Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 2 регламент
Вид материала | Регламент |
СодержаниеЧерняк в.к. Мороз а.м. Кириленко і.г. Єрмілов с.ф. Шкіль а.в. Мельничук м.в. Кармазін ю.а. Кармазін ю.а. |
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу прослухати оголошення., 1058.32kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, прошу послухати оголошення., 1229.13kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно, 1023.45kb.
- України Білоруса Олега Григоровича. Давайте привітаємо його, побажаємо міцного здоров'я, 1288.54kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно статті, 945.34kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, дозвольте виголосити оголошення., 1048.35kb.
- Атакож Слободяна Олександра В’ячеславовича. То ж вітаємо наших колег, бажаємо їм процвітання, 1235.36kb.
- Головуючий. Доброго ранку, шановні колеги, гості, запрошені Верховної Ради, журналісти,, 876.38kb.
- Верховної Ради України звернулися 155 народних депутатів України, членів депутатської, 1280.25kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. 13: 48: 58 Переходимо до наступного закон, 174.58kb.
Друге питання. Ви знаєте, який скрутний, якщо не сказати, катастрофічний стан складається із забезпеченням господарств сільгосптехнікою. У зв'язку з цим було прийнято закон про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для аграрного комплексу. І як же він виконується? А ніяк. Цим законом передбачається виділення щороку одного відсотка коштів від загальних видатків бюджету для створення виробництва указаної техніки. У 2003 році це становило б, наприклад, 490 мільйонів гривень, а фактично виділено лише 10 мільйонів гривень і тільки під державну програму, а на реалізацію інших заходів не виділено ні копійки. При такому відношенні постає питання: "Коли ж у нас з'явиться вітчизняна сільгосптехніка? Яким чином будете збирати врожай в цьому і подальших роках, якщо навантаження на один збиральний комбайн вже досягло 370 гектарів?" Причому не кращі справи і з іншими видами техніки.
Щорічно болючим для сільгоспвиробників є питання забезпечення їх паливно-мастильними матеріалами. І те, що зараз заявляють про наявність в цьому році пального на ринку і у достатній кількості, при відсутності коштів для його закупівлі - факт зовсім маловтішний.
Фракція Аграрної партії України вважає, що для стабілізації аграрної галузі у першочерговому порядку необхідно на поточній сесій розглянути і прийняти ті законопроекти, які в останній час внесли народні депутати-аграрники. Це, зокрема, про підтримку виробництва та розвитку ринку сільгосппродукції щодо продовження терміну дії фіксованого податку, встановлення нового порядку сплати ПДВ. Безперечно, не меншої підтримки потребують і законодавчі ініціативи уряду з цих питань. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Черняк Володимир Кирилович з мотивів.
Мікрофон Черняка, будь ласка.
13:36:43
ЧЕРНЯК В.К.
Дякую. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".
Шановні колеги! Я не можу ніяк погодитися з тим, що ми постійно не правильно ставимо акцент в аграрній політиці. Суть проблеми не в тому, щоб підтримувати сільське господарство, не тільки і не стільки в цьому, хоча в цьому також, а в тому, щоб не викачувати з нього фінансові ресурси, не обезкровлювати його, не руйнувати його. Ось проблема в чому. Ми його руйнуємо, а після цього кожен раз ставимо питання про те, що нам потрібно допомагати сільському господарству. Суть проблеми не в погоді, хоча у погоді також, а суть проблемі в недолугій реформі, суть проблеми в махінаціях, зловживаннях, в злочинах. Якщо ми не покладемо цьому край, то всі кошти підуть, як вода у пісок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Анатолій Мороз. Хвилина.
Будь ласка, мікрофон Анатолія Мороза.
13:37:57
МОРОЗ А.М.
Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.
Шановний Ганнадій Андрійович! Я скільки раз уже говорив - на жаль, немає Володимира Михайловича, - що в цьому залі, якщо доходить справа до обговорення проблем агропромислового комплексу, то у нас завжди не доходять руки. Ви подивіться, на сьогодні записалося на виступ по обговоренню даної проблеми, а це все-таки весняно-польові роботи, це все-таки підготовка до збирання врожаю, всього-на-всього 8 чоловік. І ми не могли надати можливість виступити всім тим, хто записався. Ну це ж, я вам скажу, прямо неподобство. Це по-перше.
