До Дня української писемності та мови Зал прикрашений висловами про мову. До Дня української писемності та мови
Вид материала | Документы |
СодержаниеДо Дня української писемності та мови До Дня української писемності та мови До Дня української писемності та мови |
- Про проведення Тижня української писемності та мови в закладах освіти міста, 21.41kb.
- Коломацька районна державна адміністрація відділ освіти наказ, 42.92kb.
- Надією Дмитрівною Романенко та Анатолієм Константиновичем Солойденко підготували, 44.44kb.
- Тиждень української писемності та мови в Загальноосвітній школі І-ІІ ст., 24.9kb.
- Згідно плану з 07 листопада по 12 листопада 2011 року в гімназії «Гармонія» проходив, 31.05kb.
- Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
- План відзначення Дня української писемності, 16.3kb.
- План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
- Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
- Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
До Дня української писемності та мови
Зал прикрашений висловами про мову.
До Дня української писемності та мови
Мета: виховувати любов до рідної мови, художнього слова, формувати культуру мовлення.
Зал прикрашений рушниками з українським орнаментом, висловами про рідну мову. Перед початком лунають українські народні пісні в грамзаписах. Оформлена книжкова виставка та виставка виробів народних умільців.
На столі, що стоїть ліворуч, на вишиваній скатертині - хліб, кетяг калини. За столом два стільці для ведучих.
1 ведучий: Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана,
зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих поетичних слів придумали
люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.
2 ведучий: В глибину століть сягає історія нашого народу. І чим більше проходить часу, тим яскравіше ми її уявляємо. Пізнати історію рідної сторони, рідної мови нам допомагають книги і самобутня творчість нашого народу: мелодійні пісні та думи, барвисті коломийки та ліричні хороводи, чарівний, фантастичний світ казок. Хай же сьогоднішній вечір відкриває перед вами розум, мудрість, щедрість, гумор нашого талановитого народу.
1 ведучий: А чи знаєте ви, скільки слів у сучасній українській мові? На це питання не відповість ніхто: ні сивий академік, ні найталановитіший мовознавець, ні вчитель.
Більшість дорослих, як показали дослідження, розуміють близько 35000
До Дня української писемності та мови
слів, але використовують у 10 разів менше. Словник мови прозових творів Т.Г. Шевченко охоплює понад 20 000 слів, а поетичних - більше 10 000 слів.
1 читець:
Де вам, друзі, траплялось,
Щоб од міста, села
три ріки розливалось
з одного джерела.
Що не річка, то мова, прагне, рине у світ.
Од безсмертного слова, що про княжий похід.
Що не річка, то мова –
З-над Славути -Дніпра,
Українська чудова,
Як сопілкова гра.
2 читець:
- Рідна мово, зелена діброво!
Чую пісню твою молоду.
Золотими зірницями слова
Ти цвіти у братерськім саду.
Все в тобі з'єдналося –
Як і помістилося в одній!
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
До Дня української писемності та мови
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
1 ведучий: Розповідає про народних умільців, що створили виставку, робить перегляд книжок.
2 ведучий: - Пісня українська! Хто не був зачарований нею! Вона натхненна, мелодійна, безмежна широтою й красою образів. "Дзвенить піснями Україна", - писав М.В.Гоголь. І справді, пісні-самоцвіти лунають над широкими степами і високими горами. То вони звучать, як стогін Дніпра-Славути, то як голос душі людської, сповненої туги за рідним краєм і безмежної любові до матері - землі.
1 ведучий: Чудова наша народна пісня, як возвеличує героїчне минуле
українського народу від часів Володимира Великого до славного свята Соборності українських земель. (Звучить у записах "Дума про Марусю Богуславку", "Пісня про Морозенка").
2 ведучий: У мові нашого народу, в його піснях на зразок тих, які щойно були виконані, та витворах красного письменства од віків стугонить висока ідея глибокої синівської любові до неньки - України.
(Вірш А. Малишка "Україно моя", пісня "Чом, чом, земле моя" і "Лебеді материнства" у грамзапису або у виконанні учасників художньої самодіяльності).
1 ведучий: Таких чудових пісень, як щойно ми почули, цих перлин світового мелосу, український народ створив тисячі, а якщо точніше - більше 200 тисяч. І не лише таких. Невідомо, скільки в нас ще не вивчених, не записаних обрядових пісень, зокрема колядок і щедрівок, веснянок і гаївок, голосінь, русальних та петрівчанських пісень, купальських і
До Дня української писемності та мови
косарівських, жнивних чи весільних, козацьких та гайдамацьких, чумацьких або кріпацьких, ремісницьких та рекрутських, бурлацьких і переселенських,
колискових та жартівливих. Яких тільки пісень не склала Україна.
2 ведучий: Кобзарське мистецтво українського народу належить до унікальних явищ у світовій культурі, Україна з давніх-давен славиться співцями-музикантами, яких називають кобзарями або бандуристами. Вони були і є гідними носіями чудових мистецьких традицій, починаючи з давнього часу і кінчаючи нашими днями. Кобзарі завжди виступали співцями і порадниками народу, в горі і радощах ішли пліч-о-пліч із своїми співгромадянами, закликаючи їх до боротьби за краще життя.
(Звучить у запису пісні на слова Т.Г. Шевченка "Ниво моя, ниво").
1 ведучий: Народна пісня жива доти, доки жива її першооснова - мова. Українська мова поряд з італійською та іспанською одна з наймелодійніших у світі. Нею можна висловити найрізноманітніші людські почуття, написати найскладніші наукові праці, її можна чудово використати на рівні міжнародних відносин.
2 ведучий: Тож плекаймо її, як чудовий сад, донесений до нас із глибини віків, шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою наших дітей і внуків, мовою наших нащадків, щоб не зникала Україна, не зник великий материк у слов'янському морі.
1 ведучий: - Ой, чую неперевершені пахощі знаменитих українських вареників з сиром.
(Дівчата в українських костюмах виносять на рушниках глиняні миски з варениками. Пригощають присутніх. В цей час лунає пісня "Вареники").