Міністерство культури І мистецтв україни національна музична академія україни ім. П. І. Чайковського
| Вид материала | Документы |
- План проведення міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій та семінарів, 220.61kb.
- Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року N433 (433-2001-п), регламент, 215.4kb.
- Української держави, 8520.93kb.
- Міністерство культури І туризму україни інформаційний збірник про умови вступу до Луганського, 600.1kb.
- Міністерство культури І туризму україни інформаційний збірник про умови вступу до Луганського, 164.85kb.
- У студентів музичних училищ, 372.17kb.
- М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
- Л. В. Багрій-Шахматов доктор юридичних наук, професор, академік, 8626.43kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни національна академія медичних наук україни український, 3218.14kb.
- Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень, 2255.17kb.
Татьяна Брижанева, студентка IV курса – фортепиано
Валентина Меркулова, студентка IV курса – флейта
Татьяна Брижанева, студентка IV курса – фортепиано
Класс камерного ансамбля доцента Н. А. Арзумановой
Видеозапись
Звукозапись
Звукозапись
Марина Черкашина
ТЕБЯ В ТВОЕЙ МУЗЫКЕ СЛЫШУ
Порой наяву, не во сне,
Почудится голос сочувственный:
– Готова ли к долгой зиме? –
Тревожное слышу напутствие.
Нам вместе пройти повезло
Полмира, полсвета, полжизни.
Сбежал ты, всем бедам назло,
К блаженствам Небесной Отчизны.
В неведомой глубине
И я загляну за пороги,
Живым ты почудишься мне.
Быть может, укажешь дорогу.
И станет на сердце светло,
И нет уже вечной разлуки,
Как прежде, ты верный оплот,
Как прежде, возьмешь на поруки.
В таинственной тишине
Лишь дождик стучит по крыше.
Ты будешь со мной и во мне,
Тебя в твоей музыке слышу.
14.06.2001
Завещано терпение,
Молчание, прощание,
Неверные, не вечные
Разлукой души ранены.
Мгновенья пережитые
Рекою дней уносятся.
Вернуться бы, увидеться,
Стремглав на шею броситься,
Бродить вдвоём по улицам,
Цыплят считать по осени,
Смотреть, как небо хмурится,
Ложится иней проседью.
Весенними дождинками
Пролиться бы, забыться бы,
Пугливою улиткою
От пены дней укрыться бы.
Чтобы собраться с радостью
В неблизкую дорогу,
Вечерними молитвами
Вверяя душу Богу.
17.05.2002
Однако в дом войди,
Оставь контроль и трезвость,
Давно уже мы не были вдвоем.
Что из того, что путь назад отрезан,
Что скованы мы волею железной,
И никогда друг друга не найдём.
Внезапно позвони,
Я сразу дверь открою,
И даже удивление сдержу.
Решаю уравнение простое:
За что и как мы платим неустойку?
Но ничего об этом не скажу.
Мы просто помолчим,
Хотя теченье сносит.
Нам будет наша ноша по плечу.
Ещё одна нас провожает осень,
И ни о чём её мы не попросим,
И я вослед тебе не закричу:
Хоть изредка, но будь!
Встречайся и прощайся,
Пусть наши встречи как мираж и сон,
Весенний ветер, легкий перезвон, –
Ко мне хоть иногда, но возвращайся.
Неслышно в дом войди,
Возьму тебя за руку
И на одно мгновенье обниму,
Отрадой будет сердцу и уму
Мотив надежды в ауре разлуки.
Друзей и близких мы не выбираем,
Слепой судьбой иль Небом выбор дан.
Мы только их находим и теряем,
Уходы и отъезды им прощаем,
Хотя в душе бушует ураган.
Однако как ты, где?
Тревожный ветер воет,
Тебя уже могу я не узнать.
И долго ли осталось горевать
Чужой строкой в поэме без героя?
20.10.2002
Тащусь по улице, как старая собака,
Смотрю, как легкий падает снежок,
И тротуары, словно вскрыты лаком.
В морозном воздухе рождаются терцины,
И не грешить даешь себе зарок,
Поверив, что печаль, как снег, растает, сгинет.