По-друге. Я вам скажу, що дійсно приймаються і непогані вроді рішення і зараз прийнята постанова і по кредитуванню, і по виділенню коштів для того, щоб якось пом'якшити ту ситуацію, яка склалася на селі сьогодні. Але ж кошти сьогодні дійсно не доходять до сільгоспвиробника! Це ж неподобство!
І ряд інших проблем, які сьогодні треба було б обговорити у нашому залі. Ви не даєте часу для обговорення. Це нікуди не годиться
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Шановні колеги! Я хочу нагадати яке рішення прийняла Погоджувальна рада. Визначилося, що Комітет з питань аграрної політики повинен оприділити пріоритети, провести наради з цього приводу, визначити питання, які треба першочергово розглянути. Ми цьому повинні присвятити день! Пленарний день у Верховній Раді, і розглянути всі питання. Прийнято таке рішення? Да. Давайте визначайтеся в аграрному комітеті.
Заключне слово надається віце-прем'єр-міністру України Кириленку Івану Григоровичу. будь ласка.
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Геннадій Андрійович! Шановні колеги народні депутати! Уряд не приховує від і проблем, які є сьогодні в агропромисловому комплексі. Ви бачите, ми ніколи за останній період, за останні місяці не відмежовувалися від того, що Верховна Рада хоче заслухати ту чи іншу проблему. І сьогоднішнє обговорення чергове. Проблеми, які назріли в сільському господарстві тому свідчення. Це перше, що я хочу сказати.
Друге. Шановні друзі! Сьогодні як колись було раніше надзвичайних повноважень немає ні у віце-прем'єр-міністра, ні у міністра в зв'язку з такою ситуацією. Надзвичайні повноваження і додаткові заходи і фінансові ресурси відповідні може надати тільки ця зала Верховної Ради, де все вирішує закон, і голосування по закону і законопроектам.
Третє питання. Очевидно всім, після двох відносно благополучних років в сільському господарстві сьогодні біда і міністр цілком об'єктивно виклав цю ситуацію з трибуни.
Шановні колеги, відпрацьовані пропозиції уряду до Верховної Ради поправки до державного бюджету, вишукані джерела фінансування. Ми просимо вас завтра-післязавтра під час обговорення їх підтримати голосуванням. Ціна питання близько 600 мільйонів, це маленька дещиця того, що сьогодні сільське господарство вже втратило. Але це політичний крок, тому що критична маса розуміння і цього залу і в державі, що сільське господарство потребує уваги, вона дозріла тої вершини, після якої треба приймати принципові кардинальні рішення.
Я згоден з паном Павловським, зі своїм колегою, який розкритикував, що я говорив з трибуни, що виключно вирішує все ринок. 600 мільйонів ми пропонуємо використати на ринкових засадах, не ринком, а ринковими засадами. Не на проїдання віддати, а віддати на економіку господарств і на виробництво. 150 мільйонів на дотацію тим, хто виробив тваринницьку продукцію, по півтори гривні на кілограм великої рогатої худоби, свиней і 50 копійок - птиці. 400 мільйонів - на закупівлю зерна під час збирання тоді, коли обвалюється ціна. Це не ринок, це держава, учасники організатор ринку. Михайло Антоновичу, можливо, десь чи вирізали мої слова якісь в засобах масової інформації, але ви розумієте, ми говоримо за речі, які зрозумілі і вам, і мені, і всьому залу.
І нарешті, останнє. Шановні колеги, вчора у Кабінеті Міністрів відбулася зустріч з народними депутатами, представниками всіх фракцій, які подали законопроекти в цей зал, які підтримують сільське господарство після 2003 року, коли закінчиться дія підтримуючих законів. Подало близько 20 народних депутатів і списком, і індивідуально, близько 10 законопроектів. Ми вчора дійшли спільної, злагодженої думки. Є єдиний законопроект, який узгоджується з урядовою позицією і з представниками всіх фракцій, які бачать перспективу розвитку села.
Це те, що всі ви говорили в цьому залі. А що стратегічно. Сьогодні біду, ми протягнемо руку в біді. А завтра стратегічно що буде?
Цей законопроект буде завтра внесений до зали Верховної Ради. Будь ласка, обговоріть, в першому читанні його треба прийняти. А до другого відпрацюємо такий документ, щоб до 2010-го і в послідуючі періоди нам не було прикро за негаразди, які можуть відбуватися. Все залежить, дійсно, як пан Черняк мені підказує, від сильної державної політики і державної підтримки. Вона кується тут спільними зусиллями.
