Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень

Вид материала

Документы

Содержание Інститут транскордонного співробітництва та європейської інтеграції – вимога часу Хроніка засідань бюро Західного наукового центру НАН України та МОН України в 2004-2005 рр. Буферна зона 24 вересня 2004 року 27 жовтня 2004 року 20 грудня 2004 року 03 лютого 2005 року Промисловість та машинобудування Паливно-енергетичний комплекс Аграрне виробництво Екологія та природокористування Євроінтеграційні процеси, транскордонне співробітництво та розвиток Єврорегіонів Підготовка спеціалістів вищої та середньої кваліфікації для народного господарства Розвиток інформаційної інфраструктури регіону Соціогуманітарних проблем людини

Подобный материал:

• У західному науковому центрі, 3622.95kb.
• М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
• Національна академія педагогічних наук україни інститут професійно-технічної освіти, 362.73kb.
• Л. В. Багрій-Шахматов доктор юридичних наук, професор, академік, 8626.43kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 193.46kb.
• Української держави, 8520.93kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 866.31kb.
• Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України, 378.87kb.
• Національний університет внутрішніх справ, 324.82kb.
• Міністерство освіти І науки україни національна академія наук київський університет, 717.4kb.

Інститут транскордонного співробітництва та європейської інтеграції – вимога часу

Стратегічний курс України на євроінтеграцію, проголошений Президентом України, вимагає концентрації зусиль всього суспільства, в першу чергу інтелектуального потенціалу нашої держави, для забезпечення реалізації цієї мети. Особливої ваги набуває питання розвитку транскордонного співробітництва з новими членами ЄС – сусідніми країнами Центральної Європи. Транскордонне співробітництво стає одним із найважливіших напрямів співпраці з країнами ЄС і є своєрідною "школою євроінтеграції".

Враховуючи актуальність проблем наукового, організаційного та інформаційного забезпечення розвитку транскордонного співробітництва на сучасному етапі євроінтеграції, Західний науковий центр НАН та МОН України та Інститут регіональних досліджень НАН України виступили з ініціативою створення у м.Львові Інституту транскордонного співробітництва та європейської інтеграції.

Актуальність створення Інституту транскордонного співробітництва та європейської інтеграції зумовлена такими факторами:

• проблемами розвитку прикордонних регіонів в умовах інтеграційних впливів з метою підвищення їх конкурентноздатності;
  
• потребою системного і перспективного підходу до організації транскордонної співпраці на рівні органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;
  
• завданнями розбудови мережі транскордонних та міжнародних зв'язків підприємств, установ та організацій з метою залучення іноземних інвестицій та формування позитивного іміджу регіону;
  
• необхідністю активізації співпраці у сфері науки, освіти та культури, зростаючими потребами в підготовці висококваліфікованих фахівців у сфері транскордонного співробітництва та євроінтеграційної діяльності;
  
• необхідністю впровадження ідей євроінтеграції та поглиблення добросусідських відносин;
  

Розгортання діяльності Інституту буде здійснено за рахунок налагодження широкої мережі контактів із відповідними європейськими установами, зацікавленими підприємствами та організаціями, провідними науковцями та практиками з метою вивчення передового європейського досвіду з питань регіональної політики та регіонального розвитку, інвестиційної діяльності та транскордонного співробітництва для адаптації його до умов України. Згоду щодо участі в роботі цього інституту вже дали наукові заклади прикордонних регіонів сусідніх країн Європи – Польщі, Словаччини, Угорщини. Ведеться активна робота щодо залучення до співробітництва в рамках цієї структури партнерів із Німеччини, Австрії та інших країн Європи.

Важливим пріоритетом в діяльності Інституту стане формування позитивного іміджу прикордонних регіонів та сприяння в залученні в їх економіку іноземних інвестицій.