Поток машин проносится по трассе,
Зима ещё не изжила свой срок,
Снег, как невеста, Божий мир украсит.
А старый пес, заботами увешан,
С хозяином идёт неспешно рядом.
Мы схожи с ним, товарищу я рада.
Ложится снег, а под снежком ледок.
Пушистым ковриком земля покрыта.
Как школьница, свой повторю урок:
Всё то, что было нами пережито,
Что не унёс забвения поток,
В душе надёжно спрятано и скрыто.
Бреду по улице под пеленою снежной,
А с крыши уже падает капель…
Как вам живётся в тридесятом царстве,
В других мирах, за тридевять земель?
24.01.2003
СПИСОК ТВОРІВ ВІТАЛІЯ ГУБАРЕНКА
Симфонієта для струнного оркестру в 4 х частинах: Ноктюрн, Вальс, Роздум, Фінал. Ор. I. (1960)
Симфонія № 1. Ор. 2. (1961, друга редакція – 1962)
«Пам’яті Т. Г. Шевченка». Симфонічна поема. Ор. 3. (1962)
«З поезії Йосипа Уткіна». Вокальний цикл. Ор. 4. (1963)
Музика до спектаклю Харківського театру ляльок «Димка» (п’єса В. Стремовского, Е. Гуменюка). (1963)
Концертино для симфонічного оркестру. Ор. 5. (1963)
Концерт-поема для віолончелі з оркестром. Ор. 6. (1963)
Музика до спектаклю Харківського театру ляльок «Краще Федри немає на світі» (п’єса Й. Калаб). (1963)
Музика до спектаклю Харківського театру ляльок «Івасик-Телесик» (п’єса М. Йоффе і К. Губенко). (1964)
Музика до спектаклю Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка «Дванадцята ніч» В. Шекспіра. (1964)
«Загибель ескадри». Опера. Ор. 8. (1965, друга редакція – 1966)
«Барви та настрої» Вокальний цикл на вірші I. Драча. Ор. 9. (1965)
Концерт для флейти та камерного оркестру. Ор. 10. (1965)
Симфонія № 2. Ор. 11. (1965)
Струнний квартет. Ор. 12. (1965)
Музика до спектаклю Харківського театру ляльок «Слоненя» (п’єса Г. Владичина). (1966)
«Радість», «Осінь». Два романси на слова Ф. Кривіна. Ор. 13. (1966)
Камерна симфонія № 1 для скрипки з оркестром. Ор. 14. (1967)
Сюїта з опери «Загибель ескадри». (1967)
«Камінний господар». Балет. Ор. 16. (1968)
«Мамаї». Опера. Ор. 17. (1969)
Сюїта № 1 з балету «Камінний господар». (1970)
Сюїта № 2 з балету «Камінний господар». (1970)
«Купало». Симфонічна картина. Ор. 18. (1971)
«Листа кохання». Моноопера. Ор. 19. (1971)
«Перша заповідь». Перша редакція опери «Відроджений травень». (1972)
«Відроджений травень». Друга редакція опери «Перша заповідь». Ор. 22. (1973)
Капричіо для скрипки з камерним оркестром. Ор. 20. (1973)
«Вокаліз». Поема для голосу з камерним оркестром. Ор. 21. (1973)
«Дума про Ковпака». Музика до кінофільму (1973 – перша серія, 1975 – друга)
Симфонія № 3. Ор. 23. (1974)
«Крізь полум’я». Опера. Ор. 24. (1975)
«Ассоль». Симфонія-балет Ор. 25. (1977)
«Пам’ятай мене». Лірична новела в одній дії. Ор. 19-а. (1977)
«Простягни долоні». Поема для тенора і камерного оркестру на вірші В. Сосюри. Ор. 26. (1977)
«Чуття єдиної родини». Кантата на слова П. Тичини. Ор. 27. (1977)
«Запорожці». Хореографічні сцени. Ор. 28. (1978)
Камерна симфонія № 2 для скрипки з оркестром. Ор. 29. (1978)
«Русские эскизы». Три хори a cappella на вірші С. Єсєніна. Ор. 30. (1978)
«Триптих» для квінтету духових. Ор. 31. (1978)
«Вій». Опера-балет. Ор. 32. (1980)