Дякую за чергове обговорення насущних проблем і за зважене рішення, яке буде прийняте завтра-післязавтра.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую всім за участь в цьому важливому питанні, в розгляді цього важливого питання.
Переходимо до наступного. Проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо операцій, які виконуються за кошти міжнародної технічної допомоги.
Слово надається міністру палива та енергетики України Єрмілову Сергію Федоровичу, будь ласка.
ЄРМІЛОВ С.Ф.
Шановний Геннадій Андрійович, шановні народні депутати!
Пропонується до вашої уваги проект закону України про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування.
Стосовно операцій, які виконуються за кошти міжнародної технічної допомоги, що надається для виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему.
Законопроект, реєстраційний номер 2244 від 26 вересня 2002 року, представляється на розгляд Верховної Ради України за поданням Кабінету Міністрів України.
Законопроект розроблений Міністерством палива та енергетики на виконання доручення Президента України від 17 травня 2002 року. Погоджено з Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Державною податковою адміністрацією, Міністерством юстиції.
Законопроектом вносяться зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 94-го року та Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 97-го року.
Я хочу вам нагадати, що міжнародні проекти з підготовки Чорнобильської АЕС до виведення з експлуатації та перетворення об'єкта укриття у екологічно безпечну систему виконується на майданчику Чорнобильської АЕС з 97-го року. Ці проекти фінансуються за рахунок безвідкладних позик-грантів, що надаються міжнародною спільнотою.
Відповідно до умов міжнародних угод про надання міжнародної технічної допомоги, угоди про грант між Європейським банком реконструкції та розвитку, урядом України та Чорнобильською АЕС, ратифікованої Верховною Радою України, та рамкової угоди між Україною та ЄБРР стосовно діяльності Чорнобильського фонду укриття в Україні, ратифікованою Верховною Радою України, кошти грантів не повинні спрямовуватись на сплату будь-яких податків, мит чи інших зборів або інших обов'язкових платежів, які встановлені Україною чи на її території у відповідності до її чинного законодавства.
Питання про неповну відповідність чинного законодавства у сфері оподаткування як претензії стосовно недотримання Україною міжнародних зобов'язань стосовно звільнення від оподаткування міжнародної технічної допомоги впродовж тривалого часу порушувалась країнами-донорами міжнародних фондів, створених для вирішення проблем Чорнобильської АЕС під час засідань асамблеї донорів у листах, адресованих до уряду, до Президента України і в ході зустрічі з вищими посадовими особами та парламентаріями.
Суть проблеми полягає в тому, що відсутність на сьогодні законодавчої норми для забезпечення виконання у повній мірі вище зазначеного міжнародного зобов'язання, під час виконання операції з закупівлі вітчизняним виробником або виконавцем робіт на території України матеріалів, товарів, послуг тощо за рахунок коштів міжнародної допомоги призводять до створення у цього виробника обсягів накопиченого податку на додану вартість, який не підлягає за чинним законодавством відшкодувань. А віднесення його до валових витрат зумовлює неконкурентоспроможність цього виробника або навіть сприяє його банкрутству. Водночас цей факт розцінюється міжнародною спільнотою як скрите порушення Україною міжнародних зобов'язань.
Основним принциповим положенням законопроекту, який пропонується для розгляду, є введення на обмежений період нульової ставки на обчислення податку на додану вартість, операцій із закупівлі матеріалів, сировини, обладнання, надання послуг, які здійснюються на митній території України за рахунок міжнародної технічної допомоги. Зважаючи на загальний обсяг цієї допомоги, близько 1 мільярд доларів США, введення законодавчим шляхом нульової ставки на обчислення податку на додану вартість операцій у зазначеному вище контексті є оптимальним шляхом врегулювання питання звільнення від оподаткування цієї допомоги.
Слід взяти до уваги, що на засіданні Асамблеї донорів Чорнобильського фонду "Укриття", яке відбулося у Лондоні в минулому році та у квітні 2003 року, питання про заходи, вжиті Україною щодо вирішення вище означеної проблеми, розглядалось серед ключових. Не виключена можливість, що невирішеність цієї проблеми з одного боку може призвести до того, що країни-донори вимагатимуть від України збільшення розміру її внеску до Чорнобильського фонду "Укриття", а з іншого боку унеможливить успішну участь українських виробників у міжнародних проектах на Чорнобильській АЕС і загалом гальмуватиме їх реалізацію.