Напрями діяльності Інституту:

• науково-методичне забезпечення розвитку транскордонного співробітництва для опрацювання і впровадження організаційних методів, інструментів, принципів і правового регулювання транскордонної співпраці, підготовка наукових кадрів. Забезпечення системного впровадження наукових розробок;
  
• аналіз і моніторинг проблем регіонального розвитку та транскордонної співпраці;
  
• наукова експертиза, рекомендації та консультації місцевим, регіональним та центральним органам влади, підприємствам та організаціям;
  
• підготовка та реалізація транскордонних проектів та програм у співпраці з органами влади, єврорегіональними структурами, іншими організаціями та установами, зокрема в рамках програм ЄС;
  
• сприяння розвитку міжнародних та транскордонних економічних зв'язків та залученню іноземних інвестицій, організація конференцій, семінарів, круглих столів, економічних місій;
  
• забезпечення сфери транскордонного співробітництва професійними кадрами, підготовка та перепідготовка кадрів у сфері транскордонного співробітництва, інноваційного менеджменту та регіонального маркетингу;
  
• підготовка інформаційно-довідкових матеріалів, представлення позитивного досвіду транскордонної співпраці, поширення європейської інформації правового та економічного характеру;
  

Кооперація:В науковому плані Інститут буде кооперованим із іншими науковими установами та вищими навчальними закладами, а в практичному – тісно співпрацювати із центральними та регіональними органами влади, підприємствами та відомствами, громадськими організаціями, єврорегіональними структурами.

Структура: В структурі Інституту планується утворити декілька відділів (регіональної політики; підприємництва, інвестицій та інновацій; соціогуманітарних досліджень; інформаційно-консультативного забезпечення та підготовки проектів), а також центр науково-методичного забезпечення та підготовки кадрів.

Хроніка засідань бюро Західного наукового центру НАН України та МОН України в 2004-2005 рр.

26 червня 2004 року – виїзне засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України від 26 червня 2004 року в смт.Івано-Франково (Львівська обл., Яворівський р-н), де обговорювався проект створення Міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя".

Присутні заслухали наукову доповідь професора Стойко С.М. "Про розширення природного заповідного фонду Розточчя та оптимізацію територіальної структури Яворівського національного природного парку".

Питання організації спільного білатерального біосферного резервату (БР) на Розточчі є вельми актуальним як для України, так і для Польщі. Воно неодноразово піднімалося в українській і польській природоохоронній літературі, а також на міжнародних конференціях.

Горбисте пасмо Розточчя є частиною Головного європейського вододілу між Балтійським і Чорноморським басейнами, контактною зоною Східноєвропейської платформної і Карпатської геосинклінальної тектонічних структур, межею Середньоєвропейської і Північноєвропейської флористичних провінцій, історичним перехрестям слов’янських етносів, давніх і сучасних торгових шляхів.

Міжнародний біосферний резерват "Розточчя" створюється з метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, природної, культурно-історичної спадщини, забезпечення сталого розвитку регіону.

Білатеральний БР "Розточчя" планується створити на базі вже існуючих природоохоронних об’єктів, розташованих на прикордонній території України та Польщі. Однак українська сторона значно відстає від польської щодо територіальної структури природно-заповідного фонду (ПЗФ), яка б відповідала вимогам біосферних резерватів. Польське Розточчя охоплене об’єктами ПЗФ на 60%, а українське – лише на 20%.

Тому Регіональним агентством стійкого розвитку при Львівському національному університеті імені Івана Франка розроблено наукове обґрунтування територіальної структури БР, яким передбачена поетапна організація його української частини.

Професор Мельник А.В. у своїй співдоповіді відмітив, що до української частини біосферного резервату передусім увійдуть Природний заповідник "Розточчя" (2084 га) з охоронною зоною (2100 га), Яворівський національний природний парк (7079 га), Регіональний ландшафтний парк "Равське Розточчя" (20464 га) і частина Янівської рекреаційної зони (7103 га.). Загальна площа території становить 38830 га.

