Стаття 22. Права органів державної податкової служби

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

юридична відповідальність має індивідуальний характер». Тобто ніхто не може нести відповідальність за протизаконні дії іншої особи.

У зв’язку з вищенаведеним, пропонуємо виключити пп ж) п. 6.1 Розділу V ПКУ.

1) Анулювання реєстрації платника податку з перерахованих причин автоматично позбавляє права на податковий кредит його покупців за податковими накладними, виданими таким платником податку. Однак,деякі підприємства можуть навіть і не знати про факт анулювання їх платниками податку згідно п.6.1 ж) і продовжувати виписувати та видавати покупцям податкові накладні. При цьому покупці, фактично сплативши суму податку у складі ціни, стають «заручниками» ситуації і несуть збитки у сумі сплаченого податку. Для уникнення таких наслідків підприємства постійно повинні здійснювати моніторинг реєстраційних документів свого контрагента, що практично неможливо на великих підприємствах, які мають величезну кількість контрагентів;

2) неврегульоване питання щодо відновлення платником ПДВ у разі виявлення помилок у Реєстрі щодо відсутності юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням;

3) Створюється відповідальність підприємства за дії свого контрагента, що прямо суперечить Конституції України, у частині другій статті 61 якої наголошується, що «юридична відповідальність має індивідуальний характер». Тобто ніхто не може нести відповідальність за протизаконні дії іншої особи.

У зв’язку з вищенаведеним, пропонуємо виключити пп ж) п. 6.1 Розділу V ПКУ.

6.7. Якщо в останньому звітному податковому періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до складу сум, на які надається право на віднесення сум податку до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання зобов’язаний визнати умовне постачання таких товарів та нарахувати податкові зобов’язання.

6.7. Якщо в останньому звітному податковому періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання зобов’язаний визнати умовне постачання таких товарів та нарахувати податкові зобов’язання.

Існування права на включення сум податку до податкового кредиту платника податку на практиці не завжди означає фактичне їх включення до податкового кредиту, що можливе з різних підстав (наприклад, у разі відсутності відповідної податкової накладної продавця). Таким чином, зобов’язання у разі анулювання платника ПДВ слід нараховувати тільки на ті товари, щодо яких суми податку були фактично включені до податкового кредиту. У зв’язку з цим пропонуємо виключити слова «до складу сум, на які надається право на віднесення сум податку»

Існування права на включення сум податку до податкового кредиту платника податку на практиці не завжди означає фактичне їх включення до податкового кредиту, що можливе з різних підстав (наприклад, у разі відсутності відповідної податкової накладної продавця). Таким чином, зобов’язання у разі анулювання платника ПДВ слід нараховувати тільки на ті товари, щодо яких суми податку були фактично включені до податкового кредиту. У зв’язку з цим пропонуємо виключити слова «до складу сум, на які надається право на віднесення сум податку»

Стаття 7. Визначення об’єкта оподаткування

7.1. Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

………………….

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України (далі - імпорт) та постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом;

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі – експорт) та постачання послуг міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

7.1. Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

………………….

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України (далі - імпорт), за виключенням вартості об’єкта оперативної оренди (лізингу);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі – експорт);

д) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

1) У запропонованому формулюванні незрозуміла різниця при визначенні об’єкта оподаткування послуг з міжнародних перевезень у разі імпорту й у разі експорту, отже формулювання таких послуг у пп.в) і г) п.7.1 ідентичні.

2) залишається неврегульованим питання стосовно ввезення об’єкту оперативної оренди (лізингу). Отже при ввезенні об’єкту оренди (лізингу) не повинен виникати об’єкт оподаткування на вартість такого майна у зв’язку з тим, що оренда не є постачанням, а лише переданням права іншій особі на тимчасове користування на визначений строк і за плату об’єктом оренди. Таким чином, по закінченню строку оренди такий об’єкт підлягає поверненню орендодавцю.

У зв’язку з цим пропонуємо змінити редакцію пп. в) і г) п.7.1 і додати п. д) у запропонованій редакції.

1) У запропонованому формулюванні незрозуміла різниця при визначенні об’єкта оподаткування послуг з міжнародних перевезень у разі імпорту й у разі експорту, отже формулювання таких послуг у пп.в) і г) п.7.1 ідентичні.

2) залишається неврегульованим питання стосовно ввезення об’єкту оперативної оренди (лізингу). Отже при ввезенні об’єкту оренди (лізингу) не повинен виникати об’єкт оподаткування на вартість такого майна у зв’язку з тим, що оренда не є постачанням, а лише переданням права іншій особі на тимчасове користування на визначений строк і за плату об’єктом оренди. Таким чином, по закінченню строку оренди такий об’єкт підлягає поверненню орендодавцю.

У зв’язку з цим пропонуємо змінити редакцію пп. в) і г) п.7.1 і додати п. д) у запропонованій редакції.

