Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень

Вид материала

Содержание

1. Промисловість та машинобудування.
Хімічна промисловість
2. Паливно-енергетичний комплекс
Газовидобувна промисловість Львівщини
Вугільна промисловість
Інформаційне забезпечення об’єктів паливного комплексу вимагає
Інші напрями енергозабезпечення
Охорона навколишнього середовища, екологічна безпека та попередження надзвичайних ситуацій
4. Аграрне виробництво
5. Екологія та природокористування
Екопромислова діяльність
6. Євроінтеграційні процеси, транскордонне співробітництво та розвиток Єврорегіонів
7. Підготовка спеціалістів вищої та середньої кваліфікації для народного господарства
2. Середня спеціальна освіта
3. Загальні висновки
4. Перспективи вирішення проблем
8. Розвиток інформаційної інфраструктури
9. Соціогуманітарні проблеми людини
10. Розвиток інноваційної політики та розбудова інноваційної інфраструктури
Вісник соціогуманітарних проблем людини – погляд наукової громадськості
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 16

Національна академія наук України

Міністерство освіти та науки України

БЮЛЕТЕНЬ

Західного наукового центру

2005

Важливі питання вирішення народногосподарських проблем Львівської області при ефективній співпраці науковців, влади та ділових кіл

(Матеріали доповіді голови Західного наукового центру НАН України і МОН України академіка НАН України Долішнього М.І. на засіданні бюро Західного наукового центру 3 лютого 2005 року)

1. Промисловість та машинобудування.

На сьогодні важливим для регіону засобом сприяння його соціально-економічному розвитку є створення та функціонування кластерних систем, тобто територіально-виробничих об’єднань підприємницьких структур, які інтегрують свої зусилля з науково-дослідними установами та органами влади для вирішення виробничих проблем.

У Львівській області основними пріоритетними галузями визначено машинобудування, приладобудування, хімічна промисловість.

Машинобудування

Область має добрі потенційні можливості розвивати такий напрямок, як автобусобудування. У цьому напрямку працюють ВАТ "Львівський автобусний завод", ВАТ "Укравтобуспром", ВАТ "Стрийавто" та ДП "Доброта авто" тощо.
В системі кластеру транспортне машинобудування, яке може виробляти також дорожно-будівельну техніку, автобусів з низькими підлогами, шкільних автобусів, спецтехніку тощо необхідно більш активно використовувати науковий потенціал НУ "Львівська політехніка", Фізико-механічного інституту НАН України, Інститут прикладних проблем механіки і математики НАН України, Інституту регіональних досліджень НАН України тощо.
Аграрному сектору особливо потрібні мінітрактори з відповідним комплектом пристосувань для фермерських та приватних господарств, реалізація яких повинна проходити за лізинговими схемами, з використанням мікрокредитування, іпотеки. Основна виробнича база – це ВАТ "Львівсільмаш", ВАТ "Агромашпроект", ВАТ "Конвеєр", ВАТ "Завод фрезерних верстатів " тощо. Бажано для цього напряму задіяти науковий потенціал Львівського державного аграрного університету, НУ "Львівська політехніка", Фізико-механічного інституту ім. Г. Карпенка НАН України, Інституту землеробства і тваринництва західного регіону тощо.
Виробництво вантажопідіймальної техніки. Традиційно ним займалися ЗАТ "Львівський завод автонавантажувачів", ВАТ "Дрогобицький автокрановий завод", ВАТ "Автовантажмаш", ВАТ "Завод гідромеханічних передач" та інші підприємства. У цьому напрямку можуть пропонувати свої розробки Фізико-механічний інститут НАН України, НУ "Львівська політехніка" тощо.
Виробництво нафтогазового обладнання. Працюють ВАТ "Дрогобицький долотний завод", ВАТ "Дрогобицький машинобудівний завод", ВАТ "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" та інші. Перспективні у цьому аспекті підприємства розташовані в Стрию та у Львові, наприклад, такі як "Стрийський завод "Металіст", ВАТ Експериментальний механічний завод" тощо. Щодо виробництва нафтогазового обладнання то наукове забезпечення можуть здійснювати Фізико-механічний інститут НАН України, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, НУ "Львівська політехніка" тощо.

Спільна проблема машинобудування в цілому – ефективність використання окремих виробничих циклів – виокремлюється в окремий пріоритет. Він полягає у створенні спеціалізованих для певної групи підприємств виробництв, таких як гальванічне забезпечення, ливарне виробництво, підготовка металів, інструментальне виробництво, пресове устаткування та інше.

Приладобудування

виробництво телевізійної техніки;
виробництво системи контролю та приладів обліку енергоносіїв та води;
виробництво телекомунікаційних технологій і засобів зв"язку;
виробництво продукції для ВПК.

Виробництво телевізійної техніки. Займаються Концерн "Електрон", Державний концерн "ЛОРТА" на базі зовнішньої комплектації. Активізуються ділові контакти з китайськими виробниками. Серйозною проблемою є явище контрабанди комплектуючих для виробництва телевізорів, особливо кінескопів. Повномасштабне виробництво телевізорів Львівської торгової марки ускладнено тим, що ми втратили власну базу виробництва кінескопів на ВАТ "Кінескоп".
Виробництво системи контролю та приладів обліку енергоносіїв та води. Традиційно цим займалися ДП "Львівприлад", ВАТ "Термоприлад", НДІ "Диполь", НДІ "Промприлад".
Виробництво телекомунікаційних технологій та засобів зв"язку. Приватизація та наступне перепрофілювання ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури" значно послабило цей пріоритетний напрямок. Водночас розвивається виробництво автоматизованих систем стрілочних переводів на Укрзалізниці. Тут задіяні ТзОВ "ЛЗТА", ПП "Інтрон", ТзОВ "ІНТЕХ-Л".
Виробництво продукції для ВПК. Міністерство оборони України фактично не замовляє продукцію, а за замовлену практично не розраховується. Підприємства Концерн "Електрон", ДК "ЛОРТА", ЛНДРТІ, НДІ "Еротрон" та інші стараються виживати за рахунок зовнішньоекономічної діяльності. Необхідно вести роботу з Міністерством оборони України щодо отримання корпоративних замовлень.

Хімічна промисловість

Виробництво складних мінеральних добрив та сполук на основі сірки.