Територія знаходиться на північному та південно-східному схилах Розточчя з поширеним горбогірним рельєфом. На півночі включено терени Малого Полісся. Характерні височинні лісові та низовинні лучні ландшафти. Адміністративно територія належить до Яворівського і Жовківського районів Львівської області.

Попереднє функціональне зонування української частини БР "Розточчя" було проведене на основі екологічної, ландшафтної та соціально-економічної оцінки території, що дало виділити три зони:

1. У біосферному резерваті вичленована заповідна зона площею 2907,6 га. Вона включає територію Природного заповідника Розточчя, заповідну зону Яворівського НПП, державний гідрологічний заказник "Потелицький". Заповідна зона є державною власністтю.

2. Буферна зона біосферного резервату (3354,1 га) включатиме зону регульованої рекреації Яворівського НПП і охоронну зону ПЗ "Розточчя". Охоронна зона ПЗ "Розточчя" як буферна складова Розточанського біосферного резервату буде перехідною функціональною ланкою між територіями заповідного призначення та господарського використання. Поступово планується трансформувати їх у природні фітоценози.

3. До транзитної зони біосферного резервату ввійдуть зона стаціонарної рекреації, господарська зона Яворівського НПП, землі населених пунктів, які прилягають до охоронної зони ПЗ "Розточчя" і територія РЛП "Равське Розточчя". Населені пункти, що прилягають до охоронної зони ПЗ "Розточчя" утворюють єдиний комплекс – Янівську рекреаційну зону. Транзитна зона (32567,3 га) включає державні ліси, ліси селянських спілок, дрібні фермерські господарства, 39 населених пунктів. Основна функція цієї зони полягає у поступовій реконструкції лісів і чагарників, раціональному використанні лук та орних земель.

Присутні висловили одностайну думку щодо доцільності створення міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя". БР відіграватиме велику роль у відтворенні корінних екологічно стабільних фітоценозів. Екологічними моделями для реконструкції похідних деревостанів є рештки природних лісів, які збереглися у природному заповіднику "Розточчя" і частково виявлені на території Яворівського НПП. На території БР збереглися на значній площі репрезентативні для Розточчя природні та мало окультурені ландшафти, цікаві у біогеографічному та важливі в соціальному (рекреаційному) плані.

Бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України ухвалило:

1. Підтримати ідею створення українсько-польського біосферного резервату "Розточчя".

2. Відмітити науково-обґрунтовану колективом науковців доцільність створення міжнародного біосферного резервату "Розточчя" та схвалити запропонований проект.

3. Створити координаційну раду по створенню міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя", доручити очолити координаційну раду ректору Українського державного лісотехнічного університету, члену-кореспонденту НАН України Туниці Ю.Ю. Голові координаційної ради запропонувати склад ради та представити на погодження до 10.07.2004р.

4. Координаційній раді по створенню українсько-польського біосферного резервату "Розточчя" за участю Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області:

• підготувати за погодженням з відповідними органами державної влади і місцевого самоврядування науково-обгрунтовану пропозицію до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Національної комісії України у справах ЮНЕСКО про створення українсько-польського біосферного резервату "Розточчя";
  
• підготувати клопотання:
  
• перед Жовківською районною радою про створення регіонального ландшафтного парку "Равське Розточчя" та включення його до складу створюваного біосферного резервату;
  
• перед Державним комітетом лісового господарства про включення частини території Рава-Руського держлісгоспу ДЛГО "Львівліс" до охоронної зони Державного заповідника "Розточчя";
  
• перед Міністерством оборони України про включення частини території Страдчанського НВК до охоронної зони Державного заповідника "Розточчя".
  

5. Координаційній раді по створенню міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя" за участю Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області разом з науковими установами та вищими навчальними закладами Західного наукового центру НАН України і МОН України:

• підготувати доповідні записки місцевим та центральним органам державної влади щодо організаційної та матеріальної підтримки створення польсько-українського біосферного резервату "Розточчя";
  
• забезпечити тісну координацію дій з польською стороною щодо практичної реалізації проекту.
  
