Geum.ru

Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 2 регламент

Вид материалаРегламент

Содержание


Калінчук в.а.
Удовенко г.й.
Нощенко м.п.
Луценко ю.в.
Надрага в.і.
Томич і.ф.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Якщо конкретно, то суб'єкти зберігання продовольчого зерна згідно Закону про зерно і відповідної постанови Кабінету Міністрів вже подають нам декларацію про наявність всього зерна і продовольчого зерна. Тобто, остання декларація, яку ми отримали у квітні, заявляє, що у тих суб'єктів зберігання дає 50 і більше тонн, на зберіганні знаходиться такого зерна 3 мільйони 900 тисяч тонн. Щомісячно, довідково скажу, у нас по державі на хліб використовуються і круп'яні вироби 600 тисяч тонн. Тобто, до нового врожаю на три місяці максимум потрібно 1 мільйон 800 тисяч тонн. Крім того суттєві запаси, достатні запаси, є зерна і борошна у державному резерві. І сьогодні навіть пропозиція борошна дещо перевищує його попит.

Проте, шановні народні депутати, це не означає, що проблеми не існує. Ми говоримо просто реальності. Дійсно, ринок зерна у державі ще остаточно не врегульований, що призводить до цінових перекосів, збоїв у хлібозабезпеченні, руйнування економіки виробників зерна і особливо хлібозаводів, якщо у них рентабельність сьогодні всього 4,6 відсотків, це йде до вимивання оборотних коштів.

Кабінет Міністрів енергійно працює над влаштуванням... вилаштуванням системи економічних важелів по регулюванню ринку зерна. У розвиток закону про зерновий ринок зерна вже прийнято останнім часом 8 постанов Кабінету Міністрів нормативного характеру. Серед них це і про декларування зерна, про заставні операції з зерном і 70 мільйонів виділяється на здешевлення кредитів, це дасть додатково 1 мільярд гривень для закупівля зерна; про .......подвійні складські свідоцтва, проект закону вже в Верховній Раді; про сертифікацію зернових складів, надзвичайно важлива постанова, яка нам допомагає; про державу-агента на ринку зерна; про товарну біржу; про реструктуризацію і фінансове оздоровлення ДАК Хліб України і інші. На порядку денному ще 15 проектів постанов Кабінету Міністрів в розвиток закону про зерно і ринок зерна. Які... залишається наголосити, що жодних дій адміністративного характеру, неузгоджений з діючим законодавством чи міжнародними нормами, Кабінет Міністрів не вчинив і не допустить їх в подальшому.

Шановні народні депутати! Ми свідомі того, що необхідність розгляду питань поточного моменту в сільському господарстві є свідченням потреби у прискореному подальшому крупномасштабному його реформуванні, запровадженні .............державної підтримки галузі.

Кабінет Міністрів за короткий час вніс до Верховної Ради 10 законопроектів, що стосуються АПК. Ще 12 законопроектів знаходяться в стадії доопрацювання і дуже добре, що якраз комітети Верховної Ради підтримали, щоб їх розглянути в пакеті і виділити на це окремий час.

Підготовлено разом із комітетами і фракціями Верховної Ради також законопроект масштабний про підтримку виробництва та розвитку сільгосппродукції. Прийняття цього закону дозволить запровадити ефективний механізм повноцінної державної підтримки сільського господарства, створити єдину систему розширеного відтворення виробництва, а значить досягнення головної мети - забезпечення прибуткового , рентабельного господарювання на селі. Дякую за увагу.


ГОЛОВА. Так, дякую. Доповідь закінчена. Переходимо до запитань до доповідача. Ми домовлялися 20 хвилин, так?

Прошу записатися на запитання.

Прошу записатися, 20 хвилин. Прошу висвітити перелік прізвищ.

Народний депутат Калінчук, фракція Аграрної партії. Василь Калінчук, будь ласка.