Збереження Яворівського родовища та технології виробництва сірки шляхом підземної виплавки є дуже важливим відносно цінової політики імпортерів. Необхідна реструктуризація Яворівського ДГХП "Сірка", так як це відбулося на Новороздільському гірничо-хімічному комплексі. Водночас створення ВАТ "Завод складних мінеральних добрив" та розвиток його співпраці із ВАТ "Укрфосфати" можуть забезпечити цей напрямок.

Виробництво калійних добрив.

Різке зменшення протягом ряду років в Україні обсягів внесення у ґрунт добрив, у т.ч. калійних, спричиняє постійно зростаюче зниження врожайності сільськогосподарських культур, виснаження та деградацію ґрунтів. Водночас у Західному регіоні України зосереджені як значні розвідані запаси сульфатних калієвих руд, що останнім часом практично не експлуатуються, так і підприємства, технологічний цикл яких у свій час був повністю адаптований до руд місцевих родовищ (Калуський калійний комбінат в м. Калуш Івано-Франківської області та Державне гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" в смт. Стебник Львівської області).

Науковцями на сьогодні створено нові технології комплексної та безвідходної переробки каїніто-лангбейнітових руд, використання яких в промислових масштабах може забезпечити Україну власними калійними добривами комплексної дії, а також звільнити нашу державу від імпортного постачання магнезіальних та калійних добрив для аграрного сектору економіки.

Західний науковий центр спільно із Львівською та Івано-Франківською облдержадміністраціями, ВАТ "Гірхімпром" та ВАТ " Оріана" протягом минулого року вели роботу щодо розроблення довгострокової Державної програми виробництва калійних добрив поліфункціонального призначення, які б відповідали світовим вимогам до продукції аналогічного типу.

Виробництво синтетичних матеріалів.

У сфері виробництва синтетичних матеріалів працює низка підприємств Львівщини – ВАТ "Львівський хімічний завод", НДІ "Синтез", ВАТ "Елегал", ВАТ "Пластмасфурнітура", ДП "Композит" та ін.

Функціональні пріоритети подальшого зростання промислового виробництва – це пріоритети, спрямовані на створення сприятливої регіональної інфраструктури: науково-інноваційної, управлінської, екологічної, фінансової тощо, направлені на сприяння розвиткові конкурентноспроможних виробництв.

Такими є енергозбереження та екопромислова діяльність

Одним із пріоритетів екопромислової діяльності є забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель і споруд, тобто виконання розробленої вченими Фізико-механічного інституту НАН України програми "Ресурс".

2. Паливно-енергетичний комплекс

Паливний комплекс

Основними напрямками нафтовидобування на Львівщині є:

Створення гідродинамічної теорії і технології розробки та експлуатації нафтових та газових покладів на підземних газосховищах із застосуванням горизонтальних свердловин та практичної методики проектування інтенсифікації процесів видобування нафти і газу із родовищ Львівщини.

Мета – науково-технічне обґрунтування нового методу розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ і підвищення нафто- і газовилучення та практичне його застосування шляхом використання горизонтальних свердловин в сукупності з традиційними вертикальними, а також зменшення енергетичних та фінансових витрат на експлуатацію підземних газосховищ.

Впровадження горизонтальних свердловин в практику нафтовидобування доцільне на Стинавському, Новосхідницькому, Заводівському родовищах Львівської області, а також на Угерському підземному газосховищі.

Проведення додаткових досліджень нафтових родовищ Львівщини та фонду нафтових свердловин і виконання техніко-економічного обґрунтування шляхів збільшення поточного видобутку нафти і підвищення кінцевої нафтовіддачі.

Мета – дати техніко-економічне обґрунтування шляхів додаткового видобування нафти і газу із родовищ Львівської області.

Необхідно:

додатково-дослідити нафтові родовища і обґрунтувати застосування відомих і нових технологій розробки родовищ, а також технологій гідродинамічного, фізико-хімічного, теплового і газового способів підвищення нафтовилучення, з формулюванням границь ефективного їх застосування і вибором конкретних об’єктів першочергового застосування;
виконати інвентаризацію і аналіз фонду свердловин для збільшення поточних дебітів і оптимізації режимних параметрів.

Створення наукових основ і технологій раціонального освоєння та розробки нафтових родовищ з малими запасами.

Мета – створення ефективної технології освоєння і розробки родовищ з малими запасами, що дасть змогу залучити до освоєння значну частину родовищ, які на нинішній день вважаються важкодоступними і нерентабельними.

Необхідно:

дослідити нові способи і системи раціонального розміщення свердловин для пошуків, розвідки, освоєння, розробки і дорозробки нафтових родовищ з малими запасами;
оптимізувати пластовий і свердловинний процеси, що мають місце при видобуванні нафти, шляхом створення більш ефективних технологічних процесів нафтовидобування, які б враховували специфіку малих родовищ;
створити методологію прийняття техніко-економічних рішень з питань промислового облаштування та транспортування нафти за умови територіальної віддаленості родовищ з малими запасами від існуючої бази.

Газовидобувна промисловість Львівщини

Загальні залишкові запаси газу у Львівській області складають біля 70 млрд. куб. м., газового конденсату біля 150 тис.т.

Перспектива розвитку газовидобування на Львівщині пов’язана з розширенням обсягу розвідувальних робіт, пошуком, розвідкою та освоєнням нових родовищ. Першочерговими напрямками газовидобування є такі:

прискорення введення в розробку нових родовищ газу – Вишнянського, Любешівського, Макунівського, Рубанівського, Верещицького, Орховицького, Східно-Довгівського газових родовищ та газових покладів Луквинського і Струтинівського газонафтових родовищ. Початкові запаси газу в цих родовищах складають 6,5 млрд.куб.м.
розробка технологій видобутку залишкових запасів газу з виснажених газових родовищ заміщенням газу водою, відходами нешкідливих хімічних виробництв і вуглеводневими газами.
Завершення пошуково-розвідувальних робіт на Велико-Мостівському, Городоцькому, Тинівському газових родовищах.
Розробка і впровадження технологій і технічних пристроїв для підвищення продуктивності обводнених газових і газоконденсатних свердловин шляхом інтенсифікації винесення рідини з вибою на поверхню.

Вугільна промисловість

Щодо сучасного стану і перспектив розвитку твердих і пов’язаних з ними газоподібних складових паливного комплексу Львівщини необхідно:

розробити програму розвитку вугільної промисловості Львівсько-Волинського басейну;
комплексне вивчення гумусового вугілля Львівсько-Волинського басейну з метою виявлення шляхів раціонального його використання;
розробка програми видобутку супутнього газу метану з вугільних родовищ Львівсько-Волинського басейну;
розробка методики пошуків і оцінки техногенних покладів метану у Львівсько-Волинському басейні.