• підтримати пропозиції групи науковців С.Стойка, А.Мельника, О.Марискевич, В.Ванди та порушити клопотання перед відповідними відомствами, підприємствами лісо- та землекористувачами, Західним Оперативним командуванням щодо розширення території Яворівського національного природного парку за рахунок приєднання площ без вилучення у землекористувачів.
  
• звернутись до Західного Оперативного командування про передачу вивільнених територій та рекреаційних об’єктів в результаті реорганізації військових відомств у постійне користування природно-заповідним установам Львівської області.
  

6. Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника Голови Західного наукового центру професора Туницю Ю.Ю.

24 вересня 2004 року – засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України з розгляду питань:
1. Про розгляд кандидатур відомих та молодих учених на надання стипендій голови Львівської обласної державної адміністрації.
2. Обговорення звіту по науково-дослідній темі та затвердження тематики подальшої науково-дослідної роботи.

Директор Західного наукового центру І.С.Дуцяк доповів про кандидатури на одержання стипендій голови Львівської облдержадміністрації для відомих вчених та знаних фахівців, а також для талановитих молодих учених і спеціалістів. Згідно Положення про надання стипендій Західний науковий центр провів конкурс на визначення кандидатів для її отримання у 2004-2005рр.

На засіданні відбулося обговорення результатів досліджень по науково-дослідній темі "Дослідження проблем управління науковим комплексом регіону та його трансформація відповідно до потреб інноваційного розвитку економіки (на прикладі західного регіону України)", виконаних колективом Західного наукового центру. Бюро затвердило звіт про виконання науково-дослідної роботи за вказаною тематикою та перспективні питання наступних наукових досліджень.

27 жовтня 2004 року – засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України з розгляду питань:
І. Затвердження наукових тем Інституту соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру"
ІІ. Про хід виконання ухвали ЗНЦ НАН України і МОН України від 26.06. 2004 року "Про розширення природного заповідного фонду Розточчя та оптимізацію територіальної структури Яворівського національного природного парку".
ІІІ. Підвищення ролі наукових та освітянських установ в соціально-економічному розвитку західного регіону України та підготовка звіту про роботу Західного наукового центру на засідання Президії НАН України"

Присутні заслухали та обговорили інформацію директора Інституту соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру проф. Мельника В.П. про тематику робіт Інституту соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру. Бюро ухвалило:

1. Інституту соціогуманітарних проблем людини протягом 2005 року розробити міжвідомчу програму розвитку соціогуманітарної сфери Львівщини.
   
2. Протягом 2005 року продовжити наукові дослідження по темах "Фізичне та духовне здоров’я нації", "Політична активність населення Львівщини" та "Релігійна карта Львівщини".
   
3. Затвердити перспективні науково-дослідні теми "Політична культура і політична відповідальність: регіональні виміри", "Здоров’я нації: соціально-психологічні та демографічні чинники", "Міжконфесійні взаємини на Львівщині: особливості та динаміка розвитку".
   

ІІ. Заступник голови Західного наукового центру, голова координаційної ради по створенню міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя", член-кореспондент НАН України Туниця Ю.Ю. доповів про виконання ухвали ЗНЦ НАН України і МОН України від 26.06. 2004 року "Про розширення природного заповідного фонду Розточчя та оптимізацію територіальної структури Яворівського національного природного парку". На основі цього бюро ухвалило:

1. Інформацію члена-кореспондента НАН України, голови координаційної ради по створенню міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя" Туниці Ю.Ю. взяти до відома.
   
2. Звернутися з клопотанням до Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради щодо надання допомоги в погодженні з відповідними районними та сільськими радами питань, пов’язаних з передачею відповідних територій в склад міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя".
   
3. Вважати за доцільне провести спільне засідання колегії Міністерства екології та природних ресурсів України та бюро Західного наукового центру з обговорення пакету документів зі створення міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя".
   

