Верховною Радою України 15 травня 2003 року відповідний закон

Вид материала

Закон

Содержание Чернівецька область Чернігівська область Стаття 8 - Освіта Закарпатська область Стаття 8 - Освіта Закарпатська область Стаття 9. Судова влада Чернігівська область Стаття 9. Судова влада Запорізька область Стаття 9. Судова влада Запорізька область Стаття 9. Судова влада Донецька область Стаття 9. Судова влада Донецька область Волинська область

Подобный материал:

• Верховною Радою України 23 жовтня 2008 року закон, 1367.11kb.
• Методичні рекомендації, 165.4kb.
• Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
• Схвалення Верховною Радою України 16 травня 2008 року закон, 194.21kb.
• Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
• Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
• Закон україни про мисливське господарство та полювання, 418.23kb.
• Верховною Радою України 13 січня 2011 року та направлений на підпис Президенту України., 73.31kb.
• Верховною Радою України та підписано Президентом України закон, 364.13kb.
• Верховною Радою України 15 липня 1997 року. Таким чином, відповідно до статті 9 Конституції, 208.75kb.

Пункт 1

підпункт а (iii): функціонує 610 дошкільних навчальних закладів з російською мовою виховання і навчання в Автономній Республіці Крим;

підпункт b (iv): в Автономній Республіці Крим у рамках початкової освіти здійснюється викладання російської мови як складової частини навчальної програми. Російську мову як предмет вивчають 63110 учнів;

підпункт с (iv): у загальноосвітніх навчальних закладах Автономної Республіки Крим у школах вивчають як предмет російську мову 131567 учнів 5-11 класів; факультативно російська мова не вивчається; в Автономній Республіці Крим в 24 школах функціонують 29 класів з поглибленим вивченням російської мови;

підпункт d (iv): викладання російською мовою здійснюється в 29 професійно-технічних навчальних закладах і 5 філіалах;

підпункт e (ii): російська мова як окремий предмет вивчається в Таврійському Національному університеті ім. В. І. Вернадского, РВНЗ “Кримський інженерно-педагогічний університет”, РВНЗ “Кримський гуманітарний університет”, Євпаторійському педагогічному факультеті РВНЗ “Кримський гуманітарний університет”, філіалі заочного відділення Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Таврійському гуманітарно-екологічному інституті;

підпункт f (iii): викладання на курсах підвищення кваліфікації в Кримському республіканському інституті післядипломної педагогічної освіти здійснюється російською мовою;

підпункт g: російська література вивчається в загальноосвітніх навчальних закладах в інтегрованому курсі “Література”, російська історія та культура при вивченні навчального предмету “Всесвітня історія” і курсів на вибір “Світова художня культура” і “Художня культура”.


Чернівецька область


Стаття 8. Освіта

Пункт 1.

підпункт а (iii): в Чернівецькій області діє 1 дошкільний заклад з російською мовою навчання і виховання.

підпункт c (iv): в Чернівецькій області діє 1 російськомовна школа. Російською мовою навчаються близько 700 учнів.

підпункт с (iv): в області діє 4 україно- російських школи.

підпункт h: педагогічні працівники шкіл з російською мовою викладання проходять курсову перепідготовку на базі обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.


Чернігівська область


Стаття 8. Освіта

Пункт 1.

підпункт a (iii): У Чернігівській області не функціонує жоден російський дитячий навчальний заклад.

підпункт b (іv): У Чернігівській області в рамках початкової освіти здійснюється викладання російської мови як складової навчальної програми. Російську мову як предмет вивчають 8307 учнів.

підпункт с (іv): В усіх містах і районах Чернігівської області в школах як предмет російську мову вивчають 40 243 учні 5—11 класів. Факультативно російську мову вивчають 4163 учні (міста Чернігів, Ніжин і Прилуки, а також усі райони області, крім Ічнянського, Корюківського, Срібнянського та Щорського). З метою задоволення освітніх запитів національних меншин у м. Чернігові працює школа № 6 (536 учнів), де навчання ведеться російською мовою. Крім того, 8 шкіл області мають класи з українською та російською мовами навчання (6240 учнів).

підпункт d (іv): У Чернігівській області щодо російської мови не застосовується, оскільки кількість бажаючих є недостатньою для формування навчальних груп.