12:44:14

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Шановний Сергію Миколайовичу, селяни цією весною дійсно виконали в короткий термін величезний обсяг весняно-польових робіт. Але в зв'язку з великим пересівом озимих, про що й ви говорили, змінюється структура сільськогосподарських культур. Прогнозується зменшення обсягів виробництва продовольчих культур. То у мене таке запитання, чи планує уряд закупити через різні структури: державні, а, можливо, й комерційні - фуражні й технічні культури, а структура, я сказав, помінялася, для експорту. Для експорту. А взамін імпортувати продовольчу продукцію. Адже для більшості країн це нормальне явище, одна продукція експортується, інша - імпортується. Дякую за відповідь.


РИЖУК С.М. Дякую.

Дійсно уряд поставив за мету і обов'язково за допомогою, звичайно, Верховної Ради здійснить її, щоби в цьому році до жнив сформувати повністю систему заставних операцій з зерном. Це перше.

І друге - запровадити накопичення інтервенційних фондів зерна продовольчих і фуражних, технічних. Звичайно, в цьому році у нас буде менше пшениці, а значить і продовольчих запасів. Але посіяно в 1.7 рази більше ярих, насамперед ячменю. Ячменю досить таки сьогодні.

Добрий ринок і є значний експортний потенціал. Але на сьогодні питання не стоїть однозначно чи це держава купить їх для експорту. Держава обов'язково за рахунок інтер....... закупок і заставних операцій, а це можна на мільярд. І якщо Верховна Рада підтримає і цих 400 млн. на .... , то це мільярд 400 мільйонів. 400 мільйонів - державних, а мільярд - комерційних, за рахунок .... як кредитів, то, звичайно, можна закупити два з половиною і буде закуплено три мільйона тонн хліба, що дасть можливість обов'язково регулювати внутрішній і навіть зовнішній ринок зерна. Дякую.


ГОЛОВА. Геннадій Удовенко, фракція "Наша Україна", будь ласка.


12:46:44

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Сергій Миколайович, ваша доповідь і якийсь оптимізм вселяє, але більше песимізму. І за часів радянської влади, і за незалежної влади у нас весь час якісь проблеми з сільським господарством.

Я пам'ятаю 1955 рік, мене обрали головою колгоспу і вся озимина, сто відсотків, вимерзла тоді на Київщині, не тільки на Київщині, на багатьох регіонах України. Зараз маємо таку ж систему. Це так, загальне. І на моє запитання ви в деякій мірі відповіли вже, коли колега Калінчук Василь Антонович задавав це питання, я трошки хотів, щоб ви більш конкретно сказали чи є у нас на сьогодні державний резерв зерна? Плітки є, що немає такого резерву і що державний резерв становить нуль.

Я хотів би, щоб ви на це питання відповіли.

І друге питання. Чи дійсно є потреба закуповувати зерно до нового врожаю? Дякую.


РИЖУК С.М. Дякую. Насамперед спасибі за ту позицію, справді, сама, як я говорив, постановка питання, що сьогодні Верховній Раді інформувати і слухати щодо підготовки і проведення весняно-польових робіт, це означає, що потрібно приймати. І ми підготували базовий закон про сільське господарство, про його підтримку з тим, щоб остаточно назавжди зняти питання оцих коливань у сільському господарстві і його, якщо хочете, стагнації по певних періодах.

Друге. Чи є у держави державний резерв запасу? Є обов'язково. і він достатній. Я не можу, на жаль, назвати цифри, не можу вам офіційно повідомити в встановленому порядку. Але саме цей резерв дозволив зняти ту певну напругу зерна, яка виникла у нас в лютому-місяці в окремих регіонах через надмірний його експорт. Це - перше.

І друге питання...


ГОЛОВА. І вистачить зерна чи потрібно його закуповувати за кордоном?


РИЖУК С.М. Звичайно.

