Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень

Вид материалаДокументы

Содержание


Відділення технічних і хімічних наук
Наукова секція механіки і матеріалознавства
Наукова секція енергетики
3. Загальні проблеми керування розвитком енергетики
Наукова секція наук про Землю
Наукова секція хімії і хімічної технології
Яворський В.Т.
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16

Відділення технічних і хімічних наук


У складі відділення технічних і хімічних наук працюють наукові секції:
  • механіка і матеріалознавство (член.-кор. НАНУ В.І.Похмурський)
  • енергетики (проф.. Чабан О.Й.)
  • наук про Землю (доктор геол..-мін. наук Павлюк М.І.)
  • хімії і хімічної технології (проф. Яворський В.Т.)

Наукова секція механіки і матеріалознавства


У 2004 році було проведено два засідання секції, на яких розглядався хід виконання "Регіональної програми з визначення залишкового ресурсу конструкцій, споруд і машин тривалої екс­плуатації та розробки заходів щодо продовження терміну їх безаварійної роботи до 2010 р." та пропо­зиції щодо її уточнення і доповнення, а також питання пов’язані з проведенням у Львові міжнародних конференцій з проблем механіки руйнування, корозії і захисту металів тощо. Зокрема, проведено:
  • VIІ міжнародну конференцію-виставку "Проблеми корозії і протикорозійного захис­ту матеріалів" (Корозія-2004), яку організували Національна академія наук України, Міні­стерство освіти і науки та Міністерство промислової політики України, Українська асоціація корозіоністів і Фізико-механічний інститут ім. Г.В.Карпенка під патронатом Європейської корозійної федерації. На ній було розглянуто біля 180 пленарних і стендових доповідей учених з України, а також Англії, Білорусії, Італії, Казахстану, Литви, Лівії, Німеччини, Польщі, Росії, Угорщини та інших країн. Доповіді торкалися фунда­мен­та­ль­них аспектів корозії, нових корозійнотривких матеріалів і захисних покриттів, інгібітор­ного, біоцидного захисту та електрохімічного захисту, методів досліджень і корозійного контролю, екологіч­них проблем, пов’язаних з корозією, та підготовки спеціалістів-корозіоністів. Окрему секцію було присвячено протикорозійному захисту трубопроводів і резервуарів, участь у якій брала значна кількість фахівців нафтогазової промисловості. Одночасно з конференцією працю­вала виставка, на якій демонструвалися розробки 15 фірм і підприємств. Усього у конфе­ренції-виставці взяло участь біля 200 осіб. Конференцію завер­ши­ло спільне засідання Між­відомчої науково-технічної ради з проблем корозії та протикоро­зійного захисту та Української асоціації корозіоністів. Наступну VIII Міжнародну конферен­цію-виставку "КОРОЗІЯ-2006" вирішено провести у 2006 році у Львові на базі Української асоціації корозіоністів та ФМІ ім. Г.В.Карпенка НАН України.
  • ІІІ міжнародну конференцію "Механіка руйнування матеріалів і міцність конструк­цій", яку орга­ні­зували Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Європейське товарис­тво з цілісності конструкцій (ESIS), Українське това­риство з механіки руйнування матеріалів, Українське інженерне товариство у Львові, Інс­ти­тут електрозварювання ім.Є.О.Патона НАНУ, Інститут прикладних про­блем механіки і мате­матики ім.Я.С.Підстригача НАНУ, Львівський національний університет ім. І.Фран­ка, На­ціо­нальний університет "Львівська політехніка" та Фізико-механічний інститут ім.Г.В.Кар­­пенка НАНУ. У конференції взяли участь понад 170 науковців з України, Польщі, Франції, Росії, Німеччини, Великобританії, Словаччини, Угорщини, Швейцарії, США та Словенії. Під час конфе­рен­ції було заслухано та обговорено 30 пленарних і понад 80 стендових доповідей. Додатково до про­грами конференції відбулась паралельна сесія – "Український семінар RIMAP – поряд обстеження та обслу­го­вування промислових об’єктів на основі оцінки ризику руйнування". Учасники конференції підтримали ідею періодичного (що 4-5 років) проведення регіональних міжнародних конференцій з проблем механіки руйнування мате­ріалів і міцності конструкцій для обговорення та аналізу нових наукових і прикладних досягнень, а також формування пріоритетних напрямків подальших досліджень.
  • підготовчу роботу з організації VII міжнародного симпозіуму українських інженерів-механіків у Львові.