підпункт е (iii): російська мова як окремий предмет вивчається у Чернігівському державному педагогічному університеті ім. Т. Г. Шевченка, Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, Прилуцькому гуманітарно-педагогічному коледжі. Для 758 студентів (3,3 % студентства області) Чернігівського державного технологічного університету викладання ведеться російською мовою, що пов’язано з навчанням у даному вузі значної кількості представників інших національностей. Ніжинським державним університетом ім. Миколи Гоголя у 2006 році випущено 14 спеціалістів за спеціальністю «Російська мова і практична психологія» і 3 магістри. З 2006—2007 навчального року розпочато підготовку дипломованих перекладачів з російської мови. У даний час на філологічному факультеті університету в м. Ніжині навчаються: на І курсі — 19 чол. за спеціальністю «Переклад (з російської мови)» та 18 чол. за спеціальністю «Російська мова і література. Мова і література (англійська)»; на ІІ курсі — 17 чол. і на ІІІ курсі — 15 чол. за спеціальністю «Російська мова і література. Мова і література (англійська)»; на ІV курсі — 15 чол. і на V курсі — 11 чол. за спеціальністю «Російська мова і література та художня культура».

підпункт f (iii): У Чернігівській області щодо російської мови не застосовується, оскільки кількість бажаючих є недостатньою для формування навчальних груп.

підпункт g: У загальноосвітніх навчальних закладах Чернігівської області факультативно вивчається історія, культура та традиції російського народу.

підпункт h: Базову професійну підготовку вчителів російської мови та зарубіжної літератури здійснює Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Підвищення кваліфікації вчителів російської мови та зарубіжної літератури забезпечує Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Під час навчання вчителів російської мови та зарубіжної літератури на курсах підвищення кваліфікації при Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти запроваджено курс «Сучасний урок російської мови та зарубіжної літератури». Курсову підготовку з російської мови та зарубіжної літератури пройшли: протягом 2004 р. — 224 чол., 2005 р. — 194 чол., 2006 р. — 227 чол.

підпункт i: Контроль за виконанням заходів і досягнутими результатами в започаткуванні або розвитку викладання регіональних або міноритарних мов, надання відповідної звітності покладено на управління освіти і науки облдержадміністрації, районні відділи, міські управління освіти.

• румунська мова:
  

Міністерство Освіти


Стаття 8 - Освіта

пункт 1, підпункт а(ііі) - у Чернівецькій області функціонує 42 (1800 дітей) дошкільних навчальних заклади з навчанням та вихованням румунською мовою;

підпункт b(iv) - у Чернівецькій, Закарпатській областях навчається румунською мовою 8671 учень 1-4 класів. У Чернівецькій області як предмет вивчають - 177 учнів;

підпункт с(iv) - у Чернівецькій, Закарпатській областях функціонує 91 (21 167 учнів) загальноосвітній навчальний заклад з навчанням румунською мовою. 11 - українсько-румунських, 2 – українсько-російсько-румунських, у яких навчаються румунською мовою 3059 учнів. Всього навчаються румунською мовою 24226 учнів.

Як предмет вивчають - 146 учнів 5-11 класів у Чернівецькій області. Факультативно – 534 учні.

підпункт d(iv) - не застосовується;

підпункт е(ііі) - як дисципліна вивчається у Чернівецькому національному університеті ім.Ю.Федьковича, Ужгородському національному університеті, педагогічних коледжах Чернівецької та Закарпатської областей;

підпункт q - у загальноосвітніх навчальних закладах Чернівецької області факультативно та у гуртках вивчається історія, культура, традиції румунського народу;

підпункт h - Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича, Ужгородський національний університет, педагогічні коледжі Чернівецької та Закарпатської областей; Чернівецький обласний науково-методичний інститут післядипломної освіти, Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти;

підпункт і - управління освіти і науки Чернівецької та Закарпатської обласних державних адміністрацій, Міністерство освіти і науки України.

пункт 2 - забезпечується вивчення мови на відповідних рівнях освіти.

Чернівецька область

Стаття 8. Освіта

Пункт 1.

підпункт а (i): в області сформована мережа дитячих дошкільних закладів з мовою виховання національних меншин. Зокрема, функціонують 48 дошкільних румуномовних навчальних закладів.

