Академія державної податкової служби україни трофімова Лариса Віталіївна

Вид материала

Автореферат

Содержание Шкарупа Віктор Костянтинович Пєтков Валерій Петрович Коломоєць Тетяна Олександрівна Загальна характеристика роботи Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Об’єктом дослідження Методи дослідження. Наукова новизна роботи Практичне значення отриманих результатів Особистий внесок здобувача. Апробація результатів дисертації. Структура дисертації. Основний зміст роботи Розділ перший “Загальна характеристика юридичної практики ОДПС” Розділ другий “Правові засади діяльності юридичних підрозділів ОДПС” Розділ третій “Організація діяльності працівників юридичних підрозділів ОДПС” Список опублікованих робіт Ключові слова Трофимова Л.В. Ключевые слова ... Полное содержание

Подобный материал:

• Бачити легко – важко передбачити, 103.38kb.
• Національна академія державної податкової служби України, 1040.62kb.
• Кодекс честi, 326.58kb.
• Стратегічний план розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, 84.96kb.
• Національна академія державної податкової служби україни, 946.61kb.
• Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної, 226.32kb.
• Основні завдання та функції відділу обліку та звітності, 102.49kb.
• Грищук Ірина Валерійовна, старший викладач кафедри, Національна академія Державної, 57.89kb.
• В бажанні виражається сутність людини, 135.82kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 3024.54kb.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ


Трофімова Лариса Віталіївна


УДК 342.97 : 35.075.5


Організаційно-правове забезпечення діяльності

юридичних підрозділів

органів державної податкової служби України


12.00.07 – теорія управління;

адміністративне право і процес;

фінансове право.


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата юридичних наук


Ірпінь – 2003


Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі адміністративного права та адміністративної і кримінально - процесуальної діяльності Академії державної податкової служби України Державної податкової адміністрації України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор

Шкарупа Віктор Костянтинович,

Академія державної податкової служби України,

начальник кафедри адміністративного права та

адміністративної і адміністративно-процесуальної

діяльності

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Пєтков Валерій Петрович,

Національний університет внутрішніх справ,

начальник Кіровоградської філії;


кандидат юридичних наук, доцент

Коломоєць Тетяна Олександрівна,

Запорізький державний університет,

заступник декана юридичного факультету.

Провідна установа: Національна академія внутрішніх справ України (м.Київ),

кафедра адміністративного права

Захист відбудеться "2" липня 2003р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.02 в Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м.Ірпінь, вул. Садова,53.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м.Ірпінь, вул. Садова,53.

Автореферат розісланий “30” травня 2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Забарний Г.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. В сучасних умовах в Україні проходить становлення правової держави. Зміст єдності і розмежування трьох гілок державної влади – законодавчої, виконавчої, судової полягає в необхідності належного правозастосування в усіх галузях законодавства та в його окремих формах, якими слід розглядати юридичне обслуговування суб’єктів усіх форм власності і населення у суспільстві в цілому і податкових відносинах зокрема. Забезпечення розбудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави залежить в першу чергу від належного виконання своїх функцій державними органами. Соціально-економічні перетворення постійно вимагають пошуку та запровадження нових методів і механізмів, спрямованих на поліпшення економічної ситуації країни.

Головне місце займають правові форми і методи управління економікою, правове забезпечення законності діяльності і дисципліни в усіх сферах господарювання і на різних рівнях органів виконавчої влади. Реалізувати вказані завдання, ефективно захищати законні права та економічні інтереси і безпеку держави, підприємств, установ та організацій покликані юридичні служби.

Українська держава зацікавлена у функціонуванні професійної і сучасної юридичної служби. Уряд України постановою від 27.08.1995р. затвердив Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, в якому зазначив про необхідність вдосконалення правової роботи у сфері громадського виробництва, створення правових і організаційних основ для ефективної діяльності юридичної служби щодо забезпечення законності в роботі міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади щодо попередження порушень прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій і громадян. Юридичне обслуговування діяльності органів державної податкової служби України (далі – ОДПС) – це засіб, за допомогою якого збираються необхідні документи (докази) для підтвердження юридичних фактів та аргументів, на підставі яких провадиться застосування норм права. Завдяки цьому досягається забезпечення конституційних норм щодо охорони прав і захисту інтересів як платників податків так і держави, а саме реально використовуються норми податкового права у процесі виконання бюджету.

Потреба удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності юридичних служб постійно зростатиме, про що свідчить Указ Президента України від 11.12.2001р. №1207/2001 “Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів”, постанова Кабінету Міністрів України від 14.12.2001р.№1693 “Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади”. Роль юридичних підрозділів ОДПС як частини апарату, що організовує правову роботу та виконує специфічні функції в юридичній практиці, полягає в забезпеченні умов для зміцнення законності в сфері оподаткування і посилення трудової та службової дисципліни, попередження правопорушень з боку як податківців так і платників податків шляхом підвищення рівня правової культури в суспільстві.

Положенням податкової доктрини щодо діяльності ОДПС присвячували свої роботи вчені і практики: М.Я.Азаров, Л.К.Воронова, П.Т.Гега, І.І.Лонюк, В.Т.Капріца, М.М.Касьяненко, М.П.Кучерявенко, Т.Є.Кушнарьова, П.В.Мельник, П.С.Пацурківський, В.І.Полюхович, В.М.Попович, Л.А.Савченко, Г.М.Самілик, Т.В.Сараскіна, Г.О.Усатий та ін., але їх дослідження не відображають ролі юридичних підрозділів в системі ОДПС, не визначають їх організаційно-правове забезпечення.

При підготовці дисертації були використані наукові праці вчених фахівців з адміністративно-правової науки: В.Б.Авер’янова, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, А.С.Васильєва, Р.Ф.Васильєва, В.Г.Гончаренка, Долгополова А.М., Г.Г.Забарного, Р.А.Калюжного, В.М.Кампо, Л.В.Коваля, Т.О.Коломоєць, В.О.Коновалової, Ю.Ф.Кравченка, С.В.Кувакіна, Г.І.Лелікова, Н.Р.Нижник, О.В.Петришина, В.П.Пєткова, А.О.Селіванова, В.М.Селіванова, В.О.Шамрая, В.К.Шкарупи, В.В.Цвєткова та ін..

Неможливо провести дослідження без використання загальнотеоретичних праць зарубіжних і вітчизняних вчених, зокрема, С.С. Алексєєва, С.Н.Братуся, А.Б.Венгерова, С.І. Вильнянського, Ю.І.Гревцова, С.Д.Гусарєва, І.Я.Дюрягина, В.П.Казимирчука, В.Т.Калмикова, В.Н.Карташова, В.Н.Кудрявцева, В.І. Леушина, А.В.Малько, М.Н.Марченко, М.І.Матузова, П.Є.Недбайло, В.С.Нерсесянца, В.П.Реутова, О.Ф.Скакун, М.Я.Соколова, О.Д.Тихомирова та ін..

