Національна академія державної податкової служби України
| Вид материала | Документы |
Содержание2.3 Правова система МОКП: аналіз міжнародно-правової доктрини та практики 2.3.1. Право міжнародних організацій в сучасній доктрині міжнародного права |
- Академія державної податкової служби україни трофімова Лариса Віталіївна, 365.21kb.
- Грищук Ірина Валерійовна, старший викладач кафедри, Національна академія Державної, 57.89kb.
- Національна академія державної податкової служби україни, 946.61kb.
- Національна академія державної податкової служби україни на правах рукопису бондаренко, 1037.41kb.
- Бачити легко – важко передбачити, 103.38kb.
- Української держави, 8520.93kb.
- Кодекс честi, 326.58kb.
- Стратегічний план розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, 84.96kb.
- Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної, 226.32kb.
- Основні завдання та функції відділу обліку та звітності, 102.49kb.
2.3 Правова система МОКП: аналіз міжнародно-правової доктрини та практикиПроблема правових засад діяльності міжнародних міжурядових організацій в останній час викликає особливий інтерес у зв’язку із збільшенням їх ролі в міжнародних відносинах та неоднозначністю її трактування у міжнародно-правовій доктрині. Цьому питанню присвячено багато праць як вітчизняних так і зарубіжних авторів, однак говорити про узгоджену, спільну позицію вчених щодо комплексу юридичних норм, які регулюють функціонування міжнародної організації як самостійного інституту міжнародного права поки що зарано. Між тим, глибокий аналіз правового положення Міжнародної організації кримінальної поліції неможливий без урахування доктринальних поглядів на право міжнародних організацій, оскільки, як це було показано у попередньому розділі, Інтерпол в повній мірі відповідає загальному визначенню міжнародної міжурядової організації та підлягає суспільно-правовим закономірностям функціонування даного інституту. 2.3.1. Право міжнародних організацій в сучасній доктрині міжнародного праваДосить поширеним в вітчизняній науці міжнародного права є підхід до права міжнародних організацій як до комплексу правових норм, який умовно можна поділити на три групи:
Автори наведеної класифікації визнають умовність такого поділу, яка пояснюється відсутністю чітких меж між обома групами норм: норми “внутрішнього права” мають значення також для норм “зовнішнього права” та впливають на відповідні області діяльності міжнародних організацій, і навпаки [296, c. 35]. Умовність застосування вказаних термінів підтверджується і тим фактом, що вони не є нормативно закріпленими, тобто зафіксованими в джерелах міжнародного права, наприклад, статути міжнародних міжурядових організацій не містять вказаних понять. Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html Компетенція таких органів, як справедливо зазначає Г.І. Морозов є обмеженою допоміжними функціями, які визначаються органом, що їх створив [50, c. 264]. Наступною групою внутрішньоорганізаційних норм є такі, що регламентують статус персоналу, який виконує функції міжнародної цивільної служби [296, c. 38]. Міжнародна цивільна служба з точки зору права міжнародних організацій передбачає особливе правове положення персоналу, який користується певними привілеями та імунітетами при виконанні своїх службових обов’язків та відповідального перед організацією. Норми, що регулюють трудові відносини міжнародного персоналу організації спрямовані перш за все на те, щоб забезпечити ефективне функціонування персоналу в інтересах організації та всіх її членів, забезпечити справді міжнародний характер статусу службовців [50, c. 266]. Міжнародні службовці, в тому числі і персонал Інтерполу (окрім науково-технічного персоналу та персоналу Національних Центральних Бюро) не повинні залежати від будь-якого-уряду, так в ст. 21 Статуту Інтерполу міститься норма, відповідно до якої всі члени Виконавчого Комітету при виконанні їх обов’язків повинні здійснювати свою діяльність як представники організації, а не як представники власних держав. Безпосередньо, усі питання, пов’язані із регулюванням проходження міжнародної цивільної служби в Міжнародній організації кримінальної поліції визначаються Правилами персоналу, у випадку виникнення спорів, які вимагають вирішення у судовому порядку, вони вирішуються в Адміністративному трибуналі Міжнародної Організації Праці [192-199]. Наступною групою внутрішньоорганізаційних норм Міжнародної організації кримінальної поліції є фінансові, тобто ті, що регулюють фінансові питання організації. Певні положення щодо формування бюджету організації, повноваження Генерального секретаря по використанню коштів містяться в статтях Статуту, Загальних правил, але найбільш детальним правовим актом, що регламентує фінансові питання організації є Фінансові правила МОКП-Інтерполу [206]. Зовнішньорганізаційні норми слугують, за вдалим висловленням Морозова Г.І., правовим інструментом, за допомогою якого міжнародні організації визначають свій статус в конкретних умовах їх місцеперебування, свої зв’язки із державами або іншими, в тому числі неурядовими організаціями [50, c. 271]. Їх теж можна поділити на кілька груп. Перша група – це норми, що визначають статус організації в країні перебування, тобто статус штаб-квартири Інтерполу, її взаємовідносини з країною перебування – з Францією. До цієї групи норм слід також віднести ті, які регулюють статус органів Організації з країнами перебування, зокрема суб-регіональних бюро Інтерполу. Слід відзначити, що відносини Інтерполу з урядом Франції урегульовані Угодою про штаб-квартиру, відносини із країнами перебування суб-регіональних бюро урегульовані спеціальними угодами, які попередньо схвалюються резолюцією Генеральної Асамблеї, та підписуються Президентом Організації. Неважко помітити, що норми даної групи носять договірний характер, оскільки в процесі їх прийняття беруть участь два рівноправні суб’єкти – міжнародна міжурядова організація (Інтерпол) та уряд, який представляє країну.
Оскільки Інтерпол є суб’єктом не тільки права міжнародних організацій, але і міжнародного публічного та національного права, до джерел правової системи Інтерполу слід віднести: міжнародні угоди, національне законодавство. 6. Запропоновано наступну класифікацію внутрішньоорганізаційних норм Міжнародної організації кримінальної поліції. 6.1. Першу групу складатимуть норми, які регулюють процедурні питання, а саме:
6.2. Внутрішньоорганізаційні норми, що регламентують статус персоналу Інтерполу, який виконує функції міжнародної цивільної служби. 6.3. Внутрішньоорганізаційні норми, що регулюють фінансові питання Інтерполу (фінансові). 7. Зовнішньорганізаційні норми поділяються на наступні групи: 7.1. Норми, що визначають статус організації в країні перебування, тобто статус штаб-квартири Інтерполу, її взаємовідносини з країною перебування – з Францією. До цієї групи норм слід також віднести ті, які регулюють статус органів Організації з країнами перебування, зокрема суб-регіональних бюро Інтерполу. 7.2. Норми, які визначають статус Інтерполу у відносинах:
8. Окремо слід виділити групу норм, що регулюють правове положення та функціонування Національних центральних бюро Інтерполу, які є як органами Інтерполу, так і органами державної влади країни учасниці. До них відносяться не тільки правила Інтерполу, але і норми національного законодавства держав-учасниць. |