ІІІ. Заслухавши та обговоривши доповідь голови Західного наукового центру НАН України і МОН України академіка НАН України Долішнього М.І. "Про підвищення ролі наукових та освітянських установ в соціально-економічному розвитку західного регіону України та підготовка звіту про роботу Західного наукового центру на засідання Президії НАН України" бюро відзначає значну роботу наукового Центру щодо залучення наукових та освітянських установ регіону до вирішення актуальних проблем соціально-економічного, науково-технічного, технологічного та соціогуманітарного розвитку Західного регіону України, підтримки та розвитку інтелектуального потенціалу регіону, в т.ч. відомих наукових шкіл, посиленню співпраці наукових колективів з місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Науковий Центр проводить роботу щодо розробки Стратегій та комплексно-цільових програм розвитку областей та окремих районів регіону, розвитку міжрегіонального наукового співробітництва, розвитку транскордонного співробітництва та сталого розвитку Українських Карпат, підтримки талановитої наукової молоді тощо.

Поряд з тим бюро відзначає, що ефективність діяльності Західного наукового центру була б вищою, якщо б існували дієві науково-обгрунтовані економічні механізми залучення інтелектуального потенціалу до вирішення соціально-економічних проблем регіону, зокрема, у місцевих бюджетах були б передбачені кошти на наукову та інноваційну діяльність, а забезпечення розвитку сучасної інфраструктури інноваційної діяльності в регіоні забезпечувалось би на основі науково-практичних рекомендацій наукових колективів профільних установ академічного, галузевого та освітянського секторів науки.

Бюро наукового Центру ухвалило:

1. До 10.11.2004 року опрацювати пропозиції наукових та освітянських установ щодо підвищення їх ролі в соціально-економічному розвитку регіону та направити їх в Президію НАН України.
   
2. Пріоритетними напрямами діяльності Західного наукового центру щодо наукового забезпечення вирішення регіональних проблем на ближню та середню перспективу і надалі вважати: системи управління та екологічного регулювання розвитку регіону, прикордонне співробітництво; ресурсозберігаюче, екологічно чисте високотехнологічне забезпечення наступних галузей господарчого комплексу регіону – енергетики, приладо- та машинобудування; технологічне забезпечення зміцнення конструкційних матеріалів та антикорозійного захисту трубопроводів; створення високоефективної системи інформатизації областей регіону; підвищення нафто-газовіддачі пластів на родовищах Прикарпаття; раціональне використання та охорона природних ресурсів Карпат і басейнів рік Дністер, Західний Буг, Тиса; збереження та відтворення народних промислів, ремесел, мистецьких пам"яток регіону.
   
3. Західному науковому центру та його науковим та освітянським установам взяти активну участь в розробці Програм інноваційного розвитку областей регіону, створенні та функціонуванні інноваційної інфраструктури та формуванні інноваційної культури в науковому середовищі та серед населення.
   
4. Установам Західного наукового центру взяти участь у розробці відповідних науково обгрунтованих пропозицій щодо запровадження на регіональному рівні належного економічного механізму взаємодії органів державної влади та науки при вирішенні актуальних проблем соціально-економічного та технологічного розвитку.
   
5. Установам Західного наукового центру посилити роботу щодо підтримки наукової молоді, Західному науковому центру сприяти роботі Центру роботи з науковою молоддю Львівщини щодо залучення молодих науковців до виконання проектів та програм, направлених на здійснення соціально-економічних перетворень в регіоні.
   

20 грудня 2004 року – засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України, з розгляду питань:
І. Про виконання тематичних робіт Інститутом соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру.
ІІ. Про рекомендацію до друку Віснику "Соціогуманітарні проблеми людини".
ІІІ. Обговорення суспільно-політичної ситуації в Україні

І. Присутні заслухали звіт директора Інституту соціогуманітарних проблем людини професора Мельника В.П. "Про роботу інституту в 2004 році: тематика та напрями досліджень".

