Верховною Радою України 15 травня 2003 року відповідний закон

Вид материала

Закон

Содержание Стаття 10. Адміністративні органи та публічні послуги Волинська область Волинська область Волинська область Закарпатська область Донецька область Житомирська область Волинська область Запорізька область Чернігівська область Запорізька область Чернівецька область Закарпатська область Закарпатська область Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення (інформація до Статті 11 в цілому) Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія. Житомирською ОДТРК Автономна республіка Крим Львівська область. Запорізька область ... Полное содержание

Подобный материал:

• Верховною Радою України 23 жовтня 2008 року закон, 1367.11kb.
• Методичні рекомендації, 165.4kb.
• Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
• Схвалення Верховною Радою України 16 травня 2008 року закон, 194.21kb.
• Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
• Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
• Закон україни про мисливське господарство та полювання, 418.23kb.
• Верховною Радою України 13 січня 2011 року та направлений на підпис Президенту України., 73.31kb.
• Верховною Радою України та підписано Президентом України закон, 364.13kb.
• Верховною Радою України 15 липня 1997 року. Таким чином, відповідно до статті 9 Конституції, 208.75kb.

Стаття 10. Адміністративні органи та публічні послуги

Пункт 2.

підпункт c: Офіційні документи органів регіональної влади івритом не публікуються.

підпункт d: Офіційні документи органів місцевої влади івритом не публікуються.

підпункт e: У дискусіях, що відбуваються на зборах органів регіональної влади, поряд з використанням державної мови, не виключається використання івриту, проте його вважають рідним лише 33 жителі (0,003 % населення області).

підпункт f: У дискусіях, що відбуваються на зборах органів місцевої влади, поряд з використанням державної мови, не виключається використання івриту, проте його вважають рідним лише 33 жителі (0,003 % населення області).


Донецька область


Стаття 10 - Адміністративні органи та публічні послуги

Пункт 2 підпункти а, с, d, е, f, g. Пункт 4 підпункт с - у Донецькій області у відношенні івриту не використовується через те, що представники єврейської національності не користуються рідною мовою під час стосунків з місцевими органами виконавчої влади.


Волинська область


Стаття 10 - Адміністративні органи та публічні послуги

Пункт 2.

підпункт a: робота регіональної та місцевих органів влади єврейською мовою не проводиться через малу чисельність мешканців, які вживають єврейську мову ;

підпункт c: органи регіонального самоврядування свої офіційні документи єврейською мовою не публікують через малу чисельність мешканців, які вживають єврейську мову ;

підпункт d: органи місцевого самоврядування свої офіційні документи єврейською мовою не публікують через малу чисельність мешканців, які вживають єврейську мову;

підпункт e: органи регіонального самоврядування не використовують у дискусіях, які відбуваються на їхніх зборах, єврейську мову;

підпункт f: органи місцевого самоврядування не використовують у дискусіях, які відбуваються на їхніх зборах, єврейську мову;

підпункт g: в області не використовується паралельно з назвами офіційною мовою написання назв місцевостей єврейською мовою.

Пункт 4.

підпункт c: задовольняються прохання державних службовців, які володіють єврейською мовою, про призначення на роботу тільки при умові володіння державною мовою.

• кримськотатарська мова:
  

• молдавська мова:
  
• німецька мова:
  

Закарпатська область


Стаття 10 - Адміністративні органи та публічні послуги

пункт 2.

підпункт а: в Закарпатській області в м. Мукачево, Мукачівському, Тячівському та Свалявському районах, де компактні поселення німців, через низьку їх чисельність використовують державну мову.

підпункт с: офіційні документи органів державної влади публікуються державною мовою.

підпункт d: офіційні документи органів місцевого самоврядування публікуються державною мовою.

підпункт e: у дискусіях на зборах, при проведенні масових заходів вживається державна мова.

підпункт f: у дискусіях на зборах, при проведенні масових заходів вживається як державна, так і німецька мова.

підпункт g: у Закарпатській області, в місцях компактного проживання німців, через низьку їх чисельність назви населених пунктів подаються державною мовою.

пункт 4.

підпункт с: в Закарпатській області, при зверненні державних службовців, які володіють німецькою мовою, вони, по можливості, призначаються у регіон компактного проживання німців.


Волинська область


Стаття 10 - Адміністративні органи та публічні послуги

Пункт 2.

підпункт a: робота регіональної та місцевих органів влади німецькою мовою не проводиться через малу чисельність мешканців, які вживають німецьку мову ;

підпункт c: органи регіонального самоврядування свої офіційні документи німецькою мовою не публікують через малу чисельність мешканців, які вживають німецьку мову ;

підпункт d: органи місцевого самоврядування свої офіційні документи німецькою мовою не публікують через малу чисельність мешканців, які вживають німецьку мову;

підпункт e: органи регіонального самоврядування використовують у дискусіях, які відбуваються на їхніх зборах, німецьку мову, не виключаючи використання офіційної мови держави;

підпункт f: органи місцевого самоврядування не використовують у дискусіях, які відбуваються на їхніх зборах, німецьку мову;

підпункт g: в області не використовується паралельно з назвами офіційною мовою написання назв місцевостей німецькою мовою.

Пункт 4.

підпункт c: задовольняються прохання державних службовців, які володіють німецькою мовою, про призначення на роботу тільки при умові володіння державною мовою.

• польська мова:
  

Закарпатська область

Стаття 10. Адміністративні органи та публічні послуги

пункт 2.

підпункт а: в Закарпатській області компактних місць проживання поляків немає. Вони, в основному, проживають в м. Ужгороді та м. Мукачево, через низьку їх чисельність використовують державну мову.

підпункт с: офіційні документи органів державної влади публікуються державною мовою.

підпункт d: офіційні документи органів місцевого самоврядування публікуються державною мовою.

підпункт e: у дискусіях на зборах, при проведенні масових заходів вживається державна мова.

підпункт f: у дискусіях на зборах, при проведенні масових заходів вживається державна мова.

підпункт g: у Закарпатській області місць компактного проживання поляків немає.

пункт 4.

підпункт с: у Закарпатській області місць компактного проживання поляків немає.


Чернігівська область


Стаття 10. Адміністративні органи та публічні послуги

Пункт 2.

підпункт a: Немає відповідної інформації.

підпункт c: Офіційні документи органів регіональної влади польською мовою не публікуються.

підпункт d: Офіційні документи органів місцевої влади польською мовою не публікуються.

підпункт e: У дискусіях, що відбуваються на зборах органів регіональної влади, поряд з використанням державної мови, не виключається використання польської мови, проте її вважають рідною лише 32 жителі (0,0026 % населення області).

підпункт f: У дискусіях, що відбуваються на зборах органів місцевої влади, поряд з використанням державної мови, не виключається використання польської мови, проте її вважають рідною лише 32 жителі (0,0026 % населення області).