Було також розглянуто на Бюро ЗНЦ та на засіданні науково-технічної асоціації "Гал­Авто" хід виконання "Регіональної програми з визначення залишкового ресурсу конструкцій, споруд і машин три­ва­лої експлуатації та розробки заходів щодо продовження терміну їх безаварійної роботи до 2010 р." Ця програма була доповнена рядом нових проектів щодо перепідготовки фахівців в галузі контролю і захис­ту від корозії, а також розробки необхідної нормативної документації. Було підготовлено і подано до Львів­ської обласної ради обґрунту­вання щодо необхідності фінансування окремих проектів цієї програми з обласного бюджету.

В обласній держадміністрації було обговорено питання про стан ліфтового господар­ства у Львові і області, необхідність налагодження виробництва ліфтів і підіймальних механізмів та запасних частин до них на промислових підприємствах Львівщини, а також пошуку фінансування для виконання цієї роботи. Програма з діагностики та оновлення ліфтового господарства була включена як складова частина "Регіо­нальної програми з визначення залишкового ресурсу конструкцій, споруд і машин тривалої експлуатації та розробки заходів щодо продовження терміну їх безаварійної роботи до 2010 р."

Керівник наукової секції
механіки і матеріалознавства
ЗНЦ НАН України і МОН України
член-кореспондент НАНУ В.І.Похмурський

Наукова секція енергетики


1. Підсумки досліджень

Протягом 2000 – 2004 років секція енергетики Західного наукового центру НАН України спільно з Науково-технічною спілкою енергетиків України досліджували загальні закономірності розвитку енергетики та його особливостей на початку XXI століття. Дослідження продовжуються і в 2005р.

Метою є виявлення причин існуючих негараздів в енергетиці, розроблення способів їх подолання та визначення шляхів подальшого розвитку енергетики в державі та її регіонах.

Дослідження виконувались на ініціативних засадах, в особливих умовах, коли Національна енергетична програма України вже була схвалена Верховною Радою України, а починаючи від 2001 року інститути НАН України, у відповідності з Розпорядженням Президента України, розробляли Енергетичну стратегію України (процес її розроблень ще триває).

Було звернуто увагу на те, що згадана Програма і Стратегія орієнтовані, в основному, на паливно-енергетичний комплекс, а не на всю енергетику (на енергетику в цілому). Програма розроблена і Стратегія розробляється в умовах відсутності світоглядних та методичних основ керування розвитком всієї енергетики, без відповідного організаційного, кадрового, нормативного та термінологічного забезпечення.

Особливість та новизна досліджень виконаних Секцією спільно із Спілкою:
  1. Здійснено первинне дослідження закономірностей розвитку енергетики, що дозволило:
  • запропонувати періодизацію розвитку енергетики та встановити, що на початку XXI століття триває перехідний період між епохами розвитку енергетики;
  • встановити принципові відмінності енергетики ХХ-го та початку ХХІ-го століть;
  • доповнити розуміння суті і структури енергетики. У підсумку визначилась потреба забезпечення належного керування розвитком всієї енергетики, а не тільки паливно-енергетичного комплексу.
  1. Виявлено проблеми розвитку енергетики на-загальнодержавному та регіональному рівнях. Визначено основні енергетичні загрози національній безпеці.
  2. Створено елементи світоглядних і методичних основ та термінологічного забезпечення систем керування розвитком енергетики.
  3. Розроблено концепцію як форми і змісту енергетичної політики, так і процедури її визначення та реалізації.
  4. Визначено первинні умови відповідальності у сфері керування розвитком енергетики.

Роботи у сфері визначення засад і спрямувань розвитку енергетики виконувались службовими (центральними, державними) і громадськими структурами на істотно різних світоглядних основах. Вони є різними за обсягом, формою, змістом і висновками. Доцільним стало спеціально організоване їх порівняння, що сприяло б виявленню оптимальних рішень у сфері керування розвитком енергетики.