В опублікованих роботах фахівців у галузі адміністративного і фінансового права містяться оригінальні гіпотези, цікаві ідеї та пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання діяльності, юридичної практики та правової роботи ОДПС, що були враховані автором даного дослідження.

У той же час недостатньо досліджені ефективність діяльності юридичних підрозділів і їх взаємодія з галузевими управліннями в структурі ОДПС.

Сьогодні гостро відчувається потреба в розробці і удосконаленні понятійного апарату, що стосується юридичної практики, виявленні закономірностей виникнення, становлення і функціонування юридичних підрозділів ОДПС, аналізі, систематизації і узагальненні юридичної практики ОДПС як об’єктивного явища реальної дійсності.

Наведені аргументи повною мірою обґрунтовують актуальність і важливість проведення комплексного наукового дослідження організаційно-правових засад діяльності юридичних підрозділів ОДПС.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Роботу виконано в рамках планів Академії державної податкової служби України, як частину науково-дослідної роботи “Удосконалення адміністрування податку на додану вартість у сфері зовнішньоекономічної діяльності ”(номер державної реєстрації № 0102U005745), тема дисертації затверджена її вченою радою. Робота виконана в контексті заходів з реалізації Концепції адміністративної реформи, затвердженої Указом Президента України від 22.07.1998р. № 810/98 та Стратегії реформування системи державної служби в Україні, затвердженої Указом Президента України від 14.04.2000р. №599/2000. Цей напрямок дослідження знайшов підтвердження і в Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 25.12.2000р. №1376/2000.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України і досягнень адміністративно-правової науки, узагальнення юридичної практики та правової роботи ОДПС з’ясувати історичний розвиток юридичних підрозділів, визначити поняття юридичної практики ОДПС, удосконалити структуру юридичної служби в системі податкових органів для проведення ефективної модернізації в межах адміністративної реформи і зміцнення законності в діяльності органів державної влади.

Для досягнення мети були визначені такі завдання:

• дослідити етапи розвитку юридичних підрозділів ОДПС;
  
• розкрити зміст діяльності працівників юридичних підрозділів ОДПС;
  

• проаналізувати вітчизняні й зарубіжні правові акти та існуючі в науковій літературі погляди вчених щодо поняття “юридична практика” та “правова робота”;
  
• визначити поняття “юридична практика ОДПС” і її принципи;
  

• здійснити аналіз впливу юридичної практики ОДПС на зміни податкового законодавства;
  

• визначити місце юридичних підрозділів в системі ОДПС;
  
• здійснити аналіз організаційної побудови юридичних підрозділів ОДПС, зовнішньої та внутрішньої взаємодії її елементів;
  
• охарактеризувати функції правового забезпечення діяльності ОДПС;
  
• визначити причини плинності кадрів серед юристів ОДПС та запропонувати заходи вирішення проблеми;
  
• запропонувати рекомендації щодо удосконалення правового регулювання діяльності юридичних підрозділів ОДПС та пропозиції до змін у законодавство.
  

Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, що складаються у сфері діяльності юридичних підрозділів ОДПС.

Предметом дослідження є організаційні засади діяльності юридичних підрозділів ОДПС та чинне законодавство України, інші нормативно-правові акти, відомчі акти ОДПС з питань організації діяльності юридичних підрозділів, юридична практика ОДПС.

Методи дослідження. У роботі використано окремі загальнонаукові методи: за допомогою логіко-семантичного вдосконалено понятійний аппарат (підрозділи 1.1,1.2); на основі статистичного узагальнення вивчалась думка, проводилось опитування (підрозділи 1.2, 2.4), за допомогою системно-функціонального – визначено шляхи удосконалення нормативної бази діяльності і організаційної побудови юридичних підрозділів ОДПС (підрозділи 2.1,2.2,3.2).

Серед конкретнонаукових методів – головні: порівняльно-правовий та історико-правовий, що надали змогу дослідити формування юридичних підрозділів в системі ОДПС (підрозділ 2.1). Статистичні дані використано при виробленні, за результатами аналізу супроводження справ у судах за участю податкових органів, пропозицій щодо удосконалення діяльності юридичних підрозділів у взаємодії з галузевими управліннями ОДПС (підрозділи 2.3,3.2,3.3).

Нормативну базу роботи склали Конституція і закони України, міжнародно-правові документи, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України та відомчі нормативні акти ДПА України, що регламентують питання діяльності юридичних підрозділів ОДПС як складової частини органу виконавчої влади. Емпіричну базу дослідження становлять публікації в періодичних виданнях, довідкова література, статистичні та аналітичні матеріали про діяльність юридичних служб , а також звітні дані ДПА України та ДПА у Дніпропетровській області.

У процесі дослідження теми були вивчені юридична практика органів ДПС і судова практика за участю органів ДПС, результати розгляду скарг (апеляцій) і звернень платників податків, проведено вибіркове опитування працівників юридичних підрозділів та студентів юридичних факультетів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що дана дисертація є першим у вітчизняній науці адміністративного права спеціальним комплексним монографічним дослідженням, присвяченим діяльності юридичних підрозділів ОДПС, в якому здійснено поглиблений аналіз діяльності юристів у структурі ОДПС та їх організаційно-правового забезпечення, систематизовано функції щодо правового забезпечення діяльності ОДПС, внесено окремі пропозиції щодо удосконалення діючого законодавства і розробки нових нормативно-правових актів.

У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків. Основні з них такі:

- удосконалено поняття і проведено розмежування термінів “юридична практика” та “правова робота”;

• уперше визначено етапи розвитку юридичних підрозділів ОДПС, шляхи підвищення ефективності їх участі в системі ОДПС;
  
• дістало подальшого розвитку визначення місця юридичних підрозділів в системі державних податкових органів;
  
• обгрунтовано взаємозв’язок реформування діяльності юридичних підрозділів в ОДПС із здійсненням в Україні адміністративно-правової реформи;
  
• уперше визначено поняття юридичної практики ОДПС як складового елементу функціонування правової системи і частини процесу правового регулювання, що одночасно є віддзеркаленням позитивних і негативних сторін у стосунках платників податків і податковим органом, що враховує набутий і напрацьовує новий досвід в результаті нормотворчої і правозастосовчої діяльності та вносить об’єктивно-реальні зміни в суспільстві, формуючи правову культуру населення;
  