Інформаційне забезпечення об’єктів паливного комплексу вимагає:

впровадження методики по систематизації геологічної інформації для утворення комп'ютеризованої бази даних усіх свердловин та родовищ нафтогазового комплексу регіону
формування баз знань по родовищах регіонального нафтогазового комплексу з метою впровадження на нафтогазовидобувних підприємствах ефективних експертних систем

Інші напрями енергозабезпечення

Основні напрями:

впровадження енергозберігаючих технологій в сфері виробництва та побуту;
Реконструкція Добротвірської ТЕС;
Будівництво вітроелектростанцій;
Відновлення і будівництво міні-, мікро-, малих ГЕС;
Розробка та виконання Державної програми "Біопаливний етанол".

Охорона навколишнього середовища, екологічна безпека та попередження надзвичайних ситуацій

Включає в себе:

оцінку впливів на навколишнє середовище розробки нафтових і газових родовищ;
оцінку впливів на навколишнє середовище вугільних шахт;
екологічний аудит, моніторинг стану навколишнього середовища та комп'ютерні системи екологічної безпеки;
прогноз та попередження надзвичайних ситуацій, природних катастроф і техногенних аварій;
ліквідація наслідків природно-техногенних катастроф, які вже відбулися.

4. Аграрне виробництво

Питома вага Львівської області у виробництві валової продукції сільського господарства України становить біля 4,5%. За період 1990-2004 рр. обсяг цієї продукції по області зменшився більше як на 30%. Скоротилось виробництво практично всіх, крім овочів, видів продукції, в т.ч. цукрових буряків – у 4 раза, зернових – вдвічі, м’яса – у 2,5 раза. Матеріально-технічна база сільськогосподарських підприємств є на 75-80%, зношена, морально і технічно застаріла. При цьому кардинально помінялась структура виробництв – 92% сільськогосподарської продукції сьогодні виробляється в господарствах населення. Така тенденція не може прогнозуватись на майбутнє, оскільки є економічно безперспективною. Зосередження виробництва продукції в господарствах населення деструктурує сировинну базу і створює об’єктивні труднощі у функціонуванні переробних підприємств. Крім того, це стримує розвиток науково-технічного прогресу в галузі в частині впровадження переробних технологій та забезпечення їх реалізації.

Вважаючи неприйнятною ситуацію, що склалася в АПК, базуючись на визнанні пріоритетності інтересів сільського господарства та сільськогосподарських товаровиробників, потрібно негайно, одночасно на всіх рівнях (державному, регіональному, локальному) приступити до відродження сільського господарства.

Виходячи із існуючої ситуації, концептуальними стратегічними напрямками розвитку АПК Львівської області слід вважати:

Економіка сільського господарства повинна розвиватись шляхом створення однакових умов для функціонування різних організаційних форм господарювання на основі забезпечення можливостей для вільного підприємництва, економічної свободи, повної реалізації економічних інтересів та виконання регулювальної функції держави. В основі такого розвитку повинно лежати розуміння і та усвідомлення реальності існування лише двох форм власності – державної і приватної, оскільки поняття власності передбачає наявність конкретного суб’єкта – власника. Тому існує об’єктивна необхідність приведення організаційно-правових форм господарювання по регіону у відповідність до реальних форм власності.
Розвиток аграрного сектору економіки повинен відбуватись з врахуванням об’єктивної необхідності концентрації виробництва на основі спільного використання земельних і майнових комплексів. Базою для такого розвитку повинна стати кооперація у всіх її формах, яка має охопити сферу постачання, виробництва, переробки, зберігання і збуту продукції та фінансово-кредитного забезпечення цього ланцюга, в тому числі господарства населення. Кооперативи слід створювати як нові, так і шляхом реформування існуючих переробних і агросервісних підприємств. Діючі великі переробні підприємств у своїй більшості мають стати власністю сільськогосподарських підприємств і з акціонерних товариств перетворитись в кооперативні об’єднання.
Важливим стратегічним напрямком розвитку АПК Львівської області повинна стати агропромислова інтеграція як вища форма кооперації.

Метою інтеграції є поєднання економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників та підприємств промислової переробки сільськогосподарської сировини, спрямованих на високий кінцевий результат. При цьому необхідно створити господарським структурам різних галузей рівні стартові умови для забезпечення рівня доходності інтегрованого виробництва. Перспективними формами агропромислової інтеграції на Львівщині є міжгосподарська і внутрігосподарська.

В умовах Львівської області найбільш економічно доцільними формами міжгосподарської інтеграції є:

Повна вертикальна виробнича інтеграція на базі великих сільськогосподарських підприємств шляхом насичення їх переробними виробництвами.
Кооперативна виробнича вертикальна інтеграція – створення фермерами кооперативу для виконання відповідних функцій з переробки сільськогосподарської сировини.
Контрактна виробнича вертикальна інтеграція – учасники її повністю зберігають самостійність та права юридичної особи і водночас підпорядковують свою діяльність інтересам досягнення високих кінцевих результатів всього технологічного ланцюга. Безперечними перевагами контрактної інтеграції є її висока гнучкість, мобільність та оперативність. Контрактну форму інтеграції можемо вважати універсальною, оскільки її учасниками можуть бути навіть господарства населення.
Горизонтальна виробнича інтеграція – шляхом співробітництва партнерів, розмежованих внутрішньогалузевим технологічним поділом праці та шляхом придбання й використання потужної сільськогосподарської техніки.
У межах фінансової горизонтальної інтеграції для сучасних умов особливо важливо налагодити кредитну та страхову.

Охарактеризовані напрями та організаційно-економічні форми інтеграції в реальній господарській практиці мають функціонувати не ізольовано, а в поєднанні, комплексно, системно. Маркетингова та виробнича вертикальна інтеграція органічно поєднуються між собою і доповнюються освітньо-консультативною допомогою виробникам сировини з боку інтегратора – переробного підприємства.

Перспективними організаційно-правовими формами розвитку різних напрямів інтеграції у Львівській області є: агрофірми, агрокомбінати, агроторгові доми, товарні агропромислові біржі, агропромислові об’єднання, виробничі та науково-виробничі системи, агроконсорціуми, і, як найвища форма організації інтеграції – агропромислово фінансова група.

