Схвалення Верховною Радою України 16 травня 2008 року закон

Вид материалаЗакон
Подобный материал:

До п. 4 порядку денного


Аналітична довідка

про стан адаптації та запобігання можливим

негативним соціально-економічним наслідкам вступу України до СОТ


Схвалення Верховною Радою України 16 травня 2008 року Закону України "Про ратифікацію протоколу про вступ України до СОТ" завершило більш ніж 14-ти річний процес переговорів про набуття державою членства в Організації.

Система зобов‘язань України як члена СОТ є віднині складовою частиною єдиної політики у сфері державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відзначені зобов‘язання передбачають:
  • трансформацію і зв‘язування рівнів мита та лібералізацію режиму доступу до ринку послуг;
  • гармонізацію національного законодавства з вимогами та правилами СОТ відповідно до Закону України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до СОТ";
  • реалізацію єдиної державної зовнішньоекономічної політики з урахуванням Закону України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до СОТ".


1. Програма заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ

Членство в СОТ створює достатні умови для інтеграції України до європейського економічного простору, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу і міжнародної торгівлі, сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій тощо.

З метою належної імплементації положень Протоколу про вступ України до СОТ та системи угод СОТ, Міністерством економіки України ініційовано та розроблено План заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ, затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 1381 р.

Головною метою Плану є створення умов для нейтралізації можливих негативних наслідків для української економіки у зв’язку із набуттям Україною членства в СОТ та забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

План передбачає комплекс заходів, структурованих відповідно до визначених сфер (галузей) економіки, зокрема: торгівлі товарами, сільського господарства, промисловості, транспорту і зв'язку, технічного регулювання, забезпечення якості та безпечності харчової продукції, фінансової сфери, соціальної політики та ринку праці тощо.

Виконання кожного пункту плану заходів покладено на центральні органи виконавчої влади відповідно до компетенції з конкретними строками виконання.

Погіршення ситуації на світових ринках через світову фінансову кризу негативно вплинуло на динаміку економічного зростання в Україні та призвело до певного зниження позитивного ефекту від набуття Україною членства в СОТ.

Реалізація галузевих програм та державних цільових програм, затверджених відповідними нормативними актами, сприятиме розвитку вітчизняного ринку товарів і послуг та підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Водночас, основним чинником успішного виконання відзначених програм є, безумовно, їх фінансування. Обмеженість фінансових ресурсів ускладнює реалізацію політики по забезпеченню підвищення конкурентоспроможності національної економіки в рамках повноправного членства України в СОТ.

План першочергових заходів щодо виконання зобов’язань України в рамках членства у Світовій організації торгівлі, затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1570-р визначає програму заходів ЦОВВ на короткострокову перспективу.

Він передбачає гармонізацію законодавства до єдиного нормативного рівня з положеннями Протоколу про вступ України до СОТ, запобігання застосуванню щодо України обмежувальних заходів з боку країн – членів СОТ, а також сприяння зміцненню авторитету України як надійного і передбачуваного партнера на міжнародній арені.

Ці та інші документи передбачають розробку та прийняття низки нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, направлених на ефективне дотримання Україною положень відповідних угод СОТ. Водночас, законодавча робота під координацією Мінекономіки з імплементації зобов’язань України здійснюється з максимально можливим урахуванням інтересів вітчизняних виробників.

В частині законодавчого забезпечення процесу вступу України до СОТ Верховною Радою України протягом 2008 року було додатково прийнято 7 законів. На сьогодні на розгляді Верховної Ради знаходиться ще низка законопроектів.

Приведення нормативно-правової бази України у відповідність до зобов’язань в рамках членства в Світовій організації торгівлі й положень угод СОТ залишається пріоритетним напрямком діяльності Кабінету Міністрів, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Важливою перевагою набуття Україною членства в СОТ є створення прозорого та передбачуваного бізнес-середовища. Обов‘язковою умовою для цього є удосконалення систем стандартизації, сертифікації, застосування санітарних, фітосанітарних заходів та технічних регламентів. Таке удосконалення для держави має особливе значення і може бути забезпечено лише у вигляді кардинальної реформи всієї вітчизняного системи технічного регулювання. Беззаперечним є той факт, що система технічного регулювання країни повинна бути ефективною та прозорою.

