Geum.ru

День рідної мови – 21 лютого

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ – 21 лютого. До календарів усього світу це відносно молоде свято ввійшло тільки у 1999 році як Міжнародний день рідної мови.

Він проголошений рішенням Тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО за пропозицією країн-членів організації в пам’ять про трагічні події 21 лютого 1952 року  на території сучасної Народної Республіки Бангладеш.

1952 року тогочасна влада ссылка скрыта проголосила ссылка скрыта єдиною державною мовою, тоді як рідною вона була лише для 3% населення. Це було негативно сприйнято, особливо на сході, де майже виключно розмовляли ссылка скрыта. 21 лютого 1952 року, під час демонстрації протесту на захист рідної мови в ссылка скрыта, поліція та військові убили декількох студентів-демонстрантів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (ссылка скрыта) 1971 року цей день відзначають в країні як день мучеників, полеглих за рідну мову.

ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. У свою чергу, Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції оголосила 2008 рік Міжнародним роком мов (International Year of Languages). 2010 рік був названий Міжнародним роком заради зближення культур (International Year for the Rapprochement of Cultures). Ці ініціативи спрямовані на визнання та заохочення використання рідних мов і культур. Починаючи з 21 лютого 2000 року, День рідної мови відзначають і в Україні, щоб наголосити на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації та зміцнення держави.

Мова – найпотужніший інструмент для збереження і розвитку світової матеріальної й духовної спадщини. Кожна мова самобутня, має власні вирази, що виражають менталітет і звичаї народу. Визнання всіх мов і повага до них – це ключ до пізнання світу через призму різного національного сприйняття. Загалом на Землі говорять приблизно шістьма тисячами різних мов, стверджують дослідники ЮНЕСКО, але половині з них загрожує зникнення. 96% мов використовує наживо тільки 4% населення. 80 % африканських мов не мають писемності. Щороку вимирає десяток мов, і ця тенденція буде зростати в майбутньому. Разом із зникненням мови, зазначають дослідники, втрачається й культурне надбання: забуваються поетичні твори, легенди, приказки і жарти. Серед причин зникнення мов експерти ЮНЕСКО називають війни, депортації, міграцію, а також мовне змішання. Крім того, сучасні технології сприяють посиленому домінуванню окремих великих мов, наприклад, англійської, яку останнім часом сприймають як нейтральну мову, символ сучасності та гарного соціального становища. Зважаючи на це, і було запроваджено Міжнародний день рідної мови, щоб сприяти визнанню й використанню саме рідної мови (особливо це стосується мов національних меншин).

Для виживання мови необхідно, щоб нею говорили принаймні 100 000 осіб. За всіх часів мови народжувалися, існували, вимирали, іноді не залишивши навіть і сліду. Проте ніколи раніше вони не зникали так швидко. Об’єднання «племен» у держави досягалося на шкоду мові. Із появою нових інформаційних технологій національним меншинам ще важче стало утримувати визнання своїх мов, адже для сучасного світу мова, не представлена в Інтернеті, не існує. Для порівняння: 81% сторінок в Інтернеті – англійською, із великим відставанням за нею слідують німецька та японська мови (кожна по 2%), потім – французька, іспанська й скандинавські мови (кожна по 1%). Решта мов, разом узяті, представляють 8% веб-сторінок. ЮНЕСКО створено портал, що дозволяє національним меншинам, які перебувають у скрутному становищі, отримати доступ до освіти і знань людства. ЮНЕСКО надає допомогу країнам, які прагнуть зберегти свою культурну різноманітність, забезпечуючи якісне навчання мов національних меншин. Програма MOST працює над заняттями, покликаними сприяти рівності між різними етнічними групами, а також намагається запобігати етнічним конфліктам.

Щодо мовної ситуації в Україні, то за даними ЮНЕСКО, в нашій державі нараховують 15 мов, які можуть зникнути. Серед них – караїмська, кримськотатарська, урумська, русинська. Складним залишається і становище державної, української мови. Нині українською мовою в Україні й поза її межами розмовляють близько 45 млн. осіб. За кількістю тих, хто розмовляє нею, українська мова стоїть на 15–20-му місці у світі.

Тривалий час право українців на свою рідну мову кваліфікувалося як антидержавна діяльність. Здобуття Україною незалежності, а згодом і законодавче закріплення за українською мовою статусу державної не змогло, на жаль, вирішити проблеми її функціонування в різних сферах життя, незважаючи на те, що Конституція України 1996 року дала чітку орієнтацію суспільству у вирішенні мовних проблем і визначенні напрямку мовного будівництва. Парадоксальний факт – українці, як і 100 років тому, змушені рятувати рідну мову.

"Як парость виноградної лози плекайте мову... " (М. Рильський).




За результатами Всеукраїнського перепису 2001 року, українську мову вважають за рідну 67,5% населення України, що на 2,8% більше, ніж за даними Всеукраїнського перепису населення 1989 року. 29,6% населення визначили за рідну російську мову.



Використані джерела:

o.org/new/ru/social-and-human-sciences/; ссылка скрыта; ссылка скрыта; ссылка скрыта.

© Бобер О. А.