Concerto grosso для струнного оркестру. Ор. 33. (1981)
«Сват мимоволі». Опера. Ор. 34. (1982)
«Осінні сонети» на вірші Д. Павличка. Ор. 35. (1983)
Камерна симфонія № 3 для двох скрипок із симфонічним оркестром. Ор. 36. (1983)
Canto ricordo для скрипки з камерним хором. Ор. 37. (1983)
«Альпійська балада». Опера. Ор. 38. (1084)
«Комуніст». Балет. Ор. 39. (1985)
«В степах України» («Кому посміхалися зорі»). Опера. Ор. 40. (1987)
«Майська ніч». Балет. Ор. 41. (1988)
«In modo romantico». Лірична поема для симфонічного оркестру. Ор. 42. (1989)
«Згадайте, братія моя». Опера-ораторія за творами Т. Г. Шевченка. Ор. 43. (1991)
«Зелені святки». Симфонія-балет. Ор. 44. (1992)
Лірична поема для фагота зі струнним оркестром. Ор. 45. (1992)
«Любіть Україну». Поема для хору a cappella на вірші В. Сосюри. Ор. 46. (1992)
«Самотність». Моноопера для тенора з оркестром за «Листами до невідомої» П. Меріме. Ор. 47. (1993)
Іспанська сюїта для ансамблю віолончелей та фортепіано. Ор. 48. (1994)
Камерна симфонія № 4 для віолончелі і струнного оркестру. Ор. 49. (1994, друга редакція – 1996)
«Доброе утро». Хор a cappella на вірші С. Єсєніна. Ор. 50. (1994)
«De profundis». Симфонія для тенора, сопрано, симфонічного оркестру на вірші Т. Г. Шевченка. Ор. 51. (1995)
Арія для кларнета та струнного оркестру. Ор. 52. (1996)
«Liebestod». Симфонія-балет. Ор. 53. (1997)
«Монологи Джульєтти». Ліричні сцени за В. Шекспіром. Ор. 54. (1998)
Адажіо для гобоя та струнного оркестру. Ор. 55. (1998)
Легенда для квартету саксофонів. Ор. 56. (1999)
«Вій». Хореографічні сцени. Ор. 57. (1999)
Резюме
Запропонований збірник статей та спогадів присвячений творчості видатного українського композитора, відомого автора оперних, балетних, симфонічних, вокально-симфонічних творів Віталія Губаренка (1934–2000). Його творчий шлях був яскравим, насиченим подіями. Головною сферою інтересів митця був музичний театр. Чималим є і симфонічний доробок композитора. Про те, як народжувалися ті чи інші твори, згадують його лібретисти та відомі музиканти-виконавці. Ряд статей збірника побудований на документах, що зберігаються в особистому архіві композитора. Це офіційні та приватні листи, телеграми, тексти сценічних творів, газетні рецензії, афіші. Звернення до них у дослідженнях Маріанни Копиці, Галини Полянської, Марини Черкашиної-Губаренко дозволяє відтворити атмосферу часу, реконструювати події творчого життя та громадську думку, яка складалася навколо творів композитора.
Наукові розвідки відомого дослідника українського балету, доктора мистецтвознавства Марії Загайкевич, а також Галини Полянської та Віри Марищак присвячені різним аспектам балетної творчості автора. Поряд із повнометражними балетами «Камінний господар» та «Комуніст», які одержали сценічне втілення, його перу належать одноактні балети-симфонії та хореографічні сцени. Специфіка цього жанру полягає у повноправному існуванню музики таких творів на концертній естраді як симфонічних опусів програмного змісту. Галина Полянська досліджує на їх прикладі особливості симфонічного мислення митця, а також закладений у них потенціал для сценічної реалізації.