Стаття 8. Місце постачання товарів та послуг

8.2. Місцем постачання послуг є:

8.2.1) місце фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, а саме:

а) транспортно-експедиторських послуг у сфері, що є допоміжною в транспортній діяльності: навантаження, розвантаження перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном;

8.2.2) фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі яке будується, для тих послуг, які пов’язані з нерухомим майном:

а) послуг агентств нерухомості;

б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;

в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі яке будується;

8.2.3) місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.

8.3. Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:

а) надання або передача патентів, авторських прав, ліцензій, торгових марок та інших особистих майнових прав;

б) рекламні послуги;

в) консультаційні, інженерні, консалтингові, адвокатські, бухгалтерські та інші подібні послуги, а також послуги з обробки даних і надання інформації;

г) зобов’язання повністю або частково утриматися від провадження господарської діяльності;

ґ) забезпечення персоналом;

д) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;

е) проведення банківських, фінансових та страхових операцій, включаючи перестрахування;

є) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, в тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;

ж) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;

з) послуги, що постачаються електронними каналами (створення/надання сайтів; веб-хостинг, віддалена підтримка програм та обладнання, постачання та оновлення програмного забезпечення; постачання зображень тексту та інформації; надання доступу до баз даних; постачання музики, фільмів та ігор; а також політичні, культурні, мистецькі, спортивні, наукові й розважальні передачі та заходи; дистанційне навчання; послуги із забезпечення електронного документообігу). Якщо постачальник послуги та замовник спілкуються з використанням електронної пошти, це не є послугою, наданою електронним каналом, у цілях цього підпункту;

8.2 Місцем постачання послуг вважається:

а) за винятками, визначеними у підпунктах «б»-«д» цього пункту, місце, де особа, якої надається послуга, створена відповідно до законодавства України або іншої держави. А у разі якщо послуги надаються представництву (постійному представництву) такої особи розташованому у іншому місці, ніж ця особа, місцем постачання послуг вважається місце розташування такого представництва (постійного представництва). За відсутності місця створення, або місця розташування представництва (постійного представництва), місцем постачання послуг вважається місце, де така особа постійно чи переважно проживає;

Для застосування цього підпункту під місцем постійного чи переважного проживання слід розуміти місце реєстрації адреси проживання особи, або місце, де особа фактично проживає та має центр життєвих інтересів (наприклад, але не виключно, місце постійного проживання членів її сім’ї), або є резидентом країни, що підтверджується даними відповідних податкових органів;

б) при наданні будь-яких послуг пов’язаних з нерухомістю, включаючи послуги агентів або інших експертів ринку нерухомого майна; надання послуг з розміщення в готелях, базах відпочинку, туристичних базах, інших подібних послуг; надання прав на користування нерухомим майном, а також послуги, пов’язані з координацією, наглядом та здійсненням робіт із будівництва та оздоблення (оснащення) нерухомості (включаючи послуги архітекторів та дизайнерів), - місце, де така нерухомість розташована або буде розташована;

в) місце, де фактично надаються послуги у сфері:

культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної їм діяльності, у тому числі проведення ярмарок та виставкових заходів, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг;

діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування);

оцінки або проведення робіт з рухомим майном (за виключенням тих, що стануть складовою частиною об’єктів нерухомості);

громадського харчування, включаючи сферу ресторанного, банкетного обслуговування, за виключенням послуг, які фактично надаються на борту кораблів, літаків, автобусів та потягів під час здійснення пасажирських перевезень.

г) при наданні послуг з короткострокового прокату транспортних засобів, - місце, де такий транспортний засіб передається клієнту. Для цілей цього підпункту під короткостроковим прокатом розуміється володіння або користування транспортним засобом на період до 30 діб (а у разі суден та кораблів – не більш ніж 90 діб);

д) при наданні послуг громадського харчування, включаючи сферу ресторанного, банкетного обслуговування, інших послуг з обслуговування пасажирів, які фактично надаються на борту кораблів, літаків, автобусів та потягів під час здійснення пасажирських перевезень, - пункт відправлення.

Звертаємо увагу на те, що згідно з пояснювальною запискою до ПКУ він розроблений на виконання Програми економічних реформ Президента України на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», у якій

щодо реформування податкової системи у якості мети визначено побудову цілісної й всеосяжної законодавчої бази з питань оподаткування, гармонізовану із законодавством ЄС. Окрім того, за мету розробники ПКУ (як це зазначено у пояснювальній записці до проекту) поставили подальше наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС з урахуванням перспективи поглиблення економічної інтеграції з Європейськими Співтовариствами.

У зв’язку з цим пропонуємо визначення «місця постачання послуг» з метою нарахування податку на додану вартість сформулювати максимально наближеним чином до положень Директиви ЄС з ПДВ в новій редакції, де за загальним правилом місцем поставки послуг особам, що підлягають оподаткуванню, є місце створення або проживання такої особи, а виключення з цього правила визначені окремо.

