Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень
Вид материала | Документы |
СодержаниеНаціональному університету "Львівська політехніка" - 160 Юрій Рудавський Аналітичні огляди, наукові повідомлення 149 |
- У західному науковому центрі, 3622.95kb.
- М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
- Національна академія педагогічних наук україни інститут професійно-технічної освіти, 362.73kb.
- Л. В. Багрій-Шахматов доктор юридичних наук, професор, академік, 8626.43kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 193.46kb.
- Української держави, 8520.93kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 866.31kb.
- Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України, 378.87kb.
- Національний університет внутрішніх справ, 324.82kb.
- Міністерство освіти І науки україни національна академія наук київський університет, 717.4kb.
Національному університету "Львівська політехніка" - 160
Історія Національного університету "Львівська політехніка" починається з 1844-го року від заснування технічної академії, яку 1877-го року реорганізовано у Вищу політехнічну школу, 1921-го року – у Львівську політехніку, 1939-го року у – Львівський політехнічний інcтитут, 13 серпня 1993 р. на базі Львівського політехнічного інституту створюється Державний університет "Львівська політехніка". 30 жовтня 2000-го року, враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної вищої освіти і науки, Указом Президента України "Про надання деяким вищим навчальним закладам статусу національних" № 1059/2000 від 11 вересня 2000 року, Державному університету "Львівська політехніка" надається статус національного вищого навчального закладу.
В усі часи за різних суспільно-політичних формацій та устроїв Львівська політехніка була генератором вагомих науково-технічних ідей та винаходів, успішно служила справі освіти і прогресу. В усі часи з її стін виходили висококваліфіковані, елітні інженери. Цьому сприяв високий рівень професорсько-викладацького складу навчального закладу, професіоналізм та самовіддача в праці професорів, викладачів, науковців, об’єднаних єдиною метою та спільними інтересами, відданих науці і своїй Аlma mater.
Львівська політехніка відома такими видатними вченими минулого, як Юліан Захарієвич, Юліан Медведський, Домінік Зброжек, Кароль Скібінський, Максиміліан Туллє, Євстахій Волощак, Каспер Вайґель, Стефан Банах, Андрій Моторний, Тихон Губенко, Юрій Величко, Тимофій Юрженко, Костянтин Карандєєв, Григорій Денисенко та іншими талановитими науковцями, котрі принесли університетові славу і міжнародне визнання.
Престиж Львівської політехніки здобувався працею багатьох поколінь викладачів, професорів, науковців і самих випускників, які ставали провідними спеціалістами в різних галузях, керівниками підприємств і організацій, відомими політиками та громадськими діячами. Варто нагадати, що у Львівській політехніці навчалися такі видатні політичні особистості, провідники й учасники національно-визвольних змагань, як Степан Бандера, Роман Шухевич, Олекса Гасин, Катерина Зарицька, Петро Франко та інші.
Високий дух служіння науці і народові, який завжди панував у стінах університету, а водночас реалістичний технічний прагматизм Львівська політехніка пронесла через усі роки її діяльності. За роки незалежності України Львівська політехніка отримала найвищий IV рівень акредитації та статус національного університету. Це дало змогу самостійно визначити зміст освіти, структуру і план прийому вступників, відкривати нові спеціальності, в тому числі гуманітарні. Політехніка може створювати у своїй структурі нові навчальні заклади, наукові установи різних типів, самостійно планувати і розвивати пошукові та фундаментальні дослідження, надавати вчені ступені, звання, розпоряджатися всіма видами асигнувань тощо.
Тішить той факт, що й сьогодні у Львівській політехніці плідно працюють яскраві наукові постаті в галузі хімічної технології, геодезії, електротехніки, електроніки, механіки, комп’ютерних наук, будівництва, економіки та фінансів. Вони успішно продовжують славні традиції університету, формують нові наукові школи у різних галузях інженерно-технічної думки. Дуже важливою для сучасної української освіти та науки є значна активність львівських політехніків у підготовці та виданні нових, актуальних науково-методичних праць – монографій, підручників і посібників, фахових галузевих словників тощо. Ці праці сприяють формуванню висококваліфікованих національних інженерних кадрів, розвиткові українськомовної технічної термінології, піднесенню вітчизняної вищої освіти.
Слід відзначити, що Львівська політехніка однією з перших в Україні успішно запровадила багатоступеневу систему підготовки інженерних кадрів. В університеті реалізуються нові концепції гуманітарної та фундаментальної підготовки майбутніх фахівців. Навчальні плани інтегрують систему довузівської підготовки – технікумів, ліцеїв, що входять до складу навчальних комплексів, – із системою навчання в університеті на рівнях бакалавра, спеціаліста, магістра.