Після набуття Україною членства в СОТ використовується аргумент щодо заборони підприємствам виробляти продукцію, яка не буде відповідати міжнародним стандартам якості, а тому їх ринкову нішу займуть іноземні постачальники більш якісних товарів. Це не відповідає дійсності, якість продукції, що реалізується на ринках країн-членів СОТ, не регламентується угодами Організації. Стандарти, що існують в країні можуть бути більш ліберальними, ніж міжнародні стандарти якості ISO.

Основним стимулом для впровадження підприємствами систем управління якістю є не формальні вимоги СОТ, а необхідність підвищення конкурентоспроможності продукції власного виробництва.

Як підтверджує досвід членів СОТ, інструментом, що дозволяє державі захистити своїх громадян від споживання недоброякісної і небезпечної продукції є процедури оцінки відповідності.

Зазначені процедури по відношенню до продукції в Україні будуть проводитися на доринковій стадії. На стадії обігу продукції, тобто на ринку, відповідність продукції вимогам технічних регламентів буде визначатися шляхом проведення державного контролю та нагляду уповноваженими органами виконавчої влади. У разі виявлення в результаті контрольно-наглядових заходів невідповідності продукції встановленим вимогам органи державного контролю та нагляду застосовуватимуть законодавчо-передбачені заходи щодо недопущення вчинення шкоди споживачеві.


2. Запобігання можливим негативним соціально-економічним наслідкам вступу України до СОТ

2.1. Сприяння експорту української продукції

Членство в СОТ для будь-якої країни є необхідною умовою повноцінної інтеграції у світове господарство. Для України, з обсягом експорту товарів та послуг, який складає близько половини ВВП, вступ до СОТ забезпечив міжнародно-правовий рівень торговельних стосунків з країнами – членами Організації.

Членство в СОТ дозволяє нам убезпечити нашу зовнішню торгівлю за допомогою чітких та передбачуваних правил, які повинні виконувати не тільки ми, але і наші партнери.

До появи СОТ розвинуті країни під час економічних криз займалися жорстким протекціонізмом. Першою жертвою протекціонізму стають країни, які не є членами СОТ. Проти таких країн ці заходи ввести набагато простіше, чим проти країн-членів СОТ. Проти них завжди можна грати без правил. Тому участь України в СОТ є одним з інструментів, що дозволяє забезпечити стабільність в економіці країни.

Аналіз впливу членства держави в СОТ на активізацію зовнішньоторговельної діяльності вітчизняних підприємств можна зробити на основі порівняльного аналізу статистичних даних зовнішньоекономічної діяльності за 2007 – 2008 роки та за І півріччя 2008 – 2009 років за умови виключення впливу інших основних чинників.

Так, експорт до країн-членів ЄС за 2008 рік становив 3,4 млрд. дол. США, що більше ніж за 2007 рік на 72% або 1,4 млрд. дол. США. Одним з основних позитивних факторів, що вплинув на експорт промислової продукції після вступу України до СОТ, стало припинення квотування експорту української металопродукції на ринок ЄС.

Водночас, зовнішньоторговельний оборот товарами та послугами з країнами цього регіону за січень-червень 2009 року зменшився порівняно з січнем-червнем 2008 року в 2 рази і склав 13 млрд. 373,8 млн. дол. Сальдо торгівлі товарами та послугами з країнами ЄС склалося від’ємним в сумі 2 млрд. 610,4 млн. дол. проти від’ємного у січні-червні 2008 року в сумі 5 млрд. 18,3 млн. дол.

Питома вага країн ЄС у зовнішньоторговельному обороті товарами та послугами України за січень-червень 2009 року склала 30,6%. Серед країн ЄС важливими торговельними партнерами України є Німеччина, Польща та Італія. На їх долю припадає відповідно 5,8%, 3,5% та 2,5% зовнішньоторговельного обороту товарами та послугами України за січень-червень 2009 року.