На виконання доручень Кабінету Міністрів України Міністерством палива та енергетики забезпечувався супровід у комітетах Верховної Ради України поданого законопроекту. Цей законопроект неодноразово розглядався на засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності, редакція його доопрацьована групою народних депутатів України за участю Міністерства палива та енергетики, і зараз його реєстраційний номер - 2244-1 з урахуванням пропозицій, висловлених під час засідань профільного комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності з поправкою стосовно обмеження пільги з оподаткування щодо ввезення, пересилання на митну територію України товарів, сировини, матеріалів, устаткування.
Ця редакція законопроекту підтримана в цілому всіма зацікавленими міністерствами, Державною Податковою адміністрацією, а також Кабінетом Міністрів.
Підсумовуючи вищевикладене, пропоную підтримати законопроект з реєстраційним номером 2244-1. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання.
Висвітіть, будь ласка. Слово надається Анатолію Морозу, наступний - Шкіль.
Будь ласка Шкіль. Наступний - Мельничук.
13:50:59
ШКІЛЬ А.В.
Шановний доповідачу! По-перше, ми вже сказали, що узгодженості ... відомствами властиво урядовий законопроект. Але тут ще є законопроект 2244Д, достатньо, як на мене добре виписана система проходження через митний кордон продуктової групи продуктів харчування. Це 1-24 цієї категорії.
Я думаю, що власне, тут треба більше наголосити на тому, бо коли ми будемо говорити про загальну тенденцію підтримки провезення на митну територію тих товарів, без оподаткування, які сприяють економічному розвитку і таке інше, тут можна ще якось обговорювати. Але, коли сюди везуться продукти харчування під цієї егідою, коли із-за цього утворюються дірки на кордонах і так у нас кордон, не так сильно залатаний, то ваше ставлення до цього. Дякую.
ЄРМІЛОВ С.Ф. Питання, яке стосується перероблення об'єкту "Укриття" на екологічно небезпечну систему і виведення Чорнобильської АС з експлуатації стосується ввезення, пересилання на митну територію та закупівлю на митній території України сировини матеріалів устаткування та обладнання, а також надання послуг стосовно виконання цих робіт. Якраз внесення цих поправок до законів надасть можливість участі вітчизняним виробникам не ввезення на митну територію, а участі вітчизняним виробникам в тендерах і на тендерних засадах і залишення цих коштів в Україні якраз. Якщо я зрозуміло відповів...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Михайло Васильович Мельничук.
13:52:46
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
Прошу передати слово Луценку.
13:52:57
ЛУЦЕНКО Ю.В.
Я хотів би дізнатися у доповідача реальний стан сьогоднішньої спеціальної економічної зони, яка знаходиться у Славутичі, наскільки вона розвинута і скільки суб'єктів господарювання в ній зареєстровано і скільки вона дала для розвитку Славутича?
Інше питання. Яка вартість пільг, власне, про які ви сьогодні доповідаєте, про яку суму коштів, які підуть на систему "Укриття", сьогодні говориться?
ЄРМІЛОВ С.Ф. Сьогоднішнє становище спеціальної економічної зони у місті Славутич, вона розвивається, це надало можливість виконувати програму уряду, затверджену ще у 2000 році по соціальному захисту працівників колишньої Чорнобильської АС, жителів міста Славутич та пенсіонерів, які там залишаються сьогодні. Я зараз, на жаль, не можу вам сказати всі цифри, які ви тут у запитанні попросили надати. Але сьогодні вже, ви знаєте, третій рік пішов, як закрита Чорнобильська АЕС, і сьогодні там немає ніяких соціальних напружень, там люди працюють, влаштовуються робочі міста. В цьому році ми плануємо завершити перевезення з тимчасового містечка Лісне до міста Славутич, добудовуємо там останній дім. Тобто там така нормальна ситуація.
Те, що стосується перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему, вона коштує приблизно 750 мільйонів доларів США, це за оцінками весь комплекс робіт. Працює там група управління проектом, яка спільно керується з боку Європейського банку реконструкції і розвитку та Україною. Існує державна програма. Початок робіт планується наприкінці цього року після проведення відповідних процедур. Але відбулося попереднє обговорення проекту з трьох проектів. Вибраний проект типу "Арка", і зараз опрацьовується питання точної вартості цих робіт. Планується наступна зустріч у Сан-Франциско асамблеї донорів, на якій будуть також уточнюватися всі ці питання.
