Geum.ru

Стаття 22. Права органів державної податкової служби

Вид материалаКодекс

Содержание


Стаття 18. Операції, що не є об’єктом оподаткування
Розділ ііi. податок на прибуток підприємств
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9
з відповідними відмітками митного органу про перетинання державного кордону України за межі митної території України».

Стаття 18. Операції, що не є об’єктом оподаткування

18.1. Не є об’єктом оподаткування операції з:

…………..



18.1.10) виплати дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом;

18.1.11) одержані неустойки (штрафи, пені), передбачені господарськими договорами у разі порушення певних їх умов.

У переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування, відсутні виплати роялті, дивідендів, одержання неустойок (штрафів, пені), які можуть бути передбачені у господарських договорах за порушення певних їх умов.

Зазначені операції неможна трактувати як постачання товарів/послуг (згідно з логікою їх розуміння і на підставі визначен терміну «постачання товарів/послуг») і відповідно вони не повинні створювати об’єкт оподаткування. У зв’язку з цим пропонуємо додати пп.18.1.10 та 18.1.11 до п.18.1 Розділу V ПКУ у запропонованій редакції.

У переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування, відсутні виплати роялті, дивідендів, одержання неустойок (штрафів, пені), які можуть бути передбачені у господарських договорах за порушення певних їх умов.

Зазначені операції неможна трактувати як постачання товарів/послуг (згідно з логікою їх розуміння і на підставі визначен терміну «постачання товарів/послуг») і відповідно вони не повинні створювати об’єкт оподаткування. У зв’язку з цим пропонуємо додати пп.18.1.10 та 18.1.11 до п.18.1 Розділу V ПКУ у запропонованій редакції.

Стаття 20. Податковий кредит


20.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає за фактом виникнення податкового зобов’язання у разі здійснення операцій з:



20.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту платника податку виникає у разі здійснення операцій з:

Із запропонованої у ПКУ редакції цього пункту залишається незрозумілим за фактом виникнення податкового зобов’язання продавця чи покупця у платника податку виникає право на податковий кредит? У зв’язку з цим, з метою недопущення неоднозначного трактування п.20.1 Розділу V ПКУ пропонуємо викласти його у новій редакції.

Із запропонованої у ПКУ редакції цього пункту залишається незрозумілим за фактом виникнення податкового зобов’язання продавця чи покупця у платника податку виникає право на податковий кредит? У зв’язку з цим, з метою недопущення неоднозначного трактування п.20.1 Розділу V ПКУ пропонуємо викласти його у новій редакції.

П.20.1

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;


П.20.1

в) отримання послуг від нерезидентів, місцем постачання яких є митна територія України відповідно до статті 8 цього розділу;


Згідно з п.7.1 б) Розділу V ПКУ об’єктом оподаткування є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 8 цього розділу.. У зв’язку з цим з метою уникнення неоднозначного трактування цього пункту, пропонуємо викласти п.20.1 в) у новій редакції, у якій зробити акцент саме на місці постачання, а не надання послуг.

Згідно з п.7.1 б) Розділу V ПКУ об’єктом оподаткування є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 8 цього розділу.. У зв’язку з цим з метою уникнення неоднозначного трактування цього пункту, пропонуємо викласти п.20.1 в) у новій редакції, у якій зробити акцент саме на місці постачання, а не надання послуг.

20.2 (абз.1-3). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг чи виписки відповідного документа, зазначеного в статті 23 цього розділу;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

20.2 (абз.1-3). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата переходу права власності на товари, або дата оформлення документа, який засвідчує факт одержання послуг, що підтверджено податковою накладною;

або дата виписки відповідного документа, зазначеного в статті 23 цього розділу.

У зв’язку із пропозиціями стосовно дати виникнення податкових зобов’язань (п. 9.1 ст.9 цього розділу ПКУ) пропонуємо відповідно змінити абз.1-3 п. 20.2 ст.20 Розділу V ПКУ і викласти їх у новій редакції.