Зовнішньоторговельний обіг між Україною та США у 2008 році в порівнянні з 2007 роком збільшився на 217,3 млн. дол. США або на 85%. В той же час, за підсумками січня-червня 2009 року експорт товарів та послуг до США складав 24 відсотки порівняно з аналогічним періодом 2008 року.

Експорт товарів з України до країн Африки у 2008 році склав 3,9 млрд. дол. США, імпорт – 1,6 млрд. дол. США. Це найбільші показники торгівлі з країнами Африки за всю історію України.

Позитивний вплив на динаміку експорту Центральної та Східної Європи також пов'язується із скасуванням кількісних обмежень на шість груп металопродукції, що дозволило суттєво збільшити експорт металопродукції до окремих країн регіону у 2008 році, зокрема до Болгарії – більш як у 3 рази, Румунії – у 1,7 рази тощо.

Позитивна динаміка українського експорту до країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону (далі АТР) пов'язана із скасуванням кількісних обмежень на імпорт в країни регіону металопродукції та продукції хімічної галузі.

Не зважаючи на загальну негативну тенденцію падіння обсягів торговельних операцій, спричинених світовою економічною кризою, за підсумками перших п'яти місяців 2009 року країни АТР зберегли свої позиції у регіональному розрізі зовнішньоторговельного балансу України: на них припадало 11,3% загального обсягу торгівлі товарами України.

Відмінною рисою торгівлі з країнами регіону у 2009 році є утримання минулорічної тенденції зростання українського експорту (у 1,6 рази у січні-травні порівняно з аналогічним періодом 2008 року, або до 2,17 млрд. дол. США), на фоні значного скорочення імпортних поставок (у 2,7 рази, або 1,83 млрд. дол. США); при цьому раніше, зокрема, у 2008 році сума імпортних поставок постійно зростала. Вкрай важливо, що це призвело до зміни сальдо двосторонньої торгівлі України з країнами АРТ з негативного на позитивне (з -3,62 млрд. дол. США у січні-травні 2008 року до 0,33 млрд. дол. США у січні-травні 2009 року).

До перших 10 ключових зовнішньоторговельних партнерів України в АТР наразі відносяться Китай (безперечний лідер), Індія, Південна Корея, Японія, В'єтнам, Філіппіни, Бангладеш, Таїланд, Пакистан та Індонезія.

Також необхідно зазначити, що після приєднання до СОТ проти українських компаній стало складніше запроваджувати антидемпінгові розслідування, на початок жовтня 2009 року їх кількість зменшилась порівняно з кінцем 2007 року з 37 до 30. Підприємства хімічної промисловості, зокрема з випуску азотних добрив, які є найбільшими експортерами в галузі, відмічають в основному позитивний вплив членства України в СОТ. А саме, відміну антидемпінгових заходів щодо імпорту карбаміду українського походження в країни ЄС, що дало змогу постачати цей продукт на ринок ЄС.

Водночас, аналіз роботи промислових підприємств не дозволяє зробити висновків щодо наслідків членства України в СОТ з огляду на негативний вплив світової фінансово-економічної кризи на розвиток вітчизняної промисловості.

Аналіз макроекономічних показників аграрного сектору економіки України з метою визначення системних змін у зв’язку із вступом України до СОТ ускладнено розгортанням в Україні з листопада 2008 року світової фінансової кризи. Системних змін у обсягах імпорту, експорту, надходжень до бюджету та виробництва продукції сільського господарства, які були б виключно пов’язані з вступом України до СОТ, виявити неможливо. Позитивним є висновок, що загроза погіршення торговельного сальдо у зв’язку із значною лібералізацією доступу до Українського ринку сільськогосподарських товарів виявилась невиправданою.