Запорукою ефективності реалізації вказаних напрямів розвитку АПК повинна стати науково обґрунтована виважена система економічних взаємовідносин між усіма партнерами у цій сфері економіки. Справедливість розподілу кінцевого ефекту між усіма учасниками агропромислового виробництва може бути забезпечене на основі врахування пропозиції участі кожного з них у його одержанні.

Гранично важливим економічним ресурсом в АПК є земля і ступінь правильності її розподілу безпосередньо впливає на ефективність сільського господарства та виробництва сільськогосподарської продукції в цілому. Вищий рівень ефективності перерозподілу сільськогосподарських угідь означає виробництво більшої кількості сільськогосподарської продукції, вищий рівень доходів сільськогосподарських виробників, підвищення зайнятості населення завдяки збільшенню кількості робочих місць, покращення використання продуктивного потенціалу землі. Необхідними умовами останнього є максимальне збереження цілісності господарського використання приватними формуваннями землі.

З метою належного регулювання земельних відносин слід впроваджувати такі важелі економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, як ціна, купівля-продаж землі, земельні аукціони тощо. Це потребує налагодження роботи органів інфраструктури ринку землі (податкова інспекція, земельні банки, біржі тощо) за участю кваліфікованих землевпорядних кадрів. Особлива увага повинна звертатись на створення земельних банків, які б фінансували вільний викуп земельних ділянок шляхом надання потрібних кредитів із застосуванням прийнятих кредитних ставок.

Умовами успішного функціонування ринку землі є:

Розробка методики та проведення реальної оцінки землі з врахуванням всіх можливих чинників.
Наявність відповідного законодавства щодо купівлі-продажу землі та реальної приватної власності на землю (з розширенням діапазону можливостей власників землі щодо права розпорядження власною землею).
Наявність значної кількості покупців і продавців.
Доступність до ринку землі всіх, хто бажає купувати або продавати землю.
Інформованість всіх учасників ринку щодо поточних умов його функціонування та можливих тенденцій їх змін у найближчій та віддаленій перспективі.

Реалізація вказаних напрямів розвитку АПК у Львівській області доцільно здійснювати у певній послідовності.

І етап: Робота з крупними підприємствами, які зберегли цілісність майнових і земельних комплексів. В цілому плані необхідно провести детальний аналіз забезпеченості їх ресурсами з тим, щоб використовуючи можливі фінансово-кредитні ресурси регіону, довести рівень їх енергоозброєності та фондозабезпеченості до необхідного нормативного, що відповідає наявним майновим і земельним комплексам. Кредити слід надавати на 2 роки безвідсотково. За умови досягнення договірної урожайності культур і продуктивності тварин продукція цих підприємств повинна мати гарантований збут.

ІІ етап: Провести детальний аналіз використання земельних паїв господарств що розпалися. Створити на їх основі кооперативи, звільнивши їх на 5 років від оподаткування і забезпечивши на 2 роки безвідсотковим кредитом.

З метою ефективного використання земельних паїв та концентрації доцільно передбачити додаткову орендну плату в розмірі 50% прибутку з 1 га.

Робота з особистими господарствами населення повинна здійснюватися в напрямку їх залучення до контрактної форми агропромислової інтеграції та розвитку обслуговуючої кооперації.

Як свідчить зарубіжний досвід, ключем до вирішення проблем перехідного періоду є удосконалення Системи Сільськогосподарських Знань та Інформації. Для покращення справ потрібно підвищити (і потім підтримувати) кваліфікаційний та освітній рівень сільськогосподарських працівників зокрема і сільських жителів загалом, надання їм послуг у вигляді консультацій.

Для забезпечення належного залучення наукового потенціалу до реалізації вказаних напрямків доцільно створювати науково-впроваджувальні інноваційні та дорадницькі центри на базі аграрних наукових та освітніх установ. Такий Новаційний центр вже створений і функціонує у Львівському державному аграрному університеті.

Виходячи із пріоритетних напрямів інноваційного розвитку аграрного сектору економіки Львівської області пропонується залучити науковців для наукових дослідженнях можливостей вирішення наступних проблем:

розробка технологій використання біодобрив і біозасобів захисту рослин і тварин в системах вирощування окремих сільськогосподарських культур та їх апробація на практиці;
розробка рекомендацій із запровадження органічної системи землеробства і виробництва екологічно чистої продукції у сільськогосподарських підприємствах;
розробка системи заходів із забезпечення універсалізації технологічних ліній переробних підприємств, адаптації технічних засобів до використання при змінних технологічних режимах, створення технологій виробництва харчових напівфабрикатів (продуктів швидкого приготування, овочевих сумішей тощо) для використання в сучасних технологіях приготування їжі, розробка безвідходних технологій;
розробка засобів обліку технічної діагностики і контролю над виконанням технологічних процесів зберігання і глибокої переробки сільськогосподарської продукції з розробкою відповідних методів та технічних засобів, які повинні бути інтегровані у систему комп’ютеризованого обліку продукції;
розробка, виготовлення дослідних зразків, дослідження та просування на серійне виробництво сучасних технічних засобів, що відповідають новим умовам застосування;
створення комплексних, комбінованих агрегатів, в т.ч. автоматизованих, з високими експлуатаційними характеристиками, малим рівнем споживання енергії та впливом на персонал і оточуюче середовище, з мінімізацією втручання персоналу у технологічний процес тощо.

Пропонується організувати на базі аграрних науково-освітніх установ навчання виробників сільськогосподарської продукції основам органічного землеробства, використання біодобрив та біозасобів захисту рослин і тварин і виробництва екологічно чистої продукції у формі семінарів, курсів, тренінгів, Днів поля.

5. Екологія та природокористування

Першочерговими пріоритетами Львівщини по вирішенню проблем екології та природокористування є такі як:

Екологічна реабілітація та раціональне використання природних ресурсів в зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничо-видобувних підприємств, перетворення депресивних територій в зони рекреації (Яворів, Розділ, Стебник, Подорожне, Червоноград, Борислав, Миколаїв)
Попередження забруднення та покращення екологічного стану транскордонних рік Дністер, Західний Буг та приток Сяну.
Впровадження сучасних способів збору, переробки, утилізації та захоронення твердих побутових та промислових відходів, в тому числі накопичених пестицидів та інших токсичних речовин.
Розвиток природно-заповідної, рекреаційної та туристичної мережі на території Львівщини.
Розробка та впровадження програми зменшення забруднення атмосферного повітря та накопичення відходів на Добротвірській ТЕЦ, НПК "Галичина", ВАТ "Жидачівський ЦПК", ВАТ "Миколаївцемент".
Охорона атмосферного повітря від забруднення транспортними засобами.
Екологічний моніторинг, екологічна безпека, міжнародне співробітництво, інформаційне забезпечення громадськості та екологічна освіта та виховання.

