Національна академія державної податкової служби України
| Вид материала | Документы |
- Академія державної податкової служби україни трофімова Лариса Віталіївна, 365.21kb.
- Грищук Ірина Валерійовна, старший викладач кафедри, Національна академія Державної, 57.89kb.
- Національна академія державної податкової служби україни, 946.61kb.
- Національна академія державної податкової служби україни на правах рукопису бондаренко, 1037.41kb.
- Бачити легко – важко передбачити, 103.38kb.
- Української держави, 8520.93kb.
- Кодекс честi, 326.58kb.
- Стратегічний план розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, 84.96kb.
- Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної, 226.32kb.
- Основні завдання та функції відділу обліку та звітності, 102.49kb.
Національна академія державної податкової служби України
На правах рукопису
Смелік Владислав Борисович
УДК 341.4
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ІНТЕРПОЛУ
Спеціальність: 12.00.11 – міжнародне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Тимченко Леонід Дмитрович
доктор юридичних наук, професор
Ірпінь – 2005
Зміст
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..................................................................4
ВСТУП........................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1.
ЮРИДИЧНА ПРИРОДА МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ………………….....................................................15
- Міжнародно-правові аспекти виникнення і розвитку Інтерполу..............17
- Суспільно-правові закономірності виникнення і розвитку інституту міжнародних організацій...............................................................................17
- Інституціоналізація міжнародного співробітництва у протидії злочинності в кін. ХІХ – на поч. ХХ ст.: створення і становлення Міжнародної організації кримінальної поліції...................................................................27
- Суспільно-правові закономірності виникнення і розвитку інституту міжнародних організацій...............................................................................17
- Основні риси юридичної природи Міжнародної організації кримінальної поліції..............................................................................................................44
- Міжнародно-правовий аналіз юридичної природи Інтерполу як міжнародної міжурядової організації..........................................................44
- Міжнародна правосуб’єктність Інтерполу..................................................68
- Міжнародно-правовий аналіз юридичної природи Інтерполу як міжнародної міжурядової організації..........................................................44
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1...............................................................................77
РОЗДІЛ 2.
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ТА ЇЇ ПРАВОВИХ ЗАСАД....................................................................................81
2.1. Інституційна система Інтерполу: поняття та характеристика її елементів.........................................................................................................83
2.1.1. Інститут членства та фінансування Інтерполу............................................83
2.1.2. Внутрішньоорганізаційний механізм Інтерполу та його функціонування на сучасному етапі розвитку міжнародного співробітництва...................88
2.2. Сучасні тенденції розвитку інституційної системи Інтерполу...............120
2.3. Правова система МОКП: аналіз міжнародно-правової доктрини та практики........................................................................................................124
2.3.1. Право міжнародних організацій в сучасній доктрині міжнародного права..............................................................................................................124
2.3.2. Класифікація норм правової системи Інтерполу......................................131
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.............................................................................137
РОЗДІЛ 3.
УЧАСТЬ УКРАЇНИ В ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕРПОЛУ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
- Організаційно-правові засади діяльності НЦБ Інтерполу в Україні......142
- Основні напрямки вдосконалення діяльності НЦБ Інтерполу в Україні….......................................................................................................165
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3..............................................................................179
ВИСНОВКИ...........................................................................................................182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................190
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ДМСУ – Державна митна служба України;
ДПА – Державна податкова адміністрація;
ДПС – Державна податкова служба;
ДСБЕЗ – Державна служба боротьби з економною злочинністю;
ЄВРОПОЛ – Європейське поліцейське відомство;
ЄЕС – Європейське економічне співтовариство;
ЄС – Європейський Союз;
КМУ – Кабінет Міністрів України;
МВС – Міністерство внутрішніх справ;
МОКП – Міжнародна організація кримінальної поліції;
НЦБ – Національне Центральне Бюро;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
СБУ – Служба безпеки України;
СНД – Співдружність Незалежних Держав;
ФАТФ (FATF) – Група протидії відмиванню грошей (Financial Action Task Force).