Зовнішньоторговельний обіг продукції АПК України за 2008 рік склав 18,0 млрд. дол. США, що в 1,6 рази більше ніж у 2007 році. Позитивне зовнішньоторговельне сальдо становило 4,5 млрд. дол. США. Порівняно з відповідним періодом минулого року експорт збільшився на 66% та склав 11,3 млрд. дол. США, імпорт – на 55,3% та склав 6,76 млрд. дол. США.

На тлі зниження з початку року обсягів експорту за окремими групами в АПК: молоко та молочні продукти, яйця, мед (на 48,7%), готові харчові продукти (на 23,6%), жири та олії тваринного або рослинного походження (на 10,9%), другий місяць поспіль відбувається уповільнення темпів приросту експорту зернових (25,6% у січні-липні проти 60,6% у січні-червні та 2,2 рази у січні-травні) за рахунок цінового фактору - експортні ціни знизились, при питомій вазі 9,1% в експорті товарів, майже у 2 рази у січні-липні. Однак за окремими товарними групами у січні-липні спостерігається динамічне зростання, яке продовжується з липня 2008р., зокрема насіння олійних культур (у 2,3 разів) та овочів та коренеплодів (у 2,6 разів).

За 8 місяців 2009 року експортовано сільськогосподарської продукції на суму 5805 млн. дол. США, що на 9 відсотків менше відповідного періоду 2008 року. Імпортовано сільськогосподарської продукції на суму 3205,4 млн. дол. США (менше на 25,7 відсотка.). Зовнішньоторговельне сальдо позитивне – 2599,6 млн. дол. США.

Виробництво валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств зросло у січні-вересні 2009 року на 3,3 відсотка у порівнянні відповідним періодом 2008 року. Валова продукція сільськогосподарських підприємств збільшилася на 6,1 відсотка, господарств населення – на 1,4 відсотка.

З метою послаблення наслідків світової фінансової кризи Україна вже використовує членство у СОТ. У ході проведення переговорів про доступ до ринків товарів і послуг країн, що вступають до СОТ делегація України послідовно створює підґрунтя для спрощення доступу українських товарів і послуг на ринки цих країн.

Загальний аналіз зовнішньоторговельних відносин України свідчить, що вступ держави до СОТ позитивно вплинув на гармонізацію торговельно-орієнтованого законодавства держави з договірно-правовою системою СОТ і сприяв активізації торговельних відносин з країнами-членами Організації.

Водночас, обґрунтований аналіз наслідків для української економіки набуття державою членства в СОТ з огляду на значний негативний вплив на всі сектори економіки світової фінансової кризи зробити неможливо.

Для сприяння експорту української продукції та забезпечення розширення доступу до ринку товарів і послуг країн, що вступають до СОТ, Україна приєдналась до робочих груп 29 країн. При формуванні запитів щодо доступу до ринків товарів і послуг країн, що вступають до СОТ, делегація України послідовно створює умови для експансії українських товарів і послуг на ринки цих країн.

В рамках світових торговельних переговорів СОТ Раунду Доха-Розвиток Україна, як член СОТ приєдналась до групи країн, що нещодавно вступили до Організації. Принциповими пунктами позиції цієї групи країн на переговорах є наступні:
  • відсутність додаткових зобов’язань зі скорочення загальної сукупної підтримки сільського господарства;
  • відсутність додаткових зобов’язань щодо скорочення тарифів на сільськогосподарські товари;
  • відсутність додаткових зобов’язань зі скорочення тарифів з доступу до ринку несільськогосподарських товарів

Відзначені положення відображено у проектах домовленостей Раунду Доха- Розвиток.

2.2. Запобігання можливим негативним соціально-економічним наслідкам на внутрішньому ринку за допомогою інструментів СОТ

Однією з цілей Світової організації торгівлі є зростання міжнародної торгівлі, зниження тарифів та інших бар’єрів у торгівлі, усунення дискримінаційного режиму в міжнародних торговельних відносинах і т.д., що в свою чергу втілюється у лібералізації світової торгівлі. Проте, поряд з суттєвою лібералізацію торговельного режиму та відкриття своїх ринків для імпортної продукції, Угодами СОТ передбачено розгалужений механізм захисту внутрішнього ринку та введення відповідних обмежень, зокрема:

2.2.1 Внутрішня підтримка для розвитку сільського господарства.