Характеристиці оперних творів композитора, розгляду індивідуального підходу до обраних жанрів, методів відтворення яскравих сценічних характерів, співвідношенню наскрізного симфонічного розвитку дії та ретельно розробленого вокального мелосу присвячені статті доктора мистецтвознавства, професора Олени Зінькевич, а також молодих дослідниць із Санкт-Петербурга та Києва Катерини Алексеєвої та Наталії Чірко.
Інтерпретаційно-виконавчий аспект обирає у своїй статті диригент і науковець, кандидат філософських наук Герман Макаренко. На основі власного досвіду спілкування з творами Віталія Губаренка у стінах оперного театру та на концертній естраді він аналізує з точки зору відтворення певної виконавської моделі два симфонічних твори автора – «Concerto grosso» та «In modo romantico», – які прозвучали під його орудою у Харкові, у концерті 7 червня 2003 року, присвяченому пам’яті композитора. З точки зору специфіки перевтілення жанру епохи бароко «Concerto grosso» розглядає у своїй статті молодий музикознавець Юлія Бентя.
Одна із провідних українських фахівців, чиї наукові інтереси останніх років зосередилися на вивченні творчості Віталія Губаренка, Ірина Драч відгукнулася у своїй статті на сумну подію – смерть композитора, й оглянула його шлях з точки зору широких контактів із цілою низкою відомих музикантів, які зверталися до його музики. Цю статтю вміщено в останньому розділі збірки, що має назву In memoria. Унікальним матеріалом можна вважати лист колег із Петербурзької консерваторії, де за ініціативою доктора мистецтвознавства, професора Лариси Данько була проведена одноденна науково-теоретична конференція, присвячена творчості видатного українського композитора. Публікується також програма цієї конференції. Наприкінці вміщено і кілька віршів, присвячених світлій пам’яті Людини, Друга, Митця.
Марина Черкашина-Губаренко
ЗМІСТ
Олег Тимошенко
ВСТУПНЕ СЛОВО 4
СТОРІНКИ ТВОРЧОСТІ 7
Марина Черкашина-Губаренко 7
МУЗИЧНИЙ ТЕАТР ВІТАЛІЯ ГУБАРЕНКА –
ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ,
РИСИ ДРАМАТУРГІЇ 7
Маріанна Копиця 45
МИТЕЦЬ ТА СПІВАВТОРИ ЙОГО ДОЛІ 45
Вера Марищак 58
ТРАКТОВКА ОБРАЗА ДОН ЖУАНА В БАЛЕТЕ В. ГУБАРЕНКО «КАМЕННЫЙ ВЛАСТЕЛИН» 58
Екатерина Алексеева 72
«НЕЖНОСТЬ» («ПИСЬМА ЛЮБВИ») ВИТАЛИЯ ГУБАРЕНКО КАК ЖАНР МОНООПЕРЫ 72
Марія Загайкевич 83
БАЛЕТНИЙ СВІТ ВІТАЛІЯ ГУБАРЕНКА 83
Галина Полянська 93
СИМФОНІЇ-БАЛЕТИ В. ГУБАРЕНКА
«АССОЛЬ» ТА «ЗЕЛЕНІ СВЯТКИ» 93
Елена Зинькевич 112
ВОЗРОЖДЕНИЕ ЖАНРА 112
Светлана Лащенко 133
ИДЕЯ «СТРАШНОЙ КРАСОТЫ»:
ОПЕРА-БАЛЕТ В. ГУБАРЕНКО «ВИЙ»
И ОПЕРА Н. РИМСКОГО-КОРСАКОВА «ЗОЛОТОЙ ПЕТУШОК» 133
Володимир Заранський 151
СКРИПКОВИЙ СИМФОНІЗМ
ВІТАЛІЯ ГУБАРЕНКА: ДО ПРОБЛЕМИ
МІЖЖАНРОВОГО СИНТЕЗУ 151
Юлія Бентя 161
CONCERTO GROSSO ВІТАЛІЯ ГУБАРЕНКА
ЯК ПРИКЛАД СУЧАСНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
БАРОКОВОГО ЖАНРУ 161
Наталія Чірко 183
«МОНОЛОГИ ДЖУЛЬЄТТИ»: РЕТРОСПЕКЦІЯ ЧАСУ ТА ВІДЧУЖЕННЯ РЕАЛЬНОСТІ 183
Герман Макаренко 192