підпункт а (ii): румуномовна група з 23 дітей функціонує при ДНЗ № 1 м. Чернівців.

підпункт b (i): в області діє 13 початкових шкіл, в яких навчання проводиться румунською мовою.

підпункт c (i): в Чернівецькій області діє 80 румуномовних шкіл, румунською мовою навчаються понад 22 тис. учнів.

підпункт с ( ii): в області діє 11 змішаних українсько- румунських шкіл.

підпункт с (iii): Румунську мову як предмет, факультативно та поглиблено вивчають близько 1 тис. учнів.

підпункт e (i): Національно-мовні особливості регіону враховуються також і в мережі вищих навчальних закладів області І-ІV та І-ІІ рівнів акредитації. Педагогічні кадри для шкіл області з румунською мовою навчання готують Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича та педагогічний коледж.

Управління освіти і науки облдержадміністрації спільно з Чернівецьким національним університетом імені Ю.Федьковича вивчили питання потреби педагогічних кадрів для румуномовних шкіл на 2006-2012 роки. З метою підготовки румуномовних фахівців-предметників з біології, хімії, географії, математики, історії, права, економіки в університеті відкриті міні-групи. На цей час у ЧНУ на філологічному факультеті навчаються: на відділенні румунської мови та літератури – 102 студенти, на відділенні української мови та літератури для румуномовних шкіл – 105 студентів, на математичному факультеті в румуномовних групах – 27 студентів. У педагогічному коледжі Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича на відділенні підготовки вчителів початкових класів для румуномовних шкіл навчається 102 студенти.

підпункт g: У системі освіти області врахована можливість вивчення історії, культури, звичаїв і традицій свого народу та рідного краю. Історію румунського народу вивчають близько 600 учнів загальноосвітніх шкіл області

підпункт h: Педагогічні працівники шкіл з румунською мовою викладання проходять курсову перепідготовку на базі обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.


Закарпатська область

Стаття 8 - Освіта

пункт 1.

підпункт а (ііі): у Закарпатській області у двох дошкільних закладах (Рахівський район) навчально-виховний процес здійснюється румунською мовою (65 дітей).

підпункт b (іv): у Закарпатській області (Рахівський та Тячівський райони) початкову освіту в 12 румуномовних школах та двох україно-румуно-російськомовних школах І-ІІ ст. та І-ІІІ ст. навчається 1422 учні.

підпункт с (іv): у Закарпатській області (Рахівський та Тячівський райони) в 12 румуномовних та двох україно-румуно-російськомовних школах І-ІІ ст. та І-ІІІ ст. навчається 3948 учнів (з них 1422 – вказані в підпункті b (іv)).

підпункт d (іv): у Закарпатській області у відношенні румунської мови не застосовується, оскільки кількість бажаючих здобути ту чи іншу професію румун недостатня.

підпункт e (ііі): при Ужгородському національному університеті на факультеті романо-германської філології працює кафедра класичної румунської мови і літератури. Восени 2006 року Закарпатським державним університетом в Румунії підписано масштабний договір, згідно з яким передбачено відкриття в м. Ужгороді на базі даного навчального закладу філії Західного університету ім. Васіле Голдіша, що дасть змогу представникам румунської меншини Закарпаття здобувати вищу освіту рідною мовою.

підпункт f (ііі): у відношенні румунської мови не застосовують, оскільки в області наявна достатня кількість навчальних закладів, де навчання ведеться румунською мовою.

підпункт g: у загальноосвітніх навчальних закладах з румунською мовою навчання факультативно вивчають історію і культуру румунського народу у 10-11 класах. На виховних годинах у 5-9 класах зазначених шкіл проводять бесіди про культуру, звичаї, обряди румун.

підпункт h: в Ужгородському національному університеті, Мукачівському гуманітарно-педагогічному інституті, Закарпатському інституті після-дипломної педагогічної освіти здійснюється підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, які викладають у румуномовних загальноосвітніх навчальних закладах. План підвищення кваліфікації педагогічних працівників області виконується повністю.