Те, що стосується надання пільг, то якраз на цю суму виконання робіт пропонується введення нульової ставки ПДВ для того, щоб в першу чергу надати можливість виконувати роботи вітчизняним виробникам. Наприклад, металоконструкції пропонується виготовляти десь на заводах, які розташовані на березі Дніпра або це буде місто Дніпропетровськ, або якесь інше місто, щоби річковим шляхом доставляти ці блоки туди на майданчик Чорнобильської АЕС. Якщо це не буде зроблено, то ви розумієте, що міжнародна спільнота не допустить дискримінації всіх інших учасників цього проекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін.
13:56:32
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановний Сергію Федоровичу! Я якраз вважаю, що Україну дискримінували, заставивши, викрутивши руки, закрити Чорнобиль і нічого не давши, а зараз ми ще пропонуємо роздягнутися по вашому проекту, коли встановлюємо нульову ставку на операції, які здійснюються на митній території України і таким чином порушується концепція нарахування податку на додану вартість і фактично ми ж субсидуєм з бюджету 20 відсотків тим людям, які здійснюють операції на митній території України. То скажіть мені, будь ласка, в чому тут державний інтерес. Якщо проаналізувати три проекти, які я зараз проаналізував, то цей інтерес проглядається в третьому проекті - в депутатському. Але там теж є питання, бо теж треба іти на втрати з бюджету. Де тут у вашому державний інтерес? От я... Не переконали ви нас сьогодні. Скажіть, будь ласка, може я щось не зрозумів.
ЄРМІЛОВ С.Ф. Мова йде про те, що ми вже отримали на безповоротній основі отримуємо ці кошти для перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему. Це вже є безповоротня допомога безкоштовна з боку мирової спільноти. І мирова спільнота - асамблея донорів - цілком, на мій погляд, справедливо ставить питання про те, що Державний бюджет не повинен отримувати з цих коштів дохід при виконанні цих робіт, бо від цього збільшується вартість, загальна вартість робіт по перетворенню об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему. Це по-перше.
По-друге. У нас існують вже пільги для такого роду допомог технічної допомоги, але для постачання закордонного обладнання та сировини. А цей законопроект, який пропонується зараз, якраз залучає до цієї роботи вітчизняних виробників. Тобто, надає можливість на рівних умовах приймати участь у тендерах як вітчизняним, так і закордонним виробникам. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Проект закону 2244-1. Осики немає?
Від комітету. 2244-Д. На підході, да? Переходимо до обговорення.
Слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Наступний Черняк.
13:59:27
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, безумовно сумно, що зараз не представлені ще два сильних законопроекти. Це законопроект 2244-1, який вносився Осикою, Деркачем, Сабашуком, і законопроект номер 2244-д, який вносився народними депутатами Буряком, Терьохіним, Цушком і іншими народними депутатами. Звісно, вони не можуть сьогодні його доповісти в зв'язку з відсутністю. Я коротко проаналізую ці три законопроекти і чим вони відрізняються.
На мій погляд, від того законопроекту, який поданий сьогодні урядом, в позитивну сторону може відрізнятися тільки законопроект з буквочкою "д", який поданий Буряком, Терьохіним, Цушком і іншими народними депутатами. І ось чому. Саме тому, що цей законопроект пропонує для операцій з закупівлі підрядниками на митній території України матеріалів і обладнання вітчизняних виробників, постачальників, що здійснюються за рахунок міжнародної технічної допомоги, застосування загального механізму звільнення від податку на додану вартість. Тобто якщо ці товари будуть використовуватися у подальшому для здійснення операцій, що звільнені від оподаткування, вхідний ПДВ, сплачений в ціні таких товарів, не може бути віднесений підрядником до податкового кредиту, а буде включатися до його валових витрат.
Зокрема в цьому законопроекті уточнюється редакція норми щодо звільнення від сплати податку на додану вартість, операцій з продажу товарів, сировини, матеріалів, устаткування та обладнання, виконання робіт та надання послуг на митній території України продавцями-резидентами в межах контрактів договорів, безпосередньо укладених з отримувачем міжнародної технічної допомоги, за пропонованою нульовою ставкою ПДВ. З метою недопущення зловживань при застосуванні податкових пільг у цьому законопроекті передбачається, що звільнені передбачені пунктом 1323 статті 11 не поширюються на операції з продажу, або інших видів відчуження підакцизних товарів і товарів, що підпадають під визначення першої-двадцять четвертої груп Української класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності, у тому числі при їх продажу на митній території України.