вступ
Актуальність теми дослідження. Протягом тривалого часу Міжнародна організація кримінальної поліції (МОКП – Інтерпол) викликала увагу переважно спеціалістів, що займалися практичними питаннями взаємодії правоохоронних органів різних держав у протидії загальнокримінальній злочинності. На початку 90-х років ХХ ст. з поширенням такого соціального феномену як „транснаціональна організована злочинність” на території колишніх держав-учасниць СРСР активізувалися спроби його наукового дослідження і винайдення ефективних засобів протидії. Загрозу, яку становить цей якісно новий вид злочинності для міжнародного співтовариства в цілому, було підтверджено прийняттям ряду важливих міжнародно-правових актів, зокрема Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 р., рішень низки міжнародних організацій (ООН, Рада Європи, ОБСЄ, ЄС). Важливим інструментом протидії даному явищу є міжнародні міжурядові організації, в системі яких особлива роль відводиться Інтерполу. В сучасних динамічних умовах міжнародного життя ефективність заходів, спрямованих на протидію транснаціональній злочинності, прямо залежить від здатності Міжнародної організації кримінальної поліції розвивати свою інституційну систему, пристосовувати її до потреб міжнародного поліцейського співробітництва. Оскільки основу механізму співробітництва в рамках Інтерполу складають Національні центральні бюро (НЦБ), кожна з держав-учасниць, в тому числі і Україна, безпосередньо приймає участь в заходах, спрямованих на протидію транснаціональній злочинності. Слід наголосити, що на даний момент перед нашою державою досить гостро стоїть питання боротьби із найбільш небезпечними злочинами транснаціонального характеру: торгівлею людьми, легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, що становлять загрозу для національної безпеки України. Певною мірою від ефективності вдосконалення інституційної системи Інтерполу, невід’ємною частиною якого є НЦБ Інтерполу в Україні, залежить і ефективність боротьби правоохоронних органів України з транснаціональною організованою злочинністю.
Ступінь наукової розробленості теми. У зв’язку з тим, що СРСР (до складу якого входила УРСР) дотримувався принципової позиції стосовно питань боротьби із злочинністю, які відносилися до внутрішньої компетенції держави, та займав негативну позицію відносно можливої участі в діяльності Інтерполу, проблеми міжнародно-правових засад інституційної системи МОКП не дістали належного висвітлення в юридичній літературі радянського періоду. В 70-х – 90-х роках ХХ ст. дослідженням діяльності Інтерполу займалися Я.М. Бельсон, К.С. Родіонов. Окремі питання функціонування МОКП розглядалися іншими авторами (С.В. Бородін, Л.Н. Галенська, Г.В. Ігнатенко, Є.Г. Ляхов, І.І. Карпець) у контексті досліджень загальних проблем функціонування міжнародної системи співробітництва у боротьбі із злочинністю. У зв’язку із змінами в державно-політичному житті України на початку 90-х рр., та проблемами, що постали перед державою після здобуття незалежності, інтерес вчених до діяльності Інтерполу посилився. Слід зазначити, що в цей період, а саме – в листопаді 1992 р. на 61 сесії Генеральної Асамблеї МОКП Україну було прийнято до складу цієї організації, а в 1993 р. постановою Кабінету міністрів України затверджено Положення про Національне центральне бюро Інтерполу. Однак українська наука міжнародного права продовжувала лінію радянської науки, тобто побічно розглядала питання інституційної системи Інтерполу при розгляді загальних проблем міжнародного співробітництва у боротьбі із злочинністю. Серед невеликої кількості статей, присвячених Інтерполу, цього періоду слід відзначити праці українського вченого А.С. Мацка, які розглядали найбільш актуальні проблеми діяльності Укрбюро Інтерполу. Подібного підходу дотримувалася і російська наука міжнародного права, в якій питання діяльності Інтерполу розглядалися в контексті міжнародного кримінального права. Якісно новим етапом в науковій розробці теми можна вважати початок ХХІ ст., коли з’являються наукові праці, в яких увага приділяється сучасному міжнародно-правовому статусу Інтерполу, питанням розвитку інституційної системи організації (О.М. Бандурка, В.С. Овчинський, В.І. Самарін). Однак, Інтерпол є динамічною міжнародною організацією, що швидко реагує на зміни в міжнародному житті, і, відповідно, дані дослідження вже в окремих положеннях не відповідають сучасному стану розвитку інституційної системи МОКП. Крім того, окремо питання інституційної системи Інтерполу та її міжнародно-правових засад в російській та українській науці міжнародного права не досліджувалося, що вимагає проведення ґрунтовного доктринального дослідження.
Вищенаведений висновок можна в повній мірі віднести і до стану наукової розробки теми дисертаційного дослідження західними авторами, зокрема, слід відзначити праці М. Фунера (M. Fooner) та П. Лі (P. Lee), Ф. Бреслера (F. Bresler), А. Боссарда (A. Bossard), А. Ноубл (I. Noble), які є найбільш ґрунтовними з питань історії Інтерполу, порядку його функціонування в 70-х – кін.80-х рр. ХХ ст., діяльності Інтерполу з протидії окремим видам злочинів транснаціонального характеру.