• обгрунтовано, що за характером виконуваної роботи і відповідною кваліфікацією працівники підрозділів правового забезпечення – державні службовці є юристами і саме тому такі підрозділи доцільно назвати юридичними, врахувавши їх історичний розвиток і досвід юридичного департаменту Російської Федерації, а також те, що правове забезпечення здійснюють не лише юристи, але і керівники та інші посадові особи ОДПС;
  
• узагальнено причини плинності кадрів серед працівників юридичних підрозділів і запропоновано заходи щодо їх усунення;
  
• уперше проаналізовано структуру юридичних підрозділів ОДПС і внесено пропозиції щодо її вдосконалення, окремі з яких знайшли практичне впровадження;
  
• обгрунтовано необхідність закріплення процедур адміністративного оскарження рішень (дій, бездіяльності) ОДПС в кодифікованому документі, а вирішення значних конфліктних справ і спорів передбачити в межах адміністративного судочинства - податковими судами;
  
• доведено необхідність введення нової кваліфікації: юрист-економіст, юрист-фінансист при підготовці фахівців права в Академії ДПС України для юридичної служби ОДПС з метою зменшення дублювання функцій і конфліктних ситуацій та судових спорів, враховуючи складність спеціального податкового законодавства;
  
• обгрунтовано необхідність внесення змін до чинного правового регулювання відносно неприпустимості надання податкових роз’яснень і застосування податкового компромісу податковими органами як у науково-теоретичному так і в практичному плані;
  

Практичне значення отриманих результатів полягає в обгрунтуванні теоретичних положень і нових висновків у сфері діяльності юридичних підрозділів ОДПС.

Отримані результати дисертаційного дослідження можуть бути використані :

• у науково - дослідницькій сфері – положення, які містяться у дисертації поглиблюють основні засади теорії управління і можуть бути підгрунтям для подальшої розробки окремих питань при здійсненні поетапної модернізації діяльності ОДПС;
  
• у правотворчості – при вдосконаленні чинного адміністративного і фінансового законодавства України;
  
• у правозастосовчій сфері – запропоновані заходи спрямовані на удосконалення системи взаємодії структурних підрозділів ОДПС;
  

• у навчальному процесі – при написанні підручників, навчальних посібників, довідкової та методичної літератури, викладанні відповідних навчальних дисциплін з курсів “Адміністративна діяльність ОДПС”, “Податкове право”, “Фінансове право”, “Правове забезпечення діяльності ОДПС”;
  
• у правовиховній сфері – висновки і пропозиції, що містяться в дисертації можуть слугувати матеріалами роботи з підвищення рівня правової культури населення і фахового рівня працівників державної податкової служби.
  

Основні положення дослідження використані автором при підготовці навчальної і робочої програми, лекцій з курсу “Правове забезпечення діяльності ОДПС” для студентів Академії державної податкової служби України (акт впровадження №4 від 28.11.2002р.). Положення дисертації використовувалися в навчальному процесі під час викладання дисциплін “Фінансове право” та “Податкове право” в Національному гірничому університеті (акт впровадження №4 від 2.12.2002р.).

Результати дослідження у вигляді структурних змін юридичних служб впроваджені в практичній діяльності ДПА у Дніпропетровській області та ОДПС України (акт впровадження від 9.12.2002р., акт впровадження від 20.01.2003р.).

За результатами наукового дослідження підготовлено методичні рекомендації щодо проведення документальних перевірок з питань дотримання суб’єктами підприємницької діяльності порядку оподаткування податком на додану вартість зовнішньоекономічних операцій (№ 0102U005745, протокол №13 від 22.10.2002р.).

Висновки та пропозиції щодо вдосконалення діяльності юридичних підрозділів ОДПС направлені до ДПА України та впроваджені у практику діяльності як ДПА у Дніпропетровській області так і в цілому служби правового забезпечення ОДПС України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Всі сформульовані в дисертаційному дослідженні положення та висновки обґрунтовані і розроблені на базі особистих теоретичних і практичних досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедри адміністративного права та адміністративної і кримінально-процесуальної діяльності Академії державної податкової служби України. Окремі положення дисертації доповідались автором на науково-практичних конференціях “Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи України на рівні регіонів та шляхи її кадрового і професійного забезпечення”(Дніпропетровськ,5–6.12.2000р.), “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення”( Ірпінь,1–2.12.2000р.), “Юридична освіта і правоохоронна діяльність: перспективи нового тисячоліття” (Дніпропетровськ,30–31.05.2001р.), “Митна політика України на сучасному етапі”(Дніпропетровськ,8–9.11.2001р.), “Бюджетно-податкова політика в Україні” (Ірпінь,19–20.12.2001р.), “Становлення і розвиток правової системи України” (Київ,21.03.2002р.), “Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби України ”(Ірпінь,19–20.12.2002р.), “Проблеми кодифікації законодавства України” (Київ,14.05.2003р.), II, III, IV міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, 4–5.05.2001р., 16-17.05.2002р., 15–17.05.2003р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична інформація про правопорушення і методи її аналізу” (Хмельницький,22–23.05.2002р.).

Публікації. Основні теоретичні висновки, пропозиції, практичні рекомендації відображені в п’яти наукових публікаціях та у чотирьох тезах надрукованих за матеріалами науково-практичних конференцій. Ідеї і розробки, що належать В.К.Шкарупі, у співавторстві з яким є наукова праця, у дисертації не використовувалися.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних позначень, трьох розділів, які вміщують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження складає 179 сторінок комп’ютерного тексту. Список використаних джерел включає 198 найменувань. Додатки (в т.ч. діаграми і таблиці) займають 30 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок з науковими програмами і планами, об’єкт і предмет, мета і завдання, методи дослідження, наукова новизна роботи і практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача в їх одержанні, наводяться дані про апробацію результатів дослідження та публікації.

Розділ перший “Загальна характеристика юридичної практики ОДПС” складається з трьох підрозділів і cтосується загальнотеоретичних питань юридичної практики ОДПС.

У підрозділі 1.1 “Поняття юридичної практики та її значення в правовій роботі ОДПС” дається поняття правової роботи та юридичної пратики ОДПС, характеризується роль і місце юридичної практики в правовій роботі ОДПС.

Юридична практика досліджується як складне багатоманітне явище, як один з найважливіших елементів функції правозастосування в державному управлінні. У процесі аналізу здобутків учених з державного управління, економістів, юристів, а також у результаті з’ясування особливостей юридичної практики в системі виконавчих органів в Україні зроблено висновок, що юридична практика – це цілепокладена діяльність, яка пов’язана з правовими нормами і спрямована на реалізацію і застосування законодавства в сукупності з набуттям навичок і знань у правознавстві та юриспруденції, враховуючи результати перевірки на достовірність певних настанов, положень або висновків у суспільному житті, що впливає на перетворення об’єктивної дійсності і розвиток пізнання.

