Стаття 22. Права органів державної податкової служби
| Вид материала | Кодекс |
- Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної, 226.32kb.
- Академія державної податкової служби україни трофімова Лариса Віталіївна, 365.21kb.
- Бачити легко – важко передбачити, 103.38kb.
- Оподаткування та податкова політика в сучасних умовах. Основні напрями податкової реформи, 753.21kb.
- Розділ І. Науково-правові засади адміністративної організації місцевих органів податкової, 438.64kb.
- Про подання електронної податкової звітності, 204.25kb.
- Про подання електронної податкової звітності, 203.74kb.
- Звіт про проведену роботу Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці, 520.53kb.
- План основних питань економічної І контрольної роботи Державної податкової інспекції, 1429.55kb.
- Податкова система в Україні. Декларування доходів, 107.65kb.
Додаток 2 до листа Народного депутата України Кінаха А.К. № 297 від 01.07.10 року
Порівняльна таблиця до проекту Податкового кодексу України
| Редакція проекту Податкового кодексу України | Запропонована редакція | Зміст запропонованих змін та доповнень народним депутатом України Кінахом А.К. | Коментар | |||||||||
| РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ | ||||||||||||
Стаття 22. Права органів державної податкової служби22.1. Органи державної податкової служби мають право: 22.1.6) отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність; | Стаття 22. Права органів державної податкової служби22.1. Органи державної податкової служби мають право: 22.1.6) отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби; | В підпункті 22.1.6 пункту 22.1 статті 22 | | |||||||||
| 22.1.7) вилучати у платників податків оригінали первинних документів, які свідчать або можуть свідчити про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому платник податків має право залишити собі копії вилучених документів; | Виключити | Підпункт 22.1.7 пункту 22.1 статті 22 розділу І | Виїмка передбачена тільки в рамках кримінально-процесуального судочинства | |||||||||
| РОЗДІЛ IІ. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ) | ||||||||||||
| Стаття 5. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань 5.4. Контролюючий орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених сум податків платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законодавством за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету. | Стаття 5. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань 5.4. Контролюючий орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених сум податків платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Контролюючий орган несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 120 % за кожен день несвоєчасної передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету. | В абзаці другому слова „згідно із законодавством за несвоєчасність” замінити словами „у вигляді пені в розмірі 120 % за кожен день несвоєчасної” | | |||||||||
| Стаття 18. Наслідки використання податкових консультацій та роз’яснень 18.1. Не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації та/або роз'яснення, наданих у письмовій формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або податкове роз'яснення були змінені або скасовані. У разі зміни або скасування раніше наданої податкової консультації або податкового роз’яснення, платник податків звільняється від зобов’язання здійснювати відповідне коригування своєї податкової звітності та визначати і сплачувати уточнену суму податкового зобов’язання. 18.2. Платник податків може оскаржити до суду податкову консультацію та/або податкове роз’яснення контролюючого органу, яке, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації та/або податкового роз’яснення недійсним є підставою для надання нової податкової консультації та/або податкового роз’яснення. | Стаття 18. Наслідки використання податкових консультацій та роз’яснень 18.1. Не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації та/або роз'яснення, наданих у письмовій формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або податкове роз'яснення були змінені або скасовані. У разі зміни або скасування раніше наданої податкової консультації або податкового роз’яснення, платник податків звільняється від зобов’язання здійснювати відповідне коригування своєї податкової звітності та визначати і сплачувати уточнену суму податкового зобов’язання. 18.2. Платник податків може оскаржити до суду дії посадових осіб контролюючого органу за надання податкової консультації та/або податкового роз’яснення, яке, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом таких дій неправомірними є підставою для надання нової податкової консультації та/або податкового роз’яснення. | Викласти пункт 18.1 статті 18 в наступній редакції: „18.2. Платник податків може оскаржити до суду дії посадових осіб контролюючого органу за надання податкової консультації та/або податкового роз’яснення, яке, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом таких дій неправомірними є підставою для надання нової податкової консультації та/або податкового роз’яснення”. | Пункт 18.1 статті 18 в проекті ПКУ повинен залишатися в редакції, запропонованій до першого читання в ВРУ в частині звільнення платників податків від будь-якої відповідальності за зміну позиції контролюючих органів, викладеної в податкових роз’ясненнях або консультаціях. | |||||||||
| РОЗДІЛ ІІI. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ | ||||||||||||