підпункт g: Немає відповідної інформації.


Донецька область


Стаття 10 - Адміністративні органи та публічні послуги

Пункт 2 підпункти а, с, d, е, f, g. Пункт 4 підпункт с - у Донецькій області у відношенні польської мови не використовується через те, що представники польської національності не користуються рідною мовою під час стосунків з місцевими органами виконавчої влади.


Волинська область


Стаття 10 - Адміністративні органи та публічні послуги

Пункт 2.

підпункт a: робота регіональної та місцевих органів влади польською мовою не проводиться через малу чисельність мешканців, які вживають польську мову ;

підпункт c: органи регіонального самоврядування свої офіційні документи польською мовою не публікують через малу чисельність мешканців, які вживають польську мову ;

підпункт d: органи місцевого самоврядування свої офіційні документи польською мовою не публікують через малу чисельність мешканців, які вживають польську мову;

підпункт e: органи регіонального самоврядування не використовують у дискусіях, які відбуваються на їхніх зборах, польську мову;

підпункт f: органи місцевого самоврядування використовують у дискусіях, які відбуваються на їхніх зборах, польську мову, не виключаючи використання офіційної мови держави;

підпункт g: в області не використовується паралельно з назвами офіційною мовою написання назв місцевостей польською мовою.

Пункт 4.

підпункт c: задовольняються прохання державних службовців, які володіють польською мовою, про призначення на роботу тільки при умові володіння державною мовою.

• російська мова:
  

Закарпатська область


Стаття 10 - Адміністративні органи та публічні послуги

пункт 2.

підпункт а: у Закарпатській області росіяни дисперсно проживають в усіх адміністративних одиницях області, де поряд з державною, використовують російську мову.

підпункт с: офіційні документи органів державної влади публікуються державною мовою.

підпункт d: офіційні документи органів місцевого самоврядування публікуються державною мовою.

підпункт e: у дискусіях на зборах, при проведенні масових заходів вживається як державна, так і російська мова.

підпункт f: у дискусіях на зборах, при проведенні масових заходів вживається як державна, так і російська мова.

підпункт g: оскільки у Закарпатській області росіяни не утворюють місць компактного проживання, а проживають по всій території області, то російська мова не використовується у написах назв населених пунктів.

пункт 4.

підпункт с: у Закарпатській області росіяни не утворюють місць компактного проживання, тому необхідності задоволення відповідних прохань немає.


Донецька область


Стаття 10 - Адміністративні органи та публічні послуги

Пункт 2. - У межах адміністративних міст та районів області використовується російська мова.

підпункт a більшістю органів місцевого самоврядування області використовується російська мова ( як регіональна, якою користується більшість населення);

підпункт с органами влади області інформації про стан роботи із зверненнями громадян, графіки прийомів громадян, інформації про стан розгляду звернень та інше публікуються російською мовою;

підпункт d органами місцевої влади офіційні документи публікуються російською мовою;

підпункт е органами влади під час проведення зборів, дискусій використовується російська мова;

підпункт f органами регіональної влади використовується для відкритих прийомів, сходів громадян, виїзних прийомів громадян російська мова;

підпункт g в області паралельно з назвами офіційною мовою російська мова використовується у написанні назв місцевостей.

Пункт 4 підпункт с на посади державних службовців призначаються без обмежень громадяни, які володіють російською мовою.


Житомирська область


Стаття 10. Адміністративні послуги та публічні послуги

Пункт 1.

підпункт а (iii): забезпечується можливість особам, які користуються російською мовою, подавати усні чи письмові заяви, складені цією мовою та отримувати відповіді на них;


Волинська область


Стаття 10. Адміністративні органи та публічні послуги

Пункт 2.

підпункт a: робота регіональної та місцевих органів влади російською мовою не проводиться через малу чисельність мешканців, які вживають російську мову;

підпункт c: органи регіонального самоврядування свої офіційні документи російською мовою не публікують через малу чисельність мешканців, які вживають російську мову;

підпункт d: органи місцевого самоврядування свої офіційні документи російською мовою не публікують через малу чисельність мешканців, які вживають російську мову;

підпункт e: органи регіонального самоврядування використовують у дискусіях, які відбуваються на їхніх зборах, російську мову, не виключаючи використання офіційної мови держави;

підпункт f: органи місцевого самоврядування використовують у дискусіях, які відбуваються на їхніх зборах, російську мову, не виключаючи використання офіційної мови держави;

підпункт g: в області не використовується паралельно з назвами офіційною мовою написання назв місцевостей російською мовою.

Пункт 4.

підпункт c: задовольняються прохання державних службовців, які володіють російською мовою, про призначення на роботу тільки при умові володіння державною мовою.


Запорізька область


Стаття 10 Адміністративні органи та публічні послуги

Підпункти "а", "с", "d", "e", "f", "g" пункту 2, підпункт "с" пункту 4 виконуються тільки у відношенні російської мови.

При розгляді звернень громадян, здійсненні особистого прийому громадян керівництвом Запорізького обласної державної адміністрації та органів виконавчої влади не допускається відмови у розгляді звернення через подання його російською мовою.

При зверненні громадян на особистому прийомі російською мовою, що складає 80% звернень, роз’яснення та консультації надаються російською мовою.

Для забезпечення виконання положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин бажано передбачити в державному бюджеті кошти на оплату послуг перекладачів з мов національних меншин, перелічених в п. 2 Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин".


Чернігівська область


Стаття 10. Адміністративні органи та публічні послуги

Пункт 2.

підпункт a: Немає відповідної інформації.

підпункт c: Офіційні документи органів регіональної влади російською мовою не публікуються.

підпункт d: Офіційні документи органів місцевої влади російською мовою не публікуються.

підпункт e: У дискусіях, що відбуваються на зборах органів регіональної влади, поряд з використанням державної мови, не виключається використання російської мови.

підпункт f: У дискусіях, що відбуваються на зборах органів місцевої влади, поряд з використанням державної мови, не виключається використання російської мови.

• румунська мова:
  

Закарпатська область


Стаття 10 - Адміністративні органи та публічні послуги

пункт 2.

підпункт а: у Закарпатській області в Тячівському та Рахівському районах, селищних та сільських радах, де компактно проживають румуни, поряд з державною мовою, використовують румунську.

підпункт с: офіційні документи органів державної влади публікуються державною та румунською мовами в районах компактного проживання румунів.

підпункт d: офіційні документи органів місцевого самоврядування публікуються державною та румунською мовами в територіальних одиницях компактного проживання румунів.

підпункт е: у дискусіях на зборах, при проведенні масових заходів вживається державна мова та, частково, румунська.