З метою підвищення ролі науки в розробці і реалізації у західному регіоні України ефективної соціогуманітарної політики, орієнтованої на формування умов сталого розвитку регіону у поєднанні з гармонійним розвитком людини при Західному науковому центрі створено Інститут соціогуманітарних проблем людини. Інститут створений я на громадських засадах з ціллю принести реальну користь Львівщині. В першу чергу ми ставимо прагматичні інтереси по координації зусиль вчених різних галузей та владних структур на вирішення конкретних завдань в інтересах мешканців регіону.

У структурі інституту працюють три підрозділи: відділ соціально-політичних досліджень, відділ релігієзнавства і міжконфесійних відносин, відділ етнічних і національних досліджень. Вищим керівним органом інституту є бюро Західного наукового центру НАН України та МОН України. Протягом 2004 року виконувались наукові дослідження по темах "Фізичне та духовне здоров’я нації", "Політична активність населення Львівщини" та "Релігійна карта Львівщини". Бюро затвердило звіти по цих науково-дослідних темах.

Виступ директора Інституту народознавства НАН України члена-кореспондента НАН України Павлюка С.П. ще раз переконав присутніх у правильності і доцільності створення Інституту соціогуманітарних проблем людини і висловив побажання, щоб до науково-дослідних робіт були залучені фахівці інших регіонів України. Оскільки проблеми схожі і необхідні для вирішення в інших регіонах України. Цим зможемо уникнути спекуляцій на протистоянні "схід-захід" в нашій державі. Висловив упевненість у спільній та плідній співпраці очолюваного ним інституту та Інституту соціогуманітарних проблем людини.

Директор Інституту соціогуманітарних проблем людини, професор, доктор філософських наук Мельник В.П. відзначив, що праця співробітників Інституту соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру знайшла своє відображення у першому номері наукового збірника – Вісника "Соціогуманітарні проблеми людини".

Відповідальний секретар редколегії Вісника доцент, канд. філос. наук Рижак Л.В. запропонувала увазі присутніх макет Вісника "Соціогуманітарні проблеми людини". Відмітила тематику цього періодичного друкованого видання: Філософські основи духовного буття людини і суспільства (філософські науки); Соціально-політичні проблеми людини (політологічні науки); Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації (психологія); Релігійні та морально-естетичні виміри сучасної культури.

Члени бюро Західного наукового центру відмітили високий науковий рівень запропонованих до друку статей, актуальність поставлених проблем. Видання заплановано бути щоквартальним з висвітленням важливих проблем особистості в умовах перехідної економіки .

Бюро ухвалило:

рекомендувати до друку Вісник "Соціогуманітарні проблеми людини" та направити клопотання до Президії Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України виступити співзасновниками цього друкованого видання.


03 лютого 2005 року - засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України за участю ділових кіл Львівщини та керівництва Львівської обласної ради щодо участі науковців та ділових кіл Львівщини у вирішенні важливих народногосподарських проблем області

Присутні активно обговорювали можливі варіант співпраці науки, підприємництва та влади з метою інтенсифікації економіки та створення робочих місць. На основі обговорення створено робочу групу щодо участі науковців та ділових кіл Львівщини у вирішенні важливих народногосподарських проблем області. Головою обрано академіка НАН України, голову Західного наукового центру: Долішнього М.І.., а заступником Сороку Р.Ю., віце-президента Конфедерації ділових кіл Львівщини.

Бюро ухвалило у складі робочої групи створити такі напрямки роботи з відповідальними координаторами:

1. Промисловість та машинобудування
   

Похмурський В.І. - член-кореспондент НАН України, заст.директора ФМІ ім.Г.Карпенка НАНУ,

Стоцько З.А. – д.т.н., директор Інституту інженерної механіки та транспорту НУ "Львівська політехніка",

Титикало М.Ф. – голова комісії обласної ради з питань промисловості, транспорту, зв'язку та будівництва;

Крошняк Б.В. – генеральний директор асоціації "ГалАвто";

Давидяк С.І. – директор ЗАТ "ЛАЗ";

Войтків С.В. – директор ЗАТ "Бориспільський автозавод".