Автор розглядає термін “правова робота” в ОДПС у вузькому і широкому значенні: береться до уваги роботу юридичних підрозділів (правового забезпечення, правового забезпечення та апеліцій департаменту модернізації, юридичного забезпечення департаменту акцизного збору); вказується на різноманітність форм і методів роботи по застосуванню норм права керівниками і іншими посадовими та службовими особами податкових органів. З метою удосконалення роботи по виконанню бюджету, реформування податкової системи, враховуючи напрацьований досвід юридичної практики, податківцями вносяться пропозиції щодо змін у законодавство і було ініційовано розробку проекту Податкового кодексу України.

Автор вважає за доцільне назву підрозділів “правового забезпечення” змінити на “юридичний департамент (відділ), юридичне управління” тому, що вона більш повно відповідає завданням і функціям, які виконують юристи. На підтвердження приводяться результати анкетування працівників юридичної служби ОДПС та досвід роботи правників у США і Росії.

Щодо розмежування понять юридична практика і правова робота автор наводить такі аргументи: юридичною практикою слід вважати цілепокладену діяльність, яка пов’язана з правовими нормами і спрямована на реалізацію і застосування законодавства в сукупності з набуттям навичок і досвіду в суспільно-правовому житті та юриспруденції, враховуючи результати перевірки на достовірність певних настанов, положень або висновків, що впливає на перетворення об’єктивної дійсності і розвиток пізнання, тоді як правова робота – це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення умов дотримання законності, що здійснюється правовими формами і методами усіма органами управління, організаціями, посадовими особами і громадянами в усіх сферах суспільного життя. Тобто, юридична практика є складовим і важливим елементом правової роботи, які взаємопов’язані між собою.

У підрозділі 1.2 “Юридична практика ОДПС як складова частина правової системи України” розглядається інститут правової системи і її елемент юридична практика. Дисертант зазначає, що юридична практика тісно взаємозв’язана з іншими елементами, постійно змінюється сама і впливає на інших, а тим самим на суспільство в цілому. Як складова частина правової системи держави і правової роботи органів виконавчої влади юридична практика ОДПС є діяльністю з нормотворення і застосування правових приписів, взятих в єдності з процесом накопичення соціально-правового досвіду, що направлені на зміни в суспільному житті і на формування податкової культури населення.

Аналізуючи думки вчених щодо елементів правової системи дисертант дійшла висновку, що як важливий складовий елемент юридична практика ОДПС не тільки займає самостійне місце в структурі правової системи держави, але й має важливе значення для становлення правової держави Україна і відіграє ключову роль у механізмі правового регулювання процесів, що відбуваються в суспільстві. Саме в результаті правотворчої (нормотворчої) та правореалізаційної (включаючи правозастосовчу, правоохоронну) діяльності податківців проявляються як позитивні, так і негативні сторони взаємовідносин з платниками податків і іншими членами суспільства.

Автор приділяє увагу аналізу завдань юридичної служби ОДПС. Дисертант пропонує у проекті загальної частини Податкового кодексу закріпити такі принципи: законність, гуманізм, демократизм, професіоналізм, нормативність, процесуальність, стабільність, системність, обов’язковість, справедливість, ідеологічність, рівність (сторони судових процесів, суб’єкти відповідальності за порушення законодавства).

У підрозділі 1.3 “Вплив юридичної практики на вдосконалення податкового законодавства” дисертант зазначає, що державна податкова служба повинна виступати гарантом фінансової стабільності держави, її економічного зростання та соціального прогресу, адже податкова система, головною метою якої є забезпечення надходження коштів до бюджету, може мати значний позитивний вплив на діяльність і поведінку платників податків. Саме ставлення до сплати податків і розуміння такої необхідності є свідченням правосвідомості як з боку фізичних та юридичних осіб, так і з боку самих податківців. Автор підкреслює, що правова освіта і правове виховання кожної людини (податківців і платників податків) органічно взаємопов’язані і мають велике значення у формуванні свідомості законослухняного громадянина.

В дисертації аналізуються погляди вчених-юристів на недосконалість нормативно-правової бази з питань оподаткування, на підставі чого зроблено висновок, що вдосконалити правову базу можливо при виявленні загальних закономірностей формування правового рішення і визначення основних правоутворюючих категорій “потреба” та “інтерес”. Одним із напрямів підвищення ефективності права є узгодженість різних потреб та інтересів, а це можливо при врахуванні аналізу юридичної практики. Автор, погоджується з думкою Пацурківського П.С., що всі фінансово-правові норми – імперативні і що, диспозитивних фінансово-правових норм немає в принципі, і не може бути, обгрунтовує неприпустимість застосування податкового компромісу при конфлікті інтересів і видання ОДПС податкових роз’яснень, які передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III. Враховуючи конституційні засади організації діяльності та межі повноважень державних органів і їх посадових осіб дисертант вказує на недоцільність первинного розгляду скарг платників податків на рішення ОДПС і можливості його скасування контролюючим органом нижчого рівня(де платник знаходиться на обліку), який проводив перевірку, оформляв акт, виносив рішення. На підставі чого внесено пропозицію – передати такі повноваження до компетенції спеціалізованих (податкових) судів адміністративної юстиції, створення яких передбачено судовою реформою. Автор зазначає, що саме таким чином юридична практика ОДПС активно впливатиме на зміни (аналіз і внесення пропозицій) законодавства і на позитивний імідж податкової служби.

Важливе значення автор відводить узагальненню судової практики за участю податкових органів, з’ясуванню спірних та проблемних питань правозастосування, оподаткування, аналізу конкретних юридичних фактів як важливому елементу юрисдикційної діяльності ОДПС, використовуючи який можливо удосконалювати діюче законодавство, і сприяти реформуванню податкової системи, виправляти такі недоліки як наділення ОДПС невластивими їй функціями. На підставі чого робить висновок, що необхідно конституційно закріпити надання статусу суб’єкта зоконодавчої ініціативи Верховному Суду України. Дисертант зазначає, що доцільно шляхом внесення доповнень до п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” закріпити право на звернення до суду з позовами про визнання установчих документів суб’єктів підприємництва недійсними і угод, що протирічать закону, які прямо чи опосередковано впливають на оподаткування.

Розділ другий “Правові засади діяльності юридичних підрозділів ОДПС” складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1“Місце юридичних підрозділів в системі ОДПС та їх структура” відображено генезис формування юридичних підрозділів через призму розвитку ОДПС, з початку проголошення України незалежною, демократичною державою.