У зв’язку із пропозиціями стосовно дати виникнення податкових зобов’язань (п. 9.1 ст.9 цього розділу ПКУ) пропонуємо відповідно змінити абз.1-3 п. 20.2 ст.20 Розділу V ПКУ і викласти їх у новій редакції.

20.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 23.11 статті 23 цього розділу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством.

У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом трьох звітних періодів з дати виписки податкової накладної.

20.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 23.11 статті 23 цього розділу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством.

Оформлення з порушенням вимог податкової накладної продавцем автоматично позбавляє права на податковий кредит його покупців. Таким чином створюється відповідальність підприємства за дії свого контрагента, що прямо суперечить Конституції України, у частині другій статті 61 якої наголошується, що «юридична відповідальність має індивідуальний характер». Тобто ніхто не може нести відповідальність за протизаконні дії іншої особи. За неправильне оформлення документів повинна відповідати особа, що їх оформила з порушенням вимог законодавства.

У зв’язку з вищенаведеним, пропонуємо виключити слова «або оформлені з порушенням вимог» із п.20.6 Розділу V ПКУ.

Щодо права на включення до податкового кредиту податкових накладних протягом трьох місяців з дати їх виписки, слід звернути увагу на те що при неодержанні податкової накладної протягом 3 місяців з вини продавця, покупець втрачає податковий кредит, що автоматично збільшує його витрати. При цьому знов створюється відповідальність за дії свого контрагента. У зв’язку з цим пропонуємо виключити останній абзац п. 20.6.

Вважаємо логічним у разі існування необхідності встановлення строку, протягом якого зберігається право на включення сум до податкового кредиту згідно податкових накладних, встановити такий строк на рівні строку давності стосовно податкових зобов’язань, який визначений у статті 68 Розділу ІІ ПКУ.

Оформлення з порушенням вимог податкової накладної продавцем автоматично позбавляє права на податковий кредит його покупців. Таким чином створюється відповідальність підприємства за дії свого контрагента, що прямо суперечить Конституції України, у частині другій статті 61 якої наголошується, що «юридична відповідальність має індивідуальний характер». Тобто ніхто не може нести відповідальність за протизаконні дії іншої особи. За неправильне оформлення документів повинна відповідати особа, що їх оформила з порушенням вимог законодавства.

У зв’язку з вищенаведеним, пропонуємо виключити слова «або оформлені з порушенням вимог» із п.20.6 Розділу V ПКУ.

Щодо права на включення до податкового кредиту податкових накладних протягом трьох місяців з дати їх виписки, слід звернути увагу на те що при неодержанні податкової накладної протягом 3 місяців з вини продавця, покупець втрачає податковий кредит, що автоматично збільшує його витрати. При цьому знов створюється відповідальність за дії свого контрагента. У зв’язку з цим пропонуємо виключити останній абзац п. 20.6.

Вважаємо логічним у разі існування необхідності встановлення строку, протягом якого зберігається право на включення сум до податкового кредиту згідно податкових накладних, встановити такий строк на рівні строку давності стосовно податкових зобов’язань, який визначений у статті 68 Розділу ІІ ПКУ.

Стаття 22. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

22.11. У разі встановлення невиїзною документальною (камеральною) або виїзною (документальною) перевіркою факту правових відносин платника податку із суб’єктом господарювання, щодо якого ухвалено судове рішення про його припинення, такий платник податку позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту і на бюджетне відшкодування податку за операціями з таким суб’єктом господарювання після набрання чинності таким судовим рішенням.

Органи державної податкової служби за даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних, поданого в електронному вигляді, повідомляє платника про наявність у такому реєстрі податкових накладних, виданих суб’єктом господарювання, щодо якого ухвалено судове рішення про його припинення. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов’язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.



22.11. У разі встановлення невиїзною документальною (камеральною) або виїзною (документальною) перевіркою факту правових відносин платника податку із суб’єктом господарювання, щодо якого ухвалено судове рішення про його припинення, такий платник податку позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту і на бюджетне відшкодування податку за операціями з таким суб’єктом господарювання після набрання чинності таким судовим рішенням.