2. Паливно-енергетичний комплекс
   

Павлюк М.І. – доктор геолого-мінералогічних наук, директор Інституту геології і геохімії горючих копалин НАНУ

Вовк М.Ф. - голова комісії обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження.

3. Аграрне виробництво
   

Снітинський В.В. – академік УААН, ректор Львівського державного аграрного університету

Гайдучок Р.М. - голова комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, торгівлі та побутового обслуговування.

4. Екологія та природокористування
   

Зозуля І.І. – академік Академії гірничих наук, голова правління ВАТ "Гірхімпром"

Кравців В.С. – кандидат економічних наук, заст.директора Інституту регіональних досліджень НАНУ

Дейнека А.І. - голова комісії обласної ради з питань екології та природних ресурсів.

Гадзало І.І. – директор корпорації "Регіональний центр поводження з відходами.

5. Євроінтеграційні процеси, транскордонне співробітництво та розвиток Єврорегіонів
   

Мокій А.І. – доктор економічних наук, проректор Львівської комерційної академії,

Мікула Н.А. – доктор економічних наук, пров.н.с. Інституту регіональних досліджень НАНУ

Комар П.П. - голова комісії обласної ради з питань туризму, рекреації, інвестиційної діяльності та прикордонного співробітництва

Когут Т.Р. – виконавчий директор Конфедерації ділових кіл Львівщини.

6. Підготовка спеціалістів вищої та середньої кваліфікації для народного господарства
   

Вакарчук І.О. – професор, голова Ради ректорів,

Долішній М.І. - академік НАН України, голова Західного наукового центру;

Ковтало В.В. - голова комісії обласної ради з питань освіти та науки;

Срібний В.М. – перший віце-президент Конфедерації ділових кіл Львівщини.

7. Розвиток інформаційної інфраструктури регіону
   

Грицик В.В. – член-кореспондент НАН України, директор ДНДІ інформаційної інфраструктури,

Яворський М.С. – кандидат технічних наук, директор Львівського центру науково-технічної і економічної інформації.

8. Соціогуманітарних проблем людини
   

Мельник В.П. – професор, декан філософського факультету ЛНУ ім.І.Франка

Вовканич С.Й. – д.е.н., інститут регіональних досліджень НАНУ;

Христинич М.І. - голова комісії обласної ради з питань культури, духовного відродження, ЗМІ, молоді та спорту.


23 квітня 2005 року у Західному науковому центрі НАН України і МОН України відбулося розширене засідання бюро Центру, присвячене презентації першого числа Вісника соціогуманітарних проблем людини Інституту соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру за участі наукової громадськості та керівництва області.

Серед присутніх були: голова Західного наукового центру НАН України і МОН України академік НАН України М.І.Долішній, академік-секретар відділення історії, філософії і права НАН України Онищенко О.С., заступник голови Львівської облдержадміністрації Батенко Т.І., заступник голови Львівської обласної ради Держко І.З., директор Західного наукового центру І.С.Дуцяк, директор Інституту соціогуманітарних проблем людини професор Мельник В.П., члени бюро Західного наукового центру, керівники науково-дослідних установ.

Із вступним словом виступив голова Західного наукового центру академік НАН України Долішній М.І., який привітав присутніх із виходом у світ першого числа Вісника Інституту соціогуманітарних проблем людини, подякувавши авторам за творчу працю та наукові здобутки. Видання заплановано бути щоквартальним з висвітленням важливих проблем особистості в умовах ринкової економіки та становлення високорозвиненого суспільства.