підпункт i: при управлінні освіти і науки обласної державної адміністрації функціонує Центр координації діяльності навчальних закладів національних меншин. У складі обласного, районних органів управління освітою є відповідальні працівники, які здійснюють нагляд і контроль за впровадженням положень Хартії.

пункт 2. Чисельність осіб румунської національності, що проживають в інших районах та містах, є недостатньою для організації навчання рідною мовою. З боку органів управління освіти, у разі потреби, буде вжито заходів для навчання румунською мовою.


словацька мова:


Міністерство освіти

пункт 1, підпункт а(ііі) - не застосовується;

підпункт в(iv) - у Закарпатській області навчається словацькою мовою 53 учні 1-4 класів. Як предмет у 1-4 класах не вивчають;

підпункт с(iv): у м.Ужгороді Закарпатської області функціонує 1 українсько-словацький загальноосвітній навчальний заклад, у якому навчається словацькою мовою 53 учні у 1-4 класах. Як предмет вивчають - 179 учнів 5-11 класів. Факультативно – 157 учнів.

підпункт d(iv) - не застосовується;

підпункт е(ііі) - у Ужгородському національному університет, Львівському національному уіверситеті імені Івана Франка як дисципліна ;

підпункт q - у загальноосвітніх навчальних закладах Закарпатської області факультативно та у гуртках вивчається історія, культура, традиції словацького народу;

підпункт h - Ужгородський національний університет; Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти;

підпункт і - управління освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації, Міністерство освіти і науки України.

пункт 2 - забезпечується вивчення мови на відповідних рівнях освіти.

Закарпатська область


Стаття 8 - Освіта

пункт 1.

підпункт а (ііі): у Закарпатській області не надається дошкільної освіти словацькою мовою через малу чисельність словаків в містах та районах області.

підпункт b (іv): у Закарпатській області в м. Ужгороді початкову освіту в українсько-словацькомовній ЗОШ І-ІІІ ст. здобуває 53 учні.

підпункт с (іv): у Закарпатській області середня освіта словацькою мовою буде надаватися з наступного навчального року. Крім того, вивчають словацьку мову як предмет 179 учнів, а 157 вивчають її факультативно або в гуртках.

підпункт d (іv): у Закарпатській області у відношенні словацької мови не застосовується, оскільки кількість бажаючих здобути ту чи іншу професію словаків недостатня.

підпункт e (ііі): при Ужгородському національному університеті на філологічному факультеті створена кафедра словацької мови і літератури. Як друга іноземна, словацька мова вивчається у Закарпатській філії Київського славістичного університету.

підпункт f (ііі): у відношенні словацької мови не застосовують.

підпункт g: у загальноосвітніх навчальних закладах, де словацька мова вивчається як предмет, факультативно або в гуртках, приділяється увага вивченню окремих тем з історії та культури словацького народу.

підпункт h: в Ужгородському національному університеті, Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти здійснюється підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, які викладають у школі з українсько-словацькою мовою викладання. Вчителі словацької мови та літератури мають можливість брати участь у літніх семінарах зі словацької мови в м. Банська-Бистриця Словацької Республіки (у рамках допомоги закордонним словакам).

підпункт i: при управлінні освіти і науки обласної державної адміністрації функціонує Центр координації діяльності навчальних закладів національних меншин. У складі обласного, районних органів управління освітою є відповідальні працівники, які здійснюють нагляд і контроль за впровадженням положень Хартії.

пункт 2. Чисельність осіб словацької національності, що проживають в інших районах та містах, є недостатньою для організації навчання рідною мовою. З боку органів управління освіти, у разі потреби, буде вжито заходів для навчання словацькою мовою.

• угорська мова:
  

Стаття 8 - Освіта


Міністерство освіти

підпункт а(ііі) - у Закарпатській області угорською мовою виховуються 2856 дітей;

підпункт b(іv) - у 71 знз з навчанням угорською мовою Закарпатської області та 27 двомовних знз угорською мовою навчаються 6528 учнів. Угорську мову як предмет вивчають 329 учнів;

підпункт c (iv) - у 71 знз з навчанням угорською мовою Закарпатської області та 27 двомовних знз угорською мовою навчаються 11608 учнів. Угорську мову як предмет вивчають 665, факультативно –521 учень;

підпункт d(iv) - у одному професійно-технічному училищі м. Берегове Закарпатської області;

підпункт e (iii) - угорську мову вивчають в Ужгородському національному університеті Закарпатської області;

підпункт f (iii) - до угорської мови не застосовується;

підпункт g - факультативно вивчаються історія, культура і традиції угорського народу в загальноосвітніх навчальних закладах та в недільних школах.