2. Енергетичні загрози національній безпеці

Загрози національній безпеці в сфері керування розвитком енергетики:
  • Невизначеність державної енергетичної політики.
  • Відплив кваліфікованих кадрів за межі України.
  • Наукове відставання від передових держав.
  • Зниження рівня підготовки наукових та інженерних кадрів.

Істотною загрозою є також надмірне та безконтрольне втручання іноземних структур у наші енергетичні справи.

Основним чинником виникнення загроз та тривалого і безкарного їх існування є відсутність кваліфікованого господаря енергетики, кваліфікованого керування її розвитком, належного усвідомлення відповідальності за захищеність національних інтересів.

3. Загальні проблеми керування розвитком енергетики

Термін "проблема" тут вживається у значенні "наявність труднощів, загроз чи інших негараздів, для подолання яких не достатньо наявних засобів".

Здійснений аналіз виявив наявність таких загальних проблем у сфері керування розвитком енергетики:
  • Недостатність нових знань про енергетику в цілому (всю енергетику).
  • Невизначеність загальноенергетичної політики.
  • Відсутність загальноенергетичного керування.
  • Неоперативність переорієнтування на нові умови діяльності.
  • Неузгодженості термінологічні.
  • Слабкість громадського впливу.

Проблеми недостатності чи відсутності потрібних знань, політики та кваліфікованого керування є взаємно обумовленими.

Творення нових знань та політики повинно забезпечувати влада. Вона, однак, без наявності цих знань не може стимулювати їх творення.

Виникнення та тривале існування вказаних проблем є істотною загрозою національній безпеці.

4. Регіональні проблеми керування розвитком енергетики

Регіоном тут називається частина держави, що охоплює, як правило, декілька областей, сукупності яких притаманна певна спільна самобутність – географічна, історична, економічна, екологічна, енергетична, тощо.

Регіон не є територіальною адміністративною одиницею держави, але його області можуть бути об’єднані регіональним керуванням певною сферою діяльності – науковою, економічною, транспортною, енергетичною, тощо.

Географічний регіон, наприклад Карпатський регіон, може охоплювати частину території декількох держав. В енергетичному відношенні у Західний регіон України можуть бути включені п’ять, сім чи навіть дев’ять областей (в залежності від особливостей умов єдності).

В регіонах України існують як загальнодержавні енергетичні проблеми з регіональними особливостями, так і специфічні регіональні проблеми. Одні з них характерні для всіх регіонів, інші притаманні тільки деяким з них.

Основні загальнорегіональні проблеми:
  • Відсутність наукової, освітньої та нормотворчої бази регіональної енергетики.
  • Невизначеність загальнодержавної енергетичної політики, у відповідності з якою повинна би розроблятись енергетична політика регіонів.
  • Відсутня система керування як діяльністю, так і розвитком всього енергетичного комплексу регіону.
  • Надмірний та безкарний монополізм централізованого електрозабезпечення та тепло забезпечення.
  • Недостатня скоординованість участі у розвитку енергетики керівних структур різних форм власності та різного відомчого підпорядкування.
  • Слабка система самозахисту регіонів від можливих надзвичайних ситуацій в енергетиці.
  • Недостатня захищеність прав енергоспоживачів.
  • Недостатній рівень енергетичної просвіти споживачів енергії.

Особливі проблеми керування енергетикою у Західному регіоні України:
  • Недостатня увага до розвитку енергетики Карпатського регіону.
  • Недостатня енергоживучість регіону, особливо міста Львова.
  • Однобокість у транскордонному енергоспівробітництві.
  • Не визначена енергетична самобутність регіону.
  • Відсутність ринку енергопостачання. Засилля на ринку зарубіжних енерготоварів.

Визначальною відмінністю загальнодержавного і регіонального керування розвитком енергетики є те, що у першому випадку об’єктом керуванням є, в основному, паливно-енергетичний комплекс централізованого електрозабезпечення, а в другому випадку – територіальний загальноенергетичний комплекс.