Академік-секретар відділення історії, філософії і права НАН України Онищенко О.С. визнав, що видання Вісника соціогуманітарних проблем людини є важливим кроком до гуманізації суспільства. Він активно формуватиме громадську думку з акцентом на особистість та її місце в сучасних умовах цивілізації. Але Віснику потрібно зайняти свою нішу, не дублюючи багатьох інших тематик, в яких можна розчинитися. Журнал повинен стати відомим не тільки на теренах України, але й у світі. Основним об’єктом вивчення соціогуманітарних проблем людини повинна виступати внутрішня суть людини. І в цьому напрямку бажано було б розробити нову проблематику.

З вітальним словом до присутніх звернувся заступник голови Львівської облдержадміністрації Батенко Т.І., який наголосив, що результати досліджень інституту будуть корисними для роботи апарату обладміністрації. Інститут повинен об’єднати науковий потенціал регіону на вивчення соціальних, культурних, економічних потреб населення, розвивати соціальну і підприємницьку активність регіону згідно вимог часу. Керівник області побажав інститутові розвитку, плідної праці та вагомих здобутків у вивченні і вирішенні проблем мешканців регіону та висловив бажання особисто публікуватися в даному журналі.

Привітав колектив Інституту соціогуманітарних проблем людини з виданням Вісника і заступник голови Львівської обласної ради народних депутатів Держко І.З., наголосивши на значенні вивчення проблем людини. Сьогодні ми маємо об’єднати зусилля непересічного наукового потенціалу Львівщини на вивченні проблеми людини в умовах сьогодення і забезпечити виняткову цінність результатів таких досліджень, щоб і депутатський корпус і владні структури зверталися щодня до таких матеріалів при прийнятті програм та державних управлінських рішень. Висловив сподівання, що Інститут прислужиться роботі всіх держаних і громадських інституцій. Цивілізація повинна прагнути створити гуманістичне суспільство.

Присутні заслухали директора Інституту соціогуманітарних проблем людини професора Мельника В.П. щодо завдань інституту, тематики та напрямків досліджень. Інститут створено з метою підвищення ролі науки в розробці і реалізації у західному регіоні України ефективної соціогуманітарної політики, орієнтованої на формування умов сталого розвитку регіону у поєднанні з гармонійним розвитком людини. Поки що Інститут працює на громадських засадах з ціллю принести реальну користь Львівщині. В першу чергу ми ставимо прагматичні інтереси по координації зусиль вчених різних галузей та владних структур на вирішення конкретних завдань в інтересах мешканців регіону. В час глобалізаційних процесів народжуються нові цінності, часом чужі нашій культурі. Змінюються виміри духовного і фізичного здоров’я нації, людина і далі залишається засобом вирішення політичних цілей. Релігія є і буде обов’язковим чинником і сутністю нашої культури. Потрібно вивчати фактори впливу на національну свідомість, формувати культуру нації. Через співпрацю інституту з органами державної влади Інститут соціогуманітарних проблем людини повинен принести користь населенню Львівщини.

У виступі директор Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України академік НАН України Ісаєвич Я.Д. зупинився на важливих моментах інтеграції академічної і вузівської науки, владних структур громадянського суспільства. Маючи і досвід роботи у владних структурах і науковий доробок по даній тематиці, директор Інституту професор Мельник В.П. зумів організувати роботу інституту на конструктивне і продуктивне використання наукового потенціалу в інтересах регіону. Звернув увагу на лаконічне та конкретизоване викладення результатів роботи в анотаціях.

Директор Інституту екології Карпат НАН України академік НАН України Голубець М.А. наголосив на актуальних проблемах, вирішенню яких сприяв би інститут, висловив сподівання, що діяльність інституту відчутно вплине на усі сфери життя в нашому краю, висловив побажання, щоб до науково-дослідних робіт були залучені фахівці інших регіонів України. Академік був приємно вражений результатами досліджень науковців, відображеними у віснику.

В заключному слові голова Західного наукового центру академік Долішній М.І. ще раз подякував присутнім за участь у роботі Інституту та висловлену присутніми готовність до співпраці в соціогуманітарному напрямку як науково-дослідних і освітянських установ, так і владних структур.