підпункт f: у дискусіях на зборах, при проведенні масових заходів вживається як державна, так і румунська мова.

підпункт g: у Закарпатській області, в місцях компактного проживання румунів (Тячівський та Рахівський райони), назви населених пунктів, установ, навчальних закладів подаються двома мовами.

пункт 4.

підпункт с: у Закарпатській області, при зверненні державних службовців, які володіють румунською мовою, при можливості вони призначаються у регіон компактного проживання румунів.


Запорізька область


Стаття 10 Адміністративні органи та публічні послуги

Підпункти "а", "с", "d", "e", "f", "g" пункту 2, підпункт "с" пункту 4 виконуються тільки у відношенні російської мови.

Для забезпечення виконання положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин бажано передбачити в державному бюджеті кошти на оплату послуг перекладачів з мов національних меншин, перелічених в п. 2 Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин".


Чернівецька область


Стаття 10. Адміністративні органи та публічні послуги

Пункт 1.

підпункт а (ii): у місцях компактного проживання румуномовного населення області румунська мова застосовується при спілкуванні представників органів влади, зокрема у районних державних адміністраціях у відділах звернень громадян, при написанні заяв, звернень та скарг, підчас особистого спілкування з відвідувачами.

підпункт а (iii): в області в місцях компактного проживання румуномовного населення забезпечена можливість подавати до органів влади усні звернення та отримувати відповіді на них – румунською мовою.

підпункт а (iv): В області в місцях компактного проживання румуномовного населення забезпечена можливість подавати до органів влади письмові звернення румунською мовою. Відповіді на письмові звернення надаються державною (українською) мовою.

Пункт 2.

підпункт a: У місцях компактного проживання румуномовного населення області румунська мова застосовується при спілкуванні представників органів влади з відвідувачами.

підпункт b: В області в місцях компактного проживання румуномовного населення забезпечена можливість подавати до органів влади усні звернення та отримувати відповіді на них – румунською мовою.

підпункт с: В області в місцях компактного проживання румуномовного населення забезпечена можливість подавати до органів влади письмові звернення румунською мовою. Відповіді на письмові звернення надаються державною (українською) мовою.

підпункт e: під час проведення сесій Герцаївської районної ради використовується румунська мова. Діловодство при цьому ведеться державною (українською) мовою.

підпункт f: Під час проведення засідань органів місцевого самоврядування у місцях компактного проживання румуномовного населення використовується румунська мова. Діловодство при цьому ведеться державною (українською) мовою.

підпункт g: У переважній більшості населених пунктах Герцаївського, Глибоцького та Сторожинецького районів Чернівецької області, де компактно проживає румуномовна громада, встановлено двомовні таблички назв населених пунктів.

Пункт 4.

підпункт с: У міру можливостей прохання державних службовців, які володіють румунською мовою призначаються на роботу в райони, де компактно проживає румуномовне населення. Зокрема, в Герцаївській районній державній адміністрації володіють румунською мовою близько 80% працівників, в Сторожинецькій районній державній адміністрації - близько 30% працівників, в Глибоцькій районній державній адміністрації - близько 15% працівників.

Пункт 5. При оформлені актів цивільного стану не зафіксовано випадків перекладу імен, прізвищ представників національних меншин, при цьому використовується транслітерація.

• словацька мова:
  

Закарпатська область


Стаття 10 - Адміністративні органи та публічні послуги

пункт 2.

підпункт а: в Закарпатській області в Ужгородському, Перечинському, Свалявському, Великоберезнянському, Іршавському районах та в м.Ужгороді, де компактно проживають словаки, через низьку їх чисельність використовують державну мову.

підпункт с: офіційні документи органів державної влади публікуються державною мовою.

підпункт d: офіційні документи органів місцевого самоврядування публікуються державною мовою.

підпункт e: у дискусіях на зборах, при проведенні масових заходів вживається державна мова.

підпункт f: у дискусіях на зборах, при проведенні масових заходів вживається як державна, так і словацька мови.

підпункт g: у Закарпатській області, в місцях компактного проживання словаків, через низьку їх чисельність назви населених пунктів подаються державною мовою.

пункт 4.

підпункт с: в Закарпатській області, при зверненні державних службовців, які володіють словацькою мовою, вони по можливості призначаються у регіон компактного проживання словаків.

• угорська мова:
  

Закарпатська область


Стаття 10 - Адміністративні органи та публічні послуги

пункт 2.

підпункт а: в Закарпатській області райдержадміністрації, міськвиконкоми, селищні та сільські ради, в місцях компактного проживання угорців використовують, поряд з державною мовою, угорську. Адміністративні документи і бланки широкого користування в цих територіальних одиницях складаються у двомовному варіанті.

підпункт с: офіційні документи органів державної влади публікуються державною та угорською мовами в районах компактного проживання угорців.

підпункт d: офіційні документи органів місцевого самоврядування публікуються державною та угорською мовами в територіальних одиницях компактного проживання угорців.

підпункт e: у дискусіях на зборах, при проведенні масових заходів вживається як державна, так і угорська мова.

підпункт f: у дискусіях на зборах, при проведенні масових заходів вживається як державна, так і угорська мова.

підпункт g: у Закарпатській області, в місцях компактного проживання угорців, назви населених пунктів, установ, навчальних закладів подаються двома мовами.

пункт 4.

підпункт с: у Закарпатській області, при зверненні державних службовців, які володіють угорською мовою, при можливості вони призначаються у регіон компактного проживання угорців.


Стаття 11.

Засоби масової інформації.


Частиною першою статті 3 Закону України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” встановлено, що засобам масової інформації, які цілеспрямовано сприяють розвитку мов та культур національних меншин України надається державна адресна підтримка.

Разом з цим, згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” держава не чинить перепон прямому прийому телевізійних і радіопрограм та передач з інших країн, які транслюються мовою національної меншини або подібною до неї регіональною мовою.

Пунктом „б” частини чотирнадцятої статті 25 цього Закону встановлено, що при розгляді заяв Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення надає перевагу телерадіоорганізації, яка надає перевагу соціально важливим програмам (інформаційним, соціально-політичним, дитячим тощо), задовольняє інформаційні потреби національних меншин та забезпечує свободу слова.


Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення (інформація до Статті 11 в цілому)


Стаття 11 – Засоби масової інформації

Пункт 1:

підпункт а(iii) в Україні станом на кінець 2006 року не створено жодного телевізійного каналу чи радіостанції, які б здійснювали мовлення виключно мовами національних меншин або регіональними мовами.

За даними Державного комітету України у справах національностей та міграції з 7 адміністративних територій України (АРК, Одеська, Чернівецька, Запорізька, Донецька, Житомирська та Закарпатської області) на території двох з них – Донецької та Запорізької - телерадіомовлення для проживаючих на їх території національних меншин не здійснюється.