підпункт h - шляхом проведення навчально-методичних семінарів та курсів на базі Закарпатського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

підпункт i - управління освіти і науки обласних державних адміністрацій, Міністерство освіти і науки України.

пункт 2 - Заохочується і забезпечується навчання або вивчення регіональних мов або мов національних меншин на всіх відповідних рівнях освіти.


Закарпатська область


Стаття 8 - Освіта

пункт 1.

підпункт а (ііі): у Закарпатській області (Берегівський, Виноградівський, Ужгородський, Тячівський, Хустський, Рахівський райони, у містах Берегово та Ужгород) функціонує 68 дошкільних навчальних закладів, у яких навчально-виховний процес проводиться угорською мовою (всього 2856 дітей).

підпункт b (іv): у Закарпатській області (Берегівський, Виноградівський, Ужгородський райони) початкову освіту в семи угорськомовних та в одній українсько-угорській школах І ст. здобуває 123 учні.

підпункт с (іv): у Закарпатській області (Берегівський, Виноградівський, Мукачівський, Ужгородський, Тячівський, Рахівський райони, в містах Ужгород, Мукачево, Берегово, Чоп, Хуст) в 64 угорськомовних загальноосвітніх школах І-ІІ ст. та І-ІІІ ст., 26 двомовних українсько-угорських навчається 18013 учнів. Крім того, в області функціонує п’ять угорськомовних ліцеїв (приватна форма власності), в яких навчається 408 учнів. 994 учні вивчають угорську мову як предмет, 521 учень вивчає її факультативно або в гуртках.

підпункт d (іv): у Берегівському професійному ліцеї сфери послуг учні шести груп (всього 170 чоловік) навчаються угорською мовою.

підпункт e (ііі): у вищих навчальних закладах області – Ужгородський національний університет, Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут, Ужгородське училище культури, Берегівський медичний коледж, Мукачівський державний аграрний технікум – відкрито групи з угорською мовою навчання. У м. Берегові функціонує Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ (недержавний учбовий заклад), в якому навчається понад 1000 студентів. В Ужгородському національному університеті є кафедра угорської мови та літератури, кафедра історії Угорщини та євроінтеграції. Випускникам угорськомовних навчальних закладів надана можливість складати вступні іспити до Ужгородського національного університету рідною мовою. З 1988 року при Ужгородському національному університеті працює Центр гунгарології.

підпункт f (ііі): у відношенні угорської мови не застосовують, оскільки в області наявна достатня кількість навчальних закладів, де навчання ведеться угорською мовою.

підпункт g: у загальноосвітніх навчальних закладах з угорською мовою навчання факультативно вивчають історію і культуру угорського народу у 10-11 класах. На виховних годинах у 5-9 класах зазначених шкіл проводять бесіди про культуру, звичаї, обряди угорців.

підпункт h: в Ужгородському національному університеті, Мукачівському гуманітарно-педагогічному інституті, Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти та Закарпатському угорському інституті імені Ф.Ракоці ІІ здійснюється підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, які викладають у угорськомовних загальноосвітніх навчальних закладах. План підвищення кваліфікації педагогічних працівників області виконується повністю.

підпункт i: при управлінні освіти і науки обласної державної адміністрації функціонує Центр координації діяльності навчальних закладів національних меншин. У складі обласного, районних, міських органів управління освітою є відповідальні працівники, які здійснюють нагляд і контроль за впровадженням положень Хартії.

пункт 2. Чисельність осіб угорської національності, що проживають в інших районах області, є недостатньою для організації навчання рідною мовою. З боку органів управління освіти, у разі потреби, буде вжито заходів для навчання угорською мовою.


Стаття 9.

Судова влада.


Взявши на себе зобов’язання відповідно до підпунктів “а (ііі)”, “b (iii)”, “c (iii)” пункту 1, підпункту “с” пункту 2 та пункт 3 статті 9 Хартії в сфері “Судова влада”, Україна забезпечує захист регіональних мов або мов меншин в процесі кримінального, цивільного та адміністративного судочинства.