У нас внутрішнього, це згідно офіційних декларацій, зерна достатньо до нового врожаю. Але я в своїй інформації повідомив народних депутатів, що із цієї кількості зерна у нас є і вже обліковано в межах 600 тис. тонн як озима пшениця, яка може бути переведена в групу "насіннєві ресурси" і використана для посіву озимих. Отже, оскільки ми не можемо купувати, принаймні в значних обсягах насіння, бо воно не районоване, і вимерзають на Україні інші зарубіжні сорти селекції. і щоб повністю забезпечити, то цю кількість зерна, яка буде переведена у насіннєві фонди, можна і несоромно, на наш погляд. завести по імпорту. Більше того, давайте по логіки здорового глузду: якщо потрібне зерно в Луганській області, в Донецькій і так далі, то де краще купити - в сусідній області і Російській Федерації чи із Вінницької чи Хмельницької області. Тобто ми ведемо мову про експортно-імпортні операції, а якщо коротко, то завезти 500-600 тисяч тонн, а зекономити своє на насіннєві цілі, не завадило б.


ГОЛОВА. Микола Нощенко, будь ласка, фракція Партії промисловців і підприємців і "Трудової України".


12:51:13

НОЩЕНКО М.П.

160-1 виборчий округ.

Шановний Сергію Миколайовичу!

Я член Бюджетного комітету, і зараз на розгляді проект, сьогодні він буде озвучений, де передбачається додаткова величезна сума дотації сільськогосподарським виробникам. І хотілось би задати таке питання: чи будуть враховані ті райони, які до заморозків, до морозів в такому стані, що вони потребують постійної державної підтримки?

Ви у попередніх відповідях колись з цієї трибуни обіцяли про те, що буде враховане таке поняття, як депресивні сільськогосподарські райони і вирішено питання державної підтримки. На сьогодні мій округ - це 5 районів, з них чотири - депресивних. Це по ваших же висновках згідно якості землі.

Я хотів би сказати, як ви будете враховувати в послідуючому цю державну підтримку? Озвучіть, будь ласка, свою думку. Дякую.


РИЖУК С.М. Дякую.

Звичайно, 626 мільйонів гривень в порівнянні з тим фінансуванням, яке, фактично, здійснюється, це, справді, величезна цифра, але в порівнянні із потребою і з тими країнами, де на один гектар не 33 долари підтримки, а на порядок більше, то це досить-таки невелика цифра, більше того, коли село, ми тут всі згідні, потерпає від серйозних природних катаклізмів.

Міністерство аграрної політики пропонувало усі 600 мільйонів гривень прямим дотаційним фінансуванням направити саме на ці депресивні території.

Але Міністерство аграрної політики і в цілому Кабінет Міністрів погодилися з тим, що це складно занадто для діючого бюджету і мало реально.

Друге, ми пішли на такий компроміс, щоб все-таки в цьому році накінець-то започаткувати систему заставних операцій з зерном і інтеграційних закупок. Ми лише просимо підтримати вас, шановні народні депутати, хоча б 50 мільйонів гривень виділити прямих дотацій для саме тих депресивних територій, це Полісся, від Сум, Чернігова до Житомира, Івано-Франківська, Луцька і так далі. І центральної частини Херсонська і деякі інші, де абсолютна посуха і сьогодні вже 18-20 сантиметрів повністю сухий грунт і озимі і ярі занадто в пригніченому стані.

У нас є уже давно затверджений і декілька років діє порядок використання цих коштів. І є відповідна стаття в бюджеті, отже нам не потрібно нічого міняти, вона перевірена. Рахункова палата, КРУ багато разів перевіряли, система працює нормально, адресно, отже тільки залишається збільшити з 4 мільйонів до 56 мільйонів по цій статті і все буде добре. Дякую.


ГОЛОВА. Юрій Луценко, фракція Соціалістичної партії України.


12:54:35

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Прошу передати слово Олександру Морозу.


ГОЛОВА. Олександр Мороз, будь ласка.


12:54:43

МОРОЗ О.О.

Олександр Мороз, Соціалістична партія України.