| Стаття 6. Порядок визнання доходів 6.12. Датою отримання доходів у вигляді орендних/лізингових платежів за майно, що передано платником податку в оренду/лізинг, ліцензійних платежів (у тому числі роялті) за користування об’єктами інтелектуальної власності є дата розрахунку, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів незалежно від фактичного надходження коштів. | Стаття 6. Порядок визнання доходів 6.12. Датою отримання доходів у вигляді орендних/лізингових платежів (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу) за майно, що передано платником податку в оренду/лізинг, ліцензійних платежів (у тому числі роялті) за користування об’єктами інтелектуальної власності є дата розрахунку, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів незалежно від фактичного надходження коштів | В пункті 6.12 статті 6 розділу ІІІ після слів „орендних/лізингових платежів” додати слова „(без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу)” | | |||||||||
| Стаття 22. Оподаткування операцій особливого виду 22.7. Оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється в такому порядку: передача майна в оперативний лізинг/оренду не змінює податкових зобов’язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та жилих приміщень; орендар не має права на збільшення витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування, у разі якщо такі платежі здійснюються на користь фізичної особи, нерезидента або юридичної особи, які відповідно до статті 23 цього розділу звільнені від сплати цього податку чи сплачують цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у пункті 20.1 статті 20 цього розділу; осіб, що сплачують податок у складі інших податків; передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує доходи, а в разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних засобів орендодавця, – прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об’єкта основних засобів згідно з правилами, визначеними статтею 15 цього розділу для їх продажу, а орендар включає вартість об’єкта фінансового лізингу (без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору) до вартості відповідної групи основних засобів з метою амортизації, за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача. При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об’єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У разі коли в майбутніх податкових періодах орендар повертає об’єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об’єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об’єкта орендодавцю за звичайною ціною, що є на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого основного засобу, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами статей 13 і 14 цього розділу. У разі коли вартість об’єкта фінансового лізингу, що вперше вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою від вартості витрат на його придбання або спорудження, орган державної податкової служби має право провести позачергову перевірку для визначення рівня звичайної ціни; передача в оренду житлового фонду або землі здійснюється за правилами оперативного лізингу. орендар не має права на збільшення витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування, якщо такі платежі здійснюються на користь фізичної особи, нерезидента або юридичної особи, які відповідно до статті 23 цього розділу звільнені від сплати цього податку чи сплачують цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у пункті 20.1 статті 20 цього розділу; осіб, що сплачують податок у складі інших податків. Відображення в податковому обліку операцій передачі житла в оренду з викупом здійснюється з урахуванням особливостей, що встановлені у розділі XIX цього Кодексу. | Стаття 22. Оподаткування операцій особливого виду 22.7. Оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється в такому порядку: передача майна в оперативний лізинг/оренду не змінює податкових зобов’язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та жилих приміщень; орендар не має права на збільшення витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування, у разі якщо такі платежі здійснюються на користь фізичної особи, нерезидента або юридичної особи, які відповідно до статті 23 цього розділу звільнені від сплати цього податку чи сплачують цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у пункті 20.1 статті 20 цього розділу; осіб, що сплачують податок у складі інших податків; передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує доходи, а в разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних засобів орендодавця, – прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об’єкта основних засобів згідно з правилами, визначеними статтею 15 цього розділу для їх продажу, а орендар включає вартість об’єкта фінансового лізингу (без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору) до вартості відповідної групи основних засобів з метою амортизації, за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача. При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об’єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У разі коли в майбутніх податкових періодах орендар повертає об’єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об’єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об’єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів в частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об’єкт лізингу на дату такого повернення. У разі коли вартість об’єкта фінансового лізингу, що вперше вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою від вартості витрат на його придбання або спорудження, орган державної податкової служби має право провести позачергову перевірку для визначення рівня звичайної ціни; передача в