Обсяги та порядок використання мов, зокрема мов національних меншин, у засобах масової інформації визначається ліцензіями, які отримують всі телерадіоорганізації на право здійснення телевізійного чи радіомовлення в Україні.

Внутрішнім нормативним документом, яким керується Національна рада у своїй діяльності стосовно виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм є рішення Національної ради № 317 від 14.04.2004р., метою якого було запровадження механізмів нормативного регулювання діяльності телерадіоорганізацій щодо забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови, російської мови та мов національних меншин, які проживають в Україні, через визначення обсягу використання цих мов у програмних концепціях, відповідальність за виконання умов якої бере на себе телерадіоорганізація під час отримання ліцензії на право користування каналами мовлення. На сьогодні в ліцензіях, які видає Національна рада, обсяг використання мов має чітке визначення у відсотках до загального обсягу мовлення.

Рішення складається з трьох частин: констатуючої частини, додатків які містять офіційні відомості Державного комітету України у справах національностей та міграції щодо регіонів компактного проживання національних меншин на території України, їх чисельності, довідки про адміністративні одиниці з компактним проживанням національних менших, дані останнього перепису населення (грудень 2001 року) та рекомендацій визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на території України або претендують на отримання ліцензії. Зокрема п. 3 містить рекомендації щодо порядку визначення мови програм і передач у регіонах компактного проживання національних меншин. Йдеться про те, що під час проведення конкурсу на право мовлення в регіонах компактного проживання національних меншин Національна рада максимально враховує мовні запити цих категорій телеглядачів і радіослухачів.

Пропозиції телерадіоорганізацій щодо запису в ліцензії про місцеві програми і передачі відповідними мовами задовольняється обов’язково.

У випадках місцевого мовлення в одному місті, районі, селищі, селі, де компактно проживають національні меншини, на клопотання телерадіоорганізацій в їх ліцензіях зазначаються програми і передачі мовами національних меншин в обсягах, що пропорційно відповідають частці цього населення згідно з офіційними відомостями.

Крім того, Національна рада під час конкурсів на право використання каналів мовлення зважає на мовну ситуацію в місцевому інформаційному просторі. При цьому максимально враховуються клопотання обיєднань громадян, які опікуються розвитком національних культур.

У разі відповідного звернення теле- і радіокомпаній Національна рада має задовольнити їх пропозиції щодо поширення в конкретному місті, районі, селищі, селі програм і передач іншими, крім української, мовами в областях, що пропорційно відповідають частці населення, яке є носієм цих мов.

Підпункти а(ііі) b(іі) Національна рада проводить форматні конкурси з урахуванням в програмних концепціях мовлення мовно-етнічних запитів національних меншин, що компактно проживають у цьому регіоні.

Восени 2005 року Національною радою було проведено форматний конкурс, головною вимогою якого, крім форматних ознак мовлення, було ведення програм виключно українською мовою, а для місцевих мовників – урахування в програмних концепціях мовлення мовно-етнічних запитів національних меншин, що компактно проживають у цьому регіоні. Слід відзначити, що з 55 частотних пропозицій винесених на конкурс 25 так і не знайшли свого власника та були віднесені до частотного резерву Національної ради. З них 13 частотних пропозицій відносились до програмних концепцій мовлення, які б враховували мовно-етнічні запити національних меншин, що компактно проживають в регіоні де передбачається мовлення.

Головна проблема тут полягає не стільки у веденні програм тією чи іншою мовою, скільки у недостатньому обсязі виробництва вітчизняного телевізійного та радіо продукту. На жаль, українські телерадіокомпанії продовжують закуповувати значні обсяги програм іноземного виробництва і адаптують його під вимоги українського законодавства. Переважно розвиваються ті напрями інформаційного ринку, які економічно виправдані. Виготовлення програм і передач мовами національних меншин до цієї категорії у більшості випадків не відносяться.

підпункт b(іі) Традиційно програми для національних меншин в країнах Європи створюють служби суспільного або державного телерадіомовлення. В Україні використовується практика фінансування, виготовлення та трансляції програм і передач для національних меншин також через систему державного телерадіомовлення, зокрема обласних державних телерадіокомпаній. Більшість програмного продукту, якій транслюється мовами національних меншин припадає саме на ці компанії. Механізм фінансового заохочення у цих випадках – фінансування з державного бюджету через систему „державного замовлення”. В деяких областях, зокрема у Закарпатській області, подібна практика має позитивний результат. Проте в українських умовах склалась і інша практика – виготовлення, розповсюдження і трансляція програм для національних меншин недержавними телерадіокомпаніями. В Донецькій та Запорізькій областях при наявності мережі державного телерадіомовлення, програми для нацменшин обласними державними телерадіокомпаніями не виготовляються і не транслюються. Приклади недержавних мовників є майже у всіх областях, де проживають нацменшини. Проте головною перепоною у їх діяльності – є проблеми з фінансуванням подібних проектів. Виготовлення програм для нацменшин – процес більш затратний ніж звичайні телерадіопроекти. Більше того, рекламне законодавство України містить, наприклад, пряму заборону спонсорування програм новин та програм, які за змістом мають політичний характер. Все це збільшує фінансові ризики комерційних телерадіоорганізацій, які вважають для себе за можливе проваджувати проекти для нацменшин. Деякі компанії, мають відповідний досвід виготовлення програм мовами нацменшин, зокрема у Запорізькій області, але проблеми з фінансуванням унеможливили подальше їх виготовлення. Таким чином, фінансування недержавними телерадіокомпаніями за власний кошт програм і передач мовами національних меншин в умовах України економічно безперспективно.

підпункт b(іі), підпункт c(ii)У Львівській області, яка не відноситься згідно до офіційної статистики до регіону компактного проживання нацменшин дві недержавні телерадіокомпанії транслюють окремі програми і репортажі польською мовою. Найбільше представлені нацменшини у телерадіопросторі України у Закарпатській, Чернівецькій областях та АР Крим. Таким чином, мовні, культурно-етнічні потреби національних меншин в Україні задовольняються частково.

Інформація про телерадіоорганізації, які здійснюють мовлення для національних меншин України надається далі.

До пункту 2:

Порядок ретрансляції теле- та/чи радіопрограм з території сусідніх країн на територію України регулюється ст. 42 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, яка не передбачає жодних обмежень щодо здійснення мовлення мовами національних меншин або регіональних мов.


Інформація про телерадіоорганізації, які здійснюють мовлення для національних меншин в Україні. ( Узагальнена інформація за даними Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення).