Таким чином, окреме дослідження, що розглядало б інституційну систему Інтерполу на основі аналізу міжнародно-правової доктрини та міжнародних документів і визначало тенденції її розвитку на сучасному етапі, у вітчизняній та зарубіжній науці міжнародного права відсутнє.
В ході дослідження були використані праці відомих вітчизняних та зарубіжних юристів–міжнародників, які займалися проблемами права міжнародних організацій: А.Х. Абашідзе, Б.М. Ашавського, А. Беннета, М. Віраллі, Є.А. Данилова, О.Г. Зайцевої, К. Кольяра, Є.С. Кривчікової, Н.Б. Крилова, І.І. Лукашука, С.А. Малініна, В.І. Маргієва, В. Моравецького, Г.І. Морозова, Т.Н. Нешатаевої, К. Олівера, Н.А. Ушакова, Є.Т. Усенко, Г.В. Шармазанашвілі, К.О. Шибаевої та інш.
При розгляді загальнотеоретичних проблем міжнародного права дисертантом були використані праці Я. Броунлі, О.О. Баймуратова, В.А. Василенка, І.І. Лукашука, О.О. Мережка, В.І. Муравйова, Л.Д. Тимченка, Г.І. Тункіна та інш. Значну цінність для дослідження мали використані праці вітчизняних та російських вчених, які займаються окремими питаннями протидії транснаціональній організованій злочинності: Л.І. Аркуші, П.Д. Біленчука, К.К. Горяінова, В.П. Зіміна, Р.А. Каламкаряна, В.М. Кудрявцева, В.В. Меркушіна, В.П. Панова, Ю.А. Решетова та інш.
Емпіричну базу дослідження склали статистичні матеріали, багатосторонні та двосторонні міжнародно-правові угоди, рішення та робочі документи міжнародних організацій (ООН, ЄС, Інтерпола та інш.), рішення Адміністративного трибуналу Міжнародної організації праці, національне законодавство України та іноземних держав (Республіки Білорусь, Російської Федерації, Сполучених Штатів Америки тощо).
В ході дослідження були використані також матеріали офіційної web-сторінки Інтерполу в Інтернеті, матеріали офіційних web-сторінок НЦБ Інтерполу іноземних держав, міжнародних організацій (ООН, ЄС, ФАТФ, Європола).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з Тематикою пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002 – 2005 років, затверджених наказом МВС України від 30 червня 2002 року № 635; Головними напрямами наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001 – 2005 роки, схвалених Вченою радою Національного університету внутрішніх справ 23 березня 2001 року, а також відповідно до теми науково-дослідної роботи на 2002 – 2006 рр. кафедри міжнародного права Національної академії державної податкової служби України “Міжнародно-правові засади забезпечення співпраці держав у боротьбі з економічними злочинами” (номер державної реєстрації 0103U005792).
Метою дисертаційного дослідження є визначення сучасного стану та перспектив розвитку інституційної системи Інтерполу шляхом системного і порівняльного аналізу міжнародних норм та практики функціонування МОКП-Інтерполу із розробкою пропозицій щодо вдосконалення міжнародно-правового механізму співробітництва держав у протидії транснаціональній організованій злочинності.
Для досягнення основної мети було окреслено коло наступних дослідницьких завдань:
- визначити основні суспільно-правові закономірності виникнення і розвитку Інтерполу;
- дослідити основні риси юридичної природи Інтерполу та його сучасного міжнародно-правового статусу з метою виявлення слабких місць в правовому регулюванні діяльності МОКП;
- виходячи з аналізу сучасного стану інституційної системи Інтерполу, визначити основні тенденції її розвитку;
- визначити сучасний стан доктрини міжнародного права щодо права міжнародних організацій і проаналізувати правову систему Інтерполу;
- охарактеризувати співробітництво Інтерполу з міжнародними організаціями, що займаються питаннями протидії транснаціональній організованій злочинності;
- на підставі аналізу діяльності НЦБ Інтерполу в Україні визначити шляхи вирішення проблемних питань протидії транснаціональній організованій злочинності.
Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, що виникають в процесі інституціоналізації міжнародного співробітництва в протидії транснаціональній злочинності у формі створення міжнародних міжурядових організацій, зокрема, Інтерполу.