Угода про сільське господарство передбачає можливість застосування спеціальних захисних заходів та надання внутрішніх субсидій виробниках сільськогосподарської продукції.

Угодою про сільське господарство дозволяється застосування внутрішнього субсидування у трьох формах:
  • субсидії «жовтої скриньки», до яких застосовується зобов’язання про їх скорочення;
  • субсидії «зеленої скриньки», які не справляють негативного впливу на торгівлю та виключаються із зобов’язань щодо зменшення підтримки;
  • субсидії «синьої скриньки», які не підпадають під дію зобов’язань щодо зменшення внутрішньої підтримки, якщо такі виплати прив’язані до конкретних площ та врожаїв, поголів’я худоби або здійснюються на 85 або менше відсотків від базового рівня виробництва.

Сільське господарство було найважливішою складовою переговорного процесу в рамках вступу України до СОТ. Основною метою успішного завершення цих переговорів було забезпечення належного рівня підтримки агропромислового комплексу країни та створення умов для конкурентоспроможності вітчизняного сільськогосподарського виробника після вступу до СОТ.

Незважаючи на те, що з вступом до СОТ держава змушена була здійснити певну лібералізацію доступу до ринку, Україні вдалось відстояти свою позицію та досягти компромісу стосовно принципових питань переговорів.

Завдяки домовленостям стосовно підтримки сільського господарства, досягнутим під час переговорів, після вступу до СОТ Україна має можливість ефективно субсидувати агропромисловий комплекс в рамках бюджетних програм спрямованих, зокрема, на підтримку розвитку тваринництва, рослинництва, здешевлення вартості кредитів, формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом.

Крім того, Україна зберегла право застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників шляхом акумуляції, що в умовах нестачі вільних бюджетних коштів є вагомим та дієвим механізмом непрямої підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Сума дотацій лише у 2009 році розрахунково становитиме близько 2,0 млрд. грн., що в умовах суттєвого скорочення видатків державного бюджету на підтримку виробництва продукції тваринництва становитиме вагому підтримку для сільгосптоваровиробників, а особливо для особистих селянських господарств.

Водночас існує необхідність дотримання зобов’язань стосовно підтримки сільського господарства у рамках СОТ. Згідно домовленостей, прийнятих у рамках СОТ, Україна, має не перевищувати домовлений річний сукупний вимір підтримки (СВП), який акумулює в собі окремі «жовті» програми підтримки і становить відповідно до зобов’язань України 3 млрд. 43 млн.

При цьому, як і всі країни – члени СОТ, Україна не має обмежень на «зелені» програми внутрішньої підтримки сільського господарства, вплив яких на торгівлю відсутній або мінімальний, за умови, що ці програми відповідають умовам, визначеним в Угоді СОТ про сільське господарство.

На теперішній час першочерговим завданням агропромислового комплексу є реформування механізму надання державної підтримки відповідно до принципів СОТ.

Також необхідно зазначити, що захист зобов‘язань України про доступ на власний ринок від перегляду членами СОТ у ході раунду Доха-Розвиток делегація України здійснює за допомогою групи країн, які нещодавно вступили до Організації. Членство у групі дозволяє гарантувати незмінність зобов’язань держави щодо державної підтримки та доступу до ринку с/г продукції, режиму оподаткування с/г виробництва, застосування заходів захисту ринку тощо.

Враховуючи важливість питання сільського господарства для України та беручи до уваги експортний потенціал вітчизняного агропромислового комплексу, Мінекономіки спільно з Мінагрополітики опрацьовується питання щодо приєднання України до т. з. Кернської групи країн – експортерів сільськогосподарської продукції з метою поглиблення роботи щодо відстоювання інтересів України на переговорах СОТ.