В. С. ГУБАРЕНКО: ІНТЕРПРЕТАЦІЙНА МОДЕЛЬ СИМФОНІЧНИХ ТВОРІВ «CONCERTO GROSSO» ТА «IN MODO ROMANTICO» 192
Едуард Яворський 207
Володимир Бегма 211
Марина Нестьева 213
Леонид Бутенко 218
Олег Кудряшов 220
Володимир Сіренко 222
Роман Кофман 225
ПРО ТВОРЧІСТЬ КОМПОЗИТОРА ПИШУТЬ 227
Микола Гордійчук 227
Марія Загайкевич 228
Леся Олійник 229
Олена Зінькевич 230
Неоніла Очеретовська 230
Надія Некрасова 231
Олександр Жарков 234
IN MEMORIA 235
Ирина Драч 235
ЧТОБ МУЗЫКА ЗВУЧАЛА… 235
Марина Черкашина 243
ХАРЬКОВСКИЕ ПРЕМЬЕРЫ
ВИТАЛИЯ ГУБАРЕНКО 243
ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ У САНКТ-ПЕТЕРБУРЗІ 248
ЛИСТ ДО М. Р. ЧЕРКАШИНОЇ-ГУБАРЕНКО 248
ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ 250
(1934 – май 2000) 250
Марина Черкашина 253
ТЕБЯ В ТВОЕЙ МУЗЫКЕ СЛЫШУ 253
СПИСОК ТВОРІВ ВІТАЛІЯ ГУБАРЕНКА 257
Резюме 260
УДК 78.07.1(477.4)
ББК 85.23(2)7(24к)
Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. – Вип. 32. – Книга. 4. Віталій Губаренко: Сторінки творчості. Статті, дослідження, спогади / До 90 річчя Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. – Київ, 2003. – 256 с.
У збірнику вміщено наукові статті, присвячені творчості народного артиста України, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка, композитора Віталія Губаренка. У статтях охоплено різні жанри та сфери творчості, зроблено наголос на балетних та найбільш значних оперних творах, уперше докладно проаналізовано деякі твори останніх років. Важливою частиною є розділ спогадів про видатного митця відомих музикантів-виконавців та музичних критиків – його творчих однодумців. Публікуються також уривки зі статей різних авторів, де слідами перших виконань оцінювалися роботи майстра.
Збірник адресований фахівцям у галузі музичного мистецтва, музикантам-практикам, педагогам, студентам вищих і середніх навчальних закладів.
Наукове видання
Науковий вісник
Національної музичної академії України
ім. П. І. Чайковського
Випуск 32
Книга 4
Віталій Губаренко: Сторінки творчості.
Статті, дослідження, спогади.
Збірник статей
До 90 річчя Національної музичної академії України
ім. П. І. Чайковського
Упорядники:
Марина Романівна Черкашина-Губаренко
Олена Георгіївна Таранченко
Редагування, комп’ютерний набір та верстка
Лариса Анастасіївна Гнатюк
1 Лист від 29 січня 1965 року. Зберігається в особистому архіві В. Губаренка.
1 Авторы рассказывают // Советская музыка. – 1982. – № 9.
1 Лист зберігається в особистому архіві В. Губаренка.
1 Советская музыка. – 1980. – № 6.
1 Там само.
1 Музика. – 1984. – № 3.
1 Юферова З. Оспівуючи подвиг народний. Постановки опери В. Губаренка у Харкові і Львові // Культура і життя. – 1980. – 4 грудня.
2 Там само.
1 Лист М. М. Гордійчука від 7 вересня 1978 року.
1 Музика. – 1981. – № 4.
1 Молода Галичина. – 1994. – 10 березня.
2 Неділя. – 1994. – 8 квітня.
1 Див. про це: Раппопорт С. Х. Эстетика. – Т. 1. – Москва, 2000.
1 Ингарден Р. Исследование по эстетике. – Москва, 1962.