Кожен історичний етап розвитку ОДПС відрізнявся особливостями організації та змісту роботи юридичних підрозділів. Узагальнення результатів робіт вчених свідчить про необхідність вирішення досліджуваної проблеми і в сучасних умовах, коли в державі відбуваються реформаційні процеси, особливого змісту набуває юридичне обслуговування діяльності ОДПС з метою ефективної реалізації і застосування норм права, забезпечення законності в реалізації податкової політики. Тому функціонування і розвиток юридичних служб має важливе значення як в галузях господарства так і в органах державної влади.

Автор робить висновок, що головним в роботі юридичних підрозділів ОДПС є забезпечення умов дотримання законності і дисципліни та організація правової роботи, яка включає всі аспекти юридичної практики, скерованої на правомірне застосування, неухильне дотримання та попередження невиконання вимог діючого законодавства. Аналізуючи значення впливу юридичної практики на об’єктивні зміни в суспільстві автор вважає, що місце юридичних підрозділів в системі ОДПС є не тільки важливим, а й необхідним.

Враховуючи досвід діяльності Міністерства податків і зборів Росії, дисертант вносить пропозицію про створення юридичного департаменту(на базі правого забезпечення) в структурі ДПА України до якого б увійшли управління апеляцій, відділ юридичного забезпечення департаменту акцизного збору і відділ правового забезпечення та апеляцій департаменту модернізації. Є ще один аргумент, який визначає місце юридичних підрозділів в системі ОДПС. Для російських колег юристів характерним є розгляд скарг на акти податкових органів нижчого рівня і спорів між платниками податків і податковими органами. Нині в ОДПС України є колегіальні комісії з розгляду спірних питань під час проведення перевірок суб’єктів підприємництва.

Розкриваючи структуру юридичних підрозділів в системі ОДПС автор констатує, що виконання більшості функцій і процедур галузевими департаментами і управліннями неможливе без чіткого знання і правильного застосування норм Конституції України, кодексів, законів та інших нормативно-правових актів, судової практики. Тому введення в структуру таких управлінь юридичних груп (посад юридичних працівників) за рахунок внутрішнього перерозподілу чисельності з підпорядкуванням директору юридичного департаменту (на рівні облДПА-управління, на рівні ДПІ- відділу) сприяло б забезпеченню точного та однакового розуміння і застосування норм права.

У підрозділі 2.2 “Функції юридичних підрозділів ОДПС” вказується, що основними елементами правового статусу працівників юридичних підрозділів ОДПС є їх права і обов’язки. Проаналізувавши наукові роботи вчених, які досліджували поняття “функція”, автор робить висновок, що функція правового забезпечення в діяльності ОДПС не є допоміжною, а відноситься до основних функцій. Фактично термін “правове забезпечення” тлумачиться як комплекс заходів по забезпеченню державної дисципліни та законності у діяльності податкових органів, найбільш повного здійснення своїх прав і виконання обов’язків, широкого використання правових засобів для вдосконалення діяльності, захисту законних прав та інтересів держави і підприємств, організацій та громадян, які є платниками податків. Аналізуючи процедури окремих функцій, дисертант робить висновок про безпідставне їх дублювання.

Щодо функціональної структури державних подат­кових органів, то основою їх діяльності є саме досягнення цілей, виконання завдань, використання методів та повноважень. Загалом, органи державної податкової служби виконують значну кількість функцій і тих, які покладені на юридичну службу: законотворчу, методичну; організації роботи державних податкових адміністрацій (інспекцій); вдосконалення структури, форм та методів діяльності податкових органів; контрольну діяльність (складається з внутрівідомчого конт­ролю та контролю за дотриманням законності та запобіганню порушень податкового законодавства); координації діяльності з фінансовими, правоохорон­ними органами, статистики, державною митною та конт­рольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами. Автор робить висновок, що діяльність юридичних підрозділів повинна набути оновленого значення, а їх функції необхідно конструктивно розширити так як за змістом і цілями діяльності вони повинні захищати інтереси держави і забезпечувати дотримання законності діяльності держаної податкової служби.

У підрозділі 2.3 “Взаємодія юридичних підрозділів з галузевими управліннями ОДПС і іншими державними органами ” аналізуються правові основи внутрішньої і зовнішньої взаємодії юридичних підрозділів з галузевими управліннями і іншими державними органами. Управління ОДПС як різновид державного управління призначене забезпечувати взаємодію систем, підсистем, підрозділів, служб як єдиного цілого з метою виконання поставлених завдань. Основними чинниками, що сприятимуть вирішенню поставлених завдань, є не тільки зовнішня взаємодія з іншими державними органами (виконання судових рішень виконавчою службою, участь представників органів прокуратури в розгляді судових справ), але і внутрішня узгодженість дій між структурними підрозділами і службами ОДПС.

Автор визначає напрямки організації взаємодії, проводить аналіз повноважень юридичних підрозділів щодо здійснення заходів у названих умовах, робить висновок , що основними формами взаємодії структурних підрозділів ОДПС при здійсненні контролю за визначенням податкових зобов’язань, погашенням податкового боргу та інших завдань повинні бути: наради представників галузевих підрозділів щодо проблем правозастосування податкового законодавства; посилення оглядової роботи з питань судової практики та аналізу як позитивних так і неякісних матеріалів перевірок; методичні рекомендації щодо проведення перевірок з урахуванням досвіду працюючих (враховуючи плинність кадрів); обмін досвідом роботи як по вертикалі так і по горизонталі в ОДПС (враховуючи характерні особливості регіонів).

Досягнення мети щодо ефективної модернізації податкової служби неможливе без продуманої реорганізації в структурі ОДПС, удосконалення взаємодії правоохоронних органів, інших державних і недержавних органів, контрольних, ревізійних та митних служб, міністерств та відомств, установ банківської системи для забезпечення служіння інтересам держави і членів суспільства, перш за все для наповнення бюджетів усіх рівнів в державі.

У підрозділі 2.4 “Особливості діяльності працівників юридичних підрозділів ОДПС” підкреслюється, що діяльність працівників юридичних підрозділів є специфічною, вони повинні аналізувати економічні процеси, знати і вміти застосовувати адміністративне, фінансове, господарське, цивільне, кримінальне, процесуальне законодавство, досконало володіти комп’ютером, мати високий рівень культури, орієнтуватися у психології. Беручи активну участь в правозастосовчій діяльності органів державної податкової служби, законотворчій та нормотворчій роботі по уніфікації та кодифікації, в першу чергу, податкового законодавства, працівники юридичних підрозділів надають пропозиції по ліквідації невідповідності в законодавстві з метою детінізації економіки, посилення боротьби з ухиленням від сплати податків та відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом.