Сьогодні Львівська політехніка – активний учасник всеукраїнського педагогічного експерименту із впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. В університеті існує власна концепція нової технології навчання, розроблено нові навчальні плани за взірцями кращих світових університетів технічного спрямування, що дає змогу формувати індивідуальну траєкторію навчання кожного студента на основі впровадження сучасних інформаційних технологій. В університеті сьогодні навчається близько 25 тисяч студентів, курсантів, екстернів за 41 напрямом та 99 спеціальностями.
Варто наголосити, що Львівська політехніка – ініціатор запровадження нової концепції підготовки фахівців для потреб Збройних сил України, яка передбачає вивчення фундаментальних, гуманітарних та загальнотехнічних дисциплін за такими ж програмами, як і для цивільних студентів. Реалізація цієї концепції дає змогу особі, яка здобуває військовий фах, отримати цивільну спеціальність і таким чином забезпечує соціальний захист офіцерів, які звільняються з кадрової служби. Результатом стало створення структурного підрозділу університету – Військового інституту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, який виховує справжніх фахівців військової справи, патріотів і надійних захисників нашої Батьківщини.
Львівська політехніка віддавна є важливим осередком міжнародної співпраці в галузі вищої освіти. Серед випускників університету громадяни понад 70-ти країн світу, які успішно трудяться в багатьох галузях економіки, науки, соціальної сфери. Чимало з них є відомими інженерами, політиками, науковцями, бізнесменами у своїх країнах. Сьогодні політехніка налагодила науково-технічну співпрацю з провідними технічними університетами США, Канади, Німеччини, Великобританії, Франції, Австрії, Польщі, Росії та інших країн; науковці університету – активні учасники важливих міжнародних конференцій з найактуальніших проблем сучасної технічної науки та новітніх технологій. Слід підкреслити, що така співпраця органічно вписується в концепцію інтеграції України у світове співтовариство та сприяє міжнародному визнанню як Львівської політехніки, так і української науково-технічної думки загалом.
Завдяки високому науково-методичному потенціалу і практичному досвіду професорсько-викладацького колективу Львівська політехніка активно і творчо втілює нові концепції технічної освіти, вдосконалює і модернізує навчальні плани та програми, успішно реалізовуючи своєрідне державне замовлення – готувати для України висококваліфікованих фахівців, сучасну еліту, яка є опорою нашої держави, розбудовує її економіку, визначає політику, підносить культуру.
Львівські політехніки – викладачі та студенти – відзначаються високою громадянською свідомістю, активною позицією в суспільному житті, глибоким патріотизмом. Недавні події Помаранчевої революції засвідчили також їхню толерантність, інтелігентність, високий рівень культури та нездоланне прагнення до демократичних перетворень, до вільного й незалежного життя на засадах християнської моралі, любові і справедливості.
Нинішній час, реалії третього тисячоліття вимагають нових підходів у суспільному житті, в розвитку науки, техніки, культури. Є потреба глибокої гуманізації науково-технічної думки загалом і гуманітаризації всієї системи нашої освіти. Колектив університету усвідомлює, що Львівська політехніка має плекати високоінтелектуальних, фахових інженерів, що володіють сучасними інформаційними технологіями та економічними методами, а водночас – широким гуманітарним світобаченням, досконалим знанням державної мови та знанням іноземних мов, високим рівнем культури, духовності та моралі.
Сердечно вітаємо багатотисячний колектив працівників і студентів університету з нагоди 160-річчя, бажаємо щастя, міцного здоров’я, творчої активності, успіхів у навчанні та нових досягнень у праці на благо народу України.
Юрій Рудавський
Зміст
Важливі питання вирішення народногосподарських проблем Львівської області при ефективній співпраці науковців, влади та ділових кіл 2
(Матеріали доповіді голови Західного наукового центру НАН України і МОН України академіка НАН України Долішнього М.І. на засіданні бюро Західного наукового центру 3 лютого 2005 року) 2
Вісник соціогуманітарних проблем людини – погляд наукової громадськості 27
Інститут транскордонного співробітництва та європейської інтеграції – вимога часу 30
Хроніка засідань бюро Західного наукового центру НАН України та МОН України в 2004-2005 рр. 32
Інформація про роботу відділень і наукових секцій
Західного наукового центру НАН України і МОН України у 2004 році 46
Аналітичні огляди, наукові повідомлення 149
Проблеми і перспективи нафтогазової галузі Західної України 149
Роль Західного наукового центру
у формуванні інноваційної інфраструктури регіону 156
Ювілеї 161
10-річний Ювілей
Інституту регіональних досліджень НАН України 161
Кушнір Роман Михайлович
(до 50-ліття від дня народження) 164
Кіт Григорій Семенович
(до 75-ліття від дня народження) 166
Пам’яті професора Г.М. Шавловського 169
Національному університету "Львівська політехніка" - 160 172
Зміст 177
© Мирослав Павлюк – директор ІГГГК НАН України, доктор геол.-мін. наук професор