Предметом дослідження є інституційна система Міжнародної організації кримінальної поліції та її правові засади.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в сукупності поставлених завдань та підходах до їх розв’язання. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні аналізу правової системи Інтерполу, визначенні сучасного стану та тенденцій розвитку інституційної системи Інтерполу. Усі дисертаційні положення, що виносяться на захист, сформульовані самостійно і є результатом дослідження теорії і практики міжнародно-правових відносин за участю Міжнародної організації кримінальної поліції.
В ході проведеного дослідження сформульовано низку положень, висновків і узагальнень, які містять елементи новизни, а саме:
- дістали подальшого розвитку знання про об’єктивні закономірності процесу інституціоналізації міжнародного співробітництва у протидії злочинності, що зумовили створення Інтерполу і продовжують впливати на розвиток його інституційної системи;
- уточнено визначення міжнародної міжурядової організації та її юридичної природи в сучасній доктрині міжнародного права, що дозволяє на підставі аналізу сучасних міжнародно-правових актів та міжнародної практики ґрунтовно розкрити юридичну природу Інтерполу як міжнародної міжурядової організації;
- на підставі узагальнення сучасного стану доктрини щодо права міжнародних організацій запропоновано власну класифікацію правових норм, що регулюють діяльність Інтерполу;
- на основі аналізу інституційної системи Інтерполу визначено наступні тенденції її розвитку: 1) регіоналізація; 2) створення органів, які займаються дослідженнями в сфері застосування нових методів протидії злочинності; 3) спеціалізація на протидії найбільш небезпечним злочинам транснаціонального характеру; 4) інформатизація діяльності (використання новітніх інформаційних технологій, вдосконалення і розробка нових інформаційних баз даних);
- спираючись на проведений аналіз поняття „транснаціональна організована злочинність”, його взаємозв’язку з поняттями „міжнародного злочину”, „злочинами міжнародного характеру”, обґрунтовано доцільність заміни термінів „міжнародний злочин” та „загально кримінальна злочинність” в документах Інтерполу на „транснаціональний злочин” та „транснаціональну злочинність”;
- запропоновано і обґрунтовано удосконалення законодавства України у сфері протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, через розширення кола суб’єктів первинного моніторингу, що відповідатиме положенням нормативно-правових актів ЄС.
Методологічну основу дисертації складають загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, насамперед, загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, на підставі якого всі явища досліджено у взаємозв’язку, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Дисертантом було використано методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія) при дослідженні джерел міжнародного права, практики міжнародних відносин за участю Інтерполу, концепцій, точок зору окремих авторів з питань, що входять до предмету дослідження. За допомогою історико-правового методу охарактеризовано процеси виникнення та еволюції інституту міжнародних організацій, створення і розвитку Інтерполу, простежено розвиток наукової думки щодо проблемних питань теорії права міжнародних організацій; використання структурно-функціонального методу дало змогу визначити роль та місце окремих елементів інституційної системи Інтерполу, дослідити зв’язки між цими елементами. Метод системного аналізу дозволив дослідити правову систему Інтерполу, провести класифікацію правових норм, що складають цю систему. Порівняльно-правовий метод було використано при дослідженні нормативно-правових актів України та зарубіжних держав, що визначають статус і порядок діяльності Національних центральних бюро Інтерполу.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі основні висновки та положення дисертаційного дослідження є певним внеском в теорію права міжнародних організацій та теорію міжнародно-правових засад протидії транснаціональній злочинності. Результати дослідження можуть бути використані у:
- правотворчій діяльності – при підготовці проектів міжнародно-правових актів з питань діяльності Інтерполу та національних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність НЦБ Інтерполу в Україні;
- науково-дослідній діяльності – слугувати основою подальших досліджень інституційної системи Інтерполу та міжнародно-правових механізмів протидії транснаціональній організованій злочинності;
- освітній діяльності – використані студентами і викладачами юридичних вищих навчальних закладів при вивченні курсу „Міжнародне право”, „Міжнародне кримінальне право”.