Юридичні підрозділи ОДПС постійно мобілізують свої зусилля на виконання завдань, які стоять перед ОДПС.

На основі проведеного аналізу праць науковців, практичної роботи і власного досвіду (автор працює начальником управління правового забезпечення облДПА), результатів опитування і анкетування дисертант робить висновок, що робота юристів в ОДПС постійно емоційно напружена і тому йому варто бути готовим до того, що при виконанні обов'язків прийдеться витримувати психологічний дискомфорт. Автор переконаний, що якість роботи юристів прямо залежить від умов, в яких вони працюють. Для стимулювання діяльності працівників податкової служби необхідно забезпечити: всебічне поліпшення організації праці (банки інформації та інформаційні технології); покращення умов і оплати праці (встановлення критеріїв щодо застосування системи заохочень); створення відповідної організації та обслуговування робочих місць; оснащення сучасною обчислюваною технікою і засобами зв'язку та транспортом; введення в структуру ОДПС психологічної служби (враховуючи досвід МВС України) і забезпечення умов для охорони здоров’я.

Враховуючи результати анкетування і вибіркового опитування, з метою якнайкращого виконання обов'язків та економії і продуктивного використання робочого процесу практикуючими юристами в ОДПС з урахуванням потреби застосування значного масиву фінансового законодавства та використання правових знань, автор пропонує при підготовці юристів в Академії ДПС України ввести кваліфікації: юрист-економіст, юрист-фінансист.

Розділ третій “Організація діяльності працівників юридичних підрозділів ОДПС” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 “Організаційні форми та методи діяльності юридичних підрозділів ОДПС” автор враховує, що категорія “організація” визначає її спрямованість на організацію системи управління та організацію процесу управління так як в системі управління основним призначенням суб’єкта є досягнення стану впорядкованості об’єкта управління, який у процесі управління досягається за рахунок застосування організаційних форм. Під формами діяльності юридичних підрозділів ОДПС автор розуміє: підготовку правових висновків, заключень, договорів, аналіз актів перевірок, оцінку і візування організаційно-розпорядчих документів, адміністративно-контрольну, адміністративно-наглядову, юрисдикційну, профілактично-виховну, навчально-аналітичну діяльність, яка направлена як на прийняття правомірних індивідуальних актів так і на здійснення організаційних дій щодо фінансового контролю за суб’єктами податкових відносин.

Дисертант пропонує форми діяльності юридичних підрозділів ОДПС класифікувати: за змістом - нормотворчу і правозастосовчу; за наслідками – правові і неправові; за характером впливу – прямі (безпосередні) і опосередковані; за цілеспрямованістю – зовнішні і внутрішні; за рівнем управління– загальні, місцеві, функціональні; за способом вираження – письмові, усні; за періодом дії - довгострокові, короткострокові; за показниками – кількісні, якісні; за використанням – постійні, тимчасові, разові; за масштабом волевиявлення – персональні і колегіальні та вважає, що до неправових форм діяльності юридичних підрозділів ОДПС належать:

• вираження організаційних дій (вивчення, аналіз і узагальнення практики і позитивного досвіду роботи; навчання, надання практичної допомоги, інструктаж; наради, семінари, конференції, проведення “круглих столів”; і ін.)
  
• вираження матеріально-технічних дій (підготовка звітів, оглядів і довідок; систематизація законодавства і діловодство; оплата судових витрат, поштові відправлення процесуальних документів та ін.;).
  

Методи становлять найбільш активний елемент в адміністративній діяльності як юридичних підрозділів так і ОДПС в цілому. Дисертант робить висновок, що основними методами діяльності юридичних підрозділів ОДПС є також переконання і примус, при цьому слід підкреслити пріоритетність переконання. Таке співвідношення методів випливає із конституційних засад нашої держави щодо захисту інтересів людини і громадянина.

Враховуючи незначну кількість фахівців юридичних підрозділів відносно загальної чисельності (наприклад, в ОДПС Дніпропетровської області при загальній чисельності працюючих в 2002р. – 4706 чол. таких лише 115чол. – тобто 2.5%) актуальним є проведення семінарів, навчань як форми правової допомоги, де розглядаються попередньо зібрані і опрацьовані питання з урахуванням судової практики і досвіду кращих спеціалістів як платників податків так і податківців про проблеми застосування правових норм. За результатами роботи таких семінарів і обговорень виробляються пропозиції щодо змін у законодавчі акти та акти управління, готуються огляди найважливіших питань та публікуються відповідні матеріали як в пресі так і на офіційних сайтах ОДПС, що на погляд автора, сприятиме підвищенню податкової культури в суспільстві.

Інформаційне забезпечення діяльності юридичних підрозділів ОДПС з метою ефективного використання та обміну інформацією юридичного характеру для прийняття управлінських рішень має відбуватися шляхом впровадження автоматизованих робочих місць, можливості формування інформаційного масиву данних власної юридичної практики з постійним аналізом по вертикалі (судові справи, звітність юридичних підрозділів, супроводження судових розглядів, аналіз судової практики, проблемні питання застосування законодавства, кадровий склад юристів та ін.); максимальної автоматизації роботи з документами (типологізація, стандартизація) з метою оперативного документообігу; оновлення інформаційно-пошукових баз і юридичних бібліотек.

У підрозділі 3.2 “Діяльність юридичних підрозділів щодо супроводження справ у судах” автор враховуючи власний досвід роботи та аналізуючи діяльність юридичних підрозділів щодо супроводження справ у судах, господарських судах констатує, що останнім часом спостерігається збільшення кількості справ, що розглядаються судовими інстанціями за участю податкових органів. Так наприклад в ОДПС у Дніпропетровській області, якщо у 2001 році судами було порушено близько 6 тисяч справ, то у 2002 – близько 11,5 тисяч справ: на одного юриста (їх – 115) в рік в середньому припадає – 22 справи різних категорій, а щодо скасування державної реєстрації СПД, то по 96 справ на юристів районних ДПІ.

Аналізуючи чинне процесуальне законодавство (цивільне, господарське) дисертант поділяє справи, що розглядаються у судах на ті, де ОДПС є позивачами і відповідачами. Виходячи з цього справи за участю органів ДПС можна за предметом спору поділити на такі категорії справ: визнання угод недійсними; відшкодування ПДВ та відсотків по ПДВ; визнання недійсними рішень-повідомлень податкових органів; банкрутство; звернення стягнення на майно боржника; скасування держреєстрації СПД; трудові спори; спори, не пов’язані зі сплатою податків та спори про відповідальність за ухилення від оподаткування.