Порядок застосування мов в судовому провадженні визначається відповідним процесуальним законодавством. А саме:

відповідно до статті 19 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК України) судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Якщо особи, що беруть участь у справі, не володіють мовою, якою провадиться судочинство, їм забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом. Гарантії забезпечення права учасників процесу користуватися рідною мовою чи мовою, якою вони володіють, та користування послугами перекладача визначені положеннями статей 45, 69¹ КПК України.

Судові документи, відповідно до встановленого цим Кодексом порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє (положення статей 254, 341, 344 КПК України). Статтею 53 КПК України визначено обов’язок суду роз’яснити особам, що беруть участь у справі, їх права і забезпечити можливість здійснення цих прав. Крім того, стаття 370 КПК України передбачає перелік вимог, за умови яких належить скасувати вирок, у тому числі порушення права обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача.

Положенням статті 7 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 року, (далі – ЦПК України) та статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено право учасників процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, у порядку, встановленому відповідними кодексами, а також право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача (статті 27, 50 ЦПК України, 49, 65 КАС України). Перекладач допускається у справі ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі (частина друга статті 55 ЦПК України). В адміністративному судочинстві частиною другою статті 68 передбачено, що перекладач може призначатись також з ініціативи суду. Суд забезпечує особі перекладача, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена судового захисту. На сьогодні витрати, пов’язані з розглядом цивільних та адміністративних справ несуть сторони. Відповідними положеннями кодексів стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, гарантовано право на компенсацію понесених нею витрат, у тому числі й витрат, пов’язаних із залученням перекладачів (добові (у разі переїзду), компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять перекладача).

Положеннями Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді (затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 06.01.2006 року №1, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 30.01.2006 за № 75/11949), Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді (затверджена наказом Державної судової адміністрації України №68 від 27.06.2006, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.07.2006 року за №860/12734), Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах (затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 05.12.2006 року №155, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 22.12.2006 року за №1345/13219) встановлено, що діловодство суду ведеться державною мовою. Усі судові документи також складаються державною мовою з урахуванням вимог процесуального законодавства України.

Підсудному, який не володіє мовою, якою складені обвинувальний висновок та повістка про виклик до суду, ці документи вручаються перекладеними на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.

Копія вироку вручається засудженому або виправданому після проголошення вироку в строки, визначені кримінально-процесуальним законодавством. Якщо вирок викладено мовою, якою не володіє засуджений чи виправданий, йому повинен бути вручений письмовий переклад вироку на його рідну мову або на мову, якою він володіє. Переклад робиться перекладачем і належить до судових витрат.


- відповідно до статті 7 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 року, цивільне судочинство здійснюється державною мовою, особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, у порядку, встановленому цим Кодексом, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою. Якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом. Судові документи складаються державною мовою;

- відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року, до прав особи яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, належить право виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо володіє мовою, якою ведеться провадження.

• білоруська мова :
  

Чернігівська область

Стаття 9. Судова влада

Пункт 1.

підпункт a (iii): Відповідно до ст. 19 КПК України, судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою проводиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством України. Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого КПК України порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє. Судами на клопотання однієї зі сторін процесу, здійснюється провадження регіональними мовами або мовами меншин. Обвинуваченій особі гарантовано право користуватися своєю регіональною мовою або мовою меншин.

підпункт b (iii): Відповідно до чинного законодавства, особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому законодавством України. Відповідно до ст. 55 ЦПК України, перекладач допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі. На клопотання однієї зі сторін процесу судами здійснюється провадження регіональними мовами або мовами меншин. Якщо сторона має постати перед судом особисто, їй дозволяється користуватися своєю регіональною мовою або мовою меншин без додаткових витрат. У разі необхідності із залученням усних і письмових перекладачів дозволяється подання документів і доказів регіональними мовами або мовами меншин.

підпункт c (iii): На клопотання однієї зі сторін процесу, здійснюється провадження регіональними мовами або мовами меншин. Якщо сторона мас постати перед судом особисто, їй дозволяється користуватися своєю регіональною мовою або мовою меншин без додаткових витрат. У разі необхідності із залученням усних і письмових перекладачів дозволяється подання документів і доказів регіональними мовами або мовами меншин.