У відповідності з п. 6.1 реєстрація платника податку діє до моменту її анулювання, тобто до цього моменту такий суб’єкт господарювання залишається платником податку і відповідно має повне право здійснювати оподатковувані операції і виписувати відповідні податкові накладні. Таким чином, позбавлення права покупця на включення сум до податкового кредиту за законно виданими платником податку податковими накладними, є прямим порушенням прав покупця і не відповідає п.20.6 Розділу V ПКУ, згідно з яким не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

З огляду на вищенаведене, пропонуємо включити другий абзац п. 22.11 цього Розділу Кодексу.

У відповідності з п. 6.1 реєстрація платника податку діє до моменту її анулювання, тобто до цього моменту такий суб’єкт господарювання залишається платником податку і відповідно має повне право здійснювати оподатковувані операції і виписувати відповідні податкові накладні. Таким чином, позбавлення права покупця на включення сум до податкового кредиту за законно виданими платником податку податковими накладними, є прямим порушенням прав покупця і не відповідає п.20.6 Розділу V ПКУ, згідно з яким не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

З огляду на вищенаведене, пропонуємо включити другий абзац п. 22.11 цього Розділу Кодексу.

Стаття 23. Податкова накладна

23.11. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

……

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

23.11. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

……

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг від одного продавця за день не може перевищувати граничну суму готівкових розрахунків, встановлену Національним банком України (без урахування податку).

Вважаємо недоцільним обмеження права на включення сум ПДВ до податкового кредиту за фіскальними чеками на суму, що перевищує 200 гривень за день. Зазначене обмеження призведе до необхідності підприємствам, що здійснюють роздрібну торгівлю за готівку виписувати величезну кількість податкових накладних (замість однієї підсумкової за день), суттєво збільшить документообіг таких платників податку. До того ж, як правило касири, не є уповноваженими особами платника податку, що мають право виписки податкових накладних. Окрім того, роздрібна торгівля може здійснюватися через декілька точок, територіально розміщених на великій відстані від головного офісу продавця, де зберігається печатка платника податку. Таким чином, створення зазначених у п.23.11 б) додаткових обмежень при включенні сум податку за фіскальними чеками, може призвести до унеможливлення одержання покупцями відповідних податкових накладних і як наслідок до фактичного збільшення витрат покупця на суму ПДВ за чеками на суму, що перевищує 200 грн. за день.

У зв’язку з цим вважаємо за доцільне установити таке обмеження на рівні встановленої НБУ граничної суми для готівкових розрахунків і викласти п. 23.11 б) у новій редакції.

Вважаємо недоцільним обмеження права на включення сум ПДВ до податкового кредиту за фіскальними чеками на суму, що перевищує 200 гривень за день. Зазначене обмеження призведе до необхідності підприємствам, що здійснюють роздрібну торгівлю за готівку виписувати величезну кількість податкових накладних (замість однієї підсумкової за день), суттєво збільшить документообіг таких платників податку. До того ж, як правило касири, не є уповноваженими особами платника податку, що мають право виписки податкових накладних. Окрім того, роздрібна торгівля може здійснюватися через декілька точок, територіально розміщених на великій відстані від головного офісу продавця, де зберігається печатка платника податку. Таким чином, створення зазначених у п.23.11 б) додаткових обмежень при включенні сум податку за фіскальними чеками, може призвести до унеможливлення одержання покупцями відповідних податкових накладних і як наслідок до фактичного збільшення витрат покупця на суму ПДВ за чеками на суму, що перевищує 200 грн. за день.

У зв’язку з цим вважаємо за доцільне установити таке обмеження на рівні встановленої НБУ граничної суми для готівкових розрахунків і викласти п. 23.11 б) у новій редакції.

РОЗДІЛ ІІI. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ




Стаття 2. Платники податку


2.1.5) відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу І цього Кодексу, за винятком представництв.

Для цілей цього розділу представництво платника податку – відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних доходів.