підпункт а (ііі) Враховуючи особливості національного складу деяких регіонів України, мовлення для національних меншин здійснюють: Закарпатська, Житомирська, Одеська, Чернівецька ОДТРК, Державна телерадіокомпанія „Крим”, ТРК „Атлант-СВ”, ТРК „ТАВ-Даір”, дві останні компанії з АР Крим, ТРК „Союз ТВ”, м. Житомир, ТРК „ТВА”, м. Чернівці, ТРК „МАН” та ТОВ „РІЦ „Незалежність”, м. Львів, Ізмаїльська телестудія, ТРО „Реал – АТВ”,м. Болград, ТРО „Новини Придніпров’я” , м. Б.-Дністровський.

Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія.

Закарпаття – прикордонна область України, яка граничить з чотирма державами: Угорщиною, Румунією, Словаччиною, Польщею. Таке унікальне географічне становище обумовлює багатофункціональність краю. В області проживає велика кількість представників національних спільнот, що складає п’яту частину населення, діє 51 національно-культурне товариство з обласними населення, діє 51 національно-культурне товариство з обласним статусом, та понад 600 міськрайонних організацій національних меншин.

ЗОДТРК має в своєму складі редакції теле і радіопрограм національних меншин: угорську, словацьку, німецьку, румунську. Планується відкриття редакцій програм польською та ромською мовами.

В загальному річному обсязі ЗОДТРК телевізійні програми національних меншин становлять: угорська – 92 год., словацької – 48 год., румунської – 95 год., німецької – 40 год.

В процентному співвідношенні відповідно це становить: угорські програми – 12,5 %, словацькі – 6,5 %, румунські – 13%, німецькі – 5,5%.

В загальному річному обсязі радіопрограм ЗОДТРК радійні програми редакцій національних меншин становлять: угорські – 164 год., словацькі – 48 год., румунські – 112 год., німецькі – 32 год.

Відповідно в процентному співвідношенні це становить: угорські програми 7%, словацькі – 2%, румунські – 4,9%, німецькі – 1,4%.

Добовий обсяг ефірного часу телерадіопрограм обов’язково містить програми редакцій нацменшин.

Телерадіопрограми нацменшин включають в себе всі види мовлення.

Велике значення відіграють інформаційні телепрограми редакцій нацменшин, такі як угорські „Новини”, „Словацькі погляди”, „Телекурיєр румунів Закарпаття”, німецькі „Подробиці”, інформаційні радіопрограми „Румунські меридіани”, „Словацький калейдоскоп”, угорські – „Інформаційний коктейль”, „Посеред життя”, „Калейдоскоп тижня”, які всебічно висвітлюють події в області, країні, за кордоном на рідній мові.

В суспільно-політичних, освітніх, молодіжних, художніх телерадіопрограмах редакцій меншин: угорські „Пріоритети”, „Людина і час”, „Горизонт”, „Джерело”, „Румунська райдуга”, „Німецьки звуки”, „Моє покоління”, словацькі „Справи. Релакс.Забави”, „Фаребна дуга”, „Наш гість” йдеться про політичне життя краю, інтерв’ю, репортажі, коментарі суспільно-політичного характеру, про соціальний захист населення, зустрічі з цікавими людьми краю, „круглий стіл в студії” де обговорюються програми щодо розвитку національних меншин та збереженню мови, традицій та національних звичаїв.

Житомирською ОДТРК здійснюється мовлення для національних меншин польською та чеською мовами. Загальний обсяг такого мовлення складає:

польською – 40 хв./тиждень радіомовлення та 20 хв./тиждень телемовлення;

чеською – 10 хв./тиждень телемовлення;

Також у Житомирі ТРК „Союз ТВ” здійснює мовлення телевізійне мовлення польською мовою загальним обсягом 3 год/д (за ліцензією і фактично). Компанія виготовляє свої власні програми та транслює програми польського каналу Рoloniya TV.


Автономна республіка Крим

Держтелерадіокомпанія «Крим» веде мовлення кримсько-татарською (5,94%), вірменською (0,75%), болгарською (0,62%), грецькою (0, 71%) та німецькою (0,46%) мовами.

Так, для татарського населення готуються телепередачі ’’Повернення’’ (раз на тиждень, 20 хвилин), ’’Ана Юрт’’ (двічі на місяць по 30 хвилин), ’’Джаним стирав’’ (двічі на місяць по 30 хвилин), ’’Генчлик’’ (раз на тиждень, 30 хвилин), ’’Мирас’’ (раз на місяць, 20 хвилин), ’’Едебій керван’’ (раз на місяць, 20 хвилин), ’’Хаберлер’’ (двічі на тиждень по 20 хвилин), ’’Тувгъан тілім’’ (раз на тиждень, 30 хвилин), ’’Дін ве урф - адетлеріміз (раз на місяць, 30 хвилин), ’’Шелляле’’ (раз на тиждень, 25 хвилин). На радіо транслюються програми ’’Мерабанъиз балалар’’ (раз на тиждень, 20 хвилин),’’Пешраф’’ (раз на тиждень, 20 хвилин) та ’’Музика алемінде’’ (раз на місяць, 30 хвилин). Для болгар готується щотижнева 15-хвилинна телепередача ’’Болгарські зустрічі’’, для вірменського населення Криму - щотижнева 15-хвилинна програма ’’Барев’’, для греків та німців - щотижневі передачі ’’Калімера’’ і ’’Хоффнунг’’ хронометражем по 15 хвилин кожна.

Особливо слід відзначити, що Крим є територіальним лідером по обсягам мовлення мовами національних меншин серед комерційного телерадіомовлення України. Так, у загальному обсязі радіомовлення ТРК „Атлант – СВ” („Радіо Майдан”) обсяг мовлення кримсько-татарською мовою складає 50%, телевізійне мовлення цієї компанії містить 10% програм, які ведуться кримсько-татарською мовою. 50% від загального обсягу мовлення ТРК „TAV-DAIR” – програми, які ведуться кримсько-татарською мовою.

До переліку передач редакції проводового радіомовлення Севастопольської регіональної державної телерадіокомпанії входять передачі, які створені за допомогою АНКОС (Асоціація національно культурних товариств Севастополя). Передачі створюються спільно з товариствами національних меншин із використанням мови меншості:

• „Армения, любовь моя!” – вірменською мовою;
  
• „Батьковщина” – білоруською мовою;
  
• „Родной язык” – башкіро-татарською мовою;
  
• „Азлу” – кримсько-татарською мовою;
  
• „Шолом” – єврейською мовою;
  
• „Ясас” – грецькою мовою;
  
• „Гобустан” – азербайджанською мовою.
  

Хронометраж програм – 25 хвилин. Транслюються у 18.35 у 1-шу, 2-гу, 3-тю, 4-ту середу та у 18.25 у 1-ий, 3-ій, 4-тий четвер.