Пункт 2.

підпункт c: Немає відповідної інформації.

Пункт 3. Немає відповідної інформації, оскільки питання має вирішуватися на загальнодержавному рівні.


Донецька область


Стаття 9. Судова влада.

Пункт 1, підпункти а(ііі), b(ііі), с(ііі). Пункт 2, підпункт с. Пункт 3. - у Донецькій області у відношенні білоруської мови не застосовується оскільки під час складання юридичних документів потреба не виникає.

• болгарська мова:
  

Чернігівська область

Стаття 9. Судова влада

Пункт 1.

підпункт a (iii): Відповідно до ст. 19 КПК України, судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою проводиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством України. Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого КПК України порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє. Судами на клопотання однієї зі сторін процесу, здійснюється провадження регіональними мовами або мовами меншин. Обвинуваченій особі гарантовано право користуватися своєю регіональною мовою або мовою меншин.

підпункт b (iii): Відповідно до чинного законодавства, особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому законодавством України. Відповідно до ст. 55 ЦПК України, перекладач допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі. На клопотання однієї зі сторін процесу судами здійснюється провадження регіональними мовами або мовами меншин. Якщо сторона має постати перед судом особисто, їй дозволяється користуватися своєю регіональною мовою або мовою меншин без додаткових витрат. У разі необхідності із залученням усних і письмових перекладачів дозволяється подання документів і доказів регіональними мовами або мовами меншин.

підпункт c (iii): На клопотання однієї зі сторін процесу, здійснюється провадження регіональними мовами або мовами меншин. Якщо сторона мас постати перед судом особисто, їй дозволяється користуватися своєю регіональною мовою або мовою меншин без додаткових витрат. У разі необхідності із залученням усних і письмових перекладачів дозволяється подання документів і доказів регіональними мовами або мовами меншин.

.

Запорізька область

Стаття 9. Судова влада

Підпункти а (ііі), b (iii), c (iii), пункту 1, підпункт "с" пункту 2 та пункт 3 статті 9 Вимоги Європейської хартії та відповідного закону України не виконуються, оскільки відсутнє фінансування на залучення судами та органами юстиції перекладачів із білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, румунської, словацької та угорської мов.

В області забезпечено контроль за виконанням міжнародних договорів України з питань правової допомоги у цивільних, сімейних, кримінальних справах, а також конвенцій і угод щодо діяльності установ юстиції.

Переважна більшість доручень стосується виконання Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року (Мінської Конвенції між державами СНД). Так протягом 2006 року в область надійшло більше 250 доручень на виконання означеної Конвенції щодо вручення та пересилки судових документів, допита сторін, свідків, експертів, визнання та виконання судових рішень по цивільним справам на території України та країн - учасників Конвенції та інше.

Відповідно Протоколу до Конвенції від 22 січня 1993 року у випадку виконання документів на державних мовах країн-учасниць Конвенції до них додаються завірені копії російською мовою.

• гагаузька мова:
  

Запорізька область

Стаття 9. Судова влада

Підпункти а (ііі), b (iii), c (iii), пункту 1, підпункт "с" пункту 2 та пункт 3 статті 9 Вимоги Європейської хартії та відповідного закону України не виконуються, оскільки відсутнє фінансування на залучення судами та органами юстиції перекладачів із білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, румунської, словацької та угорської мов.

В області забезпечено контроль за виконанням міжнародних договорів України з питань правової допомоги у цивільних, сімейних, кримінальних справах, а також конвенцій і угод щодо діяльності установ юстиції.

Переважна більшість доручень стосується виконання Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року (Мінської Конвенції між державами СНД). Так протягом 2006 року в область надійшло більше 250 доручень на виконання означеної Конвенції щодо вручення та пересилки судових документів, допита сторін, свідків, експертів, визнання та виконання судових рішень по цивільним справам на території України та країн - учасників Конвенції та інше.

Відповідно Протоколу до Конвенції від 22 січня 1993 року у випадку виконання документів на державних мовах країн-учасниць Конвенції до них додаються завірені копії російською мовою.