Довідково: На сьогодні в системі СОТ існує стала тенденція до об’єднання країн у специфічні групи з метою посилення своєї переговорної позиції та отримання додаткових важелів впливу на формування торговельної політики СОТ.

Однією з найбільш активних учасників поточного раунду переговорів є Кернська група (Сairns group), створена 1986 року в місті Кернсі, Австралія, напередодні Уруґвайського раунду торговельних переговорів. Наразі до складу Кернської групи входять 19 країн, в тому числі: Австралія, Аргентина, Болівія, Бразилія, Гватемала, Індонезія, Канада, Колумбія, Коста-Ріка, Малайзія, Нова Зеландія, Пакистан, Парагвай, Перу, Південна Африка, Таїланд, Уругвай, Філіппіни та Чилі. Країни-експортери аграрної продукції, які формують зазначену групу представляють так званий сільськогосподарський блок СОТ, основною метою якого є покращення умов торгівлі сільськогосподарськими товарами.

2.2.2. Спеціальні захисні заходи у випадку різкого зростання імпорту.

Стаття ХІХ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ-94) передбачає можливість застосування надзвичайних дій щодо імпорту окремих товарів. Під час Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів країни, виходячи з необхідності прояснити і закріпити принципи статті ХІХ ГАТТ-94 уклали Угоду про захисні заходи. Угода про захисні заходи дозволяє країнам-членам СОТ тимчасово обмежувати обсяги імпорту окремих товарів за умови, що після проведення відповідного розслідування було встановлено, що ці товари імпортуються у таких зростаючих обсягах (в абсолютних або відносних показниках) стосовно національного виробництва аналогічних або безпосередньо конкуруючих товарів, що заподіюється значна шкода національному виробнику. Захисні заходи можуть застосовуватися у формі імпортного мита, ставки якого будуть вищими ніж ті, що встановлені відповідно до зобов’язань країни-імпортера в рамках СОТ, або кількісних обмежень імпорту.

Довідково. Станом на 5 жовтня 2009 року Україною запроваджені спеціальні захисні заходи по 5 видам продукції.

2.2.3. Антидемпінгові заходи у випадку імпорту за демпінговими цінами.

Усі товари, що імпортуються за цінами нижчими їх нормальної вартості, як правило, вважаються демпінговим імпортом. Угода про застосування статті VI ГАТТ 1994 року, відома також як Антидемпінговий кодекс СОТ, встановлює чіткі критерії визначення умов, коли імпортний товар повинен вважатись демпінговим. Угода про застосування статті VI ГАТТ 1994 року передбачає можливість встановлення в односторонньому порядку антидемпінгових заходів лише після проведення відповідного розслідування та якщо в результаті такого розслідування було виявлено, що галузі вітчизняної промисловості країни-імпортера завдається шкода або існує загроза заподіяння істотної шкоди від такого демпінгового імпорту. Угодою передбачається застосування попередніх тимчасових заходів протягом перебігу розслідування у формі попереднього мита, банківських депозитів або застави та остаточних антидемпінгових заходів у вигляді остаточного антидемпінгового мита.

Довідково. Станом на 5жовтня 2009 року Україною запроваджені антидемпінгові заходи по 20 видам продукції.

2.2.4. Компенсаційні заходи у випадку субсидованого імпорту.

Відповідно до Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, з метою нейтралізації дії субсидії, наданої прямо чи опосередковано, на виробництво чи експорт товару країна-член СОТ може застосовувати щодо імпорту такого товару спеціальне компенсаційне мито. Передумовою встановлення компенсаційного мита є проведення спеціального компенсаційного розслідування відповідно до правил і процедур Угоди про субсидії та компенсаційні заходи та доведення фактів наявності субсидованого імпорту, шкоди вітчизняній промисловості і їх причинно-наслідкового зв’язку. Крім того, ст. 17 Угоди передбачено застосування тимчасових заходів на період розслідування у формі тимчасових компенсаційних мит.

2.2.5. Захисні заходи у разі погіршення платіжного балансу країни.