Узагальнення та висновки

На початку XXI століття у розвитку енергетики України триває
процес зміни пріоритетів – від централізованої електрифікації всієї країни
до гармонійного розвитку всієї енергетики.

Супроводжується це значними труднощами, для подолання яких необхідні нові знання про енергетику, а також нові організаційні заходи у сфері керування розвитком енергетики державними і громадськими засобами.

Першоджерелом виникнення та тривалого існування проблем у розвитку енергетики є недостатність нових знань про суть і структуру енергетики та закономірності її розвитку. Наслідком є недостатня підготовленість керівних органів влади та триваюча невизначеність енергетичної політики.

Потрібним є розроблення світоглядних і методичних основ розвитку енергетики, а також створення системи організаційного, кадрового, нормативного та термінологічного забезпечення процесів формування і реалізації енергетичної політики.

Першочерговим завданням є визначення доктрини розвитку всієї енергетики. У відповідності з нею повинна розроблятись система взаємо узгоджених стратегій – загальноенергетичні стратегії держави і регіонів, та стратегій галузей і сфер енергетичної діяльності.

Існуюча система керування розвитком енергетики не відповідає особливим умовам і потребам початку XXI століття. Доцільним є поступове переорієнтування Міністерства палива та енергетики на вирішування справ всієї енергетики, з відповідною зміною назви міністерства. Аналогічні зміни потрібні в обласних державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.

Актуальним стало утворення Громадської енергетичної ради України та аналогічних рад в регіонах та областях держави.

Діяльність вказаних рад повинна бути спрямована на забезпечення партнерської участі громадськості у формуванні та реалізації енергетичної політики, а також на удосконалення зв’язків між владою і громадянами.

Для зміцнення науково-дослідної бази загальноенергетичного розвитку в Західному регіоні доцільно сформувати у м.Львові відповідний Інститут розвитку енергетики (ІРЕ). Розгортання його діяльності могло б здійснюватись спочатку на громадських засадах, зосереджуючись на координаційних функціях.

Результати досліджень і наробок та набутий досвід співпраці Секції енергетики і Спілки енергетиків доцільно використати при удосконалюванні енергетики.

Актуальним стало спільне дискусійне обговорення спрямувань і результатів загальноенергетичних досліджень, виконаних на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Керівник наукової секції енергетики
ЗНЦ НАН України і МОН України
професор Чабан О.Й.

Наукова секція наук про Землю


Одним з головних напрямків діяльності секції наук про Землю – "Вивчення проблем нафтогазоутворення з позицій новітніх геологічних концепцій та дослідження закономірностей формування і розміщення родовищ нафти і газу в земній корі". В плані цього створено принципово нову концепцію нафтогазоутворення, в основу якої покладено положення сучасної теорії плитової тектоніки. Згідно цієї концепції утворення вуглеводнів відбувається в астеносфері, що збуджується океанічною плитою, яка занурюється в зоні субдукції, а в рифтогенах – при досягненні астеносферним діапіром глибини біля 120 км. У цих умовах відбувається синтез нафтових вуглеводнів "первинна нафта", а в подальшому – їхня міграція по глибинних розломах у земну кору та акумуляція у пастках фундаменту і осадового чохла. Природні нафта і газ представляють собою продукт взаємодії мантійних водень-вуглець-вуглеводневих газів і легких нафт (конденсатів) та органічної речовини осадових порід. Онтогенез нафти і газу можна зформулювати наступним чином: "первинна нафта" – мінерал подібний до конденсату мігрує по розломах із астеносферних осередків їх утворення до пасток і збагачується на своєму шляху високомолекулярними сполуками, яких йому бракує. Ці сполуки виловлюються з органічної речовини осадового чохла нафтогазоносних регіонів субдукційного, рифтогенного і депресійного (перикратонного) типів та їх комбінацій. У процесі генерації вуглеводнів визначальною є все ж таки глибинна флюїдна складова, а органічна речовина, яка міститься в породах осадового чохла, лише додає нафтовому флюїду штрихи для остаточного формування зовнішньості нафти. Базуючись на даній концепції побудовано геодинамічні моделі українських нафтогазоносних провінцій: Карпатської, Дніпровсько-Донецької та Причорноморсько-Кримської.