Екопромислова діяльність

До першочергових заходів необхідно віднести діяльність щодо утилізації гудронів та нафтошламів, пластикової тари, збору та утилізації шин.

На території Львівської області знаходиться 400-500 тонн гудронів: Грибовицьке хвостосховище – від 200 до 300 тис.тонн кислих гудронів, Дрогобицьке хвостосховище – понад 200 тис.тонн важких гудронів, Добротвір – близько 3 тис. тонн нейтралізованих кислих гудронів, завезених з Угорщини з метою спалювання, Новий Розділ – 17 тис.тонн нейтралізованих кислих гудронів завезених з Угорщини для отримання модифікаторів для будівельної промисловості.

Відповідно до Закону України "Про відходи" знешкодження та утилізація шкідливих відходів покладається на їх власників:

Грибовицьке хвостосховище. Необхідно визначити правонаступника на власність гудронів та розробити програму їх переробки.
Дрогобицьке хвостосховище. Відповідно до законодавства зобов"язати власника передбачити фінансування проекту з утилізації гудронів.
Завезені з Угорщини гудрони. Встановити їх власника та забезпечити їх використання за цільовим призначенням із дотриманням необхідних технологічних вимог.

Враховуючи технологічну специфіку переробки гудронів та нафтошламів і значні обсяги цих відходів, що зберігаються у Львівській області, залучити профільні науково-дослідні установи до розробки технологій утилізації гудронів та нафтошламів.

6. Євроінтеграційні процеси, транскордонне співробітництво та розвиток Єврорегіонів

У нашій державі та особливо в її регіонах давно виникла необхідність щодо наукового забезпечення широкого спектра напрямів транскордонного співробітництва, зокрема щодо опрацювання і впровадження відповідних організаційних методів, розробку інструментарію цільових програм, підготовки відповідних кадрів тощо. Новим імпульсом до розвитку міжнародного співробітництва у цьому напрямку мала б стати реалізація положень Карпатської конвенції, підписаної у 2003 році у Києві.

Актуальною у цьому напрямі залишається ініціатива Західного наукового центру щодо розробки Комплексної програми сталого розвитку Карпат. Діяльність Інституту транскордонного співробітництва у майбутньому буде напрямлена на науково-методичне забезпечення розвитку транскордонного співробітництва, аналіз та моніторинг проблем регіонального та транскордонної співпраці, створення системи транскордонної статистики, підготовці наукових кадрів та забезпечення системи впровадження наукових розробок, підготовку та перепідготовку кадрів у сфері транскордонного співробітництва. Інститут готовий взяти участь в розробці Концепції стратегії транскордонного співробітництва, розробці стратегій розвитку транскордонного співробітництва прикордонних регіонів України, розробці Комплексної програми транскордонного співробітництва, вдосконаленні інформаційно-статистичного забезпечення діяльності єврорегіонів.

Аналізуючи європейський досвід розвитку транскордонного співробітництва, слід зазначити, що найбільш ефективною його організаційною формою є співробітництво в рамках єврорегіонів – міжнародних організацій, метою яких є координація розвитку прикордонних територій та реалізація спільних проектів цих регіонів. Науковці установ Західного наукового центру беруть активну участь у розвитку транскордонного співробітництва в рамках єврорегіонів "Карпати" та "Буг", зокрема в роботі Українсько-польської міжурядової Координаційної ради з питань регіонального співробітництва, Міжвідомчої комісії з проблем транскордонного співробітництва при Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції, а також у засіданнях експертів Карпатського фонду.

"Карпатський єврорегіон" об’єднує прикордонні території п’яти держав: Угорщини, Польщі, Словаччини, Румунії і України і основними пріоритетами діяльності є – електронне і електротехнічне виробництво, лісопереробна, видобування і переробка корисних копалин, формування і розвиток рекреаційних зон. Проте території єврорегіонів в Європі набагато менші ніж ті, учасниками яких є українські області. Органи їх управління невеликі, мобільні та не забюрократизовані. У нас же поточну діяльність проводять в основному підрозділи органів влади, а не єврорегіональні. Тому важливо йти шляхом реструктуризації єврорегіонів з метою надання їм реальних можливостей у самоврядуванні.

Цього року в рамках 4 Міжнародного економічного форуму науковцями було представлено новий проект створення Міжнародного біосферного резервату "Розточчя". До української частини біосферного резервату передусім увійдуть природний заповідник "Розточчя" (2084 га) з охоронною зоною (2100 га), Яворівський національний природний парк (7079 га), Регіональний ландшафтний парк "Равське Розточчя (20464 га) і частина Янівської рекреаційної зони (7103 га). Загальна площа території становить 38830 га і належить до Яворівського і Жовківського районів Львівської області.

Завдяки сприятливим кліматичним умовам, мальовничим горбистим ландшафтам та озерним екосистемам Розточчя традиційно вирізняється багатим рекреаційно-туристичним потенціалом, раціональне використання якого матиме певне соціально-економічне значення для мешканців регіону.

7. Підготовка спеціалістів вищої та середньої кваліфікації для народного господарства

1. Вища освіта

У Львівській області є 39 навчальних закладів I-II рівня акредитації та 20 закладів III-IV рівня акредитації. Ми зосередимо увагу навколо закладів III-IV рівня акредитації.

Кількість студентів в 2002/2003 р.р. досягла 99,4 тисяч, що складає 38,4 особи на 1000 мешканців. Львівщина за показником на душу населення займає п’яте місце серед областей України, а середньоукраїнський показник становить 35,1.

Варто зазначити, що між 1995 та 2002 роками кількість студентів на душу населення зросла на 79%. В той самий період загальна кількість студентів зросла на 68%. Це свідчить про збільшення потреби у вищій освіті та підвищення розуміння її ролі в сучасній економіці та суспільстві.

Між 1995 та 2002 роками можемо спостерігати зростаючу роль приватної вищої освіти. Частка студентів недержавних закладів зросла від 7,3% до майже 10%. Однак, слід визнати, що ця статистика стосується загалом навчальних закладів усіх чотирьох рівнів акредитації, а не тільки вузів.

