Міжнародний День рідної мови (21 лютого)
Вид материала | Документы |
- ua/index php?name=Pages&op=page&pid=163, 54.61kb.
- День рідної мови – 21 лютого, 36.24kb.
- Усучасному освітньому просторі спостерігається відчуження дітей від рідної мови, народної, 129.76kb.
- Напишімо диктант національної єдності, 75.13kb.
- План Підсвічник із свічкою, калач. Любов до рідної землі, до свого народу, до рідної, 61.3kb.
- Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
- Тиждень української писемності та мови в Загальноосвітній школі І-ІІ ст., 24.9kb.
- Використання мовленнєвих ситуацій на уроках мови, 53.8kb.
- До Дня української писемності та мови Зал прикрашений висловами про мову. До Дня української, 54.9kb.
- Тема: Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова України. Мета, 59.67kb.
Мова наша солов’їна
(Сценарій)
Мета. Виховувати любов до рідної мови, України, художнього слова, формувати культуру мовлення; розкрити поняття «рідна мова», показати красу і багатство української мови; сприяти вихованню поваги до української мови як до державної.
Обладнання. Виставка дитячих малюнків на тему: «Ми — українці», виставка художньої літератури (збірки віршів українських поетів, збірки загадок, прислів'їв, українських пісень), виставка українських народних інструментів.
Сцена оформлена плакатами з висловами про мову:
Без мови немає народу,
Як сонця без сяйва й тепла...
С. Шелунін
Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, присутність мови, за багатство мови.
М. Рильський
Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.
О.Гончар
Мужай, прекрасна наша мово,
Живи, народу віще слово,
Цвіти над нами веселково,
Як мир, як щастя, як любов!
М. Рильський
(Звучить лірична українська мелодія. На її фоні):
1-й ведучий. Гостинно просимо на свято рідної мови.
2-й ведучий.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов’їну
3-й ведучий.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить серцем в душу з ранніх літ.
Це — мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
4-й ведучий.
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода.
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.
5-й ведучий.
Мова кожного народу —
Неповторна і своя.
В ній гримлять громи в негоду,
В тишу — трелі солов'я.
6-й ведучий.
Ой, яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс, є ще і байрак.
7-й ведучий.
Вимовляю кожне слово,
Кожне слово — наче спів.
Найдорожча рідна мова,
Мова предків і батьків.
1-й ведучий. Любі діти! Зараз ми вирушаємо у цікаву і незвичайну мандрівку. Вона проляже по стежках вашого веселого і щасливого дитинства, з яких починалося ваше життя у казковому світі слова. А починалося воно з колискової.
(Звучить вірш М. Сингаївського «Материнська мова»).
Колискова пісня, колискова
То найперша материнська мова.
Пахне вона м'ятою і цвітом,
Чебрецевим і суничним літом.
Пахне молоком і споришами.
Скільки в ній ласкавості і шани!
Скільки в ній тривожності людської,
І надій, і сивини гіркої.
Колискова пісня, колискова,
То щаслива материнська мова.
2-й ведучий. Як ви здогадалися, наше свято ми починаємо з конкурсу колискових пісень. Любі матусі, пригадайте, будь ласка, колискові, які ви співали своїм дітям. (Одна мама з кожної команди виконує колискову. Одержують по 5 балів.)
2-й ведучий. Щиро дякуємо за пісні. Я впевнений, що вони сподобалися всім присутнім. Мабуть, кожен згадав своє щасливе дитинство.
3-й ведучий (звертаючись до присутніх у залі). Скажіть, а чи знайдеться хтось у залі, хто не любить скоромовки? Я впевнений, що таких нема. Скоромовки теж склав народ. Ми легко переймаємо їх, запам'ятовуємо і залюбки розважаємося ними.
(Капітан кожної команда підходить до ведучого, тягне жеребки. Кожній команді — по скоромовці)
Скоромовки
1.Босий хлопець сіно косить, Роса росить ноги босі.
2.Ходить квочка коло кілочка . Водить діточок коло квіточок.
3.В нас надворі погода розмокропогодилася.
Поки капітани тренують свої команди, ведучі, звертаючись до залу, пропонують згадати і промовити скоромовки. За кожну промовлену скоромовку болільник додає команді один бал.
Конкурс команд оцінюється в 3 бали.
3-й ведучий. А зараз слово командам.
Журі оцінює правильність вимови скоромовки.
4-й ведучий. Як гарно звучить українська мова в прислів'ях. У них виражена мудрість народу. Упродовж віків слово рідне, українське живило душу, вчило бути чесним, сміливим, любити свій рідний край, як неньку, бо «хто матір забуває, того Бог карає».
Проведемо гру на краще знання прислів'їв.