Чернівецька область

Чернівецька область України – багатонаціональний край. За останнім переписом населення у Чернівецькій області проживають представники 69 національностей. Найчисленніші меншини – румуни – 10,7 %, молдовани – 9%, росіяни - 6,7 %, євреї – 1,7 %, поляки – 0, 5%.

У структурі Чернівецької ОДТРК працює творче обєднання телерадіопрограм румунською мовою, у складі якого дві редакції – телебачення і радіо.

Обсяг передач румунською мовою: на радіо 25% від загального (25 хв. щодня по 1-му загальнонаціональному каналу), на телебаченні 20% від власного мовлення (двічі на тиждень по 45 хвилин, щодня 5-10 хв. або в середньому 20 хв. на день).

Крім Чернівецької ОДТРК ведення програм румунською мовою в області практикує ТРК „ТВА”. Вона виготовляє та транслює щоденну програму „Новини” (хронометраж 10-15 хв.) румунською мовою.

У цей же час на кордоні з Румунією та Молдовою встановлено десятки потужних радіо- та телепередавачів, сигнал яких покриває значну територію Чернівецької області. Чернівецькі телерадіокомпанії не можуть скласти їм конкуренцію, що потенційно несе загрозу національній інформаційній безпеці України.

Львівська область.

У Львові на частоті 106,7 Мгц здійснює мовлення ТОВ „РІЦ „Незалежність”, у загальному обсязі мовлення якого 10 годин на тиждень відведено мовленню польською мовою (щоденна годинна інформаційна програма, по середах трьох годинна трансляція польського радіо та щосуботи трьох годинна програма польською мовою, яка готується власною польською редакцією).


Запорізька область

Враховуючи багатонаціональний склад населення області Національною радою у жовтні 2005 року визнано переможцями конкурсу на місцеве мовлення з урахуванням у програмних концепціях мовних потреб національних меншин, які проживають на території мовлення такі телерадіокомпанії:

Запорізька	Мелітополь	27**	0,1	5,5 год/добу	КП "ТРК "Мелітополь"
Запорізька	Приморське	33**	0,5	6 г/д (з 00.00 до 06.00)	ТОВ "ТРК "ЮГ", м. Приморське
Запорізька	Запоріжжя	28**	0,1	4 год/добу	ТОВ "ЗНТРК "ТВ-5"

Зокрема, на Мелітопольщині здавна проживають поруч представники кількох десятків національностей. Крім українців та росіян, найбільш чисельними є національно-етнічні групи: кримсько-татарська, болгарська, німецька, чеська, єврейська.

Проте на практиці роботи телерадіокомпаній області маємо негативні приклади спроби виготовлення та трансляції програм та передач для національних меншин. На сьогодні телерадіомовлення для національних меншин в області не здійснюється.

Мелітопольська телекомпанія „МТВ-плюс” з 2000 по 2003 роки виготовляла та транслювала декілька циклів познавально-культурологічних програм та разових телепроектів, присвячених історії, звичаям та іншим культурним здобуткам національних груп, які проживають у цьому регіоні.

Крім того, у щотижневій підсумковій інформаційній програмі „Люди. Події. Час” протягом 2002-03 р.р. на каналі „МТВ-плюс” транслювалась тематична рубрика „Перлини нашого краю”, яка також була присвячена висвітленню проблем національних меншин.

Практичний попередній досвід зазначеної компанії стосовно організації знімально-монтажного циклу, свідчить про те, що підготовка таких пізнавальних етнічно-культурологічних сюжетів та програм потребує значно більших ніж у „стандартно інформаційній роботі” творчих та технічних зусиль – а тобто, додаткових фінансових витрат – які суттєво збільшують витратну частину бюджету телекомпанії. Навіть співпраця зі спонсорами при підготовці такого роду програм не покриває у чималій частині виробничих витрат ТРО.

Донецька область

З вересня 2004 року в ефірі ТРО „Маріупольське телебачення” виходить програма „Аз єсмь” (хронометраж 20 хвилин, 2 рази на тиждень).

Програма знайомить з культурою, традиціями людей різних націй, що проживають у місті Маріуполі. Транслювались програми про грецьку діаспору м. Маріуполя, про грузин, армян, циган, кубінців, німців та поляків.

Програма виходить українською мовою, але у програмі можна почути і польську, і грузинську, і багато інших мов. Ці програми транслювались на Львівському телебаченні та на УТ-1.

У 2005 році програма одержала Гран-Прі на Всеукраїнському журналістському конкурсі „ЗМІ – за міжетнічну толерантність і консолідацію суспільства”. Було відмічено високий професійний рівень та високі журналістські стандарти при висвітлені проблем міжнаціональних відносин сучасної Української держави.

Одеська область

В області компактно проживають громадяни України різних національностей. Яскравим прикладом є Болградський район, де болгари становлять 60 % насення району, Ренійський район – молдовани 49%, Кілійський район – молдовани 17%, Ізмаїльський район – болгари 27%, молдовани – 25%.

Одеська ОДТРК вже більше 20 років веде регулярні 30 хвилинні передачі „Плаюл натал” (молдавською), „Роден край” (болгарською), „Ана тарафи” (гагаузькою). Це щотижневі тележурнали присвячені діяльності національно-культурних товариств, відродженню національних мов і культур.

Серед місцевих недержавних ТРО окремі програми мовами національних меншин готує Ізраїльська телестудія.

Епізодично зявляються програми болгарською мовою в ефірі Болгарського ТРО „Реал – АТВ”.

ТРО „Новини Придніпров’я” (м. Б.-Дністровський) виготовляє та транслює окремі радіопередачі молдавською, болгарською, єврейською, гагаузькою, грецькою та білоруськими мовами.

Але в цілому ситуація із засобами масової інформації, зокрема телебаченням та радіо, в Одеській області залишається складною. Окремі території компактного проживання національних меншин, особливо у прикордонних регіонах Одеської області, залишаються взагалі не покритими теле- та радіосигналом. Обсяг програм мовами національних меншин явно не може задовільнити їх інформаційні та культурно-етнічні потреби.