В роботі, пов’язаній із визнанням угод недійсними, найактуальнішим питанням є те, що відповідно до п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 №509-ХІІ податкові органи мають право звертатись з позовами про визнання угод недійсними та стягнення в дохід держави коштів, отриманих за такими угодами, тобто на підставі ст.49 ЦК України (в той час, коли більшість угод визнаються недійсними на підставі ст.48 або ст.153 ЦК України). Причому такі угоди, як правило, подаються на підставі ст.49, а в судовому провадженні перекваліфіковуються. Такий стан справ свідчить про необхідність внесення змін до діючого законодавства і розширення права на звернення ОДПС до судів в частині визнання установчих документів недійсними та угод, які не відповідають нормам законів, що прямо чи опосередковано пов’язані з питаннями оподаткування.

На сьогоднішній день гостро постає проблема супроводження судових справ у судових інстанціях вищого рівня – апеляційній (м.Дніпропетровськ), касаційній (м.Київ). Структура юридичної служби обласного рівня передбачає відділ, до функцій якого входить забезпечення роботи з апеляційними судами. Фактично такий відділ супроводжує судові справи як в апеляційній так і в касаційній інстанції. Таке супроводження є певною мірою зручним для супроводження судових справ ДПІ області, але за умови участі в процесі з першої інстанції. Ситуація, яка склалася останнім часом (відрядження, декілька засідань в один час), вимагає створення у складі юридичного підрозділу ДПА України координаційного відділу з питань супроводження судових справ в касаційній інстанції, який дозволить більш ефективно супроводжувати судові справи і враховувати судову практику, а на основі її аналізу оперативно інформувати юристів підпорядкованих ОДПС.

У підрозділі 3.3 “Напрямки вдосконалення діяльності юридичних підрозділів ОДПС у контексті адміністративної реформи” автор відмічає, що державна податкова служба як орган виконавчої влади послідовно йде курсом гармонізації відносин з платниками податків, відстоюючи і захищаючи права і свободи людини і громадянина та державні інтереси.

Безперечно, назріла потреба побудови цивілізованої податкової системи і модернізації державної податкової служби як одного з органів виконавчої влади у сфері фінансового контролю і закономірно постає питання організаційно-структурної зміни її підрозділів враховуючи місце і роль в цьому процесі саме юридичних підрозділів ОДПС.

Автор вважає, що підрозділи апеляцій в нинішньому стані, які функціонують у складі ОДПС – недоцільні, так як такий стан справ, коли адміністрація бере на себе роль судді по справі, в якій вона сама безпосередньо виступає зацікавленою стороною, суперечить основному правовому принципу – рівності всіх перед законом. А тому слід зазначити, що специфіка розгляду таких справ в адміністративному порядку вимагає наявності перш за все юридичної кваліфікації та особливого суддівського досвіду у цій сфері, оскільки норми податкового законодавства недостатньо адаптовані до розгляду ОДПС таких справ (відсутні в адміністративних процедурах), - тому закономірно та доречно було б закріпити право розгляду такої категорії справ за професійними суддями адміністративного суду, створення якого передбачено судовою реформою з відповідним внесенням змін до законів та кодексів. Ухвалення в лютому 2002р. Закону України “Про судоустрій України” утверджує позиції в розбудові правової держави і спонукає на регламентацію процесуальних особливостей діяльності всіх ланок судової влади. Слід зауважити, що будь-які неузгодженості та прогалини в законодавстві відкривають можливості для зловживань платниками податків та перевищення повноважень посадовими особами, що є неприпустимим - необ’єктивності і упередженості, появі сімніву в правомірності прийнятих рішень (у разі незадоволення скарги – платник податку звертається до суду).

Доцільно врахувати неузгодженість і неточність діючого законодавства при роботі над проектом Податкового кодексу, та вжити заходи для налагодження клімату партнерства між платниками податків і ОДПС, яким сприятиме:

- розробка автоматизованої програми перевірки розрахунків і звітності, що дозволить виправляти типові технічні помилки і формувати файли в електронному вигляді;

- розробка спрощеної та уніфікованої форми звітності;

- законодавче закріплення відповідальності за незабезпечення захисту інформації або несанкціоноване її використання ;

- систематизація правових норм щодо надання і обробки звітності в електронному вигляді та механізму податкового адміністрування.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та подано новий підхід для підвищення ефективності організаційно-правового забезпечення діяльності юридичних підрозділів ОДПС. Проведено аналіз чинного законодавства та практики його реалізації, вітчизняної та зарубіжної літератури, статистичного матеріалу, що дозволило сформулювати ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на подальший розвиток і удосконалення засобів забезпечення діяльності юридичних підрозділів ОДПС. Основні з них такі:

1. Сформульоване власне бачення визначення понять „юридична практика” (ознаки та розкрито зміст його елементів) та „правова робота”.

2. Визначені принципи юридичної практики ОДПС та запропоновано закріпити їх у проекті Податкового кодексу (законність, гуманізм, демократизм, професіоналізм, нормативність, процесуальність, стабільність, системність, обов’язковість, справедливість, ідеологічність, рівність).

3. Пропонується досягти безпеки працівників ОДПС в цілому і юристів зокрема, комплексом заходів по створенню умов праці і відпочинку (наближених до європейських стандартів), ввести на кожному рівні управління ОДПС служби виховної, соціальної роботи та психологічного забезпечення.

4. З метою ефективного використання та обміну інформацією для прийняття управлінських рішень пропонується впровадження автоматизованих робочих місць для роботи з документами (типологізація, стандартизація), оновлення інформаційно-пошукових баз і юридичних бібліотек.

5. Для забезпечення якісного виконання повноважень ОДПС пропонується запровадити розгалужену систему діяльності юристів шляхом введення до кожного галузевого управління юридичної групи, а у складі юридичного підрозділу ДПА України створити відділ по забезпеченню супроводження судових справ в касаційній інстанції.

6. Вважається за доцільне на базі підрозділів „правового забезпечення” створити юридичний департамент (управління, відділ). Юридичні підрозділи усіх рівнів ОДПС підпорядкувати безпосередньо керівникові органу ОДПС.

7. Пропонується:

• конституційно закріпити надання права законодавчої ініціативи Верховному Суду України з метою ефективного використання напрацювань юридичної практики;
  
• внести зміни до п.1 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1995р. №690 шляхом виключення умови отримання ліцензії на здійснення юридичної практики;
  
• передбачити в кодифікованому документі Загальних адміністративних пороцедур або Податковому кодексі порядок адміністративного оскарження - розгляд скарг, апеляцій на рішення і дії працівників ОДПС;
  
• доповнити п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” про право ОДПС на звернення до суду з позовами про визнання установчих документів недійсними і угод, що протирічать закону і прямо чи опосередковано впливають на оподаткування;
  
• доповнити ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” щодо обов’язку платників податків під час проведення перевірок надавати як документи так і пояснення, що стосуються питань оподаткування.
  