На дошці або на папері написані прислів'я без закінчень. Командам пропонується за визначений час дописати на листках закінчення і здати журі. В цей же час працюють і болільники. Вони також здають журі свої варіанти відповідей, тим самим допомагаючи своїй команді. За кожну правильну відповідь —один бал.
Прислів'я
1. Як у травні дощ надворі, то восени...(хліб у коморі).
2. Коли квітень з водою, то..(травень з травою).
3. Де багато пташок, там...(нема комашок).
4. Хто про землю дбає, вона..(тому повертає).
5. Що вліті вродиться, то..(взимі згодиться).
4-й ведучий. А зараз слово журі.
5-й ведучий. Українська мова і пісня. Вони супроводжують людину з перших до останніх хвилин життя. Пісня — душа народу, це його краса і доброта.
Ми, українці, — найспівучіший народ. За легендою, коли Бог обдаровував діточок, маленькій україночці в дарунок дісталася ніжна, ласкава, задушевна пісня. Багато у нас гарних пісень. Я пропоную кожній команді згадати по одному куплету з українських пісень і проспівати.
Команди по черзі виконують пісні, одержуючи по одному балу за куплет.
Скільки заспівають пісень — стільки і балів.
5-й ведучий. Щиро дякую. Я пропоную командам відпочити, а журі попрацювати — підбити підсумки цього конкурсу. В цей час ми з болільниками теж поспіваємо. (Ведучий організує конкурс серед болільників на краще виконання української пісні. Переможець одержує приз).
5-й ведучий. Слово журі.
Мова — краса спілкування.
Мова — як сонце ясне.
Мова — то предків надбання.
Мова — багатство моє.
Мова — то чиста криниця,
Де б'є, мов сльоза, джерело,
Мова — це наша світлиця,
Вона — як добірне зерно.
Мова — державна перлина,
Нею завжди дорожіть.
Без мови немає країни,
Мову, як матір, любіть
6-й ведучий. Правда, чудові слова? Я пропоную командам примусити свою пам'ять попрацювати. За визначений час кожна команда вивчить по одному куплету з вірша, а потім виразно буде декламувати його, за що одержить 3 бали.
Команди вчать по одному куплету, а ведучий працює з болільниками, пропонуючи їм назвати спочатку українських поетів, а потім прочитати по куплету з віршів українських поетів. Найерудованіший одержує приз.
6-й ведучий. Слово журі.
7-й ведучий. Багато є у світі таємниць, і одна з найбільших — мова! Українська мова! Ти з гомону полів, лісів і морів, переткана калиною і барвінком, від зорі й місяця народжена. Кожен день дає нам урок пізнання. Завжди і скрізь наш учитель — мова. Мово рідна! В тобі — неосяжна душа народу, його щирість і щедрість, радощі і печалі, труд і безсмертя. І, знову ж таки, — таємниця. Тому й любить народ загадку — рідну дочку таємниці. А чи ви любите загадки? Звичайно ж! Тому зараз конкурс загадок. Кожній команді пропонується по 3 загадки, за кожну правильну відповідь — один бал. Якщо команда не знає правильної відповіді, болільники зможуть їм допомогти.
Загадки:
1. Розстелений кожушок, на нім насіяний горошок. (Небо і зорі)
2. Куди ступиш — всюди маєш, Хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря)
3. Старий дід мости помостив, Молода прийшла — мости рознесла.
(Мороз і весна)
4. Є на світі кінь — всьому світові не вдержати. (Вітер)
Що без леза та без зуба розтина міцного дуба? (Блискавка)
- Без очей, а сльози ллє. (Роса)
Журі підводить підсумки і нагороджує переможців.
ВИДАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Українська мова. Енциклопедія. Редкол.: Русанівський В. М.; Тараненко О. О. (співголови). - К.: «Укр.енцикл», 2000. – 752 с.: іл.
В Енциклопедії, на основі досягнень сучасного мовознавства, подано відомості про українську мову та українське мовознавство. В ній розглянуто термінологічні одиниці, номенклатурні одиниці, розглянуті різні аспекти опису української мови, вміщено основні поняття загального мовознавства. Книга містить 1935 статей, карту, ілюстрований матеріал і таблиці. Розрахована на широке коло
Читачів.
Скуратівський Л.В. Українська мова:Елементи практичної риторики: Додаток до підручника „Українська мова, 10 – 11 кл.".-К.: Освіта, 2004.-128 с.
До підручнику внесено зміни і доповнення згідно з результатами апробації. Відповідають чинній програмі. Теоретичний матеріал подається укрупненими блоками. Узагальнюючі таблиці й схеми допоможуть учням краще засвоїти нову інформацію, унаочнюють теми, що вивчаються.
Оновлено систему вправ, уведено завдання ігрового характеру, тести. Теми з розвитку зв'язного мовлення допоможуть реалізувати українознавчу лінію в навчанні мови. Тексти мають чітко визначене пізнавальне та виховне спрямування. Нові видання підручників сприятимуть систематизації знань, розвитку орфографічної грамотності, комунікативних умінь учнів.
Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Українська мова: Довідник.-К.: Освіта, 2002.- 255 с.
Довідник містить основні відомості з усіх розділів української мови. Після кожного розділу подано зразки мовного розбору (звуко-буквений, лексико-фразеологічний, синтаксичний). Значне місце відведено питанням культури мовлення. Поєднання довідкової та навчальної функцій розширює сферу застосування довідника. Він стане у нагоді старшокласникам, абітурієнтам, студентам, всім, хто прагне вдосконалити свої знання, щоб вільно спілкуватися українською літературною мовою.
Коломієць М.П., Молодова Л.В Словник іншомовних слів: 2-е видання, зі змінами.-К.: Освіта, 2006.- 190 с
Словник має на меті дати стисле пояснення часто вживаних слів і термінів іншомовного походження.
Словник містить близко 8500 іншомовних слів, які ввійшли до лексичного складу сучасної української літературної мови в різні періоди її становлення і розвитку. У словникових статтях розкривається значення 3000 заголовних слів, їхнє походження, подаються граматичні й акцентологічні коментарі. У кінці статей додано за алфавітом близько 5500 спільнокореневих слів, значення яких легко встановити за інформацією про заголовні слова.
Для учнів, учителів загальноосвітніх навчальних закладів та найширшого кола читачів.
Стоян Л.М. УКРАЇНСЬКА МОВА. Посібник з орфографії та пунктуації.(Серія "Бібліотека школяра").
У посібнику викладено всі правила української орфографії та пунктуації з урахуванням шкільного програмового матеріалу. Подано ілюстрації з творів художньої літератури.
Словник синонімів української мови: В 2-х т. – К.: Наукова думка, 2001. – 1026 с.
У словнику, який нараховує близько 9200 синонімічних рядів (у двох томах), подається синонімічне багатство української мови із семантичними, граматичними, стилістичними характеристиками синонімів та прикладами їх уживання в контексті. Він є найповнішим зібранням української синоніміки. Для філологів, письменників, перекладачів, журналістів, працівників видавництв та широкого загалу.
А.А.Бурячок, Орфографічний словник.-Наукова думка.-2002.-460 с.
Орфографічний словник української мови відображає сучасний стан розвитку всіх сфер літературної мови, включаючи й найновіші запозичення. Крім загальновживаної лексики, до словника включено найпоширенішу термінологію, географічні назви, власні імена. Словник розраховано на учнів середніх навчальних закладів, студентів, а також на широкий загал користувачів.
Великий тлумачний словник сучасної україн-ської мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2003. – 1440 с.
Словник є універсальним довідником із сучасної української мови. В ньому об’єднано академічну повноту мовної лексики з лаконічною формою однотомного видання. Словник містить близько 170 тис. слів і словосполучень, у тому числі й ті, що увійшли в українську літературну мову протягом останнього десятиліття. Окрім загальновживаних слів у словнику наводяться основні терміни сучасної науки і техніки, а також слова, що визначають явища і реалії виробничого, культурного і побутового життя. Новим для тлумачного словника є введення в деякі статті енциклопедичних довідок.
Словник розраховано на широкий загал: учнів шкіл, гімназій, ліцеїв, студентів, аспірантів, викладачів української мови та всіх, хто вивчає українську мову і послуговується нею у повсякденному житті.
Література
1. Байбурова Р. Как появилась письменность у древних славян // Наука и жизнь. -2002. -№ 5. - С.48-55.
2. Із історії найдавнішої писемності // Чумацький шлях. -2004. -№ 6. - С. 29-30: кол.іл
3. Ковтонюк Л.А.Дорогами тисячоліть/ Л.А. Ковтонюк // Позакласний час. -2006. -№ 15-16. - С. 36-40
4. Німчук В. Виникнення східнослов'янської писемності // Бібліотечний вісник. -2000. -№ 6. - С.3-15.. -Бібліографія 97 назв
5. Півторак Г.П. Державна мова у Великому князівстві Литовському і проблема розмежування українських та білоруських писемних пам'яток // Мовознавство. -2005. -№ 3-4. - С.80-84. -Бібліогр.: 9 назв.
6. Ставицька Л. Слово про мову/ Л.Ставицька // Дивослово. -2002. -№ 6. - С. 16-17; Дивослово. -2003. -№ 1. - С. 20-23; Дивослово. -2004. -№ 1. - С. 17-18
7. Страницы истории // Шкільна бібліотека. -2005. -№ 12. - С. 89-93
8. Хомляк М. Про роль рослин у розвитку писемності // Чумацький шлях. -2004. -№ 4. - С. 27-29
9. Ющук І. Мова як засіб спілкування // Дивослово. -2004. -№ 6. - С. 24-28