Апробація і публікації результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного і міжнародного права Національного університету внутрішніх справ, кафедри міжнародного права Національної академії державної податкової служби України, доповідалися шляхом доповідей на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: „Проблеми сучасної юридичної науки в дослідженнях молодих вчених” (Харків, 13 квітня 2001 року), „Міжнародна злочинність: шляхи та засоби протидії” (Ірпінь, 18-25 листопада 2003 року), „EU Enlargement: New Perspectives” (Одеса, 7-10 лютого 2003 року), „Актуальные проблемы теории и истории государства и права” (Санкт-Петербург, 24 грудня 2003 року), „Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу” (Ірпінь, 17 березня 2004 року), „Международное сотрудничество в противодействии легализации доходов, полученных преступным путем” (Нижній Новгород, 14-17 травня 2005 року). Окремі положення дисертаційного дослідження були обговорені під час участі в наступних міжнародних наукових проектах: “Short Course in Human Rights” (Університет м. Нотінгем, Велика Британія, 22 вересня – 15 грудня 2001 року), “International Criminal Court” (Університет м. Нотінгем, Велика Британія, 12 – 26 червня 2003 року), Зимова школа з міжнародного права (Білоруський державний університет, м. Мінськ, Республіка Білорусь, 20 – 28 січня 2003 року).
Результати дослідження використовувалися автором при викладанні лекційного курсу “Міжнародне право”, “Право Європейського Союзу”, “Міжнародні економічні організації”, розробці навчально-методичних матеріалів з курсу “Міжнародне кримінальне право”, “Право Європейського Союзу”, “Міжнародні економічні організації” в Національній академії державної податкової служби України.
За темою дисертації автором опубліковано 9 статей і тез конференцій, з яких чотири розміщено у фахових виданнях, чотири статті у співавторстві.
Статті у наукових фахових виданнях та збірниках наукових праць:
1. Смелік В.Б. Виникнення і розвиток інституту міжнародних організацій // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Вип. 20. – Харків: Вид-во НУВС, 2002. – С. 21-25.
2. Смелік В.Б. Національне Центральне Бюро Інтерполу в Україні: мета та основні напрямки діяльності // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Вип. 18. – Харків: Вид-во НУВС, 2001. – С. 127-130.
3. Смелік В.Б. Протидія легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом: європейський досвід // Науковий вісник Інституту держави та права ім. В.М. Корецького: Збірник наукових праць. Вип. 48: Правознавство. – Київ: ІДПК, 2005. – С.50-55.
4. Тимченко Л.Д., Смелік В.Б. Поліцеїстика мовою енциклопедії // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 15. – К., 2004. – С. 499-500.
Статті у наукових журналах та тези доповідей на конференціях
5. Klychnikov, Daniil, Smelik, Vladyslav, Smelik, Volodymyr. Combating Transnational Crime: The View from Ukraine // Crime and Justice International. – May/June 2004. – Volume 20.– No. 80. P. 9-13 (особистий внесок здобувача становлять: аналіз стану протидії транснаціональній злочинності в Україні та ролі НЦБ Інтерполу).
6. Смелік В.Б. Інтерпол та Європол: організаційно-правові засади співробітництва // Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – С. 404-405.
7. Смелик В.Б. Проблемы юридической природы и систематизации правовых норм, действующих в Европейском Союзе // Актуальные проблемы теории и истории государства и права: Материалы межд. научно-теорет. конференции. – СПб: Санкт-Петербургский университет МВД России, 2004. – С. 42-44.
8. Муртазаева Г.Н., Смелик В.Б. Противодействие легализации доходов, полученных преступным путем: международный, европейский опыт, перспективы для Украины / Пути повышения эффективности взаимодействия подразделений Министерства внутренних дел РФ с другими государственными органами в области противодействия легализации доходов, полученных преступным путем (стратегический и прикладной аспекты): Сборник статей / Под ред. док. юрид. наук, проф., засл. деят. науки РФ В.М. Баранова. – Н.Новгород: Нижегородская академия МВД России, 2005. – С. 341-349. (особистий внесок здобувача становлять: аналіз стану протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на міжнародному та європейському рівні та пропозиції щодо вдосконалення законодавства України).
9. Муртазаева Г.Н., Смелик В.Б. Сотрудничество государств в противодействии транснациональной организованной преступности: проблемы права международных организаций // Публичное, личное, корпоративное право: проблемы конфликтности и перспективы консенсуальности: Материалы V международной научно-теоретической конференции. – СПб: Санкт-Петербургский университет МВД России, 2005. – С. 327-334. (особистий внесок здобувача становлять: визначення поняття транснаціональної злочинності, аналіз концепції “внутрішнього” права міжнародних організацій та правових норм, що регулюють діяльність Інтерполу).
З урахуванням поставлених перед дослідженням завдань, структура дисертації складається з вступу, трьох розділів, які містять 7 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг складає 189 сторінок без списку використаних джерел (347 найменувань на 36 сторінках).