Шановний Сергій Миколайович! Я вас давно знаю і знаю, як хорошого, досвідченого керівника. І тому мене сьогодні турбує такою певною мірою бадьорий ваш виступ на трибуні, бо ви не можете не знати, що стан справ АПК набагато гірший ніж той, що ви його характеризуєте. Я вчора проїздив у Полтавській і Сумській області, Пирятинському у Лохвицькому районі. Повірте, при дорозі половина земель не орані.

По стерневих попередниках. Після соняшника ніхто нічого не робив, де-ніде трактор там ворушиться на полі, катастрофа сьогодні, це авантюрні реформи під проводом Президента, ви це знаєте. Тому у мене до вас два тільки коротких питання: хто примушував займатися приписками по зерну минулого року? Бо не було 40 мільйонів, було максимум 26 мільйонів, ви це теж знаєте.

І друге. Куди підуть гроші ці, що виділені, хто буде розпоряджатися коштами для заставних, ну, скажемо, для інтервенційних цілей, я маю на увазі, 600 мільйонів гривень. Чи ДАК "Хлібукраїнець" чи "Держазер", чи може Міністерство, яким способом це буде робитися. Будь ласка.


РИЖУК С.М. Дякую. Шановний Олександре Олександровичу, все-таки у таких умовах посіяти 17,5 мільйонів і сьогодні мені бути не бадьорим, а тут слухає вся держава, розказуєте, що ми вже посіяли, не доглянемо, ми обов'язково доглянемо. Дай Боже, щоб зараз хоч пішли пару дощів у цьому маю, ми їх чекаємо. Це перше.

Друге. Ми приховуємо, що у нас 4,6 мільйонів гектарів сьогодні знаходяться у стані парів. Ми видали інструкції і рекомендації на селекторних нарадах, де зібрали всі 63 тисячі керівників, щоб соняшник не зачіпали в цьому році і перевели їх і готували до посіву інших пізніх культур, щоб це був чистий пар і щоб не трати енергію коштів останніх на площі по соняшнику, а переключити їх тільки на ті культури, де можна отримати ще реальний врожай, тобто там, де він зберігся. Більше того, що сьогодні 3,5 мільйони не засіяно, тих, які засіяно - це гречка, просо і ще один мільйон гектарів кукурудзи ми засіємо. І у нас є своє насіння вітчизняне і в достатній кількості і Кабінет Міністрів профінансував повністю цю програму і спасибі.

Отже, я не можу поділити і сприймати чи сумнівів, чи застережень, чи думок, що у нас у державі були чи є приписки по зерну. Ніхто нікого не заставляв. Це я відповідально заявляю. І ми, як і кожна структура, керуємося статистичною звітністю. Але сьогодні 24 відсотки ріллі знаходиться у 4,5 мільйонів селянських господарств. 650 тисяч господарств приєднали паї із правом без створення юридичної особи. І ці площі, і зерно в обсягах 9 мільйонів тонн обліковане простою класичною, яка діє в інших країнах, технологією шляхом опитувань, вибіркових обстежень. Щоб цього не було і ми не мали похибки плюс-мінус 10-15, хоча 10 відсотків - це похибка допустима цивілізовано, я б так сказав, то сьогодні опрацьовується програма, щоб облік вести, як вся Європа і не тільки веде, із космічного спостереження там до 1 квадратного метра все зрозуміло. Ця програма відпрацьована і таким чином є.

Друге питання. На кошти на заставні операції. Це буде державний агент, прийнята постанова. Більше того, прийнята в особі ДАК "Хліб України", тому що згідно чинного законодавства державним агентом може бути той, у кого не менше 70 відсотків державної власності.

Друге. Кабінет Міністрів прийняв постанову про створення агентства по реструктуризації боргів ДАК "Хліб України". І це агентство підпорядковано Міністерству аграрної політики, і Міністерство аграрної політики, на жаль, взяло на себе бремя відповідальності за боргові зобов'язання в межах майже 600 мільйонів гривень.