Статистичні дані по ринку праці показують, що дидактична пропозиція вузів області в минулому не відповідала зміні потреб місцевої економіки. Майже 10% безробітних були випускниками навчальних закладів (I-IV рівня акредитації), а в деяких районах, включаючи місто Львів, цей показник перевищував 30%. В то же час, безробіття у групі мешканців з початковою освітою було незначним.

Однак, нещодавно структура курсів, що викладаються у вузах Львова, почала швидко змінюватися. У 2002/2003 році найбільше заяв на вступ надійшло на факультет економіки, менеджменту та фінансів, інженерні та медичні спеціальності. Недавно були створені нові факультети, а саме: міжнародні відносини, управління бізнесом, аналіз фінансового ринку, туризм тощо. У 2002/2003 році найбільше випускників було на факультетах, пов’язаних з економікою, комерцією та управління бізнесом (38,3 тисячі – 28,9% загальної кількості випускників) та інженерними спеціальностями (31,1 тисяча – 23,4%). У 1990 році вони складали 12,1 тисяч (11,1%) та 39,1 тисяч (36,1%) відповідно. Отже, як по абсолютних, так і по відносних показниках, кількість заяв в економічні/бізнесові вузи підвищилася, а в технічні – зменшилася.

Протягом останніх семи років вступний конкурс на економічні факультети постійно зростав, а у вузах промислового спрямування – постійно зменшувався. Досить цікавим є той факт, що найвищий конкурс спостерігається не на економічному чи юридичному факультеті, а в педагогічних вузах. Надмірна потреба у педагогічній освіті не відображує очікуваної віддачі чи якості цих курсів, а швидше традиційно високий соціальний статус професії вчителя (особливо в малих сільських громадах) і нездатність студентів визначитися у своїх інтересах після закінчення середньої школи. Коротше кажучи, високий конкурс у педагогічних вузах зумовлюється більше низькою якістю середньої освіти, аніж високою якістю навчання у них.

Серед вузів найвищий вступний конкурс у 2002/2003 н.р. спостерігався у Львівському університеті ім. Івана Франка, де в середньому 2,13 особи подавали заяву на 1 місце. На другому місці – Львівський інститут внутрішніх справ (1,77) та Музична академія (1,52).

Як і інші категорії освіти України, вузи відчувають значний брак фінансування. Львівська область не є виключенням із цього правила. Для утримання навчальних закладів з деяких студентів береться оплата за відвідування лекцій. Розлядаючи навчальні заклади усіх рівнів акредитації загалом, у 1995/1996 н.р. тільки 14% студентів оплачували свою освіту, а в 2002/2003 – 53,7%. У вузах III-IV рівня акредитації 49,7% студентів оплачували лекції у 2002/2003 н.р.

Хоча юні мешканці Львівщини все більше усвідомлюють цінність освіти, все ще невелика частка студентів (4,1%), закінчуючи вузи III-IV рівня акредитації, здобуває степінь магістра. Розглядаючи всі рівні акредитації, частка магістрів серед випускників становить 3,1%, 36% студентів отримують ступінь старшого спеціаліста, а 29% – молодшого спеціаліста. Близько третини отримують степінь бакалавра.

Після закінчення повної середньої освіти студент завершує ще два роки навчання, щоб стати молодшим спеціалістом, 4 роки – щоб стати бакалавром, 5 років – старшим спеціалістом і 6 років – магістром. Дані по випускниках у Львівській області чітко вказують на те, що введення ступеня бакалавра співпало зі зміною потреби в орієнтованій на професію, технічній вищій освіті (молодший спеціаліст) на загальну вищу освіту (бакалавр, магістр).

Порівнюючи дані 1996 та 2003 років по вищій освіті, можна також зробити висновок, що сьогоднішні випускники присвячують більше часу освіті в порівняні з їх ровесниками в минулому. Цей процес, без сумніву, матиме бажаний позитивний вплив на регіон і повинен заохочуватися та підтримуватися владою.

Входження української вищої освіти в європейський освітній простір є важливою і багато в чому вирішальною складовою загального процесу європейської інтеграції України. Приєднання України до загальноєвропейської акції під назвою "Болонський процес", спрямованої на створення спільного європейського простору вищої освіти буде потужним поштовхом до позитивних системних змін у системі вищої освіти України, зокрема у таких сферах, як автономія університетів, прозорість систем вступу та оцінювання, моніторинг якості освіти, мобільність студентів, подолання корупції.

Перші кроки України на шляху до приєднання до Болонського процесу ще раз засвідчили, що ініціатором змін зазвичай виступають центральні керівні органи, а не самі вищі навчальні заклади. При цьому здебільшого консультації з регіонами безпосередньо на етапі підготовки важливих стратегічних документів не стали системою. Як наслідок, університети, які мають впроваджувати ці зміни, виявляються не готовими до цього і не відчувають себе повноправними учасниками процесу, що призводить до нівелювання ефекту життєво важливих для них ініціатив. Важливо, щоб ініціатором змін в українській системі вищої освіти виступали не тільки центральні керівні органи, а, насамперед, вищі навчальні заклади, академічні спільноти і студентські органи самоврядування.

2. Середня спеціальна освіта

Частина навчальних закладів професійно-технічної освіти співпрацюють з вищими навчальними закладами III—IV рівнів акредитації, виробничими підприємствами на підставі угод та договорів. Таку співпрацю можна упорядкувати за профілями підготовки фахівців, а саме: з художнього профілю співпрацюють ХПТУ №14 смт. Івано-Франкове, ХПТУ №12 м. Львова, ХПТУ №16 м. Стрия, ХПТУ №64 м. Львова – Львівська академія мистецтв та ХПТУ №16 м. Стрия – Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва; з товарознавства і комерційної діяльності ВПУ №27 м.Львова – Львівська комерційна академія; з переробки сільськогосподарської продукції ВПУ №36 м.Львова – Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. Гжицького; з нафтогазової галузі ВПУ №35 м. Стрия – Івано-Франківський національний державний технічний університет нафти і газу; з інформаційних технологій ВПУ №48 м. Львова – Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету "Львівська політехніка"; з інженерної механіки ВПУ №29 м. Львова – Національний університет "Львівська політехніка"; із залізничного транспорту ВПУ №52 м. Львова – Дніпропетровський Національний технічний університет залізничного транспорту.