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1. Трофімова Л. Недосконалість нормативно-правової бази та правовий нігілізм як фактори ускладнень у відносинах між платниками податків та податковими органами // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії ДПС України. – 2000. – № 4(10). – С.116–123.

2. Трофімова Л. Гармонізація відносин платників податків і органів податкової служби // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії ДПС України. – 2001. – № 1(11). – С.110–118.

3. Шкарупа В.К.,Трофімова Л.В. Пошук ефективних шляхів наповнення державного бюджету // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії ДПС України. – 2001. – № 3(13). – С.166–174.

4. Трофімова Л. Адміністративна реформа і юридична практика державної податкової служби // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 17. – К.:Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України. – 2002. – С.165–170.

5. Трофімова Л.В. Особливості діяльності податківців, які виконують функції правового забезпечення // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск19. – К.:Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України. – 2003. – С.390–395.

6. Трофімова Л.В. До питання про нормативно-правове забезпечення податкової політики. Проблеми кодифікації податкового законодавства // Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення”(1-2 грудня 2000р.) Ч.2. –Ірпінь,2001. – С.250–252.

7. Трофімова Л.В. Роль та місце юридичних служб державних податкових органів у бюджетному процесі // Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)” Академії ДПС України (20-22 грудня 2001р.). – Ірпінь,2001. – С.659–661.

8. Трофімова Л.В. Правове забезпечення обробки та використання інформації в правоохоронній діяльності // Тези доповідей III науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” Академії ДПС України (16-17 травня 2002р.). - Ірпінь,2002.- С.146–150.

9. Трофімова Л.В. Проблеми нормативно-правового забезпечення процесу адміністративного оскарження рішень державних податкових органів // Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції “Проблеми кодифікації законодавства України” Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України. – Київ,2003. – С.169–175.

АНОТАЦІЇ

Трофімова Л.В. Організаційно-правове забезпечення діяльності юридичних підрозділів органів державної податкової служби України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. – Академія державної податкової служби України. – Ірпінь, 2003.

У роботі комплексно досліджується організаційно-правове забезпечення діяльності юридичних підрозділів органів державної податкової служби України, проведено загальнотеоретичний аналіз понять „юридична практика” і „правова робота”, з’ясовано значення юридичної практики в правовій роботі. Запропоновано визначення поняття юридичної практики органів державної служби України (ОДПС).

Досліджено структурно-функціональні проблеми діяльності юридичних підрозділів і визначено їх місце і роль в системі податкових органів.

Вказано на особливості роботи працівників юридичних підрозділів з урахуванням публічно-правової орієнтації, причини плинності кадрів, а також чинники підвищення ефективності діяльності юридичних підрозділів. Внесено пропозиції щодо удосконалення юридичного обслуговування ОДПС, чинного законодавства з метою упорядкування діяльності юридичних підрозділів як суб’єкта адміністративної діяльності.

Ключові слова : взаємодія, досвід, застосування права, кодифікація законодавства, податкові органи, структура, функції і принципи, управлінська діяльність, юридична практика, юридична служба.


Трофимова Л.В. Организационно-правовое обеспечение деятельности юридических подразделений органов государственной налоговой службы Украины. – Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право. – Академия государственной налоговой службы Украины.– Ірпень,2003.

Дисертация посвящена организационно-правовому обеспечению деятельности юридических подразделений органов государственной налоговой службы Украины.

Оределяется значение юридической практики органов государственной налоговой службы для правотворческой и правоприменительной деятельности. Получило дальнейшее развитие определение понятия юридическая практика органов государственной налоговой службы Украины (ОГНС). Юридическая практика исследуется как сложное явление, как один из главных элементов функции правоприменения в государственном управлении. В процессе анализа взглядов ученых, юристов, экономистов, а также в результате изучения особенностей юридической практики в системе исполнительных органов сделан вывод о том, что юридическая практика – это целенаправленная деятельность, которая связана з правовыми нормами и реализацией (применением) законодательства в совокупности с полученными опытом и знаниями в правоведении и юриспруденции, учитывая результаты проверки на достоверность положений и выводов в общественной жизни, что влияет на преобразование объективной действительности и развитие познания.

На основании анализа отечественных и зарубежных источников права, нормативно-правовых актов и научной литературы исследованы структурно-функциональные проблемы деятельности работников юридических подразделений и определены их место и роль при осуществлении деятельности ОГНС. Изучены структура и правовая основа деятельности юридических служб системы ОГНС при осуществлении контроля по соблюдению финансового и налогового законодательства. Проанализированы особенности роботы юристов публично-правовой ориентации, в том числе и при сопровождении дел в судах.

Сформулированы выводы, направленные на усовершенствование деятельности органов государственной налоговой службы в целом и юридических служб, в частности, на взаимодействие с другими органами исполнительной власти. Автор считает целесообразным название подразделений “правового обеспечения” изменить на “юридический департамент (отдел), юридическое управление” в связи с тем, что такое название наиболее полно отвечает выполняемым задачам и функциям, основываясь на опыте работы в России и США, результатах анкетирования. Даны рекомендации относительно нормативно-правового обеспечения административного обжалования плательщиками налоговых решений о применении штрафных санкций налоговыми органами в Украине.

Ключевые слова: взаимодействие, опыт, применение права, кодификация законодательства, налоговые органы, структура, функции и принципы, управленческая деятельность, юридическая практика, юридическая служба.


Trofimova L. V. Organizational and legal support of juridical subunits activity of state tax bodies of Ukraine. – Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Law Sciences by speciality 12.00.07 – theory of management; administrative law and its process; financial law. – The Academy of State Tax Service of Ukraine. – Irpin, 2003.

The work includes the complex investigation of the organizational and and legal support of juridical subunits activity of state tax bodies of Ukraine, generally theoretical analysis of conceptions “juridical practice” and “legal activity”, clearing up the importance of juridical practice in the legal work. The author is submitting the definition of the conception juridical practice of STS of Ukraine(BSTSU).

The research studies the structural and functional problems of juridical subunits activity and determins their place and role in the system of STS bodies.

It points out the peculiarities of work of the state tax service employers taking into account the public and law orientation, the reasons of employee turnover and the factors of the raising the effeciency of juridical subunits. The author made some suggestions about improvement of juridical service of State Tax Service bodies, current tax legislation for the purpose of regulating the juridical subunits activity of organs of the administrative activity.

Key words: cooperation, experience, application of law, legislation codification, tax bodies, structure, functions and principles, management, juridical practice, legal service.