Національна рада неодноразово зверталась до телерадіоорганізацій, які здійснюють мовлення у місцях компактного проживання національних меншин з проханням враховувати інтереси цієї категорії громадян при плануванні програмного наповнення ефіру. Так, наприкінці жовтня 2004 року, у зв’язку з численними зверненнями громадян та громадських організацій, занепокоєних забезпеченням інформаційних, національно-культурних та мовних потреб національних меншин Одещини, Національна рада зверталась до керівників провідних телерадіокомпаній області, які здійснюють ефірне телевізійне та радіомовлення саме в тих місцях Одеської області, в яких проживають національні меншини („Редакція Білгород-Дністровського міськрайонного телерадіомовлення „Новини Придністровיя”, ПП ТРК „Ефір-Р”, м. Рені, КП ТРК „Іллічівське телебачення-3”, ТОВ „ТРК „Радіо-Санна”, м. Одеса, ТОВ „Ріак-інформ”, м. Іллічівськ, Обласний центр естетичного виховання, м. Ізмаїл, КП „Овідіопольська студія ТРМ „Овіс-ТРМ”, м. Овідіополь, ДП „Кенійське муніципальне ТБ”, м. Рені) з проханням сприяти у забезпеченні трансляції телерадіопрограм для національних меншин, оскільки відсутність подібної трансляції може привести до виникнення певної суспільної проблеми в регіоні, пов’язаної з реалізацією конституційних прав національних меншин на збереження та розвиток рідної мови, оскільки в Одеській області проживають, зокрема, три чверті болгар (150,6 тис.), половина молдован (123,7 тис.), 90% (27,6 тис.) гагаузів України. Керівники цих та інших телерадіоорганізацій виразили готовність виробляти та транслювати в ефірі своїх компаній програми мовами національних меншин, але при умові додаткового фінансування такої діяльності, зокрема гарантованої державою.

• білоруська мова:
  

Чернігівська область

Стаття 11. Засоби масової інформації

Пункт 1.

підпункт e (i): Збірник Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя «Література та культура Полісся» (виходить двічі на рік) публікує матеріали українською, російською та білоруською мовами. У II кварталі 2005 р. вийшло друком число літературно-мистецького журналу «Літературний Чернігів», у якому було опубліковано прозові й поетичні твори сучасних літераторів Гомельської області Республіки Білорусі в оригіналі (білоруською мовою).

Продовжується співпраця між журналістами чернігівської обласної газети «Деснянська правда» і їх колегами з обласного видання Гомельщини «Гомельская праўда». Спільні об’єднані номери цих газет (підготовлені разом із журналістами газети «Брянский рабочий» Брянської області Російської Федерації) періодично виходять під назвою «Жива вода».

підпункт g: Професійна підготовка журналістів та інших працівників для будь-яких ЗМІ (у т. ч. й тих, що використовують білоруську мову) в області не здійснюється.

Пункт 2: Мешканці прикордонних та суміжних із ними районів Чернігівщини можуть безперешкодно здійснювати прямий прийом радіо- й телепередач із Республіки Білорусі, які транслюються білоруською та російською мовою.


Донецька область


Стаття 11 - Засоби масової інформації

Пункт 1 підпункти а(ііі), b(iii), c (ii), d, g - у Донецькій області у відношенні білоруської мови не застосовується оскільки відсутній запит з боку представників білоруської національності;

підпункти e(i) в обласній газеті „Світлиця” щомісяця друкується сторінка білоруською мовою про життя і діяльність Донецької громадської організації „Культурно – просвітницьке товариство білорусів „Неман”;

Пункт 2. На території Донецької області у прямому телеефірі приймаються телепередачі з Білорусії (канал „Беларусь”).

Пункт 3. Інтереси осіб, що вживають білоруську мову, забезпечуються відповідно до нормативно – правових актів, що гарантують свободу і плюралізм засобів масової інформації.


Запорізька область


Стаття 11. Засоби масової інформації

Пункт 1.

підпункт а (ііі): Через відсутність коштів не має можливості заохочувати створення зазначених радіостанцій та телеканалів, які здійснюють мовлення регіональними або мовами меншин.

підпункт b (іі): Через відсутність коштів не має можливості заохочувати створення радіостанцій або здійснювати трансляцію радіопрограм регіональними або мовами меншин.

підпункт е (і): У газеті «Мы – вместе», що розповсюджується в межах всієї області, публікуються матеріали з життя найбільш чисельних етнічних груп регіону на 6 мовах (українська, російська, болгарська, вірменська, білоруська, іврит).

підпункт f: У місцевих бюджетах не передбачено кошти для заохочення засобів масової інформації, які використовують регіональні або мови меншин.

• болгарська мова:
  

Одеська область

Стаття 11. Засоби масової інформації

Пункт 1.

підпункт а (ііі): забезпечено трансляцію передач болгарською мовою в ефірі Одеської обласної державної телерадіокомпанії.

підпункт b (іі): в ефірі обласного радіо транслюється передача болгарською мовою "Роден край".

підпункт c (іі): на обласному телебаченні виходить передача болгарською мовою "Роден край".

підпункт e (і): забезпечено фінансову підтримку з обласного бюджету видання газети болгарською мовою "Роден край".

підпункт g: щороку у Центрі підготовки та підвищення кваліфікації кадрів Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України проводяться навчання працівників комунальних друкованих ЗМІ області, які повністю або частково видаються мовами національних меншин.


Пункт 2. В області забезпечено свободу прямого прийому (або ретрансляції) радіо і телепередач із Болгарії.


Запорізька область


Стаття 11. Засоби масової інформації

Пункт 1.

підпункт а (ііі): Через відсутність коштів не має можливості заохочувати створення зазначених радіостанцій та телеканалів, які здійснюють мовлення регіональними або мовами меншин.

підпункт b (іі): Через відсутність коштів не має можливості заохочувати створення радіостанцій або здійснювати трансляцію радіопрограм регіональними або мовами меншин.

підпункт е (і): У газеті «Мы – вместе», що розповсюджується в межах всієї області, публікуються матеріали з життя найбільш чисельних етнічних груп регіону на 6 мовах (українська, російська, болгарська, вірменська, білоруська, іврит).

підпункт f: У місцевих бюджетах не передбачено кошти для заохочення засобів масової інформації, які використовують регіональні або мови меншин.

• гагаузька мова:
  

Одеська область

Стаття 11. Засоби масової інформації

Пункт 1.

підпункт а (ііі): забезпечено трансляцію передач гагаузькою мовою в ефірі Одеської обласної державної телерадіокомпанії.

підпункт b (іі): в ефірі обласного радіо транслюється передача гагаузькою мовою "Ана Тарафи".

підпункт c (іі): на обласному телебаченні виходить передача гагаузькою мовою "Ана Тарафи".

підпункт e (і): не надходило заяв про реєстрацію друкованого видання гагаузькою мовою.

підпункт g: щороку у Центрі підготовки та підвищення кваліфікації кадрів Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України проводяться навчання працівників комунальних друкованих ЗМІ області, які повністю або частково видаються мовами національних меншин.


Пункт 2. В області забезпечено свободу прямого прийому (або ретрансляції) радіо і телепередач із сусідніх країн.