Напрями співпраці:

спільне користування бібліотечними фондами учасників комплексу;
координація роботи творчих колективів викладачів для підготовки методичних посібників та іншої навчально-методичної літератури;
розробка наскрізних навчальних планів за ступеневої формою навчання;
участь працівників вищих навчальних закладів І-IУ рівнів акредитації у роботі комісій з проведення випускних кваліфікаційних іспитів у професійно-технічних навчальних закладах;
пільговий вступ випускників училищ у ВНЗ за рішенням педагогічної ради та кваліфікаційної комісії згідно правил прийому;
проходження педагогічної та виробничої практики студентів ВНЗ в училищах.

500 випускників ПТНЗ продовжили навчання за обраним фахом на відповідних факультетах вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації. Навчатись у вузах їм набагато легше, ніж тим, що прийшли зі школи, адже вони мають вже певні знання за рахунок навчання в училищі та на підприємствах.

Проблемними питаннями в роботі комплексів є спільне використання бібліотечних фондів студентами вузів і учнями ПТНЗ, складність формування академічних груп у вузах за наскрізними навчальними планами з одного ПТНЗ, недосконалість механізму фінансування діяльності учасників комплексу.

Усі складні процеси трансформування, які нині переживає економіка регіону, прямо пропорційно віддзеркалюється на системі професійно-технічної освіти. Власне, стрімка динаміка диктує необхідність змін в системі підготовки робітничих кадрів. Так, впродовж останніх років в ПТНЗ області було відкрито ряд нових професій: комерсант-товарознавець, агент з організації туризму, розпочато підготовку спеціалістів для готельного бізнесу. Інакше кажучи, розвивається індустрія сфери послуг. Промисловість регіону потребує кардинальних інвестицій, причому як матеріальних, так і кадрових, інтелектуальних. Значна частина професійно-технічних навчальних закладів області нині готові розпочати за певної матеріальної підтримки, звісно, підготовку кваліфікованих робітників за професіями, в яких регіон відчуває потребу. Матеріально-технічна база збережена і за певних інвестицій, оновлення обладнання може відповідати сучасним вимогам підготовки робітника.

Нині ми готуємо фахівців за державним замовленням (близько 16 тис. щорічно), яке подається з Києва і, фактично, потреби регіону не враховуються, або враховуються з ініціативи самих навчальних закладів, які намагаються вижити в складних умовах. До тих пір, допоки залишиться старий принцип замовлення на підготовку кадрів, проблеми промислового комплексу області не вирішаться і усі наші розмови залишаться красномовними деклараціями. Тільки співпраця усіх зацікавлених сторін, моніторинг потреб за участю підприємств замовників-кадрів, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів дасть змогу ефективно використати увесь наявний потенціал нашого регіону, а він, справді потужній.

3. Загальні висновки

Подібно до інших регіонів України, протягом останніх 30 років в області відбувалося різке пожвавлення діяльності в сфері освіти. Частка навчальних закладів III-IV рівня акредитації зросла з 5,4% до 14%, в той час як частка населення з початковою освітою зменшилася з 42% до 17%.
Протягом 90-х потреба в загальній вищій освіті, яка дозволяє вступати в вузи, зростала швидко, а кількість вступників до ПТУ різко зменшувалася. Цей процес більш помітний у Львівській області, аніж в Україні в цілому. З 2001 року співвідношення випускників старших класів і загальної кількості молодих людей випускного віку перевищує показники по Україні. Це раптове зменшення кількості вступників до ПТУ та зростання бажаючих здобувати повну середню освіту в школі слід вважати позитивною рисою області, що призведе до зростання потенціалу людського капіталу.
Зростання потреби в освіті спостерігається також на рівні вищої освіти. Між 1995 та 2002 роками кількість студетнів вузів III-IV рівня акредитації зросла на 79%. Структура курсів, які викладаються в вузах Львова, швидко змінюється. У 2002/2003 н.р. найбільша кількість заяв надійшла у факультети економіки, менеджменту та фінансів, інженерні спеціальності та медицину. Останніми роками зріс вступний конкурс на факультетах, пов’язаних з економікою, та зменшився на факультетах, спрямованих на промисловість. Спостерігається тенденція орієнтації на загальну середню освіту замість освіти в ПТУ та технікумах.
Внаслідок постійного скорочення фондів та зростання потреби в освіті, щороку зростає кількість студентів, для яких освіта є платною. У 2002/2003 н.р. понад 49% студентів оплачували своє навчання. Це може стати бар’єром для дітей з бідних сімей до вступу у вузи.
Хоча молодь Львівщини все більше починає усвідомлювати цінність освіти, все ще мала частка випускників вузів III-IV рівня акредитації (4,1%) отримують степінь магістра. Більш звичною є степінь спеціаліста, для якої потрібно навчатися на рік менше.
Міжнародне співробітництво вузів Львова налагоджене, в основному, з країнами колишнього східного блоку, з особливим наголосом на Польщі. Слід докласти більше зусиль для встановлення зв’язків із "західними" країнами, розширюючи діапазон курсів, що викладаються іноземними мовами для студентів з-за кордону.

4. Перспективи вирішення проблем

Знайти механізми запровадження системи обов’язкового відпрацювання на підприємствах осіб, що підготовлені за кошти держбюджету
Співпраця двох ланок: навчальний заклад – замовник кадрів
Протекція цільової ступеневої освіти: училище – ВНЗ – підприємство
Довготривале кредитування молодіжного житла
Створення умов для стажування інженерно – педагогічних працівників на виробництві
Здійснення оплати підприємствами проходження виробничої практики учнів
Забезпечення кращим випускникам вибору перспективного робочого місця праці
Болонський процес в Україні має перейти з рівня міністерських ініціатив та спонтанних дій на рівень усвідомленої, реалістичної та прийнятної для університетів стратегії.