оренду житлового фонду або землі здійснюється за правилами оперативного лізингу; передання житлового фонду у фінансовий лізинг здійснюється за правилами цього підпункту; перехід права власності на об’єкт лізингу від орендодавця (власника майна) до іншої особи (нового власника майна) із збереженням відповідних права та обов'язків орендодавця за договором фінансового лізингу не змінює податкових зобов'язань орендодавця, орендаря та нового власника майна, сформованих до моменту передачі у власність такого майна (об’єкту лізингу) іншій особі (новому власнику майна). орендар не має права на збільшення витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування, якщо такі платежі здійснюються на користь фізичної особи, нерезидента або юридичної особи, які відповідно до статті 23 цього розділу звільнені від сплати цього податку чи сплачують цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у пункті 20.1 статті 20 цього розділу; осіб, що сплачують податок у складі інших податків. Відображення в податковому обліку операцій передачі житла в оренду з викупом здійснюється з урахуванням особливостей, що встановлені у розділі XIX цього Кодексу. | В четвертому абзаці пункту 22.7 статті 22 розділу ІІІ слова „за звичайною ціною, що є на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого основного засобу, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами статей 13 і 14 цього розділу” замінити словами „за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів в частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об’єкт лізингу на дату такого повернення”. Доповнити пункт 22.7 абзацами шостим та сьомим наступного змісту: „передання житлового фонду у фінансовий лізинг здійснюється за правилами цього підпункту; перехід права власності на об’єкт лізингу від орендодавця (власника майна) до іншої особи (нового власника майна) із збереженням відповідних права та обов'язків орендодавця за договором фінансового лізингу не змінює податкових зобов'язань орендодавця, орендаря та нового власника майна, сформованих до моменту передачі у власність такого майна (об’єкту лізингу) іншій особі (новому власнику майна)”. Відповідно до цього вважати абзаци шостий та сьомий абзацами восьмим та дев’ятим. | | |||||||||
| Стаття 23. Звільнення від оподаткування | Стаття 23. Звільнення від оподаткування <…> 23.6. Звільняється від оподаткування прибуток приватних дошкільних, загальноосвітніх, середніх професійних та вищих навчальних закладів незалежно від організаційно-правової форми, що мають відповідну ліцензію, який отриманий від провадження освітньої діяльності, за умови інвестування цих коштів на розвиток навчальних закладів; а також доходи, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять до цих закладів для забезпечення їх потреб щодо провадження освітньої діяльності. | Статтю 23 розділу ІІІ доповнити пунктом 23.6 наступного змісту: „23.6. Звільняється від оподаткування прибуток приватних дошкільних, загальноосвітніх, середніх професійних та вищих навчальних закладів незалежно від організаційно-правової форми, що мають відповідну ліцензію, який отриманий від провадження освітньої діяльності, за умови інвестування цих коштів на розвиток навчальних закладів; а також доходи, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять до цих закладів для забезпечення їх потреб щодо провадження освітньої діяльності”. | | |||||||||
| Розділ IV. Податок на доходи фізичних осіБ | ||||||||||||
| Стаття 5. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу 5.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: 5.1.25) сума, отримана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних, дорогоцінних або кольорових металів. Під час виплати доходів за зданий платником податку брухт чорних, дорогоцінних або кольорових металів особа, що його закуповує, вважається податковим агентом та зобов'язана утримати податок із суми такої виплати за ставкою, встановленою цим розділом. Порядок виконання цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України; | Стаття 5. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу 5.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: 5.1.25) сума, отримана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, включаючи брухт чорних або кольорових металів за винятком брухту дорогоцінних металів. Під час виплати доходів за зданий платником податку брухт чорних, дорогоцінних або кольорових металів особа, що його закуповує, вважається податковим агентом та зобов'язана утримати податок із суми такої виплати за ставкою, встановленою цим розділом. Порядок виконання цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України; | В підпункті 5.1.25 пункту 5.1 статті 5 розділу IV абзац перший викласти в наступній редакції: „5.1.25) сума, отримана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, включаючи брухт чорних або кольорових металів за винятком брухту дорогоцінних металів”. | Норма щодо не включення до розрахунку доходів брухту чорних та кольорових металів двічі була підтримана та запроваджена на території України і знайшла позитивний відгук не лише серед підприємців, але й у співробітників податкових органів. Вона дає можливість застосовувати прозорий механізм, який широко використовується в країнах Західної Європи та в Росії. Обґрунтування не включення до розрахунку загального місячного (річного) доходу громадян податком з доходів фізичних осіб спирається на ту ж саму економічну сутність побутових відходів у вигляді скла, паперу та ін. На протязі тривалого часу діюче законодавство не передбачало оподаткування цих операцій податком з доходів фізичних осіб. | |||||||||