• грецька мова:
  

Чернігівська область


Стаття 9. Судова влада

Пункт 1.

підпункт a (iii): Відповідно до ст. 19 КПК України, судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою проводиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством України. Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого КПК України порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє. Судами на клопотання однієї зі сторін процесу, здійснюється провадження регіональними мовами або мовами меншин. Обвинуваченій особі гарантовано право користуватися своєю регіональною мовою або мовою меншин.

підпункт b (iii): Відповідно до чинного законодавства, особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому законодавством України. Відповідно до ст. 55 ЦПК України, перекладач допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі. На клопотання однієї зі сторін процесу судами здійснюється провадження регіональними мовами або мовами меншин. Якщо сторона має постати перед судом особисто, їй дозволяється користуватися своєю регіональною мовою або мовою меншин без додаткових витрат. У разі необхідності із залученням усних і письмових перекладачів дозволяється подання документів і доказів регіональними мовами або мовами меншин.

підпункт c (iii): На клопотання однієї зі сторін процесу, здійснюється провадження регіональними мовами або мовами меншин. Якщо сторона мас постати перед судом особисто, їй дозволяється користуватися своєю регіональною мовою або мовою меншин без додаткових витрат. У разі необхідності із залученням усних і письмових перекладачів дозволяється подання документів і доказів регіональними мовами або мовами меншин.


Донецька область


Стаття 9. Судова влада.

Пункт 1, підпункти а(ііі), b(ііі), с(ііі). Пункт 2, підпункт с. Пункт 3. - у Донецькій області у відношенні грецької мови не застосовується оскільки під час складання юридичних документів потреба не виникає.

• мова єврейської меншини:
  

Чернігівська область

Стаття 9. Судова влада

Пункт 1.

підпункт a (iii): Відповідно до ст. 19 КПК України, судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою проводиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством України. Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого КПК України порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє. Судами на клопотання однієї зі сторін процесу, здійснюється провадження регіональними мовами або мовами меншин. Обвинуваченій особі гарантовано право користуватися своєю регіональною мовою або мовою меншин.

підпункт b (iii): Відповідно до чинного законодавства, особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому законодавством України. Відповідно до ст. 55 ЦПК України, перекладач допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі. На клопотання однієї зі сторін процесу судами здійснюється провадження регіональними мовами або мовами меншин. Якщо сторона має постати перед судом особисто, їй дозволяється користуватися своєю регіональною мовою або мовою меншин без додаткових витрат. У разі необхідності із залученням усних і письмових перекладачів дозволяється подання документів і доказів регіональними мовами або мовами меншин.

підпункт c (iii): На клопотання однієї зі сторін процесу, здійснюється провадження регіональними мовами або мовами меншин. Якщо сторона мас постати перед судом особисто, їй дозволяється користуватися своєю регіональною мовою або мовою меншин без додаткових витрат. У разі необхідності із залученням усних і письмових перекладачів дозволяється подання документів і доказів регіональними мовами або мовами меншин.


Донецька область


Стаття 9. Судова влада.

Пункт 1, підпункти а(ііі), b(ііі), с(ііі). Пункт 2, підпункт с. Пункт 3. - у Донецькій області у відношенні івриту не застосовується оскільки під час складання юридичних документів потреба не виникає.


Волинська область

Стаття 9 - Судова влада

Пункт 1.

підпункт а (iii): в судах області клопотання і докази, розглядаються у письмовій чи усній формі, при необхідності, єврейською мовою із залученням усних і письмових перекладачів;

підпункт b (iii): у цивільному судочинстві дозволяється можливість подання документів і доказів єврейською мовою із залученням усних і письмових перекладачів;

підпункт c (iii): у адміністративному судочинстві дозволяється можливість подання документів і доказів єврейською мовою із залученням усних і письмових перекладачів;

Пункт 2.

підпункт c): в судах області не заперечується дійсність для сторін процесу юридичних документів, складених в межах країни, виключно на тій підставі, що вони сформульовані єврейською мовою;

Пункт 3. Забезпечення складання єврейською мовою найбільш важливих національних законодавчих актів є прерогативою центральних органів влади.

• кримськотатарська:
  

Чернігівська область