Відповідальність за своєчасне та в повному обсязі внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремленого підрозділу несе платник податку – юридична особа, до складу якої належить такий відокремлений підрозділ.



2.1.5) відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу І цього Кодексу, за винятком представництв.

Для цілей цього розділу представництво платника податку – відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних доходів. Також представництвом для цілей цього розділу вважається відокремлений підрозділ юридичної особи, що не виділений на окремий баланс, не отримує будь-яких доходів та не веде самостійної господарської діяльності

Відповідальність за своєчасне та в повному обсязі внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремленого підрозділу несе платник податку – юридична особа, до складу якої належить такий відокремлений підрозділ.



Дуже часто у підприємств існують відокремлені підрозділи, які не виділені на окремий баланс, не ведуть самостійно господарську діяльність та не одержують ніяких доходів. Такі відокремлені підрозділи за логікою п.2.1.5 повинні також трактуватися як представництва. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне відкоригувати пп.2.1.5 п.2.1 ст.2 розділу ІІІ ПКУ і викласти його у новій редакції.



Дуже часто у підприємств існують відокремлені підрозділи, які не виділені на окремий баланс, не ведуть самостійно господарську діяльність та не одержують ніяких доходів. Такі відокремлені підрозділи за логікою п.2.1.5 повинні також трактуватися як представництва. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне відкоригувати пп.2.1.5 п.2.1 ст.2 розділу ІІІ ПКУ і викласти його у новій редакції.







Стаття 4. Порядок визначення доходів та їх склад

4.5.10) вартість матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті



Виключити

Пропонуємо виключити цей підпункт у зв’язку з тим, що він відповідає визначенню «безоплатно надані товари, роботи, послуги» (п.16.1.6 Розділу І ПКУ), а доходи від безоплатно отриманих платником податку товарів включені в пп.4.5.5 п.4.5 ст.4 Розділу ІІІ ПКУ

Пропонуємо виключити цей підпункт у зв’язку з тим, що він відповідає визначенню «безоплатно надані товари, роботи, послуги» (п.16.1.6 Розділу І ПКУ), а доходи від безоплатно отриманих платником податку товарів включені в пп.4.5.5 п.4.5 ст.4 Розділу ІІІ ПКУ







4.5.16) дохід від реалізації необоротних активів, майнових комплексів, оборотних активів тощо;

Виключити

Визначення термінів «необоротні активи», а також «оборотні активи» відсутні у ПКУ. Таким чином на підставі п 16.2 Розділу І ПКУ терміни, що не визначені у цьому Кодексі повинні використовуватися у значенні, наведеному у інших законах. Виходячи із загальноприйнятого визначення зазначених термінів під цей підпункт підпадають усі без виключення активи підприємства, у тому числі доходи від реалізації яких наведені у інших пунктах статті 4 і 5 Розділу ІІІ ПКУ.

У зв’язку з цим, пропонуємо виключити пп. 4.5.16 п.4.5 ст. 4 Розділу ІІІ ПКУ.

Визначення термінів «необоротні активи», а також «оборотні активи» відсутні у ПКУ. Таким чином на підставі п 16.2 Розділу І ПКУ терміни, що не визначені у цьому Кодексі повинні використовуватися у значенні, наведеному у інших законах. Виходячи із загальноприйнятого визначення зазначених термінів під цей підпункт підпадають усі без виключення активи підприємства, у тому числі доходи від реалізації яких наведені у інших пунктах статті 4 і 5 Розділу ІІІ ПКУ.

У зв’язку з цим, пропонуємо виключити пп. 4.5.16 п.4.5 ст. 4 Розділу ІІІ ПКУ.







4.5.17) інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Виключити

З метою виключення можливості неоднозначних трактувань оподатковуваних доходів, Розділ ІІІ повинен включати вичерпний перелік видів доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування платника податку.

З метою виключення можливості неоднозначних трактувань оподатковуваних доходів, Розділ ІІІ повинен включати вичерпний перелік видів доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування платника податку.