Таким чином до жнив ДАК "Хліб України", коротше кажучи, розчищається від боргових зобов'язань, стає чистою, прозорою державною структурою і, згідно закону "Про зерно" і згідно постанови Кабінету Міністрів, нестиме повну відповідальність за використання коштів під безпосереднім контролем Кабінету Міністрів як структура, підпорядкована Кабінету Міністрів.


ГОЛОВА. Василь Надрага, депутатська гурпа "Народний вибір".


13:00:39

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Сергей Николаевич, вы здесь доложили каким образом вот эти более 600 миллионов уйдут на восстановление тех посевов, которые погибли. Понятно, это беда. Вы даже назвали приоритетные области куда эти деньги пойдут. И по той схеме, которая сегодня была показана на мониторе, тоже было показано, что Луганская область не является излишне пострадавшей, так сказать. Она одна из... на эту тему, так сказать, легко отделавшихся, так скажем. Но тема в другом. Вы сегодня сказали, что эти деньги уйдут именно на эту тему. А в Луганской области, зоне рискованого земледелия, уже давно забыли что такое дождь, пшеница 10 сантиметров вот-вот колос выкинет. Меня интересует каким образом здесь вы и ваше ведомство в этом процессе отслеживают ситуацию. И самое главное - чем они помогут области? Спасибо.


РИЖУК С.М. Дякую. Я теж не так давно був в Луганській області. Більше того, добре пам'ятаю, що 3 роки тому і 3 роки підряд саме Луганській області уряд допомагав найбільше, оскільки там справді була жорстока посуха. То, що я назвав "окремі області" це не означає, що саме вони. Це було тільки виключно для прикладу.

У нас є в державі єдина система визначення постраждалих регіонів. Є відповідні комісії, є відповідний перелік документів. Він приймається від господарства аж до центрального органу виконавчої влади, міністерства. І ці відповідні комісії приймають рішення, подають на розгляд обласним управлінням сільського господарства і вони визначають хто найбільш постраждалий і як використати ці кошти. Це цілком прозорий механізм, він не буде "всім по гривні", він буде в межах лімітів тим, хто найбільше постраждав.

І друга позиція. Ми підтримуємо також той напрямок, що саме допомогти і тим, хто сьогодні має із тих чи інших причин і позицій, зберіг найкращий озимий і ярий зерновий клин з тим, щоб отримати достатній валовий збір зерна і продовольчого в тому числі.


ГОЛОВА. Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.


13:03:10

КИРИЛЬЧУК Є.І. Дякую.

Шановний Сергій Миколайович, ви, напевно, пам'ятаєте, що всі минулі жнива напевно разів біля 10 бувший прем'єр Кінах запевняв всю Україну, що ринок зерна буде завершено, ото буде завершено ринок зерна і буде тут порядок. Ми бачимо до чого все привело. Я не знаю, яка доля вашої участі в тій всій епопеї, але мене цікавить одне питання. Живемо ми не хлібом єдиним.

Блок Юлії Тимошенко вніс пропозицію, щоби 20 числа розглянути питання про продовольчу безпеку України. Там не тільки зерно, а й інші напрямки продуктів харчування і не менш важливі, ніж хліб. Як ви на це дивитеся, щоб широко, з прийняттям постанови розширеної розглянути це питання. Дякую.


РИЖУК С.М. Дякую. Я дивлюся на це цілком негативно і скажу чому. Тому що сьогодні не має жодних підстав і кожна неупереджена людина знає, що всіх видів продукції харчування у нашій державі власного виробництва цілком і повністю достатньо. Недостатньо тільки те, що не кожна далеко людина може купити кожного разу те, щоб і їй був вищий споживчий кошик. Єдине завдання - потрібно нам працювати, щоб підвищувати заробітну плату.

Ми за два роки, шановні народні депутати, збільшили експорт не тільки зерна, а і м'яса, молока, багатьох інших видів продукції в 1,7 рази. Це мене як міністра дуже хвилює з тієї точки зору, що у нас внутрішній ринок споживання не так швидко зростає, як зростає виробництво продукції сільського господарства. І за 4 місяці на 15 відсотків збільшилась.