• грецька мова:
  

Донецька область


Стаття 11 - Засоби масової інформації

Пункт 1 підпункти а(ііі), b(iii), c (ii), d, g - у Донецькій області у відношенні новогрецької мови застосовується не на регулярній основі, а при необхідності висвітлення життєдіяльності товариств, пам’ятних дат, національних свят та інших подій;

підпункт e(i) для грецького населення видаються газети „Эллины Украины”, „Камбана”, „Хронос”. Загальний тираж щомісяця складає 3,0 тис. прим.

Пункт 2 На території Донецької області гарантовано свободу прямого прийому радіо – і телепередач з Греції, але здійснення цього можливе при наявності можливостей комунікаційних засобів зв’язку.

Пункт 3. Інтереси осіб, що вживають новогрецьку мову, забезпечуються відповідно до нормативно – правових актів, що гарантують свободу і плюралізм засобів масової інформації.

• мова єврейської меншини:
  

Донецька область


Стаття 11 - Засоби масової інформації

Пункт 1 підпункти а(ііі), b(iii), c (ii), d, g - у Донецькій області у відношенні івриту застосовується не на регулярній основі, а при необхідності висвітлення життєдіяльності товариств, пам’ятних дат, національних свят та інших подій;

підпункт e (i) для єврейського населення області видаються газети „Наша жизнь в диаспоре и дома” двічі на місяць, загальним тиражем 5,5 тис. прим., журнал „А идише мамэ” щомісяця, загальним тиражем 1,5 тис. прим.

Пункт 2. На території Донецької області гарантовано свободу прямого прийому радіо – і телепередач з Ізраїлю, але здійснення цього можливе при наявності можливостей комунікаційних засобів зв’язку.

Пункт 3. Інтереси осіб, що вживають іврит, забезпечуються відповідно до нормативно – правових актів, які гарантують свободу і плюралізм засобів масової інформації.


Волинська область

Стаття 11 - Засоби масової інформації

Пункт 1.

підпункт a (iii): на території області не транслюються радіо- і телепрограми єврейською мовою;

підпункт b (ii): не транслюються радіопрограми єврейською мовою на регулярній основі;

підпункт c (ii): не транслюються телевізійні програми єврейською мовою на регулярній основі;

підпункт d: владні структури створюють умови для розповсюдження аудіо- і аудіовізуальних творів на івриті єврейськими громадськими організаціями;

підпункт e (i): в області не функціонує жодної газети єврейською мовою, але представники єврейської національної меншини мають змогу публікувати свої матеріали в окремих обласних виданнях;

Пункт 2: гарантується свобода та не перешкоджається прямий прийом із сусідніх країн радіо- і телепередач єврейською мовою, які не загрожують національній безпеці України.

Пункт 3: враховуються інтереси осіб, що вживають єврейську мову, у Представництві Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення у Волинській області.


Запорізька область


Стаття 11. Засоби масової інформації

Пункт 1.

підпункт а (ііі): Через відсутність коштів не має можливості заохочувати створення зазначених радіостанцій та телеканалів, які здійснюють мовлення регіональними або мовами меншин.

підпункт b (іі): Через відсутність коштів не має можливості заохочувати створення радіостанцій або здійснювати трансляцію радіопрограм регіональними або мовами меншин.

підпункт е (і): В області зареєстровано 2 газети єврейської, 2 – російської, 1 – татарської національно-культурної громад. У газеті «Мы – вместе», що розповсюджується в межах всієї області, публікуються матеріали з життя найбільш чисельних етнічних груп регіону на 6 мовах (українська, російська, болгарська, вірменська, білоруська, іврит).

підпункт f: У місцевих бюджетах не передбачено кошти для заохочення засобів масової інформації, які використовують регіональні або мови меншин.


Чернівецька область


Стаття 11. Засоби масової інформації

Пункт 1.

підпункт b (ii): Чернівецька облдержтелерадіокомпанія має 0,3 години щомісячного радіоефіру івритом.

підпункт с (ii): в ефірі Чернівецької облдержтелерадіокомпанії виходить передача івритом “Шолом”.

підпункт e (i): для задоволення інформаційних потреб єврейської громади краю в області зареєстрована та розповсюджується газета “Черновіцер блеттер”.

• кримськотатарська мова:
  

Запорізька область


Стаття 11. Засоби масової інформації

Пункт 1.

підпункт а (ііі): Через відсутність коштів не має можливості заохочувати створення зазначених радіостанцій та телеканалів, які здійснюють мовлення регіональними або мовами меншин.

підпункт b (іі): Через відсутність коштів не має можливості заохочувати створення радіостанцій або здійснювати трансляцію радіопрограм регіональними або мовами меншин.

підпункт е (і): В області зареєстровано 2 газети єврейської, 2 – російської,

1 – татарської національно-культурної громад.

підпункт f: У місцевих бюджетах не передбачено кошти для заохочення засобів масової інформації, які використовують регіональні або мови меншин.

• молдавська мова:
  

Одеська область

Стаття 11. Засоби масової інформації

Пункт 1.

підпункт а (ііі): забезпечено трансляцію передач молдавською мовою в ефірі Одеської обласної державної телерадіокомпанії.

підпункт b (іі): в ефірі обласного радіо транслюється передача молдавською мовою "Актуалітець".

підпункт c (іі): на обласному телебаченні виходить передача молдавською мовою "Плаю натал".

підпункт e (і): забезпечено фінансову підтримку з обласного бюджету видання газети молдавською мовою "Лучаферул".

підпункт g: щороку у Центрі підготовки та підвищення кваліфікації кадрів Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України проводяться навчання працівників комунальних друкованих ЗМІ області, які повністю або частково видаються мовами національних меншин.

Пункт 2. В області забезпечено свободу прямого прийому (або ретрансляції) радіо і телепередач із Молдови.

• німецька мова:
  

Закарпатська область


Стаття 11. Засоби масової інформації

пункт 1.

підпункт а (ііі): у Закарпатській області ведуться телепередачі німецькою мовою – 6 годин на квартал, радіопередачі – 7 годин на квартал. Німецьке населення Закарпаття має можливість супутникового прийому телевізійних програм Німеччини.

підпункт b(ii): радіопередачі німецькою мовою ведуться регулярно.

підпункт c (ii): телепередачі німецькою мовою ведуться на регулярній основі.

підпункт d: у Закарпатській області щорічно проходить Міжнародний фестиваль теле- та радіопрограм „Мій рідний край”, організаторами якого є Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Закарпатська облдержадміністрація, обласна рада та Закарпатська облдержтелерадіо-компанія за підтримки Європейської асоціації етнічного мовлення.

підпункт e (i): в Закарпатській області німецькою мовою виходить одна газета.

підпункт g: у вищих учбових закладах області готують фахівців-журналістів.

пункт 2. Жодних обмежень на свободу виявлення поглядів і вільне поширення інформації у друкованих засобах масової інформації не запроваджується.


Волинська область

Стаття 11 - Засоби масової інформації