1 Лист Волкової від 29.04.1948. Зберігається в особистому архіві В. Губаренка.
2 Соціалістична Харківщина. – 1957. – 13 листопада.
3 Советская музыка. – 1968. – № 2.
1 Лист І. Жукова від 24.04.1966. Зберігається в особистому архіві В. Губаренка.
1 Антон Шароєв тоді очолював Камерний оркестр Київської філармонії.
2 Степан Турчак був тоді головним диригентом Державного академічного симфонічного оркестру України.
1 Лист С. Турчака від 24.01.1965. Зберігається в особистому архіві В. Губаренка.
2 І. В. Нестьєв – відомий музикознавець, професор Московської консерваторії, його дочка Марина Нестьєва – редактор журналу «Советская музыка», друг сім’ї Черкашиних-Губаренків. Ю. С. Корєв – головний редактор журналу «Советская музыка», його дружина К. А. Добриніна – замісник головного редактора журналу «Музыкальная жизнь».
1 Ще на п’ятому курсі і після закінчення консерваторії В. Губаренко деякий час працював музичним редактором Харківського обласного радіокомітету. Дружні стосунки з радіоколегами збереглися і надалі.
1 Лист Н. Г. Рахліна. Зберігається в особистому архіві В. Губаренка.
1 Лист В. Д. Тимофєєва від 27.07.1965. Зберігається в особистому архіві В. Губаренка.
1 Лист В. Д. Тимофєєва від 19.07.1965. Зберігається в особистому архіві В. Губаренка.
2 Правда Украины. – 1965. – 12 февраля.
1 Леся Українка. Твори в десяти томах. – Т. 10. – Київ, 1965. – С. 586–587.
1 См.: Давыдова О. Виталий Губаренко – мастер музыкальной сцены // Украинские композиторы – лауреаты комсомольских премий. – Киев, 1982; Нестьева М. В союзе с композитором // Советская музыка. – 1985. – № 8. – С. 39–46.
2 Либретто балета принадлежит Эдуарду Яворскому.
1 Нельзя не заметить явные черты сходства темы «влюблённого Дон Жуана» с темой «влюблённого Ромео» из балета Прокофьева «Ромео и Джульетта».
1 Косачёва Р. Фольклорное направление в балетном театре начала ХХ века // Музыкальный современник. – Вып. 5. – Москва, 1984. – С. 153.
1 История музыки народов СССР: В 5 т. – Т. 5. – Кн. 2. – Москва: Сов. композитор. – С. 58.
1 Олтаржевська С. Прем’єра симфонії-балету // Культура і життя. – 1979. – 13 грудня.
1 Грин А. Алые паруса: Феерия. – Москва, 1958. – С. 44.
1 В одному з варіантів симфонії-балету друга частина має ще й лірично-пейзажні епізоди, що обрамляють форму.
2 Задерацький В. Сонористичне перетворення принципу остинатності у творчості Олів’є Мессіана // Українське музикознавство: Щорічник. – № 14. – Київ, 1979. – С. 105.
1 Губаренко В. А тепер «Вій» // Культура і життя. –1981. – 5 квітня. – С. 6.
2 Драч І. Складові індивідуальності // Музика. – 1999. – № 3. – С. 2.
3 Фрагменти з текстів М. В. Гоголя подаються мовою оригіналу заради збереження специфічної поетики образів. Див.: Гоголь Н. В. Избранные сочинения в двух томах. – Т. 1. – Москва, 1978.
1 Гоголь Н. В. Избранные сочинения в двух томах. – Т. 1. – Москва, 1978. – С. 88–89.
2 Там само. – С. 83
1 Там само. – С. 98.
2 Інтонаційна спорідненість з початковим мотивом романсу О. Бородіна «Песня тёмного леса» посилює та закріплює пейзажні алюзії у підготованого слухача.
1 Очеретовська Н. Інтернаціональне та національне в музиці // Музика. – 1982. – № 1. – С. 4
1 Э. Яворский. Май возвращенный. – Советская музыка. – 1975. – № 5. – С. 60.