Необхідно:

Трансформувати дії, спрямовані на бажання "відповідати вимогам" Болонської декларації у дії, спрямовані на здійснення реальних реформ у вищій освіті України – через організацію серії експертних заходів, громадських акцій та громадське лобіювання.
До реалізації завдань Болонської декларації треба залучити активну частину університетської громадськості, об’єднати її зусилля в систематичні дії.
Необхідно забезпечити незалежну зовнішню експертизу стану справ у вищій освіті під кутом зору її інтеграції в європейський освітній простір, сприяти налагодженню сталої співпраці українських і закордонних експертів.
Поруч з експертизою необхідне проведення ряду пілотних заходів з випробовування нових моделей організації вищої освіти (зокрема в галузі моніторингу якості освіти, мобільності студентів і викладачів, взаємного визнання кваліфікацій із західними університетами).
Нагальною потребою є налагодження рівноправного діалогу між державними чинниками, освітнім "третім сектором" та університетами в обговоренні проблем вищої освіти в контексті Болонського процесу.
Необхідно запровадити ряд змін в законодавстві – не лише освітньому, а й тих секторах, які стосуються оподаткування, фінансування, організації праці та навчання в університетах – з метою його узгодження із загальноєвропейськими нормами
Необхідно налагодити систему громадського моніторингу реалізації положень Болонської декларації у вищій освіті країни.
Необхідне проведення ряду взаємопов’язаних громадських акцій та інформаційної кампанії, спрямованої на ознайомлення громадськості з суттю Болонського процесу та місцем країни у ньому.

8. Розвиток інформаційної інфраструктури

На сьогодні вченими Львівщини проведено низку робіт, направлених на розвиток інформаційної сфери, таких як:

розроблення концепції та програми інформатизації регіону;
інформатизація суспільства та створення регіональної інформаційної інфраструктури;
інформатизація стратегічних напрямів розвитку регіону;
інформатизація процесів соціально-економічного розвитку регіону;
інформатизація пріоритетних галузей економіки регіону;
інформатизація регіонального фінансово-економічного контролю;
інформатизація соціальної сфери регіону;
інформатизація в галузі екології та використання природних ресурсів регіону;
інформатизація науки, освіти і культури регіону;
міжнародне співробітництво.

На вирішення вказаних вище проблем регіону в рамках науково-дослідних робіт було розроблено концепцію інформаційно-аналітичного забезпечення місцевих органів виконавчої влади. Вагома участь у цій роботі належить Національному університету "Львівська політехніка", Львівському національному університету ім. І.Франка, Інституту фізики конденсованих систем, Фізико – механічному інституту ім. Г.Карпенка НАН України, Державному НДІ інформаційної інфраструктури НАН України та Держкомзв’язку України тощо.

На сьогодні на базі отриманих результатів вже розв’язані ряд фундаментальних та прикладних наукових проблем.

В рамках програми співробітництва НАН України і Львівською облдержадміністрацією пропонується:

створення приладового комплексу для вивчення координат витоків нафтопроводів;
розробка елементів системи інформаційно-аналітичного забезпечення місцевих державних адміністрацій та органів самоврядування (для впровадження інформаційного забезпечення Львівської облдержадміністрації);
створення центру з надзвичайних ситуацій: аналіз, оцінка, прогнозування складних природних та фізичних процесів.

Головною метою інформатизації регіону є створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів регіональної влади і місцевого самоврядування, організацій, суспільних об’єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів і сучасних технологій.

Метою роботи є створення "Програми інформатизації Львівської області", результатом якої стане поглиблення та подальший розвиток інформатизації Львівської області в інтеграційному зв’язку з Національною програмою інформатизації України, і як наслідок – створення умов для прискорення ринкової трансформації економіки, ефективного управління суспільством, подальшого соціально-економічного розвитку регіону.

Реалізація проектів програми забезпечить якісно новий рівень управління, який оцінюватиметься не лише економічними критеріями, а й моральними, етичними та іншими категоріями, підвищення рівня життя людини.

Планується провести аналіз стану інформатизації Львівської області та розробити концепції програми. Провести аналіз стану телекомунікаційних і технічних засобів з розробкою пропозицій до програми. Планується здійснити розробку принципів формування програми та план-графіків реалізації програми.

Західним науковим центром для здійснення аналізу науково-технічного потенціалу регіону розроблена система паспортизації ("Інвентаризації") наукових організацій, наукових кадрів вищої кваліфікації та інноваційних пропозицій, тобто автоматизованого інформаційного аналізу наукового потенціалу регіону – "Pasport", що призначена для обліку наукових установ держави, для обліку наукових кадрів, для обліку інноваційних пропозицій та створення відповідних звітів.

Така інформація дає можливість об’єктивно оцінити ситуацію, що склалась на даний момент, а це є невід’ємною частиною управлінських рішень. Тобто користувачі (органи управління, потенційні інвестори, закордонні партнери), маючи об’єктивну інформацію про стан науково-технічного потенціалу, можуть вибрати напрям і шлях розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності, а це дає можливість ефективно використовувати науковий потенціал для динамічного вирішення широкого кола завдань.

9. Соціогуманітарні проблеми людини

Людина була і залишається основним об’єктом і суб’єктом господарювання. Визнано, що 57% населення України має відхилення від норми по стану здоров’я, 38% працюючих незадоволені умовами праці, 18% випускників вузів прагне виїхати працювати за кордон. Такі процеси викликають певне занепокоєння і вимагають комплексних наукових досліджень. Створений недавно Інститут соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру всебічно та фахово вивчає проблеми особистості в нинішніх умовах, розробляє науково-методичні рекомендації для органів влади для зменшення негативного впливу небажаних чинників. Згідно угоди про співпрацю між Інститутом соціогуманітарних проблем людини, Львівською обласною державною адміністрацією та Львівською обласною радою, виконані наукові дослідження по трьох темах: фізичне та духовне здоров’я населення, політична активність мешканців регіону та релігійна карта Львівщини. Отримані внаслідок досліджень результати покладені в основу розробки науково-практичних рекомендацій для органів влади та самоврядування.

Вимагають найглибшого дослідження соціогуманітарні проблеми людини, на яких буде акцентовано подальшу діяльність Інституту соціогуманітарних проблем людини з метою розробки науково-практичних рекомендацій для органів місцевої державної влади та самоврядування. В планах роботи Інституту на майбутнє – розробка та виконання міжвідомчої програми розвитку соціогуманітарної сфери регіону та Львівщини. В рамках виконання цієї програми заплановано продовження наукових досліджень по темах "Фізичне та духовне здоров’я", "Політична карта Львівщини", "Релігійна ситуація на Львівщині", а також заплановане виконання науково-дослідних тем "Політична культура і політична відповідальність: регіональні виміри", "Здоров’я нації: соціально-психологічні та демографічні чинники", "Міжконфесійні взаємини на Львівщині: особливості та динаміка розвитку".

Необхідно на підставі наукових досліджень Інституту соціогуманітарних проблем людини із залученням науковців за певними галузями приступити до розробки комплексної програми "Здоров’я населення Львівщини".

10. Розвиток інноваційної політики та розбудова інноваційної інфраструктури