Відповідно до положень статті XII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ), Домовленості про положення Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року щодо платіжного балансу, члени СОТ можуть впроваджувати обмеження імпорту через ускладнення з платіжним балансом.

Будь-яка країна, яка вводить або посилює обмежувальні заходи, спрямовані на забезпечення рівноваги платіжного балансу повинна:
  • віддавати перевагу тим заходам, які справляють найменш руйнівний плив на торгівлю, а саме тим, які базуються на ціні (додаткові імпортні збори, вимоги про внесення депозитів імпортерам тощо);
  • не накладати кількісні обмеження у випадку, якщо цінових заходів буде достатньо;
  • застосовувати індивідуальне ліцензування у зв’язку з введенням кількісних обмежень, тільки якщо цього не можна уникнути, та поступово його відміняти.

Україною з метою подолання дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, зокрема, негативне торговельне сальдо на кінець 2008 року становило 13 млрд. 484,5 млн. дол. США, була застосовна вищезазначене норма. Верховною Радою 4 лютого 2009 року був прийнятий відповідний Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв’язку із світовою фінансовою кризою" № 923-VI, яким було запроваджено тимчасову цільову надбавку до ставок ввізного мита у розмірі 13 відсотків митної вартості товарів. Термін дії тимчасової цільової надбавки закінчився 7 вересня 2009 року.

У січні-липні 2009 року розвиток зовнішньої торгівлі характеризувався скороченням від’ємного сальдо торгівлі товарами у 3,5 разів до 3,1 млрд. дол. США (у січні-липні 2008 року – 11 млрд. дол. США), імпорт товарів зменшився на 53,8%, експорт зменшився на 49%.

Ураховуючи динаміку зовнішньоторговельних потоків проект Закону "Про внесення змін до деяких Законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв’язку із світовою фінансовою кризою", розроблений Мінекономіки на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20.02.2009 р. № 8558/1/1-09 не передбачає негайного запровадження додаткового імпортного збору, а лише створює законодавчі підстави для його можливого застосування у майбутньому, виключно на підставі інформації Національного банку України про погіршення стану платіжного балансу.

Професійне використання вищезазначених інструментів захисту дозволить Україні ефективно протистояти світовій кризі та ефективно запобігати можливим негативним соціально-економічним наслідкам.

Також необхідно зазначити, що загрози, які часто пов‘язують із вступом країн до СОТ, є викликами глобалізації і існують незалежно від того, чи є країна членом СОТ, чи ні. Загострення конкуренції через розширення міжнародної торгівлі – це об‘єктивний процес, якого не уникнути. Основним завданням держави у зв‘язку з цим є створення передумов для того, щоб вітчизняні підприємства якнайкраще могли використати можливості власного розвитку.

Членство в СОТ у результаті створення належної законодавчої бази, привабливого ринкового та інвестиційного середовища стимулюватиме початок реформуванню та проведенню глибоких структурних перебудов економіки в цілому та державного сектору зокрема.


3. Висновки :
  • Членство держави у СОТ стало потужним стимулом реформування торговельного режиму, формування прозорої та передбачуваної регуляторної політики, що сприятиме розвитку вітчизняного підприємництва, у тому числі через вихід на зовнішні ринки.
  • За період травень - серпень 2008 у порівнянні з відповідним періодом 2007 року відбулося зростання обсягів експорту майже по всіх товарних групах. Одним з факторів, що позитивно вплинув на експорт промислової продукції після вступу України до СОТ є припинення квотування експорту української металопродукції на ринок ЄС.
  • Членство України в СОТ мало наслідком збільшення обсягів експорту до країн дальнього зарубіжжя.
  • Різке падіння темпів розвитку експортоорієнтованих галузей пояснюється наслідками світової фінансово-економічної кризи та не пов‘язане з вступом до СОТ.
  • Українські виробники отримали можливість застосування при вирішенні торговельних спорів механізму врегулювання суперечок, передбаченого нормами СОТ, що дає можливість суттєво посилити їх позиції в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях, а також запобігти застосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів.

________________________________________________________