Національна академія державної податкової служби України
| Вид материала | Документы |
СодержаниеВисновки до розділу 1. Міжнародно-правові тенденції розвитку інституційної системи міжнародної організації кримінальної поліції та її правових засад |
- Академія державної податкової служби україни трофімова Лариса Віталіївна, 365.21kb.
- Грищук Ірина Валерійовна, старший викладач кафедри, Національна академія Державної, 57.89kb.
- Національна академія державної податкової служби україни, 946.61kb.
- Національна академія державної податкової служби україни на правах рукопису бондаренко, 1037.41kb.
- Бачити легко – важко передбачити, 103.38kb.
- Української держави, 8520.93kb.
- Кодекс честi, 326.58kb.
- Стратегічний план розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, 84.96kb.
- Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної, 226.32kb.
- Основні завдання та функції відділу обліку та звітності, 102.49kb.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.1. Аналіз дослідженої юридичної літератури свідчить, що основною закономірністю суспільного розвитку, яка зумовила виникнення міжнародних організацій, була зростаюча взаємозалежність держав, інтернаціоналізація різноманітних сфер життя (в першу чергу економічної та науково-технічної), яка призвела до інтенсифікації міжнародних зв’язків, збільшення кола та ускладнення характеру спільних проблем, які можливо ефективно розв’язати лише на багатосторонній основі за допомогою спеціально створених органів [191]. 2. Доведено, що створення Інтерполу було зумовлено об’єктивними закономірностями суспільного розвитку, тобто інтернаціоналізацією економічної, науково-технічної сфер життя, яка призвела до виникнення такого явища як “міжнародна (транснаціональна) злочинність”. Дослідження історії виникнення і розвитку Інтерполу дає підстави стверджувати, що Міжнародна організація кримінальної комісії розвивалася поступово: з міжнародної комісії, яка була органом міжнародної конференції, вона перетворилася на міжнародну організацію, що володіла ознаками як міжурядового так і неурядового характеру, а згодом трансформувалася у міжнародну міжурядову організацію. Отже, змінювалася і юридична природа Інтерполу, його міжнародно-правовий статус, які внаслідок цього мають складний характер. Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html 4.3. Встановлювати власну систему органів, необхідних для її функціонування, та правил, що регламентують внутрішні аспекти діяльності організації. 4.4. Право на імунітети та привілеї. 4.5. Виступати в якості сторони за позовами в Адміністративному трибуналі Міжнародної організації праці. Інтерпол також володіє правосуб’єктністю за національним правом, тобто як юридична особа в країні перебування (штаб-квартири, суб-регіональних бюро) має право укладати цивільно-правові угоди, набувати та розпоряджатися майном; виступати стороною в суді. РОЗДІЛ 2 МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ТА ЇЇ ПРАВОВИХ ЗАСАДПерш ніж приступити до розгляду тенденцій розвитку інституційної системи Інтерполу необхідно чітко визначитися, що слід розуміти під цим терміном. Якщо звернутися до словниково-довідкової літератури, то там ми зустрінемо наступні визначення. “Інститут – (від лат. institutum – встановлення, заснування) …інститут соціальний, початкове позначення сукупності норм права, які регулюють соціально-правові відносини в різноманітних сферах суспільства; в широкому значенні – елемент соціальної структури, історична форма організації та регулювання суспільного життя – сукупність утворень, норм, цінностей, культурних зразків, стійких форм поведінки: економічні І. (власність), політичні І. (держава, армія і т.д.)” [202, c. 451]. “Система (від грецьк. systema – ціле) – це об’єднання певного різноманіття в єдине та чітко розчленоване ціле, елементи якого по відношенню до цілого та інших частин займають відповідні їм місця” [100, c. 415]. Інші визначення “системи” в цілому схожі з наведеним, наприклад її визначають як “множину елементів, що знаходяться у відносинах та зв’язках один з одним, утворюючих певну цілісність, єдність” [202, c. 1102], або як “єдність та цілісність взаємопов’язаних елементів” [203]. Таким чином, під інституційною системою Інтерполу ми розуміємо сукупність взаємопов’язаних елементів (інститутів), які об’єднані в єдине ціле – міжнародну організацію, що характеризується якостями єдності та цілісності. Елементами (інститутами) системи Інтерполу є членство, процедура прийняття рішень, органи, які займають відповідне до їх завдань і функцій місце і т.д.. Рішення, які приймає організація для виконання своїх функцій, становлять правову основу інституційної системи Інтерполу, оскільки містять норми, що регулюють правове положення органів, визначають їх компетенцію і т.д. З огляду на важливість даного елементу, ми йому присвятили окремий підрозділ. В юридично правовій літературі застосовується також такий термін, як “внутрішньоорганізаційний механізм”. К.О. Шибаєва визначає його як “систему різного виду органів, створених у відповідності до установчих та інших актів міжнародної організації, що знаходяться в постійній взаємодії на підставі принципів та норм міжнародного права” [47, c. 40]. На її думку, поняття внутрішньоорганізаційного механізму включає наступні елементи:
Внески членів Інтерполу сплачуються щорічно в вигляді визначеної кількості бюджетних одиниць, розмір внеску визначається за шкалою від мінімального (дві бюджетні одиниці) до максимального, що встановлюється резолюцією Генеральної Асамблеї [216-218]. Розмір бюджетних одиниць, що підлягають сплаті кожною країною визначається в залежності від розміру валового національного продукту та населення. Коли країна подає на вступ до Інтерполу, вона пропонує кількість бюджетних одиниць, який вона бажає сплачувати. Виконавчий Комітет повинен прийняти аргументоване рішення, яким приймає або відкидає запропоновану кількість бюджетних одиниць. В останньому випадку країна може звернутися з апеляцією до Генеральної Асамблеї, яка приймає резолюцію, в якій вирішує, чи приймати пропозицію країни. В тому випадку, коли запропоновану кількість бюджетних одиниць було відкинуто, Генеральна Асамблея припиняє процедуру вступу до Інтерполу, відповідно не відбувається і голосування Генеральної Асамблеї з цього питання. Оскільки Інтерпол працює в мінливих економічних умовах, час від часу виникає потреба у зміні як розмірів внесків, так одиниці, наприклад, перехід до євро [219-221]. Крім того, кожна країна, яка вступає до Організації повинна сплатити окрім першого внеску додатковий внесок у розмірі чотирьох бюджетних одиниць. Для України було встановлено розмір внеску у кількості п’ятнадцяти бюджетних одиниць, вона сплатила також і додатковий внесок при вступі до Інтерполу [222]. В 2000 р. було встановлено розмір бюджетної одиниці в сумі 12000 євро (78720 французьких франків або 10500 доларів США) [205]. Сума внеску збільшується також, якщо член Інтерполу є країною місцезнаходження субрегіонального бюро (на одну бюджетну одиницю). Якщо ж член Інтерполу не сплатив внесок за поточний та попередній роки, Генеральний Секретар застосовує санкції, передбачені ст. 52 Загальних Правил:
Якщо боржник не виконав свої фінансові зобов’язання перед Організацією в рік перед виборами до Виконавчого Комітету, делегати від цієї держави не підлягають обрання на пост Президента, Віце-президентів або Делегатів. Порушення фінансової дисципліни з боку членів Інтерполу, змусили зробити санкції до порушників у 1998 році більш жорстокими, ніж раніше [223]. |