Так що, що стосується саме, власне, продовольчої безпеки, то не треба турбуватися в зайвий раз нам всім разом відволікатися до звітів. Сьогодні завдання одне - щоб і далі була продовольча безпека, потрібно враховувати особливості року і допомогти селянству доглянути врожай, зросити , поливні землі запустити, і таким чином отримати в черговий раз продовольчу незалежність нашої держави.


ГОЛОВА. Дякую, Сергій Миколайович. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка. Ми домовились 20 хвилин обговорити це питання.

Прошу дати перелік прізвищ народних депутатів на табло, що записались на виступ. Я вибачаюсь. Перепрошую, тепер ми ж домовлялися 5 хвилин інформація голови комітету, а потім перейдемо до виступів.


13:06:32

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, члени уряду! Насамперед дозвольте виразити вдячність нашому селянству, яке яскраво демонструє українські риси працелюбності, любові до землі та навіть героїзму в нинішніх непростих умовах.

Ситуація на селі дійсно, без перебільшення, складна у всіх відношеннях. Безробіття, безгрошів'я, села пустіють. Як відомо, ситуація була піддана детальному аналізу на парламентських слуханнях 15 січня цього року. Але в практичному плані мало зроблено.

Звідси напрошується висновок, що повного усвідомлення згубних для держави наслідків, пов'язаних з кризовою ситуацією на селі, не відбулося. Слід визначити, що з боку народних депутатів України цього і минулих скликань напрацьована значна законодавча база аграрної сфери. Одна з головних причин наших бід у тому, що переважна більшість аграрних законів не виконується. Мотивація. як правило, зводиться до одного: відсутнє фінансове забезпечення. Красномовною ілюстрацією сказаного є закон про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві. Якби він виконувався впродовж десяти років, напевне, село очікувало зовсім інша участь, воно отримало б біля одного мільярда гривень щорічно.

Те ж саме можна сказати про дію закону про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки. Надзвичайно критичне становище з парком зернозбиральної техніки, що складає всього 48 відсотків від потреби. Така ситуація склалася внаслідок недотримання вимог законодавства про державну підтримку сільськогосподарського машинобудування.

Одним із вагомих шляхів подолання кризового стану в забезпеченні зернозбиральної техніки є надання сільськогосподарським товаровиробникам можливості придбати на умовах часткової компенсації вартості, на що неодноразово наполягав комітет. Внаслідок невиконання чинного законодавства щодо здешевлення страхових платежів за рахунок коштів Державного бюджету при обов'язковому страхуванні сільськогосподарських культур страти сільськогосподарських підприємств протягом зимово-весняного періоду 2003 року призведуть до збитків майже 2 млрд. гривень.

Особливо слід відзначити про важливість виконання закону про зерно і ринок зерна, яким передбачається формування за рахунок коштів Державного бюджету іннерваційних ресурсів зерна заставних цін. Наскільки це важливо переконливо свідчить ситуація минулих років. Так, маючи протягом двох років майже сорокамільйонні врожаї, Україна закуповує зерно замість того, щоб мати в резерві хоча б 3-5 млн. гривень. І дане питання не стояло б сьогодні на порядку денному. Це все відбувається на фоні загальної соціально-економічної кризи в умовах тривалого диспаритету цін та поглиблення дисбалансу міжгалузевих відносин. Такий підхід до виконання аграрного законодавства в значній мірі компрометує як законодавчу, так і виконавчу владу. І що головне? Породжує народну зневіру до результатів аграрних перетворень, відродження українського селянина як господаря, в цілому укріплення права приватного устрою в українському селі. Питання реформування земельного законодавства стали предметом розгляду на Дні уряду 12 квітня цього року. Слід відзначити, що законопроектів, пов'язаних з урегулюванням земельних відносин, нині у комітеті зареєстровано майже 50.