З нагоди Дня науки відбулися урочисті збори наукової громадськості Львова за участі керівницттва Львівської облдержадміністрації та Львівської обласної ради народних депутатів (17 травня 2004р., м.Львів, Будинок вчених). Науковці взяли участь в розробці і обговоренні "Концепції стратегії розвитку Львівщини". На урочистостях виступив із доповіддю керівник наукової секції наук про Землю М.І.Павлюк, який обгрунтував наявність нових перспективних об’єктів нафтогазопошукових робіт Карпатської нафтогазоносної провінції. Першим з них є структури, що знаходяться під насувом Складчастих Карпат в так званому автохтоні; другим – неглибоко-залягаючі газові поклади, а також дорозвідка малих родовищ, експлуатація яких вважалась нерентабельною; третій резерв нафтовидобутку – це підвищення коефіцієнта нафтовіддачі пластів.

Участь на 32-му Міжнародному геологічному конгресі (Флоренція – Італія, серпень 20-28, 2004). Було представлено доктором геолого-мінералогічних наук М.І.Павлюком дві доповіді: "Геодинамічна еволюція Азово-Чорноморського шельфу Середземноморського поясу"; "Панкардія в пізньому палеозої та ранньому мезозої".

З участю наукової секції наук про Землю та Наукової Ради НАН України з проблеми "Геологія і геохімія горючих копалин" було проведено 4 засідання наукового семінару у 2004р., планується до кінця року провести ще 4 семінари наступної тематики: "Леткі компоненти верхньої мантії (за даними досліджень флюїдних включень у мінералах" Бекеша С.М.; "Хімічний склад вод океану в неогені" А.В.Побережський; "Флюїдний режим мінералогенезу в літосфері України (за даними вивчення включень у мінералах типових парагенезів)" І.М.Наумко; "Петрофізика карбонатних колекторів України" І.М.Куровець.

Наукова секція наук про Землю брала активну участь в обговоренні і підготовці до видання монографій:
  1. Ю.Сеньковський, К.Григорчук, В.Гнідець, Ю.Колтун "Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс".- К.:Наук.думка, 2004.-171с.
  2. М.І.Павлюк, А.П.Медведєв "Панкардія: проблеми еволюції".– Львів.- Вид-во "Ліга-Прес".- 2004.- 93с.
  3. М.І.Галабуда, М.І.Павлюк, С.О.Варичев, Я.Г.Лазарук, Є.О.Скачедуб "Нафтогазоносність рифтогенів".– Львів.- Вид-во "ДК".- 2004.-111с.

Керівник наукової секції наук про Землю
ЗНЦ НАН України і МОН України
доктор геол..-мін. наук Павлюк М.І.

Наукова секція хімії і хімічної технології

  1. Проведена товариська зустріч з викладачами Жешувської політехніки та викладачами НУ "Львівська політехніка" кафедра ЕОНС з питань обміну досвідом по підготовці магістрів та спеціалістів спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" – квітень 2004р. (Організатори: кафедра ЕОНС НУ "Львівська політехніка" – проф. Мальований М.С., проф. Гумницький Я.М.).
  2. Проведена міжнародна конференція "Сучасні технологічні методи переробки пластичних мас" Організатори: кафедра ХТПП НУ "Львівська політехніка" – проф. Суберляк О.В.).
  3. Проведена товариська зустріч з зав. кафедри Екології Белгородського політехнічного інституту (Росія) та викладачами НУ "Львівська політехніка" кафедра ЕОНС з питань обміну досвідом по підготовці магістрів та спеціалістів спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" – січень 2004р. (Організатори: кафедра ЕОНС НУ "Львівська політехніка" – проф. Мальований М.С.).
  4. Проведена товариська зустріч з зав. кафедри ЕОНС НУ "Львівська політехніка" проф. Мальований М.С. та проф. Токійського університету з питань обміну досвідом відносно забезпечення сталого розвитку згідно програми ISSO 14000 – травень 2004р. (Організатори: кафедра ЕОНС НУ "Львівська політехніка" та – . Токійський університет)

Керівник секції хімії і хімічної технології
ЗНЦ НАН України і МОН України
професор Яворський В.Т.