комерційними банками хоча б до 1 листопада цього року, а по окремих кредитах визначити термін погашення на наступний рік. Відповідні матеріали ми також підготували і направили.
На жаль, у 2003 році закінчується дія ряду підтримуючих сільське господарство законів, завершується дія фіксованого сільськогосподарського податку, відміняються особливий пільговий режим справляння податку на додану вартість, дотації у тваринництві. Нові значні податкові навантаження зумовить пенсійна реформа. У зв'язку з цим ми просимо шановних народних депутатів продовжити термін дії цих законів і також подали їх на узгодження, а також прийняти ряд нових законів, які дадуть новий імпульс розвитку агропромислового комплексу. Ми їх теж підготували.
Варто наголосити, що з усих галузей рільництва найскладніша ситуація є на сьогодні у зерновому господарстві. Уряд, Міністерство аграрної політики віддають пріоритет саме проблеми виробництва зерна на сьогодні, вживаються додаткові організаційні, технічні, психологічні фінансові, як я вже доповідаю, заходи, аби не зважаючи на суттєві природні катаклізми програма "Зерно-2003" була, безумовно, виконана. Виходячи із стану озимих, першочерговим пріоритетом для нас є збереження насіннєвого і продовольчого фондів. З цією метою на інтенсивну технологію переведено всі наявні посівні площі озимої пшениці, взято на облік і будуть залишені для осінньої сівби всі залишки насіння озимих. Переглядаються також запаси продовольчого зерна з точки зору їх можливого використання для посівних цілей. Є можливість за попередніми відрахунками і аналізом відібрати багато 600 тисяч тон такого зерна для посівних, це третина осінньої потреби всього насіння. Докорінно змінюється структура посівних площ. Буде більше посіяно інших сільгоспкультур: кукурудзи, сої, ріпаку, картоплі і також кормових культур. Варто наголосити, що держава на сьогодні зберігає всі можливості для повного самозабезпечення продовольчим зерном. Озима і яра пшениці переведено на інтенсивну технологію. Ця технологія передбачає отримання виключно продовольчого зерна. На селі вже розпочато друге підживлення озимого і ярого клину.
Отже, якщо навіть із чотирьох наявних мільйонів гектарів озимих і ярої пшениці домогтися навіть середньої за останні 5 років врожайності, то валовий збір цілком забезпечить річну потребу у продовольчому зерні і повну потребу на посівні цілі.
Проте, сьогодні для нас, щоб це сталося, головної мети досягнення її, це належний догляд впродовж всього вегетаційного періоду та якісний ......жнива.
Принагідно варто сказати про теперішню ситуацію на ринку зерна та стан продовольчого забезпечення хлібними ресурсами. Дійсно, у лютому-березні на внутрішньому ринку окремих регіонів суттєво зріс попит на продовольче зерно. Як результат, ціни на нього суттєво підвищилися. Мається на увазі на зерно. Уряд вжив заходи інтервенційного характеру, і ситуація вже два місяці, і ви це спостерігаєте, як стабільна. Є всі підстави стверджувати, що і надалі вона залишиться стабільною, а ціни на хліб і хлібобулочні вироби залишаться незмінними, оскільки баланс продовольчого зерна є позитивним і його вистачає до нового врожаю.