2 Основу либретто составили комедия «Шельменко-денщик» и повесть «Украинские дипломаты», более подробно разрабатывающая тот же сюжет.
1 Сюжет оперы отлился в три лаконичных картины. Помещик Кирилл Петрович Шпак и его супруга Фенна Степановна обеспокоены ухаживаниями «безродного» капитана Скворцова за их дочерью Пазинькой («Скворцов! Он кто? – негодует Шпак, – Может быть его предок торговал скворцами») и решают немедля устроить её судьбу. Есть и кандидат в женихи – помещик Лопуцьковский, родственник приехавших к Шпакам в гости соседей Опецьковских. Счастью влюблённых помогает денщик Скворцова – Шельменко. Он не только организует похищение невесты и тайное венчание, но и заставляет одураченного Шпака благословить Пазиньку на брак со Скворцовым, уверив его, что похищена дочь обидчика Шпака соседа Тпрунькевича. Таким образом, название оперы обретает двойной смысл: «сватом поневоле» оказывается не только Шельменко, но и Шпак. Когда обман раскрывается, гнев родителей отводит от новобрачных тот же Шельменко, объясняющий, что «Шпак и Шкварец одна и та же птица».
2 Шпак, как указывал сам Г. Квитка, – значит «простак»; фамилия Лопуцьковский происходит от олова «лопуцьок», эквивалентного русскому «лопуху»; Опецьковский – от «опецьок», то есть «чурбан».
1 Именно это побудило в своё время Г. Квитку вернуться к сюжету «Шельменко-денщика» и расширить его в повести «Украинские дипломаты», где развёрнута лирическая линия любви Пазиньки и Скворцова. Тот же (ещё далеко не исчерпанный!) резерв обусловил и сценические метаморфозы главного героя «Шельменко-денщика», одна из которых родилась во фронтовом театре Великой Отечественной войны, где Шельменко стал своеобразным аналогом бравому солдату Швейку.
1 Слова народные, музыкальный ряд, как и в большинстве подобных номеров в опере, не связен с конкретным образцом. В. Губаренко свободно интерпретирует различные украинские фольклорные истоки.
1 Смягчённый вариант интонационной идеи голошения.
1 Вторая песня – ещё один (теперь иронический) комментарий к сюжетным перипетиям оперы – предполагаемой свадьбе Лопуцьковского и Пазиньки.
2 Эффект снижения образа усилен и словесным радом. В ответ на окрик Скворцова, который называет Шельменко скотом и мерзавцем, тот охотно соглашается: «Так точно, скот, про що і лепортую».
1 Он изображает из себя просвещённого мужа и тонкого политика: читает годичной давности газеты (не заглядывая в них, пока не соберётся годовая подшивка), проявляет большой интерес к соперничеству «карлистов» «христиносов» в Испании. Ключ к образу Шпака – в словах Фенны Степановны, рефреном проходящих через вею оперу: «Помилуйте, Кирилл Петрович, я вам не наудивляюсь. Человек с таким умом, а вечно делаете глупости».
1 А вот ответ Шельменко, ирония которого до Шпака не доходит: «Я, будучи тільки вас побачив, зразу і подумав, куди такому пану до благородних».
1 Речь Эвжени – безграмотный русско-французский воляпюк – обнаруживает практическую сметливость будущей провинциальной львицы. Вот её образчики: «Машер Пазинька, пуркуа же ты не смотрела на жениха?», «Сюда идут наши машермеры», «Простите вашу мафиль. Она в другой раз этого не сделает».
1 «Подумать только – пятнадцатая невеста отказала!», – досадует Лопуцьковский, после чего звучит завершающее сцену топорное ариозо-марш в духе банальной садовой музыки.
2 Вот образцы ого высказываний: «Когда я вояжировал из Чернигова в Воронеж, а потом из Воронежа обратно в Чернигов, то заметил, что в Харькове фрукты (!) как-то: балык, икра и сыр швейцарский значительно дешевле, чем в Воронеже и даже в Чернигове»; «Изволили бывать в Воронеже? А я был. Изволили быть в Чернигове? А я был