У зв’язку з вищенаведеним пропонуємо пп.8.2, 8.3 замінити на п.8.2 у новій редакції. П.8.4 відповідно вважати п.8.3.

Звертаємо увагу на те, що згідно з пояснювальною запискою до ПКУ він розроблений на виконання Програми економічних реформ Президента України на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», у якій

щодо реформування податкової системи у якості мети визначено побудову цілісної й всеосяжної законодавчої бази з питань оподаткування, гармонізовану із законодавством ЄС. Окрім того, за мету розробники ПКУ (як це зазначено у пояснювальній записці до проекту) поставили подальше наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС з урахуванням перспективи поглиблення економічної інтеграції з Європейськими Співтовариствами.

У зв’язку з цим пропонуємо визначення «місця постачання послуг» з метою нарахування податку на додану вартість сформулювати максимально наближеним чином до положень Директиви ЄС з ПДВ в новій редакції, де за загальним правилом місцем поставки послуг особам, що підлягають оподаткуванню, є місце створення або проживання такої особи, а виключення з цього правила визначені окремо.

У зв’язку з вищенаведеним пропонуємо пп.8.2, 8.3 замінити на п.8.2 у новій редакції. П.8.4 відповідно вважати п.8.3.

Стаття 9. Дата виникнення податкових зобов’язань

9.1. Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена належним чином, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

9.1. Датою виникнення податкових зобов’язань вважається:

а) у разі постачання товарів - дата переходу права власності на такий товар;

б) у разі постачання послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.

У відповідності до ст.6 Розділу ІІІ ПКУ «Податок на прибуток підприємств», дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, а дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. У зв’язку з тим, що одні й ті самі операції виступають об’єктом оподаткування податком на додану вартість і податком на прибуток, вважаємо логічним синхронізувати дату виникнення податкових зобов’язань зазначеними податками за операціями постачання (реалізації) товарів/послуг. Це спростить облік і перевірку правильності розрахунку об’єкта оподаткування податком на додану вартість і податком на прибуток.

У зв’язку з цим пропонуємо викласти п.9.1 ст.9 Розділу V ПКУ у новій редакції.

У відповідності до ст.6 Розділу ІІІ ПКУ «Податок на прибуток підприємств», дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, а дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. У зв’язку з тим, що одні й ті самі операції виступають об’єктом оподаткування податком на додану вартість і податком на прибуток, вважаємо логічним синхронізувати дату виникнення податкових зобов’язань зазначеними податками за операціями постачання (реалізації) товарів/послуг. Це спростить облік і перевірку правильності розрахунку об’єкта оподаткування податком на додану вартість і податком на прибуток.

У зв’язку з цим пропонуємо викласти п.9.1 ст.9 Розділу V ПКУ у новій редакції.

9.8. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання послуг нерезидентами (товарів та послуг, пов’язаних з постачанням таких товарів, визначених у статті 30 цього розділу), місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

9.8. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання послуг нерезидентами (товарів та послуг, пов’язаних з постачанням таких товарів, визначених у статті 30 цього розділу), місцем надання яких є митна територія України, є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.

У зв’язку із пропозиціями, наданими стосовно п. 9.1 ст.9 Розділу V ПКУ, пропонуємо викласти п.9.8 ст.9 Розділу V ПКУ у новій редакції.

У зв’язку із пропозиціями, наданими стосовно п. 9.1 ст.9 Розділу V ПКУ, пропонуємо викласти п.9.8 ст.9 Розділу V ПКУ у новій редакції.

Стаття 10. Порядок визначення бази оподаткування у разі постачання товарів/послуг

10.1. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче фактичних витрат з їх виготовлення (придбання), визначених відповідно до пункту 7.9 статті 7 розділу ІІІ цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операції з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита.

У разі коли постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами). До бази оподаткування включаються суми бюджетних асигнувань для компенсації витрат (без урахування податку) підприємств і організацій у зв’язку з державним регулюванням цін.

У разі постачання необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти включаючи бюджетні дотації, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

10.1. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Абз. 3 виключити

У разі коли постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами). До бази оподаткування включаються суми бюджетних асигнувань для компенсації витрат (без урахування податку) підприємств і організацій у зв’язку з державним регулюванням цін.

У разі постачання необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації (крім випадків, зазначених у абзаці другому п.11.8 цього розділу), переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти включаючи бюджетні дотації, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

1) Визначення бази оподаткування у запропонованому у абз.1 цього пункту порядку не враховує випадки реалізації неліквідних товарів, які втратили свої споживчі якості через зміну кон’юнктури ринку або у зв’язку із втратою їх певних властивостей. У зв’язку з цим, пропонуємо виключити слова

Blog

Стаття 22. Права органів державної податкової служби